Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Платонов Сергій Федорович 1860 Чернігів 1933 Самара російський історик У 1882 р закінчив Санкт Петербурзький університет

Платонов Сергій Федорович

Платонов Сергій Федорович

Платонов Сергій Федорович (1860, Чернігів-1933, Самара) — російський історик. У 1882 р. закінчив Санкт-Петербурзький університет, в якому викладав до 1926 р. Докторську дисертацію захистив у Київському університеті в 1899 р. З 1918 по 1929 рр. — голова Археографічної комісії з видання творів О. С. Пушкіна. Лауреат Уваровської премії.

Платонов Сергій Федорович
image
Народився 16 (28) червня 1860[1]
Чернігів, Російська імперія
Помер 10 січня 1933(1933-01-10)[1][2] (72 роки)
Самара, РСФРР, СРСР
Поховання d
Країна image Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльність історик, педагог
Alma mater d (1882)
Галузь історія Росії
Заклад d
d
Санкт-Петербурзький державний університет
Посада головний редактор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчителі Сергеєвич Василь і Васильєвський Василь Григорович
Відомі учні d
Греков Борис Дмитрович
Пресняков Олександр Євгенович
d
d
d
Павлов-Сильванський Микола Павлович
d
Аспіранти, докторанти Лаппо Іван Іванович
Пресняков Олександр Євгенович
Ульянов Микола Іванович
d
d
Чернов Сергій Миколайович
Греков Борис Дмитрович
Членство Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Російська академія наук
image Роботи у Вікіджерелах
image Платонов Сергій Федорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Платонов.

З 1925 по 1929 рр. — Директор Пушкінського Дому (Інституту російської літератури АН СРСР); одночасно суміщав з посадою директора бібліотеки АН СРСР (1925—1928). 12 січня 1930 заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності, висланий в Самару, де помер 10 січня 1933.

Життєпис

Єдина дитина в сім'ї корінних москвичів, завідувача Чернігівською губернською друкарнею Федора Платоновича Платонова і його дружини Клеопатри Олександрівни (уродженої Хрісанфової). У 1869 році вони переїхали в Санкт-Петербург, де батько майбутнього історика дослужився до керуючого друкарнею Міністерства внутрішніх справ і вислужив з 1878 спадкове дворянство.

У Петербурзі Сергій Платонов навчався у приватній гімназії Ф. Ф. Бичкова. Канікули юний гімназист проводив у будинку московських родичів на околиці Петербурга. На сімнадцятому році життя довго і важко хворів на тиф.

Після закінчення гімназії Платонов, який мріяв про літературну діяльність, вступив на історико-філологічний ф-т Петербурзького університету. Під впливом істориків К. М. Бестужева-Рюміна, В. О. Ключевського, О. Д. Градовського захопився історією. У 1882 після закінчення університету був залишений для підготовки до професорського звання. Для магістерської дисертації обрав як об'єкт дослідження історико-літературні пам'ятки Смутного часу.

У 1888 році опублікував дисертацію, яка спочатку друкувалася в Журналі Міністерства народної освіти, окремим виданням, а 11 вересня того ж року успішно захистив її на ступінь магістра російської історії, що дозволило йому зайняти з 6 лютого 1889 посаду приват-доцента, а з 1890 року — професора по кафедрі російської історії Петербурзького університету.

Виходячи з висловленої С. М. Соловйовим «широкої історичної ідеї», згідно з якою початок нової Росії слід шукати не в реформах Петра I, а в подіях Смутного часу, визначив тему своєї докторської дисертації: "Нариси з історії Смути в Московській державі XVI—XVII ст. (Досвід вивчення суспільного ладу і станових відносин в Смутні часи) ". Перші рядки дисертації написав у початку 1896 року, а в 1899 році «Нариси …» вийшли окремим виданням.

30 жовтня 1899 захистив «Нариси …» у Києві в університеті св. Володимира як докторську дисертацію (офіційним опонентом виступив професор В. С. Іконніков).

З 1900 по 1905 рік був деканом історико-філологічного факультету Петербурзького університету.

У 1903 році очолив тільки що організований Жіночий педагогічний інститут (перший в Росії жіночий педагогічний виш), який привів у зразковий стан.

У 1912 році до 30-річчя викладацької діяльності був затверджений у званні заслуженого професора, після чого в січні 1913 вийшов на пенсію, передавши кафедру своєму учневі С. В. Рождественському і перейшовши на ставку понадштатного професора.

У смутні радянські часи

У перші роки після Жовтневого перевороту (який вважав випадковим і не сприйняв) знову звалив на себе нелегкий вантаж адміністративних і громадських посад:

  • в 1918—1929 роках — голова Археографічної комісії;
  • в 1918—1923 роках — директор Археологічного інституту;
  • в 1918—1923 роках — завідувач Петроградським відділенням Головархіву;
  • з квітня 1923 по жовтень 1925 — голова археологічного відділення ФОН (факультет суспільних наук) Петроградського університету;
  • голова Археологічного товариства;
  • голова Спілки російських архівних діячів;
  • завідувач вченої комісії з історії праці в Росії;
  • редактор Особливої наукової географічної комісії;
  • голова Комітету з вивчення давньоруського живопису;
  • редактор журналу «Вісник знання»;
  • головний редактор (голова редакційного комітету) «Російського історичного журналу».

