Арієль Шарон (івр. אריאל שרון; 26 лютого 1928, Кфар-Малаль, Британський мандат у Палестині — 11 січня 2014, Рамат-Ган, Ізраїль) — ізраїльський військовик та політик, генерал-майор Армії оборони Ізраїлю, прем'єр-міністр Ізраїлю в 2001–2006 роках.
Арієль Шарон אריאל שרון | ||
| ||
---|---|---|
7 березня 2001 — 14 квітня 2006 | ||
Попередник: | Егуд Барак | |
Наступник: | Егуд Ольмерт | |
Ім'я при народженні: | івр. אריאל שיינרמן | |
Народження: | 26 лютого 1928 Кфар-Малаль, Підмандатна Палестина | |
Смерть: | 11 січня 2014 (85 років) Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль | |
Причина смерті: | геморагічний інсульт | |
Поховання: | d | |
Національність: | Єврей | |
Країна: | Ізраїль і Підмандатна Палестина | |
Релігія: | Юдаїзм | |
Освіта: | Єврейський університет і Тель-Авівський університет | |
Партія: | Кадіма, раніше Лікуд, Шломціон | |
Шлюб: | d і d | |
Діти: | 2 сини | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1948—1974 | |
Приналежність: | ЦАГАЛ | |
Звання: | Генерал-майор | |
Битви: | Арабо-ізраїльські війни Арабо-ізраїльська війна 1948—49 Суецька криза Шестиденна війна Війна Судного дня | |
Автограф: | ||
Нагороди: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Арієль Шарон народився 26 лютого 1928 року у сільськогосподарському мошаві Кфар-Малаль у родині Шмуеля Шейнермана (1896—1956) з Берестя й Віри Шейнерман (1900—1988; до шлюбу Шнейрової) з Могильова. Його мати була з суботницької родини єврейського походження. Батьки Аріеля зустрілися у Тбілісі, де Самуїл вчився на агронома, а Віра — на лікаря. Удвох вони репатріювалися до Палестини у 1922 році після початку радянського переслідування євреїв на Закавказзі. У Палестині Віра змінила своє ім'я на Двора.
Під час військової кар'єри Шарон командував легендарним загоном спеціального призначення 101, повітряно-десантною та танковою бригадами. Він був ініціативним командувачем, що взяв активну участь у всіх головних війнах, котрі вела країна. Деякі його дії різко критикували з різних боків, наприклад, в результаті інциденту під Мітлою під час Суецької кризи, коли в результаті суперечливого наступу військ Шарона загинуло 38 чоловік, на кілька років його було відсторонено від командування. Шарон відзначився під час Шестиденної війни, здійснивши прорив у Битві при Абу-Агейлі, а найбільшу відомість і славу героя він отримав у результаті успішних дій під час Війни Судного Дня, коли війська під його командуванням форсували Суецький канал, оточили Суец та Третю єгипетську армію, змусивши Єгипет просити перемир'я.
Політична кар'єра Шарона була досить тривалою, протягом 29 років з невеликими перервами він займав посади міністра сільського господарства, оборони, торговлі й промисловості, будівництва, інфраструктури, зовнішніх справ і прем'єр-міністра країни. Під час перебування на посаді прем'єр-міністра політика Шарона, обраного від партії Лікуд, викликала розкол в рядах партії, що привело до виникнення нової партії Кадіма. В результаті Шарон став першим прем'єр-міністром, що не належав до партій Лікуд та Авода, котрі домінували до того часу. У 2004 році саме за ініціативою Шарона Ізраїль вивів усі поселення та війська із Сектора Газа. Хоча ці дії мали широке схвалення у всьому світі та всередині Ізраїлю, це викликало значне незадоволення ізраїльських правих, включаючи частину його власної партії.
Після інсульту, перенесеного 4 січня 2006 року, впав у кому та перебував у вегетативному стані. Його шпиталізували до реанімації госпіталю «Хадасса» в Єрусалимі і після низки операцій перевели до клініки імені Хаїма Шиби у Рамат-Гані, де він перебував протягом понад семи років. На початку січня 2014 року його стан здоров'я погіршився, і, не виходячи з коми, 11 січня 2014 року Арієль Шарон помер.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
Література
- В. І. Головченко. Шарон Арієль // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- (англ.)
- Досьє KM.ru (рос.)
- Арієль Шарон [ 16 серпня 2009 у Wayback Machine.] на сайті Кнесету (англ.)
