Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потоп (пол. potop szwedzki; існує ще назва Шведський потоп) — вторгнення у Річ Посполиту коаліції на чолі зі Шведською імперією (1655—1660), що завдало непоправної шкоди. Закінчився Олівським миром, за яким польський король Ян II Казимир відмовився від претензій на шведський престол. До антипольської коаліції входили Військо Запорозьке, Шведська імперія, Бранденбург, Семигород, Молдовське князівство, Волощина та литовські князі.
| Шведський потоп | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повстання Хмельницького, Московсько-польська війна 1654—1667, Північна війна 1655—1660 | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита Союзники: |  Шведська імперія Союзники: | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ян II Казимир
| Карл Х Густав †
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 69 000 | 191 000 | ||||||
Передумови
Участь Швеції у Тридцятирічній війні перетворила її на одну з провідних держав Європи, у той час як Річ Посполита переживала економічний спад і політичну кризу, викликану протистоянням між прихильниками і опонентами обраного в 1648 році короля Яна II Казимира, який одночасно був і титулярним королем Швеції, — невдоволена його фанатичною релігійністю і симпатією до абсолютистської монархії Габсбургів впливова частина польської шляхти розглядала в якості прийнятного монарха його двоюрідного брата генералісимуса шведської армії Карла Густава, який у 1649 році з ініціативи шведського дворянства був оголошений спадкоємцем престолу, на який зійшов 6 червня 1654 року після зречення королеви Кристини.
Навесні 1648 року на південно-східних теренах Речі Посполитої вибухнуло національно-визвольне козацьке повстання під проводом Богдана Хмельницького, яке дуже послабило економіку країни. Польська влада не змогла придушити його. Козацька армія, підтримувана татарами, зуміла в пух і прах розбити королівські війська в декількох битвах — під Жовтими Водами, під Корсунем і під Пилявцями. І все це протягом всього декількох місяців, з квітня по вересень. У липні 1649 року, козацькі війська почали облогу Збаражу. Фортеця була повністю відрізана від поставок їжі і води, але так і не була захоплена. Татари, отримавши хабар з рук польського сановника, розвернулися і попрямувалти на батьківщину в Крим. Козацька армія, залишившись без підтримки була розгромлена і Хмельницькому не залишалося іншого варіанту, як підписати з Польщею угоду. В угоді було чітко позначено кількість козаків (40 000) і обмежена територія їх поселення. Але війна на цьому не закінчилася. Хмельницький зібрав всі сили і продовжив наступ на Польщу. Під час облоги Жванця поляки уклали досить принизливий мир з кримським ханом, щоб тільки козаки і татари розсварилися. Хмельницький вирушив до Переяслава, де 8 січня 1654 року був укладений союзницький договір з Московським царством.
Майже одразу після Переяславської Ради між Україною та Московським царством почалися тертя та непорозуміння. Спочатку Московське царство оголосило війну Речі Посполитій, з московським військом пішли на Білорусь козаки під проводом наказного гетьмана Івана Золотаренка. Союз України з Московським царством викликав союз Кримського ханства з Річчю Посполитою.
Спільні сили татар та поляків почали з осені 1654 року руйнувати Поділля, Брацлавщину, заходили до Білої Церкви, двічі були відбиті від Умані. Країна була зруйнована, обернена на пустелю, людність тікала на Слобожанщину (тоді втікачі з Герасимом Кондратьєвим на чолі заснували м. Суми). В бою на Дрижиполі в січні 1655 року згинуло багато людей, але він не дав перемоги жодній зі сторін, хоч становище Речі Посполитої значно погіршало.
Розцінюючи Московсько-польську війну, як загрозу шведським інтересам, ріксрод вирішив утрутитися в конфлікт і на думку більшості парламентарів Швеція мала підтримати Річ Посполиту в обмін на відмову від її претензій на Лівонію, Курляндію і Пруссію. Однак категоричним противником союзу зі Швецією виступив Ян Казимир, і з січня 1655 року спочатку польські магнати, а згодом і литовські, почали таємні перемовини зі Стокгольмом про обрання Карла X Густава на польський трон. Це дало йому підстави розраховувати на швидку перемогу та політичну підтримку в Польщі.
