Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Лопу́шним (відома також як Битва під Вишневцем) сталася 28 квітня 1512 року.
| Битва під Лопушним | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва під Лопушним (князь Острозький — біля прапора) (дереворит 16 століття) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 ВКЛ,Польща |  Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Костянтин Острозький Миколай Каменецький | три «царики», один з них можливо Мубарек Ґерай | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 6 тисяч, у тому числі 2 тисячі литовсько-руського ополчення, 4000 польської кінноти, рота польської піхоти, дві гармати | близько 30 тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | до 5 тисяч | ||||||
У цій битві польсько-литовсько-руські війська під командуванням великого гетьмана литовського Костянтина Острозького за участю Михайла Вишневецького-Збаразького з синами Олександром та Іваном, також великого гетьмана коронного Миколая Каменецького розбили нашестя кримських татар.
Татаре поражены от наших. Того ж року князь Константин Острозский з литвою и русью 25 000 под Вишневцем татар перекопских побил, a з ним был Михаил Вишневецкий з сынами и князь Андрей Збаразский, a сам царь татарский Мендли Гирей ушол в малой дружинѢ
1512 року під час третьої війни з Московською державою 20 тисяч татар на чолі з трьома молодшими представниками роду Ґераїв (джерела не дають їхніх імен) начебто без дозволу хана Менґлі Ґерая зайшли далеко вглиб воєводства Руського, розбили кіш (табір) в околицях Буська, вислали чамбули до Перемишля. Король Сиґізмунд І Старий доручив дати татарам відсіч своїм надвірним корогвам на чолі з коронним гетьманом Миколаєм Каменецьким, якому на допомогу викликав з Литви Костянтина Острозького, з Поділля старост кам'янецького Станіслава Лянцкоронського, теребовельського Яна Творовського; оголосив посполите рушення. Зібралося 6000 лицарства, яке по кількох сутичках із чамбулами вдарило 26 квітня 1512 року на великий татарський табір неподалік Вишнівця, вклало трупом до 5000 татар, відібрало все награбоване, здобуло 10 000 коней, звільнило 16 000 бранців. Деякі джерела стверджують, що загинули всі татарські провідники — 3 «царики», зять Менґлі-Ґерая.
Перед битвою
У березні 1512 року стало відомо, що 20 000 татар зимує біля Чорного Лісу, коло витоків Інгулу. За їхніми діями спостерігав загін у 585 коней під проводом Яна Творовського, що стояв на схід від Кам'янця, пильнуючи так званий Кучманський шлях, що вів на Поділля. Численні замки Подільського воєводства становили додатковий захист цього шляху. У Острозі знаходився гетьман Костянтин Острозький, що очолював посполите рушення Волинської землі.
У кінці березня татари перетнули кордон Польсько-Литовської держави, обрали так званий Чорний шлях, що вів на Волинь. Цей шлях не було прикрито військовими відділами, замків на шляху стояло небагато (Крем'янець, Вишневець, Збараж). Під Кузьмином татари розбили перший кіш, під Буськом (дійшли 7 квітня 1512 р. ) — другий. Звідси татарські чамбули полетіли на Львів, Перемишль, Краснистав, дійшли під Люблін і Холм, частина повернула на південь, за Дністер до Коломиї.
Нашестя татар відбулося в момент, коли концентрація польських і литовських військ не була завершена. Окремі польські загони дали гідну відсіч поодиноким чамбуламі: ротмістр Кщоновський на чолі загону в 60 коней розбив 100 татар, ротмістри Фредро і Гербурт (150 коней) — 400, Лянцкоронський — 700 татар. У всіх цих зіткненнях було звільнено захоплений татарами ясир.
Під захистом цих нечисленних загонів, в умовах відсутності зв'язку з відтятим татарами загоном Яна Творовського, в умовах загального переполоху, який ширили татарські чамбули — відбувалася поспішно у Львові концентрація новонабраних польських військ. 22 квітня прибув до Львова гетьман коронний Миколай Каменецький, де знаходилося 2000 найманої кінноти, рота піхоти числом в 300 жовнірів, невеликий артилерійський відділ у дві гармати, легка корогва надвірної кінноти Войцеха Самполінського. Окрім того, у Львові зібрався невеликий загін руської шляхти. Разом було в таборі близько 4000 війська.
Татарські чамбули закінчили плюндрувати край, стали повертатися до коша під Буськом. Було прийнято рішення не чекати прибуття загону Яна Творовського, рушити прямо на кіш. В час, коли польське військо вирушило 24 квітня з-під Львова на Вишнівець, татари розпочали відступ з-під Буська.