3 квітня 1920 Загальними зборами Російської Академії наук був обраний (за великий внесок у розвиток російської історичної науки) її дійсним членом.

У ніч на 12 січня 1930 був заарештований разом зі своєю молодшою дочкою Марією чекістом за підозрою «в активній антирадянській діяльності та участі у контрреволюційній організації».

У березні 1930 року була зарештована ще одна дочка — Ніна.

Слідом за арештом Платонова пішла серія інших арештів. Всього за сфабрикованим Ленінградським управлінням ОГПУ у справі «Всенародного союзу боротьби за відродження вільної Росії» проходило 115 осіб.

Постановою Колегії ОГПУ від 8 серпня 1931 року Платонов був засуджений до 3 років адміністративного заслання в Самарі.

Після прибуття в Самару, Платонов і його дочки Марія та Ніна оселилися в будинку на околиці міста, в якому 10 січня 1933 року він і помер.

20 липня 1967 року Платонов був повністю реабілітований рішенням Військової колегії Верховного Суду СРСР.

5 квітня 1968 року постановою Президії АН СРСР він був відновлений в Академії Наук СССР.

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. див., наприклад, одне з перевидань: С. Ф. Платонов. Очерки по истории смуты в Московском государстве XVI - XVII вв. (опыт изучения общественного строя и сословных отношений в смутное время). Переиздание. — Москва: Соцэкгиз, 1937.
  4. Вестник АН СССР. — 1990. — № 2. — С. 157.

