Брактеат (лат. bractea — бляха) — пласка тонка монета із золота або срібла з карбуванням на одній стороні.
У нумізматичній літературі найбільш часто вживається для позначення ранньосередньовічних монет такого вигляду, виготовлених, як правило, з тонкого срібла, рідше із золота. Середньовічні брактеати з'явилися приблизно в середині XII століття і карбувалися до середини XV століття. Ці монети швидко витіснили з обігу денарій. Виняткову назву брактіат ці монети отримали в нумізматиці лише починаючи з кінця XVII століття. У середньовічній літературі XII—XIV століть ці монети мали назву денарій, нуммі або пфеніг.
Інше значення цього терміну стосується пласких і тонких золотих монет, випущених за доби великого переселення народів. Як правило, вони мали петлю та використовувалися як амулети, який носився на шиї.
Брактеат доби переселення народів
Брактеати цього часу уявляють собою прикраси. Виготовлялись з V по VII століття н. е. та представлені в різноманітних варіаціях. Зазвичай, брактеат мав окантовку з напівсфер та петлю для носіння на шиї. Вважається, що вони використовувалися як амулети. Золото для їх виготовлення поступало з Римської імперії як «мирні гроші».
Через безліч різноманітних тематик карбування, данський нумізмат Кристіан Юргенсен Томсен у 1855 році в трактаті «Om Guldbracteaterne og Bracteaternes tidligste Brug som Mynt» запропонував, а в 1869 році шведський нумізмат Оскар Монтеліус у трактаті «Från jernåldern» описав наступну літерну класифікацію:
- A-брактеати (близько 88 зразків): з обличчям людини, стилізовані під старовинні імперські монети;
- B-брактеати (біля 91 зразку): людська фігура в положенні стоячи, сидячи та на колінах, часто в супроводі тварини;
- C-брактеати (близько 413 зразків): чоловіча голова над чотириногою твариною, як правило, ідентифікується як Одін; (збереглись найкраще серед інших);
- D-брактеати (близько 348 зразків): з однією або більше сильно стилізованою твариною;
- E-брактеати (близько 280 зразків): з тваринним трискеліоном під круглою деталлю;
- F-брактеати (близько 17 зразків): з видуманими тваринами (як підгрупа D-брактеатів);
- M-брактеати (близько 17 зразків): двостороння імітація римських імперських медальйонів.
Брактеати раннього Середньовіччя
Початок карбування таких монет було покладено в Саксонії та Тюрингії біля 1130 року. Карбування продовжувалося приблизно до 1520 року. У деяких районах Швейцарії брактеато-подібні раппени, галери та ангстери карбувалися до XVIII століття.
Зовнішній вигляд
Срібні, рідше золоті, брактеати раннього Середньовіччя були основним типом монет у німецькомовних країнах. Хоча деякі брактеати й могли бути великими, до 40-45 мм у діаметрі, більшість мала діаметр у 15 мм та вагу 1 грам. Карбувалися монети тільки з однієї сторони, тому ставали випуклими на аверсі та увігнутими — на реверсі. До появи брактеатів, у період між IX і початком XII століття, існувала перехідна форма монет — напівбрактеати (нім. Halbbrakteaten). Вони карбувалися з двох сторін, що через товщину монети призводило до викривлення зображення з обох сторін.
Брактеати, викарбувані у другій половині XII — першій половині XIII століття, уявляють собою шедеври дрібної романської пластики.
Одним з різновидів брактеатів були брактеати з вершником (нім. Reiterbrakteat). Імовірно першим, хто почав карбування монет такого типу (з вершником у центрі) був ландграф Тюрингський Людвіг II (1140—1172). Монети цього типу карбував також маркграф Ландсбергський Дітріх I (1156—1185) та графи Мансфельдські.
