Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Регіональний розпад (або феодальна роздрібненість) — період у польській історії, який тривав від 1138 року до коронації Владислава Локетека у 1320 році. Характерною особливістю цього періоду є прогресивна фрагментація польської держави на дедалі менші, значною мірою незалежні, територіальні сили. Цей процес був пов’язаний із розширенням династії П'ястів, кожен член якої відповідно до польського звичаєвого права мав право володіти частиною своєї спадщини. Подібні процеси мали місце в історії п'ястівської держави й раніше, але їх, як правило, вдалося зупиняти досить швидко.
Довга тривалість періоду роздробленості сприяла посиленню регіональних володарів, зросту значення влади магнатів та вищого духовенства. Відсутність сильного центру, здатного зосередити владу та вплив у своїх руках, а також часта відсутність співпраці між окремими князями сприяла послабленню держави, а отже, не лише гальмувало завойовницькі амбіції, а й сприяло втраті значної частини території. Під час феодальної роздробленості поморські князівства стали незалежними (західне зазнало впливу бранденбурзьких маркграфів, а гданські землі у XIV столітті були включені до держави Тевтонського ордену), Бранденбург також підкорив Любуські землі, а сілезькі князівства підпали під вплив від Чеського королівства. Регіональний розпад фактично призвів до перетворення Польської монархії на вільну конфедерацію князівств, яка була пов'язана лише спільним главою держави та (теоретично) зовнішньою політикою. Після закінчення терміну дії правил принципату «конфедерація» перетворилася в десятки повністю незалежних малих держав.
Генезис
Відповідно до закону про правонаступництво Болеслава III Кривовустого, польське князівство було поділене на уділи. Сеньйором, який здійснював верховну владу був найстарший син Владислав II Вигнанець, який отримав Сілезію і Любуські землі. Мазовія припала до Болеслава IV Кучерявому, а західна Великопольща — до Мешка III Старого. Після смерті Болеслава ІІІ, Сандомирська земля була передана Генріху Сандомирському, а Болеславова вдова, Саломея отримала лечицько-серадзьку землю.
Старший князь повинен був здійснювати владу в сеньйоральному уділі, який включав землі краківські, землі сандомирські, землі калішські, землі лечицько-серадські і Східну Померанію (смуга земель, що простягалися вздовж меридіану по осі Краків — Каліш — Гнезно — Гданськ, яка з'єднувала інші райони).
Початок розпаду
Після смерті Саломеї Владислав II званий Вигнанцем супроти волі братів зайняв її уділ. Внаслідок війни між ним та його братами, Владислав II покинув країну в 1146 році та поїхав до Німеччини, щоб попросити допомоги у імператора. Болеслав Кучерявий перейняв сеньйоральний уділ, і таким чином він став верховним правителем у Польщі. Болеслав не зміг утримати суверенітету держави, та в результаті імперської експедиції в 1157 році змушений був визнати себе васалом імператора Фрідріха Барбаросси. Віддав державу у лен і погодився, що після смерті Владіслава II Вигнанця його сини (Болеслав Високий, Мешко Кривоногий) можуть повернутися до свого спадкового округу — Сілезії.
У 1173 році, після смерті Болеслава Кучерявого, його функції в ролі сеньйора, князя та володаря Кракова перейняв третій син Болеслава Кривовустого — Мешко Старий. Через чотири роки знову відбулася боротьба за престол. Мешка вигнали, а Краків був захоплений молодшим із братів, Казимиром II Справедливим, що означало порушення правила про сеньйорат (вищий авторитет для найстаршого з роду). Казимир, на відміну від Мешка, не намагався протидіяти дворянству та Церкві.
Після смерті Казимира у Кракові правив його син Лешко Білий. З його смертю в Гасаві в 1227 році центральна влада (принципат) остаточно зникла. Поступово наростала роздробленість земель Польщі, пов'язана із посиленням сепаратизму удільних князівств. Жодних надрегіональних управлінь чи законів не було. Приблизно в середині тринадцятого століття Польща складалася з кільканадцятьох князівств без жодної центральної влади. Регіональний період був періодом внутрішньої боротьби між ворогуючими князями — за владу та територію.
