Шестиденна війна (івр. מלחמת ששת הימים, Мільхемет Шешет га-Ямім; араб. حرب الأيام الستة, Ḥarb al‑Ayyam as‑Sitta або араб. حرب 1967, Ḥarb 1967) — війна на Близькому Сході між Ізраїлем, з одного боку, і Єгиптом, Сирією, Йорданією, Іраком і Алжиром з другого (5—10 червня 1967). Почата 5 червня Ізраїлем із повітряного та наземного удару.
Шестиденна війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабо-ізраїльський конфлікт | |||||||||
Територія, яка була під контролем Ізраїлю до та після Шестиденної війни. Тиранські протоки виділені колом між Акабською затокою на півночі і Червоним морем на півдні. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Ізраїль | Єгипет Сирія Йорданія Ірак | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Леві Ешколь Моше Даян Іцхак Рабин [ru] Мордехай Гур [ru] [ru] Єшаягу Ґавіш Аріель Шарон Езер Вейцман Шломо Ерель Давід Ельазар | Ґамаль Абдель Насер Абдель Хакім Амер Абдул Мунім Ріяд Хусейн бен Талал Зайд ібн Шакер [en] Салах Джадід Нуреддін аль-Атассі Абдель Рахман Ареф [en] Салех Мухаммед Аль-Сабах [en] | ||||||||
Військові сили | |||||||||
50 тис. військ 214 тис. резервістів 300 літаків 800 танків Усього військ: 264 тис. (100 тис. залучено) | Єгипет: 240 тис. військ Сирія, Йорданія, Ірак: 307 тис. військ 957 літаків 2,504 танки Ліван: 2 літаки Усього військ: 547 тис. (240 тис. залучено) | ||||||||
Втрати | |||||||||
776—983 вбитих 4,517 поранено 15 військовополонених 400 знищених танків | Єгипет: 10—15 тис. вбитих або зниклих безвісти 4,338 військовополонених Йорданія: 6 тис. вбитих або зниклих безвісти 553 військовополонених Сирія: 2,5 тис. вбитих 591 військовополонений Ірак: 10 вбитих 30 поранених Ліван: 1 втрачений літак Сотні знищених танків | ||||||||
20 вбитих ізраїльських мирних жителів 34 вбитих моряків ВМС США |
На кінець війни Ізраїль окупував Синайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Східний Єрусалим та Голанські висоти. Наслідки війни досі визначають політичну ситуацію в регіоні.
Передісторія
- У листопаді 1966 року Єгипет та Сирія уклали союз (частково — внаслідок постійного дезінформування урядів як Єгипту, так і Сирії представниками СРСР про плани Ізраїлю щодо нападу на Сирію).
- Ізраїль оголосив, що в разі закриття Тиранської протоки, виведення військ ООН, відправлення іракських військ до Єгипту та підписання військового пакту між Єгиптом та Йорданією залишає за собою право почати військові дії.
- 16 травня 1967 року Єгипет звинуватив Ізраїль у загрозі агресії стосовно Сирії та стягнув до кордону на сході Синайського півострова кілька дивізій. Інформація щодо стягування озброєних військових підрозділів Ізраїлю до кордонів надійшла від СРСР.
- 17 травня Йорданія почала мобілізацію.
- 18 травня Єгипет висунув вимогу ООН вивести війська, які патрулювали лінію припинення вогню 1948—1956 років. Генеральний секретар ООН У Тан віддав розпорядження вивести війська. Того ж дня почалася мобілізація в Кувейті.
- 19 травня війська ООН було виведено, в Ізраїлі почалася часткова мобілізація.
- 20 травня часткова мобілізація в Ізраїлі завершилася.
- 22 травня президент Єгипту Насер Гамаль Абдель розмістив гарнізон у Шарм-ель-Шейху, оголосив блокаду Тиранської протоки.
- 23 травня Саудівська Аравія оголосила готовність взяти участь у військовому конфлікті.
- 24 травня Йорданія завершила мобілізацію.
- 28 травня почав проводити мобілізацію Судан.