Хід подій
Бліцкриг 1655 року
21 липня 1655 року 14-тисячна армія під командуванням фельдмаршала Арвіда Віттенберга з території Шведської Померанії перетнула кордон Великопольщі. Місцеві військові формування під проводом калішського і познанського воєвод не зуміли дати гідну відсіч, і 24-25 липня зазнали поразки у битві під Уйсцем і здалися шведам, які 31 липня зайняли Познань, 2 вересня шведи завдали полякам поразки на підступах до Варшави, яку без опору зайняли 8 вересня. Ян II Казимир був змушений рятуватись втечею до Кракова, який шведи зайняли 13 жовтня, а звідти — до австрійської Сілезії.
Тим часом Богдан Хмельницький з воєводою Васілієм Шеремєтьєвим перенесли дії до Галичини, на півночі було підкорено всю Білорусь, Велике князівство Литовське до Вільна. Населення Волині, Полісся, Поділля визнало владу гетьмана. Князь Святополк-Четвертинський просив у гетьмана війська для охорони; під гетьманський реґімент просилися князь Януш Радзівілл, слуцькі князі. 1657 року прийняла українську владу шляхта Пинського повіту — територія Української Держави поширилася на захід, північ.
До кінця жовтня 1655 шведська армія захопила Велику Польщу, Мазовію і Малопольщу, розмістивши у найважливіших містах і замках військові гарнізони, на бік шведського короля перейшла більшість шляхти, вельможі Олександр Конецпольський, майбутній король РП Ян Собеський і Дмитро Юрій Вишневецький — разом з надвірним військом, а 15 листопада в Сандомирі на вірність Карлу X Густаву присягнуло коронне військо під командуванням великого коронного гетьмана і воєводи київського Станіслава Рівери Потоцького.
Становище Речі Посполитої було загрозливе. До середини грудня 1655 року шведськими військами була окупована і майже вся Королівська Пруссія (крім міст Пуцьк, Мальборк і Гданськ). Польський король програв вирішальну битву і втік до Священної Римської Імперії. Здавалося би, що дні існування польсько-литовської держави досягали свого кінця. Полякам протистояли професійні шведські воєначальники, які пройшли поля битв Тридцятирічної війни, а зі сходу поляків успішно тіснили московські і козацькі війська.
Перелом у війні
На зайнятих шведами польських землях почався потужний рух опору. Незламним виявився католицький Ясногорський монастир в Ченстохові, в якому з 15-го століття зберігалася чудотворна ікона Богоматері, головний релігійний центр Польщі. Попри те, що на монастирських стінах було лише 260 захисників, настоятель вирішив оборонятися. Всі напади шведів були відбиті і вони були змушені зняти облогу. На цей час в Краківському Підгір'ї стихійно сформувались хлопські партизанські загони, які зуміли звільнити з десяток міст і замків. Це спонукало Станіслава Потоцького і польного коронного гетьмана Станіслава Лянцкоронського проголосити 29 грудня в Тишківцях (біля міста Замосць) створення шляхетської конфедерації, яка після повернення Яна Казимира на батьківщину 20 січня 1656 року в Кросно (Надсяння) була трансформована в коронну конфедерацію.
Це стало поворотною точкою Шведсько-польської війни — під Львовом Ян II Казимир почав концентрацію польських військ із залученням шляхетського ополчення з-під Любліна, з Червоної Русі, Волині та Поділля. Наприкінці лютого на його бік знову перейшли польські війська під командуванням Конєцпольського, Вишневецького та Собеського, в березні йому на підмогу прибуло литовське військо віленського воєводи Павла Сапеги. Очолена Стефаном Чарнецьким 22-тисячна польська армія 15 березня 1656 року в битві під Ярославом отримала над шведами свою першу велику перемогу, 30 березня визволила Сандомир, 20 квітня — Люблін, а 1 липня — Варшаву.
Конфлікт Швеції з Московським царством
20 жовтня 1655, Великий гетьман литовський Януш Радзивілл уклав з Карлом Густавом Кейданську унію, за якою визнав владу шведського короля над Великим князівством Литовським, чим сильно став загрожувати Московським інтересам, і неминуче втягував Московське царство до конфлікту зі Шведською імперією.
