Ротаційна система, "ліствичне право" (від від дав.-рус. лѣствица, тобто "сходи", пор. ліствиця) або "Rota system" (хоча загалом обидві ці назви умовні, введені істориками нового часу: в історичних джерелах справжня назва, як і саме існування "системи", а тим більше "права", не зафіксовані; разом з тим, історично відоме, можливо пов'язане з нею, явище "ізгойства" князів) — історіографічна концепція, яка намагається описати систему успадкування престолу, що нібито практикувалася (хоч недосконало) в Київській Русі, а пізніше деякий час і в Великому князівстві Московському.
Згідно з цією концепцією, великокнязівський престол переходив не лінійно від батька до сина (агнатична прімогенітура), а побічно (агнатичний сеньйорат), від брата до брата (але зазвичай не далі ніж до четвертого брата), а потім до старшого сина старшого брата і т. д.
Щобільше, перехід головного (великокнязівського) престолу супроводжувався й переміщенням ("ротацією") усіх інших князів, тобто кожен з них переходив на наступну "сходинку".
Однак згодом на зміну прийшов удільний порядок володіння, що характеризується припиненням переміщення князів з міста в місто (тобто утворенням особистого уділу) і можливістю передачі володіння старшому синові (отже, звична для середньовічної Європи прімогенітура).
Дискусія
– Дональд Островський (2012)
Концепція "лествичного права" було вперше введена російським істориком Сергієм Соловйовим а згодом її узагальнив Василь Ключевський .
Але протягом наступних років уявлення про таку нібито структуровану та інституціоналізовану систему, яку вони представили, зазнали критики з боку деяких інших дослідників, у яких є сумніви, що подібна система успадкування київського престолу існувала (дехто навіть припускав, що в Київській Русі взагалі не існувало офіційної системи престолонаслідування). Жодне історичне джерело досліджуваного періоду не описує таку систему.
Критики концепції ротації характеризують процес престолонаслідування як "хаотичний". Такі вчені як Сергеєвич (Sergeevich) та Будовніц (Budovnitz) стверджували, що нескінченна міжусобна війна серед київських князів свідчить про повну відсутність будь-якої усталеної системи престолонаступництва. Інші дещо переглянули "систему", не відмовляючись від неї повністю, наприклад, А. Д. Стоукс (A. D. Stokes) заперечував, що будь-коли існувала географічна ієрархія князівств, хоча визнавав ієрархію самих князів.Джанет Мартін же стверджувала, що система насправді таки працювала: вона стверджує, що міжкнязівські війни не були руйнуванням або відсутністю системи, а подальшим її відточуванням в міру того, як династія зростала в числі та відносини ставали складнішими; кожний новий спалах насильства стосувався вирішення нової проблеми, а не перегравання старих суперечок.
Прихильники ротаційної системи зазвичай приписують її впровадження або раціоналізацію Ярославу Мудрому, який призначив кожному зі своїх синів князівство на основі старшинства. Однак якщо не "система", то практика наслідування згідно з агнатичним старшинством у Київській Русі була ще до його правління, а також використовувалася серед скандинавів Великої Британії та Ірландії.
Серед прихильників ротаційної системи, крім Сергія Соловйова та Василя Ключевського, були Михайло Грушевський, Михайло Борисович Свердлов і Георгій Вернадський. Серед противників концепції ротації були Олександр Пресняков, А. Д. Стоукс, [en] і [en].
Було зроблено кілька спроб примирити позиції прихильників і відвертих опонентів. Деякі вчені стверджували, що система ротації дійсно існувала, але не функціонувала належним чином. [en] висунув теорію про те, що в міру того, як князівський клан ставав все більшим і більшим, все більша кількість молодших князів позбавлялася права на наслідування престолу, і, керуючись власною жадібністю, саме вони були тими, хто почав усі міжусобиці. З іншого боку, [en] намагалася продемонструвати, що династичний ріст рідко призводив до нестабільності, оскільки високі показники смертності та виключення ізгоївських гілок утримували кількість наділених правом наслідування князів "керованою", — гіпотеза, яку підтримувала Джанет Мартін. Олексій Толочко намагався поєднати обидві точки зору, стверджуючи, що поняття "старшинство" еволюціонувало з часом: в XI столітті воно визначалося народженням, а на середину XII століття — вже військовим контролем над престолом у Києві. Джанет Мартін припустила, що той факт, що деякі престолонаслідування відбувалися гладко й без сутичок, суперечить аргументу, що системи не існувало взагалі й завжди відбувалася тільки "хаотична" передача влади; випадки, коли спори про правонаступництво вирішувались війною, отже, могли бути всього лиш порушенням усталеного порядку, винятками з правил (якими б вони не були).
