Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Страдом — район Кракова, що входить до I дільниці Старого міста. Раніше це було південне передмістя Кракова, розташоване між плантаційною лінією та руслом Старої Вісли. Кордон Страдома із заходу, півдня та сходу утворював вигин Вісли, що відокремлював його від Казімєжа (сьогодні Планти Дітловські), а з півночі — рукав Рудави. Це була болотиста місцевість і часто затоплювалася Віслою.
| Страдом | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д.Координати: 50°03′ пн. ш. 19°56′ сх. д. / 50.050° пн. ш. 19.933° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Адмінодиниця | Краків | |||
| Карта | ||||
 Страдом у Вікісховищі | ||||
Нині головною віссю та комунікаційним маршрутом Страдома є вулиця Страдомська.
У 1994 році Страдом разом зі Старим містом, Вавельським замком, Казімєжем, Пяскем, Подгужем і Новим Святом був оголошений пам'яткою історії.
Історія
Перша згадка про Страдом датується 1378 роком: "pro wlneracione [uulneracione] cuiusdam mulieris de Stradomia". Саме тоді королева Єлизавета схвалила дарування розташованого тут саду. Цей сад був відданий костелу св. Станіслава на Скалці краківським міщанином Станіславом Чаєм .
Це передмістя також називали Королівським мостом ( hortum suum у Stradomia псевдонім у Ponte Regali — дипломатичний кодекс собору св. Вацлав, пт. II, документ № 465 від 1402 р., пізніше Stradom: Pons Regalis alias Stradomya ) — від мосту, що сполучав Краків з Казімєжем . У 1419 році Владислав Ягелло включив Страдом до Казімєжа, і громада цього передмістя мала гарантоване представництво в міській раді Казімєжа.
У Theatri praecipuarum totius mundi urbium, опублікованому в Кельні в 1618 році, Краків називається Cracovia nobilissima et celeberrima Sarmatiae urbs («Краків, найблагородніше та найвідоміше місто Сарматії») і характеризується терміном Sarmatica Tripolis seu potius Pentapolis , в якому поряд з Краковом, Казімєжем і Клепажем розглядалися також Гарбари і Страдом.
Під час поділу Страдом розміщував кілька важливих офісів (включно з митницею та поштою), тому його вважали австрійським районом. У 1858–1954 роках був 7-м кадастровим округом Кракова.
Етимологія назви
Назви з коренем strad- зустрічаються у значній кількості в усій польській мові (із суфіксом -om Stradomia, Stradomka, , Stradomno, , , а також іншими суфіксами: , Stradecz, , Stradcz, Stradlice, , , , , , , Stradów ), а також в ареалі східнослов’янських мов. Корінь strad- добре відомий як у польській, так і в інших слов'янських мовах. Сьогоднішній варіант stradać, stradam, stradasz не був примітивним у польській мові, як показують приклади, і в цих формах можна побачити сліди відмінювання III: stradać ( *strad-a-ti ), stradze ( *strad-iǫ ), stradzesz ( *strad-iesi ) (пор. старослов’ян. stradati, straždǫ, straždeši ). Значення дієслова втратилось в середньовічних текстах можна описати як «втрачати; мати щось, бути позбавленим чогось; терпіти нестачу. У XVI ст. додалось нове значення – «позбавляти».
Сучасний варіант Stradom/Stradomia вказує на те, що спочатку кінцевий -m був м’яким, тому слово складалося з таких словотворів: *Strad-om-jь. Найпоширенішою (хоча й не виключною) функцією форманта -jь було творення присвійних імен, що позначали місця, якими володів чоловік, від імені якого створено назву. Так, фортеця Познань називалася Poznań, Мишлібора – Myślibórz, Радогоста – Radogoszcz, Пшемисла – Przemyśl тощо. Сьогодні різниця між основним особистим іменем і місцевим похідним найменш помітна в іменах, що закінчуються на губні та губно-зубні приголосні, оскільки вони завжди важкі у вимові. Таким чином, якщо вважати місцеву назву Страдом (родовий відмінок Stradomia) присвійною, то основною особовою назвою для неї буде Страдом (родовий відмінок Страдома).