У травні 1656 року московський цар оголосив війну Карлу Х Густаву, таким чином автоматично ставши союзником Речі Посполитої і бої на московсько-польському фронті повністю припинилися.
Від остаточного розгрому Річ Посполиту врятувала дипломатія: Ян Казимир через посередництво імператора Фердинанда III звернувся до Московського царства з пропозицією перемир'я, цареві запропоновано польську корону після смерти бездітного Яна ІІ Казимира. В жовтні 1656 року підписано у Вільні, без представників від України, сепаратне перемир'я.
Віленський мир порушував умова попереднього пакту та зраджував інтереси Гетьманщини. Москва остаточно ставала союзницею Речі Посполитою. Це викликало сильне обурення Богдана Хмельницького та козацької старшини: мілітарний союз України з Московським царством проти Речі Посполитої (Переяславська угода) втратив вагу, більше від договору нічого не залишилося.
На козацькій Раді, скликаній у Чигирині, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: «присягали собі, а не чужим монархам».
Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність по створенню коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити «польське питання». До неї увійшли Шведська імперія, Маркграфство Бранденбург, Трансильванське князівство, Молдовське князівство, Волощина та Велике князівство Литовське. Згідно з планами учасників коаліції Річ Посполита мала бути розділена між її членами, причому Україна (Велике князівство Руське) повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Шведською імперією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул «Дідичного князя» (Великого князя) Князівства Руського. Переговори про воєнно-політичну співпрацю завершились укладенням Раднотського договору.
1656-й рік був переломним в історії Хмельниччини. Звільнена морально від обов'язків, пов'язаних із мілітарним союзом з Московським царством, Україна під проводом Богдана Хмельницького стала осередком ряду коаліцій, які охопили всю Східну Європу. На початку 1657 року Богдан Хмельницький відправив на допомогу Карлові X Густаву і Юрієві II Ракоці 10-тисячний козацький корпус під проводом Антіна Ждановича. Союзники розпочали спільну військову кампанію проти Речі Посполитої. Спочатку військові дії складалися на користь шведів, козаків та трансильванців — на деякий час була захоплена Варшава, але вже влітку вони стали терпіти поразки.
Шведсько-данський конфлікт
На початку червня 1657 року, користуючись зайнятістю Шведської імперії справами Речі Посполитої удару коаліції завдала Данія-Норвегія, яка, під впливом Австрійської монархії, почала війну зі Шведською імперією аби помститися за втрати у Торстенсонській війні 1643—1645. Це примусило Карла Х Ґустава вивести більшу частину військ з Речі Посполитої. Здійснивши взимку 1657—1658 небезпечний похід через замерзлі протоки, він зненацька вдарив по данських островах й змусив непідготовленого до війни Фредеріка ІІІ підписати капітуляцію. За умовами Роскілльського договору Данія-Норвегія віддала Шведській імперії усі свої провінції на півдні Скандинавського півострова. Через кілька місяців Карл Х Густав вирішив добити Данію-Норвегію і, замість преференцій у Речі Посполитій вдруге розпочав із данцями війну.
Війська трансільванського князя після відходу шведів опинилися у вкрай важкому становищі, князь Юрій II Ракоці був змушений капітулювати. Експедиційний козацький корпус, під командуванням полковника Антіна Ждановича, повернувся в Україну. Таким чином війська союзників зазнали поразки від поляків. Запорожці розійшлися по домівках, а угорські війська потрапили під удар кримської орди, були оточені і захоплені в полон.
У 1656-57 рр. Богдан Хмельницький вів активні переговори з королем Карлом Х про утворення українсько-шведського військового, політичного союзу (смерть не дозволила реалізувати плани). Після смерти Богдана Хмельницького новий гетьман Іван Виговський розірвав остаточно стосунки з Московським царством, вів переговори зі Шведською імперією, проте уклав з Річчю Посполитою Гадяцький договір і козаки разом з поляками почали спільну боротьбу з Московським царством.
На початку 1658 року на боці РП виступила Австрія і їх спільні бойові дії розвивались настільки успішно як на території самої Польщі та Литви, так і в Ліфляндії, що у вересні поляки та австрійці разом здійснили кілька наступальних операцій через Шведську Померанію на допомогу Данії, а Яну Казимиру вдалось укласти сепаратний мирний договір з Бранденбургом.