Концепція
Всі князі Рюриковичі вважалися братами (родичами) та співвласниками всієї країни. Тому старший в роду сидів в Києві, наступні за значенням у менших містах. Мали право в подальшому на престол лише ті князі, чий батько колись займав великокнязівський престол; якщо хтось помирав до того, як зійшов на трон, його сини позбавлялися права на чергу (були в подальшому відомі як ізгої): вони та їхні нащадки не мали права володарювати. Жінки до спадкоємства не допускалися. Княжили в такому порядку:
- Старший брат
- Молодші брати по порядку
- Сини старшого брата (за старшинством)
- Сини наступних братів (за старшинством)
- Онуки, правнуки в тій же послідовності і т. д.
У міру зміни головного князя всі інші переїжджали за старшинством з міста в місто. Такий же родовий порядок зберігався і всередині окремих князівств, на які розпадалася Київська Русь.
За міркуванням прихильників концепції серед істориків, цей порядок, хоч і незручний в силу постійних переїздів князів з дружинами з міста в місто, допомагав зберігати єдність країни, оскільки збереження надії на головний стіл утримувало периферійних князів від сепаратизму. Разом з тим, старші племінники часто сварилися з молодшими дядьками, що вело до міжусобиць.
Бажання захистити своїх нащадків від ізгойства у ситуаціях, коли старші племінники могли навіть перевершувати віком своїх молодших дядьків, підштовхувало старших племінників захоплювати владу, порушуючи права останніх. Цьому сприяв і той факт, що саме син, а не брат, перебував у столиці в момент смерті князя і був знайомий дружині, виконуючи в молодості разом із нею батьківські доручення. У той же час продовжували практикуватися поділи земель між синами приблизно порівну, тому син померлого князя, як правило, не мав рішучої переваги в силах над родичами, щоб утримати владу без їхньої згоди.
Ті з князів, які ставали ізгоями (через те, що їхні батьки не встигли побувати на великому князюванні), отримували від старших князів уділи в кормління, стаючи їх намісниками, однак часом (в порушення системи) осідали в наділі, який обіймав їх батько на момент своєї смерті, якщо їм вдавалося його відвоювати. В останньому випадку це призводило до фактичного відокремлення уділу, і його відносини з центром починали регулюватися договорами.
Крім інституту ізгойства, були й інші особливості родового порядку спадкування, що з'явилися з розгалуженням роду Рюриковичів та початком внутрішньодинастичних шлюбів в епоху правління Володимира Мономаха. Зокрема, Сергій Соловйов вважав, що чоловіки старших сестер мали перевагу перед молодшими братами, приводячи в приклад Всеволода Ольговича, одруженого з донькою Мстислава Великого, в порівнянні з Ізяславом Мстиславичем. У строгій відповідності з родовим порядком спадкування Всеволод був ізгоєм для Києва, хоча його дід Святослав Ярославич був старшим братом діда Мстислава — Всеволода Ярославича. Були й інші приклади того, що спадкоємці по жіночій лінії могли претендувати на престол.
На Любецькому з'їзді князів у 1097 році система ротації була модифікована. Деякі землі були надані як родові землі, які успадковувалися поза системою ротації. Ці землі вже не втрачалися місцевим удільним князем, коли київський престол звільнявся; і вони служили опорними землями, які переростали в напівнезалежні князівства (якщо не повністю незалежні) у пізніші століття Київської Русі (що спонукало деяких істориків стверджувати, що Київська Русь на цей час уже перестала бути єдиною державою). Отже, з одного боку, здійснено перший крок до заміни ротаційної системи на прімогенітуру; зокрема, прямо проголошено «Кожен хай держить отчину свою!» З іншого боку, всередині цих вотчинних князівств ротаційна система продовжувала працювати і після з'їзду, а точніше — власне й почала застосовуватися у кожному із них окремо.
