Чисельність насе́лення Украї́ни — 43 528 136 осіб наявного населення на 1 січня 2022 року, включно з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей та Автономною Республікою Крим з містом Севастополь, за оцінкою ЦРУ у Всесвітній книзі фактів. Україна є 35-ю державою за чисельністю населення у світі.
Населення України | |
---|---|
Статево-вікова піраміда населення України на 1 січня 2023 року за даними ООН | |
Чисельність | ▼ 40,96 млн (1 лютого 2022) осіб |
Густота | ▼ 68,2 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | ▲0,9 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▼- % |
Народжуваність | ▼7,3 ‰ |
Фертильність | ▼1,16 коефіцієнт дітей на 1 жінку |
Смертність | ▲18,5 ‰ |
Смертність немовлят | ▲7,2 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | ▼15,2 % |
• 15–64 років | ▼67,4 % |
• старіші за 65 років | ▲17,4 % |
Середня тривалість життя | ▼69,8 року |
• чоловіків | ▼65,2 року |
• жінок | ▼74,4 року |
Статева структура | |
загалом | 0.86 чол./жін. |
при народженні | 1.06 чол./жін. |
до 15 років | 1.06 чол./жін. |
15–64 років | 0.94 чол./жін. |
після 65 років | 0.42 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Найбільший етнос | українці |
Нацменшини | росіяни, білоруси, кримські татари, молдовани |
Мови | |
Офіційна | українська |
Також у побуті | російська, кримськотатарська, румунська, угорська |
Чисельність — 41 167 335 осіб наявного населення та 40 997 699 осіб постійного населення на 1 січня 2022 за оцінкою Державної служби статистики України. Важливо, що з 2014 року Державна служба статистики України не враховує дані тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя через Російсько-українську війну (з 2014) з посиленням російської агресії (2022), що триває. Розрахунки чисельності населення здійснює на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання. Згідно з останніми даними Державної служби статистики, на 1 лютого 2022 року чисельність наявного населення склала 41 130 432 осіб, постійного населення України становила 40 960 795 осіб; за підсумками річних даних 2021 року коефіцієнти: народжуваності становив 7,3 ‰, смертності —18,5 ‰, природного приросту — -11,2 ‰, міграційного приросту — 0,9 ‰. З 1991 року природний приріст населення має від'ємне значення — природне убуття населення, що не забезпечує заміщення поколінь. Чисельність населення України різко зменшується з 1994 року .
Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі .
Пересічна густота населення — 68,2 особи/км² .
Рівень урбанізованості досить високий — 65,09 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких три міста-мільйонники — Київ (столиця), Харків, й Одеса. Міста Дніпро і Донецьк внаслідок депопуляції втратили частину населення і статус мільйонника .
Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, присутня певна частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я .
Офіційна мова — українська, поширена в ужитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші .
Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси .
У науковій дисципліні демографії спостерігають і описують склад і розвиток населення, також графічно обробляють статистичні дані та шукають пояснення довгострокових змін і спроможності розвитку. Ця стаття показує наслідки природних і штучних змін на населення України. Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ .
Після Другої світової війни (1939—45) здійснено 5 загальних (переписів населення України), а також проводились регіональні. Перший повоєнний загальний перепис України відбувся у складі колишнього СРСР в 1959 році, останній — за часів незалежності у 2001 році Всеукраїнський перепис. ООН рекомендує проводити переписи кожні 10 років у перший чи останній рік десятиліття. Перепис 2010-го чи 2011-го (за рекомендацією ООН) не відбувся. Під час війни та відразу після війни перепис не проводиться .
Природний розвиток населення, фактори впливу
Природний розвиток населення у ХХ сторіччі в Україні мав «демографічний перехід» від (як правило) сільського (рільного) населення з високим рівнем народжуваності та смертності та повільним зростанням населення (пропустив стадію падіння смертності (через прогрес медицини) та швидших темпів зростання населення) до стадії низького рівня народжуваності та смертності зі, знову ж таки, нижчими темпами зростання. Стадія покращення медичної допомоги була замінена на (штучний голод), коли «унаслідок катастрофічних подій 1932—1933 рр. високий шлюбний потенціал українського села було втрачено назавжди». (Процес урбанізації) на початку XX століття був посилен «колективізацією» в Україні. Скеровані союзною владою обидва процеси, урбанізації в місті з комунальними квартирами та колективізації на селі з колективним господарюванням, мали повернення до племінного характеру співіснування, коли родина, як одиниця структури спільноти ще не постала.
Природний приріст населення України утворюється перевищенням народжуваності над смертністю — природний приріст. Надлишок смертності — природне убуття населення. Падіння народжуваності нижче від рівня природного відтворення населення в Україні відбулося у 1963 році, коли в репродуктивному віці (15—49 років) були жінки, що народилися у 1914—48 роках. За цей час на теренах України пройшли:
- Перша світова війна (1914—18),
- Визвольні змагання (1917—21) та Воєнний комунізм,
- Сталінські репресії (1929—50-ті),
- Голодомори (повоєнний 1921—23, штучний 1932—33, повоєнний 1946—47),
- Друга світова війна (1939—45),
- Депортації населення — примусове переселення ((1914), (1930), (1939), (1941—52)).
Ці чинники значно вплинули на природне відновлення виду — народжуваність в Україні . У 1955 році була знята заборона на здійснення (абортів), що діяла з 1936 року. Через народжуваність нижчу за рівень заміщення населення з 1963 року, за наступного покоління (~25 років) на 1 січня 1991 року Україна вже мала природне убуття населення. Показник оновлення поколінь (СКН) має дорівнювати 2,13—2,15 на кожну жінку в репродуктивному віці (15—49 років) — трохи більше ніж дві дитини для заміщення батьків і компенсації дитячої смертності та бездітності. З 1963 року СКН лише у 1986 році піднявся до рівня відтворення населення за останні 60 років. Це на короткий проміжок часу покращило ситуацію з народжуваністю — єдиним чинником природного розвитку населення, зменшилось природне убуття населення у 2012 році. Зниження СКН у проміжку 1987—2001 років має відбиток на ситуацію за ~25 років (зміна (вікової групи жінок репродуктивного віку)) — 2012—2026 роки. На цей проміжок часу, до природних змін (що є наслідком штучно заподіяних на початку ХХ сторіччя) РФ додає штучні зміни війною (2014—24): руйнування житла, інфраструктури, вбивства, каліцтва, викрадення, депортації, заміна населення на тимчасово окупованих територіях України, кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту в Європі, станом на 31 січня 2023 року склала 4 мільйони 823,33 тисячі осіб.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Вплив міграційного чинника на убуття чисельності населення був значним під час війн, проте посилив вимушене «коливання» СКН у проміжку 1987—2001 року (спадок 1963—69, 1972—82 року), коли мав істотну «хвилю» міграційного убуття населення у 1994—2001 році.
Природний рух населення разом з міграційним складають загальний рух населення .
Історичний огляд зміни чисельності
У XX столітті чисельність населення країни зростала так:
станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав);
на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 мільйонів осіб;
після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 мільйони осіб;
1970 року — 47 мільйонів осіб;
на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 мільйони осіб;
згідно з переписом 2001 року — 48,5 мільйонів осіб;
перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 мільйонів осіб.
У першій половині XX століття, населення України, зокрема українці, пройшли нелегкі випробування війнами, репресіями, голодомором, депортаціями. За деякими оцінками демографічні втрати України за цей період становлять близько 16 мільйонів осіб.
У другій половині XX століття динаміка показників демографії України характеризується швидким відновленням населення з подальшим зниженням темпів приросту населення до убуття чисельності населення у 1993 році. У Другій світовій війні Україна втратила 14 мільйонів осіб. Лише у 1959 році, в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, чисельність населення сягнула довоєнного періоду в 42,1 мільйони осіб. Проте, при подальшому збільшенні загальної чисельності населення, динаміка показників природного та міграційного приросту людності вже характеризується тенденцією до зниження. Упродовж першого повоєнного міжпереписного періоду (1959—1970 роки) чисельність населення зросла на 12,5 %, протягом другого (1970—1979 роки) — на 5,4 %, третього (1979—1989 роки) — лише на 3,7 %. У період 1989—1993 років чисельність населення України зросла всього на 1,5 %. Того ж 1993 року було зафіксовано найбільшу чисельність населення України — 52,2 мільйони осіб та убуття населення на 129,7 тисяч осіб. З 1993 року Україна почала втрачати населення. Кількість людності в Україні 2001 року в порівнянні з 1993 роком скоротилася на 7,2 %.
На початку XXI століття кількість населення України скорочується й далі, у 2001—2014 роках — зменшилася на 7,1 %.
Примітка: З 2015 року дані без урахування населення тимчасово окупованих АР Крим, м. Севастополь, районів у Донецькій та Луганській областях. |
- 1970-1979 роки
- 1970-1989 роки
- 1989-2001 роки
- 1989-2012 роки
- 2002-2006 роки
- 2006-2010 роки
- 2010-2014 роки
Рік | Чисельність | Примітка |
---|---|---|
1300 | 2 600 000 ▲ | |
1400 | 3 600 000 ▲ | |
1500 | 4 800 000 ▲ | |
1550 | 4 900 000 ▲ | |
1600 | 5 200 000 ▲ | |
1719 | 5 707 000 ▲ | |
1764 | 8 000 000 ▲ | |
1795 | 10 411 000 ▲ | |
1811 | 11 300 000 ▲ | |
1838 | 13 500 000 ▲ | |
1851 | 14 600 000 ▲ | |
1867 | 18 100 000 ▲ | |
1897 | 28 800 000 ▲ | |
1913 | 38 590 000 ▲ | |
1926 | 37 900 000 ▼ | |
1930 | 41 776 000 ▲ | |
1934 | 36 500 000 ▼ | |
1939 | 41 300 000 ▲ | |
1945 | 28 611 000 ▼ | |
1950 | 36 588 000 ▲ | |
1959 | 41 869 000 ▲ | |
1970 | 47 127 000 ▲ | |
1979 | 49 609 000 ▲ | |
1989 | 51 452 000 ▲ | |
1993 | 52 244 000 ▲ | |
2001 | 48 457 000 ▼ | |
2010 | 45 963 000 ▼ | |
2014 | 45 426 000 ▼ | |
2018 | 44 736 804 ▼ | |
2020 | 44 264 176 ▼ |
Рік | Позиція | Примітка |
---|---|---|
1918 | 7 ▬ | УНР + ЗУНР + КубНР=50,23 млн осіб |
1950 | 14 ▼ | УРСР обійшли Індонезія, Бразилія, Велика Британія, Італія, Бангладеш, Франція та Пакистан. |
1955 | 14 ▬ | |
1960 | 14 ▬ | |
1965 | 15 ▼ | УРСР обійшла Нігерія. |
1970 | 16 ▼ | УРСР обійшла Мексика. |
1975 | 16 ▬ | |
1980 | 18 ▼ | УРСР обійшли В'єтнам і Таїланд. |
1985 | 19 ▼ | УРСР обійшли Філіппіни. |
1990 | 22 ▼ | УРСР обійшли Єгипет, Туреччина, Іран. |
1995 | 23 ▼ | Україну обійшла Ефіопія. |
2000 | 25 ▼ | Україну обійшли ДР Конго і М'янма. |
2005 | 27 ▼ | Україну обійшли Південна Корея і ПАР. |
2010 | 29 ▼ | Україну обійшли Колумбія, Іспанія. |
2015 | 32 ▼ | Україну обійшли Танзанія, Кенія і Аргентина. |
2020 | 35 ▼ | Україну обійшли Алжир, Судан і Уганда. |
Сучасний загальний рух
січень 2021 | січень 2022 | ||
---|---|---|---|
Народжених | 21 931 | ▼ | 18 062 |
Померлих | 57 721 | ▼ | 57 248 |
Природний рух | -35 790 | ▼ | -39 186 |
Міграційний рух | 2 272 | ▲ | 2 282 |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Рік | Природний | Міграційний | Загальний |
---|---|---|---|
1990 | +27,6 | +78,3 | +105,9 |
1991 | -39,1 | +151,3 | +112,2 |
1992 | -100,3 | +287,8 | +187,5 |
1993 | -184,2 | +54,5 | -129,7 |
1994 | -243,1 | -142,9 | -386,0 |
1995 | -299,7 | -131,6 | -431,3 |
1996 | -309,5 | -169,2 | -478,7 |
1997 | -311,6 | -136,0 | -447,6 |
1998 | -300,7 | -152,0 | -452,7 |
1999 | -350,0 | -138,3 | -488,3 |
2000 | -373,0 | -133,6 | -506,6 |
2001 | -369,5 | -152,2 | -521,7 |
2002 | -364,2 | -33,8 | -398,0 |
2003 | -356,8 | -24,2 | -381,0 |
2004 | -334,0 | -7,6 | -341,6 |
2005 | -355,9 | +4,6 | -351,3 |
2006 | -297,7 | +14,2 | -283,5 |
2007 | -290,2 | +16,8 | -273,4 |
2008 | -243,9 | +14,9 | -229,0 |
2009 | -194,2 | +13,4 | -180,8 |
2010 | -200,5 | +16,1 | -184,4 |
2011 | -162,0 | +17,1 | -144,9 |
2012 | -142,4 | +61,8 | -80,6 |
2013 | -158,7 | +31,9 | -126,8 |
2014 | -166,8 | +22,6 | -144,2 |
2015 | -183,0 | +14,2 | -168,8 |
2016 | -186,6 | +10,6 | -176,0 |
2017 | -210,1 | +11,9 | -198,1 |
2018 | -251,8 | +18,6 | -233,2 |
2019 | -272,3 | +21,5 | -250,8 |
2020 | -323,4 | +9,3 | -314,1 |
2021 | -442,2 | +21,2 | -421,0 |
Природний рух
Рік | Чисельність населення (тис. осіб) | Живих народжень | Смертей | Природний приріст | Природний приріст (‰) | Фертильність (СКН) # | Офіційних абортів | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народжуваність | Смертність | Приріст | Загальна | Міська | Сільська | ||||||
1950 | 36 905 | 844 585 | 315 300 | 529 300 | 22,9 | 8,5 | 14,3 | 2,81 | |||
1951 | 37 569 | 858 052 | 327 500 | 530 600 | 22,8 | 8,7 | 14,1 | ||||
1952 | 38 141 | 846 434 | 325 700 | 520 700 | 22,2 | 8,5 | 13,7 | ||||
1953 | 38 678 | 795 652 | 326 800 | 468 900 | 20,6 | 8,4 | 12,1 | ||||
1954 | 39 131 | 845 128 | 318 500 | 526 600 | 21,6 | 8,1 | 13,5 | ||||
1955 | 39 506 | 792 696 | 296 200 | 496 500 | 20,1 | 7,5 | 12,6 | 2,70 | |||
1956 | 40 082 | 822 569 | 293 000 | 529 600 | 20,5 | 7,3 | 13,2 | ||||
1957 | 40 800 | 847 781 | 304 800 | 543 000 | 20,8 | 7,5 | 13,3 | ||||
1958 | 41 512 | 873 483 | 286 700 | 586 800 | 21,0 | 6,9 | 14,1 | 2,30 | |||
1959 | 42 155 | 880 552 | 316 800 | 563 800 | 20,9 | 7,5 | 13,4 | 2,29 | |||
1960 | 42 469 | 878 768 | 296 171 | 582 597 | 20,7 | 7,0 | 13,7 | 2,24 | |||
1961 | 43 097 | 843 482 | 304 346 | 539 136 | 19,6 | 7,1 | 12,5 | 2,17 | |||
1962 | 43 559 | 823 151 | 331 454 | 491 697 | 18,9 | 7,6 | 11,3 | 2,14 | |||
1963 | 44 088 | 794 969 | 323 556 | 471 413 | 17,9 | 7,3 | 10,6 | 2,06 | |||
1964 | 44 664 | 741 668 | 315 340 | 426 328 | 16,5 | 7,0 | 9,5 | 1,96 | |||
1965 | 45 133 | 692 153 | 342 717 | 349 436 | 15,3 | 7,6 | 7,7 | 1,99 | |||
1966 | 45 548 | 713 492 | 344 850 | 368 642 | 15,6 | 7,5 | 8,1 | 2,02 | |||
1967 | 45 997 | 699 381 | 368 573 | 330 808 | 15,1 | 8,0 | 7,2 | 2,01 | |||
1968 | 46 408 | 693 064 | 374 440 | 318 624 | 14,9 | 8,0 | 6,8 | 1,99 | |||
1969 | 46 778 | 687 991 | 404 151 | 283 840 | 14,7 | 8,6 | 6,0 | 2,04 | |||
1970 | 47 127 | 719 213 | 418 679 | 300 534 | 15,2 | 8,9 | 6,4 | 2,10 | 1 130 315 | ||
1971 | 47 507 | 736 691 | 424 717 | 311 974 | 15,4 | 8,9 | 6,5 | 2,12 | |||
1972 | 47 903 | 745 696 | 443 038 | 302 658 | 15,5 | 9,2 | 6,3 | 2,08 | |||
1973 | 48 274 | 719 560 | 449 351 | 270 209 | 14,9 | 9,3 | 5,6 | 2,04 | |||
1974 | 48 571 | 736 616 | 455 970 | 280 646 | 15,1 | 9,4 | 5,8 | 2,04 | |||
1975 | 48 881 | 738 857 | 489 550 | 249 307 | 15,1 | 10,0 | 5,1 | 2,02 | 1 110 223 | ||
1976 | 49 151 | 747 069 | 500 584 | 246 485 | 15,2 | 10,2 | 5,0 | 1,99 | |||
1977 | 49 388 | 726 217 | 517 967 | 208 250 | 14,7 | 10,5 | 4,2 | 1,94 | |||
1978 | 49 578 | 732 187 | 529 681 | 202 506 | 14,7 | 10,7 | 4,1 | 1,96 | |||
1979 | 49 755 | 735 188 | 552 019 | 183 169 | 14,7 | 11,1 | 3,7 | 1,96 | |||
1980 | 50 044 | 742 489 | 568 243 | 174 246 | 14,8 | 11,4 | 3,5 | 1,95 | 1 197 000 | ||
1981 | 50 222 | 733 183 | 568 789 | 164 394 | 14,6 | 11,3 | 3,3 | 1,93 | 1 112 734 | ||
1982 | 50 388 | 745 591 | 568 231 | 177 360 | 14,8 | 11,3 | 3,5 | 1,94 | 1 131 437 | ||
1983 | 50 573 | 807 111 | 583 496 | 223 615 | 16,0 | 11,6 | 4,4 | 2,11 | 1 125 686 | ||
1984 | 50 768 | 792 035 | 610 338 | 181 697 | 15,6 | 12,0 | 3,6 | 2,08 | 1 127 627 | ||
1985 | 50 941 | 762 775 | 617 548 | 145 227 | 15,0 | 12,1 | 2,9 | 2,02 | 1 179 000 | ||
1986 | 51 143 | 792 574 | 565 150 | 227 424 | 15,5 | 11,1 | 4,4 | 2,13 | 1 166 039 | ||
1987 | 51 373 | 760 851 | 586 387 | 174 464 | 14,8 | 11,4 | 3,4 | 2,07 | 1 168 136 | ||
1988 | 51 593 | 744 056 | 600 725 | 143 331 | 14,4 | 11,6 | 2,8 | 2,04 | 1 080 029 | ||
1989 | 51 770 | 690 981 | 600 590 | 90 391 | 13,3 | 11,6 | 1,7 | 1,92 | 1,78 | 2,33 | 1 058 414 |
1990 | 51 838 | 657 202 | 629 602 | 27 600 | 12,7 | 12,1 | 0,6 | 1,84 | 1,69 | 2,27 | 1 019 038 |
1991 | 51 944 | 630 813 | 669 960 | −39 147 | 12,1 | 12,9 | −0,8 | 1,77 | 1,61 | 2,33 | 957 022 |
1992 | 52 056 | 596 785 | 697 110 | −100 325 | 11,4 | 13,4 | −2,0 | 1,67 | 1,48 | 2,19 | 932 272 |
1993 | 52 244 | 557 467 | 741 662 | −184 195 | 10,7 | 14,2 | −3,5 | 1,56 | 1,37 | 2,07 | 860 996 |
1994 | 52 114 | 521 545 | 764 669 | −243 124 | 10,0 | 14,7 | −4,7 | 1,47 | 1,28 | 1,97 | 798 538 |
1995 | 51 728 | 492 861 | 792 587 | −299 726 | 9,6 | 15,4 | −5,8 | 1,40 | 1,22 | 1,86 | 740 172 |
1996 | 51 297 | 467 211 | 776 717 | −309 506 | 9,2 | 15,2 | −6,1 | 1,33 | 1,16 | 1,77 | 687 035 |
1997 | 50 818 | 442 581 | 754 151 | −311570 | 8,7 | 14,9 | −6,2 | 1,27 | 1,11 | 1,68 | 596 740 |
1998 | 50 370 | 419 238 | 719 954 | −300 716 | 8,4 | 14,4 | −6,0 | 1,20 | 1,04 | 1,62 | 525 329 |
1999 | 49 918 | 389 208 | 739 170 | −349 962 | 7,8 | 14,9 | −7,0 | 1,12 | 0,97 | 1,51 | 495 760 |
2000 | 49 429 | 385 126 | 758 082 | −372 956 | 7,8 | 15,4 | −7,6 | 1,11 | 0,96 | 1,49 | 434 223 |
2001 | 48 923 | 376 479 | 745 953 | −369 474 | 7,7 | 15,3 | −7,6 | 1,085 | 0,96 | 1,41 | 369 750 |
2002 ¹ | 48 457 | 390 687 | 754 911 | −364 224 | 8,1 | 15,7 | −7,6 | 1,12 | 1,03 | 1,47 | 345 967 |
2003 | 48 003 | 408 591 | 765 408 | −356 817 | 8,5 | 16,0 | −7,5 | 1,17 | 1,09 | 1,48 | 315 835 |
2004 | 47 622 | 427 259 | 761 263 | −334 004 | 9,0 | 16,0 | −7,0 | 1,21 | 1,12 | 1,53 | 289 065 |
2005 | 47 280 | 426 085 | 781 964 | −355 879 | 9,0 | 16,6 | −7,6 | 1,21 | 1,16 | 1,48 | 263 950 |
2006 | 46 929 | 460 368 | 758 093 | −297 725 | 9,8 | 16,2 | −6,4 | 1,31 | 1,21 | 1,61 | 229 618 |
2007 | 46 646 | 472 657 | 762 877 | −290 220 | 10,2 | 16,4 | −6,2 | 1,34 | 1,28 | 1,69 | 210 454 |
2008 | 46 372 | 510 588 | 754 462 | −243 874 | 11,0 | 16,3 | −5,3 | 1,46 | 1,31 | 1,72 | 201 087 |
2009 | 46 143 | 512 526 | 706 740 | −194 214 | 11,1 | 15,3 | −4,2 | 1,46 | 1,33 | 1,77 | 194 845 |
2010 | 45 962 | 497 689 | 698 235 | −200 546 | 10,8 | 15,2 | −4,4 | 1,44 | 1,31 | 1,78 | 176 774 |
2011 | 45 778 | 502 595 | 664 588 | −161 993 | 11,0 | 14,5 | −3,5 | 1,46 | 1,32 | 1,80 | 156 193 |
2012 | 45 633 | 520 704 | 663 139 | −142 435 | 11,4 | 14,5 | −3,1 | 1,53 | 1,39 | 1,87 | 141 396 |
2013 | 45 553 | 503 656 | 662 368 | −158 712 | 11,1 | 14,6 | −3,5 | 1,51 | 1,37 | 1,83 | |
2014 | 45 426 | 465 882 ³ | 632 296 ³ | −166 414 ³ | 10,8 ³ | 14,7 ³ | −3,9 ³ | 1,50 ³ | 1,35 ³ | 1,83 ³ | 70 694 |
2015 | 42 844 ² | 411 783 ³ | 594 795 ³ | −183 012 ³ | 10,7 4 | 14,9 4 | −4,2 4 | 1,51 4 | 1,39 4 | 1,71 4 | |
2016 | 42 672 ² | 397 039 ³ | 583 631 ³ | −186 592 ³ | 10,3 4 | 14,7 4 | −4,4 4 | 1,47 4 | 1,36 4 | 1,64 4 | |
2017 | 42 386 ² | 363 987 ³ | 574 123 ³ | −210 136 ³ | 9,4 4 | 14,5 4 | −5,1 4 | 1,37 4 | 1,28 4 | 1,52 4 | |
2018 | 42 153 ² | 335 900 ³ | 587 700 ³ | −233 200 ³ | 8,7 4 | 14,8 4 | −6,1 4 | 1,30 4 | 1,22 4 | 1,43 4 | 46 552 |
2019 | 41 902 ² | 308 817 ³ | 581 114 ³ | −272 297 ³ | 8,1 4 | 14,7 4 | −6,6 4 | 1,23 4 | 1,16 4 | 1,34 4 | 74 606 |
2020 | 41 588 ² | 293 457 ³ | 616 835 ³ | −323 378 ³ | 7,8 4 | 15,9 4 | −8,1 4 | 1,22 4 | 1,13 4 | 1,36 4 | 64 574 |
2021 | 41 167 ² | 271 983 ³ | 714 263 ³ | −442 280 ³ | 7,3 4 | 18,5 4 | −11,2 4 | 1,16 4 | 1,08 4 | 1,29 4 | |
Рік | Чисельність населення (тис. осіб) | Живих народжень | Смертей | Природний приріст | Народжуваність | Смертність | Приріст | Загальна | Міська | Сільська | Офіційних абортів |
Природний приріст (‰) | Фертильність (СКН) # | ||||||||||
Примітки: # На одну жінку. Чисельність населення — на 1 січня року з 1990. Червоним — убуття населення. Синім — значення на рівні відтворення населення. ¹ За даними Всеукраїнського перепису населення на 5 грудня 2001 року. ² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя. ³ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних тимчасово окупованих районів у Донецькій та Луганській областях. 4 Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
- 2003 рік
- Міське населення областей, 2009 рік
- Міське населення районів, 2009 рік
- Сільське населення, 2009 рік
- 2010 рік
- 2011 рік
- 2012 рік
Коефіцієнт природного руху населення України (на 1000 осіб) | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | |||||||||||||||||
1860 | 1911 | 1926 | 1940 | 1950 | 1955 | 1960 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2015¹ | |
+15,0 | +17,5 | +24,0 | +13,0 | +14,3 | +12,6 | +13,6 | +6,4 | +5,1 | +3,5 | +2,9 | +0,5 | –5,8 | –7,6 | –7,6 | –4,4 | –4,2 | |
2019¹ | |||||||||||||||||
–6,6 | |||||||||||||||||
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
Народжуваність
Народжуваність в Україні дорівнює 9 народжень на 1000 осіб (203-тє місце у світі) за оцінкою 2022 року, що враховує тимчасово окуповані території.