За словами Вітольда Ташицького польські особисті імена, що містять суфікс -om (напр. Dzigoma/Digoma з 1136 р., Witoma з 1318 р., Lubom з 1424 р., Trzaskoma з 1435 р., Trzeskoma з 1438 р., Jaroma з 1461 р.) — двопредметні скорочення, тобто такі, де скорочення двоскладової назви зберігає всю першу частину та частину другої частини. Так само, як від повного двоскладного імені Broni-sław утворено скорочене ім'я Broni-sł, а Suli-mira - Suli-m, від повного імені Wito-mir, скороченого імені Wito-m, Radzi-mira - Радзі-м, Яро-міра Яро- ма, Радо-міра Радо-м та ін. Ми не знаємо, чи існувала форма імені *Страдомил ( *Stradomir, *Stradomysł ), яку можна було б скоротити як Страдом. Винятком є примітка під 1425 роком (№ 3810) такого змісту: Wenczla Stranczek de Stradomiria salsator, але також назва Stradomia могла бути придумана письменником для сусіднього міста Казимира. Однак існування такої назви вірогідне, оскільки маємо запис південнослов’янського імені Страдослав ( Stradosclauua, Stradasclau ).
Друга теорія пов’язана із зауваженням Яна Розвадовського про можливість розглядати такі імена, як Chocim, Chwalim та подібні імена на -om, як причастя відповідних дієслів. Таким чином, форму страдомъ можна розглядати як дієприкметникове утворення, утворене суфіксом -ом, виділеним із дієприкметникових утворень. Прикметник stradom (y) може бути використаний для опису людини, як жадібний, (не)видимий. Взявши це значення, ми отримаємо «схильний до страждань, бідності»; схоже на старопольське слово "stradny" - 'бідний, жалюгідний'.
Третє пояснення, найпростіше, бачить Stradom як топографічну назву з прикметників, пояснюючи назву *Stradom-jь (або спочатку - як вважав Розвадовський - *Stradom-je ) як топографічну. Суфікс *-jь *-ja *-je найчастіше утворював присвійні назви, але не тільки, він також використовувався для творення загальних прикметникових топонімів. Від прикметника страдом (-ъ) воно могло виникнути з формантом -jь, або первісно -je Stradom-jь, що найкраще порівняти з давньоруським страдомая земля — «орна земля». Тому назву Страдом можна пов’язати з початковим значенням «культивований з працею», що відповідало б рельєфу місцевості, оскільки Страдом був невеликою сільськогосподарською територією між затонами Вісли та заболоченими угіддями, що простягаються вздовж сучасної вул. Себастьяна.
Пам'ятки
- Монастир Місіонерів та
- Костел Навернення св. Павла в Кракові
- Монастир св. Бернардинців та костел св. Бернардина в Кракові
- Церква св. Агнешки в Кракові
- Колишній будинок для людей похилого віку - благодійне товариство, раніше монастир сестер Колетек ( вул. Колетек, 10 і 12)
- Надвіслянський Краків
- Колишній готель "Під Золотим Волом" (пізніше готель "Лондон"), вул. Страдомська, 11
- Колишній готель "Під Білою Розою", вул. Страдомська, 13
- Митниця та колишній костел св. Ядвігі, вул. Страдомська, 12–14
- Нова митниця (1856–1863 рр.)
- Садиба каноніка Дубицького з пам'ятною дошкою 1813 р., вул. Колетек, 9
- Кам’яниця Мойжеша Льобеля Оренштайна, збудована у 1911–1913 рр., ріг вул. Страдомської та Дітля (вул. Дітля, 42)
Установи
Вища духовна семінарія Місіонерів Вікентія і Вища духовна семінарія Сосновецької дієцезії в Кракові розташовані на Страдомі.
Виноски
- Zarządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 września 1994 r. w sprawie uznania za pomnik historii (M.P. z 1994 r. nr 50, poz. 418).
- Andrzej Siudut, Stradom, [w:] „Język Polski”, 1955 nr 2 (marzec/kwiecień) s. 100 (11) [za:] [1], A. Chmiel, "Księgi radzieckie kazimierskie"
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюSlownikKPне вказано текст - [2], Janina Bieniarzówna, Jan M. Małecki, "Dzieje Krakowa: Kraków w wiekach XVI – XVII"
- Spacerownik Gazety Wyborczej: Stradom i chrześcijański Kazimierz.
