Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Євгенович Пресняков також Прєсняков рос Александр Евгеньевич Пресняков 3 травня 1870 18700503 Одеса 30 вересня

Пресняков Олександр Євгенович

Пресняков Олександр Євгенович

Олександр Євгенович Пресняков, також Прєсняков (рос. Александр Евгеньевич Пресняков; 3 травня 1870(18700503), Одеса — 30 вересня 1929, Ленінград) — російський і радянський історик, член-кореспондент РАН (1920).

Пресняков Олександр Євгенович
рос. Александр Евгеньевич Пресняков
image
1928
1928
Народився21 квітня (3 травня) 1870[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Помер30 вересня 1929(1929-09-30)[1] (59 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьісторик
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет[1]
Галузьісторія[2]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Інститут червоної професури
Вчене званняd
ВчителіПлатонов Сергій Федорович і Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович
Відомі учніd
Романов Борис Олександрович
Чернов Сергій Миколайович
Аспіранти, докторантиРоманов Борис Олександрович
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
image Роботи у Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Походження, ранні роки

Народився в родині Євгена Львовича Преснякова — інженера-шляховика, члена правлінь різних залізниць, автора статей з економіки шляхів сполучення.

Закінчив гімназію в Тифлісі (1889), історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1893; автор твору «Царствена книга, її склад і походження»).

Як кращий учень відомого історика Сергія Платонова був залишений при кафедрі російської історії університету для підготовки до професорського звання. Магістр російської історії (1909; тема дисертації: «Княже право в Древній Русі»). Доктор російської історії (1918; тема дисертації: «Утворення Великоруської держави. Нариси з історії XIII—XV століть»).

Викладав у приватних гімназіях Таганцевої та Стоюніної, у Катерининському сирітському інституті, на Педагогічних курсах при петербурзьких жіночих гімназіях.

З 1907 року — приват-доцент, а з 1918 року — професор по кафедрі російської історії Санкт-Петербурзького (потім — Петроградського, Ленінградського) університету. Також викладав історію російського права на Вищих жіночих курсах, був одним з організаторів Жіночого педагогічного інституту. Був професором Інституту червоної професури (з 1927 року), Педагогічного інституту ім. О. І. Герцена.

Наукова діяльність

Основні теми наукових інтересів О. Преснякова у дореволюційний період — історія політичних відносин на Русі до XVI століття, джерелознавчі питання літописання XVI століття, історія суспільної думки XIX століття. Він вдкидав теорію «родового княжого володіння» в Київській Русі, вважаючи, що в основі княжої власності лежить «сімейне, отчинне право». Розробляв історію «княжого права»: вважав, що одним з найважливіших напрямків діяльності давньоруських князів було створення поряд із звичаєво-правовими союзами членів племені особливого «союзу княжого захисту», в який входили і князівська дружина, і населення князівських сіл. Вважав, що княжий захист був «загальноісторичним явищем в усіх європейських народів».

Досліджував процес централізації в тісному зв'язку зі всім комплексом міжнародних відносин Північно-Східної Русі; процес об'єднання російських земель з позиції внутрішньої історії не тільки Московського великого князівства, але і удільних — Тверського, Рязанського і Нижегородського. Був противником різкого протиставлення історії Київської і Володимиро-Суздальської Русі. Доводив, що сімейно-вотчинні розділи волостей-князівств у Володимиро-Суздальській Русі завжди були лише продовженням сімейно-вотчинних розділів Київської Русі.

Після 1918 року продовжував дослідження в галузі історії середньовічної Русі, зокрема, займався теоретичними питаннями феодалізму в Росії. Але при цьому приділяв значну увагу історії XIX століття. Він автор історичних портретів російських імператорів, ґрунтовного дослідження з історії руху декабристів, заснованого на джерелах.

У роботах з історіографії О.Пресняков одним з перших сформулював концепцію «петербурзької історичної школи» як школи «відновлення джерела права і факту незалежно від історіографічної традиції» на противагу московській (за своїм характером історико-соціологічній).

О.Пресняков був одним з організаторів (1921 року) та директором (з 1922 року) Історичного науково-дослідного інституту при Петербурзькому університеті (інститут фактично існував до 1925 року). Потім був директором Ленінградського відділення Інституту історії РАНІОН (1927—1928 рр.). Член-кореспондент РАН (з 1920 року).

Найбільш відомі учні О. Є. Преснякова — Борис Олександрович Романов та Сергій Миколайович Чернов.