Як стверджується прихильниками концепції про існування ротаційної системи, з XII століття спостерігається зміна порядку престолонаслідування на прімогенітуру, причому в першу чергу — на галицьких землях (з 1199 року — Галицько-Волинське князівство). Варто, однак, зазначити, що на галицьких землях і від самого їх створення (у 1084-1085 роках як трьох фактично незалежних князівств: Перемиського, Звенигородського і Теребовлянського) якихось явних ознак ротацій ніколи не спостерігалося.
Щодо київського великокнязівського престолу система (як стверджується прихильниками концепції) продовжувала діяти після 1113 року (рік вокняжіння Володимира Мономаха) й аж до монгольської навали, як і в інших князівствах вона теж діяла принаймні до монгольської навали.
Стверджується, що система ротації, в деяких аспектах, пережила Київську Русь на понад століття. Насправді московська громадянська війна (1425–1453) між Василем II та Дмитром Шемякою пов’язана саме з цією причиною. Батько Шемяки, Юрій Звенигородський, стверджував, що він є законним спадкоємцем престолу Володимирського князівства за принципом побічного спадкоємства (тобто сеньйорату). Однак старший брат Юрія, Василь I, передав престол своєму синові Василю II. Дмитро та його брати продовжували претендувати на престол, це стало причиною відкритої війни між Василем II та Шемякою, яка призвела до короткого вигнання та осліплення Василя і вбивства Дмитрія отрутою у Великому Новгороді в 1453. Хоч, якщо на те пішло, вже батько Василя I, Дмитро Донський, насправді передав престол Василю за заповітом, який передбачав лінійне, а не побічне спадкоємство, але питання не постало до смерті Василя, оскільки він був найстаршим у своєму поколінні і, таким чином, був законним спадкоємцем як за лінійним, так і за побічним принципом. Таким чином, лише за Василя II московські князі змогли нарешті зламати давню традицію побічного престолонаслідування та встановити систему лінійного успадкування московського престолу. Цим вони утримували владу в Москві, а не дозволяли їх переходити до інших князів у інших містах.
Див. також
Примітки
- Nancy Shields Kollmann, “Collateral Succession in Kievan Rus’.” Harvard Ukrainian Studies 14 (1990): 377-87.
- Мартін, 1995, с. 27-29.
- Островський, 2012, с. 39.
- Соловьёв С. М. История России с древнейших времён. 29 томов в 15 книгах, том 1 (Москва: Издательство социально-экономической литературы, 1960), 346-348.
- Ключевский В. О. Курс русской истории. Лекция 18.
- A. D. Stokes, “the System of Succession to the Thrones of Russia, 1054-1113,” in R. Auty, L. R. Lewitter, and A. P. Vlasto, eds., Gorski Vijenats: A Garland of Essays Offered to Professor Elizabeth Mary Hill (Cambridge: Modern Humanities Research Association, 1970), 268-275.
- Мартін, 1995, с. 27.
- Alfred Smyth, Scandinavian York and Dublin: The History and Archaeology of Two Related Viking Kingdoms (Dublin, 1979), vol. ii, pp. 304–07
- Островський, 2018, с. 35.
- Мартін, 1995, с. 32-33.
- Мартін, 1995, с. 33.
- Мартін, 1995, с. 239-244.
Бібліографія
- Мартін, Джанет (1995). Medieval Russia: 980–1584 [Середньовічна Русь: 980–1584]. New York: Cambridge University Press. ISBN .
- Мартін, Джанет (2006). Calculating Seniority and the Contests for Succession in Kievan Rus' [Обчислення старшинства та боротьба за престол у Київській Русі]. Russian History. Brill. 33 (2/4): 267—281. ISSN 1876-3316. JSTOR 24664444.
- Островський, Дональд (2012). Systems of Succession in Rus' and Steppe Societies [Системи престолонаслідування на Русі та в степових суспільствах]. Ruthenica. XI: 39—43.