Народжуваність в Україні дорівнює 7,3 народжень на 1000 осіб у 2021 році за розрахунками Державної служби статистики України. У 2021 році в Україні народилося 271 983 дитини: 175 257 живонароджених у міській місцевості, 96 726 живонароджених у сільській місцевості.
2012 року середній коефіцієнт народжуваності становив 11,4 ‰ (народжень на 1000 осіб). Народжуваність у сільській місцевості є традиційно вищою — 12,6 ‰ проти 10,9 ‰ у міських поселеннях. Найвищий коефіцієнт народжуваності спостерігається у західних областях — Рівненській (15,9 ‰), Закарпатській (15,1 ‰), Волинській (14,8 ‰). 2012 року найбільша народжуваність в Україні була зафіксована на півночі Рівненської області: у Рокитнівському (25,8 ‰), Володимирецькому (22,5 ‰) та Березнівському (22,0 ‰) районах. Найнижчий коефіцієнт народжуваності спостерігається у північних та східних областях: Чернігівській (9,4 ‰), Луганській (9,6 ‰), Сумській (9,7 ‰), Донецькій (9,8 ‰). 2012 року найнижча народжуваність в Україні була зафіксована у деяких сільських районах лівобережних областей та в містах Донбасу (менш як 8 ‰).
Регіон | 1950 | 1960 | 1970 | 1990 | 2000 | 2012 | 2014 | 2019 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Крим | 23,0 | 20,6 | 16,0 | 13,0 | 7,3 | 12,6 | — | — |
Вінницька | 22,4 | 19,2 | 14,2 | 12,4 | 8,4 | 11,2 | 10,9 | 7,6 |
Волинська | 24,7 | 25,0 | 17,9 | 15,3 | 11,2 | 14,8 | 14,1 | 10,1 |
Дніпропетровська | 20,4 | 20,4 | 15,1 | 12,3 | 7,1 | 11,2 | 11,1 | 7,1 |
Донецька | 27,1 | 21,4 | 14,0 | 10,9 | 6,1 | 9,8 | 8,2 | — |
Житомирська | 26,1 | 22,3 | 15,9 | 12,9 | 8,9 | 12,2 | 12,0 | 7,9 |
Закарпатська | 31,4 | 27,3 | 20,7 | 16,8 | 11,5 | 15,1 | 14,6 | 10,4 |
Запорізька | 21,9 | 19,7 | 15,0 | 12,4 | 7,1 | 10,6 | 10,6 | 6,8 |
Івано-Франківська | 24,3 | 24,8 | 18,2 | 15,5 | 10,3 | 12,4 | 12,2 | 8,8 |
Київська | 20,4 | 18,9 | 15,6 | 12,3 | 7,3 | 12,2 | 12,1 | 8,0 |
Кіровоградська | 21,6 | 17,1 | 14,5 | 12,6 | 7,9 | 11,0 | 10,8 | 6,8 |
Луганська | 26,2 | 23,5 | 14,4 | 11,6 | 6,2 | 9,6 | 5,1 | — |
Львівська | 23,4 | 24,0 | 17,1 | 14,0 | 9,1 | 11,9 | 11,9 | 8,7 |
Миколаївська | 21,1 | 19,4 | 15,5 | 13,7 | 8,0 | 11,5 | 11,2 | 7,1 |
Одеська | 24,1 | 19,2 | 14,8 | 12,6 | 8,0 | 12,7 | 12,3 | 8,8 |
Полтавська | 18,6 | 16,3 | 13,1 | 11,8 | 7,0 | 9,9 | 10,0 | 6,5 |
Рівненська | 26,9 | 26,7 | 19,3 | 15,8 | 11,8 | 15,9 | 14,8 | 10,7 |
Сумська | 21,6 | 18,4 | 13,2 | 11,5 | 7,0 | 9,7 | 9,2 | 6,0 |
Тернопільська | 21,3 | 21,6 | 15,7 | 14,2 | 9,2 | 11,3 | 10,9 | 7,6 |
Харківська | 19,7 | 17,3 | 14,0 | 11,4 | 6,8 | 9,9 | 10,1 | 6,8 |
Херсонська | 20,8 | 21,4 | 16,6 | 14,3 | 8,5 | 11,7 | 11,5 | 8,1 |
Хмельницька | 23,4 | 19,8 | 14,8 | 12,9 | 8,5 | 11,3 | 11,2 | 7,9 |
Черкаська | 20,5 | 17,9 | 14,4 | 12,3 | 7,5 | 10,0 | 9,8 | 6,4 |
Чернівецька | 24,7 | 21,8 | 17,0 | 14,8 | 10,1 | 12,8 | 12,9 | 9,2 |
Чернігівська | 22,0 | 18,3 | 12,7 | 10,8 | 6,9 | 9,4 | 9,0 | 6,1 |
Київ | 17,4 | 15,9 | 12,0 | 7,3 | 12,0 | 12,1 | 11,0 | |
Севастополь | 12,5 | 7,0 | 12,0 | — | — | |||
Україна | 22,8 | 20,5 | 15,2 | 12,6 | 7,8 | 11,4 | 11,1 | 8,1 |
Фертильність
Фертильність у демографії — здатність жінки до дітонародження. Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) або коефіцієнт фертильності — демографічний показник, що показує потенційну кількість народжень кожною жінкою в репродуктивному віці (15—49 років).
Коефіцієнт фертильності — 1,56 народжень у середньому на кожну жінку (193-тє місце у світі) за оцінкою 2022 року. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,2 роки за оцінкою 2019 року, що враховує тимчасово окуповані території.
Коефіцієнт фертильності — 1,16 живонароджень у середньому на кожну жінку у 2021 році за розрахунками Державної служби статистики України.
У 2012 році був найвищий коефіцієнт фертильності з 1994 року — 1,53. У західних і південних областях, особливо у Волинській, Рівненській та Закарпатській, де рівень народжуваності — 1,92—2,08 народжень на 1 жінку у 2012 році, був близький до рівня відтворення населення (2,13—2,15). Найнижча фертильність традиційно характерна для областей Донбасу, Лівобережжя та міста Києва — 1,32—1,40 народжень у середньому на 1 жінку репродуктивного віку.
- 1990 рік
- 2000 рік
- 2011 рік
- 2020 рік¹
Примітка: ¹Здійснення розрахунку коефіцієнта є некоректним у зв'язку з відсутністю інформації по частині тимчасово окупованих територій.
Коефіцієнт фертильності в Україні (на 1 жінку) | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | ||||||||||||||||
1913 | … | 1925 | 1927 | 1929 | … | 1950 | 1951 | 1952 | 1953 | 1954 | 1955 | 1956 | 1957 | 1958 | 1959 | 1960 |
6,00 | … | 5,39 | 4,96 | 4,24 | … | 2,81 | 2,76 | 2,64 | 2,41 | 2,48 | 2,70 | 2,29 | 2,29 | 2,30 | 2,29 | 2,24 |
1961 | 1962 | 1963 | 1964 | 1965 | 1966 | 1967 | 1968 | 1969 | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 |
2,17 | 2,14 | 2,06 | 1,96 | 1,99 | 2,02 | 2,01 | 1,99 | 2,04 | 2,10 | 2,12 | 2,08 | 2,04 | 2,04 | 2,02 | 1,99 | 1,94 |
1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 |
1,96 | 1,96 | 1,95 | 1,93 | 1,94 | 2,11 | 2,08 | 2,02 | 2,13 | 2,07 | 2,04 | 1,92 | 1,85 | 1,77 | 1,67 | 1,56 | 1,47 |
1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
1,40 | 1,36 | 1,27 | 1,21 | 1,13 | 1,12 | 1,08 | 1,10 | 1,17 | 1,22 | 1,21 | 1,31 | 1,35 | 1,46 | 1,47 | 1,44 | 1,46 |
2012 | 2013 | 2014¹ | 2015² | 2016² | 2017² | 2018² | 2019² | 2020² | 2021² | |||||||
1,53 | 1,51 | 1,50 | 1,51 | 1,47 | 1,37 | 1,30 | 1,23 | 1,22 | 1,16 | |||||||
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. ² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
Планування сім'ї
Рівень застосування контрацепції 65,4 % (станом на 2012 рік). Позашлюбна народжуваність 2011 року серед міського населення становила 21,1 %, серед сільського — 23,3 %. Кількість абортів в Україні останні півстоліття невпинно знижується, особливо сильно за часів незалежності, що пов'язане з підвищеним рівнем обізнаності про сімейне планування і контрацепцію, а також доступністю різноманітних засобів останньої в порівнянні з радянськими часами. Так 1960 року в Україні було здійснено 1,2 мільйон абортів, 1980 року — 1,1 мільйон, 1990 року — 1 мільйон, 2000 року — 0,4 млн, а 2010 року лише 0,18 млн.
- Народження й аборти в Україні у 1966—2010 роках
- Позашлюбна народжуваність, 2011 рік
1960 | 1966 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 1997 | 2000 | 2002 | 2004 | 2006 | 2008 | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
138 | 185 | 157 | 150 | 153 | 149 | 155 | 150 | 135 | 113 | 68 | 48 | 38 | 43 | 36 |
Історична динаміка
До 1860—1870-х років українські землі характеризувалися традиційним типом народжуваності, яка була надзвичайно високою. У 1859—1863 роках становила приблизно 50 ‰ (50 народжень на 1000 осіб), тоді як у західноєвропейських державах народжуваність була значно нижчою — 40 ‰ в Австрії та Пруссії, 35—36 ‰ в Італії та Великій Британії, 32—33 ‰ у Швеції та Норвегії й тільки 27 ‰ у Франції. Найбільшою народжуваність була у лівобережних і степових губерніях (50—55 народжень на 1000 осіб). Дещо нижчою (45—47 ‰) була в правобережних губерніях, серед населення яких більший відсоток становили євреї, поляки, німці та інші народи з нижчими показниками народжуваності. З цієї ж причини нижчою була народжуваність і на території Західної України у складі Австро-Угорщини.
Економічне зростання та швидка урбанізація наприкінці XIX століття призводили до поступового зменшення народжуваності, хоча абсолютна кількість народжень постійно зростала. З 1860 по 1913 кількість народжень збільшилась більше ніж вдвічі. У 1906 році на українських землях народилося приблизно 1 мільйон 460 тисяч дітей, з них 1 мільйон 243,3 тисячі в межах губерній Російської імперії і 210—220 тисяч — в Австро-Угорщині. До 1911 року кількість народжень в російській частині збільшилася — до 1 мільйона 260,0 тисяч, хоча коефіцієнт народжуваності зменшився — з 44 до 40 живонароджень на 1000 осіб. Кількість народжень на західноукраїнських землях майже не змінювалась через велику перенаселеність та еміграцію.
Рік | Кількість народжень | Коефіцієнт народжуваності | Коефіцієнт фертильності |
---|---|---|---|
1860 | — | ~50,0 | — |
1896 | — | ~47,5 | — |
1906 | — | ~44,0 | — |
1913 | ~1500,0 | ~40,0 | ~6,00 |
1925 | ~1400,0 | ~38,0 | 5,39 |
1940 | ~1100,0 | 27,3 | — |
1950 | 841,4 | 22,8 | 2,81 |
1955 | 790,1 | 20,0 | — |
1960 | 870,6 | 20,5 | 2,24 |
1965 | 690,5 | 15,3 | — |
1970 | 716,3 | 15,2 | 2,10 |
1975 | 738,1 | 15,1 | — |
1980 | 740,6 | 14,8 | 1,95 |
1985 | 764,2 | 15,0 | — |
1990 | 657,2 | 12,7 | 1,84 |
1995 | 492,9 | 9,6 | 1,33 |
2000 | 385,1 | 7,8 | 1,11 |
2005 | 428,3 | 9,0 | 1,22 |
2010 | 497,7 | 15,2 | 1,44 |
2015 | 411,8 | 10,7 | 1,50 |
2020 | 293,5 | 7,8 | 1,22 |
Попри значне скорочення коефіцієнту народжуваності (приблизно з 50 ‰ до 40 ‰ за 1860—1910 роки), розрив у народжуваності між українськими землями та європейськими країнами збільшився. У 1911—1914 роках народжуваність у Німеччині становила 28 ‰, Швеції й Великій Британії — 24 ‰, у Франції тільки 19 ‰. Найбільша народжуваність 1911 року, як і в середині XIX століття спостерігалася у південно-східних губерніях — Катеринославській (51,3 ‰), Харківській (45,6 ‰). Найнижчою вона була у Чернігівській (37,7 ‰), Полтавській (36,9 ‰), Волинській (37,7 ‰) та Подільській (31,1 ‰), в яких проживала значна кількість народів з порівняно низькою народжуваністю (у 1910 році в губерніях європейської частини імперії народжуваність серед православних і мусульман становила 47,1 ‰, католиків — 30,5 ‰, а серед протестантів та євреїв тільки 22,3 ‰ і 21,7 ‰ відповідно).
Перша світова війна, громадянська війна призвели до катастрофічного зниження народжуваності, яка у 1919 році зменшилась на третину порівняно з 1913 роком. Довоєнний рівень народжуваності відновився у 1925 році, але з кінця 20-х років знову почав знижуватися. Коефіцієнт фертильності в УРСР за 1925—1929 роки зменшився з 5,4 до 4,2 живонароджень у середньому кожною жінкою упродовж репродуктивного віку і продовжував зменшуватись. У 1958–1959 сумарний коефіцієнт народжуваності в УРСР (2,3) був одним з найнижчих у СРСР і за цим показником поступався всім республікам, за винятком Латвії (1,94) та Естонії (1,95). У 1963 році коефіцієнт фертильності опустився нижче рівня відтворення населення (2,06) і 1990 року знизився до 1,85.
У 1990-ті роки спад народжуваності значно прискорився і на початку XXI століття коефіцієнт народжуваності в Україні став одним із найнижчих у Європі (7,7 ‰ у 2001). З 2001 року народжуваність почала збільшуватися, через збільшення кількості жінок репродуктивного віку. За 2001—2009 кількість народжень збільшилась на 36 % і перевищила рівень 1995 року. На 34 % збільшився і коефіцієнт фертильності, досягнувши у 2008 році майже 1,5 живонароджень у середньому кожною жінкою репродуктивного віку.
У 2008—2009 роках сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні становив у середньому 1,46 народжень на кожну жінку. Традиційно він є вищим у сільського населення (1,8 проти 1,3 у міського). У порівнянні з 1988—1989 роками коефіцієнт фертильності скоротився більш ніж на 20 % — з 1,9. Найбільше скорочення (близько 30 %) було характерне для міського населення. У сільського населення сумарний коефіцієнт народжуваності скоротився приблизно на 20 %. Найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності спостерігається у сільського населення Рівненської (2,5), Волинської (2,2), Одеської (2,0) областей. Найнижчий рівень народжуваності (1,2) характерний для міського населення Луганської, Сумської, Харківської, Полтавської, Черкаської, Чернівецької областей.
Смертність
Смертність в Україні 2017 року становила 14,4 ‰ (5-те місце у світі). 2013 року в Україні померло 662 368 осіб, що становить 14,6 випадків на 1000 осіб. У порівнянні з 2012 роком кількість померлих зменшилась на 0,1 %, у порівнянні з 2005 роком, коли був зафіксований найбільший пік смертності з 1995 року — на 15,3 %. У регіонах показник смертності коливався від 9,9 на 1000 осіб у Києві до 18,7 ‰ у Чернігівській області. Найвищі показники смертності характерні для північно-східних районів Чернігівської та Сумської областей, де найбільш виражений процес старіння населення і де коефіцієнт смертності перевищує 25 померлих на 1000 осіб. Смертність сільського населення перевищує смертність міського населення. 2012 року середній коефіцієнт смертності у містах був на рівні 13,1 випадків на 1000 осіб (від 9,5 у Рівненській області до 15,8 у Донецькій), тоді як у селах коефіцієнт смертності дорівнював 17,7 смертей на 1000 осіб, від 12,1 ‰ у Закарпатській області до понад 27,2 ‰ у Чернігівській області. Найнижча смертність (менше 7—8 випадків на 1000 осіб) традиційно фіксується у містах Вараш, Теплодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Енергодар, які характеризуються молодою структурою населення.
- Смертність міського/сільського населення, 2009 рік
- Кількість смертей на 1 народження у районах та містах, 2003 рік
- Кількість смертей на 1 народження у районах та містах, 2010 рік
- Коефіцієнт смертності у районах та містах, 2010 рік
Рік | Загалом | Коефіцієнт смертності (‰) | Померло дітей у віці до 1 року | Коефіцієнт смертності дітей (‰) |
---|---|---|---|---|
1990 | 629 602 | 12,1 | 8 525 | 12,8 |
1991 | 669 960 | 12,9 | 8 831 | 13,9 |
1992 | 697 110 | 13,3 | 8 429 | 14,0 |
1993 | 741 662 | 14,2 | 8 431 | 14,9 |
1994 | 764 669 | 14,7 | 7 683 | 14,5 |
1995 | 792 587 | 15,4 | 7 314 | 14,7 |
1996 | 776 717 | 15,2 | 6 779 | 14,3 |
1997 | 754 151 | 14,9 | 6 282 | 14,0 |
1998 | 719 954 | 14,4 | 5 423 | 12,8 |
1999 | 739 170 | 14,9 | 5 065 | 12,8 |
2000 | 758 082 | 15,4 | 4 606 | 11,9 |
2001 | 745 952 | 15,3 | 4 283 | 11,3 |
2002 | 754 911 | 15,7 | 4 023 | 10,3 |
2003 | 765 408 | 16,0 | 3 882 | 9,6 |
2004 | 761 261 | 16,0 | 4 024 | 9,5 |
2005 | 781 961 | 16,6 | 4 259 | 10,0 |
2006 | 758 092 | 16,2 | 4 433 | 9,8 |
2007 | 762 877 | 16,4 | 5 188 | 11,0 |
2008 | 754 460 | 16,3 | 5 049 | 10,0 |
2009 | 706 739 | 15,3 | 4 801 | 9,4 |
2010 | 698 235 | 15,2 | 4 564 | 9,1 |
2011 | 664 588 | 14,5 | 4 511 | 9,0 |
2012 | 663 139 | 14,5 | 4 371 | 8,4 |
2013 | 662 368 | 14,6 | 4 030 | 7,9 |
2014 | 632 667¹ | 14,7¹ | 3603¹ | 7,7¹ |
2015 | 594 796¹ | 14,9² | 3318¹ | 7,9² |
2016 | 583 631¹ | 14,7² | 2955¹ | 7,4² |
2017 | 574 123¹ | 14,5² | 2786¹ | 7,6² |
2018 | 587 665¹ | 14,8² | 2397¹ | 7,0² |
2019 | 581 114¹ | 14,7² | 2189¹ | 7,0² |
2020 | 616 835¹ | 15,9² | 1988¹ | 6,7² |
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. ² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
Коефіцієнт смертності (на 1000 осіб) | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | |||||||||||||||||
1860 | 1878 | 1898 | 1911 | 1926 | 1940 | 1950 | 1955 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 |
33,0 | 32,0 | 28,0 | 23,0 | 18,1 | 14,3 | 8,5 | 7,4 | 6,9 | 7,6 | 8,9 | 10,0 | 11,4 | 12,1 | 12,1 | 15,4 | 15,4 | 16,6 |
2010 | 2015¹ | 2020¹ | |||||||||||||||
15,2 | 14,9 | 15,9 | |||||||||||||||
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
Захворювання | Кількість смертей (тис.) | % |
---|---|---|
Серцево-судинна система (I00-I99) | 425,6 | 67,3 |
Новоутворення (C00-D48) | 83,9 | 13,3 |
Зовнішні причини смерті (V01-Y98) | 40,1 | 6,3 |
Органи травлення (K00-K93) | 25,2 | 4,0 |
Органи дихання (J00-J99) | 14,8 | 2,3 |
Інфекційні та паразитарні (A00-B99) | 11,0 | 1,7 |
Інші | 31,7 | 5,0 |
Загалом | 632,3 | 100,0 |
Дитяча смертність
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Смертність немовлят, до 1 року, становила 7,33 на 1000 живонароджених: хлопчиків — 8,26 ‰, дівчаток — 6,33 ‰ (157-ме місце у світі), за оцінкою 2022 року, що враховує тимчасово окуповані території.
Смертність немовлят, до 1 року, становила 7,2 на 1000 живонароджених у 2021 році за розрахунками Державної служби статистики України.
Висока смертність серед дітей була головною причиною надвисокої смертності серед населення в Російській імперії. У 1867–1881 році 58 % всіх смертей припадало на дітей у віці до 5 років, тоді як на осіб після 55 років припадало лише 16 % смертей. Особливо високою була смертність серед дітей до 1 року. По 50 губерніях європейської частини Російської імперії у 1867—1910 вона становила близько 260 випадків на 1000 живонароджених. В українських губерніях ситуації з дитячою смертністю була дещо кращою. Так, у 1867–1881 найбільша смертність серед дітей серед українських губерній спостерігалась у Чернігівській (216 на 1000) і Харківській губерніях (205), а найнижча — у Катеринославській (152) та Таврійській (160). В середньому по губерніях європейської частини Російської імперії вона становила 271 на 1000 і збільшувалась із заходу на схід — від 150 у прибалтійських губерніях до 350 у нечорноземних великоросійських губерніях.
1898 | 1908 | 1925 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2015 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
235 | 192 | 146 | 30 | 20 | 17 | 20 | 17 | 16 | 13 | 15 | 12 | 10 | 9,1 | 7,9 | 6,7 |
Вікова структура
Середній вік населення України становить 41.2 рік (45-те місце у світі): для чоловіків — 38.2 років, для жінок — 44.3 роки, за оцінкою 2020 року, що враховує тимчасово окуповані території.
На 1 січня 2022 року середній вік населення України становить 42,2 роки: чоловіки — 39,4 років, жінки — 44,7 роки.
Для сучасної демографічної ситуації характерне поступове старіння населення України. Внаслідок постійного зниження народжуваності впродовж останнього століття частка дітей знизилась з приблизно 40 % на початку XX століття до 15 % на початку XXI століття. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60—62 %. Натомість, зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності, спостерігалося зростання частки населення віком за 60 років — від 3—4 % на початку XX століття до 21 % на початку XXI століття.
- 1939 рік
- 1959 рік
- 1989 рік
- 2013 рік
Вікова структура населення України має такий вигляд:
за оцінкою 2020 року, що враховує тимчасово окуповані території,
- діти віком до 14 років — 16.16 % (3 658 127 чоловіків, 3 438 887 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 9.28 % (2 087 185 чоловіків, 1 987 758 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 43.66 % (9 456 905 чоловіків, 9 718 758 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13.87 % (2 630 329 чоловіків, 3 463 851 жінка);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 17.03 % (2 523 600 чоловіків, 4 957 539 жінок);
на 1 січня 2022 року за розрахунками Державної служби статистики України
- діти віком до 14 років — 14,93 %;
- дорослі віком 15—64 роки — 67,43 %;
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,64 % .
В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Станом на 1 січня 2009 року найбільш молоде населення було характерне для Закарпатської (середній вік — 36,2 років), Рівненської (36,7), Волинської (37,3) областей. Закарпатська та Рівненська області — єдині в Україні, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб, старшого за працездатний вік. Найстаріше населення — у Чернігівській області (середній вік 42,7 роки), Донецькій, Сумській (41,7), Луганській (41,6).
- Динаміка вікової структури населення України
- Середній вік населення, 2010 рік
Старіння населення найхарактерніше для областей центральної України та Донбасу. У Чернігівській, Сумській, Полтавській областях особи старші за працездатний вік становлять 27—30 %, а середній вік коливається в межах 41—43 роки. Найбільше старіння характерне для сільських районів цих областей. В областях Донбасу спостерігається найнижча частка дітей — 12—13 %.
За 1989—2013 роки середній вік населення України збільшився на 4 роки, з 36,5 до 40,5 років. Особливо швидко цей процес проходив серед міського населення, де середній вік збільшився на 5,6 років, з 34,8 до 40,4, тоді як серед сільського лише на 0,9 років — з 39,8 до 40,7. Середній вік жінок у 2013 році становив 42,9 роки, на 5,2 років більше ніж у чоловіків (37,7), що пов'язано з вищою смертністю та нижчою тривалістю життя чоловічого населення.
- Населення віком 0—14 років
- Населення віком після 65 років
- Відношення кількості населення віком до 14 років до групи за 65 років
Населення | 1989 | 1991 | 1993 | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2003 | 2005 | 2007 | 2009 | 2011 | 2013 | 2014 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Міське | 34,8 | 35,2 | 35,5 | 36 | 36,6 | 37,2 | 37,9 | 38,5 | 39,0 | 39,4 | 39,7 | 40,1 | 40,4 | 40,5 | 42,0 |
Сільське | 39,8 | 39,8 | 39,8 | 39,8 | 39,8 | 40 | 40,1 | 40,3 | 40,6 | 40,7 | 40,8 | 40,8 | 40,7 | 40,7 | 41,3 |
Загалом | 36,5 | 36,7 | 36,9 | 37,2 | 37,6 | 38,1 | 38,6 | 39,1 | 39,5 | 39,8 | 40,1 | 40,3 | 40,5 | 40,6 | 41,8 |
Тривалість життя
Очікувана середня тривалість життя в Україні потроху збільшується та у 2021 році становить 69,8 років: для жінок — 74,4 роки, для чоловіків — 65,2 років.
Середня очікувана тривалість життя в Україні у 2008—2009 роках становила 69,3 років, в тому числі у міських поселеннях — 70,0 років, сільських — 67,8 років.
Тривалість життя у міських поселеннях на 2,2 роки вища, ніж у сільських (69,0 проти 66,8 років), Це характерно для всіх регіонів України, за винятком Закарпатської області, де тривалість життя в сільській місцевості на 0,9 років вища, ніж у містах. Найбільше перевищення тривалості життя у міських поселеннях над сільськими зафіксоване у Чернігівській (5,5 років) і Житомирській (4,4 роки) областях.
Середня тривалість життя жінок на 11,1 років більша, ніж у чоловіків (74,9 та 63,8 відповідно). Цей розрив є більшим у сільських поселеннях (11,9 років), ніж у міських (10,6 років). Найбільше перевищення (13,8 років) спостерігається у Чернігівській області, причому серед сільського населення воно становить 15,9 років). Найменші відмінності у тривалості життя чоловіків і жінок характерні для міста Києва (9 років) та Чернівецької області (9,6 років).