27 квітня під Вишневцем польські загони зустрілися з литовським посполитим рушенням з Волині під проводом гетьмана Костянтина Острозького. Тепер польсько-литовсько-руські сили налічували 6000 чоловік. Було вирішено негайно вирушити нічним маршем, щоб перехопити татар перед тим, як вони розділяться між Кучманським і Чорним шляхами. Розвідники з'ясували, що ворог розбив табір на нічліг під селом Лопушним. На світанку 28 квітня 1512 року (татари згорнули табір, розпочали подальший відступ) польсько-литовсько-руське військо підійшло до Лопушного.
Битва
У польсько-литовсько-руському бойовому порядку на правому крилі стояли кінні загони гетьмана Костянтина Острозького, на лівому — польські війська, що складалися переважно з кінноти, на додачу мали роту піхоти, дві гармати. Піхоту й гармати було розміщено в першій лінії, перед польською кіннотою, щоб їхній вогонь стримав перший натиск татар.
Татари вишикувалися в двох лініях навпроти польсько-литовських військ, закриваючи собою табір з награбованим добром та ясиром, що знаходився далеко в їхньому тилу.
Фланги польсько-литовських військ спиралися на ліс, тому татари не могли вжити своєї улюбленої тактики обходу флангів супротивника. Тому татари спробували сильним ударом розсікти польсько-литовський стрій навпіл. Скоро після того, як супротивники зійшлися, татарам вдалося вбити клин між польським і литовсько-руським крилами, при цьому татарам вдалося відтиснути чисельно слабкіші литовсько-руські війська до лісу. Гетьман Миколай Каменецький послав їм на допомогу одну корогву кінноти, зберігаючи більшість сил до вирішального удару. Лише коли татари кинули всі свої сили у бій, Миколай Каменецький вдарив резервним загоном, розбив супротивника, змусивши його втікати та кинути табір. Польсько-литовсько-руські війська звільнили велике число ясиру; не вдалося повністю знищити ворога, який зумів, хоч і зі значними втратами в людях, втекти до Криму.
Наслідки
Дізнавшися про погром під Лопушним, старий хан вирішив укласти договір із Польщею і Литвою. Він не вимагав від короля Сигізмунда, щоб той видав йому живцем або наказав убити ув'язненого заволзького хана , що втік до Литви після поразки від Менґлі-Ґерая 1502 року; зобов'язався виставити на війну з Москвою 30 000 кінноти за щорічну виплату упоминків розміром в 15 000 дукатів, на чому присягнувся на Корані та вислав до короля двох заручників: онука Джалаладдина і сина князя Девлет-бахтия із почтом уланів і слуг.
Менґлі I Ґерай не виконав повністю умови угоди: лише того і 1513 року вислав орду за московські рубежі (принаймні, не пускав чамбули до польських і литовських земель).
Примітки
- Хроніка Литовська й Жмойтська http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov06.htm [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Насправді хан Менглі Герай не брав участі у поході
- Можливо, одним з них був Мубарек Ґерай, батько майбутнього хана Девлет Ґерая
Джерела
- Piotr Borawski. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986. — S. 80-83. — (пол.)
- Paweł Jasienica. Polska Jagiellonów. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1975. — Tom 2. — S. 62. (пол.)
- Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967. Wydanie I (пол.)
- Leszek Podhorodecki. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw. — Warszawa, 1987. — S. 85-86. (пол.)
Посилання
- Б. В. Черкас. Вишнівецька битва 1512 [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 520. — .