- Островський, Дональд (2018). Was There a Riurikid Dynasty in Early Rus'? [Чи була династія Рюриковичів у Ранній Русі?]. Canadian-American Slavic Studies. 52 (1): 30—49. doi:10.1163/22102396-05201009.
- М. Ф. Котляр. «Лествичний» порядок заміщення княжих столів на Русі [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 129. — .
- Каратаев М. Русь и Орда (том первый, часть третья, глава 27)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rotacijna sistema listvichne pravo vid vid dav rus lѣstvica tobto shodi por listvicya abo Rota system hocha zagalom obidvi ci nazvi umovni vvedeni istorikami novogo chasu v istorichnih dzherelah spravzhnya nazva yak i same isnuvannya sistemi a tim bilshe prava ne zafiksovani razom z tim istorichno vidome mozhlivo pov yazane z neyu yavishe izgojstva knyaziv istoriografichna koncepciya yaka namagayetsya opisati sistemu uspadkuvannya prestolu sho nibito praktikuvalasya hoch nedoskonalo v Kiyivskij Rusi a piznishe deyakij chas i v Velikomu knyazivstvi Moskovskomu Diagrama sistemi Rota Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu velikoknyazivskij prestol perehodiv ne linijno vid batka do sina agnatichna primogenitura a pobichno agnatichnij senjorat vid brata do brata ale zazvichaj ne dali nizh do chetvertogo brata a potim do starshogo sina starshogo brata i t d Shobilshe perehid golovnogo velikoknyazivskogo prestolu suprovodzhuvavsya j peremishennyam rotaciyeyu usih inshih knyaziv tobto kozhen z nih perehodiv na nastupnu shodinku Odnak zgodom na zminu prijshov udilnij poryadok volodinnya sho harakterizuyetsya pripinennyam peremishennya knyaziv z mista v misto tobto utvorennyam osobistogo udilu i mozhlivistyu peredachi volodinnya starshomu sinovi otzhe zvichna dlya serednovichnoyi Yevropi primogenitura Diskusiya Pitannya pro te chi isnuvala sistema prestolonasliduvannya v rannih ruskih knyazivstvah i yaksho tak to yak vona diyala i yak dovgo trivala ye predmetom superechok sered istorikiv Donald Ostrovskij 2012 Koncepciya lestvichnogo prava bulo vpershe vvedena rosijskim istorikom Sergiyem Solovjovim a zgodom yiyi uzagalniv Vasil Klyuchevskij Ale protyagom nastupnih rokiv uyavlennya pro taku nibito strukturovanu ta institucionalizovanu sistemu yaku voni predstavili zaznali kritiki z boku deyakih inshih doslidnikiv u yakih ye sumnivi sho podibna sistema uspadkuvannya kiyivskogo prestolu isnuvala dehto navit pripuskav sho v Kiyivskij Rusi vzagali ne isnuvalo oficijnoyi sistemi prestolonasliduvannya Zhodne istorichne dzherelo doslidzhuvanogo periodu ne opisuye taku sistemu Kritiki koncepciyi rotaciyi harakterizuyut proces prestolonasliduvannya yak haotichnij Taki vcheni yak Sergeyevich Sergeevich ta Budovnic Budovnitz stverdzhuvali sho neskinchenna mizhusobna vijna sered kiyivskih knyaziv svidchit pro povnu vidsutnist bud yakoyi ustalenoyi sistemi prestolonastupnictva Inshi desho pereglyanuli sistemu ne vidmovlyayuchis vid neyi povnistyu napriklad A D Stouks A D Stokes zaperechuvav sho bud koli isnuvala geografichna iyerarhiya knyazivstv hocha viznavav iyerarhiyu samih knyaziv Dzhanet Martin zhe stverdzhuvala sho sistema naspravdi taki pracyuvala vona stverdzhuye sho mizhknyazivski vijni ne buli rujnuvannyam abo vidsutnistyu sistemi a podalshim yiyi vidtochuvannyam v miru togo yak dinastiya zrostala v chisli ta vidnosini stavali skladnishimi