- Середня очікувана тривалість життя при народженні, 2012 рік
- Динаміка зміни середньої тривалості життя населення України (1991—2009)
Рік | Загалом | Міське населення | Сільське населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки | |
2002 | 68,32 | 62,70 | 74,13 | 68,60 | 63,08 | 74,21 | 67,64 | 61,93 | 73,89 |
2003 | 68,24 | 62,64 | 74,06 | 68,53 | 62,94 | 74,16 | 67,62 | 62,01 | 73,81 |
2004 | 68,22 | 62,60 | 74,05 | 68,57 | 63,00 | 74,19 | 67,44 | 61,78 | 73,76 |
2005 | 67,96 | 62,23 | 73,97 | 68,47 | 62,81 | 74,18 | 66,89 | 61,07 | 73,51 |
2006 | 68,10 | 62,38 | 74,06 | 68,67 | 63,05 | 74,33 | 66,85 | 61,06 | 73,47 |
2007 | 68,25 | 62,51 | 74,22 | 68,86 | 63,22 | 74,50 | 66,90 | 61,05 | 73,57 |
2008 | 68,27 | 62,51 | 74,28 | 68,95 | 63,31 | 74,57 | 66,77 | 60,86 | 73,58 |
2009 | 69,29 | 63,79 | 74,86 | 69,98 | 64,60 | 75,21 | 67,78 | 62,14 | 74,09 |
2010 | 70,44 | 65,28 | 75,50 | ||||||
2011 | 71,02 | 65,98 | 75,88 | ||||||
2012 | 71,15 | 66,11 | 76,02 | ||||||
2013 | 71,37 | 66,34 | 76,22 | ||||||
2014 | 71,37 | 66,25 | 76,37 | ||||||
2015 | 71,38 | 66,37 | 76,25 | ||||||
2016 | 71,68 | 66,73 | 76,46 | ||||||
2017 | 71,98 | 67,02 | 76,78 | ||||||
2018 | 71,76 | 66,69 | 76,72 | ||||||
2019 | 72,01 | 66,92 | 76,98 | ||||||
2020 | 71,35 | 66,39 | 76,22 | ||||||
2021 | 69,77 | 65,16 | 74,36 |
Історична динаміка
Середня очікувана тривалість життя на території губерній Російської імперії, до якої входила більша частина території України, становила у 1838—1850 роках приблизно 26 років (чоловіки — 24,6, жінки — 27,0 років). Темпи зростання тривалості життя були невисокими — у 1874—1883 роках вона становила приблизно 29 років (чоловіки 28,0, жінки 30,2 років), у 1904—1913 — приблизно 33 роки (чоловіки 32,4, жінки 34,5 роки). Тривалість життя в українських губерніях була істотно вищою, ніж у середньому в європейській частині Російської імперії. Так, у 1896—1897 роках середня тривалість життя в українських губерніях становила для чоловіків — 35,9 років, для жінок — 36,9 років, що на 4 роки більше, ніж у середньому по Російської імперії (31,3 і 33,4 роки, відповідно). Водночас найнижчою тривалість життя була в губерніях центральної Росії, Поволжя та Уралу — 29,4 років в чоловіків, 31,7 у жінок, а найвищою — у прибалтійських губерніях — 40,4 і 44,4 роки, відповідно.
Рік | 1950 | 1955 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2004 | 2008 | 2013 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 61,3 | 65,4 | 67,4 | 67,9 | 66,3 | 65,5 | 64,6 | 65,2 | 65,7 | 61,3 | 62,3 | 62,0 | 62,2 | 66,3 |
Жінки | 69,7 | 72,2 | 73,9 | 74,6 | 74,3 | 74,2 | 74,0 | 74,0 | 75,0 | 72,6 | 73,6 | 73,6 | 74,2 | 76,2 |
Статевий склад
Чисельність постійного населення
від 15 років за статтю та віком, 2001 рік
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року:
кількість чоловіків становила 22 мільйони 441 тисяча осіб, або 46,3 % загальної кількості населення країни,
жінок — 26 мільйонів 16 тисяч осіб, або 53,7 %.
Станом на 1 січня 2014 року, в Україні налічувалося 20 918 288 чоловіків (46,2 %) та 24 327 606 жінок (53,8 %).
Серед міського населення чоловіки становлять 45,8 %, жінки 54,2 %, серед сільського населення — 47,1 % та 52,9 % відповідно.
Станом на 1 січня 2022 року, в Україні налічувалося 19 006 979 чоловіків (46,4 %) та 21 990 719 жінок (53,6 %).
Серед міського населення чоловіки становлять 45,8 %, жінки 54,2 %, серед сільського населення — 47,6 % та 52,4 % відповідно.
Статеве співвідношення населення України (оцінка 2022 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 роки — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 роки — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 роки — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,42 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
- 1959 рік
- 2001 рік
Рік | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2013 | 2021 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 48,4 | 47,7 | 44,4 | 45,2 | 45,6 | 46,2 | 46,3 | 46,2 | 46,4 |
Жінки | 51,6 | 52,3 | 55,6 | 54,8 | 54,4 | 53,9 | 53,7 | 53,8 | 53,6 |
Вікові групи (років) | Чисельність чоловіків | у % чоловіки | Чисельність жінок | у % жінки | Обидві статі | у % |
---|---|---|---|---|---|---|
0–15 | 3 408 159 | 51,5 | 3 206 128 | 48,5 | 6 614 287 | 16,1 |
16—59 | 12 031 204 | 49,2 | 12 425 713 | 50,8 | 24 456 917 | 59,3 |
60 і старше | 3 661 815 | 36,1 | 6 475 189 | 63,9 | 10 137 004 | 24,6 |
Всього | 19 101 178 | 22 107 030 | 41 208 208 | |||
у % | 46,4 | 53,6 |
Шлюбність — розлучуваність
Шлюбність — розлучуваність,
на 1000 осіб наявного населення
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
(Коефіцієнт шлюбності), тобто кількість шлюбів на одну тисячу осіб за календарний рік, дорівнює 6,7;
(коефіцієнт розлучуваності) — 2,8;
(індекс розлучуваності), тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 42 (дані за 2010 рік).
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 27 років, для жінок — 25 років, загалом — 26 років (дані за 2014 рік).
2012 року в Україні було зареєстровано 278,3 тисяч шлюбів (що на 21,8 % менше, ніж у 2011 році). Коефіцієнт шлюбності становив 6,1 на 1000 осіб населення і коливався від 5,1 на 1000 у Сумській та Чернігівській областях до 8,2 ‰ у Севастополі. Коефіцієнт шлюбності міського населення (6,8 на 1000) перевищив відповідний показник сільського населення (4,7 на 1000). Максимальний рівень шлюбності було зафіксовано серед міського населення Чернівецької області (8,4 на 1000 осіб), мінімальний — серед сільського населення Донецької області (2,3 на 1000).
Розлучень 2012 року було зареєстровано 49,8 тисяч, що на 19,5 % менше ніж 2011 року. Середній коефіцієнт розлучуваності становив 1,1 на 1000 осіб населення, від 0,5 ‰ у Закарпатській області до 1,8 ‰ у Севастопольській міськраді. Найнижча розлучуваність спостерігалася 2012 року серед сільського населення Волинської, Закарпатської, Львівської та Рівненської областей (0,4 ‰), найвища — серед міського населення Севастополя (1,8 ‰) та Дніпропетровської області (1,6 ‰).
- 2009 рік
- 2010 рік
1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1992 | 1995 | 1997 | 2000 | 2003 | 2006 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1,2 | 1,7 | 2,9 | 3,4 | 3,6 | 3,6 | 3,7 | 4,3 | 3,8 | 3,7 | 4,0 | 3,7 | 3,8 | 3,2 | 2,7 | 4,0 | 3,7 |
1990 | 1992 | 1994 | 1996 | 1998 | 2000 | 2002 | 2004 | 2006 | 2008 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
39,8 | 56,6 | 51,9 | 63,3 | 58,1 | 71,4 | 57,6 | 61,0 | 51,0 | 51,4 | 40,3 | 51,3 | 60,5 | 54,2 |
Розселення
Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей (Донецька, Луганська, Харківська) і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі. Найменш заселеними залишаються заболочена лісова частина Полісся, вершини Карпат, Східна Слобожанщина, окремі степові райони на півдні та у Криму. На північ від Києва навколо Чорнобильської атомної електростанції 30-км зона відчуження, звідки внаслідок аварії на ЧАЕС населення було відселене в інші місця. Наприклад, місто Прип'ять було відселене в новозбудоване на території Чернігівської області місто Славутич (адміністративний анклав Київської області).
Густота
Густота населення країни 2015 року становила 77,4 особи/км² (131-ше місце у світі); на 1 січня 2018 року — 75,15 осіб/км². Найбільша густота населення спостерігається на сході (Донбас) і заході (Прикарпаття), а також у Київській області (разом з Києвом). Значна кількість населення групується навколо великих міст: Київ, Харків, Львів, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Горлівка. Досить низька густота населення у поліських і степових областях України. Максимальна густота населення (165,0 осіб/км²) зафіксована у Донецькій області, мінімальна (33,8 осіб/км²) — у Чернігівській.
Область/Регіон | Площа (км²) | Населення (осіб) | Густота (осіб/км²) |
---|---|---|---|
Автономна Республіка Крим | 26 081 | 1 967 200 | 75,43 |
Вінницька область | 26 513 | 1 507 738 | 56,87 |
Волинська область | 20 143 | 1 020 770 | 50,68 |
Дніпропетровська область | 31 914 | 3 093 151 | 96,92 |
Донецька область | 26 517 | 4 056 405 | 152,97 |
Житомирська область | 29 832 | 1 177 564 | 39,47 |
Закарпатська область | 12 777 | 1 243 721 | 97,34 |
Запорізька область | 27 180 | 1 636 322 | 60,2 |
Івано-Франківська область | 13 928 | 1 350 565 | 96,97 |
Київська область | 28 131 | 1 795 542 | 63,83 |
Кіровоградська область | 24 588 | 902 275 | 36,7 |
Луганська область | 26 684 | 2 101 653 | 78,76 |
Львівська область | 21 833 | 2 476 113 | 113,41 |
Миколаївська область | 24 598 | 1 090 492 | 44,33 |
Одеська область | 33 310 | 2 349 749 | 70,54 |
Полтавська область | 28 748 | 1 350 564 | 46,98 |
Рівненська область | 20 047 | 1 140 902 | 56,91 |
Сумська область | 23 834 | 1 034 364 | 43,4 |
Тернопільська область | 13 823 | 1 020 953 | 73,86 |
Харківська область | 31 415 | 2 596 250 | 82,64 |
Херсонська область | 28 461 | 1 000 370 | 35,15 |
Хмельницька область | 20 629 | 1 227 474 | 59,5 |
Черкаська область | 20 900 | 1 159 200 | 55,46 |
Чернівецька область | 8 097 | 889 928 | 109,91 |
Чернігівська область | 31 865 | 957 665 | 30,05 |
Київ | 839 | 2 950 702 | 3516,93 |
Севастополь | 1 079 | 385 900 | 357,65 |
Україна | 603 628 | 45 363 300 | 75,15 |
Рік | Міське | Сільське | Загалом |
---|---|---|---|
1900 | 5,7 | 42,0 | 47,7 |
1913 | 9,6 | 54,3 | 63,9 |
1930 | 12,9 | 54,9 | 67,7 |
1940 | 23,2 | 45,0 | 68,2 |
1950 | 21,2 | 39,4 | 60,6 |
1959 | 31,7 | 37,6 | 69,4 |
1970 | 42,6 | 35,5 | 78,1 |
1979 | 50,2 | 32,2 | 82,4 |
1989 | 57,2 | 28,4 | 85,7 |
2001 | 54,0 | 26,3 | 80,3 |
2014 | 51,9 | 23,3 | 75,3 |
Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрунти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим. Низькі показники густоти населення характерні для посушливих районів степових областей: Херсонській області (38,4 осіб на 1 км²), а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей.
З другої половини XX століття на розміщення населення України все більший вплив мало поступове загострення екологічної кризи й особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були повністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безумовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15 % території України.
- 1794 рік
- 1851 рік
- 1897 рік
- 1913 рік
- 1939 рік
- 1959 рік
- 1970 рік
- 2010 рік
- 2010 рік
- 2020 рік
Домогосподарства
Станом на 2001 рік в Україні налічувалося 18 200 567 домогосподарств (12 471 210 домогосподарств у міських поселеннях і 5 729 357 — у сільських). Середня величина становила 3,2 особи (3,1 — в міських поселеннях, 3,4 — в сільських).
Міські домогосподарства є меншими за сільські. На малі домогосподарства (1—2 особи) у них припадає 52,6 % загальної кількості (у сільських — 52,2 %), на середні (3—4 особи) — 40,0 % (у сільських 33,2 %), на великі (5 і більше осіб) — 7,4 % проти 14,6 % у сільських домогосподарств.
У 2001 році налічувалось 6 935 309 домогосподарств (38,1 % загальної кількості), які мали дітей у віці до 18 років. У порівнянні з 1989 їхня кількість зменшилася на 12,6 %. Найвищий відсоток таких домогосподарств спостерігався у Закарпатській (52,4 %), Івано-Франківській (44,9 %), Волинській, Рівненській (44,0 %) областях, найнижчий — у Чернігівській (32,4 %), Харківській (35,0 %), Полтавській (35,3 %), Черкаській та Луганській (35,4 %).
Серед домогосподарств, які мають дітей, переважають малодітні — з однією дитиною — 64,1 %, та двома — 30,2 %. 4,3 % домогосподарств мають трьох дітей, 0,9 % — чотирьох, 0,5 % — п'ять і більше.
Кількість дітей у сім'ях зменшується з заходу на схід. Серед домогосподарств, у складі яких є діти, частка сімей з однією дитиною становила у 2001 році у західних областях 49—52 %, з двома — 38—40 %, з трьома і більше — 9—14 %. У центральних та південних 60-64 % з однією дитиною, 28—34 % — з двома, 4—6 % — з трьома і більше. У східних областях налічується 69—72 % домогосподарств з 1 дитиною, 25—26 % — з двома, 3—4 % — з трьома і більше. Найбільш малодітні домогосподарства характерні для міст Києва та Севастополя — у 74—75 % домогосподарств — 1 дитина, 23 % — 2 дитини, 2—3 % — 3 дитини і більше.
Склад | Домогосподарств | % |
---|---|---|
1 особа | 4 721 241 | 25,9 |
2 особи | 4 832 090 | 26,5 |
3 особи | 4.005 830 | 22,0 |
4 особи | 2 885 032 | 15,9 |
5 осіб | 1 105 256 | 6,1 |
6 осіб | 438 974 | 2,4 |
7 осіб | 133 429 | 0,7 |
8 і більше осіб | 78 715 | 0,4 |
Урбанізація
Україна високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 70,1 % населення країни (станом на 2017 рік), темпи збільшення частки міського населення — 0,35 % % (оцінка тренду на 2015—2020 роки). Процес урбанізації на території України розпочався у XIX столітті. Особливо він прискорився після скасування кріпацтва в 1861 році та початку швидкого розвитку промисловості. Але міське населення й далі становило незначну частку всього населення: Частка міського населення 1897 року.
- Волинська губернія — 7,8 %;
- Катеринославська губернія — 11,4 %;
- Київська губернія — 12,9 %;
- Курська губернія — 9,3 %;
- Подільська губернія — 7,4 %;
- Полтавська губернія — 9,9 %;
- Таврійська губернія — 20,0 %;
- Харківська губернія — 14,7 %;
- Херсонська губернія — 28,9 %;
- Чернігівська губернія — 9,1 %.
За переписом населення 1926 року в УРСР міське населення становило 5,37 млн осіб (18,5 %) від усього населення в 29,0 млн осіб.
- Частка міського населення, 1897—1900 роки
- Частка міського населення, 1926 рік
- Зміна частки міського населення впродовж 1989-2001 років
- Частка міського населення, 2010 рік
- Частка міського населення по областях, 2019 рік
Підрайон | Міське населення | Сільське населення | ||
---|---|---|---|---|
Чисельність (тис. осіб) | % | Чисельність (тис. осіб) | % | |
Подільський | 429,0 | 14,5 | 2530,0 | 85,5 |
Правобережний | 1450,0 | 16,1 | 7547,7 | 83,9 |
1117,2 | 15,8 | 5949,7 | 84,2 | |
1061,6 | 19,1 | 4506,7 | 80,9 | |
464,0 | 19,4 | 1927,1 | 80,6 | |
851,6 | 41,8 | 1184,6 | 58,2 |
Область/Регіон | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2014 | 2019 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вінницька | 11,2 | 11,9 | 17,0 | 25,4 | 34,4 | 43,9 | 45,9 | 50,0 | 51,7 |
Волинська | 16,3 | 25,9 | 32,1 | 39,2 | 48,6 | 49,8 | 51,8 | 52,3 | |
Дніпропетровська | 22,1 | 53,1 | 70,2 | 76,2 | 80,3 | 83,2 | 82,9 | 83,5 | 84,0 |
Донецька | 39,4 | 78,0 | 85,8 | 87,4 | 89,0 | 90,2 | 90,0 | 90,6 | 90,9 |
Житомирська | 16,3 | 20,5 | 25,8 | 34,9 | 43,9 | 52,9 | 55,6 | 58,4 | 59,3 |
Закарпатська | 28,8 | 29,7 | 36,7 | 40,7 | 36,7 | 36,8 | 37,2 | ||
Запорізька | 11,6 | 39,3 | 56,6 | 65,7 | 70,9 | 75,6 | 75,4 | 76,9 | 77,4 |
Івано-Франківська | 22,9 | 22,8 | 30,7 | 35,6 | 41,7 | 41,7 | 43,1 | 44,4 | |
Київська | 9,0 | 12,2 | 25,5 | 35,7 | 45,0 | 53,3 | 57,2 | 61,6 | 62,1 |
Кіровоградська | 10,8 | 18,4 | 30,4 | 43,8 | 51,6 | 59,5 | 60,0 | 62,4 | 63,4 |
Луганська | 21,6 | 65,8 | 79,3 | 82,6 | 84,4 | 86,3 | 86,0 | 86,8 | 87,1 |
Львівська | 31,7 | 38,9 | 47,3 | 52,4 | 59,1 | 58,9 | 60,4 | 61,1 | |
Миколаївська | 17,9 | 27,0 | 39,6 | 52,7 | 60,1 | 65,5 | 66,1 | 67,7 | 68,6 |
Одеська | 37,9 | 37,7 | 47,0 | 55,9 | 61,7 | 65,7 | 65,3 | 66,5 | 67,2 |
Полтавська | 12,4 | 20,2 | 29,7 | 39,8 | 49,5 | 56,1 | 58,2 | 61,2 | 62,5 |
Рівненська | 13,2 | 17,0 | 27,5 | 35,6 | 45,2 | 46,4 | 47,4 | 47,5 | |
Сумська | 12,9 | 19,1 | 32,4 | 43,5 | 52,6 | 61,5 | 64,6 | 67,9 | 69,4 |
Тернопільська | 14,4 | 16,6 | 23,3 | 30,6 | 40,5 | 42,2 | 44,0 | 45,6 | |
Харківська | 25,5 | 52,6 | 62,5 | 69,3 | 74,7 | 78,4 | 78,3 | 80,2 | 81,2 |
Херсонська | 13,6 | 22,5 | 49,3 | 53,9 | 57,7 | 61,1 | 59,9 | 61,0 | 61,4 |
Хмельницька | 11,4 | 11,8 | 19,0 | 26,7 | 35,4 | 47,1 | 50,7 | 55,5 | 57,4 |
Черкаська | 10,5 | 14,0 | 23,0 | 36,7 | 43,7 | 52,5 | 53,4 | 56,3 | 56,9 |
Чернівецька | 20,4 | 26,2 | 34,6 | 37,5 | 41,9 | 40,1 | 42,3 | 43,3 | |
Чернігівська | 12,1 | 15,7 | 22,4 | 34,6 | 43,9 | 53,1 | 58,0 | 63,5 | 65,5 |
Київ | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Крим і Севастополь | 46,3 | 52,1 | 64,5 | 63,2 | 66,1 | 69,3 | 67,2 | 67,4 | — |
Україна | 19,2 | 33,5 | 45,7 | 54,5 | 60,8 | 66,7 | 66,9 | 68,7 | 69,5 |
Рік | Міське | Сільське | ||
---|---|---|---|---|
Чисельність (тис. осіб) | % | Чисельність (тис. осіб) | % | |
1926 | 5374 | 18,5 | 23 645 | 81,5 |
1939 | 11 190 | 36,2 | 19 756 | 63,8 |
1959 | 19 147 | 45,7 | 22 722 | 54,3 |
1970 | 25 689 | 54,5 | 21 438 | 45,5 |
1979 | 30 169 | 60,8 | 19 440 | 39,2 |
1989 | 34 297 | 66,7 | 17 155 | 33,3 |
2001 | 32 574 | 67,2 | 15 883 | 32,8 |
2011 | 31 442 | 68,7 | 14 337 | 31,3 |
2020 | 29 139 | 69,5 | 12 763 | 30,5 |
Тип населених пунктів | Загальне населення | % від населення України |
---|---|---|
Міста > 1 млн мешканців | 5 263 782 | 11,53 |
Міста 500—1000 тис. мешканців | 4 117 289 | 9,02 |
Міста 100—500 тис. мешканців | 8 699 378 | 19,06 |
Міста 50—100 тис. мешканців | 3 002 027 | 6,58 |
Міста 20—50 тис. мешканців | 3 502 016 | 7,67 |
Міста 10—20 тис. мешканців | 2 267 791 | 4,97 |
Міста < 10 тис. мешканців | 677 793 | 1,49 |
смт > 10 тис. мешканців | 551 460 | 1,21 |
смт < 10 тис. мешканців | 3 299 337 | 7,23 |
Села | 14 252 764 | 31,23 |
- 1970—1989 роки
- 1989—2010 роки
Станом на 1 січня 2009 року в Україні налічується 1345 міських поселень. З них 459 міст (з яких 159 — міста республіканського або обласного значення) та 886 селищ міського типу. Найбільша кількість міст у Донецькій (52), Львівській (44), Луганській (37), Київській (без Києва) (26), Дніпропетровській (20) областях. Найменше міст у Херсонській, Миколаївській (по 9), Волинській, Житомирській, Рівненській, Чернівецькій (по 11) областях. Головні міста держави: Київ (столиця) — 2,94 мільйони осіб, Харків — 1,44 мільйон осіб, Одеса — 1,01 мільйон осіб, Дніпро — 957,0 тисяч осіб, Донецьк — 934,0 тисячі осіб, Запоріжжя — 753,0 тисячі осіб (дані за 2014 рік).
Згідно з даними перепису 2001 року, в Україні налічувалося 454 міста, в яких проживало 28,185 мільйонів осіб, та 889 селищ міського типу з населенням 4,105 мільйони осіб. Серед міських поселень переважали малі міста (з населенням до 50 тисяч осіб) — 1246. У малих поселеннях мешкало 10434,6 тис. осіб (32,3 % міського населення). У 52 середніх містах (з населенням від 50 тис. до 100 тис.) мешкало 3603,4 тис. осіб (11,2 % міського населення). У 20 великих містах (з населенням від 100 тис. до 250 тис.) мешкало 3235,9 тис. осіб (10,0 % міського населення). У 16 надвеликих містах (з населенням від 250 тис. до 500 тис.) мешкало 5216,6 тис. осіб (16,2 % міського населення). У 4 найбільших містах (з населенням від 500 тис. до 1 млн) мешкало 2711,7 тис. осіб (8,4 % міського населення). У 5 містах-мільйонерах (з населенням понад 1 млн) мешкало 7088,5 тис. осіб (22,0 % міського населення).
- Динаміка чисельності міського населення (1989-2010 роки)
- Динаміка чисельності міського населення (2005-2010 роки)
- Зміна чисельності населення обласних центрів у 1989—2014 роках
- Частка населення обласних центрів у населенні регіонів, 2011 рік
Найбільша концентрація селищ міського типу у східних областях — Донецькій (131), Луганській (109), Харківській (61). Найменша у Чернівецькій (8), Черкаській (15), Рівненській (16), Миколаївській (17).
- Середня людність сільських населених пунктів, 2011 рік
- Динаміка чисельності сільського населення (1989-2010)
- Динаміка чисельності сільського населення (2005-2010)
Міграція
Зовнішня міграція для України була тривалий час бурхливим явищем, що мало своїм витоком драматичну історію українського народу, гноблення різноманітними окупантами та відсутність власної державності. Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 1990-х року з України щороку емігрувало 300 тисяч осіб (переважно євреїв та німців), одночасно щороку до України на постійне проживання прибувало близько 300 тисяч мігрантів із сусідніх країн. Наразі в Україні переважає еміграція. Найбільш інтенсивним залишається обмін населенням між Україною і колишніми республіками СРСР, проте його обсяги значно зменшилися. Так 2008 року брутто-міграція становила 44,8 тисячі осіб, тобто була майже в 15 разів меншою, ніж у перші роки після розпаду СРСР.
За січень — листопад 2017 року міграційний приріст населення України становив 7889 осіб. Міграційний приріст в Україні протягом тривалого часу був додатнім (до країни приїжджало більше людей, ніж виїжджало з неї:
- 1950—1960 +549 тис. осіб;
- 1961—1970 +530 тис. осіб;
- 1971—1980 +200 тис. осіб;
- 1981—1987 −228 тис. осіб.
За переписом 1989 року різниця між кількістю уродженців союзних республік СРСР, що проживали в УРСР, та кількістю уродженців УРСР в інших союзних республіках становила 396,3 тисяч осіб. Найбільше додатне сальдо міграції УРСР було з Російською РФСР (616,1 тис.) та Білоруської РСР (151,0 тис.), додатним воно було і з республіками Закавказзя (всього 89,8 тис.). З іншими республіками Союзу УРСР мала від'ємне сальдо міграції, найбільше — з Казахською РСР (167,0 тис.), Молдавською РСР (79,6 тис.) та Латвійською РСР (72,6 тис.).
Швидке міграційне зростання спостерігалось на початку 1990-х років, коли протягом 1990—1993 років населення країни збільшилося лише за рахунок іммігрантів на 572 тисячі осіб. Економічні труднощі, які виникли в Україні у зв'язку з переходом до ринкових відносин істотно вплинули на інтенсивність і територіальні напрями міграцій. З 1992 року міграційний приріст почав швидко зменшуватися — від 287,8 тис. до 54,5 тис. у 1993 році. У 1994 році вже спостерігалося міграційне убуття, яке становило 142,9 тис. За 1994—2001 роки кількість емігрантів з України перевищила кількість іммігрантів на 1155,8 тис. осіб, щорічне міграційне убуття становило 144 тисячі осіб. Найбільше людей з України емігрувало в Російську Федерацію, США, Німеччину, Канаду, Ізраїль. Значну частину емігрантів становили євреї та члени їх сімей: за 1990—2006 роки єврейська еміграція оцінюється у 0,5 млн осіб, з яких 314,5 тис. виїхали до Ізраїлю, 94,9 тис. до США та 55,8 тис. до Німеччини.