- 29 травня до Єгипту було перекинуто алжирські війська.
- 30 травня Єгипет і Йорданія підписали договір про взаємодопомогу, Єгипет направив генерала Абдула Мунім Ріяда командувати силами союзників на Йорданському фронті.
- 31 травня до Йорданії направлено іракські війська.
- 4 червня у телефонних переговорах між королем Йорданії Хусейном і президентом Єгипту Насером, перехоплених Ізраїлем, Хусейн погодився підтримати Єгипет та звинуватити США в підтримці Ізраїлю. Більшість арабських держав, окрім Йорданії, розірвали дипломатичні стосунки з США.
Хід війни
Операція на Синайському півострові
5 червня. Початок війни. Ізраїль вирішив завдати превентивного повітряного та наземного удару. Рано вранці ізраїльські ВПС завдали ударів по всіх аеродромах Єгипту, фактично знищивши єгипетські ВПС. Пізніше були розгромлені ВПС Йорданії та Сирії, частково знищені іракські ВПС у районі Мосула.
5 червня. Перший день. Розгорнуті уздовж фронту по осі північ-південь ізраїльські війська посилені механізованою дивізією полковника , механізованою дивізією генерал-майора , механізованою дивізією генерал-майора Аріеля Шарона, бронетанковою дивізією генерал-майора . Дивізія Таля почала наступ у напрямі Хан-Юніс — Рафах — Ель-Аріш. Бригада Решефа вирушила на південь, у Газу. Дивізія Шарона атакувала ворожі війська в районі — . Пізніше Йоффе завдав удару в центр Синаю.
6 червня. Другий день. О 12:00 війська Решефа захопили Газу. Шарон, який в цей час захопив Абу-Агейла, відправив частину своїх військ очистити Рафах та Ель-Аріш. Із рештою військ він атакував . Йоффе успішно атакував основні єгипетські сили в центрі Синаю в Джебель-Лібні. Єгипетський головнокомандуючий віддав наказ про відступ усіх військ із Синаю.
7 червня. Третій день. Основні сили Таля підійшли до Бір-Гіфгафу. Передова бригада Йоффе, досягши східного краю ущелини Мітла, залишилась без палива та боєприпасів, зупинилася та була оточена відступаючими єгипетськими військами. Шарон зайняв Нахлю, інші підрозділи ізраїльської армії очистили Північно-Східний Синай та захопили Шарм-еш-Шейх.
8 червня. Четвертий день. Єгипетські бронетанкові частини намагалися прикрити відступ єгипетських військ, але були відкинуті військами Ісраеля Таля. Дивізія Йоффе прорвалася через ущелину Мітла. Дивізія Шарона взяла Нахль та попрямувала в ущелину Мітла. Синай повністю перейшов під контроль ізраїльтян.
9 червня. П'ятий день. Припинення вогню. Рада безпеки ООН зажадала припинення вогню. Ізраїль припинив вогонь негайно, Єгипет — наступного дня.
Операція на Йорданському фронті
Ізраїль планував уникати військових операцій проти Йорданії та Сирії, поки не закінчаться військові дії на Синайському півострові. У той же час Ізраїль прагнув встановити контроль над Єрусалимом.
Ізраїль запропонував королю Хуссейну зберігати нейтралітет в обмін на обіцянку про ненапад, але інші арабські країни вимагали від короля вступити у війну. Очевидно, він сподівався, що його далекобійні гармати (155-мм ), направлені на Тель-Авів, задовольнять союзників, не спровокувавши Ізраїль. Проте ці гармати становили загрозу для основної ізраїльської північної авіабази в Рамат-Давіде. Тому після початку обстрілу Ізраїль вирішив почати операцію проти Йорданії.
Битва за Єрусалим
5 червня. Перший день. У Єрусалимі почалися бої. Вирішальну роль у цій операції відіграли парашутисти підрозділів полковника Мордехая Гура. Того ж дня вони наблизилися до стін Старого міста, де були розгорнуті йорданські війська.