Шведський потоп офіційно завершився після несподіваної смерті 13 лютого 1660 року Карла X Густава — в травні під Гданськом був підписаний Олівський мирний договір, за яким польський король Ян II Казимир відмовився від претензій на шведський престол, Польща підтверджувала шведське володіння Естляндією і більшою частиною Лівонії, Швеція у свою чергу визнавала за Польщею сюзеренітет над Курляндією, а вони разом — незалежність Бранденбургу-Пруссії від РП.
Воєнні дії
1655
- Битва під Уйсьцем
- Битва під Соботою
- Битва під Жарновим
- Битва під Новим Двором
- Битва під Городком
- Облога Ясної Гори
1656
1657
1658
Див. також
Примітки
- Claes-Göran Isacson, Karl X Gustavs Krig (2002) Lund, Historiska Media. Page 96.
- Тетяна Таїрова-Яковлева. Іван Виговський//Единорогъ. Матеріали з військової історії Східної Європи доби середньовіччя та ранніх нових часів, вип. 1. — М., 2009.
- За іншими відомостями корпус налічував від 12 до 20 тисяч
Джерела
- Potop на сайті IMDb (англ.)
- Богдан Хмельницький — найвидатніший гетьман України, Детальна інформація [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Богдан Хмельницький- людина-легенда [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Р.Сікора. З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. . .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шведський потоп
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Potop Potop pol potop szwedzki isnuye she nazva Shvedskij potop vtorgnennya u Rich Pospolitu koaliciyi na choli zi Shvedskoyu imperiyeyu 1655 1660 sho zavdalo nepopravnoyi shkodi Zakinchivsya Olivskim mirom za yakim polskij korol Yan II Kazimir vidmovivsya vid pretenzij na shvedskij prestol Do antipolskoyi koaliciyi vhodili Vijsko Zaporozke Shvedska imperiya Brandenburg Semigorod Moldovske knyazivstvo Voloshina ta litovski knyazi Shvedskij potop Povstannya Hmelnickogo Moskovsko polska vijna 1654 1667 Pivnichna vijna 1655 1660 Data 21 lipnya 1655 13 lyutogo 1660 Misce Rich Pospolita Ukrayina Velike knyazivstvo Litovske Daniya Norvegiya Rezultat Olivskij mir Storoni Rich Pospolita Soyuzniki Moskoviya 1656 8 Krimske hanstvo Svyashenna Rimska imperiya 1657 Prussiya 1657 1660 Daniya 1657 Gollandiya Shvedska imperiya Soyuzniki Moskoviya 1654 6 Litva Getmanshina Prussiya 1656 1657 Transilvaniya 1656 Moldaviya Valahiya Komanduvachi Yan II Kazimir Stanislav Revera Potockij Stanislav Lyanckoronskij Vincent Korvin Gosevskij Fridrih Vilgelm I Mehmed IV Geraj Oleksij Mihajlovich Leopold I Frederik III Karl H Gustav Arvid Vittenberg Bogdan Hmelnickij Anton Zhdanovich Yanush Radzivill Yurij II Rakoci Vijskovi sili 69 000 191 000PeredumoviUchast Shveciyi u Tridcyatirichnij vijni peretvorila yiyi na odnu z providnih derzhav Yevropi u toj chas yak Rich Pospolita perezhivala ekonomichnij spad i politichnu krizu viklikanu protistoyannyam mizh prihilnikami i oponentami obranogo v 1648 roci korolya Yana II Kazimira yakij odnochasno buv i titulyarnim korolem Shveciyi nevdovolena jogo fanatichnoyu religijnistyu i simpatiyeyu do absolyutistskoyi monarhiyi Gabsburgiv vplivova chastina polskoyi shlyahti rozglyadala v yakosti prijnyatnogo monarha jogo dvoyuridnogo brata generalisimusa shvedskoyi armiyi Karla Gustava yakij u 