- 2009 рік
- 2011 рік
- 2012 рік
З 2002 року міграційне убуття швидко зменшувалось і за 2002—2004 роки становило 65,6 тис., або 22 тис. на рік. З 2005 року спостерігається міграційний приріст який за 2005—2013 становив 190,8 тис. осіб, в середньому 21,2 тис. на рік. Найбільший міждержавний міграційний приріст населення характерний для Києва, Одеської, Харківської областей та Криму.
Міграційний приріст населення України (на 1000 осіб) | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | |||||||||||||||||
1950 | 1955 | 1960 | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2004 | 2007 | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014¹ |
2,9 | –0,7 | 1,1 | 1,4 | 1,9 | 0,4 | 0,1 | 0,4 | 1,5 | –2,6 | –2,7 | –2,9 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 1,4 | 0,7 | 0,5 |
2020² | |||||||||||||||||
0,96 | |||||||||||||||||
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних тимчасово окупованих районів у Донецькій та Луганській областях. ² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях. |
62,5 % населення України проживає на місці свого постійного проживання все життя. Серед міського населення цей показник становить 57,8 %, серед сільського — 72,2 %. Найвищим він є у західних областях (70-87 %), найнижчим — у Автономній Республіці Крим — 39,4 %, Севастополі — 39,5 %, Києві — 47,2 %.
Крім виїзду за кордон власних громадян, включення у світові міграційні процеси після здобуття незалежності, виявилося для України в тому, що територія держави стала використовуватись в якості як транзитного коридору для нелегальних мігрантів, так і кінцевого місця призначення шукачів притулку громадян країн Африки й Азії.
Україна є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Внутрішні міграції
Постійні внутрішні міграції в Україні загалом відбувалися на початку 1990-х років між містами: 40 % — переважно з малих міст у великі, 30 % припадає на переселення з села в місто, 15 % — з міста в сільську місцевість і тільки 10 % — між селами. 70 % усіх цих потоків зосереджено в межах своїх областей. У середині 1990-х років ця загальна тенденція дещо порушилася через невизначеність з умовами проживання у містах у період економічної кризи, проте пізніше вона знову набрала попереднього вигляду.
Незначні міжобласні потоки мігрантів в основному спрямовуються із західного регіону на схід та у південні області. Частину з них в минулому становили організовані мігранти, переселення яких стимулювала держава. Найбільше додатне сальдо міжрегіональних міграцій 1999 року було характерне для Києва (6,7 ‰, тобто 6,7 на 1000 осіб) та Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської областей, міста Севастополя (0,8 ‰), найменше — для Кіровоградської (-2,0 ‰).
Маятникові міграції, як правило, здійснюються у великі міста з сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька і Луганська області) та західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська). Цьому сприяли густа сітка транспортних шляхів у них, а також високий рівень розвитку індустрії на Донбасі та велика густота сільського населення у західних областях.
Еміграція
1991-2014
За період 1991—2008 років з України до країн Заходу виїхало понад 600 тис. громадян. Пік еміграції припав на 1990 рік (понад 90 тис. осіб, понад 60 % становили євреї), 2008 року еміграція становила 7,5 тис. осіб (лише 5,6 % з них євреї). Окрім етнічного забарвлення змінилася і географія країн призначення: 1995 року до Ізраїлю прямували 38,9 % емігрантів, 2008 року — більше половини до США і Німеччини, до Ізраїлю лише 14,3 %.
Відкриття кордонів створило можливості для досягнення громадянами основної мети еміграції — підвищення рівня життя шляхом тимчасових поїздок за кордон з метою заробітку. Це спричинило зростання тимчасової трудової міграції, яка в 2010-х роках сягнула 2–3 млн осіб (Росія — 1 млн заробітчан, Польща — 300 тис. заробітчан, Італія — 200 тис., Чехія — 200 тис., Португалія — 150 тис., Іспанія — 100 тис., Туреччина — 35 тис., США — 20 тис. заробітчан). Масштаби сучасної трудової міграції з України оцінюються у 1,4-2,7 млн осіб, з них більше половини — нелегали. Основні країни трудової міграції — Росія (48 %), Чехія (12 %), Італія (13 %), Польща (8 %), Угорщина, Іспанія (3 %), Португалія (3 %). Станом на початок 2012 року громадяни України становили найбільшу групу легальних мігрантів у країнах ЄС. Трудова міграція забезпечує добробут багатьох сімей, є джерелом валютних надходжень (у 2010-х роках 4–6 млрд доларів США щорічно). Серйозною проблемою залишається нелегальна трудова міграція, торгівля людьми, зокрема, продаж жінок у сексуальне рабство.
За даними дослідження трудової міграції з України, 29,5 % трудових мігрантів перебувають у віці 15—29 років, 30,3 % у віці 30—39 років, 40,2 % у віці після 40 років. Повну, базову або неповну вищу освіту мали 31 % мігрантів, 59 % — повну середню освіту і 10 % — неповну середню освіту. Значні відмінності спостерігаються у напрямах трудових міграцій чоловіків та жінок. Так, жінки переважають серед мігрантів до Італії, Греції, Туреччини, Японії. Чоловіча міграція спрямована переважно до Росії, Португалії, Польщі, Чехії. Мігранти-чоловіки зайняті переважно у сфері будівництва. У Росії також спостерігається підвищена частка зайнятих у сфері зв'язку та транспорту, у Польщі — в сільському господарстві. Серед жінок, які працюють у Росії, найбільша зайнятість спостерігається у торгівлі та будівництві, у Чехії — в громадському харчуванні й промисловості, у Польщі та Італії — в сільському господарстві та як домашня прислуга.
2014-2022
Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,25 ‰ (171-ше місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Після падіння режиму Януковича та початку російсько-української війни зник суттєвий потік трудової міграції до РФ. Число дозволів на трудову діяльність для громадян України скоротилося із близько 400 тисяч у 2014 до 25 тисяч у 2020.
Станом на 2020 рік українську діаспору у світі УВКБ ООН оцінювало в 6.1 млн, зокрема в Європі - 5 млн.
Станом на кінець 2021 року 1.6 млн українських громадян мали легальний дозвіл на перебування у країнах ЄС (з яких 650 тис. у Польщі, 230 тис. в Італії та 193 тис. у Чехії), з них 1.2 млн дозвіл протягом 1 року та більше.
У 2022 році близько 30 тисяч громадян України отримали громадянство ЄС.
Після повномасштабного російського вторгнення
Згідно з даними ООН, станом на початок 2023 року в Україні було 5.9 млн внутрішньо переміщених осіб.
За даними Мінреінтеграції в Україні обліковано 4.8 млн внутрішньо переміщених осіб, однак їх реальна кількість становить (2023) майже 7 млн.
За даними ООН, станом на початок 2023 року в Україні було близько 8 млн осіб, що покинули Україну.
Станом на липень 2023 року було зареєстровано 4 млн українських громадян, які мали тимчасовий захист у країнах ЄС.
Імміграція
Для початку 1990-х років для України було типовим значне переважання в'їзду над виїздом; додатне міграційне сальдо швидко збільшувалося (1989 рік — 44,3 тисячі, 1992 рік — 288 тисяч осіб). Міграційний приріст забезпечувався передусім поверненням на батьківщину вихідців з України; з «гарячих точок» прибували представники корінного населення (62 тисячі біженців із Придністров'я (Молдова); 3 тисячі осіб з Абхазії (Грузія); 2 тисячі з Ічкерії (Росія); 5 тисяч осіб з Таджикистану. За період 1991—2008 років до України в'їхало приблизно 150 тисяч осіб із країн Заходу (більшість військовослужбовці Радянської армії, що виводилася з країн Центральної Європи). На батьківщину реемігрують українці з Росії, Далекого Сходу, Сибіру, Казахстану; до Криму повертаються депортовані кримські татари. У середині 1990-х відбулося значне скорочення імміграції, вперше за повоєнний період сальдо міграції було від'ємним (1994 рік — -142,9 тисячі осіб). Після стабілізації економіки міграція між новоутвореними республіками набула паритетного характеру, 1999 від'ємне сальдо впало до –0,5 тисяч, а від 2004 набуло додатного значення (2008 рік додатне сальдо у 15 тисяч осіб). За період 1991—2008 років до України з країн колишнього СРСР прибуло понад 2,2 мільйони осіб, вибуло приблизно 2 мільйони, додатне сальдо становило приблизно 250 тисяч осіб.
За переписом 2001 року, з 48,24 мільйонів жителів України 42,91 мільйони (88,9 %) народились на території України. На території держав СНД народились 4,837 мільйони (10,0 %), серед них в Росії — 3,6 мільйони (7,5 %), Білорусі — 270,75 тисяч (0,6 %), Казахстану — 245,07 тисяч (0,5 %). У державах Європи народились 288,5 тисяч (0,6 %), у тому числі 145,106 тисяч (0.3 %) — в Польщі. Народженими у країнах Америки є 3,16 тисячі осіб, 24,32 тисячі — Азії, 2,7 тисячі — Африки, 281 — Австралії та Океанії. Не вказали місце народження 175,19 тисяч осіб. Найвищий відсоток людей, народжених на території України, спостерігається у західних та центральних областях (без Києва) — 91—97 %. Меншим він є у східних — 85—87 %, південних — 65—87 %, а також у містах Києві — 87,0 % та Севастополі — 65,9 %.
У 2000-х роках в імміграційних потоках України переважає обмін населенням з країнами колишнього СРСР. За повідомленням Державного комітету статистики лише у 2011 році в Україну на постійне місце проживання приїхало 20 тисяч мешканців Росії. Ця країна посіла перше місце за кількістю іноземців, які переїхали до України. Серед нелегальних іммігрантів зросла частка уродженців з країн СНД — Молдови і Грузії, а також російських громадян із Чечні.
- Україна
- Росія
- Білорусь
- Польща
Національність | Загальна кількість | Народжених на території України | Частка народжених на території України (%) |
---|---|---|---|
Українці | 37 541 693 | 36 517 880 | 97,3 |
Росіяни | 8 334 141 | 4 962 990 | 59,6 |
Білоруси | 275 763 | 71 056 | 25,8 |
Молдовани | 258 619 | 179 250 | 69,3 |
Кримські татари | 248 193 | 76 382 | 30,8 |
Болгари | 204 574 | 194 276 | 95,0 |
Угорці | 156 566 | 154 770 | 98,9 |
Румуни | 150 989 | 149 448 | 99,0 |
Поляки | 144 130 | 129 838 | 90,1 |
Інші | 737 595 | 401 268 | 54,4 |
Не вказали | 188 639 | 72 316 | 38,3 |
Загалом | 48 240 902 | 42 909 474 | 88,9 |
Країна | 1989 | 2001 |
---|---|---|
Україна | 86,2 | 88,9 |
Росія | 10,1 | 7,5 |
Білорусь | 0,8 | 0,6 |
Казахстан | 0,7 | 0,5 |
Інші країни СНД та Балтії | 1,2 | 1,6 |
Інші країни | 1,0 | 0,9 |
Громадянство
У країні, станом на 2015 рік, мешкає 35 228 осіб без громадянства. Громадянами України за переписом 2001 року було 99,35 % населення України, громадянами країн СНД 0,33 %, 86,0 тис. осіб без громадянства (0,18 %). Законом України громадянство було надане автоматично усім, хто на час здобуття незалежності 1991 року проживав на території держави. Кримські татари, корейці, що прибули до країни після 1991 року, а також особи з , що вчасно не змінили їх на українські зіткнулись з певними проблемами в натуралізації. Проблеми репатрійованих кримських татар вирішувались на міждержавному рівні урядами України та Узбекистану.
Біженці й вимушені переселенці
Близько 2 тисяч іноземців щорічно клопочуться про набуття статусу біженця в Україні. Офіційно в України перебувають біженці з понад 40 країн світу, найбільше серед них афганців. Упродовж 1991—2008 років на кордонах України було затримано понад 100 тис. нелегальних мігрантів (1991 рік — 148 осіб, 1999 рік — 14,6 тис. осіб). Найбільше серед них громадян Молдови, Російської Федерації, Індії, Пакистану, Афганістану. Посилення охорони державного кордону, удосконалення візового контролю дали змогу загальмувати наростання нелегальної міграції через Україну.
Станом на 2016 рік в Україні було офіційно зареєстровано 800 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) через війну на сході — етап Російсько-української війни (з 2014). Точне число уточнюється .
Расово-етнічний склад
Етноси
Основні етноси країни: українці — 77,8 %, росіяни — 17,3 %, білоруси — 0,6 %, молдовани — 0,5 %, кримські татари — 0,5 %, болгари — 0,4 %, угорці — 0,3 %, румуни — 0,3 %, поляки — 0,3 %, євреї — 0,2 %, інші — 1,8 % населення (перепис 2001 року).
За національним складом Україна належить до мононаціональних держав. Українці становлять абсолютну більшість населення України. Більшість українців проживає на своїх етнічних землях, де сформувався український народ. На цих землях українці завжди мали чисельну перевагу над іншими національними та етнічними групами. За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, в Україні проживало 37,5 млн українців, або 77,8 % загальної чисельності населення держави. Українці становлять абсолютну більшість (понад 90 %) у 13 з 27 регіонів України та переважну більшість (70-90 %) — в 7 регіонах. Частка українців знижується до 60 % лише у двох областях Донбасу та Одеській області. І тільки в Автономній Республіці Крим частка українців не досягає 50 % і становить 24,3 %. Майже моноетнічною є Тернопільська область, у якій українці становлять 97,8 % населення області.
- Секторна діаграма національного складу населення (англ.)
- Мовний склад населення українських земель за переписом 1897 року
- Перепис 1926 року
- Перепис 1939 року
- Перепис 2001 року
- Все населення
- Частка в міському населенні
- Частка в сільському населенні
Національність | Загалом | % | У містах | % | У селах | % |
---|---|---|---|---|---|---|
Українці | 37 541 693 | 77,82 | 23 658 227 | 73,27 | 13 883 466 | 87,04 |
Росіяни | 8 334 141 | 17,28 | 7 236 704 | 22,41 | 1 097 437 | 6,88 |
Білоруси | 275 763 | 0,57 | 214 635 | 0,66 | 61 128 | 0,38 |
Молдовани | 258 619 | 0,54 | 73 593 | 0,23 | 185 026 | 1,16 |
Кримські татари | 248 193 | 0,51 | 84 116 | 0,26 | 164 077 | 1,03 |
Болгари | 204 193 | 0,42 | 84 483 | 0,26 | 120 091 | 0,75 |
Угорці | 156 566 | 0,32 | 56 611 | 0,18 | 99 955 | 0,63 |
Румуни | 150 989 | 0,31 | 32 401 | 0,10 | 118 588 | 0,74 |
Поляки | 144 130 | 0,30 | 99 646 | 0,31 | 44 484 | 0,28 |
Євреї | 103 591 | 0,21 | 102 085 | 0,32 | 1 506 | 0,01 |
Вірмени | 99 894 | 0,21 | 79 145 | 0,25 | 20 749 | 0,13 |
Греки | 91 548 | 0,19 | 61 873 | 0,19 | 29 675 | 0,19 |
Татари | 73 304 | 0,15 | 58 954 | 0,18 | 14 350 | 0,09 |
Цигани | 47 587 | 0,10 | 33 432 | 0,10 | 14 155 | 0,09 |
Азербайджанці | 45 176 | 0,09 | 36 849 | 0,11 | 8 327 | 0,05 |
Грузини | 34 199 | 0,07 | 29 836 | 0,09 | 4 363 | 0,03 |
Німці | 33 302 | 0,07 | 24 605 | 0,08 | 8 697 | 0,05 |
Гагаузи | 31 923 | 0,07 | 8 554 | 0,03 | 23 369 | 0,15 |
Інші | 366 091 | 0,76 | 314 980 | 0,98 | 50 730 | 0,32 |
Україна | 48 240 902 | 100,00 | 32 290 729 | 100,00 | 15 950 173 | 100,00 |
Етнічні групи | 1897—1900 роки | 1926—1930 роки | 1959 рік | 1989 рік | 2001 рік | 2001 до 1897—1900 (%) |
---|---|---|---|---|---|---|
Українці | 72,0 | 74,8 | 76,8 | 72,7 | 77,8 | 177,9 |
Росіяни | 8,8 | 8,1 | 16,9 | 22,1 | 17,3 | 374,1 |
Євреї | 9,0 | 6,5 | 2,0 | 0,9 | 0,2 | 4,0 |
Поляки | 4,4 | 5,4 | 0,9 | 0,4 | 0,3 | 11,5 |
Німці | 2,1 | 1,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 5,4 |
Молдовани/румуни | 1,0 | 1,1 | 0,8 | 0,9 | 0,8 | 97,7 |
Загалом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 164,1 |
За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, найчисельнішою етнічною меншиною в Україні є росіяни. Вони становлять близько 17,3 % загальної чисельності населення України. Найбільше росіян проживає в Автономній Республіці Крим. Це єдиний регіон України, де вони становлять більшість (58,3 %). До 40 % загальної чисельності населення регіонів становлять росіяни в Луганській та Донецькій областях і представляють близько третини усіх росіян України. З 1897 року по 2001 чисельність росіян в межах сучасної України збільшилась на 374,1 %.
Близько 5 % населення України представлене західними (поляки, чехи, словаки) та південними (болгари) слов'янами, романомовними (молдовани та румуни), фіно-угорцями (угорці та естонці), тюркомовними (татари, кримські татари, азербайджанці та гагаузи) народами. До окремих етнічних спільнот належать в Україні євреї, вірмени та греки. Проте кількість населення кожної з названих національностей в Україні не досягає 1 % загальної чисельності населення держави. За регіонами ці показники виглядають інакше. Так, 12 % населення Автономної Республіки Крим становлять кримські татари; 1,6 % населення Донецької області — греки; 3,5 % населення Житомирської та 1,6 % — Хмельницької областей — поляки. В Закарпатській області в структурі населення 12,1 % становлять угорці, 1,1 % — цигани, 2,6 % — румуни, на яких у Чернівецькій області припадає 12,5 %. У Запорізькій та Одеській областях проживають болгари (1,4 та 6,1 % відповідно). Молдовани становлять 5 % населення Одеської та понад 7 % — Чернівецької областей.
- Частка етнічних меншин у населенні
- Перша за чисельністю національність
- Друга за чисельністю національність
- Третя за чисельністю національність
Національність | Уродженці України (%) | Іммігранти (%) | Населення загалом |
---|---|---|---|
Українці | 85,1 | 19,2 | 77,8 |
Росіяни | 11,6 | 63,2 | 17,3 |
Білоруси | 0,2 | 3,8 | 0,6 |
Молдовани | 0,4 | 1,5 | 0,5 |
Кримські татари | 0,2 | 3,2 | 0,5 |
Болгари | 0,5 | 0,2 | 0,4 |
Угорці | 0,4 | 0,0 | 0,3 |
Румуни | 0,3 | 0,0 | 0,3 |
Поляки | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
Інші | 0,9 | 6,3 | 1,6 |
Не вказано | 0,2 | 2,2 | 0,4 |
Генетика
У антропологічному і генетичному відношенні населення України є відносно одноманітним. Населена переважно представниками східнослов'янських народів, що належать до великої європеоїдної раси. Більшість росіян, українців, білорусів і деяких інших народів, включно з кримськими татарами, відносяться до перехідних (між європеоїдною та монголоїдною) малих рас європеоїдів. Це є наслідком тривалого, майже два тисячоліття, проживання в контактній зоні Великого степу, своєрідного етнографічного коридору масованого переселення народів з Азії до Європи (гуни, тюрки, монголи, калмики). Представники негроїдної раси в населенні України — відсутні, максимум студенти із Африки та приїжджі заробітчани.
Антропологічні дослідження населення території сучасної України мають довгу історію. Перші його описи зафіксовані в античну епоху: у Геродота і Аристотеля про скіфів, Помпонія Мели про сарматів, Амміана Марцелліна та Йордана про аланів. Сучасний науковий підхід до антропологічних досліджень уперше був застосований українцем Павлом Чубинським; росіянами Анатолієм Богдановим, Дмитром Анучиним, , Віктором Бунаком; поляками Ізидором Коперницьким, Ю. Талько-Гринцевичем і Яном Чекановським; французами й Жозефом Денікером; німцями і . Пік антропологічних досліджень народів, зокрема й України припав на першу половину XX століття і згас у 1940-х, внаслідок дискредитації таких досліджень нацистськими політичними колами. Перші систематичні антропологічні досліди на всіх українських землях провів український вчений Федір Вовк, пізніше дослідження продовжили представники його школи: Іван Раковський, Лев Ніколаїв, Анатолій Носов і Ростислав Єндик.
- Чоловіки
- Жінки
Згідно з антропометричними дослідженнями Федора Вовка, населення України відносно однорідне з переважанням темноволосих, темнооких, вищого за середній зросту; круглоголове, розмірно високоголове (доліхокефальне), вузьколице, з рівним і досить вузьким носом, із розмірно короткими горішніми та довгими долішніми кінцівками. За цими ознаками українці виявляють найбільшу спорідненість із південними слов'янами. Він відносив українців до так званої (динарської), виділяючи окремі смуги антропологічних підтипів:
- Північна. Полісся від Холмщини до Курщини. Населення здебільшого середнього росту, зі світлим волоссям й очами, переважно півкруглоголові, доліхокефальні, середньолиці, ніс широкий, часто кирпатий.
- Середня. Від Волині та Східної Галичини до Східної Слобожанщини та Вороніжчини. Населення вищого за середній зросту, темніше волосся й очі, голови круглясті, доліхокефальні, лице середньо-широке, ніс вузький, переважно рівного профілю.
- Південна. Від Закарпаття, Бойківщини, Гуцульщини, через південь Поділля, Причорномор'я, Запоріжчину до Криму й Кубані. З анклавом Бачка (Сербія). Населення високого зросту, темноволосі й кароокі, голова кругла й висока, лице — середньошироке, видовжене, ніс вузький, у профілі переважно рівний, часом орлиний.
- Спадкові компоненти балто-слов'янської популяції (англ.)
- Генетична структура балто-слов'янської популяції (англ.)
Згідно останніх генетичних досліджень єдина балто-слов'янська гілка підродини індоєвропейських народів дві тисячі років зазнала швидкої дивергенції внаслідок просторової експансії з Центральної Європи на схід та південь (Балканський півострів), особливо в часи раннього Середньовіччя. Це розширення призвело до включення генетичних компонентів численних автохтонних популяцій до слов'янського генофонду. Для сучасного населення України таким елементом слугував субстрат іранських народів (скіфів-землеробів, сарматів), що населяли Північне Причорномор'я та Середнє Подніпров'я. Генетичні відстані серед популяцій балто-слов'янських народів, заснованих на аутосомних та Y-хромосомних локусах, показують високу кореляцію як між собою (0,9), так і з географією розселення (0,7), мітохондріальною ДНК та мовною приналежністю. Різноманітність сучасних слов'янських народів була сформована вже на місцях, завдяки місцевим автохтонними субстратами.
Мови
Офіційна мова: українська — розмовляє 67,5 % населення країни. Інші мови: російська (офіційна регіональна в деяких південних і східних областях) — 29,6 %, інші мови (кримськотатарська, румунська, угорська) — 2,9 % (оцінка 2001 року). Конституція України гарантує вільний розвиток мов національних та етнічних меншин що проживають на території України. Статус регіональної для мов нацменшин, згідно з законом 2012 року, може бути наданий в окремих адміністративних одиницях, якщо кількість носіїв цієї мови перевищує 10 %. Регіональна мова може на рівних застосовуватись в судочинстві, державних органах влади, закладах освіти. Україна як член Ради Європи 2 травня 1996 року підписала і ратифікувала 19 вересня 2005 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 січня 2006 року). Регіональними мовами визнані: білоруська, болгарська, кримськотатарська, гагаузька, грецька, німецька, угорська, іврит, їдиш, румунська, польська, російська, словацька.
- У районах та містах обласного підпорядкування
- У міських, селищних та сільських радах
Рік перепису | Українська | Російська | Інша |
---|---|---|---|
1897-1900 | 70,7 | 9,6 | 19,7 |
1920-1926 | 71,3 | 11,9 | 16,8 |
1959 | 73,0 | 24,3 | 2,7 |
1970 | 69,4 | 28,1 | 2,5 |
1979 | 66,4 | 31,3 | 2,3 |
1989 | 64,7 | 32,8 | 2,5 |
2001 | 67,5 | 29,6 | 2,9 |
Мова | Кількість носіїв | % |
---|---|---|
Українська | 32 577 468 | 67,53 |
Російська | 14 273 670 | 29,59 |
Кримськотатарська | 231 382 | 0,48 |
Молдовська | 185 032 | 0,38 |
Угорська | 161 618 | 0,34 |
Румунська | 142 671 | 0,30 |
Болгарська | 134 396 | 0,28 |
Білоруська | 56 249 | 0,12 |
Вірменська | 51 847 | 0,11 |
Гагаузька | 23 765 | 0,05 |
Циганська | 22 603 | 0,05 |
Інша | 178 764 | 0,38 |
Не вказали | 201 437 | 0,42 |
Українська
В Україні єдина державна мова — українська. У світі, нею користуються близько 45 млн людей, і вона належить до третього десятка найпоширеніших мов світу. За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українську мову вважають за рідну 67,5 % населення України, що на 2,8 % більше, ніж за даними перепису населення 1989 року. Українською мовою вільно володіють 87,8 % громадян. Найвищий відсоток осіб, які вільно володіють українською мовою, спостерігається серед населення західних (99-89 %), північних (99-95 %) та центральних (понад 70 %) областей. Російською мовою володіє дві третини населення України. Вона більше поширена на півдні та сході України. У великих містах сходу й півдня України помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, попри значну частку населення, що вказало українську як рідну мову.
- Українська мова як рідна
- Українська мова як рідна за районами
- Російська мова як рідна
- Діаграма співвідношення
Інші
За даними першого Всеукраїнського Перепису населення 2001 року, понад 85 % українців (78 % міських та 97 % сільських жителів), близько 96 % росіян та 92 % кримських татар назвали рідною мову своєї національності. Загалом у більшості областей України простежується тенденція до збереження етнічними спільнотами мови своєї національності при поширенні дво- та багатомовності.