- Andrzej Siudut, Stradom, [w:] „Język Polski”. 1955 nr 2 (marzec/kwiecień) s. 109 [za:] Witold Taszycki, Najdawniejsze polskie imiona osobowe. Rozprawy Wydz. Fil. PAU t. 62, zesz. 3, Kraków 1925, s. 46–47.
- Księgi przyjęć do prawa miejskiego w Krakowie 1392 – 1506, LIBRI IURIS CIVLIS CRACOVIENSIS 1392 – 1506, wydał dr Kazimierz Kaczmarczyk, Kraków 1913, s. 109.
- Wiktor Łazariewicz Wasiliew w pracy Archaiczna toponimia ziemi nowogrodzkiej nazwy osobowe *Самострадъ/*Samostradъ oraz *Перестрадъ/*Pieriestradъ łączył pokrewieństwem z zachodnio-słowiańskim (?) imieniem Stradomъ, serbo-chorwackim/polskim Страдославъ (Stradosław) i czeskim Stradomir w związku z rdzeniem Strad-, [3], Виктор Лазаревич Васи́льев, "Архаическая топонимия Новгородской земли (Древнеславянские деантропонимные образования)"
- Gradivo za zgodovino Slovencev v srednjem veku Franc Kos., Lublana 1902, s. 253, 255, 492, 495, (sl).
- Andrzej Siudut, Stradom, [w:] „Język Polski”. 1955 nr 2 (marzec/kwiecień) s. 100–111.
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «uwaga», але не знайдено відповідного тегу <references group="uwaga"/>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stradom rajon Krakova sho vhodit do I dilnici Starogo mista Ranishe ce bulo pivdenne peredmistya Krakova roztashovane mizh plantacijnoyu liniyeyu ta ruslom Staroyi Visli Kordon Stradoma iz zahodu pivdnya ta shodu utvoryuvav vigin Visli sho vidokremlyuvav jogo vid Kazimyezha sogodni Planti Ditlovski a z pivnochi rukav Rudavi Ce bula bolotista miscevist i chasto zatoplyuvalasya Visloyu Stradom Zagalna informaciya 50 03 pn sh 19 56 sh d 50 050 pn sh 19 933 sh d 50 050 19 933 Koordinati 50 03 pn sh 19 56 sh d 50 050 pn sh 19 933 sh d 50 050 19 933Krayina Respublika PolshaAdminodinicya Krakiv Karta Stradom u Vikishovishi Nini golovnoyu vissyu ta komunikacijnim marshrutom Stradoma ye vulicya Stradomska U 1994 roci Stradom razom zi Starim mistom Vavelskim zamkom Kazimyezhem Pyaskem Podguzhem i Novim Svyatom buv ogoloshenij pam yatkoyu istoriyi Istoriyau kvartali mizh Stradomskoyu sv Gertrudi sv Sebastyana i Dzh Ditlya Na zadnomu plani vidno Vavel Kam yanicya Orenshtajna za proektom Yana Zavejskogo Zaraz bez shpilya na kupoli rozibranij nacistami Persha zgadka pro Stradom datuyetsya 1378 rokom pro wlneracione uulneracione cuiusdam mulieris de Stradomia Same todi koroleva Yelizaveta shvalila daruvannya roztashovanogo tut sadu Cej sad buv viddanij kostelu sv Stanislava na Skalci krakivskim mishaninom Stanislavom Chayem Ce peredmistya takozh nazivali Korolivskim mostom hortum suum u Stradomia psevdonim u Ponte Regali diplomatichnij kodeks soboru sv Vaclav pt II dokument 465 vid 1402 r piznishe Stradom Pons Regalis alias Stradomya vid mostu sho spoluchav Krakiv z Kazimyezhem U 1419 roci Vladislav Yagello vklyuchiv Stradom do Kazimyezha i gromada cogo peredmistya mala garantovane predstavnictvo v miskij radi Kazimyezha Vid na Krakiv Stradom Klyepazh Kazimyezh i Lobzuv z atlasu Civitates orbis terrarum Georga Brauna ta Fransa Gogenberga 1618 roku U Theatri praecipuarum totius mundi urbium opublikovanomu v Kelni v 1618 roci Krakiv nazivayetsya Cracovia nobilissima et celeberrima Sarmatiae urbs Krakiv najblagorodnishe ta najvidomishe misto Sarmatiyi i