Наукові праці

  • Пресняков, А. Е. Царственная книга, её состав и происхождение. — СПб, 1893.
  • Пресняков, А. Е. Княжое право в Древней Руси: очерки по X—XII векам. — СПб, 1909 (новое издание — М., 1993). — 316 с.
  • Пресняков, А. Е. Правительствующий Сенат в царствование Елисаветы Петровны / История Правительствующего Сената. — СПб, 1911.
  • Пресняков, А. Е. Московское царство. — Пг., 1918.
  • Пресняков, А. Е. Образование Великорусского государства: Очерки по истории XIII—XV столетий. — М., 1918 (новое издание — М., 1998).
  • Пресняков, А. Е. Александр Первый. — Пг., 1924.
  • Пресняков, А. Е. Апогей самодержавия. Николай I. — Л., 1925.
  • Пресняков, А. Е. 14 декабря 1825 г. М. — Л., 1926.
  • Пресняков, А. Е. Лекции по русской истории. т. 1-2. — М., 1938—1939.
  • Пресняков, А. Е. Российские самодержцы / Составитель, автор предисловия и приложения д-р ист. наук А. Ф. Смирнов; Ред. А. Н. Казакевич; Художник Б. А. Лавров. — М.: Книга, 1990. — 464 с. — 200 000 экз. — . (обл.)
  • Александр Евгеньевич Пресняков: письма и дневники, 1889—1927. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2005.

Примітки

  1. Пресняков Александр Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Прєсняков Олександр Євгенович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