kozhnij novij spalah nasilstva stosuvavsya virishennya novoyi problemi a ne peregravannya starih superechok Prihilniki rotacijnoyi sistemi zazvichaj pripisuyut yiyi vprovadzhennya abo racionalizaciyu Yaroslavu Mudromu yakij priznachiv kozhnomu zi svoyih siniv knyazivstvo na osnovi starshinstva Odnak yaksho ne sistema to praktika nasliduvannya zgidno z agnatichnim starshinstvom u Kiyivskij Rusi bula she do jogo pravlinnya a takozh vikoristovuvalasya sered skandinaviv Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Sered prihilnikiv rotacijnoyi sistemi krim Sergiya Solovjova ta Vasilya Klyuchevskogo buli Mihajlo Grushevskij Mihajlo Borisovich Sverdlov i Georgij Vernadskij Sered protivnikiv koncepciyi rotaciyi buli Oleksandr Presnyakov A D Stouks en i en Bulo zrobleno kilka sprob primiriti poziciyi prihilnikiv i vidvertih oponentiv Deyaki vcheni stverdzhuvali sho sistema rotaciyi dijsno isnuvala ale ne funkcionuvala nalezhnim chinom en visunuv teoriyu pro te sho v miru togo yak knyazivskij klan stavav vse bilshim i bilshim vse bilsha kilkist molodshih knyaziv pozbavlyalasya prava na nasliduvannya prestolu i keruyuchis vlasnoyu zhadibnistyu same voni buli timi hto pochav usi mizhusobici Z inshogo boku en namagalasya prodemonstruvati sho dinastichnij rist ridko prizvodiv do nestabilnosti oskilki visoki pokazniki smertnosti ta viklyuchennya izgoyivskih gilok utrimuvali kilkist nadilenih pravom nasliduvannya knyaziv kerovanoyu gipoteza yaku pidtrimuvala Dzhanet Martin Oleksij Tolochko namagavsya poyednati obidvi tochki zoru stverdzhuyuchi sho ponyattya starshinstvo evolyucionuvalo z chasom v XI stolitti vono viznachalosya narodzhennyam a na seredinu XII stolittya vzhe vijskovim kontrolem nad prestolom u Kiyevi Dzhanet Martin pripustila sho toj fakt sho deyaki prestolonasliduvannya vidbuvalisya gladko j bez sutichok superechit argumentu sho sistemi ne isnuvalo vzagali j zavzhdi vidbuvalasya tilki haotichna peredacha vladi vipadki koli spori pro pravonastupnictvo virishuvalis vijnoyu otzhe mogli buti vsogo lish porushennyam ustalenogo poryadku vinyatkami z pravil yakimi b voni ne buli KoncepciyaVsi knyazi Ryurikovichi vvazhalisya bratami rodichami ta spivvlasnikami vsiyeyi krayini Tomu starshij v rodu sidiv v Kiyevi nastupni za znachennyam u menshih mistah Mali pravo v podalshomu na prestol lishe ti knyazi chij batko kolis zajmav velikoknyazivskij prestol yaksho htos pomirav do togo yak zijshov na tron jogo sini pozbavlyalisya prava na chergu buli v podalshomu vidomi yak izgoyi voni ta yihni nashadki ne mali prava volodaryuvati Zhinki do spadkoyemstva ne dopuskalisya Knyazhili v takomu poryadku Starshij brat Molodshi brati po poryadku Sini starshogo brata za starshinstvom Sini nastupnih brativ za starshinstvom Onuki pravnuki v tij zhe poslidovnosti i t d U miru zmini golovnogo knyazya vsi inshi pereyizhdzhali za starshinstvom z mista v misto Takij zhe rodovij poryadok zberigavsya i vseredini okremih knyazivstv na yaki rozpadalasya Kiyivska Rus Za mirkuvannyam prihilnikiv koncepciyi sered istorikiv cej poryadok hoch i nezruchnij v silu postijnih pereyizdiv knyaziv z druzhinami z mista v misto dopomagav zberigati yednist krayini oskilki zberezhennya nadiyi na golovnij stil utrimuvalo periferijnih knyaziv vid separatizmu Razom z tim starshi pleminniki chasto svarilisya z molodshimi