Попередник: | Прем'єр-міністр Ізраїлю | Наступник: |
Егуд Барак | Егуд Ольмерт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Ariyel U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sharon Ariyel Sharon ivr אריאל שרון 26 lyutogo 1928 Kfar Malal Britanskij mandat u Palestini 11 sichnya 2014 Ramat Gan Izrayil izrayilskij vijskovik ta politik general major Armiyi oboroni Izrayilyu prem yer ministr Izrayilyu v 2001 2006 rokah Ariyel Sharon אריאל שרוןAriyel Sharon11 j Prem yer ministr Izrayilyu7 bereznya 2001 14 kvitnya 2006Poperednik Egud BarakNastupnik Egud Olmert Im ya pri narodzhenni ivr אריאל שיינרמן Narodzhennya 26 lyutogo 1928 1928 02 26 Kfar Malal Pidmandatna PalestinaSmert 11 sichnya 2014 2014 01 11 85 rokiv Ramat Gan Tel Avivskij okrug IzrayilPrichina smerti gemoragichnij insultPohovannya dNacionalnist YevrejKrayina Izrayil i Pidmandatna PalestinaReligiya YudayizmOsvita Yevrejskij universitet i Tel Avivskij universitetPartiya Kadima ranishe Likud ShlomcionShlyub d i dDiti 2 sini Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1948 1974Prinalezhnist CAGALZvannya General majorBitvi Arabo izrayilski vijni Arabo izrayilska vijna 1948 49 Suecka kriza Shestidenna vijna Vijna Sudnogo dnyaAvtograf Nagorodi d Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisAriyel Sharon narodivsya 26 lyutogo 1928 roku u silskogospodarskomu moshavi Kfar Malal u rodini Shmuelya Shejnermana 1896 1956 z Berestya j Viri Shejnerman 1900 1988 do shlyubu Shnejrovoyi z Mogilova Jogo mati bula z subotnickoyi rodini yevrejskogo pohodzhennya Batki Arielya zustrilisya u Tbilisi de Samuyil vchivsya na agronoma a Vira na likarya Udvoh voni repatriyuvalisya do Palestini u 1922 roci pislya pochatku radyanskogo peresliduvannya yevreyiv na Zakavkazzi U Palestini Vira zminila svoye im ya na Dvora Pid chas vijskovoyi kar yeri Sharon komanduvav legendarnim zagonom specialnogo priznachennya 101 povitryano desantnoyu ta tankovoyu brigadami Vin buv iniciativnim komanduvachem sho vzyav aktivnu uchast u vsih golovnih vijnah kotri vela krayina Deyaki jogo diyi rizko kritikuvali z riznih bokiv napriklad v rezultati incidentu pid Mitloyu pid chas Sueckoyi krizi koli v rezultati superechlivogo nastupu vijsk Sharona zaginulo 38 cholovik na kilka rokiv jogo bulo vidstoroneno vid komanduvannya Sharon vidznachivsya pid chas Shestidennoyi vijni zdijsnivshi proriv u Bitvi pri Abu Agejli a najbilshu vidomist i slavu geroya vin otrimav u rezultati uspishnih dij pid chas Vijni Sudnogo Dnya koli vijska pid jogo komanduvannyam forsuvali Sueckij kanal otochili Suec ta Tretyu yegipetsku armiyu zmusivshi Yegipet prositi peremir ya Politichna kar yera Sharona bula dosit trivaloyu protyagom 29 rokiv z nevelikimi perervami vin zajmav posadi ministra silskogo gospodarstva oboroni torgovli j promislovosti budivnictva infrastrukturi zovnishnih sprav i prem yer ministra krayini Pid chas perebuvannya na posadi prem yer ministra politika Sharona obranogo vid partiyi Likud viklikala rozkol v ryadah partiyi sho privelo do viniknennya novoyi partiyi Kadima V rezultati Sharon stav pershim prem yer ministrom sho ne nalezhav do partij Likud ta Avoda kotri dominuvali do togo chasu U 2004 roci same za iniciativoyu Sharona Izrayil viviv usi poselennya ta vijska iz Sektora Gaza Hocha ci diyi mali shiroke shvalennya u vsomu sviti ta vseredini Izrayilyu ce viklikalo znachne nezadovolennya izrayilskih pravih vklyuchayuchi chastinu jogo vlasnoyi partiyi Pislya insultu perenesenogo 4 sichnya 2006 roku vpav u komu ta perebuvav u vegetativnomu stani Jogo shpitalizuvali do reanimaciyi gospitalyu Hadassa v Yerusalimi i pislya nizki operacij pereveli do kliniki imeni Hayima Shibi u Ramat Gani de vin perebuvav protyagom ponad semi rokiv Na pochatku sichnya 2014 roku jogo stan zdorov ya pogirshivsya i ne vihodyachi z komi 11 sichnya 2014 roku Ariyel Sharon pomer Primitki Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2014 LiteraturaV I Golovchenko Sharon Ariyel Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Posilannya angl Dosye KM ru ros Ariyel Sharon 16 serpnya 2009 u Wayback Machine na sajti Knesetu angl Poperednik Prem yer ministr Izrayilyu Nastupnik Egud Barak Egud Olmert