Коротка характеристика періоду
У цей період країна стикнулася з сильними зовнішніми загрозами. Посилився тиск німецьких князів та маркграфів на західні землі, а також чеських на Сілезію. Західне Помор'я і Великопольща опинилися в зоні експансії Маркграфства Бранденбург.
Зрештою, удільний період був часом інтенсивного економічного розвитку та значних соціальних змін. У сільському господарстві набула популярності потрійна польова система, використовування перелогів в якості пасовища. Почали застосовуватися сучасніші сільськогосподарські інструменти. Були створені імунітети — звільнення товарів від данини та служби, що змінило становище вільних селян. Містам надавалось магдебурзьке право, а інші норми поселення були кодифіковані (польське право, средзьке). Розроблено сільське самоврядування та загальний набір феодальних норм.
Попри регіональні поділи, почуття єдності у польській громаді не стерлося. Поняття польської національності — gens polonica — з'являється у місцевих та зарубіжних авторів. Ця єдність була зміцнена єдністю церковної організації. Під час розпаду також функціонував термін Regnum Poloniae.
Польські князі та королі в період регіонального поділу
Перелічені нижче князі правили у Кракові. З 1138 по 1227 рік краківський князь вважався верховним правителем Польщі.
| ім'я | Дата правління |
|---|---|
| Владислав II Вигнанець | 1138-1146 |
| Болеслав IV Кучерявий | 1146-1173 |
| Мешко III Старий | 1173-1177 |
| Казимір II Справедливий | 1177-1191 |
| Мешко III Старий | 1191 |
| Казимир II Справедливий | 1191-1194 |
| Лешко Білий | 1194-1195 |
| Мешко III Старий | 1195 |
| Лешко Білий | 1195-1199 |
| Мешко III Старий | 1199-1202 |
| Владислав III Тонконогий | 1202 або 1202-1206 |
| Лешко Білий | 1202 (1206) –1210 |
| Мешко IV Кривоногий | 1210-1211 |
| Лешко Білий | 1211-1227 |
| Владислав III Тонконогий | 1227-1228 |
| Генрик Бородатий | 1228-1229 |
| Конрад I Мазовецький | 1229-1230 |
| Владислав III Тонконогий | 1230 |
| Конрад I Мазовецький | 1230-1232 |
| Генрик Бородатий | 1232-1238 |
| Генрик II Побожний | 1238-1241 |
| Болеслав II Рогатка | 1241 |
| Конрад I Мазовецький | 1241-1243 |
| Болеслав V Сором'язливий | 1243-1279 |
| Лешек Чорний | 1279-1288 |
| Генрик IV Праведний | 1288-1290 |
| Пшемисл II | 1290-1291 |
| Владислав I Локетек | 1291 |
| Вацлав II | 1291-1305 |
| Пшемисл II | 1295–1296 |
| Вацлав III | 1305-1306 |
| Владислав I Локетек | 1306-1333 |
Примітки
- [1], Ewa Trzeciak; Hanna Cierlińska; Instytut Historii (Polska Akademia Nauk), "Panorama dziejów Polski"
- Przemysł II koronował się na króla Polski w 1295, ale w skład ziem, którymi zarządzał wchodziły: Wielkopolska i Pomorze Gdańskie, w tym czasie bowiem księciem krakowskim był Wacław II (stąd 1291 – 1305, bez przerywania okresu panowania), który koronował się na króla Polski w 1300 r.