dyadkami sho velo do mizhusobic Bazhannya zahistiti svoyih nashadkiv vid izgojstva u situaciyah koli starshi pleminniki mogli navit perevershuvati vikom svoyih molodshih dyadkiv pidshtovhuvalo starshih pleminnikiv zahoplyuvati vladu porushuyuchi prava ostannih Comu spriyav i toj fakt sho same sin a ne brat perebuvav u stolici v moment smerti knyazya i buv znajomij druzhini vikonuyuchi v molodosti razom iz neyu batkivski doruchennya U toj zhe chas prodovzhuvali praktikuvatisya podili zemel mizh sinami priblizno porivnu tomu sin pomerlogo knyazya yak pravilo ne mav rishuchoyi perevagi v silah nad rodichami shob utrimati vladu bez yihnoyi zgodi Ti z knyaziv yaki stavali izgoyami cherez te sho yihni batki ne vstigli pobuvati na velikomu knyazyuvanni otrimuvali vid starshih knyaziv udili v kormlinnya stayuchi yih namisnikami odnak chasom v porushennya sistemi osidali v nadili yakij obijmav yih batko na moment svoyeyi smerti yaksho yim vdavalosya jogo vidvoyuvati V ostannomu vipadku ce prizvodilo do faktichnogo vidokremlennya udilu i jogo vidnosini z centrom pochinali regulyuvatisya dogovorami Krim institutu izgojstva buli j inshi osoblivosti rodovogo poryadku spadkuvannya sho z yavilisya z rozgaluzhennyam rodu Ryurikovichiv ta pochatkom vnutrishnodinastichnih shlyubiv v epohu pravlinnya Volodimira Monomaha Zokrema Sergij Solovjov vvazhav sho choloviki starshih sester mali perevagu pered molodshimi bratami privodyachi v priklad Vsevoloda Olgovicha odruzhenogo z donkoyu Mstislava Velikogo v porivnyanni z Izyaslavom Mstislavichem U strogij vidpovidnosti z rodovim poryadkom spadkuvannya Vsevolod buv izgoyem dlya Kiyeva hocha jogo did Svyatoslav Yaroslavich buv starshim bratom dida Mstislava Vsevoloda Yaroslavicha Buli j inshi prikladi togo sho spadkoyemci po zhinochij liniyi mogli pretenduvati na prestol Na Lyubeckomu z yizdi knyaziv u 1097 roci sistema rotaciyi bula modifikovana Deyaki zemli buli nadani yak rodovi zemli yaki uspadkovuvalisya poza sistemoyu rotaciyi Ci zemli vzhe ne vtrachalisya miscevim udilnim knyazem koli kiyivskij prestol zvilnyavsya i voni sluzhili opornimi zemlyami yaki pererostali v napivnezalezhni knyazivstva yaksho ne povnistyu nezalezhni u piznishi stolittya Kiyivskoyi Rusi sho sponukalo deyakih istorikiv stverdzhuvati sho Kiyivska Rus na cej chas uzhe perestala buti yedinoyu derzhavoyu Otzhe z odnogo boku zdijsneno pershij krok do zamini rotacijnoyi sistemi na primogenituru zokrema pryamo progolosheno Kozhen haj derzhit otchinu svoyu Z inshogo boku vseredini cih votchinnih knyazivstv rotacijna sistema prodovzhuvala pracyuvati i pislya z yizdu a tochnishe vlasne j pochala zastosovuvatisya u kozhnomu iz nih okremo Yak stverdzhuyetsya prihilnikami koncepciyi pro isnuvannya rotacijnoyi sistemi z XII stolittya sposterigayetsya zmina poryadku prestolonasliduvannya na primogenituru prichomu v pershu chergu na galickih zemlyah z 1199 roku Galicko Volinske knyazivstvo Varto odnak zaznachiti sho na galickih zemlyah i vid samogo yih stvorennya u 1084 1085 rokah yak troh faktichno nezalezhnih knyazivstv Peremiskogo Zvenigorodskogo i Terebovlyanskogo yakihos yavnih oznak rotacij nikoli ne sposterigalosya Shodo kiyivskogo velikoknyazivskogo prestolu sistema yak stverdzhuyetsya prihilnikami koncepciyi prodovzhuvala diyati pislya 1113 roku rik voknyazhinnya Volodimira Monomaha j