  • Чирков С. В. Александр Евгеньевич Пресняков / Портреты историков. Время и судьбы. Т. 1 / отв. ред. Г. Н. Севостьянов. М.-Иерусалим, 2000;
  • Брачёв В. С. «Наша университетская школа русских историков» и её судьба. СПб, 2001;
  • Брачёв В. С. Русский историк А. Е. Пресняков (1870—1929). СПб., 2002;
  • Ростовцев Е. А. // В. О. Ключевский и проблемы российской провинциальной культуры и историографии. Материалы научной конференции. Пенза, 25—26 июня 2001 г. / Отв. ред. С. О. Шмидт. М., 2005. Кн. 1. С. 340—370;
  • Брачёв В. С. А. Е. Пресняков и петербургская историческая школа. СПб., 2014.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Yevgenovich Presnyakov takozh Pryesnyakov ros Aleksandr Evgenevich Presnyakov 3 travnya 1870 18700503 Odesa 30 veresnya 1929 Leningrad rosijskij i radyanskij istorik chlen korespondent RAN 1920 Presnyakov Oleksandr Yevgenovichros Aleksandr Evgenevich Presnyakov1928 1928Narodivsya21 kvitnya 3 travnya 1870 1 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer30 veresnya 1929 1929 09 30 1 59 rokiv Leningrad RSFRR SRSR 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnististorikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet 1 Galuzistoriya 2 ZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Institut chervonoyi profesuriVchene zvannyadVchiteliPlatonov Sergij Fedorovich i Lappo Danilevskij Oleksandr SergijovichVidomi uchnid Romanov Boris Oleksandrovich Chernov Sergij MikolajovichAspiranti doktorantiRomanov Boris Oleksandrovich dChlenstvoAkademiya nauk SRSRRoboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Presnyakov Pohodzhennya ranni rokiNarodivsya v rodini Yevgena Lvovicha Presnyakova inzhenera shlyahovika chlena pravlin riznih zaliznic avtora statej z ekonomiki shlyahiv spoluchennya Zakinchiv gimnaziyu v Tiflisi 1889 istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu 1893 avtor tvoru Carstvena kniga yiyi sklad i pohodzhennya Yak krashij uchen vidomogo istorika Sergiya Platonova buv zalishenij pri kafedri rosijskoyi istoriyi universitetu dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Magistr rosijskoyi istoriyi 1909 tema disertaciyi Knyazhe pravo v Drevnij Rusi Doktor rosijskoyi istoriyi 1918 tema disertaciyi Utvorennya Velikoruskoyi derzhavi Narisi z istoriyi XIII XV stolit Vikladav u privatnih gimnaziyah Tagancevoyi ta Stoyuninoyi u Katerininskomu siritskomu instituti na Pedagogichnih kursah pri peterburzkih zhinochih gimnaziyah Z 1907 roku privat docent a z 1918 roku profesor po kafedri rosijskoyi istoriyi Sankt Peterburzkogo potim Petrogradskogo Leningradskogo universitetu Takozh vikladav istoriyu rosijskogo prava na Vishih zhinochih kursah buv odnim z organizatoriv Zhinochogo pedagogichnogo institutu Buv profesorom Institutu chervonoyi profesuri z 1927 roku Pedagogichnogo institutu im O I Gercena Naukova diyalnistOsnovni temi naukovih interesiv O Presnyakova u dorevolyucijnij period istoriya politichnih vidnosin na Rusi do XVI stolittya dzhereloznavchi pitannya litopisannya XVI stolittya istoriya suspilnoyi dumki XIX stolittya Vin vdkidav teoriyu rodovogo knyazhogo volodinnya v Kiyivskij Rusi vvazhayuchi sho v osnovi knyazhoyi vlasnosti lezhit simejne otchinne pravo Rozroblyav istoriyu knyazhogo prava vvazhav sho odnim z najvazhlivishih napryamkiv diyalnosti davnoruskih knyaziv bulo stvorennya poryad iz zvichayevo pravovimi soyuzami chleniv plemeni osoblivogo soyuzu knyazhogo zahistu v yakij vhodili i knyazivska druzhina i naselennya knyazivskih sil Vvazhav sho knyazhij zahist buv zagalnoistorichnim yavishem v usih yevropejskih narodiv Doslidzhuvav proces centralizaciyi v tisnomu zv yazku zi vsim kompleksom mizhnarodnih vidnosin Pivnichno Shidnoyi Rusi proces ob yednannya rosijskih zemel z poziciyi vnutrishnoyi istoriyi ne tilki Moskovskogo velikogo knyazivstva ale i udilnih Tverskogo Ryazanskogo i Nizhegorodskogo Buv protivnikom rizkogo protistavlennya istoriyi Kiyivskoyi i Volodimiro Suzdalskoyi Rusi Dovodiv sho simejno votchinni rozdili volostej knyazivstv u Volodimiro Suzdalskij Rusi zavzhdi buli lishe prodovzhennyam simejno votchinnih rozdiliv Kiyivskoyi Rusi Pislya 1918 roku prodovzhuvav doslidzhennya v galuzi istoriyi serednovichnoyi Rusi zokrema zajmavsya teoretichnimi pitannyami feodalizmu v Rosiyi Ale pri comu pridilyav znachnu uvagu istoriyi XIX stolittya Vin avtor istorichnih portretiv rosijskih imperatoriv gruntovnogo doslidzhennya z istoriyi ruhu dekabristiv zasnovanogo na dzherelah U robotah z istoriografiyi O Presnyakov odnim z pershih sformulyuvav koncepciyu peterburzkoyi istorichnoyi shkoli yak shkoli vidnovlennya dzherela prava i faktu nezalezhno vid istoriografichnoyi tradiciyi na protivagu moskovskij za svoyim harakterom istoriko sociologichnij O Presnyakov buv odnim z organizatoriv 1921 roku ta direktorom z 1922 roku Istorichnogo naukovo doslidnogo institutu pri Peterburzkomu universiteti institut faktichno isnuvav do 1925 roku Potim buv direktorom Leningradskogo viddilennya Institutu istoriyi RANION 1927 1928 rr Chlen korespondent RAN z 1920 roku Najbilsh vidomi uchni O Ye Presnyakova Boris Oleksandrovich Romanov ta Sergij Mikolajovich Chernov Naukovi praciPresnyakov A E Carstvennaya kniga eyo sostav i proishozhdenie SPb 1893 Presnyakov A E Knyazhoe pravo v Drevnej Rusi ocherki po X XII vekam SPb 1909 novoe izdanie M 1993 316 s Presnyakov A E Pravitelstvuyushij Senat v carstvovanie Elisavety Petrovny Istoriya Pravitelstvuyushego Senata SPb 1911 Presnyakov A E Moskovskoe carstvo Pg 1918 Presnyakov A E Obrazovanie Velikorusskogo gosudarstva Ocherki po istorii XIII XV stoletij M 1918 novoe izdanie M 1998 Presnyakov A E Aleksandr Pervyj Pg 1924 Presnyakov A E Apogej samoderzhaviya Nikolaj I L 1925 Presnyakov A E 14 dekabrya 1825 g M L 1926 Presnyakov A E Lekcii po russkoj istorii t 1 2 M 1938 1939 Presnyakov A E Rossijskie samoderzhcy Sostavitel avtor predisloviya i prilozheniya d r ist nauk A F Smirnov Red A N Kazakevich Hudozhnik B A Lavrov M Kniga 1990 464 s 200 000 ekz ISBN 5 212 00489 6 obl Aleksandr Evgenevich Presnyakov pisma i dnevniki 1889 1927 SPb Dmitrij Bulanin 2005 PrimitkiPresnyakov Aleksandr Evgenevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pryesnyakov Oleksandr Yevgenovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaChirkov S V Aleksandr Evgenevich Presnyakov Portrety istorikov Vremya i sudby T 1 otv red G N Sevostyanov M Ierusalim 2000 Brachyov V S Nasha universitetskaya shkola russkih istorikov i eyo sudba SPb 2001 Brachyov V S Russkij istorik A E Presnyakov 1870 1929 SPb 2002 Rostovcev E A V O Klyuchevskij i problemy rossijskoj provincialnoj kultury i istoriografii Materialy nauchnoj konferencii Penza 25 26 iyunya 2001 g Otv red S O Shmidt M 2005 Kn 1 S 340 370 Brachyov V S A E Presnyakov i peterburgskaya istoricheskaya shkola SPb 2014 PosilannyaPresnyakov Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 78 ISBN 966 7492 05 2 Presnyakov Aleksandr Evgenevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Personalna storinka Aleksandra Evgenevicha Presnyakova na oficijnomu sajti RAN ros

Дата публікації:
Топ