1649 roci z iniciativi shvedskogo dvoryanstva buv ogoloshenij spadkoyemcem prestolu na yakij zijshov 6 chervnya 1654 roku pislya zrechennya korolevi Kristini Navesni 1648 roku na pivdenno shidnih terenah Rechi Pospolitoyi vibuhnulo nacionalno vizvolne kozacke povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo yake duzhe poslabilo ekonomiku krayini Polska vlada ne zmogla pridushiti jogo Kozacka armiya pidtrimuvana tatarami zumila v puh i prah rozbiti korolivski vijska v dekilkoh bitvah pid Zhovtimi Vodami pid Korsunem i pid Pilyavcyami I vse ce protyagom vsogo dekilkoh misyaciv z kvitnya po veresen U lipni 1649 roku kozacki vijska pochali oblogu Zbarazhu Fortecya bula povnistyu vidrizana vid postavok yizhi i vodi ale tak i ne bula zahoplena Tatari otrimavshi habar z ruk polskogo sanovnika rozvernulisya i popryamuvalti na batkivshinu v Krim Kozacka armiya zalishivshis bez pidtrimki bula rozgromlena i Hmelnickomu ne zalishalosya inshogo variantu yak pidpisati z Polsheyu ugodu V ugodi bulo chitko poznacheno kilkist kozakiv 40 000 i obmezhena teritoriya yih poselennya Ale vijna na comu ne zakinchilasya Hmelnickij zibrav vsi sili i prodovzhiv nastup na Polshu Pid chas oblogi Zhvancya polyaki uklali dosit prinizlivij mir z krimskim hanom shob tilki kozaki i tatari rozsvarilisya Hmelnickij virushiv do Pereyaslava de 8 sichnya 1654 roku buv ukladenij soyuznickij dogovir z Moskovskim carstvom Majzhe odrazu pislya Pereyaslavskoyi Radi mizh Ukrayinoyu ta Moskovskim carstvom pochalisya tertya ta neporozuminnya Spochatku Moskovske carstvo ogolosilo vijnu Rechi Pospolitij z moskovskim vijskom pishli na Bilorus kozaki pid provodom nakaznogo getmana Ivana Zolotarenka Soyuz Ukrayini z Moskovskim carstvom viklikav soyuz Krimskogo hanstva z Richchyu Pospolitoyu Karl X Gustav Yan II Kazimir Spilni sili tatar ta polyakiv pochali z oseni 1654 roku rujnuvati Podillya Braclavshinu zahodili do Biloyi Cerkvi dvichi buli vidbiti vid Umani Krayina bula zrujnovana obernena na pustelyu lyudnist tikala na Slobozhanshinu todi vtikachi z Gerasimom Kondratyevim na choli zasnuvali m Sumi V boyu na Drizhipoli v sichni 1655 roku zginulo bagato lyudej ale vin ne dav peremogi zhodnij zi storin hoch stanovishe Rechi Pospolitoyi znachno pogirshalo Rozcinyuyuchi Moskovsko polsku vijnu yak zagrozu shvedskim interesam riksrod virishiv utrutitisya v konflikt i na dumku bilshosti parlamentariv Shveciya mala pidtrimati Rich Pospolitu v obmin na vidmovu vid yiyi pretenzij na Livoniyu Kurlyandiyu i Prussiyu Odnak kategorichnim protivnikom soyuzu zi Shveciyeyu vistupiv Yan Kazimir i z sichnya 1655 roku spochatku polski magnati a zgodom i litovski pochali tayemni peremovini zi Stokgolmom pro obrannya Karla X Gustava na polskij tron Ce dalo jomu pidstavi rozrahovuvati na shvidku peremogu ta politichnu pidtrimku v Polshi Hid podijBlickrig 1655 roku 21 lipnya 1655 roku 14 tisyachna armiya pid komanduvannyam feldmarshala Arvida Vittenberga z teritoriyi Shvedskoyi Pomeraniyi peretnula kordon Velikopolshi Miscevi vijskovi formuvannya pid provodom kalishskogo i poznanskogo voyevod ne zumili dati gidnu vidsich i 24 25 lipnya zaznali porazki u bitvi pid Ujscem i zdalisya shvedam yaki 31 lipnya zajnyali Poznan 2 