- Російська
- Румунська і молдовська
- Кримськотатарська
- Болгарська
- Угорська
Релігії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chiselnist nase lennya Ukrayi ni 43 528 136 osib nayavnogo naselennya na 1 sichnya 2022 roku vklyuchno z timchasovo okupovanimi teritoriyami Doneckoyi i Luganskoyi oblastej ta Avtonomnoyu Respublikoyu Krim z mistom Sevastopol za ocinkoyu CRU u Vsesvitnij knizi faktiv Ukrayina ye 35 yu derzhavoyu za chiselnistyu naselennya u sviti Naselennya UkrayiniStatevo vikova piramida naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2023 roku za danimi OONChiselnist 40 96 mln 1 lyutogo 2022 osibGustota 68 2 osobi km Koeficiyent migraciyi 0 9 Prirodnij ruhPrirodnij pririst Narodzhuvanist 7 3 Fertilnist 1 16 koeficiyent ditej na 1 zhinkuSmertnist 18 5 Smertnist nemovlyat 7 2 Vikova struktura do 14 rokiv 15 2 15 64 rokiv 67 4 starishi za 65 rokiv 17 4 Serednya trivalist zhittya 69 8 roku cholovikiv 65 2 roku zhinok 74 4 rokuStateva strukturazagalom0 86 chol zhin pri narodzhenni1 06 chol zhin do 15 rokiv1 06 chol zhin 15 64 rokiv0 94 chol zhin pislya 65 rokiv0 42 chol zhin Etnichni grupiNajbilshij etnosukrayinciNacmenshinirosiyani bilorusi krimski tatari moldovaniMoviOficijnaukrayinskaTakozh u pobutirosijska krimskotatarska rumunska ugorskaStatevo vikova piramida naselennya Ukrayini z 1989 rokuShilnist naselennya Ukrayini za rajonami Chiselnist 41 167 335 osib nayavnogo naselennya ta 40 997 699 osib postijnogo naselennya na 1 sichnya 2022 za ocinkoyu Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Vazhlivo sho z 2014 roku Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ne vrahovuye dani timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim i mista Sevastopolya cherez Rosijsko ukrayinsku vijnu z 2014 z posilennyam rosijskoyi agresiyi 2022 sho trivaye Rozrahunki chiselnosti naselennya zdijsnyuye na osnovi nayavnih administrativnih danih shodo derzhavnoyi reyestraciyi narodzhennya i smerti ta zmini reyestraciyi miscya prozhivannya Zgidno z ostannimi danimi Derzhavnoyi sluzhbi statistiki na 1 lyutogo 2022 roku chiselnist nayavnogo naselennya sklala 41 130 432 osib postijnogo naselennya Ukrayini stanovila 40 960 795 osib za pidsumkami richnih danih 2021 roku koeficiyenti narodzhuvanosti stanoviv 7 3 smertnosti 18 5 prirodnogo prirostu 11 2 migracijnogo prirostu 0 9 Z 1991 roku prirodnij pririst naselennya maye vid yemne znachennya prirodne ubuttya naselennya sho ne zabezpechuye zamishennya pokolin Chiselnist naselennya Ukrayini rizko zmenshuyetsya z 1994 roku Naselennya krayini rozmishene nerivnomirno Velika kilkist naselennya skoncentrovana u velikih promislovih centrah shidnih oblastej i Centralnogo Pridniprov ya navkolo primorskih mist Pivnichnogo Prichornomor ya Pivdennogo uzberezhzhya Krimu u stolici ta navkolo neyi Vodnochas silske naselennya najbilshe skoncentrovane v Prikarpatti Galichini ta na Podilli Peresichna gustota naselennya 68 2 osobi km Riven urbanizovanosti dosit visokij 65 09 v krayini nalichuyetsya 1345 miskih poselen z yakih tri mista miljonniki Kiyiv stolicya Harkiv j Odesa Mista Dnipro i Doneck vnaslidok depopulyaciyi vtratili chastinu naselennya i status miljonnika Ukrayinu naselyayut perevazhno ukrayinci yihnya chastka prevalyuye nad chastkami inshih narodiv v usih oblastyah okrim Krimu de chastka rosiyan trohi bilsha za polovinu U mistah osoblivo shodu ta pivdnya prisutnya pevna chastka rosiyan ta predstavnikiv inshih narodiv sho obumovleno masovoyu immigraciyeyu v chasi perebuvannya u skladi Rosijskoyi imperiyi ta osoblivo Radyanskogo Soyuzu Regionami kompaktnogo prozhivannya nacionalnih menshin ye krimski tatari Krim rumuni j moldovani Bukovina ugorci Zakarpattya bolgari moldovani j gagauzi Odeshina bolgari j greki Priazov ya Oficijna mova ukrayinska poshirena v uzhitku rosijska mova regionalno krimskotatarska Krim rumunska Bukovina ugorska Zakarpattya ta inshi Bilshist naselennya Ukrayini spoviduye hristiyansku viru i vidnosit sebe do odniyeyi z konfesijnih gromad Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Ukrayinskoyi greko katolickoyi i rimo katolickoyi cerkov Strimko rozvivayutsya riznomanitni gromadi protestantskih cerkov perevazhno na shodi vidrodzhuyutsya gromadi musulman u Krimu stvoryuyutsya novi pereselencyami u veliki mista shodu istorichno shiroko predstavleni yudejski gromadi u mistah i mistechkah vid Lvova do Harkova vid Kiyeva do Odesi U naukovij disciplini demografiyi sposterigayut i opisuyut sklad i rozvitok naselennya takozh grafichno obroblyayut statistichni dani ta shukayut poyasnennya dovgostrokovih zmin i spromozhnosti rozvitku Cya stattya pokazuye naslidki prirodnih i shtuchnih zmin na naselennya Ukrayini Demografichni j sociologichni doslidzhennya v krayini vedutsya ryadom derzhavnih organiv i naukovo osvitnih ustanov Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1939 45 zdijsneno 5 zagalnih perepisiv naselennya Ukrayini a takozh provodilis regionalni Pershij povoyennij zagalnij perepis Ukrayini vidbuvsya u skladi kolishnogo SRSR v 1959 roci ostannij za chasiv nezalezhnosti u 2001 roci Vseukrayinskij perepis OON rekomenduye provoditi perepisi kozhni 10 rokiv u pershij chi ostannij rik desyatilittya Perepis 2010 go chi 2011 go za rekomendaciyeyu OON ne vidbuvsya Pid chas vijni ta vidrazu pislya vijni perepis ne provoditsya Prirodnij rozvitok naselennya faktori vplivuPrirodnij rozvitok naselennya u HH storichchi v Ukrayini mav demografichnij perehid vid yak pravilo silskogo rilnogo naselennya z visokim rivnem narodzhuvanosti ta smertnosti ta povilnim zrostannyam naselennya propustiv stadiyu padinnya smertnosti cherez progres medicini ta shvidshih tempiv zrostannya naselennya do stadiyi nizkogo rivnya narodzhuvanosti ta smertnosti zi znovu zh taki nizhchimi tempami zrostannya Stadiya pokrashennya medichnoyi dopomogi bula zaminena na shtuchnij golod koli unaslidok katastrofichnih podij 1932 1933 rr visokij shlyubnij potencial ukrayinskogo sela bulo vtracheno nazavzhdi Proces urbanizaciyi na pochatku XX stolittya buv posilen kolektivizaciyeyu v Ukrayini Skerovani soyuznoyu vladoyu obidva procesi urbanizaciyi v misti z komunalnimi kvartirami ta kolektivizaciyi na seli z kolektivnim gospodaryuvannyam mali povernennya do pleminnogo harakteru spivisnuvannya koli rodina yak odinicya strukturi spilnoti she ne postala Prirodnij pririst naselennya Ukrayini utvoryuyetsya perevishennyam narodzhuvanosti nad smertnistyu prirodnij pririst Nadlishok smertnosti prirodne ubuttya naselennya Padinnya narodzhuvanosti nizhche vid rivnya prirodnogo vidtvorennya naselennya v Ukrayini vidbulosya u 1963 roci koli v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv buli zhinki sho narodilisya u 1914 48 rokah Za cej chas na terenah Ukrayini projshli Persha svitova vijna 1914 18 Vizvolni zmagannya 1917 21 ta Voyennij komunizm Stalinski represiyi 1929 50 ti Golodomori povoyennij 1921 23 shtuchnij 1932 33 povoyennij 1946 47 Druga svitova vijna 1939 45 Deportaciyi naselennya primusove pereselennya 1914 1930 1939 1941 52 Ci chinniki znachno vplinuli na prirodne vidnovlennya vidu narodzhuvanist v Ukrayini U 1955 roci bula znyata zaborona na zdijsnennya abortiv sho diyala z 1936 roku Cherez narodzhuvanist nizhchu za riven zamishennya naselennya z 1963 roku za nastupnogo pokolinnya 25 rokiv na 1 sichnya 1991 roku Ukrayina vzhe mala prirodne ubuttya naselennya Pokaznik onovlennya pokolin SKN maye dorivnyuvati 2 13 2 15 na kozhnu zhinku v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv trohi bilshe nizh dvi ditini dlya zamishennya batkiv i kompensaciyi dityachoyi smertnosti ta bezditnosti Z 1963 roku SKN lishe u 1986 roci pidnyavsya do rivnya vidtvorennya naselennya za ostanni 60 rokiv Ce na korotkij promizhok chasu pokrashilo situaciyu z narodzhuvanistyu yedinim chinnikom prirodnogo rozvitku naselennya zmenshilos prirodne ubuttya naselennya u 2012 roci Znizhennya SKN u promizhku 1987 2001 rokiv maye vidbitok na situaciyu za 25 rokiv zmina vikovoyi grupi zhinok reproduktivnogo viku 2012 2026 roki Na cej promizhok chasu do prirodnih zmin sho ye naslidkom shtuchno zapodiyanih na pochatku HH storichchya RF dodaye shtuchni zmini vijnoyu 2014 24 rujnuvannya zhitla infrastrukturi vbivstva kalictva vikradennya deportaciyi zamina naselennya na timchasovo okupovanih teritoriyah Ukrayini kilkist bizhenciv z Ukrayini zareyestrovanih dlya timchasovogo zahistu v Yevropi stanom na 31 sichnya 2023 roku sklala 4 miljoni 823 33 tisyachi osib Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Vpliv migracijnogo chinnika na ubuttya chiselnosti naselennya buv znachnim pid chas vijn prote posiliv vimushene kolivannya SKN u promizhku 1987 2001 roku spadok 1963 69 1972 82 roku koli mav istotnu hvilyu migracijnogo ubuttya naselennya u 1994 2001 roci Prirodnij ruh naselennya razom z migracijnim skladayut zagalnij ruh naselennya Istorichnij oglyad zmini chiselnostiDokladnishe Istorichna demografiya Ukrayini U XX stolitti chiselnist naselennya krayini zrostala tak stanom na 1917 rik na teritoriyi u suchasnih mezhah Ukrayini meshkalo 38 8 miljoniv osib 11 te misce u sviti sered suchasnih derzhav na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni 1939 roku 39 miljoniv osib pislya vijni u mezhah URSR 1959 roku meshkalo 42 miljoni osib 1970 roku 47 miljoniv osib na moment zdobuttya nezalezhnosti 1991 roku 52 miljoni osib zgidno z perepisom 2001 roku 48 5 miljoniv osib pered pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni na pochatku 2014 roku 45 5 miljoniv osib U pershij polovini XX stolittya naselennya Ukrayini zokrema ukrayinci projshli nelegki viprobuvannya vijnami represiyami golodomorom deportaciyami Za deyakimi ocinkami demografichni vtrati Ukrayini za cej period stanovlyat blizko 16 miljoniv osib U drugij polovini XX stolittya dinamika pokaznikiv demografiyi Ukrayini harakterizuyetsya shvidkim vidnovlennyam naselennya z podalshim znizhennyam tempiv prirostu naselennya do ubuttya chiselnosti naselennya u 1993 roci U Drugij svitovij vijni Ukrayina vtratila 14 miljoniv osib Lishe u 1959 roci v Ukrayinskij Radyanskij Socialistichnij Respublici chiselnist naselennya syagnula dovoyennogo periodu v 42 1 miljoni osib Prote pri podalshomu zbilshenni zagalnoyi chiselnosti naselennya dinamika pokaznikiv prirodnogo ta migracijnogo prirostu lyudnosti vzhe harakterizuyetsya tendenciyeyu do znizhennya Uprodovzh pershogo povoyennogo mizhperepisnogo periodu 1959 1970 roki chiselnist naselennya zrosla na 12 5 protyagom drugogo 1970 1979 roki na 5 4 tretogo 1979 1989 roki lishe na 3 7 U period 1989 1993 rokiv chiselnist naselennya Ukrayini zrosla vsogo na 1 5 Togo zh 1993 roku bulo zafiksovano najbilshu chiselnist naselennya Ukrayini 52 2 miljoni osib ta ubuttya naselennya na 129 7 tisyach osib Z 1993 roku Ukrayina pochala vtrachati naselennya Kilkist lyudnosti v Ukrayini 2001 roku v porivnyanni z 1993 rokom skorotilasya na 7 2 Na pochatku XXI stolittya kilkist naselennya Ukrayini skorochuyetsya j dali u 2001 2014 rokah zmenshilasya na 7 1 Zmina chiselnosti naselennya Ukrayini 1989 2021 roki Primitka Z 2015 roku dani bez urahuvannya naselennya timchasovo okupovanih AR Krim m Sevastopol rajoniv u Doneckij ta Luganskij oblastyah Zmina chiselnosti naselennya Ukrayini 1970 1979 roki 1970 1989 roki 1989 2001 roki 1989 2012 roki 2002 2006 roki 2006 2010 roki 2010 2014 roki Istorichna chiselnist naselennya Ukrayini v suchasnih kordonah Rik Chiselnist Primitka1300 2 600 000 1400 3 600 000 1500 4 800 000 1550 4 900 000 1600 5 200 000 1719 5 707 000 1764 8 000 000 1795 10 411 000 1811 11 300 000 1838 13 500 000 1851 14 600 000 1867 18 100 000 1897 28 800 000 1913 38 590 000 1926 37 900 000 1930 41 776 000 1934 36 500 000 1939 41 300 000 1945 28 611 000 1950 36 588 000 1959 41 869 000 1970 47 127 000 1979 49 609 000 1989 51 452 000 1993 52 244 000 2001 48 457 000 2010 45 963 000 2014 45 426 000 2018 44 736 804 2020 44 264 176 Dinamika poziciyi Ukrayini sered krayin svitu za chiselnistyu naselennya Rik Poziciya Primitka1918 7 UNR ZUNR KubNR 50 23 mln osib1950 14 URSR obijshli Indoneziya Braziliya Velika Britaniya Italiya Bangladesh Franciya ta Pakistan 1955 14 1960 14 1965 15 URSR obijshla Nigeriya 1970 16 URSR obijshla Meksika 1975 16 1980 18 URSR obijshli V yetnam i Tayiland 1985 19 URSR obijshli Filippini 1990 22 URSR obijshli Yegipet Turechchina Iran 1995 23 Ukrayinu obijshla Efiopiya 2000 25 Ukrayinu obijshli DR Kongo i M yanma 2005 27 Ukrayinu obijshli Pivdenna Koreya i PAR 2010 29 Ukrayinu obijshli Kolumbiya Ispaniya 2015 32 Ukrayinu obijshli Tanzaniya Keniya i Argentina 2020 35 Ukrayinu obijshli Alzhir Sudan i Uganda Suchasnij zagalnij ruh Koeficiyenti zagalnogo ruhu naselennya 2012 rikZmini porivnyano z poperednim podibnim periodom sichen 2021 sichen 2022Narodzhenih 21 931 18 062Pomerlih 57 721 57 248Prirodnij ruh 35 790 39 186Migracijnij ruh 2 272 2 282 Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Dinamika ruhu naselennya Ukrayini z 1990 roku tisyach osib Rik Prirodnij Migracijnij Zagalnij1990 27 6 78 3 105 91991 39 1 151 3 112 21992 100 3 287 8 187 51993 184 2 54 5 129 71994 243 1 142 9 386 01995 299 7 131 6 431 31996 309 5 169 2 478 71997 311 6 136 0 447 61998 300 7 152 0 452 71999 350 0 138 3 488 32000 373 0 133 6 506 62001 369 5 152 2 521 72002 364 2 33 8 398 02003 356 8 24 2 381 02004 334 0 7 6 341 62005 355 9 4 6 351 32006 297 7 14 2 283 52007 290 2 16 8 273 42008 243 9 14 9 229 02009 194 2 13 4 180 82010 200 5 16 1 184 42011 162 0 17 1 144 92012 142 4 61 8 80 62013 158 7 31 9 126 82014 166 8 22 6 144 22015 183 0 14 2 168 82016 186 6 10 6 176 02017 210 1 11 9 198 12018 251 8 18 6 233 22019 272 3 21 5 250 82020 323 4 9 3 314 12021 442 2 21 2 421 0Prirodnij ruhDokladnishe Prirodnij ruh naselennya Ukrayini Prirodnij ruh naselennya Ukrayini v 1950 2020 rokah Rik Chiselnist naselennya tis osib Zhivih narodzhen Smertej Prirodnij pririst Prirodnij pririst Fertilnist SKN Oficijnih abortivNarodzhuvanist Smertnist Pririst Zagalna Miska Silska1950 36 905 844 585 315 300 529 300 22 9 8 5 14 3 2 811951 37 569 858 052 327 500 530 600 22 8 8 7 14 11952 38 141 846 434 325 700 520 700 22 2 8 5 13 71953 38 678 795 652 326 800 468 900 20 6 8 4 12 11954 39 131 845 128 318 500 526 600 21 6 8 1 13 51955 39 506 792 696 296 200 496 500 20 1 7 5 12 6 2 701956 40 082 822 569 293 000 529 600 20 5 7 3 13 21957 40 800 847 781 304 800 543 000 20 8 7 5 13 31958 41 512 873 483 286 700 586 800 21 0 6 9 14 1 2 301959 42 155 880 552 316 800 563 800 20 9 7 5 13 4 2 291960 42 469 878 768 296 171 582 597 20 7 7 0 13 7 2 241961 43 097 843 482 304 346 539 136 19 6 7 1 12 5 2 171962 43 559 823 151 331 454 491 697 18 9 7 6 11 3 2 141963 44 088 794 969 323 556 471 413 17 9 7 3 10 6 2 061964 44 664 741 668 315 340 426 328 16 5 7 0 9 5 1 961965 45 133 692 153 342 717 349 436 15 3 7 6 7 7 1 991966 45 548 713 492 344 850 368 642 15 6 7 5 8 1 2 021967 45 997 699 381 368 573 330 808 15 1 8 0 7 2 2 011968 46 408 693 064 374 440 318 624 14 9 8 0 6 8 1 991969 46 778 687 991 404 151 283 840 14 7 8 6 6 0 2 041970 47 127 719 213 418 679 300 534 15 2 8 9 6 4 2 10 1 130 3151971 47 507 736 691 424 717 311 974 15 4 8 9 6 5 2 121972 47 903 745 696 443 038 302 658 15 5 9 2 6 3 2 081973 48 274 719 560 449 351 270 209 14 9 9 3 5 6 2 041974 48 571 736 616 455 970 280 646 15 1 9 4 5 8 2 041975 48 881 738 857 489 550 249 307 15 1 10 0 5 1 2 02 1 110 2231976 49 151 747 069 500 584 246 485 15 2 10 2 5 0 1 991977 49 388 726 217 517 967 208 250 14 7 10 5 4 2 1 941978 49 578 732 187 529 681 202 506 14 7 10 7 4 1 1 961979 49 755 735 188 552 019 183 169 14 7 11 1 3 7 1 961980 50 044 742 489 568 243 174 246 14 8 11 4 3 5 1 95 1 197 0001981 50 222 733 183 568 789 164 394 14 6 11 3 3 3 1 93 1 112 7341982 50 388 745 591 568 231 177 360 14 8 11 3 3 5 1 94 1 131 4371983 50 573 807 111 583 496 223 615 16 0 11 6 4 4 2 11 1 125 6861984 50 768 792 035 610 338 181 697 15 6 12 0 3 6 2 08 1 127 6271985 50 941 762 775 617 548 145 227 15 0 12 1 2 9 2 02 1 179 0001986 51 143 792 574 565 150 227 424 15 5 11 1 4 4 2 13 1 166 0391987 51 373 760 851 586 387 174 464 14 8 11 4 3 4 2 07 1 168 1361988 51 593 744 056 600 725 143 331 14 4 11 6 2 8 2 04 1 080 0291989 51 770 690 981 600 590 90 391 13 3 11 6 1 7 1 92 1 78 2 33 1 058 4141990 51 838 657 202 629 602 27 600 12 7 12 1 0 6 1 84 1 69 2 27 1 019 0381991 51 944 630 813 669 960 39 147 12 1 12 9 0 8 1 77 1 61 2 33 957 0221992 52 056 596 785 697 110 100 325 11 4 13 4 2 0 1 67 1 48 2 19 932 2721993 52 244 557 467 741 662 184 195 10 7 14 2 3 5 1 56 1 37 2 07 860 9961994 52 114 521 545 764 669 243 124 10 0 14 7 4 7 1 47 1 28 1 97 798 5381995 51 728 492 861 792 587 299 726 9 6 15 4 5 8 1 40 1 22 1 86 740 1721996 51 297 467 211 776 717 309 506 9 2 15 2 6 1 1 33 1 16 1 77 687 0351997 50 818 442 581 754 151 311570 8 7 14 9 6 2 1 27 1 11 1 68 596 7401998 50 370 419 238 719 954 300 716 8 4 14 4 6 0 1 20 1 04 1 62 525 3291999 49 918 389 208 739 170 349 962 7 8 14 9 7 0 1 12 0 97 1 51 495 7602000 49 429 385 126 758 082 372 956 7 8 15 4 7 6 1 11 0 96 1 49 434 2232001 48 923 376 479 745 953 369 474 7 7 15 3 7 6 1 085 0 96 1 41 369 7502002 48 457 390 687 754 911 364 224 8 1 15 7 7 6 1 12 1 03 1 47 345 9672003 48 003 408 591 765 408 356 817 8 5 16 0 7 5 1 17 1 09 1 48 315 8352004 47 622 427 259 761 263 334 004 9 0 16 0 7 0 1 21 1 12 1 53 289 0652005 47 280 426 085 781 964 355 879 9 0 16 6 7 6 1 21 1 16 1 48 263 9502006 46 929 460 368 758 093 297 725 9 8 16 2 6 4 1 31 1 21 1 61 229 6182007 46 646 472 657 762 877 290 220 10 2 16 4 6 2 1 34 1 28 1 69 210 4542008 46 372 510 588 754 462 243 874 11 0 16 3 5 3 1 46 1 31 1 72 201 0872009 46 143 512 526 706 740 194 214 11 1 15 3 4 2 1 46 1 33 1 77 194 8452010 45 962 497 689 698 235 200 546 10 8 15 2 4 4 1 44 1 31 1 78 176 7742011 45 778 502 595 664 588 161 993 11 0 14 5 3 5 1 46 1 32 1 80 156 1932012 45 633 520 704 663 139 142 435 11 4 14 5 3 1 1 53 1 39 1 87 141 3962013 45 553 503 656 662 368 158 712 11 1 14 6 3 5 1 51 1 37 1 832014 45 426 465 882 632 296 166 414 10 8 14 7 3 9 1 50 1 35 1 83 70 6942015 42 844 411 783 594 795 183 012 10 7 4 14 9 4 4 2 4 1 51 4 1 39 4 1 71 42016 42 672 397 039 583 631 186 592 10 3 4 14 7 4 4 4 4 1 47 4 1 36 4 1 64 42017 42 386 363 987 574 123 210 136 9 4 4 14 5 4 5 1 4 1 37 4 1 28 4 1 52 42018 42 153 335 900 587 700 233 200 8 7 4 14 8 4 6 1 4 1 30 4 1 22 4 1 43 4 46 5522019 41 902 308 817 581 114 272 297 8 1 4 14 7 4 6 6 4 1 23 4 1 16 4 1 34 4 74 6062020 41 588 293 457 616 835 323 378 7 8 4 15 9 4 8 1 4 1 22 4 1 13 4 1 36 4 64 5742021 41 167 271 983 714 263 442 280 7 3 4 18 5 4 11 2 4 1 16 4 1 08 4 1 29 4Rik Chiselnist naselennya tis osib Zhivih narodzhen Smertej Prirodnij pririst Narodzhuvanist Smertnist Pririst Zagalna Miska Silska Oficijnih abortivPrirodnij pririst Fertilnist SKN Primitki Na odnu zhinku Chiselnist naselennya na 1 sichnya roku z 1990 Chervonim ubuttya naselennya Sinim znachennya na rivni vidtvorennya naselennya Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya na 5 grudnya 2001 roku Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta administrativnih danih timchasovo okupovanih rajoniv u Doneckij ta Luganskij oblastyah 4 Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah Prirodnij ruh naselennya Ukrayini 2003 rik Miske naselennya oblastej 2009 rik Miske naselennya rajoniv 2009 rik Silske naselennya 2009 rik 2010 rik 2011 rik 2012 rik Koeficiyent prirodnogo ruhu naselennya Ukrayini na 1000 osib Rik1860 1911 1926 1940 1950 1955 1960 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 15 0 17 5 24 0 13 0 14 3 12 6 13 6 6 4 5 1 3 5 2 9 0 5 5 8 7 6 7 6 4 4 4 22019 6 6Primitki Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah Narodzhuvanist Koeficiyent narodzhuvanosti u 2003 rociKoeficiyent narodzhuvanosti u 2010 rociDokladnishe Narodzhuvanist v Ukrayini Narodzhuvanist v Ukrayini dorivnyuye 9 narodzhen na 1000 osib 203 tye misce u sviti za ocinkoyu 2022 roku sho vrahovuye timchasovo okupovani teritoriyi Narodzhuvanist v Ukrayini dorivnyuye 7 3 narodzhen na 1000 osib u 2021 roci za rozrahunkami Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini U 2021 roci v Ukrayini narodilosya 271 983 ditini 175 257 zhivonarodzhenih u miskij miscevosti 96 726 zhivonarodzhenih u silskij miscevosti 2012 roku serednij koeficiyent narodzhuvanosti stanoviv 11 4 narodzhen na 1000 osib Narodzhuvanist u silskij miscevosti ye tradicijno vishoyu 12 6 proti 10 9 u miskih poselennyah Najvishij koeficiyent narodzhuvanosti sposterigayetsya u zahidnih oblastyah Rivnenskij 15 9 Zakarpatskij 15 1 Volinskij 14 8 2012 roku najbilsha narodzhuvanist