6 червня. Другий день. Ізраїльський наступ на Старе місто був зупинений. Проте оточення міста було завершене — частини ізраїльської танкової бригади захопили Рамаллу на півночі, інша бригада зайняла Латрун на південному заході. Вперше після 1947 року дорога Тель-Авів — Єрусалим була відкрита для ізраїльського руху.
7 червня. Третій день. Полковник Гур штурмом узяв Старе місто. Близько полудня було захоплено Вифлеєм, трохи пізніше — . Згідно з пропозицією Ради безпеки ООН з 20:00 бої були припинені.
Дженін-Наблуська битва
5 червня. Перший день. Ізраїльські Північні війська, очолювані генерал-майором Давидом Елазаром, опівночі підійшли до міста Дженін.
6 червня. Другий день. Дженін захоплений ізраїльськими військами.
7 червня. Третій день. Ізраїльтяни захопили місто Наблус.
Операція на Сирійському фронті
5 — 8 червня. Перший — четвертий день. На Голанських висотах перебувало шість сирійських бригад (з шістьма в резерві). Увечері 5 червня ударами ізраїльських ВПС було знищено приблизно дві третини всіх сирійських ВПС. Протягом чотирьох днів відбувалися артилерійські обстріли, сторони не робили спроб оволодіти ініціативою.
9 червня. П'ятий день. Елазар отримав наказ терміново почати наступ рано-вранці. Він сконцентрував війська для атаки через район Дан-Баніас на північ від Голанського плато, уздовж підніжжя гори Гермон. Ці сили прорвали сирійську оборону, а вранці наступного дня три бригади вийшли на плато. Одночасно інші частини пробивалися через пагорби на північ від Тиверіадського озера. Елазар наказав військам, які недавно билися в Дженін-Наблуському районі, рухатися на північ та завдати удар по Голанських висотах на південь від озера.
10 червня. Шостий день. Ізраїльтяни прорвалися через сирійську оборону на півночі Голанських висот, потім здійснили лобову атаку через плато, щоб підійти до Тиверіадського озера з півночі, заходу та південного заходу. Одночасно група військ, передислокована з Йорданського фронту, підійшла з півдня. До вечора Тиверіадське озеро було оточено.
Політичні наслідки
10 червня — Болгарія, Угорщина, Польща, СРСР, Чехословаччина та Югославія розірвали дипломатичні стосунки з Ізраїлем.
17 червня — 21 липня в Нью-Йорку відбулася 5-а надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН, скликана за пропозицією СРСР. Жоден із трьох проєктів резолюції з приводу арабо-ізраїльського конфлікту не було ухвалено. 4 та 14 липня прийнято три резолюції про захист цивільного населення та статус Єрусалиму. 21 липня сесія була формально перервана, а офіційно закрита 18 вересня.
22 листопада — Рада Безпеки ООН одностайно ухвалила резолюцію 242, що вимагала «встановлення справедливого та міцного миру на Близькому Сході, який повинен включати два принципи:
- Виведення ізраїльських сил з територій, окупованих під час конфлікту.
- Пошана та визнання суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності кожної держави в даному районі та їх права жити в безпечних та визнаних кордонах».
У різних країнах арабського світу відбулися масові маніфестації на підтримку Сирії, Йорданії та Єгипту.
Допомога СРСР Єгиптові
Цей розділ статті ще . |
Примітки
- Шестиденна війна. ВУЕ (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
- Арабо-ізраїльський конфлікт. ВУЕ (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
- «Війна, що сколихнула епоху». Як перемога Ізраїлю у Шестиденній війні змінила вигляд Близького Сходу? Читайте в уривку з книги «Поговорімо про Ізраїль» — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 22 жовтня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- (PDF). ЦРУ. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2009.
Література
- І. Д. Коміренко. Арабо-ізраїльська війна 1967 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- О. А. Коппель. Палестинська проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Ginor I., Remez G. The Soviet-Israeli War, 1967—1973: The USSR's Military Intervention in the Egyptian-Israeli Conflict. Oxford University Press, 2017.