azh do mongolskoyi navali yak i v inshih knyazivstvah vona tezh diyala prinajmni do mongolskoyi navali Stverdzhuyetsya sho sistema rotaciyi v deyakih aspektah perezhila Kiyivsku Rus na ponad stolittya Naspravdi moskovska gromadyanska vijna 1425 1453 mizh Vasilem II ta Dmitrom Shemyakoyu pov yazana same z ciyeyu prichinoyu Batko Shemyaki Yurij Zvenigorodskij stverdzhuvav sho vin ye zakonnim spadkoyemcem prestolu Volodimirskogo knyazivstva za principom pobichnogo spadkoyemstva tobto senjoratu Odnak starshij brat Yuriya Vasil I peredav prestol svoyemu sinovi Vasilyu II Dmitro ta jogo brati prodovzhuvali pretenduvati na prestol ce stalo prichinoyu vidkritoyi vijni mizh Vasilem II ta Shemyakoyu yaka prizvela do korotkogo vignannya ta osliplennya Vasilya i vbivstva Dmitriya otrutoyu u Velikomu Novgorodi v 1453 Hoch yaksho na te pishlo vzhe batko Vasilya I Dmitro Donskij naspravdi peredav prestol Vasilyu za zapovitom yakij peredbachav linijne a ne pobichne spadkoyemstvo ale pitannya ne postalo do smerti Vasilya oskilki vin buv najstarshim u svoyemu pokolinni i takim chinom buv zakonnim spadkoyemcem yak za linijnim tak i za pobichnim principom Takim chinom lishe za Vasilya II moskovski knyazi zmogli nareshti zlamati davnyu tradiciyu pobichnogo prestolonasliduvannya ta vstanoviti sistemu linijnogo uspadkuvannya moskovskogo prestolu Cim voni utrimuvali vladu v Moskvi a ne dozvolyali yih perehoditi do inshih knyaziv u inshih mistah Div takozhUdil Apanazh Kolektivnij syuzerenitet Feodalna rozdribnenist Udilna rozdroblenist Mizhusobni vijni Ruski mizhusobici Rozpad Kiyivskoyi RusiPrimitkiNancy Shields Kollmann Collateral Succession in Kievan Rus Harvard Ukrainian Studies 14 1990 377 87 Martin 1995 s 27 29 Ostrovskij 2012 s 39 Solovyov S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremyon 29 tomov v 15 knigah tom 1 Moskva Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1960 346 348 Klyuchevskij V O Kurs russkoj istorii Lekciya 18 A D Stokes the System of Succession to the Thrones of Russia 1054 1113 in R Auty L R Lewitter and A P Vlasto eds Gorski Vijenats A Garland of Essays Offered to Professor Elizabeth Mary Hill Cambridge Modern Humanities Research Association 1970 268 275 Martin 1995 s 27 Alfred Smyth Scandinavian York and Dublin The History and Archaeology of Two Related Viking Kingdoms Dublin 1979 vol ii pp 304 07 Ostrovskij 2018 s 35 Martin 1995 s 32 33 Martin 1995 s 33 Martin 1995 s 239 244 BibliografiyaMartin Dzhanet 1995 Medieval Russia 980 1584 Serednovichna Rus 980 1584 New York Cambridge University Press ISBN 0521362768 Martin Dzhanet 2006 Calculating Seniority and the Contests for Succession in Kievan Rus Obchislennya starshinstva ta borotba za prestol u Kiyivskij Rusi Russian History Brill 33 2 4 267 281 ISSN 1876 3316 JSTOR 24664444 Ostrovskij Donald 2012 Systems of Succession in Rus and Steppe Societies Sistemi prestolonasliduvannya na Rusi ta v stepovih suspilstvah Ruthenica XI 39 43 Ostrovskij Donald 2018 Was There a Riurikid Dynasty in Early Rus Chi bula dinastiya Ryurikovichiv u Rannij Rusi Canadian American Slavic Studies 52 1 30 49 doi 10 1163 22102396 05201009 M F Kotlyar Lestvichnij poryadok zamishennya knyazhih stoliv na Rusi 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 129 ISBN 978 966 00 1028 1 Karataev M Rus i Orda tom pervyj chast tretya glava 27