v Ukrayini bula zafiksovana na pivnochi Rivnenskoyi oblasti u Rokitnivskomu 25 8 Volodimireckomu 22 5 ta Bereznivskomu 22 0 rajonah Najnizhchij koeficiyent narodzhuvanosti sposterigayetsya u pivnichnih ta shidnih oblastyah Chernigivskij 9 4 Luganskij 9 6 Sumskij 9 7 Doneckij 9 8 2012 roku najnizhcha narodzhuvanist v Ukrayini bula zafiksovana u deyakih silskih rajonah livoberezhnih oblastej ta v mistah Donbasu mensh yak 8 Koeficiyent narodzhuvanosti v regionah Ukrayini 1950 2019 Region 1950 1960 1970 1990 2000 2012 2014 2019Krim 23 0 20 6 16 0 13 0 7 3 12 6 Vinnicka 22 4 19 2 14 2 12 4 8 4 11 2 10 9 7 6Volinska 24 7 25 0 17 9 15 3 11 2 14 8 14 1 10 1Dnipropetrovska 20 4 20 4 15 1 12 3 7 1 11 2 11 1 7 1Donecka 27 1 21 4 14 0 10 9 6 1 9 8 8 2 Zhitomirska 26 1 22 3 15 9 12 9 8 9 12 2 12 0 7 9Zakarpatska 31 4 27 3 20 7 16 8 11 5 15 1 14 6 10 4Zaporizka 21 9 19 7 15 0 12 4 7 1 10 6 10 6 6 8Ivano Frankivska 24 3 24 8 18 2 15 5 10 3 12 4 12 2 8 8Kiyivska 20 4 18 9 15 6 12 3 7 3 12 2 12 1 8 0Kirovogradska 21 6 17 1 14 5 12 6 7 9 11 0 10 8 6 8Luganska 26 2 23 5 14 4 11 6 6 2 9 6 5 1 Lvivska 23 4 24 0 17 1 14 0 9 1 11 9 11 9 8 7Mikolayivska 21 1 19 4 15 5 13 7 8 0 11 5 11 2 7 1Odeska 24 1 19 2 14 8 12 6 8 0 12 7 12 3 8 8Poltavska 18 6 16 3 13 1 11 8 7 0 9 9 10 0 6 5Rivnenska 26 9 26 7 19 3 15 8 11 8 15 9 14 8 10 7Sumska 21 6 18 4 13 2 11 5 7 0 9 7 9 2 6 0Ternopilska 21 3 21 6 15 7 14 2 9 2 11 3 10 9 7 6Harkivska 19 7 17 3 14 0 11 4 6 8 9 9 10 1 6 8Hersonska 20 8 21 4 16 6 14 3 8 5 11 7 11 5 8 1Hmelnicka 23 4 19 8 14 8 12 9 8 5 11 3 11 2 7 9Cherkaska 20 5 17 9 14 4 12 3 7 5 10 0 9 8 6 4Chernivecka 24 7 21 8 17 0 14 8 10 1 12 8 12 9 9 2Chernigivska 22 0 18 3 12 7 10 8 6 9 9 4 9 0 6 1Kiyiv 17 4 15 9 12 0 7 3 12 0 12 1 11 0Sevastopol 12 5 7 0 12 0 Ukrayina 22 8 20 5 15 2 12 6 7 8 11 4 11 1 8 1Fertilnist Koeficiyent fertilnosti miskogo ta silskogo naselennya 2010 rik Fertilnist u demografiyi zdatnist zhinki do ditonarodzhennya Sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti SKN abo koeficiyent fertilnosti demografichnij pokaznik sho pokazuye potencijnu kilkist narodzhen kozhnoyu zhinkoyu v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv Koeficiyent fertilnosti 1 56 narodzhen u serednomu na kozhnu zhinku 193 tye misce u sviti za ocinkoyu 2022 roku Serednij vik materi pri narodzhenni pershoyi ditini stanoviv 26 2 roki za ocinkoyu 2019 roku sho vrahovuye timchasovo okupovani teritoriyi Koeficiyent fertilnosti 1 16 zhivonarodzhen u serednomu na kozhnu zhinku u 2021 roci za rozrahunkami Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini U 2012 roci buv najvishij koeficiyent fertilnosti z 1994 roku 1 53 U zahidnih i pivdennih oblastyah osoblivo u Volinskij Rivnenskij ta Zakarpatskij de riven narodzhuvanosti 1 92 2 08 narodzhen na 1 zhinku u 2012 roci buv blizkij do rivnya vidtvorennya naselennya 2 13 2 15 Najnizhcha fertilnist tradicijno harakterna dlya oblastej Donbasu Livoberezhzhya ta mista Kiyeva 1 32 1 40 narodzhen u serednomu na 1 zhinku reproduktivnogo viku Koeficiyent fertilnosti kilkist ditej na 1 zhinku 1990 rik 2000 rik 2011 rik 2020 rik Primitka Zdijsnennya rozrahunku koeficiyenta ye nekorektnim u zv yazku z vidsutnistyu informaciyi po chastini timchasovo okupovanih teritorij Koeficiyent fertilnosti v Ukrayini na 1 zhinku Rik1913 1925 1927 1929 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 19606 00 5 39 4 96 4 24 2 81 2 76 2 64 2 41 2 48 2 70 2 29 2 29 2 30 2 29 2 241961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 19772 17 2 14 2 06 1 96 1 99 2 02 2 01 1 99 2 04 2 10 2 12 2 08 2 04 2 04 2 02 1 99 1 941978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 19941 96 1 96 1 95 1 93 1 94 2 11 2 08 2 02 2 13 2 07 2 04 1 92 1 85 1 77 1 67 1 56 1 471995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 20111 40 1 36 1 27 1 21 1 13 1 12 1 08 1 10 1 17 1 22 1 21 1 31 1 35 1 46 1 47 1 44 1 462012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 1 53 1 51 1 50 1 51 1 47 1 37 1 30 1 23 1 22 1 16Primitki Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta administrativnih danih chastini timchasovo okupovanih teritorij u Doneckij ta Luganskij oblastyah Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah Planuvannya sim yi Riven zastosuvannya kontracepciyi 65 4 stanom na 2012 rik Pozashlyubna narodzhuvanist 2011 roku sered miskogo naselennya stanovila 21 1 sered silskogo 23 3 Kilkist abortiv v Ukrayini ostanni pivstolittya nevpinno znizhuyetsya osoblivo silno za chasiv nezalezhnosti sho pov yazane z pidvishenim rivnem obiznanosti pro simejne planuvannya i kontracepciyu a takozh dostupnistyu riznomanitnih zasobiv ostannoyi v porivnyanni z radyanskimi chasami Tak 1960 roku v Ukrayini bulo zdijsneno 1 2 miljon abortiv 1980 roku 1 1 miljon 1990 roku 1 miljon 2000 roku 0 4 mln a 2010 roku lishe 0 18 mln Narodzhennya j aborti v Ukrayini u 1966 2010 rokah Pozashlyubna narodzhuvanist 2011 rik Kilkist abortiv na 100 narodzhenih 1960 1966 1970 1975 1980 1985 1990 1995 1997 2000 2002 2004 2006 2008 2010138 185 157 150 153 149 155 150 135 113 68 48 38 43 36Istorichna dinamika Do 1860 1870 h rokiv ukrayinski zemli harakterizuvalisya tradicijnim tipom narodzhuvanosti yaka bula nadzvichajno visokoyu U 1859 1863 rokah stanovila priblizno 50 50 narodzhen na 1000 osib todi yak u zahidnoyevropejskih derzhavah narodzhuvanist bula znachno nizhchoyu 40 v Avstriyi ta Prussiyi 35 36 v Italiyi ta Velikij Britaniyi 32 33 u Shveciyi ta Norvegiyi j tilki 27 u Franciyi Najbilshoyu narodzhuvanist bula u livoberezhnih i stepovih guberniyah 50 55 narodzhen na 1000 osib Desho nizhchoyu 45 47 bula v pravoberezhnih guberniyah sered naselennya yakih bilshij vidsotok stanovili yevreyi polyaki nimci ta inshi narodi z nizhchimi pokaznikami narodzhuvanosti Z ciyeyi zh prichini nizhchoyu bula narodzhuvanist i na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini u skladi Avstro Ugorshini Ekonomichne zrostannya ta shvidka urbanizaciya naprikinci XIX stolittya prizvodili do postupovogo zmenshennya narodzhuvanosti hocha absolyutna kilkist narodzhen postijno zrostala Z 1860 po 1913 kilkist narodzhen zbilshilas bilshe nizh vdvichi U 1906 roci na ukrayinskih zemlyah narodilosya priblizno 1 miljon 460 tisyach ditej z nih 1 miljon 243 3 tisyachi v mezhah gubernij Rosijskoyi imperiyi i 210 220 tisyach v Avstro Ugorshini Do 1911 roku kilkist narodzhen v rosijskij chastini zbilshilasya do 1 miljona 260 0 tisyach hocha koeficiyent narodzhuvanosti zmenshivsya z 44 do 40 zhivonarodzhen na 1000 osib Kilkist narodzhen na zahidnoukrayinskih zemlyah majzhe ne zminyuvalas cherez veliku perenaselenist ta emigraciyu Narodzhuvanist v mezhah suchasnoyi Ukrayini Rik Kilkist narodzhen Koeficiyent narodzhuvanosti Koeficiyent fertilnosti1860 50 0 1896 47 5 1906 44 0 1913 1500 0 40 0 6 001925 1400 0 38 0 5 391940 1100 0 27 3 1950 841 4 22 8 2 811955 790 1 20 0 1960 870 6 20 5 2 241965 690 5 15 3 1970 716 3 15 2 2 101975 738 1 15 1 1980 740 6 14 8 1 951985 764 2 15 0 1990 657 2 12 7 1 841995 492 9 9 6 1 332000 385 1 7 8 1 112005 428 3 9 0 1 222010 497 7 15 2 1 442015 411 8 10 7 1 502020 293 5 7 8 1 22 Popri znachne skorochennya koeficiyentu narodzhuvanosti priblizno z 50 do 40 za 1860 1910 roki rozriv u narodzhuvanosti mizh ukrayinskimi zemlyami ta yevropejskimi krayinami zbilshivsya U 1911 1914 rokah narodzhuvanist u Nimechchini stanovila 28 Shveciyi j Velikij Britaniyi 24 u Franciyi tilki 19 Najbilsha narodzhuvanist 1911 roku yak i v seredini XIX stolittya sposterigalasya u pivdenno shidnih guberniyah Katerinoslavskij 51 3 Harkivskij 45 6 Najnizhchoyu vona bula u Chernigivskij 37 7 Poltavskij 36 9 Volinskij 37 7 ta Podilskij 31 1 v yakih prozhivala znachna kilkist narodiv z porivnyano nizkoyu narodzhuvanistyu u 1910 roci v guberniyah yevropejskoyi chastini imperiyi narodzhuvanist sered pravoslavnih i musulman stanovila 47 1 katolikiv 30 5 a sered protestantiv ta yevreyiv tilki 22 3 i 21 7 vidpovidno Persha svitova vijna gromadyanska vijna prizveli do katastrofichnogo znizhennya narodzhuvanosti yaka u 1919 roci zmenshilas na tretinu porivnyano z 1913 rokom Dovoyennij riven narodzhuvanosti vidnovivsya u 1925 roci ale z kincya 20 h rokiv znovu pochav znizhuvatisya Koeficiyent fertilnosti v URSR za 1925 1929 roki zmenshivsya z 5 4 do 4 2 zhivonarodzhen u serednomu kozhnoyu zhinkoyu uprodovzh reproduktivnogo viku i prodovzhuvav zmenshuvatis U 1958 1959 sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti v URSR 2 3 buv odnim z najnizhchih u SRSR i za cim pokaznikom postupavsya vsim respublikam za vinyatkom Latviyi 1 94 ta Estoniyi 1 95 U 1963 roci koeficiyent fertilnosti opustivsya nizhche rivnya vidtvorennya naselennya 2 06 i 1990 roku znizivsya do 1 85 U 1990 ti roki spad narodzhuvanosti znachno priskorivsya i na pochatku XXI stolittya koeficiyent narodzhuvanosti v Ukrayini stav odnim iz najnizhchih u Yevropi 7 7 u 2001 Z 2001 roku narodzhuvanist pochala zbilshuvatisya cherez zbilshennya kilkosti zhinok reproduktivnogo viku Za 2001 2009 kilkist narodzhen zbilshilas na 36 i perevishila riven 1995 roku Na 34 zbilshivsya i koeficiyent fertilnosti dosyagnuvshi u 2008 roci majzhe 1 5 zhivonarodzhen u serednomu kozhnoyu zhinkoyu reproduktivnogo viku U 2008 2009 rokah sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti v Ukrayini stanoviv u serednomu 1 46 narodzhen na kozhnu zhinku Tradicijno vin ye vishim u silskogo naselennya 1 8 proti 1 3 u miskogo U porivnyanni z 1988 1989 rokami koeficiyent fertilnosti skorotivsya bilsh nizh na 20 z 1 9 Najbilshe skorochennya blizko 30 bulo harakterne dlya miskogo naselennya U silskogo naselennya sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti skorotivsya priblizno na 20 Najvishij sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti sposterigayetsya u silskogo naselennya Rivnenskoyi 2 5 Volinskoyi 2 2 Odeskoyi 2 0 oblastej Najnizhchij riven narodzhuvanosti 1 2 harakternij dlya miskogo naselennya Luganskoyi Sumskoyi Harkivskoyi Poltavskoyi Cherkaskoyi Cherniveckoyi oblastej Smertnist Dokladnishe Smertnist v Ukrayini Smertnist v Ukrayini 2017 roku stanovila 14 4 5 te misce u sviti 2013 roku v Ukrayini pomerlo 662 368 osib sho stanovit 14 6 vipadkiv na 1000 osib U porivnyanni z 2012 rokom kilkist pomerlih zmenshilas na 0 1 u porivnyanni z 2005 rokom koli buv zafiksovanij najbilshij pik smertnosti z 1995 roku na 15 3 U regionah pokaznik smertnosti kolivavsya vid 9 9 na 1000 osib u Kiyevi do 18 7 u Chernigivskij oblasti Najvishi pokazniki smertnosti harakterni dlya pivnichno shidnih rajoniv Chernigivskoyi ta Sumskoyi oblastej de najbilsh virazhenij proces starinnya naselennya i de koeficiyent smertnosti perevishuye 25 pomerlih na 1000 osib Smertnist silskogo naselennya perevishuye smertnist miskogo naselennya 2012 roku serednij koeficiyent smertnosti u mistah buv na rivni 13 1 vipadkiv na 1000 osib vid 9 5 u Rivnenskij oblasti do 15 8 u Doneckij todi yak u selah koeficiyent smertnosti dorivnyuvav 17 7 smertej na 1000 osib vid 12 1 u Zakarpatskij oblasti do ponad 27 2 u Chernigivskij oblasti Najnizhcha smertnist menshe 7 8 vipadkiv na 1000 osib tradicijno fiksuyetsya u mistah Varash Teplodar Netishin Yuzhnoukrayinsk Energodar yaki harakterizuyutsya molodoyu strukturoyu naselennya Smertnist miskogo silskogo naselennya 2009 rik Kilkist smertej na 1 narodzhennya u rajonah ta mistah 2003 rik Kilkist smertej na 1 narodzhennya u rajonah ta mistah 2010 rik Koeficiyent smertnosti u rajonah ta mistah 2010 rik Smertnist naselennya Ukrayini 1990 2020 roki Rik Zagalom Koeficiyent smertnosti Pomerlo ditej u vici do 1 roku Koeficiyent smertnosti ditej 1990 629 602 12 1 8 525 12 81991 669 960 12 9 8 831 13 91992 697 110 13 3 8 429 14 01993 741 662 14 2 8 431 14 91994 764 669 14 7 7 683 14 51995 792 587 15 4 7 314 14 71996 776 717 15 2 6 779 14 31997 754 151 14 9 6 282 14 01998 719 954 14 4 5 423 12 81999 739 170 14 9 5 065 12 82000 758 082 15 4 4 606 11 92001 745 952 15 3 4 283 11 32002 754 911 15 7 4 023 10 32003 765 408 16 0 3 882 9 62004 761 261 16 0 4 024 9 52005 781 961 16 6 4 259 10 02006 758 092 16 2 4 433 9 82007 762 877 16 4 5 188 11 02008 754 460 16 3 5 049 10 02009 706 739 15 3 4 801 9 42010 698 235 15 2 4 564 9 12011 664 588 14 5 4 511 9 02012 663 139 14 5 4 371 8 42013 662 368 14 6 4 030 7 92014 632 667 14 7 3603 7 7 2015 594 796 14 9 3318 7 9 2016 583 631 14 7 2955 7 4 2017 574 123 14 5 2786 7 6 2018 587 665 14 8 2397 7 0 2019 581 114 14 7 2189 7 0 2020 616 835 15 9 1988 6 7 Primitki Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta chastini timchasovo okupovanih teritorij u Doneckij ta Luganskij oblastyah Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah Koeficiyent smertnosti na 1000 osib Rik1860 1878 1898 1911 1926 1940 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 200533 0 32 0 28 0 23 0 18 1 14 3 8 5 7 4 6 9 7 6 8 9 10 0 11 4 12 1 12 1 15 4 15 4 16 62010 2015 2020 15 2 14 9 15 9Primitki Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah Osnovni prichini smertnosti naselennya Ukrayini 2014 rik Zahvoryuvannya Kilkist smertej tis Sercevo sudinna sistema I00 I99 425 6 67 3Novoutvorennya C00 D48 83 9 13 3Zovnishni prichini smerti V01 Y98 40 1 6 3Organi travlennya K00 K93 25 2 4 0Organi dihannya J00 J99 14 8 2 3Infekcijni ta parazitarni A00 B99 11 0 1 7Inshi 31 7 5 0Zagalom 632 3 100 0Dityacha smertnist Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Smertnist ditej u vici do 1 roku Dokladnishe Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 7 33 na 1000 zhivonarodzhenih hlopchikiv 8 26 divchatok 6 33 157 me misce u sviti za ocinkoyu 2022 roku sho vrahovuye timchasovo okupovani teritoriyi Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 7 2 na 1000 zhivonarodzhenih u 2021 roci za rozrahunkami Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Visoka smertnist sered ditej bula golovnoyu prichinoyu nadvisokoyi smertnosti sered naselennya v Rosijskij imperiyi U 1867 1881 roci 58 vsih smertej pripadalo na ditej u vici do 5 rokiv todi yak na osib pislya 55 rokiv pripadalo lishe 16 smertej Osoblivo visokoyu bula smertnist sered ditej do 1 roku Po 50 guberniyah yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi u 1867 1910 vona stanovila blizko 260 vipadkiv na 1000 zhivonarodzhenih V ukrayinskih guberniyah situaciyi z dityachoyu smertnistyu bula desho krashoyu Tak u 1867 1881 najbilsha smertnist sered ditej sered ukrayinskih gubernij sposterigalas u Chernigivskij 216 na 1000 i Harkivskij guberniyah 205 a najnizhcha u Katerinoslavskij 152 ta Tavrijskij 160 V serednomu po guberniyah yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi vona stanovila 271 na 1000 i zbilshuvalas iz zahodu na shid vid 150 u pribaltijskih guberniyah do 350 u nechornozemnih velikorosijskih guberniyah Smertnist ditej do 1 roku na 1000 narodzhenih zhivimi 1898 1908 1925 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020235 192 146 30 20 17 20 17 16 13 15 12 10 9 1 7 9 6 7Vikova strukturaAnimovana statevo vikova piramida ukrayinskogo naselennya z 1989 rokuDokladnishe Vikova struktura naselennya Ukrayini Serednij vik naselennya Ukrayini stanovit 41 2 rik 45 te misce u sviti dlya cholovikiv 38 2 rokiv dlya zhinok 44 3 roki za ocinkoyu 2020 roku sho vrahovuye timchasovo okupovani teritoriyi Na 1 sichnya 2022 roku serednij vik naselennya Ukrayini stanovit 42 2 roki choloviki 39 4 rokiv zhinki 44 7 roki Dlya suchasnoyi demografichnoyi situaciyi harakterne postupove starinnya naselennya Ukrayini Vnaslidok postijnogo znizhennya narodzhuvanosti vprodovzh ostannogo stolittya chastka ditej znizilas z priblizno 40 na pochatku XX stolittya do 15 na pochatku XXI stolittya Chastka pracezdatnogo naselennya zminyuvalasya povilno i kolivalas u mezhah 60 62 Natomist zi zbilshennyam trivalosti zhittya i znizhennyam smertnosti sposterigalosya zrostannya chastki naselennya vikom za 60 rokiv vid 3 4 na pochatku XX stolittya do 21 na pochatku XXI stolittya Statevo vikovi piramidi naselennya Ukrayini 1939 rik 1959 rik 1989 rik 2013 rik Vikova struktura naselennya Ukrayini maye takij viglyad za ocinkoyu 2020 roku sho vrahovuye timchasovo okupovani teritoriyi diti vikom do 14 rokiv 16 16 3 658 127 cholovikiv 3 438 887 zhinok molod vikom 15 24 roki 9 28 2 087 185 cholovikiv 1 987 758 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 43 66 9 456 905 cholovikiv 9 718 758 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 13 87 2 630 329 cholovikiv 3 463 851 zhinka osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 17 03 2 523 600 cholovikiv 4 957 539 zhinok na 1 sichnya 2022 roku za rozrahunkami Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini diti vikom do 14 rokiv 14 93 dorosli vikom 15 64 roki 67 43 osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 17 64 V Ukrayini sposterigayutsya vidminnosti u vikovij strukturi naselennya mizh riznimi regionami Stanom na 1 sichnya 2009 roku najbilsh molode naselennya bulo harakterne dlya Zakarpatskoyi serednij vik 36 2 rokiv Rivnenskoyi 36 7 Volinskoyi 37 3 oblastej Zakarpatska ta Rivnenska oblasti yedini v Ukrayini v yakih kilkist ditej do 15 rokiv perevishuye kilkist osib starshogo za pracezdatnij vik Najstarishe naselennya u Chernigivskij oblasti serednij vik 42 7 roki Doneckij Sumskij 41 7 Luganskij 41 6 Dinamika vikovoyi strukturi naselennya Ukrayini Serednij vik naselennya 2010 rik Starinnya naselennya najharakternishe dlya oblastej centralnoyi Ukrayini ta Donbasu U Chernigivskij Sumskij Poltavskij oblastyah osobi starshi za pracezdatnij vik stanovlyat 27 30 a serednij vik kolivayetsya v mezhah 41 43 roki Najbilshe starinnya harakterne dlya silskih rajoniv cih oblastej V oblastyah Donbasu sposterigayetsya najnizhcha chastka ditej 12 13 Za 1989 2013 roki serednij vik naselennya Ukrayini zbilshivsya na 4 roki z 36 5 do 40 5 rokiv Osoblivo shvidko cej proces prohodiv sered miskogo naselennya de serednij vik zbilshivsya na 5 6 rokiv z 34 8 do 40 4 todi yak sered silskogo lishe na 0 9 rokiv z 39 8 do 40 7 Serednij vik zhinok u 2013 roci stanoviv 42 9 roki na 5 2 rokiv bilshe nizh u cholovikiv 37 7 sho pov yazano z vishoyu smertnistyu ta nizhchoyu trivalistyu zhittya cholovichogo naselennya Vikova struktura naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2013 roku Naselennya vikom 0 14 rokiv Naselennya vikom pislya 65 rokiv Vidnoshennya kilkosti naselennya vikom do 14 rokiv do grupi za 65 rokiv Zmina serednogo viku naselennya za rokami Naselennya 1989 1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2014 2020Miske 34 8 35 2 35 5 36 36 6 37 2 37 9 38 5 39 0 39 4 39 7 40 1 40 4 40 5 42 0Silske 39 8 39 8 39 8 39 8 39 8 40 40 1 40 3 40 6 40 7 40 8 40 8 40 7 40 7 41 3Zagalom 36 5 36 7 36 9 37 2 37 6 38 1 38 6 39 1 39 5 39 8 40 1 40 3 40 5 40 6 41 8Trivalist zhittya Dokladnishe Trivalist zhittya v Ukrayini Ochikuvana serednya trivalist zhittya v Ukrayini potrohu zbilshuyetsya ta u 2021 roci stanovit 69 8 rokiv dlya zhinok 74 4 roki dlya cholovikiv 65 2 rokiv Serednya ochikuvana trivalist zhittya v Ukrayini u 2008 2009 rokah stanovila 69 3 rokiv v tomu chisli u miskih poselennyah 70 0 rokiv silskih 67 8 rokiv Trivalist zhittya u miskih poselennyah na 2 2 roki visha nizh u silskih 69 0 proti 66 8 rokiv Ce harakterno dlya vsih regioniv Ukrayini za vinyatkom Zakarpatskoyi oblasti de trivalist zhittya v silskij miscevosti na 0 9 rokiv visha nizh u mistah Najbilshe perevishennya trivalosti zhittya u miskih poselennyah nad silskimi zafiksovane u Chernigivskij 5 5 rokiv i Zhitomirskij 4 4 roki oblastyah Serednya trivalist zhittya zhinok na 11 1 rokiv bilsha nizh u cholovikiv 74 9 ta 63 8 vidpovidno Cej rozriv ye bilshim u silskih poselennyah 11 9 rokiv nizh u miskih 10 6 rokiv Najbilshe perevishennya 13 8 rokiv sposterigayetsya u Chernigivskij oblasti prichomu sered silskogo naselennya vono stanovit 15 9 rokiv Najmenshi vidminnosti u trivalosti zhittya cholovikiv i zhinok harakterni dlya mista Kiyeva 9 rokiv ta Cherniveckoyi oblasti 9 6 rokiv Serednya ochikuvana trivalist zhittya pri narodzhenni 2012 rik Dinamika zmini serednoyi trivalosti zhittya naselennya Ukrayini 1991 2009 Serednya ochikuvana trivalist zhittya v Ukrayini pri narodzheni Rik Zagalom Miske naselennya Silske naselennyaZagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki Zhinki2002 68 32 62 70 74 13 68 60 63 08 74 21 67 64 61 93 73 892003 68 24 62 64 74 06 68 53 62 94 74 16 67 62 62 01 73 812004 68 22 62 60 74 05 68 57 63 00 74 19 67 44 61 78 73 762005 67 96 62 23 73 97 68 47 62 81 74 18 66 89 61 07 73 512006 68 10 62 38 74 06 68 67 63 05 74 33 66 85 61 06 73 472007 68 25 62 51 74 22 68 86 63 