- Gluska A. The Israeli Military and the Origins of the 1967 War: Government, Armed Forces and Defence Policy 1963-67. Routledge, 2006.
- Louis W.R., Shlaim A. The 1967 Arab-Israeli War: Origins and Consequences. Cambridge University Press, 2012.
- Sharnoff M. Nasser's Peace: Egypt's Response to the 1967 War with Israel. Routledge, 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шестиденна війна |
- Черчилль Р. Шестиденна війна [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Понамарчук Є. Шестиденна війна [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shestidenna vijna ivr מלחמת ששת הימים Milhemet Sheshet ga Yamim arab حرب الأيام الستة Ḥarb al Ayyam as Sitta abo arab حرب 1967 Ḥarb 1967 vijna na Blizkomu Shodi mizh Izrayilem z odnogo boku i Yegiptom Siriyeyu Jordaniyeyu Irakom i Alzhirom z drugogo 5 10 chervnya 1967 Pochata 5 chervnya Izrayilem iz povitryanogo ta nazemnogo udaru Shestidenna vijna Arabo izrayilskij konflikt Teritoriya yaka bula pid kontrolem Izrayilyu do ta pislya Shestidennoyi vijni Tiranski protoki vidileni kolom mizh Akabskoyu zatokoyu na pivnochi i Chervonim morem na pivdni Teritoriya yaka bula pid kontrolem Izrayilyu do ta pislya Shestidennoyi vijni Tiranski protoki vidileni kolom mizh Akabskoyu zatokoyu na pivnochi i Chervonim morem na pivdni Data 5 10 chervnya 1967 Misce Blizkij Shid Rezultat Peremoga Izrayilyu Teritorialni zmini Izrayil zahoplyuye Sektor Gazi i Sinajskij pivostriv v Yegiptu Zahidnij bereg vklyuchayuchi Shidnij Yerusalim u Jordaniyi i Golanski visoti u Siriyi Storoni Izrayil Yegipet Siriya Jordaniya Irak Za pidtrimki Livan OVP Komanduvachi Levi Eshkol Moshe Dayan Ichak Rabin ru Mordehaj Gur ru ru Yeshayagu Gavish Ariel Sharon Ezer Vejcman Shlomo Erel David Elazar Gamal Abdel Naser Abdel Hakim Amer Abdul Munim Riyad Husejn ben Talal Zajd ibn Shaker en Salah Dzhadid Nureddin al Atassi Abdel Rahman Aref en Saleh Muhammed Al Sabah en Vijskovi sili 50 tis vijsk 214 tis rezervistiv 300 litakiv 800 tankiv Usogo vijsk 264 tis 100 tis zalucheno Yegipet 240 tis vijsk Siriya Jordaniya Irak 307 tis vijsk 957 litakiv 2 504 tanki Livan 2 litaki Usogo vijsk 547 tis 240 tis zalucheno Vtrati 776 983 vbitih 4 517 poraneno 15 vijskovopolonenih 400 znishenih tankiv 46 znishenih litakiv Yegipet 10 15 tis vbitih abo zniklih bezvisti 4 338 vijskovopolonenih Jordaniya 6 tis vbitih abo zniklih bezvisti 553 vijskovopolonenih Siriya 2 5 tis vbitih 591 vijskovopolonenij Irak 10 vbitih 30 poranenih Livan 1 vtrachenij litak Sotni znishenih tankiv 452 znishenih litakiv 20 vbitih izrayilskih mirnih zhiteliv 34 vbitih moryakiv VMS SShA Izrayilski soldati bilya Stini plachu pislya yiyi zahoplennya foto Davida Rubingera Na kinec vijni Izrayil okupuvav Sinajskij pivostriv Sektor Gazi Zahidnij bereg richki Jordan Shidnij Yerusalim ta Golanski visoti Naslidki vijni dosi viznachayut politichnu situaciyu v regioni PeredistoriyaU listopadi 1966 roku Yegipet ta Siriya uklali soyuz chastkovo vnaslidok postijnogo dezinformuvannya uryadiv yak Yegiptu tak i Siriyi predstavnikami SRSR pro plani Izrayilyu shodo napadu na Siriyu Izrayil ogolosiv sho v