Обіг
Особливістю середньовічних брактеатів було те, що вони кожний рік (а в Магдебурзі двічі на рік) девальвувались на чверть номіналу у вигляді збору на карбування. Таким чином частково поповнювалося оподаткування. Одночасно з цим «карбувальний збір» уявляв собою певного роду інфляційний механізм, який не дозволяв накопичувати капітал. Маргріт Кеннеді у своїй роботі «Гроші без відсотків і інфляції. Як створити засіб обміну, що служить кожному» пише:
|
Така система слугувала збільшенню споживання та скорочення заощаджень, що, на думку М. Кеннеді, слугувало росту добробуту населення, розвитку економіки, скороченню політичних і військових протистоянь. Ця обставина приводить її до висновку, що «податки необхідно збирати не разом з платою за обіг, а окремо». У принципі її точку зору підтримує і Ханс Р. Л. Корсен у своїй книзі «Крихкі гроші»:
|
Попри це, брактеати зустрічаються в скарбах, зазвичай, у межах країни, де вони карбувалися. Один великий скарб брактеатів — хотинський, датований 1225—1230 роками, відомий на південноукраїнських землях. У його складі — саксонські, мейсенські, тюрингсько-гессенські брактеати, чеські та угорські денарії.
У підсумку, брактеати були витіснені вічними або повними пфенінгами, які не знецінювалися.
Примітки
- Нумизматический словарь. 4-е издание. — Зварич В. В. // Львов, 1980
- Словарь нумизмата: Пер. с нем. /Х.Фенглер, Г.Гироу, В.Унгер/ 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Радио и связь, 1993
- Poul Kjærum, Rikke Agnete Olsen. Oldtidens Ansigt: Faces of the Past (1990),
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2017.
Посилання
- Брактеат // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brakteat lat bractea blyaha plaska tonka moneta iz zolota abo sribla z karbuvannyam na odnij storoni U numizmatichnij literaturi najbilsh chasto vzhivayetsya dlya poznachennya rannoserednovichnih monet takogo viglyadu vigotovlenih yak pravilo z tonkogo sribla ridshe iz zolota Serednovichni brakteati z yavilisya priblizno v seredini XII stolittya i karbuvalisya do seredini XV stolittya Ci moneti shvidko vitisnili z obigu denarij Vinyatkovu nazvu braktiat ci moneti otrimali v numizmatici lishe pochinayuchi z kincya XVII stolittya U serednovichnij literaturi XII XIV stolit ci moneti mali nazvu denarij nummi abo pfenig Inshe znachennya cogo terminu stosuyetsya plaskih i tonkih zolotih monet vipushenih za dobi velikogo pereselennya narodiv Yak pravilo voni mali petlyu ta vikoristovuvalisya yak amuleti yakij nosivsya na shiyi Brakteat dobi pereselennya narodivBrakteat DR BR42 z ostrova Fyun z napisom Alu Brakteati cogo chasu uyavlyayut soboyu prikrasi Vigotovlyalis z V po VII stolittya n e ta predstavleni v riznomanitnih variaciyah Zazvichaj brakteat mav okantovku z napivsfer ta petlyu dlya nosinnya na shiyi Vvazhayetsya sho voni vikoristovuvalisya yak amuleti Zoloto dlya yih vigotovlennya postupalo z Rimskoyi imperiyi yak mirni groshi Cherez bezlich riznomanitnih tematik karbuvannya danskij numizmat Kristian Yurgensen Tomsen u 1855 roci v traktati Om Guldbracteaterne og Bracteaternes tidligste Brug som Mynt zaproponuvav a v 1869 roci shvedskij numizmat Oskar Montelius u traktati Fran jernaldern opisav nastupnu liternu klasifikaciyu A brakteati blizko 88 zrazkiv z oblichchyam lyudini stilizovani pid starovinni imperski moneti B brakteati bilya 91 zrazku lyudska figura v polozhenni stoyachi sidyachi ta na kolinah chasto v suprovodi tvarini C brakteati blizko 413 zrazkiv cholovicha golova nad chotirinogoyu tvarinoyu yak pravilo identifikuyetsya yak Odin zbereglis najkrashe sered inshih D brakteati blizko 348 zrazkiv z odniyeyu abo bilshe silno stilizovanoyu tvarinoyu E brakteati blizko 280 zrazkiv z tvarinnim triskelionom pid krugloyu