22 74 50 66 90 61 05 73 572008 68 27 62 51 74 28 68 95 63 31 74 57 66 77 60 86 73 582009 69 29 63 79 74 86 69 98 64 60 75 21 67 78 62 14 74 092010 70 44 65 28 75 502011 71 02 65 98 75 882012 71 15 66 11 76 022013 71 37 66 34 76 222014 71 37 66 25 76 372015 71 38 66 37 76 252016 71 68 66 73 76 462017 71 98 67 02 76 782018 71 76 66 69 76 722019 72 01 66 92 76 982020 71 35 66 39 76 222021 69 77 65 16 74 36Istorichna dinamika Priklad demografiyi prihodu cerkvi sil Habarishe Nevir Zaluhiv Shitinska Volya Volinskoyi guberniyi z 1842 po 1914 roki Serednya ochikuvana trivalist zhittya na teritoriyi gubernij Rosijskoyi imperiyi do yakoyi vhodila bilsha chastina teritoriyi Ukrayini stanovila u 1838 1850 rokah priblizno 26 rokiv choloviki 24 6 zhinki 27 0 rokiv Tempi zrostannya trivalosti zhittya buli nevisokimi u 1874 1883 rokah vona stanovila priblizno 29 rokiv choloviki 28 0 zhinki 30 2 rokiv u 1904 1913 priblizno 33 roki choloviki 32 4 zhinki 34 5 roki Trivalist zhittya v ukrayinskih guberniyah bula istotno vishoyu nizh u serednomu v yevropejskij chastini Rosijskoyi imperiyi Tak u 1896 1897 rokah serednya trivalist zhittya v ukrayinskih guberniyah stanovila dlya cholovikiv 35 9 rokiv dlya zhinok 36 9 rokiv sho na 4 roki bilshe nizh u serednomu po Rosijskoyi imperiyi 31 3 i 33 4 roki vidpovidno Vodnochas najnizhchoyu trivalist zhittya bula v guberniyah centralnoyi Rosiyi Povolzhya ta Uralu 29 4 rokiv v cholovikiv 31 7 u zhinok a najvishoyu u pribaltijskih guberniyah 40 4 i 44 4 roki vidpovidno Dinamika serednoyi trivalosti zhittya v Ukrayini za rokami Rik 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2004 2008 2013Choloviki 61 3 65 4 67 4 67 9 66 3 65 5 64 6 65 2 65 7 61 3 62 3 62 0 62 2 66 3Zhinki 69 7 72 2 73 9 74 6 74 3 74 2 74 0 74 0 75 0 72 6 73 6 73 6 74 2 76 2Statevij skladChiselnist postijnogo naselennya vid 15 rokiv za stattyu ta vikom 2001 rik Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Cholovikiv Chiselnist 80 i starshi 234 688 cholovikiv Zhinok Chiselnist 80 i starshi 826 089 zhinok Za rezultatami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku kilkist cholovikiv stanovila 22 miljoni 441 tisyacha osib abo 46 3 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini zhinok 26 miljoniv 16 tisyach osib abo 53 7 Stanom na 1 sichnya 2014 roku v Ukrayini nalichuvalosya 20 918 288 cholovikiv 46 2 ta 24 327 606 zhinok 53 8 Sered miskogo naselennya choloviki stanovlyat 45 8 zhinki 54 2 sered silskogo naselennya 47 1 ta 52 9 vidpovidno Stanom na 1 sichnya 2022 roku v Ukrayini nalichuvalosya 19 006 979 cholovikiv 46 4 ta 21 990 719 zhinok 53 6 Sered miskogo naselennya choloviki stanovlyat 45 8 zhinki 54 2 sered silskogo naselennya 47 6 ta 52 4 vidpovidno Stateve spivvidnoshennya naselennya Ukrayini ocinka 2022 roku pri narodzhenni 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 roki 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 roki 0 98 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 roki 0 77 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 42 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 0 86 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Chastka cholovikiv u naselenni krayini 1959 rik 2001 rikDinamika statevogo skladu naselennya Ukrayini Rik 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2013 2021Choloviki 48 4 47 7 44 4 45 2 45 6 46 2 46 3 46 2 46 4Zhinki 51 6 52 3 55 6 54 8 54 4 53 9 53 7 53 8 53 6Vikovi grupi ta stat 2021 rik Vikovi grupi rokiv Chiselnist cholovikiv u choloviki Chiselnist zhinok u zhinki Obidvi stati u 0 15 3 408 159 51 5 3 206 128 48 5 6 614 287 16 116 59 12 031 204 49 2 12 425 713 50 8 24 456 917 59 360 i starshe 3 661 815 36 1 6 475 189 63 9 10 137 004 24 6Vsogo 19 101 178 22 107 030 41 208 208u 46 4 53 6Shlyubnist rozluchuvanistShlyubnist rozluchuvanist na 1000 osib nayavnogo naselennya Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rozluchuvanist Shlyubnist Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na odnu tisyachu osib za kalendarnij rik dorivnyuye 6 7 koeficiyent rozluchuvanosti 2 8 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 42 dani za 2010 rik Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 27 rokiv dlya zhinok 25 rokiv zagalom 26 rokiv dani za 2014 rik 2012 roku v Ukrayini bulo zareyestrovano 278 3 tisyach shlyubiv sho na 21 8 menshe nizh u 2011 roci Koeficiyent shlyubnosti stanoviv 6 1 na 1000 osib naselennya i kolivavsya vid 5 1 na 1000 u Sumskij ta Chernigivskij oblastyah do 8 2 u Sevastopoli Koeficiyent shlyubnosti miskogo naselennya 6 8 na 1000 perevishiv vidpovidnij pokaznik silskogo naselennya 4 7 na 1000 Maksimalnij riven shlyubnosti bulo zafiksovano sered miskogo naselennya Cherniveckoyi oblasti 8 4 na 1000 osib minimalnij sered silskogo naselennya Doneckoyi oblasti 2 3 na 1000 Rozluchen 2012 roku bulo zareyestrovano 49 8 tisyach sho na 19 5 menshe nizh 2011 roku Serednij koeficiyent rozluchuvanosti stanoviv 1 1 na 1000 osib naselennya vid 0 5 u Zakarpatskij oblasti do 1 8 u Sevastopolskij miskradi Najnizhcha rozluchuvanist sposterigalasya 2012 roku sered silskogo naselennya Volinskoyi Zakarpatskoyi Lvivskoyi ta Rivnenskoyi oblastej 0 4 najvisha sered miskogo naselennya Sevastopolya 1 8 ta Dnipropetrovskoyi oblasti 1 6 Spivvidnoshennya kilkosti zareyestrovanih shlyubiv i rozluchen 2009 rik 2010 rik Kilkist rozluchen na 1000 osib 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1992 1995 1997 2000 2003 2006 2009 2010 2011 20121 2 1 7 2 9 3 4 3 6 3 6 3 7 4 3 3 8 3 7 4 0 3 7 3 8 3 2 2 7 4 0 3 7Kilkist rozluchen na 100 shlyubiv 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2011 2012 201339 8 56 6 51 9 63 3 58 1 71 4 57 6 61 0 51 0 51 4 40 3 51 3 60 5 54 2RozselennyaKilkist naselennya za regionami 2012 rikDiv takozh Spisok oblastej Ukrayini za chiselnistyu naselennya Naselennya krayini rozmishene nerivnomirno Velika kilkist naselennya skoncentrovana u velikih promislovih centrah shidnih oblastej Donecka Luganska Harkivska i Centralnogo Pridniprov ya navkolo primorskih mist Pivnichnogo Prichornomor ya Pivdennogo uzberezhzhya Krimu u stolici ta navkolo neyi Vodnochas silske naselennya najbilshe skoncentrovane v Prikarpatti Galichini ta na Podilli Najmensh zaselenimi zalishayutsya zabolochena lisova chastina Polissya vershini Karpat Shidna Slobozhanshina okremi stepovi rajoni na pivdni ta u Krimu Na pivnich vid Kiyeva navkolo Chornobilskoyi atomnoyi elektrostanciyi 30 km zona vidchuzhennya zvidki vnaslidok avariyi na ChAES naselennya bulo vidselene v inshi miscya Napriklad misto Prip yat bulo vidselene v novozbudovane na teritoriyi Chernigivskoyi oblasti misto Slavutich administrativnij anklav Kiyivskoyi oblasti Gustota Dokladnishe Gustota naselennya Ukrayini Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 77 4 osobi km 131 she misce u sviti na 1 sichnya 2018 roku 75 15 osib km Najbilsha gustota naselennya sposterigayetsya na shodi Donbas i zahodi Prikarpattya a takozh u Kiyivskij oblasti razom z Kiyevom Znachna kilkist naselennya grupuyetsya navkolo velikih mist Kiyiv Harkiv Lviv Dnipro Krivij Rig Odesa Doneck Zaporizhzhya Gorlivka Dosit nizka gustota naselennya u poliskih i stepovih oblastyah Ukrayini Maksimalna gustota naselennya 165 0 osib km zafiksovana u Doneckij oblasti minimalna 33 8 osib km u Chernigivskij Gustota naselennya regioniv Ukrayini na 1 2 2022 Oblast Region Plosha km Naselennya osib Gustota osib km Avtonomna Respublika Krim 26 081 1 967 200 75 43Vinnicka oblast 26 513 1 507 738 56 87Volinska oblast 20 143 1 020 770 50 68Dnipropetrovska oblast 31 914 3 093 151 96 92Donecka oblast 26 517 4 056 405 152 97Zhitomirska oblast 29 832 1 177 564 39 47Zakarpatska oblast 12 777 1 243 721 97 34Zaporizka oblast 27 180 1 636 322 60 2Ivano Frankivska oblast 13 928 1 350 565 96 97Kiyivska oblast 28 131 1 795 542 63 83Kirovogradska oblast 24 588 902 275 36 7Luganska oblast 26 684 2 101 653 78 76Lvivska oblast 21 833 2 476 113 113 41Mikolayivska oblast 24 598 1 090 492 44 33Odeska oblast 33 310 2 349 749 70 54Poltavska oblast 28 748 1 350 564 46 98Rivnenska oblast 20 047 1 140 902 56 91Sumska oblast 23 834 1 034 364 43 4Ternopilska oblast 13 823 1 020 953 73 86Harkivska oblast 31 415 2 596 250 82 64Hersonska oblast 28 461 1 000 370 35 15Hmelnicka oblast 20 629 1 227 474 59 5Cherkaska oblast 20 900 1 159 200 55 46Chernivecka oblast 8 097 889 928 109 91Chernigivska oblast 31 865 957 665 30 05Kiyiv 839 2 950 702 3516 93Sevastopol 1 079 385 900 357 65 Ukrayina 603 628 45 363 300 75 15Dinamika gustoti naselennya osib km v mezhah suchasnoyi Ukrayini Rik Miske Silske Zagalom1900 5 7 42 0 47 71913 9 6 54 3 63 91930 12 9 54 9 67 71940 23 2 45 0 68 21950 21 2 39 4 60 61959 31 7 37 6 69 41970 42 6 35 5 78 11979 50 2 32 2 82 41989 57 2 28 4 85 72001 54 0 26 3 80 32014 51 9 23 3 75 3 Pevnij vpliv na gustotu naselennya mayut prirodni pokazniki Tak u nash chas najmensha gustota naselennya harakterna dlya pivnichnih rajoniv krayini de najvishij koeficiyent lisistosti teritoriyi znachna zabolochenist grunti mayut nizku rodyuchist Do takih regioniv nalezhat pivnichni chastini Volinskoyi Rivnenskoyi Zhitomirskoyi Kiyivskoyi Chernigivskoyi ta Sumskoyi oblastej Prirodni umovi viznachayut nizku gustotu naselennya takozh u visokogirnih rajonah Karpatskih i Krimskih gir Ce stosuyetsya okremih chastin Zakarpatskoyi Lvivskoyi Cherniveckoyi oblastej ta Avtonomnoyi Respubliki Krim Nizki pokazniki gustoti naselennya harakterni dlya posushlivih rajoniv stepovih oblastej Hersonskij oblasti 38 4 osib na 1 km a takozh v okremih chastinah Odeskoyi Mikolayivskoyi Zaporizkoyi Kirovogradskoyi oblastej Z drugoyi polovini XX stolittya na rozmishennya naselennya Ukrayini vse bilshij vpliv malo postupove zagostrennya ekologichnoyi krizi j osoblivo chornobilska katastrofa Tak u 1986 r buli povnistyu vidseleni meshkanci mist i sil 30 kilometrovoyi zoni navkolo Chornobilskoyi AES Piznishe bulo viznacheno j inshi teritoriyi bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya ta garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Naselennya zalishaye j inshi zoni ekologichnoyi bidi yaki zajmayut blizko 15 teritoriyi Ukrayini Istoriya zmin gustoti naselennya rajoniv ta povitiv Ukrayini 1794 rik 1851 rik 1897 rik 1913 rik 1939 rik 1959 rik 1970 rik 2010 rik 2010 rik 2020 rik Domogospodarstva Stanom na 2001 rik v Ukrayini nalichuvalosya 18 200 567 domogospodarstv 12 471 210 domogospodarstv u miskih poselennyah i 5 729 357 u silskih Serednya velichina stanovila 3 2 osobi 3 1 v miskih poselennyah 3 4 v silskih Miski domogospodarstva ye menshimi za silski Na mali domogospodarstva 1 2 osobi u nih pripadaye 52 6 zagalnoyi kilkosti u silskih 52 2 na seredni 3 4 osobi 40 0 u silskih 33 2 na veliki 5 i bilshe osib 7 4 proti 14 6 u silskih domogospodarstv U 2001 roci nalichuvalos 6 935 309 domogospodarstv 38 1 zagalnoyi kilkosti yaki mali ditej u vici do 18 rokiv U porivnyanni z 1989 yihnya kilkist zmenshilasya na 12 6 Najvishij vidsotok takih domogospodarstv sposterigavsya u Zakarpatskij 52 4 Ivano Frankivskij 44 9 Volinskij Rivnenskij 44 0 oblastyah najnizhchij u Chernigivskij 32 4 Harkivskij 35 0 Poltavskij 35 3 Cherkaskij ta Luganskij 35 4 Sered domogospodarstv yaki mayut ditej perevazhayut maloditni z odniyeyu ditinoyu 64 1 ta dvoma 30 2 4 3 domogospodarstv mayut troh ditej 0 9 chotiroh 0 5 p yat i bilshe Kilkist ditej u sim yah zmenshuyetsya z zahodu na shid Sered domogospodarstv u skladi yakih ye diti chastka simej z odniyeyu ditinoyu stanovila u 2001 roci u zahidnih oblastyah 49 52 z dvoma 38 40 z troma i bilshe 9 14 U centralnih ta pivdennih 60 64 z odniyeyu ditinoyu 28 34 z dvoma 4 6 z troma i bilshe U shidnih oblastyah nalichuyetsya 69 72 domogospodarstv z 1 ditinoyu 25 26 z dvoma 3 4 z troma i bilshe Najbilsh maloditni domogospodarstva harakterni dlya mist Kiyeva ta Sevastopolya u 74 75 domogospodarstv 1 ditina 23 2 ditini 2 3 3 ditini i bilshe Chiselnist domogospodarstva za kilkistyu osib 2001 rik Sklad Domogospodarstv 1 osoba 4 721 241 25 92 osobi 4 832 090 26 53 osobi 4 005 830 22 04 osobi 2 885 032 15 95 osib 1 105 256 6 16 osib 438 974 2 47 osib 133 429 0 78 i bilshe osib 78 715 0 4Urbanizaciya Dinamika chiselnosti silskogo ta miskogo naselennya UkrayiniDokladnishe Urbanizacijni procesi v Ukrayini ta Mista Ukrayini Ukrayina visokourbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 70 1 naselennya krayini stanom na 2017 rik tempi zbilshennya chastki miskogo naselennya 0 35 ocinka trendu na 2015 2020 roki Proces urbanizaciyi na teritoriyi Ukrayini rozpochavsya u XIX stolitti Osoblivo vin priskorivsya pislya skasuvannya kripactva v 1861 roci ta pochatku shvidkogo rozvitku promislovosti Ale miske naselennya j dali stanovilo neznachnu chastku vsogo naselennya Chastka miskogo naselennya 1897 roku Volinska guberniya 7 8 Katerinoslavska guberniya 11 4 Kiyivska guberniya 12 9 Kurska guberniya 9 3 Podilska guberniya 7 4 Poltavska guberniya 9 9 Tavrijska guberniya 20 0 Harkivska guberniya 14 7 Hersonska guberniya 28 9 Chernigivska guberniya 9 1 Za perepisom naselennya 1926 roku v URSR miske naselennya stanovilo 5 37 mln osib 18 5 vid usogo naselennya v 29 0 mln osib Chastka miskogo naselennya 1897 1900 roki Chastka miskogo naselennya 1926 rik Zmina chastki miskogo naselennya vprodovzh 1989 2001 rokiv Chastka miskogo naselennya 2010 rik Chastka miskogo naselennya po oblastyah 2019 rik Riven urbanizaciyi Ukrayini 1926 rik Pidrajon Miske naselennya Silske naselennyaChiselnist tis osib Chiselnist tis osib Podilskij 429 0 14 5 2530 0 85 5Pravoberezhnij 1450 0 16 1 7547 7 83 91117 2 15 8 5949 7 84 21061 6 19 1 4506 7 80 9464 0 19 4 1927 1 80 6851 6 41 8 1184 6 58 2Vidsotok miskih zhiteliv u naselenni Ukrayini ta yiyi regioniv u suchasnih kordonah oblastej vid 1926 roku Oblast Region 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2014 2019Vinnicka 11 2 11 9 17 0 25 4 34 4 43 9 45 9 50 0 51 7Volinska 16 3 25 9 32 1 39 2 48 6 49 8 51 8 52 3Dnipropetrovska 22 1 53 1 70 2 76 2 80 3 83 2 82 9 83 5 84 0Donecka 39 4 78 0 85 8 87 4 89 0 90 2 90 0 90 6 90 9Zhitomirska 16 3 20 5 25 8 34 9 43 9 52 9 55 6 58 4 59 3Zakarpatska 28 8 29 7 36 7 40 7 36 7 36 8 37 2Zaporizka 11 6 39 3 56 6 65 7 70 9 75 6 75 4 76 9 77 4Ivano Frankivska 22 9 22 8 30 7 35 6 41 7 41 7 43 1 44 4Kiyivska 9 0 12 2 25 5 35 7 45 0 53 3 57 2 61 6 62 1Kirovogradska 10 8 18 4 30 4 43 8 51 6 59 5 60 0 62 4 63 4Luganska 21 6 65 8 79 3 82 6 84 4 86 3 86 0 86 8 87 1Lvivska 31 7 38 9 47 3 52 4 59 1 58 9 60 4 61 1Mikolayivska 17 9 27 0 39 6 52 7 60 1 65 5 66 1 67 7 68 6Odeska 37 9 37 7 47 0 55 9 61 7 65 7 65 3 66 5 67 2Poltavska 12 4 20 2 29 7 39 8 49 5 56 1 58 2 61 2 62 5Rivnenska 13 2 17 0 27 5 35 6 45 2 46 4 47 4 47 5Sumska 12 9 19 1 32 4 43 5 52 6 61 5 64 6 67 9 69 4Ternopilska 14 4 16 6 23 3 30 6 40 5 42 2 44 0 45 6Harkivska 25 5 52 6 62 5 69 3 74 7 78 4 78 3 80 2 81 2Hersonska 13 6 22 5 49 3 53 9 57 7 61 1 59 9 61 0 61 4Hmelnicka 11 4 11 8 19 0 26 7 35 4 47 1 50 7 55 5 57 4Cherkaska 10 5 14 0 23 0 36 7 43 7 52 5 53 4 56 3 56 9Chernivecka 20 4 26 2 34 6 37 5 41 9 40 1 42 3 43 3Chernigivska 12 1 15 7 22 4 34 6 43 9 53 1 58 0 63 5 65 5Kiyiv 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0Krim i Sevastopol 46 3 52 1 64 5 63 2 66 1 69 3 67 2 67 4 Ukrayina 19 2 33 5 45 7 54 5 60 8 66 7 66 9 68 7 69 5Spivvidnoshennya miskogo i silskogo naselennya Ukrayini za danimi perepisiv Rik Miske SilskeChiselnist tis osib Chiselnist tis osib 1926 5374 18 5 23 645 81 51939 11 190 36 2 19 756 63 81959 19 147 45 7 22 722 54 31970 25 689 54 5 21 438 45 51979 30 169 60 8 19 440 39 21989 34 297 66 7 17 155 33 32001 32 574 67 2 15 883 32 82011 31 442 68 7 14 337 31 32020 29 139 69 5 12 763 30 5Rozselennya naselennya Ukrayini za tipami ta velichinoyu naselenih punktiv 2011 rik Tip naselenih punktiv Zagalne naselennya vid naselennya UkrayiniMista gt 1 mln meshkanciv 5 263 782 11 53Mista 500 1000 tis meshkanciv 4 117 289 9 02Mista 100 500 tis meshkanciv 8 699 378 19 06Mista 50 100 tis meshkanciv 3 002 027 6 58Mista 20 50 tis meshkanciv 3 502 016 7 67Mista 10 20 tis meshkanciv 2 267 791 4 97Mista lt 10 tis meshkanciv 677 793 1 49smt gt 10 tis meshkanciv 551 460 1 21smt lt 10 tis meshkanciv 3 299 337 7 23Sela 14 252 764 31 23 Zmina chiselnosti naselennya rajonnih centriv ta mist oblasnogo pidporyadkuvannya 1970 1989 roki 1989 2010 roki Stanom na 1 sichnya 2009 roku v Ukrayini nalichuyetsya 1345 miskih poselen Z nih 459 mist z yakih 159 mista respublikanskogo abo oblasnogo znachennya ta 886 selish miskogo tipu Najbilsha kilkist mist u Doneckij 52 Lvivskij 44 Luganskij 37 Kiyivskij bez Kiyeva 26 Dnipropetrovskij 20 oblastyah Najmenshe mist u Hersonskij Mikolayivskij po 9 Volinskij Zhitomirskij Rivnenskij Cherniveckij po 11 oblastyah Golovni mista derzhavi Kiyiv stolicya 2 94 miljoni osib Harkiv 1 44 miljon osib Odesa 1 01 miljon osib Dnipro 957 0 tisyach osib Doneck 934 0 tisyachi osib Zaporizhzhya 753 0 tisyachi osib dani za 2014 rik Zgidno z danimi perepisu 2001 roku v Ukrayini nalichuvalosya 454 mista v yakih prozhivalo 28 185 miljoniv osib ta 889 selish miskogo tipu z naselennyam 4 105 miljoni osib Sered miskih poselen perevazhali mali mista z naselennyam do 50 tisyach osib 1246 U malih poselennyah meshkalo 10434 6 tis osib 32 3 miskogo naselennya U 52 serednih mistah z naselennyam vid 50 tis do 100 tis meshkalo 3603 4 tis osib 11 2 miskogo naselennya U 20 velikih mistah z naselennyam vid 100 tis do 250 tis meshkalo 3235 9 tis osib 10 0 miskogo naselennya U 16 nadvelikih mistah z naselennyam vid 250 tis do 500 tis meshkalo 5216 6 tis osib 16 2 miskogo naselennya U 4 najbilshih mistah z naselennyam vid 500 tis do 1 mln meshkalo 2711 7 tis osib 8 4 miskogo naselennya U 5 mistah miljonerah z naselennyam ponad 1 mln meshkalo 7088 5 tis osib 22 0 miskogo naselennya Dinamika chiselnosti miskogo naselennya 1989 2010 roki Dinamika chiselnosti miskogo naselennya 2005 2010 roki Zmina chiselnosti naselennya oblasnih centriv u 1989 2014 rokah Chastka naselennya oblasnih centriv u naselenni regioniv 2011 rik Najbilsha koncentraciya selish miskogo tipu u shidnih oblastyah Doneckij 131 Luganskij 109 Harkivskij 61 Najmensha u Cherniveckij 8 Cherkaskij 15 Rivnenskij 16 Mikolayivskij 17 Serednya lyudnist silskih naselenih punktiv 2011 rik Dinamika chiselnosti silskogo naselennya 1989 2010 Dinamika chiselnosti silskogo naselennya 2005 2010 Div takozh Mista Ukrayini za alfavitom Spisok najbilshih mist na teritoriyi Ukrayini za rokami ta Mista Ukrayini za oblastyami MigraciyaPitoma vaga urodzhenciv regionu u naselenni 2001 rikDokladnishe Zovnishnya migraciya dlya Ukrayini bula trivalij chas burhlivim yavishem sho malo svoyim vitokom dramatichnu istoriyu ukrayinskogo narodu gnoblennya riznomanitnimi okupantami ta vidsutnist vlasnoyi derzhavnosti Zgidno z danimi Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen u 1990 h roku z Ukrayini shoroku emigruvalo 300 tisyach osib perevazhno yevreyiv ta nimciv odnochasno shoroku do Ukrayini na postijne prozhivannya pribuvalo blizko 300 tisyach migrantiv iz susidnih krayin Narazi v Ukrayini perevazhaye emigraciya Najbilsh intensivnim zalishayetsya obmin naselennyam mizh Ukrayinoyu i kolishnimi respublikami SRSR prote jogo obsyagi znachno zmenshilisya Tak 2008 roku brutto migraciya stanovila 44 8 tisyachi osib tobto bula majzhe v 15 raziv menshoyu nizh u pershi roki pislya rozpadu SRSR Za sichen listopad 2017 roku migracijnij pririst naselennya Ukrayini stanoviv 7889 osib Migracijnij pririst v Ukrayini protyagom trivalogo chasu buv dodatnim do krayini priyizhdzhalo bilshe lyudej nizh viyizhdzhalo z neyi 1950 1960 549 tis osib 1961 1970 530 tis osib 1971 1980 200 tis osib 1981 1987 228 tis osib Za perepisom 1989 roku riznicya mizh kilkistyu urodzhenciv soyuznih respublik SRSR sho prozhivali v URSR ta kilkistyu urodzhenciv URSR v inshih soyuznih respublikah stanovila 396 3 tisyach osib Najbilshe dodatne saldo migraciyi URSR bulo z Rosijskoyu RFSR 616 1 tis ta Biloruskoyi RSR 151 0 tis dodatnim vono bulo i z respublikami Zakavkazzya vsogo 89 8 tis Z inshimi respublikami Soyuzu URSR mala vid yemne saldo migraciyi najbilshe z Kazahskoyu RSR 167 0 tis Moldavskoyu RSR 79 6 tis ta Latvijskoyu RSR 72 6 tis Shvidke migracijne zrostannya sposterigalos na pochatku 1990 h rokiv koli protyagom 1990 1993 rokiv naselennya krayini zbilshilosya lishe za rahunok immigrantiv na 572 tisyachi osib Ekonomichni trudnoshi yaki vinikli v Ukrayini u zv yazku z perehodom do rinkovih vidnosin istotno vplinuli na intensivnist i teritorialni napryami migracij Z 1992 roku migracijnij pririst pochav