razi zakrittya Tiranskoyi protoki vivedennya vijsk OON vidpravlennya irakskih vijsk do Yegiptu ta pidpisannya vijskovogo paktu mizh Yegiptom ta Jordaniyeyu zalishaye za soboyu pravo pochati vijskovi diyi 16 travnya 1967 roku Yegipet zvinuvativ Izrayil u zagrozi agresiyi stosovno Siriyi ta styagnuv do kordonu na shodi Sinajskogo pivostrova kilka divizij Informaciya shodo styaguvannya ozbroyenih vijskovih pidrozdiliv Izrayilyu do kordoniv nadijshla vid SRSR 17 travnya Jordaniya pochala mobilizaciyu 18 travnya Yegipet visunuv vimogu OON vivesti vijska yaki patrulyuvali liniyu pripinennya vognyu 1948 1956 rokiv Generalnij sekretar OON U Tan viddav rozporyadzhennya vivesti vijska Togo zh dnya pochalasya mobilizaciya v Kuvejti 19 travnya vijska OON bulo vivedeno v Izrayili pochalasya chastkova mobilizaciya 20 travnya chastkova mobilizaciya v Izrayili zavershilasya 22 travnya prezident Yegiptu Naser Gamal Abdel rozmistiv garnizon u Sharm el Shejhu ogolosiv blokadu Tiranskoyi protoki 23 travnya Saudivska Araviya ogolosila gotovnist vzyati uchast u vijskovomu konflikti 24 travnya Jordaniya zavershila mobilizaciyu 28 travnya pochav provoditi mobilizaciyu Sudan 29 travnya do Yegiptu bulo perekinuto alzhirski vijska 30 travnya Yegipet i Jordaniya pidpisali dogovir pro vzayemodopomogu Yegipet napraviv generala Abdula Munim Riyada komanduvati silami soyuznikiv na Jordanskomu fronti 31 travnya do Jordaniyi napravleno irakski vijska 4 chervnya u telefonnih peregovorah mizh korolem Jordaniyi Husejnom i prezidentom Yegiptu Naserom perehoplenih Izrayilem Husejn pogodivsya pidtrimati Yegipet ta zvinuvatiti SShA v pidtrimci Izrayilyu Bilshist arabskih derzhav okrim Jordaniyi rozirvali diplomatichni stosunki z SShA Hid vijniOperaciya na Sinajskomu pivostrovi Izrayilski vijskovi bilya znishenogo yegipetskogo litaka MiG 21 u Operaciya na Sinajskomu pivostrovi 5 chervnya Pochatok vijni Izrayil virishiv zavdati preventivnogo povitryanogo ta nazemnogo udaru Rano vranci izrayilski VPS zavdali udariv po vsih aerodromah Yegiptu faktichno znishivshi yegipetski VPS Piznishe buli rozgromleni VPS Jordaniyi ta Siriyi chastkovo znisheni irakski VPS u rajoni Mosula 5 chervnya Pershij den Rozgornuti uzdovzh frontu po osi pivnich pivden izrayilski vijska posileni mehanizovanoyu diviziyeyu polkovnika mehanizovanoyu diviziyeyu general majora mehanizovanoyu diviziyeyu general majora Arielya Sharona bronetankovoyu diviziyeyu general majora Diviziya Talya pochala nastup u napryami Han Yunis Rafah El Arish Brigada Reshefa virushila na pivden u Gazu Diviziya Sharona atakuvala vorozhi vijska v rajoni Piznishe Joffe zavdav udaru v centr Sinayu 6 chervnya Drugij den O 12 00 vijska Reshefa zahopili Gazu Sharon yakij v cej chas zahopiv Abu Agejla vidpraviv chastinu svoyih vijsk ochistiti Rafah ta El Arish Iz reshtoyu vijsk vin atakuvav Joffe uspishno atakuvav osnovni yegipetski sili v centri Sinayu v Dzhebel Libni Yegipetskij golovnokomanduyuchij viddav nakaz pro vidstup usih vijsk iz Sinayu 7 chervnya Tretij den Osnovni sili Talya pidijshli do Bir Gifgafu Peredova brigada Joffe dosyagshi shidnogo krayu ushelini