harakterizuyetsya terminom Sarmatica Tripolis seu potius Pentapolis v yakomu poryad z Krakovom Kazimyezhem i Klepazhem rozglyadalisya takozh Garbari i Stradom Pid chas podilu Stradom rozmishuvav kilka vazhlivih ofisiv vklyuchno z mitniceyu ta poshtoyu tomu jogo vvazhali avstrijskim rajonom U 1858 1954 rokah buv 7 m kadastrovim okrugom Krakova Etimologiya nazviNazvi z korenem strad zustrichayutsya u znachnij kilkosti v usij polskij movi iz sufiksom om Stradomia Stradomka Stradomno a takozh inshimi sufiksami Stradecz Stradcz Stradlice Stradow a takozh v areali shidnoslov yanskih mov Korin strad dobre vidomij yak u polskij tak i v inshih slov yanskih movah Sogodnishnij variant stradac stradam stradasz ne buv primitivnim u polskij movi yak pokazuyut prikladi i v cih formah mozhna pobachiti slidi vidminyuvannya III stradac strad a ti stradze strad iǫ stradzesz strad iesi por staroslov yan stradati strazdǫ strazdesi Znachennya diyeslova vtratilos v serednovichnih tekstah mozhna opisati yak vtrachati mati shos buti pozbavlenim chogos terpiti nestachu U XVI st dodalos nove znachennya pozbavlyati Suchasnij variant Stradom Stradomia vkazuye na te sho spochatku kincevij m buv m yakim tomu slovo skladalosya z takih slovotvoriv Strad om j Najposhirenishoyu hocha j ne viklyuchnoyu funkciyeyu formanta j bulo tvorennya prisvijnih imen sho poznachali miscya yakimi volodiv cholovik vid imeni yakogo stvoreno nazvu Tak fortecya Poznan nazivalasya Poznan Mishlibora Mysliborz Radogosta Radogoszcz Pshemisla Przemysl tosho Sogodni riznicya mizh osnovnim osobistim imenem i miscevim pohidnim najmensh pomitna v imenah sho zakinchuyutsya na gubni ta gubno zubni prigolosni oskilki voni zavzhdi vazhki u vimovi Takim chinom yaksho vvazhati miscevu nazvu Stradom rodovij vidminok Stradomia prisvijnoyu to osnovnoyu osobovoyu nazvoyu dlya neyi bude Stradom rodovij vidminok Stradoma Za slovami Vitolda Tashickogo polski osobisti imena sho mistyat sufiks om napr Dzigoma Digoma z 1136 r Witoma z 1318 r Lubom z 1424 r Trzaskoma z 1435 r Trzeskoma z 1438 r Jaroma z 1461 r dvopredmetni skorochennya tobto taki de skorochennya dvoskladovoyi nazvi zberigaye vsyu pershu chastinu ta chastinu drugoyi chastini Tak samo yak vid povnogo dvoskladnogo imeni Broni slaw utvoreno skorochene im ya Broni sl a Suli mira Suli m vid povnogo imeni Wito mir skorochenogo imeni Wito m Radzi mira Radzi m Yaro mira Yaro ma Rado mira Rado m ta in Mi ne znayemo chi isnuvala forma imeni Stradomil Stradomir Stradomysl yaku mozhna bulo b skorotiti yak Stradom Vinyatkom ye primitka pid 1425 rokom 3810 takogo zmistu Wenczla Stranczek de Stradomiria salsator ale takozh nazva Stradomia mogla buti pridumana pismennikom dlya susidnogo mista Kazimira Odnak isnuvannya takoyi nazvi virogidne oskilki mayemo zapis pivdennoslov yanskogo imeni Stradoslav Stradosclauua Stradasclau Druga teoriya pov yazana iz zauvazhennyam Yana Rozvadovskogo pro mozhlivist rozglyadati taki imena yak Chocim Chwalim ta podibni imena na om yak prichastya vidpovidnih diyesliv Takim chinom formu stradom mozhna rozglyadati yak diyeprikmetnikove utvorennya utvorene sufiksom om vidilenim iz diyeprikmetnikovih utvoren Prikmetnik stradom y mozhe buti vikoristanij dlya opisu lyudini yak zhadibnij ne vidimij Vzyavshi