detallyu F brakteati blizko 17 zrazkiv z vidumanimi tvarinami yak pidgrupa D brakteativ M brakteati blizko 17 zrazkiv dvostoronnya imitaciya rimskih imperskih medaljoniv Brakteati rannogo SerednovichchyaPochatok karbuvannya takih monet bulo pokladeno v Saksoniyi ta Tyuringiyi bilya 1130 roku Karbuvannya prodovzhuvalosya priblizno do 1520 roku U deyakih rajonah Shvejcariyi brakteato podibni rappeni galeri ta angsteri karbuvalisya do XVIII stolittya Zovnishnij viglyad Serednovichnij brakteat z Gamburga Sribni ridshe zoloti brakteati rannogo Serednovichchya buli osnovnim tipom monet u nimeckomovnih krayinah Hocha deyaki brakteati j mogli buti velikimi do 40 45 mm u diametri bilshist mala diametr u 15 mm ta vagu 1 gram Karbuvalisya moneti tilki z odniyeyi storoni tomu stavali vipuklimi na aversi ta uvignutimi na reversi Do poyavi brakteativ u period mizh IX i pochatkom XII stolittya isnuvala perehidna forma monet napivbrakteati nim Halbbrakteaten Voni karbuvalisya z dvoh storin sho cherez tovshinu moneti prizvodilo do vikrivlennya zobrazhennya z oboh storin Brakteati vikarbuvani u drugij polovini XII pershij polovini XIII stolittya uyavlyayut soboyu shedevri dribnoyi romanskoyi plastiki Odnim z riznovidiv brakteativ buli brakteati z vershnikom nim Reiterbrakteat Imovirno pershim hto pochav karbuvannya monet takogo tipu z vershnikom u centri buv landgraf Tyuringskij Lyudvig II 1140 1172 Moneti cogo tipu karbuvav takozh markgraf Landsbergskij Ditrih I 1156 1185 ta grafi Mansfeldski Obig Osoblivistyu serednovichnih brakteativ bulo te sho voni kozhnij rik a v Magdeburzi dvichi na rik devalvuvalis na chvert nominalu u viglyadi zboru na karbuvannya Takim chinom chastkovo popovnyuvalosya opodatkuvannya Odnochasno z cim karbuvalnij zbir uyavlyav soboyu pevnogo rodu inflyacijnij mehanizm yakij ne dozvolyav nakopichuvati kapital Margrit Kennedi u svoyij roboti Groshi bez vidsotkiv i inflyaciyi Yak stvoriti zasib obminu sho sluzhit kozhnomu pishe Z XII po XV stolittya u Yevropi v obigu buli groshi yaki nazivalisya brakteati Voni vipuskalisya mistami yepiskopstvami ta okremimi feodalami Pri comu voni sluguvali ne tilki dlya obminu tovariv ta poslug ale j buli zasobom styagnennya podatkiv Tonki zoloti ta sribni groshi znecinyuvalisya odin raz na rik tobto viluchalisya z obigu ta zaminyuvalisya na znov vidkarbovani Pri comu voni devalvuvalisya na 25 cya chastka utrimuvalasya yak zbir za karbuvannya abo podatok na karbuvannya Taka sistema sluguvala zbilshennyu spozhivannya ta skorochennya zaoshadzhen sho na dumku M Kennedi sluguvalo rostu dobrobutu naselennya rozvitku ekonomiki skorochennyu politichnih i vijskovih protistoyan Cya obstavina privodit yiyi do visnovku sho podatki neobhidno zbirati ne razom z platoyu za obig a okremo U principi yiyi tochku zoru pidtrimuye i Hans R L Korsen u svoyij knizi Krihki groshi Oskilki nakopichuvati groshovi bagatstva bulo nemozhlivo zamist nih buli stvoreni realni bagatstva Popri ce brakteati zustrichayutsya v skarbah zazvichaj u mezhah krayini de voni karbuvalisya Odin velikij skarb brakteativ hotinskij datovanij 1225 1230 rokami vidomij na pivdennoukrayinskih zemlyah U jogo skladi saksonski mejsenski tyuringsko gessenski brakteati cheski ta ugorski denariyi U pidsumku brakteati buli vitisneni vichnimi abo povnimi pfeningami yaki ne znecinyuvalisya PrimitkiNumizmaticheskij slovar 4 e izdanie Zvarich V V Lvov 1980 Slovar numizmata Per s nem H Fengler G Girou V Unger 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 Poul Kjaerum Rikke Agnete Olsen Oldtidens Ansigt Faces of the Past 1990 ISBN 9788774682745 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 16 sichnya 2017 PosilannyaBrakteat Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006