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Regionalnij rozpad abo feodalna rozdribnenist period u polskij istoriyi yakij trivav vid 1138 roku do koronaciyi Vladislava Loketeka u 1320 roci Harakternoyu osoblivistyu cogo periodu ye progresivna fragmentaciya polskoyi derzhavi na dedali menshi znachnoyu miroyu nezalezhni teritorialni sili Cej proces buv pov yazanij iz rozshirennyam dinastiyi P yastiv kozhen chlen yakoyi vidpovidno do polskogo zvichayevogo prava mav pravo voloditi chastinoyu svoyeyi spadshini Podibni procesi mali misce v istoriyi p yastivskoyi derzhavi j ranishe ale yih yak pravilo vdalosya zupinyati dosit shvidko Podil zemel Boleslava III Krivovustogo Senjoralnij udil Leno Polshi pid kontrolem princa Zemlya Vladislava II Zemlya Boleslava IV Zemlya Meshka III Zemlya Genrika Vdovina chastina Salomeyi Polsha v period 1275 1300 Polsha za chasiv Kazimira II Spravedlivogo Cerkva v Polshi XII XIII st Dovga trivalist periodu rozdroblenosti spriyala posilennyu regionalnih volodariv zrostu znachennya vladi magnativ ta vishogo duhovenstva Vidsutnist silnogo centru zdatnogo zoserediti vladu ta vpliv u svoyih rukah a takozh chasta vidsutnist spivpraci mizh okremimi knyazyami spriyala poslablennyu derzhavi a otzhe ne lishe galmuvalo zavojovnicki ambiciyi a j spriyalo vtrati znachnoyi chastini teritoriyi Pid chas feodalnoyi rozdroblenosti pomorski knyazivstva stali nezalezhnimi zahidne zaznalo vplivu brandenburzkih markgrafiv a gdanski zemli u XIV stolitti buli vklyucheni do derzhavi Tevtonskogo ordenu Brandenburg takozh pidkoriv Lyubuski zemli a silezki knyazivstva pidpali pid vpliv vid Cheskogo korolivstva Regionalnij rozpad faktichno prizviv do peretvorennya Polskoyi monarhiyi na vilnu konfederaciyu knyazivstv yaka bula pov yazana lishe spilnim glavoyu derzhavi ta teoretichno zovnishnoyu politikoyu Pislya zakinchennya terminu diyi pravil principatu konfederaciya peretvorilasya v desyatki povnistyu nezalezhnih malih derzhav GenezisVidpovidno do zakonu pro pravonastupnictvo Boleslava III Krivovustogo polske knyazivstvo bulo podilene na udili Senjorom yakij zdijsnyuvav verhovnu vladu buv najstarshij sin Vladislav II Vignanec yakij otrimav Sileziyu i Lyubuski zemli Mazoviya pripala do Boleslava IV Kucheryavomu a zahidna Velikopolsha do Meshka III Starogo Pislya smerti Boleslava III Sandomirska zemlya bula peredana Genrihu Sandomirskomu a Boleslavova vdova Salomeya otrimala lechicko seradzku zemlyu Starshij knyaz povinen buv zdijsnyuvati vladu v senjoralnomu udili yakij vklyuchav zemli krakivski zemli sandomirski zemli kalishski zemli lechicko seradski i Shidnu Pomeraniyu smuga zemel sho prostyagalisya vzdovzh meridianu po osi Krakiv Kalish Gnezno Gdansk yaka z yednuvala inshi rajoni Pochatok rozpaduPislya smerti Salomeyi Vladislav II zvanij Vignancem suproti voli brativ zajnyav yiyi udil Vnaslidok vijni mizh nim ta jogo bratami Vladislav II pokinuv krayinu v 1146 roci ta poyihav do Nimechchini shob poprositi dopomogi u imperatora Boleslav Kucheryavij perejnyav senjoralnij udil i takim chinom vin stav verhovnim pravitelem u Polshi Boleslav ne zmig utrimati suverenitetu derzhavi ta v rezultati imperskoyi ekspediciyi v 1157 roci zmushenij buv viznati sebe vasalom imperatora Fridriha Barbarossi Viddav derzhavu u len i pogodivsya sho pislya smerti Vladislava II Vignancya jogo sini Boleslav Visokij Meshko Krivonogij mozhut povernutisya do svogo spadkovogo okrugu Sileziyi U 1173 roci pislya smerti Boleslava Kucheryavogo jogo funkciyi v roli senjora knyazya ta volodarya Krakova perejnyav tretij sin Boleslava Krivovustogo Meshko Starij Cherez chotiri roki znovu vidbulasya borotba za prestol Meshka vignali a Krakiv buv zahoplenij molodshim iz brativ Kazimirom II Spravedlivim sho oznachalo porushennya