Посилання

  • Платонов на сайті «Хронос»(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Platonov Sergij Fedorovich 1860 Chernigiv 1933 Samara rosijskij istorik U 1882 r zakinchiv Sankt Peterburzkij universitet v yakomu vikladav do 1926 r Doktorsku disertaciyu zahistiv u Kiyivskomu universiteti v 1899 r Z 1918 po 1929 rr golova Arheografichnoyi komisiyi z vidannya tvoriv O S Pushkina Laureat Uvarovskoyi premiyi Platonov Sergij FedorovichNarodivsya 16 28 chervnya 1860 1 Chernigiv Rosijska imperiyaPomer 10 sichnya 1933 1933 01 10 1 2 72 roki Samara RSFRR SRSRPohovannya dKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnist istorik pedagogAlma mater d 1882 Galuz istoriya RosiyiZaklad d d Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetPosada golovnij redaktorNaukovij stupin doktor istorichnih naukVchiteli Sergeyevich Vasil i Vasilyevskij Vasil GrigorovichVidomi uchni d Grekov Boris Dmitrovich Presnyakov Oleksandr Yevgenovich d d d Pavlov Silvanskij Mikola Pavlovich dAspiranti doktoranti Lappo Ivan Ivanovich Presnyakov Oleksandr Yevgenovich Ulyanov Mikola Ivanovich d d Chernov Sergij Mikolajovich Grekov Boris DmitrovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya naukRoboti u Vikidzherelah Platonov Sergij Fedorovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Platonov Z 1925 po 1929 rr Direktor Pushkinskogo Domu Institutu rosijskoyi literaturi AN SRSR odnochasno sumishav z posadoyu direktora biblioteki AN SRSR 1925 1928 12 sichnya 1930 zaareshtovanij za zvinuvachennyam v antiradyanskij diyalnosti vislanij v Samaru de pomer 10 sichnya 1933 ZhittyepisYedina ditina v sim yi korinnih moskvichiv zaviduvacha Chernigivskoyu gubernskoyu drukarneyu Fedora Platonovicha Platonova i jogo druzhini Kleopatri Oleksandrivni urodzhenoyi Hrisanfovoyi U 1869 roci voni pereyihali v Sankt Peterburg de batko majbutnogo istorika dosluzhivsya do keruyuchogo drukarneyu Ministerstva vnutrishnih sprav i visluzhiv z 1878 spadkove dvoryanstvo U Peterburzi Sergij Platonov navchavsya u privatnij gimnaziyi F F Bichkova Kanikuli yunij gimnazist provodiv u budinku moskovskih rodichiv na okolici Peterburga Na simnadcyatomu roci zhittya dovgo i vazhko hvoriv na tif Pislya zakinchennya gimnaziyi Platonov yakij mriyav pro literaturnu diyalnist vstupiv na istoriko filologichnij f t Peterburzkogo universitetu Pid vplivom istorikiv K M Bestuzheva Ryumina V O Klyuchevskogo O D Gradovskogo zahopivsya istoriyeyu U 1882 pislya zakinchennya universitetu buv zalishenij dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Dlya magisterskoyi disertaciyi obrav yak ob yekt doslidzhennya istoriko literaturni pam yatki Smutnogo chasu U 1888 roci opublikuvav disertaciyu yaka spochatku drukuvalasya v Zhurnali Ministerstva narodnoyi osviti okremim vidannyam a 11 veresnya togo zh roku uspishno zahistiv yiyi na stupin magistra rosijskoyi istoriyi sho dozvolilo jomu zajnyati z 6 lyutogo 1889 posadu privat docenta a z 1890 roku profesora po kafedri rosijskoyi istoriyi Peterburzkogo universitetu Vihodyachi z vislovlenoyi S M Solovjovim shirokoyi istorichnoyi ideyi zgidno z yakoyu pochatok novoyi Rosiyi slid shukati ne v reformah Petra I a v podiyah Smutnogo chasu viznachiv temu svoyeyi doktorskoyi disertaciyi Narisi z istoriyi Smuti v Moskovskij derzhavi XVI XVII st Dosvid vivchennya suspilnogo ladu i stanovih vidnosin v Smutni chasi Pershi ryadki disertaciyi napisav u pochatku 1896 roku a v 1899 roci Narisi vijshli okremim vidannyam 30 zhovtnya 1899 zahistiv Narisi u Kiyevi v universiteti sv Volodimira yak doktorsku disertaciyu oficijnim oponentom vistupiv profesor V S Ikonnikov Z 1900 po 1905 rik buv dekanom istoriko filologichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu U 1903 roci ocholiv tilki sho organizovanij Zhinochij pedagogichnij institut pershij v Rosiyi zhinochij pedagogichnij vish yakij priviv u zrazkovij stan U 1912 roci do 30 richchya vikladackoyi diyalnosti buv zatverdzhenij u zvanni zasluzhenogo profesora pislya chogo v sichni 1913 vijshov na pensiyu peredavshi kafedru svoyemu uchnevi S V Rozhdestvenskomu i perejshovshi na stavku ponadshtatnogo profesora U smutni radyanski chasiU pershi roki pislya Zhovtnevogo perevorotu yakij vvazhav vipadkovim i ne sprijnyav znovu zvaliv na sebe nelegkij vantazh administrativnih i gromadskih posad v 1918 1929 rokah golova Arheografichnoyi komisiyi v 1918 1923 rokah direktor Arheologichnogo institutu v 1918 1923 rokah zaviduvach Petrogradskim viddilennyam Golovarhivu z kvitnya 1923 po zhovten 1925 golova arheologichnogo viddilennya FON fakultet suspilnih nauk Petrogradskogo universitetu golova Arheologichnogo tovaristva golova Spilki rosijskih arhivnih diyachiv zaviduvach vchenoyi komisiyi z istoriyi praci v Rosiyi redaktor Osoblivoyi naukovoyi geografichnoyi komisiyi golova Komitetu z vivchennya davnoruskogo zhivopisu redaktor zhurnalu Visnik znannya golovnij redaktor golova redakcijnogo komitetu Rosijskogo istorichnogo zhurnalu 3 kvitnya 1920 Zagalnimi zborami Rosijskoyi Akademiyi nauk buv obranij za velikij vnesok u rozvitok rosijskoyi istorichnoyi nauki yiyi dijsnim chlenom U nich na 12 sichnya 1930 buv zaareshtovanij razom zi svoyeyu molodshoyu dochkoyu Mariyeyu chekistom za pidozroyu v aktivnij antiradyanskij diyalnosti ta uchasti u kontrrevolyucijnij organizaciyi U berezni 1930 roku bula zareshtovana she odna dochka Nina Slidom za areshtom Platonova pishla seriya inshih areshtiv Vsogo za sfabrikovanim Leningradskim upravlinnyam OGPU u spravi Vsenarodnogo soyuzu borotbi za vidrodzhennya vilnoyi Rosiyi prohodilo 115 osib Postanovoyu Kolegiyi OGPU vid 8 serpnya 1931 roku Platonov buv zasudzhenij do 3 rokiv administrativnogo zaslannya v Samari Pislya pributtya v Samaru Platonov i jogo dochki Mariya ta Nina oselilisya v budinku na okolici mista v yakomu 10 sichnya 1933 roku vin i pomer 20 lipnya 1967 roku Platonov buv povnistyu reabilitovanij rishennyam Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu SRSR 5 kvitnya 1968 roku postanovoyu Prezidiyi AN SRSR vin buv vidnovlenij v Akademiyi Nauk SSSR Div takozhAkademichna spravaDzherela ta literaturaGeresimenko N O Platonov Sergij Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 269 ISBN 978 966 00 1142 7 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 div napriklad odne z perevidan S F Platonov Ocherki po istorii smuty v Moskovskom gosudarstve XVI XVII vv opyt izucheniya obshestvennogo stroya i soslovnyh otnoshenij v smutnoe vremya Pereizdanie Moskva Socekgiz 1937 Vestnik AN SSSR 1990 2 S 157 PosilannyaPlatonov na sajti Hronos ros

Дата публікації:
Топ