Mitla zalishilas bez paliva ta boyepripasiv zupinilasya ta bula otochena vidstupayuchimi yegipetskimi vijskami Sharon zajnyav Nahlyu inshi pidrozdili izrayilskoyi armiyi ochistili Pivnichno Shidnij Sinaj ta zahopili Sharm esh Shejh 8 chervnya Chetvertij den Yegipetski bronetankovi chastini namagalisya prikriti vidstup yegipetskih vijsk ale buli vidkinuti vijskami Israelya Talya Diviziya Joffe prorvalasya cherez ushelinu Mitla Diviziya Sharona vzyala Nahl ta popryamuvala v ushelinu Mitla Sinaj povnistyu perejshov pid kontrol izrayiltyan 9 chervnya P yatij den Pripinennya vognyu Rada bezpeki OON zazhadala pripinennya vognyu Izrayil pripiniv vogon negajno Yegipet nastupnogo dnya Operaciya na Jordanskomu fronti Operaciya na Jordanskomu fronti Izrayil planuvav unikati vijskovih operacij proti Jordaniyi ta Siriyi poki ne zakinchatsya vijskovi diyi na Sinajskomu pivostrovi U toj zhe chas Izrayil pragnuv vstanoviti kontrol nad Yerusalimom Izrayil zaproponuvav korolyu Hussejnu zberigati nejtralitet v obmin na obicyanku pro nenapad ale inshi arabski krayini vimagali vid korolya vstupiti u vijnu Ochevidno vin spodivavsya sho jogo dalekobijni garmati 155 mm napravleni na Tel Aviv zadovolnyat soyuznikiv ne sprovokuvavshi Izrayil Prote ci garmati stanovili zagrozu dlya osnovnoyi izrayilskoyi pivnichnoyi aviabazi v Ramat Davide Tomu pislya pochatku obstrilu Izrayil virishiv pochati operaciyu proti Jordaniyi Bitva za Yerusalim 5 chervnya Pershij den U Yerusalimi pochalisya boyi Virishalnu rol u cij operaciyi vidigrali parashutisti pidrozdiliv polkovnika Mordehaya Gura Togo zh dnya voni nablizilisya do stin Starogo mista de buli rozgornuti jordanski vijska 6 chervnya Drugij den Izrayilskij nastup na Stare misto buv zupinenij Prote otochennya mista bulo zavershene chastini izrayilskoyi tankovoyi brigadi zahopili Ramallu na pivnochi insha brigada zajnyala Latrun na pivdennomu zahodi Vpershe pislya 1947 roku doroga Tel Aviv Yerusalim bula vidkrita dlya izrayilskogo ruhu 7 chervnya Tretij den Polkovnik Gur shturmom uzyav Stare misto Blizko poludnya bulo zahopleno Vifleyem trohi piznishe Zgidno z propoziciyeyu Radi bezpeki OON z 20 00 boyi buli pripineni Div takozh Zolotij Yerusalim Dzhenin Nabluska bitva 5 chervnya Pershij den Izrayilski Pivnichni vijska ocholyuvani general majorom Davidom Elazarom opivnochi pidijshli do mista Dzhenin 6 chervnya Drugij den Dzhenin zahoplenij izrayilskimi vijskami 7 chervnya Tretij den Izrayiltyani zahopili misto Nablus Operaciya na Sirijskomu fronti Operaciya na Sirijskomu fronti 5 8 chervnya Pershij chetvertij den Na Golanskih visotah perebuvalo shist sirijskih brigad z shistma v rezervi Uvecheri 5 chervnya udarami izrayilskih VPS bulo znisheno priblizno dvi tretini vsih sirijskih VPS Protyagom chotiroh dniv vidbuvalisya artilerijski obstrili storoni ne robili sprob ovoloditi iniciativoyu 9 chervnya P yatij den Elazar otrimav nakaz terminovo pochati nastup rano vranci Vin skoncentruvav vijska dlya ataki cherez rajon Dan Banias na pivnich vid Golanskogo plato uzdovzh pidnizhzhya gori Germon Ci sili prorvali sirijsku oboronu a vranci nastupnogo