Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2018) |
Пйотр Кміта Собенський граф на Вісничу (1477—31 жовтня 1553, Краків), староста перемишлянський (з 1512), маршалок надвірний коронний (1518—1529), староста списький (з 1522), староста Кольський (з 1524), каштелян войницький (1527—1532), маршалок великий коронний (з 1529), каштелян сандомирський (з 1532), староста генеральний краківський (з 1533), воєвода краківський (з 1535), власник маєтностей у Перемишльському та Сяноцькому повітах на Русі. Молодший син Станіслава, воєводи руського.
| Пйотр Кміта Собенський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1477 |
| Помер | 31 жовтня 1553[1] Краків, Королівство Польське |
| Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Країна |  Корона Королівства Польського |
| Діяльність | державний діяч |
| Учасник | Битва під Лопушним 1512 і Битва під Оршею |
| Посада | маршалок надвірний коронний[2], великий маршалок коронний[1], Краківський воєвода[d], d, d, d, d, d і Q66200892? |
| Рід | Кміти гербу Шренява |
| Батько | Станіслав Кміта |
| Мати | Q117824905? |
| У шлюбі з | d |
| |
Біографія
Молодість Пйотр Кміта провів при дворі імператора германського Максиміліана I Габсбурга, утім прихильником Габсбургів не став. З поверненням додому брав участь у війнах з:
- татарами (1509 р., 1512 р.);
- московитами (1514 р.);
- хрестоносцями (1520 р.);
- турками (1524 р.).
Також був при дворі короля Польського і великого князя Литовського Сигізмунда І Старого. Був прихильником королеви Бони Сфорци Арагонської. Стояв за активне втручання Польщі в угорські та чеські справи, нехтуючи конфронтацією з Габсбургами. Був близький до табору екзекуціоністів (див. Екзекуційний рух), виявляв стійку нехіть до абсолютизму. Велику увагу приділяв реформі оборони південно-східних кордонів держави, був проти конфронтації з Османською імперією. Перебував у перманентному конфлікті зі своїм родичем — гетьманом Яном Тарновським. До 1538 року, як останній у роду, Пйотр Кміта зосередив у своїх руках усі маєтності і жив у Перемишлі, а згодом у вишницькому замкові з князівським розмахом.
Кміта мав широке коло культурних зацікавлень. При його дворі знаходили притулок багато гуманістів: Станіслав Оріховський, Марцін Бельський, Я. Прилуцький, М. Кровицький, Ю. Тестандер (Зіммерман), Ш. Маріціуш, К. Яницький, В. Дембінський. Спілкувався Кміт з багатьма закордонними вченими. Замовив, для власного вжитку, переписати хроніку Яна Длугоша. Політична і культурна діяльність Кміти мала значне відлуння в «руських» землях Корони Польської, особливо в Перемишлі.
Джерела та література
- Вирський Д. С. Кміта (Собенський) Петро // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2018 Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Pjotr Kmita Pjotr Kmita Sobenskij graf na Visnichu 1477 31 zhovtnya 1553 Krakiv starosta peremishlyanskij z 1512 marshalok nadvirnij koronnij 1518 1529 starosta spiskij z 1522 starosta Kolskij z 1524 kashtelyan vojnickij 1527 1532 marshalok velikij koronnij z 1529 kashtelyan sandomirskij z 1532 starosta generalnij krakivskij z 1533 voyevoda krakivskij z 1535 vlasnik mayetnostej u Peremishlskomu ta Syanockomu povitah na Rusi Molodshij sin Stanislava voyevodi ruskogo Pjotr Kmita SobenskijNarodivsya1477Pomer31 zhovtnya 1553 1 Krakiv Korolivstvo PolskePohovannyakatedra svyatih Stanislava i VaclavaKrayina Korona Korolivstva PolskogoDiyalnistderzhavnij diyachUchasnikBitva pid Lopushnim 1512 i Bitva pid OrsheyuPosadamarshalok nadvirnij koronnij 2 velikij marshalok koronnij 1 Krakivskij voyevoda d d d d d d i Q66200892 RidKmiti gerbu ShrenyavaBatkoStanislav KmitaMatiQ117824905 U shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodist Pjotr Kmita proviv pri dvori imperatora germanskogo Maksimiliana I Gabsburga utim prihilnikom Gabsburgiv ne stav Z povernennyam dodomu brav uchast u vijnah z tatarami 1509 r 1512 r moskovitami 1514 r hrestonoscyami 1520 r turkami 1524 r Takozh buv pri dvori korolya Polskogo i velikogo knyazya Litovskogo Sigizmunda I Starogo Buv prihilnikom korolevi Boni Sforci Aragonskoyi Stoyav za aktivne vtruchannya Polshi v ugorski ta cheski spravi nehtuyuchi konfrontaciyeyu z Gabsburgami Buv blizkij do taboru ekzekucionistiv div Ekzekucijnij ruh viyavlyav stijku nehit do absolyutizmu Veliku uvagu pridilyav reformi oboroni pivdenno shidnih kordoniv derzhavi buv proti konfrontaciyi z Osmanskoyu imperiyeyu Perebuvav u permanentnomu konflikti zi svoyim rodichem getmanom Yanom Tarnovskim Do 1538 roku yak ostannij u rodu Pjotr Kmita zoserediv u svoyih rukah usi mayetnosti i zhiv u Peremishli a zgodom u vishnickomu zamkovi z knyazivskim rozmahom Kmita mav shiroke kolo kulturnih zacikavlen Pri jogo dvori znahodili pritulok bagato gumanistiv Stanislav Orihovskij Marcin Belskij Ya Priluckij M Krovickij Yu Testander Zimmerman Sh Mariciush K Yanickij V Dembinskij Spilkuvavsya Kmit z bagatma zakordonnimi vchenimi Zamoviv dlya vlasnogo vzhitku perepisati hroniku Yana Dlugosha Politichna i kulturna diyalnist Kmiti mala znachne vidlunnya v ruskih zemlyah Koroni Polskoyi osoblivo v Peremishli Dzherela ta literaturaVirskij D S Kmita Sobenskij Petro Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 79 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 86 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090