veresnya shvedi zavdali polyakam porazki na pidstupah do Varshavi yaku bez oporu zajnyali 8 veresnya Yan II Kazimir buv zmushenij ryatuvatis vtecheyu do Krakova yakij shvedi zajnyali 13 zhovtnya a zvidti do avstrijskoyi Sileziyi Tim chasom Bogdan Hmelnickij z voyevodoyu Vasiliyem Sheremyetyevim perenesli diyi do Galichini na pivnochi bulo pidkoreno vsyu Bilorus Velike knyazivstvo Litovske do Vilna Naselennya Volini Polissya Podillya viznalo vladu getmana Knyaz Svyatopolk Chetvertinskij prosiv u getmana vijska dlya ohoroni pid getmanskij regiment prosilisya knyaz Yanush Radzivill slucki knyazi 1657 roku prijnyala ukrayinsku vladu shlyahta Pinskogo povitu teritoriya Ukrayinskoyi Derzhavi poshirilasya na zahid pivnich Do kincya zhovtnya 1655 shvedska armiya zahopila Veliku Polshu Mazoviyu i Malopolshu rozmistivshi u najvazhlivishih mistah i zamkah vijskovi garnizoni na bik shvedskogo korolya perejshla bilshist shlyahti velmozhi Oleksandr Konecpolskij majbutnij korol RP Yan Sobeskij i Dmitro Yurij Vishneveckij razom z nadvirnim vijskom a 15 listopada v Sandomiri na virnist Karlu X Gustavu prisyagnulo koronne vijsko pid komanduvannyam velikogo koronnogo getmana i voyevodi kiyivskogo Stanislava Riveri Potockogo Stanovishe Rechi Pospolitoyi bulo zagrozlive Do seredini grudnya 1655 roku shvedskimi vijskami bula okupovana i majzhe vsya Korolivska Prussiya krim mist Puck Malbork i Gdansk Polskij korol prograv virishalnu bitvu i vtik do Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Zdavalosya bi sho dni isnuvannya polsko litovskoyi derzhavi dosyagali svogo kincya Polyakam protistoyali profesijni shvedski voyenachalniki yaki projshli polya bitv Tridcyatirichnoyi vijni a zi shodu polyakiv uspishno tisnili moskovski i kozacki vijska Perelom u vijni Na zajnyatih shvedami polskih zemlyah pochavsya potuzhnij ruh oporu Nezlamnim viyavivsya katolickij Yasnogorskij monastir v Chenstohovi v yakomu z 15 go stolittya zberigalasya chudotvorna ikona Bogomateri golovnij religijnij centr Polshi Popri te sho na monastirskih stinah bulo lishe 260 zahisnikiv nastoyatel virishiv oboronyatisya Vsi napadi shvediv buli vidbiti i voni buli zmusheni znyati oblogu Na cej chas v Krakivskomu Pidgir yi stihijno sformuvalis hlopski partizanski zagoni yaki zumili zvilniti z desyatok mist i zamkiv Ce sponukalo Stanislava Potockogo i polnogo koronnogo getmana Stanislava Lyanckoronskogo progolositi 29 grudnya v Tishkivcyah bilya mista Zamosc stvorennya shlyahetskoyi konfederaciyi yaka pislya povernennya Yana Kazimira na batkivshinu 20 sichnya 1656 roku v Krosno Nadsyannya bula transformovana v koronnu konfederaciyu Ce stalo povorotnoyu tochkoyu Shvedsko polskoyi vijni pid Lvovom Yan II Kazimir pochav koncentraciyu polskih vijsk iz zaluchennyam shlyahetskogo opolchennya z pid Lyublina z Chervonoyi Rusi Volini ta Podillya Naprikinci lyutogo na jogo bik znovu perejshli polski vijska pid komanduvannyam Konyecpolskogo Vishneveckogo ta Sobeskogo v berezni jomu na pidmogu pribulo litovske vijsko vilenskogo voyevodi Pavla Sapegi Ocholena Stefanom Charneckim 22 tisyachna polska armiya 15 bereznya 1656 roku v bitvi pid Yaroslavom otrimala nad shvedami svoyu pershu veliku peremogu 30 bereznya vizvolila