dnya tri brigadi vijshli na plato Odnochasno inshi chastini probivalisya cherez pagorbi na pivnich vid Tiveriadskogo ozera Elazar nakazav vijskam yaki nedavno bilisya v Dzhenin Nabluskomu rajoni ruhatisya na pivnich ta zavdati udar po Golanskih visotah na pivden vid ozera 10 chervnya Shostij den Izrayiltyani prorvalisya cherez sirijsku oboronu na pivnochi Golanskih visot potim zdijsnili lobovu ataku cherez plato shob pidijti do Tiveriadskogo ozera z pivnochi zahodu ta pivdennogo zahodu Odnochasno grupa vijsk peredislokovana z Jordanskogo frontu pidijshla z pivdnya Do vechora Tiveriadske ozero bulo otocheno Politichni naslidki10 chervnya Bolgariya Ugorshina Polsha SRSR Chehoslovachchina ta Yugoslaviya rozirvali diplomatichni stosunki z Izrayilem 17 chervnya 21 lipnya v Nyu Jorku vidbulasya 5 a nadzvichajna specialna sesiya Generalnoyi Asambleyi OON sklikana za propoziciyeyu SRSR Zhoden iz troh proyektiv rezolyuciyi z privodu arabo izrayilskogo konfliktu ne bulo uhvaleno 4 ta 14 lipnya prijnyato tri rezolyuciyi pro zahist civilnogo naselennya ta status Yerusalimu 21 lipnya sesiya bula formalno perervana a oficijno zakrita 18 veresnya 22 listopada Rada Bezpeki OON odnostajno uhvalila rezolyuciyu 242 sho vimagala vstanovlennya spravedlivogo ta micnogo miru na Blizkomu Shodi yakij povinen vklyuchati dva principi Vivedennya izrayilskih sil z teritorij okupovanih pid chas konfliktu Poshana ta viznannya suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti ta politichnoyi nezalezhnosti kozhnoyi derzhavi v danomu rajoni ta yih prava zhiti v bezpechnih ta viznanih kordonah U riznih krayinah arabskogo svitu vidbulisya masovi manifestaciyi na pidtrimku Siriyi Jordaniyi ta Yegiptu Div takozh Izrayilski poselennyaDopomoga SRSR YegiptoviCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo PrimitkiShestidenna vijna VUE ukr Procitovano 29 sichnya 2024 Arabo izrayilskij konflikt VUE ukr Procitovano 29 sichnya 2024 Vijna sho skolihnula epohu Yak peremoga Izrayilyu u Shestidennij vijni zminila viglyad Blizkogo Shodu Chitajte v urivku z knigi Pogovorimo pro Izrayil Forbes ua forbes ua ukr 22 zhovtnya 2023 Procitovano 29 sichnya 2024 PDF CRU Arhiv originalu PDF za 20 travnya 2017 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 10 sichnya 2009 LiteraturaI D Komirenko Arabo izrayilska vijna 1967 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X O A Koppel Palestinska problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Ginor I Remez G The Soviet Israeli War 1967 1973 The USSR s Military Intervention in the Egyptian Israeli Conflict Oxford University Press 2017 Gluska A The Israeli Military and the Origins of the 1967 War Government Armed Forces and Defence Policy 1963 67 Routledge 2006 Louis W R Shlaim A The 1967 Arab Israeli War Origins and Consequences Cambridge University Press 2012 Sharnoff M Nasser s Peace Egypt s Response to the 1967 War with Israel Routledge 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shestidenna vijna Cherchill R Shestidenna vijna 2 lyutogo 2009 u Wayback Machine Ponamarchuk Ye Shestidenna vijna 12 kvitnya 2009 u Wayback Machine