pravila pro senjorat vishij avtoritet dlya najstarshogo z rodu Kazimir na vidminu vid Meshka ne namagavsya protidiyati dvoryanstvu ta Cerkvi Pislya smerti Kazimira u Krakovi praviv jogo sin Leshko Bilij Z jogo smertyu v Gasavi v 1227 roci centralna vlada principat ostatochno znikla Postupovo narostala rozdroblenist zemel Polshi pov yazana iz posilennyam separatizmu udilnih knyazivstv Zhodnih nadregionalnih upravlin chi zakoniv ne bulo Priblizno v seredini trinadcyatogo stolittya Polsha skladalasya z kilkanadcyatoh knyazivstv bez zhodnoyi centralnoyi vladi Regionalnij period buv periodom vnutrishnoyi borotbi mizh voroguyuchimi knyazyami za vladu ta teritoriyu Korotka harakteristika perioduU cej period krayina stiknulasya z silnimi zovnishnimi zagrozami Posilivsya tisk nimeckih knyaziv ta markgrafiv na zahidni zemli a takozh cheskih na Sileziyu Zahidne Pomor ya i Velikopolsha opinilisya v zoni ekspansiyi Markgrafstva Brandenburg Zreshtoyu udilnij period buv chasom intensivnogo ekonomichnogo rozvitku ta znachnih socialnih zmin U silskomu gospodarstvi nabula populyarnosti potrijna polova sistema vikoristovuvannya perelogiv v yakosti pasovisha Pochali zastosovuvatisya suchasnishi silskogospodarski instrumenti Buli stvoreni imuniteti zvilnennya tovariv vid danini ta sluzhbi sho zminilo stanovishe vilnih selyan Mistam nadavalos magdeburzke pravo a inshi normi poselennya buli kodifikovani polske pravo sredzke Rozrobleno silske samovryaduvannya ta zagalnij nabir feodalnih norm Popri regionalni podili pochuttya yednosti u polskij gromadi ne sterlosya Ponyattya polskoyi nacionalnosti gens polonica z yavlyayetsya u miscevih ta zarubizhnih avtoriv Cya yednist bula zmicnena yednistyu cerkovnoyi organizaciyi Pid chas rozpadu takozh funkcionuvav termin Regnum Poloniae Polski knyazi ta koroli v period regionalnogo podiluDokladnishe Krakivski knyazi Perelicheni nizhche knyazi pravili u Krakovi Z 1138 po 1227 rik krakivskij knyaz vvazhavsya verhovnim pravitelem Polshi im ya Data pravlinnya Vladislav II Vignanec 1138 1146 Boleslav IV Kucheryavij 1146 1173 Meshko III Starij 1173 1177 Kazimir II Spravedlivij 1177 1191 Meshko III Starij 1191 Kazimir II Spravedlivij 1191 1194 Leshko Bilij 1194 1195 Meshko III Starij 1195 Leshko Bilij 1195 1199 Meshko III Starij 1199 1202 Vladislav III Tonkonogij 1202 abo 1202 1206 Leshko Bilij 1202 1206 1210 Meshko IV Krivonogij 1210 1211 Leshko Bilij 1211 1227 Vladislav III Tonkonogij 1227 1228 Genrik Borodatij 1228 1229 Konrad I Mazoveckij 1229 1230 Vladislav III Tonkonogij 1230 Konrad I Mazoveckij 1230 1232 Genrik Borodatij 1232 1238 Genrik II Pobozhnij 1238 1241 Boleslav II Rogatka 1241 Konrad I Mazoveckij 1241 1243 Boleslav V Sorom yazlivij 1243 1279 Leshek Chornij 1279 1288 Genrik IV Pravednij 1288 1290 Pshemisl II 1290 1291 Vladislav I Loketek 1291 Vaclav II 1291 1305 Pshemisl II 1295 1296 Vaclav III 1305 1306 Vladislav I Loketek 1306 1333Primitki 1 Ewa Trzeciak Hanna Cierlinska Instytut Historii Polska Akademia Nauk Panorama dziejow Polski Przemysl II koronowal sie na krola Polski w 1295 ale w sklad ziem ktorymi zarzadzal wchodzily Wielkopolska i Pomorze Gdanskie w tym czasie bowiem ksieciem krakowskim byl Waclaw II stad 1291 1305 bez przerywania okresu panowania ktory koronowal sie na krola Polski w 1300 r