- Витяг з Хроніки Матвія Стрийковського; з книги «Українські гуманісти епохи Відродження XV—XVIII ст.» [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Lopu shnim vidoma takozh yak Bitva pid Vishnevcem stalasya 28 kvitnya 1512 roku Bitva pid Lopushnim Bitva pid Lopushnim knyaz Ostrozkij bilya prapora derevorit 16 stolittya Bitva pid Lopushnim knyaz Ostrozkij bilya prapora derevorit 16 stolittya Data 28 kvitnya 1512 roku Misce bilya sela Lopushne nini Ternopilska oblast Rezultat peremoga VKL Storoni VKL Polsha Krimske hanstvo Komanduvachi Kostyantin Ostrozkij Mikolaj Kameneckij tri cariki odin z nih mozhlivo Mubarek Geraj Vijskovi sili 6 tisyach u tomu chisli 2 tisyachi litovsko ruskogo opolchennya 4000 polskoyi kinnoti rota polskoyi pihoti dvi garmati blizko 30 tisyach Vtrati nevidomo do 5 tisyach U cij bitvi polsko litovsko ruski vijska pid komanduvannyam velikogo getmana litovskogo Kostyantina Ostrozkogo za uchastyu Mihajla Vishneveckogo Zbarazkogo z sinami Oleksandrom ta Ivanom takozh velikogo getmana koronnogo Mikolaya Kameneckogo rozbili nashestya krimskih tatar Tatare porazheny ot nashih Togo zh roku knyaz Konstantin Ostrozskij z litvoyu i rusyu 25 000 pod Vishnevcem tatar perekopskih pobil a z nim byl Mihail Vishneveckij z synami i knyaz Andrej Zbarazskij a sam car tatarskij Mendli Girej ushol v maloj druzhinѢ 1512 roku pid chas tretoyi vijni z Moskovskoyu derzhavoyu 20 tisyach tatar na choli z troma molodshimi predstavnikami rodu Gerayiv dzherela ne dayut yihnih imen nachebto bez dozvolu hana Mengli Geraya zajshli daleko vglib voyevodstva Ruskogo rozbili kish tabir v okolicyah Buska vislali chambuli do Peremishlya Korol Sigizmund I Starij doruchiv dati tataram vidsich svoyim nadvirnim korogvam na choli z koronnim getmanom Mikolayem Kameneckim yakomu na dopomogu viklikav z Litvi Kostyantina Ostrozkogo z Podillya starost kam yaneckogo Stanislava Lyanckoronskogo terebovelskogo Yana Tvorovskogo ogolosiv pospolite rushennya Zibralosya 6000 licarstva yake po kilkoh sutichkah iz chambulami vdarilo 26 kvitnya 1512 roku na velikij tatarskij tabir nepodalik Vishnivcya vklalo trupom do 5000 tatar vidibralo vse nagrabovane zdobulo 10 000 konej zvilnilo 16 000 branciv Deyaki dzherela stverdzhuyut sho zaginuli vsi tatarski providniki 3 cariki zyat Mengli Geraya Pered bitvoyuShidna Yevropa v 1462 1505 U berezni 1512 roku stalo vidomo sho 20 000 tatar zimuye bilya Chornogo Lisu kolo vitokiv Ingulu Za yihnimi diyami sposterigav zagin u 585 konej pid provodom Yana Tvorovskogo sho stoyav na shid vid Kam yancya pilnuyuchi tak zvanij Kuchmanskij shlyah sho viv na Podillya Chislenni zamki Podilskogo voyevodstva stanovili dodatkovij zahist cogo shlyahu U Ostrozi znahodivsya getman Kostyantin Ostrozkij sho ocholyuvav pospolite rushennya Volinskoyi zemli U kinci bereznya tatari peretnuli kordon Polsko Litovskoyi derzhavi obrali tak zvanij Chornij shlyah sho viv na Volin Cej shlyah ne bulo prikrito vijskovimi viddilami zamkiv na shlyahu stoyalo nebagato Krem yanec Vishnevec Zbarazh Pid Kuzminom tatari rozbili pershij kish pid Buskom dijshli 7 kvitnya 1512 r drugij Zvidsi tatarski chambuli poletili na Lviv Peremishl Krasnistav dijshli pid Lyublin i Holm chastina povernula na pivden za Dnister do Kolomiyi Nashestya tatar vidbulosya v moment koli koncentraciya polskih i litovskih vijsk ne bula zavershena Okremi polski zagoni dali gidnu vidsich poodinokim chambulami rotmistr Kshonovskij na choli zagonu v 60 konej rozbiv 100 tatar rotmistri Fredro i Gerburt 150 konej 400 Lyanckoronskij 700 tatar U vsih cih zitknennyah bulo zvilneno zahoplenij tatarami yasir Pid zahistom cih nechislennih zagoniv v umovah vidsutnosti zv yazku z vidtyatim tatarami zagonom Yana Tvorovskogo v umovah zagalnogo perepolohu yakij shirili tatarski chambuli vidbuvalasya pospishno u Lvovi koncentraciya novonabranih polskih vijsk 22 kvitnya pribuv do Lvova getman koronnij Mikolaj Kameneckij de znahodilosya 2000 najmanoyi kinnoti rota pihoti chislom v 300 zhovniriv nevelikij artilerijskij viddil