Sandomir 20 kvitnya Lyublin a 1 lipnya Varshavu Konflikt Shveciyi z Moskovskim carstvom 20 zhovtnya 1655 Velikij getman litovskij Yanush Radzivill uklav z Karlom Gustavom Kejdansku uniyu za yakoyu viznav vladu shvedskogo korolya nad Velikim knyazivstvom Litovskim chim silno stav zagrozhuvati Moskovskim interesam i neminuche vtyaguvav Moskovske carstvo do konfliktu zi Shvedskoyu imperiyeyu U travni 1656 roku moskovskij car ogolosiv vijnu Karlu H Gustavu takim chinom avtomatichno stavshi soyuznikom Rechi Pospolitoyi i boyi na moskovsko polskomu fronti povnistyu pripinilisya Vid ostatochnogo rozgromu Rich Pospolitu vryatuvala diplomatiya Yan Kazimir cherez poserednictvo imperatora Ferdinanda III zvernuvsya do Moskovskogo carstva z propoziciyeyu peremir ya carevi zaproponovano polsku koronu pislya smerti bezditnogo Yana II Kazimira V zhovtni 1656 roku pidpisano u Vilni bez predstavnikiv vid Ukrayini separatne peremir ya Vilenskij mir porushuvav umova poperednogo paktu ta zradzhuvav interesi Getmanshini Moskva ostatochno stavala soyuzniceyu Rechi Pospolitoyu Ce viklikalo silne oburennya Bogdana Hmelnickogo ta kozackoyi starshini militarnij soyuz Ukrayini z Moskovskim carstvom proti Rechi Pospolitoyi Pereyaslavska ugoda vtrativ vagu bilshe vid dogovoru nichogo ne zalishilosya Na kozackij Radi sklikanij u Chigirini vsi prisutni polkovniki osavuli sotniki prisyagli getmanu sho budut spilno borotisya za Ukrayinu prisyagali sobi a ne chuzhim monarham Bogdan Hmelnickij rozgornuv aktivnu diyalnist po stvorennyu koaliciyi z ryadu yevropejskih krayin sho mala virishiti polske pitannya Do neyi uvijshli Shvedska imperiya Markgrafstvo Brandenburg Transilvanske knyazivstvo Moldovske knyazivstvo Voloshina ta Velike knyazivstvo Litovske Zgidno z planami uchasnikiv koaliciyi Rich Pospolita mala buti rozdilena mizh yiyi chlenami prichomu Ukrayina Velike knyazivstvo Ruske povinna bula otrimati vsi zemli zaseleni ukrayincyami a takozh razom iz Shvedskoyu imperiyeyu protektorat nad Litvoyu sho povinna bula peretvoritis na Litovske korolivstvo Sam B Hmelnickij mav otrimati titul Didichnogo knyazya Velikogo knyazya Knyazivstva Ruskogo Peregovori pro voyenno politichnu spiv pracyu zavershilis ukladennyam Radnotskogo dogovoru 1656 j rik buv perelomnim v istoriyi Hmelnichchini Zvilnena moralno vid obov yazkiv pov yazanih iz militarnim soyuzom z Moskovskim carstvom Ukrayina pid provodom Bogdana Hmelnickogo stala oseredkom ryadu koalicij yaki ohopili vsyu Shidnu Yevropu Na pochatku 1657 roku Bogdan Hmelnickij vidpraviv na dopomogu Karlovi X Gustavu i Yuriyevi II Rakoci 10 tisyachnij kozackij korpus pid provodom Antina Zhdanovicha Soyuzniki rozpochali spilnu vijskovu kampaniyu proti Rechi Pospolitoyi Spochatku vijskovi diyi skladalisya na korist shvediv kozakiv ta transilvanciv na deyakij chas bula zahoplena Varshava ale vzhe vlitku voni stali terpiti porazki Shvedsko danskij konflikt Na pochatku chervnya 1657 roku koristuyuchis zajnyatistyu Shvedskoyi imperiyi spravami Rechi Pospolitoyi udaru koaliciyi zavdala Daniya Norvegiya yaka pid vplivom Avstrijskoyi monarhiyi pochala vijnu zi Shvedskoyu imperiyeyu abi pomstitisya za vtrati u Torstensonskij vijni 1643 1645 Ce primusilo Karla H Gustava