Юліан Стрийковський (пол. Julian Stryjkowski), справжнє ім'я — Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק; нар. 27 квітня 1905, Стрий — 8 серпня 1996, Варшава) — польський письменник єврейського походження, журналіст.
Юліан Стрийковський | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Julian Stryjkowski | ||||
Ім'я при народженні | Песах Штарк (пол. Pesach Stark, івр. פסח סטרק) | |||
Псевдонім | Юліан Стрийковський | |||
Народився | 27 квітня 1905[1][2][3] Стрий, Стрийський повіт, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Помер | 8 серпня 1996[1][2][3](91 рік) Варшава, Республіка Польща | |||
Поховання | d | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | журналіст, письменник, перекладач | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Мова творів | польська | |||
Magnum opus | Q9162354? | |||
Членство | Асоціація письменників Польщі і d | |||
Партія | Польська об'єднана робітнича партія і Комуністична партія Західної України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Юліан Стрийковський у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 27 квітня 1905 року в хасидській єврейський родині у місті Стрий. Після хедеру, навчався на факультеті польської мови та літератури Львівського університету ім. Яна Казимира. З 1932 року викладав польську мову та літературу у місті Плоцьк. Був учасником сіоністського руху, проте 1934 року вступив до КПЗУ, за що був заарештований польською владою. Після звільнення працював журналістом у Львові. Після першої радянської окупації Львова 1939 року співпрацював із новою владою. Під час Другої Світової Війни був у складі Другого Польського корпусу. Після війни змінив ім'я на Юліан Стрийковський.
1960-ті роки збігаються зі змінами світогляду письменника — він розчарувався у лівих комуністичних ідеях і протестував проти них. Його твори піддають цензурі. Роман Ю. Стрийковського «Аустерія» екранізовано режисером Єжи Кавалеровичем у 1982 році. «Аустерія» хронологічно є третьою частиною тетралогії романів («Голоси в темряві», «Луна», «Аустерія», «Сон Азраїла») про життя галицьких штетлів (єврейські містечка) на межі XIX-XX століть.
Твори
- Bieg do Fragalà (1951, роман)
- Głosy w ciemności (1956, роман)
- Pożegnanie z Italią (1954, розповіді та есеїстика)
- Imię własne (1961, розповіді)
- Czarna róża (1962, роман)
- Sodoma (1963, драма)
- Austeria (1966, роман, екранізований Єжи Кавалеровичем у 1982 році, Золотий лев Польського кінофестивалю)
- Na wierzbach... nasze skrzypce (1974, розповіді)
- Sen Azrila (1975, роман)
- Przybysz z Narbony (1978, роман)
- Wielki strach (1980, автобіографічний роман, виданий в Лондоні; первое видання в Польщі — 1990 року)
- Tommaso del Cavaliere (1982, роман)
- Odpowiedź (1982, повість)
- Martwa fala (1983, розповіді)
- Król Dawid żyje! (1984, роман)
- Syriusz (1984, розповіді)
- Juda Makabi (1986, роман)
- Echo (1988, роман)
- Sarna albo Rozmowa Szatana z chłopcem, aniołem i Lucyferem (1992, повість)
- Milczenie (1993, розповіді)
Джерела
- «Гебрейський Усе-світ Галичини». Незалежний культурологічний часопис "Ї"/Число 48, 2007, — с. 414-415.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Julian Stryjkowski |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulian Strijkovskij pol Julian Stryjkowski spravzhnye im ya Pesah Shtark pol Pesach Stark ivr פסח סטרק nar 27 kvitnya 1905 19050427 Strij 8 serpnya 1996 Varshava polskij pismennik yevrejskogo pohodzhennya zhurnalist Yulian Strijkovskijpol Julian StryjkowskiIm ya pri narodzhenniPesah Shtark pol Pesach Stark ivr פסח סטרק PsevdonimYulian StrijkovskijNarodivsya27 kvitnya 1905 1905 04 27 1 2 3 Strij Strijskij povit Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer8 serpnya 1996 1996 08 08 1 2 3 91 rik Varshava Respublika PolshaPohovannyadKrayina Respublika PolshaDiyalnistzhurnalist pismennik perekladachSfera robotiliteraturaAlma materLNU im I FrankaMova tvorivpolskaMagnum opusQ9162354 ChlenstvoAsociaciya pismennikiv Polshi i dPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiya i Komunistichna partiya Zahidnoyi UkrayiniNagorodi Yulian Strijkovskij u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Strijkovskij BiografiyaNarodivsya 27 kvitnya 1905 19050427 roku v hasidskij yevrejskij rodini u misti Strij Pislya hederu navchavsya na fakulteti polskoyi movi ta literaturi Lvivskogo universitetu im Yana Kazimira Z 1932 roku vikladav polsku movu ta literaturu u misti Plock Buv uchasnikom sionistskogo ruhu prote 1934 roku vstupiv do KPZU za sho buv zaareshtovanij polskoyu vladoyu Pislya zvilnennya pracyuvav zhurnalistom u Lvovi Pislya pershoyi radyanskoyi okupaciyi Lvova 1939 roku spivpracyuvav iz novoyu vladoyu Pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni buv u skladi Drugogo Polskogo korpusu Pislya vijni zminiv im ya na Yulian Strijkovskij Mogila Yu Strijkovskogo na yevrejskomu cvintari u Varshavi 1960 ti roki zbigayutsya zi zminami svitoglyadu pismennika vin rozcharuvavsya u livih komunistichnih ideyah i protestuvav proti nih Jogo tvori piddayut cenzuri Roman Yu Strijkovskogo Austeriya ekranizovano rezhiserom Yezhi Kavalerovichem u 1982 roci Austeriya hronologichno ye tretoyu chastinoyu tetralogiyi romaniv Golosi v temryavi Luna Austeriya Son Azrayila pro zhittya galickih shtetliv yevrejski mistechka na mezhi XIX XX stolit Pomer 8 serpnya 1996 roku u Varshavi TvoriBieg do Fragala 1951 roman Glosy w ciemnosci 1956 roman Pozegnanie z Italia 1954 rozpovidi ta eseyistika Imie wlasne 1961 rozpovidi Czarna roza 1962 roman Sodoma 1963 drama Austeria 1966 roman ekranizovanij Yezhi Kavalerovichem u 1982 roci Zolotij lev Polskogo kinofestivalyu Na wierzbach nasze skrzypce 1974 rozpovidi Sen Azrila 1975 roman Przybysz z Narbony 1978 roman Wielki strach 1980 avtobiografichnij roman vidanij v Londoni pervoe vidannya v Polshi 1990 roku Tommaso del Cavaliere 1982 roman Odpowiedz 1982 povist Martwa fala 1983 rozpovidi Krol Dawid zyje 1984 roman Syriusz 1984 rozpovidi Juda Makabi 1986 roman Echo 1988 roman Sarna albo Rozmowa Szatana z chlopcem aniolem i Lucyferem 1992 povist Milczenie 1993 rozpovidi Dzherela Gebrejskij Use svit Galichini Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Chislo 48 2007 s 414 415 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Julian StryjkowskiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943