u dvi garmati legka korogva nadvirnoyi kinnoti Vojceha Sampolinskogo Okrim togo u Lvovi zibravsya nevelikij zagin ruskoyi shlyahti Razom bulo v tabori blizko 4000 vijska Tatarski chambuli zakinchili plyundruvati kraj stali povertatisya do kosha pid Buskom Bulo prijnyato rishennya ne chekati pributtya zagonu Yana Tvorovskogo rushiti pryamo na kish V chas koli polske vijsko virushilo 24 kvitnya z pid Lvova na Vishnivec tatari rozpochali vidstup z pid Buska 27 kvitnya pid Vishnevcem polski zagoni zustrilisya z litovskim pospolitim rushennyam z Volini pid provodom getmana Kostyantina Ostrozkogo Teper polsko litovsko ruski sili nalichuvali 6000 cholovik Bulo virisheno negajno virushiti nichnim marshem shob perehopiti tatar pered tim yak voni rozdilyatsya mizh Kuchmanskim i Chornim shlyahami Rozvidniki z yasuvali sho vorog rozbiv tabir na nichlig pid selom Lopushnim Na svitanku 28 kvitnya 1512 roku tatari zgornuli tabir rozpochali podalshij vidstup polsko litovsko ruske vijsko pidijshlo do Lopushnogo BitvaU polsko litovsko ruskomu bojovomu poryadku na pravomu krili stoyali kinni zagoni getmana Kostyantina Ostrozkogo na livomu polski vijska sho skladalisya perevazhno z kinnoti na dodachu mali rotu pihoti dvi garmati Pihotu j garmati bulo rozmisheno v pershij liniyi pered polskoyu kinnotoyu shob yihnij vogon strimav pershij natisk tatar Tatari vishikuvalisya v dvoh liniyah navproti polsko litovskih vijsk zakrivayuchi soboyu tabir z nagrabovanim dobrom ta yasirom sho znahodivsya daleko v yihnomu tilu Flangi polsko litovskih vijsk spiralisya na lis tomu tatari ne mogli vzhiti svoyeyi ulyublenoyi taktiki obhodu flangiv suprotivnika Tomu tatari sprobuvali silnim udarom rozsikti polsko litovskij strij navpil Skoro pislya togo yak suprotivniki zijshlisya tataram vdalosya vbiti klin mizh polskim i litovsko ruskim krilami pri comu tataram vdalosya vidtisnuti chiselno slabkishi litovsko ruski vijska do lisu Getman Mikolaj Kameneckij poslav yim na dopomogu odnu korogvu kinnoti zberigayuchi bilshist sil do virishalnogo udaru Lishe koli tatari kinuli vsi svoyi sili u bij Mikolaj Kameneckij vdariv rezervnim zagonom rozbiv suprotivnika zmusivshi jogo vtikati ta kinuti tabir Polsko litovsko ruski vijska zvilnili velike chislo yasiru ne vdalosya povnistyu znishiti voroga yakij zumiv hoch i zi znachnimi vtratami v lyudyah vtekti do Krimu NaslidkiDiznavshisya pro pogrom pid Lopushnim starij han virishiv uklasti dogovir iz Polsheyu i Litvoyu Vin ne vimagav vid korolya Sigizmunda shob toj vidav jomu zhivcem abo nakazav ubiti uv yaznenogo zavolzkogo hana sho vtik do Litvi pislya porazki vid Mengli Geraya 1502 roku zobov yazavsya vistaviti na vijnu z Moskvoyu 30 000 kinnoti za shorichnu viplatu upominkiv rozmirom v 15 000 dukativ na chomu prisyagnuvsya na Korani ta vislav do korolya dvoh zaruchnikiv onuka Dzhalaladdina i sina knyazya Devlet bahtiya iz pochtom ulaniv i slug Mengli I Geraj ne vikonav povnistyu umovi ugodi lishe togo i 1513 roku vislav ordu za moskovski rubezhi prinajmni ne puskav chambuli do polskih i litovskih zemel PrimitkiHronika Litovska j Zhmojtska http litopys org ua psrl3235 lytov06 htm 5 grudnya 2008 u Wayback Machine Naspravdi han Mengli Geraj ne brav uchasti u pohodi Mozhlivo odnim z nih buv Mubarek Geraj batko majbutnogo hana Devlet GerayaDzherelaPiotr Borawski Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej Warszawa Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza 1986 S 80 83 ISBN 83 205 3747 9 pol Pawel Jasienica Polska Jagiellonow Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1975 Tom 2 S 62 pol Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I pol Leszek Podhorodecki Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV XVIIIw Warszawa 1987 S 85 86 ISBN 83 05 11618 2 pol PosilannyaB V Cherkas Vishnivecka bitva 1512 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 520 ISBN 966 00 0734 5 Vityag z Hroniki Matviya Strijkovskogo z knigi Ukrayinski gumanisti epohi Vidrodzhennya XV XVIII st 21 listopada 2008 u Wayback Machine