ce znachennya mi otrimayemo shilnij do strazhdan bidnosti shozhe na staropolske slovo stradny bidnij zhalyugidnij Tretye poyasnennya najprostishe bachit Stradom yak topografichnu nazvu z prikmetnikiv poyasnyuyuchi nazvu Stradom j abo spochatku yak vvazhav Rozvadovskij Stradom je yak topografichnu Sufiks j ja je najchastishe utvoryuvav prisvijni nazvi ale ne tilki vin takozh vikoristovuvavsya dlya tvorennya zagalnih prikmetnikovih toponimiv Vid prikmetnika stradom vono moglo viniknuti z formantom j abo pervisno je Stradom j sho najkrashe porivnyati z davnoruskim stradomaya zemlya orna zemlya Tomu nazvu Stradom mozhna pov yazati z pochatkovim znachennyam kultivovanij z praceyu sho vidpovidalo b relyefu miscevosti oskilki Stradom buv nevelikoyu silskogospodarskoyu teritoriyeyu mizh zatonami Visli ta zabolochenimi ugiddyami sho prostyagayutsya vzdovzh suchasnoyi vul Sebastyana Pam yatkiMonastir Misioneriv ta Kostel Navernennya sv Pavla v Krakovi Monastir sv Bernardinciv ta kostel sv Bernardina v Krakovi Cerkva sv Agneshki v Krakovi Kolishnij budinok dlya lyudej pohilogo viku blagodijne tovaristvo ranishe monastir sester Koletek vul Koletek 10 i 12 Nadvislyanskij Krakiv Kolishnij gotel Pid Zolotim Volom piznishe gotel London vul Stradomska 11 Kolishnij gotel Pid Biloyu Rozoyu vul Stradomska 13 Mitnicya ta kolishnij kostel sv Yadvigi vul Stradomska 12 14 Nova mitnicya 1856 1863 rr Sadiba kanonika Dubickogo z pam yatnoyu doshkoyu 1813 r vul Koletek 9 Kam yanicya Mojzhesha Lobelya Orenshtajna zbudovana u 1911 1913 rr rig vul Stradomskoyi ta Ditlya vul Ditlya 42 UstanoviVisha duhovna seminariya Misioneriv Vikentiya i Visha duhovna seminariya Sosnoveckoyi diyeceziyi v Krakovi roztashovani na Stradomi VinoskiZarzadzenie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 8 wrzesnia 1994 r w sprawie uznania za pomnik historii M P z 1994 r nr 50 poz 418 Andrzej Siudut Stradom w Jezyk Polski 1955 nr 2 marzec kwiecien s 100 11 za 1 A Chmiel Ksiegi radzieckie kazimierskie Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu SlownikKP ne vkazano tekst 2 Janina Bieniarzowna Jan M Malecki Dzieje Krakowa Krakow w wiekach XVI XVII Spacerownik Gazety Wyborczej Stradom i chrzescijanski Kazimierz Andrzej Siudut Stradom w Jezyk Polski 1955 nr 2 marzec kwiecien s 109 za Witold Taszycki Najdawniejsze polskie imiona osobowe Rozprawy Wydz Fil PAU t 62 zesz 3 Krakow 1925 s 46 47 Ksiegi przyjec do prawa miejskiego w Krakowie 1392 1506 LIBRI IURIS CIVLIS CRACOVIENSIS 1392 1506 wydal dr Kazimierz Kaczmarczyk Krakow 1913 s 109 Wiktor Lazariewicz Wasiliew w pracy Archaiczna toponimia ziemi nowogrodzkiej nazwy osobowe Samostrad Samostrad oraz Perestrad Pieriestrad laczyl pokrewienstwem z zachodnio slowianskim imieniem Stradom serbo chorwackim polskim Stradoslav Stradoslaw i czeskim Stradomir w zwiazku z rdzeniem Strad 3 Viktor Lazarevich Vasi lev Arhaicheskaya toponimiya Novgorodskoj zemli Drevneslavyanskie deantroponimnye obrazovaniya Gradivo za zgodovino Slovencev v srednjem veku Franc Kos Lublana 1902 s 253 255 492 495 sl Andrzej Siudut Stradom w Jezyk Polski 1955 nr 2 marzec kwiecien s 100 111 Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu uwaga ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group uwaga gt