vivesti bilshu chastinu vijsk z Rechi Pospolitoyi Zdijsnivshi vzimku 1657 1658 nebezpechnij pohid cherez zamerzli protoki vin znenacka vdariv po danskih ostrovah j zmusiv nepidgotovlenogo do vijni Frederika III pidpisati kapitulyaciyu Za umovami Roskillskogo dogovoru Daniya Norvegiya viddala Shvedskij imperiyi usi svoyi provinciyi na pivdni Skandinavskogo pivostrova Cherez kilka misyaciv Karl H Gustav virishiv dobiti Daniyu Norvegiyu i zamist preferencij u Rechi Pospolitij vdruge rozpochav iz dancyami vijnu Vijska transilvanskogo knyazya pislya vidhodu shvediv opinilisya u vkraj vazhkomu stanovishi knyaz Yurij II Rakoci buv zmushenij kapitulyuvati Ekspedicijnij kozackij korpus pid komanduvannyam polkovnika Antina Zhdanovicha povernuvsya v Ukrayinu Takim chinom vijska soyuznikiv zaznali porazki vid polyakiv Zaporozhci rozijshlisya po domivkah a ugorski vijska potrapili pid udar krimskoyi ordi buli otocheni i zahopleni v polon U 1656 57 rr Bogdan Hmelnickij viv aktivni peregovori z korolem Karlom H pro utvorennya ukrayinsko shvedskogo vijskovogo politichnogo soyuzu smert ne dozvolila realizuvati plani Pislya smerti Bogdana Hmelnickogo novij getman Ivan Vigovskij rozirvav ostatochno stosunki z Moskovskim carstvom viv peregovori zi Shvedskoyu imperiyeyu prote uklav z Richchyu Pospolitoyu Gadyackij dogovir i kozaki razom z polyakami pochali spilnu borotbu z Moskovskim carstvom Na pochatku 1658 roku na boci RP vistupila Avstriya i yih spilni bojovi diyi rozvivalis nastilki uspishno yak na teritoriyi samoyi Polshi ta Litvi tak i v Liflyandiyi sho u veresni polyaki ta avstrijci razom zdijsnili kilka nastupalnih operacij cherez Shvedsku Pomeraniyu na dopomogu Daniyi a Yanu Kazimiru vdalos uklasti separatnij mirnij dogovir z Brandenburgom Shvedskij potop oficijno zavershivsya pislya nespodivanoyi smerti 13 lyutogo 1660 roku Karla X Gustava v travni pid Gdanskom buv pidpisanij Olivskij mirnij dogovir za yakim polskij korol Yan II Kazimir vidmovivsya vid pretenzij na shvedskij prestol Polsha pidtverdzhuvala shvedske volodinnya Estlyandiyeyu i bilshoyu chastinoyu Livoniyi Shveciya u svoyu chergu viznavala za Polsheyu syuzerenitet nad Kurlyandiyeyu a voni razom nezalezhnist Brandenburgu Prussiyi vid RP Voyenni diyiShvedskij korol Karl X v bitvi pid Varshavoyu 1656 Mapa Rechi Pospolitoyi pid chas Potopu 1655 Bitva pid Ujscem Bitva pid Sobotoyu Bitva pid Zharnovim Bitva pid Novim Dvorom Bitva pid Gorodkom Obloga Yasnoyi Gori 1656 Bitva pid Varshavoyu 1657 Bitva pid Magerovom 1658 Perehid cherez Belti Bitva za Mitavu Bitva pri KoldinguDiv takozhPolsko shvedska vijna 1600 1611 Polsko shvedski vijniPrimitkiClaes Goran Isacson Karl X Gustavs Krig 2002 Lund Historiska Media Page 96 ISBN 91 89442 57 1 Tetyana Tayirova Yakovleva Ivan Vigovskij Edinorog Materiali z vijskovoyi istoriyi Shidnoyi Yevropi dobi serednovichchya ta rannih novih chasiv vip 1 M 2009 Za inshimi vidomostyami korpus nalichuvav vid 12 do 20 tisyachDzherelaPotop na sajti IMDb angl Bogdan Hmelnickij najvidatnishij getman Ukrayini Detalna informaciya 6 bereznya 2021 u Wayback Machine Bogdan Hmelnickij lyudina legenda 5 lipnya 2009 u Wayback Machine R Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shvedskij potop