shvidko zmenshuvatisya vid 287 8 tis do 54 5 tis u 1993 roci U 1994 roci vzhe sposterigalosya migracijne ubuttya yake stanovilo 142 9 tis Za 1994 2001 roki kilkist emigrantiv z Ukrayini perevishila kilkist immigrantiv na 1155 8 tis osib shorichne migracijne ubuttya stanovilo 144 tisyachi osib Najbilshe lyudej z Ukrayini emigruvalo v Rosijsku Federaciyu SShA Nimechchinu Kanadu Izrayil Znachnu chastinu emigrantiv stanovili yevreyi ta chleni yih simej za 1990 2006 roki yevrejska emigraciya ocinyuyetsya u 0 5 mln osib z yakih 314 5 tis viyihali do Izrayilyu 94 9 tis do SShA ta 55 8 tis do Nimechchini Migracijnij pririst naselennya Ukrayini 2009 rik 2011 rik 2012 rik Z 2002 roku migracijne ubuttya shvidko zmenshuvalos i za 2002 2004 roki stanovilo 65 6 tis abo 22 tis na rik Z 2005 roku sposterigayetsya migracijnij pririst yakij za 2005 2013 stanoviv 190 8 tis osib v serednomu 21 2 tis na rik Najbilshij mizhderzhavnij migracijnij pririst naselennya harakternij dlya Kiyeva Odeskoyi Harkivskoyi oblastej ta Krimu Migracijnij pririst naselennya Ukrayini na 1000 osib Rik1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2004 2007 2009 2011 2012 2013 2014 2 9 0 7 1 1 1 4 1 9 0 4 0 1 0 4 1 5 2 6 2 7 2 9 0 3 0 3 0 4 1 4 0 7 0 52020 0 96Primitki Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta administrativnih danih timchasovo okupovanih rajoniv u Doneckij ta Luganskij oblastyah Bez urahuvannya timchasovo okupovanoyi teritoriyi AR Krim m Sevastopolya ta danih po Doneckij i Luganskij oblastyah 62 5 naselennya Ukrayini prozhivaye na misci svogo postijnogo prozhivannya vse zhittya Sered miskogo naselennya cej pokaznik stanovit 57 8 sered silskogo 72 2 Najvishim vin ye u zahidnih oblastyah 70 87 najnizhchim u Avtonomnij Respublici Krim 39 4 Sevastopoli 39 5 Kiyevi 47 2 Krim viyizdu za kordon vlasnih gromadyan vklyuchennya u svitovi migracijni procesi pislya zdobuttya nezalezhnosti viyavilosya dlya Ukrayini v tomu sho teritoriya derzhavi stala vikoristovuvatis v yakosti yak tranzitnogo koridoru dlya nelegalnih migrantiv tak i kincevogo miscya priznachennya shukachiv pritulku gromadyan krayin Afriki j Aziyi Ukrayina ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM Div takozh Naselennya Ukrayini za miscem narodzhennya ta Trudova migraciya v Ukrayini Vnutrishni migraciyi Div takozh Vnutrishnya migraciya Postijni vnutrishni migraciyi v Ukrayini zagalom vidbuvalisya na pochatku 1990 h rokiv mizh mistami 40 perevazhno z malih mist u veliki 30 pripadaye na pereselennya z sela v misto 15 z mista v silsku miscevist i tilki 10 mizh selami 70 usih cih potokiv zoseredzheno v mezhah svoyih oblastej U seredini 1990 h rokiv cya zagalna tendenciya desho porushilasya cherez neviznachenist z umovami prozhivannya u mistah u period ekonomichnoyi krizi prote piznishe vona znovu nabrala poperednogo viglyadu Neznachni mizhoblasni potoki migrantiv v osnovnomu spryamovuyutsya iz zahidnogo regionu na shid ta u pivdenni oblasti Chastinu z nih v minulomu stanovili organizovani migranti pereselennya yakih stimulyuvala derzhava Najbilshe dodatne saldo mizhregionalnih migracij 1999 roku bulo harakterne dlya Kiyeva 6 7 tobto 6 7 na 1000 osib ta Dnipropetrovskoyi Cherkaskoyi Poltavskoyi oblastej mista Sevastopolya 0 8 najmenshe dlya Kirovogradskoyi 2 0 Mayatnikovi migraciyi yak pravilo zdijsnyuyutsya u veliki mista z sil i malih mist Na teritoriyi Ukrayini sformuvalisya dva veliki rajoni intensivnih mayatnikovih trudovih migracij shidnij Donecka i Luganska oblasti ta zahidnij Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska Comu spriyali gusta sitka transportnih shlyahiv u nih a takozh visokij riven rozvitku industriyi na Donbasi ta velika gustota silskogo naselennya u zahidnih oblastyah Emigraciya Dokladnishe Emigraciya z Ukrayini 1991 2014 Za period 1991 2008 rokiv z Ukrayini do krayin Zahodu viyihalo ponad 600 tis gromadyan Pik emigraciyi pripav na 1990 rik ponad 90 tis osib ponad 60 stanovili yevreyi 2008 roku emigraciya stanovila 7 5 tis osib lishe 5 6 z nih yevreyi Okrim etnichnogo zabarvlennya zminilasya i geografiya krayin priznachennya 1995 roku do Izrayilyu pryamuvali 38 9 emigrantiv 2008 roku bilshe polovini do SShA i Nimechchini do Izrayilyu lishe 14 3 Vidkrittya kordoniv stvorilo mozhlivosti dlya dosyagnennya gromadyanami osnovnoyi meti emigraciyi pidvishennya rivnya zhittya shlyahom timchasovih poyizdok za kordon z metoyu zarobitku Ce sprichinilo zrostannya timchasovoyi trudovoyi migraciyi yaka v 2010 h rokah syagnula 2 3 mln osib Rosiya 1 mln zarobitchan Polsha 300 tis zarobitchan Italiya 200 tis Chehiya 200 tis Portugaliya 150 tis Ispaniya 100 tis Turechchina 35 tis SShA 20 tis zarobitchan Masshtabi suchasnoyi trudovoyi migraciyi z Ukrayini ocinyuyutsya u 1 4 2 7 mln osib z nih bilshe polovini nelegali Osnovni krayini trudovoyi migraciyi Rosiya 48 Chehiya 12 Italiya 13 Polsha 8 Ugorshina Ispaniya 3 Portugaliya 3 Stanom na pochatok 2012 roku gromadyani Ukrayini stanovili najbilshu grupu legalnih migrantiv u krayinah YeS Trudova migraciya zabezpechuye dobrobut bagatoh simej ye dzherelom valyutnih nadhodzhen u 2010 h rokah 4 6 mlrd dolariv SShA shorichno Serjoznoyu problemoyu zalishayetsya nelegalna trudova migraciya torgivlya lyudmi zokrema prodazh zhinok u seksualne rabstvo Za danimi doslidzhennya trudovoyi migraciyi z Ukrayini 29 5 trudovih migrantiv perebuvayut u vici 15 29 rokiv 30 3 u vici 30 39 rokiv 40 2 u vici pislya 40 rokiv Povnu bazovu abo nepovnu vishu osvitu mali 31 migrantiv 59 povnu serednyu osvitu i 10 nepovnu serednyu osvitu Znachni vidminnosti sposterigayutsya u napryamah trudovih migracij cholovikiv ta zhinok Tak zhinki perevazhayut sered migrantiv do Italiyi Greciyi Turechchini Yaponiyi Cholovicha migraciya spryamovana perevazhno do Rosiyi Portugaliyi Polshi Chehiyi Migranti choloviki zajnyati perevazhno u sferi budivnictva U Rosiyi takozh sposterigayetsya pidvishena chastka zajnyatih u sferi zv yazku ta transportu u Polshi v silskomu gospodarstvi Sered zhinok yaki pracyuyut u Rosiyi najbilsha zajnyatist sposterigayetsya u torgivli ta budivnictvi u Chehiyi v gromadskomu harchuvanni j promislovosti u Polshi ta Italiyi v silskomu gospodarstvi ta yak domashnya prisluga 2014 2022 Richnij riven emigraciyi 2015 roku stanoviv 2 25 171 she misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Pislya padinnya rezhimu Yanukovicha ta pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni znik suttyevij potik trudovoyi migraciyi do RF Chislo dozvoliv na trudovu diyalnist dlya gromadyan Ukrayini skorotilosya iz blizko 400 tisyach u 2014 do 25 tisyach u 2020 Stanom na 2020 rik ukrayinsku diasporu u sviti UVKB OON ocinyuvalo v 6 1 mln zokrema v Yevropi 5 mln Stanom na kinec 2021 roku 1 6 mln ukrayinskih gromadyan mali legalnij dozvil na perebuvannya u krayinah YeS z yakih 650 tis u Polshi 230 tis v Italiyi ta 193 tis u Chehiyi z nih 1 2 mln dozvil protyagom 1 roku ta bilshe U 2022 roci blizko 30 tisyach gromadyan Ukrayini otrimali gromadyanstvo YeS Pislya povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya Zgidno z danimi OON stanom na pochatok 2023 roku v Ukrayini bulo 5 9 mln vnutrishno peremishenih osib Za danimi Minreintegraciyi v Ukrayini oblikovano 4 8 mln vnutrishno peremishenih osib odnak yih realna kilkist stanovit 2023 majzhe 7 mln Za danimi OON stanom na pochatok 2023 roku v Ukrayini bulo blizko 8 mln osib sho pokinuli Ukrayinu Stanom na lipen 2023 roku bulo zareyestrovano 4 mln ukrayinskih gromadyan yaki mali timchasovij zahist u krayinah YeS Dokladnishe Migracijna kriza vnaslidok rosijsko ukrayinskoyi vijni Immigraciya Krayini pohodzhennya immigrantiv v UkrayinuDokladnishe Immigraciya v Ukrayinu Dlya pochatku 1990 h rokiv dlya Ukrayini bulo tipovim znachne perevazhannya v yizdu nad viyizdom dodatne migracijne saldo shvidko zbilshuvalosya 1989 rik 44 3 tisyachi 1992 rik 288 tisyach osib Migracijnij pririst zabezpechuvavsya peredusim povernennyam na batkivshinu vihidciv z Ukrayini z garyachih tochok pribuvali predstavniki korinnogo naselennya 62 tisyachi bizhenciv iz Pridnistrov ya Moldova 3 tisyachi osib z Abhaziyi Gruziya 2 tisyachi z Ichkeriyi Rosiya 5 tisyach osib z Tadzhikistanu Za period 1991 2008 rokiv do Ukrayini v yihalo priblizno 150 tisyach osib iz krayin Zahodu bilshist vijskovosluzhbovci Radyanskoyi armiyi sho vivodilasya z krayin Centralnoyi Yevropi Na batkivshinu reemigruyut ukrayinci z Rosiyi Dalekogo Shodu Sibiru Kazahstanu do Krimu povertayutsya deportovani krimski tatari U seredini 1990 h vidbulosya znachne skorochennya immigraciyi vpershe za povoyennij period saldo migraciyi bulo vid yemnim 1994 rik 142 9 tisyachi osib Pislya stabilizaciyi ekonomiki migraciya mizh novoutvorenimi respublikami nabula paritetnogo harakteru 1999 vid yemne saldo vpalo do 0 5 tisyach a vid 2004 nabulo dodatnogo znachennya 2008 rik dodatne saldo u 15 tisyach osib Za period 1991 2008 rokiv do Ukrayini z krayin kolishnogo SRSR pribulo ponad 2 2 miljoni osib vibulo priblizno 2 miljoni dodatne saldo stanovilo priblizno 250 tisyach osib Za perepisom 2001 roku z 48 24 miljoniv zhiteliv Ukrayini 42 91 miljoni 88 9 narodilis na teritoriyi Ukrayini Na teritoriyi derzhav SND narodilis 4 837 miljoni 10 0 sered nih v Rosiyi 3 6 miljoni 7 5 Bilorusi 270 75 tisyach 0 6 Kazahstanu 245 07 tisyach 0 5 U derzhavah Yevropi narodilis 288 5 tisyach 0 6 u tomu chisli 145 106 tisyach 0 3 v Polshi Narodzhenimi u krayinah Ameriki ye 3 16 tisyachi osib 24 32 tisyachi Aziyi 2 7 tisyachi Afriki 281 Avstraliyi ta Okeaniyi Ne vkazali misce narodzhennya 175 19 tisyach osib Najvishij vidsotok lyudej narodzhenih na teritoriyi Ukrayini sposterigayetsya u zahidnih ta centralnih oblastyah bez Kiyeva 91 97 Menshim vin ye u shidnih 85 87 pivdennih 65 87 a takozh u mistah Kiyevi 87 0 ta Sevastopoli 65 9 U 2000 h rokah v immigracijnih potokah Ukrayini perevazhaye obmin naselennyam z krayinami kolishnogo SRSR Za povidomlennyam Derzhavnogo komitetu statistiki lishe u 2011 roci v Ukrayinu na postijne misce prozhivannya priyihalo 20 tisyach meshkanciv Rosiyi Cya krayina posila pershe misce za kilkistyu inozemciv yaki pereyihali do Ukrayini Sered nelegalnih immigrantiv zrosla chastka urodzhenciv z krayin SND Moldovi i Gruziyi a takozh rosijskih gromadyan iz Chechni Naselennya regioniv Ukrayini za krayinoyu narodzhennya perepis 2001 roku Ukrayina Rosiya Bilorus Polsha Chastka narodzhenih na teritoriyi Ukrayini sered najchiselnishih nacionalnostej Nacionalnist Zagalna kilkist Narodzhenih na teritoriyi Ukrayini Chastka narodzhenih na teritoriyi Ukrayini Ukrayinci 37 541 693 36 517 880 97 3Rosiyani 8 334 141 4 962 990 59 6Bilorusi 275 763 71 056 25 8Moldovani 258 619 179 250 69 3Krimski tatari 248 193 76 382 30 8Bolgari 204 574 194 276 95 0Ugorci 156 566 154 770 98 9Rumuni 150 989 149 448 99 0Polyaki 144 130 129 838 90 1Inshi 737 595 401 268 54 4Ne vkazali 188 639 72 316 38 3Zagalom 48 240 902 42 909 474 88 9Vidsotok naselennya Ukrayini za krayinoyu narodzhennya Krayina 1989 2001Ukrayina 86 2 88 9Rosiya 10 1 7 5Bilorus 0 8 0 6Kazahstan 0 7 0 5Inshi krayini SND ta Baltiyi 1 2 1 6Inshi krayini 1 0 0 9Gromadyanstvo U krayini stanom na 2015 rik meshkaye 35 228 osib bez gromadyanstva Gromadyanami Ukrayini za perepisom 2001 roku bulo 99 35 naselennya Ukrayini gromadyanami krayin SND 0 33 86 0 tis osib bez gromadyanstva 0 18 Zakonom Ukrayini gromadyanstvo bulo nadane avtomatichno usim hto na chas zdobuttya nezalezhnosti 1991 roku prozhivav na teritoriyi derzhavi Krimski tatari korejci sho pribuli do krayini pislya 1991 roku a takozh osobi z sho vchasno ne zminili yih na ukrayinski zitknulis z pevnimi problemami v naturalizaciyi Problemi repatrijovanih krimskih tatar virishuvalis na mizhderzhavnomu rivni uryadami Ukrayini ta Uzbekistanu Bizhenci j vimusheni pereselenci Blizko 2 tisyach inozemciv shorichno klopochutsya pro nabuttya statusu bizhencya v Ukrayini Oficijno v Ukrayini perebuvayut bizhenci z ponad 40 krayin svitu najbilshe sered nih afganciv Uprodovzh 1991 2008 rokiv na kordonah Ukrayini bulo zatrimano ponad 100 tis nelegalnih migrantiv 1991 rik 148 osib 1999 rik 14 6 tis osib Najbilshe sered nih gromadyan Moldovi Rosijskoyi Federaciyi Indiyi Pakistanu Afganistanu Posilennya ohoroni derzhavnogo kordonu udoskonalennya vizovogo kontrolyu dali zmogu zagalmuvati narostannya nelegalnoyi migraciyi cherez Ukrayinu Stanom na 2016 rik v Ukrayini bulo oficijno zareyestrovano 800 tisyach vnutrishno peremishenih osib VPO cherez vijnu na shodi etap Rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 Tochne chislo utochnyuyetsya Dokladnishe Bizhenci ta vimusheni pereselenci rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 Rasovo etnichnij skladEtnosi Etnichnij sklad 2002 rik Etnos Vidsotok ukrayinci 77 8 rosiyani 17 3 bilorusi 0 6 moldovani 0 5 krimski tatari 0 5 inshi 3 3 Dokladnishe Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini ta Nacionalni menshini v Ukrayini Osnovni etnosi krayini ukrayinci 77 8 rosiyani 17 3 bilorusi 0 6 moldovani 0 5 krimski tatari 0 5 bolgari 0 4 ugorci 0 3 rumuni 0 3 polyaki 0 3 yevreyi 0 2 inshi 1 8 naselennya perepis 2001 roku Za nacionalnim skladom Ukrayina nalezhit do mononacionalnih derzhav Ukrayinci stanovlyat absolyutnu bilshist naselennya Ukrayini Bilshist ukrayinciv prozhivaye na svoyih etnichnih zemlyah de sformuvavsya ukrayinskij narod Na cih zemlyah ukrayinci zavzhdi mali chiselnu perevagu nad inshimi nacionalnimi ta etnichnimi grupami Za danimi pershogo vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v Ukrayini prozhivalo 37 5 mln ukrayinciv abo 77 8 zagalnoyi chiselnosti naselennya derzhavi Ukrayinci stanovlyat absolyutnu bilshist ponad 90 u 13 z 27 regioniv Ukrayini ta perevazhnu bilshist 70 90 v 7 regionah Chastka ukrayinciv znizhuyetsya do 60 lishe u dvoh oblastyah Donbasu ta Odeskij oblasti I tilki v Avtonomnij Respublici Krim chastka ukrayinciv ne dosyagaye 50 i stanovit 24 3 Majzhe monoetnichnoyu ye Ternopilska oblast u yakij ukrayinci stanovlyat 97 8 naselennya oblasti Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini Sektorna diagrama nacionalnogo skladu naselennya angl Movnij sklad naselennya ukrayinskih zemel za perepisom 1897 roku Perepis 1926 roku Perepis 1939 roku Perepis 2001 roku Chastka ukrayinciv u mistah i selah za perepisom 2001 roku Vse naselennya Chastka v miskomu naselenni Chastka v silskomu naselenni Etnichni grupi v Ukrayini stanom na 2001 rik Nacionalnist Zagalom U mistah U selah Ukrayinci 37 541 693 77 82 23 658 227 73 27 13 883 466 87 04Rosiyani 8 334 141 17 28 7 236 704 22 41 1 097 437 6 88Bilorusi 275 763 0 57 214 635 0 66 61 128 0 38Moldovani 258 619 0 54 73 593 0 23 185 026 1 16Krimski tatari 248 193 0 51 84 116 0 26 164 077 1 03Bolgari 204 193 0 42 84 483 0 26 120 091 0 75Ugorci 156 566 0 32 56 611 0 18 99 955 0 63Rumuni 150 989 0 31 32 401 0 10 118 588 0 74Polyaki 144 130 0 30 99 646 0 31 44 484 0 28Yevreyi 103 591 0 21 102 085 0 32 1 506 0 01Virmeni 99 894 0 21 79 145 0 25 20 749 0 13Greki 91 548 0 19 61 873 0 19 29 675 0 19Tatari 73 304 0 15 58 954 0 18 14 350 0 09Cigani 47 587 0 10 33 432 0 10 14 155 0 09Azerbajdzhanci 45 176 0 09 36 849 0 11 8 327 0 05Gruzini 34 199 0 07 29 836 0 09 4 363 0 03Nimci 33 302 0 07 24 605 0 08 8 697 0 05Gagauzi 31 923 0 07 8 554 0 03 23 369 0 15Inshi 366 091 0 76 314 980 0 98 50 730 0 32Ukrayina 48 240 902 100 00 32 290 729 100 00 15 950 173 100 00Etnichnij sklad naselennya Ukrayini v suchasnih kordonah u vidsotkah za period 1897 2001 rokiv Etnichni grupi 1897 1900 roki 1926 1930 roki 1959 rik 1989 rik 2001 rik 2001 do 1897 1900 Ukrayinci 72 0 74 8 76 8 72 7 77 8 177 9Rosiyani 8 8 8 1 16 9 22 1 17 3 374 1Yevreyi 9 0 6 5 2 0 0 9 0 2 4 0Polyaki 4 4 5 4 0 9 0 4 0 3 11 5Nimci 2 1 1 5 0 1 0 1 0 1 5 4Moldovani rumuni 1 0 1 1 0 8 0 9 0 8 97 7Zagalom 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 164 1 Za danimi pershogo vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku najchiselnishoyu etnichnoyu menshinoyu v Ukrayini ye rosiyani Voni stanovlyat blizko 17 3 zagalnoyi chiselnosti naselennya Ukrayini Najbilshe rosiyan prozhivaye v Avtonomnij Respublici Krim Ce yedinij region Ukrayini de voni stanovlyat bilshist 58 3 Do 40 zagalnoyi chiselnosti naselennya regioniv stanovlyat rosiyani v Luganskij ta Doneckij oblastyah i predstavlyayut blizko tretini usih rosiyan Ukrayini Z 1897 roku po 2001 chiselnist rosiyan v mezhah suchasnoyi Ukrayini zbilshilas na 374 1 Blizko 5 naselennya Ukrayini predstavlene zahidnimi polyaki chehi slovaki ta pivdennimi bolgari slov yanami romanomovnimi moldovani ta rumuni fino ugorcyami ugorci ta estonci tyurkomovnimi tatari krimski tatari azerbajdzhanci ta gagauzi narodami Do okremih etnichnih spilnot nalezhat v Ukrayini yevreyi virmeni ta greki Prote kilkist naselennya kozhnoyi z nazvanih nacionalnostej v Ukrayini ne dosyagaye 1 zagalnoyi chiselnosti naselennya derzhavi Za regionami ci pokazniki viglyadayut inakshe Tak 12 naselennya Avtonomnoyi Respubliki Krim stanovlyat krimski tatari 1 6 naselennya Doneckoyi oblasti greki 3 5 naselennya Zhitomirskoyi ta 1 6 Hmelnickoyi oblastej polyaki V Zakarpatskij oblasti v strukturi naselennya 12 1 stanovlyat ugorci 1 1 cigani 2 6 rumuni na yakih u Cherniveckij oblasti pripadaye 12 5 U Zaporizkij ta Odeskij oblastyah prozhivayut bolgari 1 4 ta 6 1 vidpovidno Moldovani stanovlyat 5 naselennya Odeskoyi ta ponad 7 Cherniveckoyi oblastej Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini perepis 2001 roku Chastka etnichnih menshin u naselenni Persha za chiselnistyu nacionalnist Druga za chiselnistyu nacionalnist Tretya za chiselnistyu nacionalnist Nacionalnij sklad sered urodzhenciv Ukrayini ta migrantiv za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Urodzhenci Ukrayini Immigranti Naselennya zagalomUkrayinci 85 1 19 2 77 8Rosiyani 11 6 63 2 17 3Bilorusi 0 2 3 8 0 6Moldovani 0 4 1 5 0 5Krimski tatari 0 2 3 2 0 5Bolgari 0 5 0 2 0 4Ugorci 0 4 0 0 0 3Rumuni 0 3 0 0 0 3Polyaki 0 3 0 3 0 3Inshi 0 9 6 3 1 6Ne vkazano 0 2 2 2 0 4Genetika Dokladnishe U antropologichnomu i genetichnomu vidnoshenni naselennya Ukrayini ye vidnosno odnomanitnim Naselena perevazhno predstavnikami shidnoslov yanskih narodiv sho nalezhat do velikoyi yevropeoyidnoyi rasi Bilshist rosiyan ukrayinciv bilorusiv i deyakih inshih narodiv vklyuchno z krimskimi tatarami vidnosyatsya do perehidnih mizh yevropeoyidnoyu ta mongoloyidnoyu malih ras yevropeoyidiv Ce ye naslidkom trivalogo majzhe dva tisyacholittya prozhivannya v kontaktnij zoni Velikogo stepu svoyeridnogo etnografichnogo koridoru masovanogo pereselennya narodiv z Aziyi do Yevropi guni tyurki mongoli kalmiki Predstavniki negroyidnoyi rasi v naselenni Ukrayini vidsutni maksimum studenti iz Afriki ta priyizhdzhi zarobitchani Antropologichni doslidzhennya naselennya teritoriyi suchasnoyi Ukrayini mayut dovgu istoriyu Pershi jogo opisi zafiksovani v antichnu epohu u Gerodota i Aristotelya pro skifiv Pomponiya Meli pro sarmativ Ammiana Marcellina ta Jordana pro alaniv Suchasnij naukovij pidhid do antropologichnih doslidzhen upershe buv zastosovanij ukrayincem Pavlom Chubinskim rosiyanami Anatoliyem Bogdanovim Dmitrom Anuchinim Viktorom Bunakom polyakami Izidorom Kopernickim Yu Talko Grincevichem i Yanom Chekanovskim francuzami j Zhozefom Denikerom nimcyami i Pik antropologichnih doslidzhen narodiv zokrema j Ukrayini pripav na pershu polovinu XX stolittya i zgas u 1940 h vnaslidok diskreditaciyi takih doslidzhen nacistskimi politichnimi kolami Pershi sistematichni antropologichni doslidi na vsih ukrayinskih zemlyah proviv ukrayinskij vchenij Fedir Vovk piznishe doslidzhennya prodovzhili predstavniki jogo shkoli Ivan Rakovskij Lev Nikolayiv Anatolij Nosov i Rostislav Yendik Antropologichni tipi ukrayinciv za F Vovkom Choloviki Zhinki Zgidno z antropometrichnimi doslidzhennyami Fedora Vovka naselennya Ukrayini vidnosno odnoridne z perevazhannyam temnovolosih temnookih vishogo za serednij zrostu kruglogolove rozmirno visokogolove dolihokefalne vuzkolice z rivnim i dosit vuzkim nosom iz rozmirno korotkimi gorishnimi ta dovgimi dolishnimi kincivkami Za cimi oznakami ukrayinci viyavlyayut najbilshu sporidnenist iz pivdennimi slov yanami Vin vidnosiv ukrayinciv do tak zvanoyi dinarskoyi vidilyayuchi okremi smugi antropologichnih pidtipiv Pivnichna Polissya vid Holmshini do Kurshini Naselennya zdebilshogo serednogo rostu zi svitlim volossyam j ochami perevazhno pivkruglogolovi dolihokefalni serednolici nis shirokij chasto kirpatij Serednya Vid Volini ta Shidnoyi Galichini do Shidnoyi Slobozhanshini ta Voronizhchini Naselennya vishogo za serednij zrostu temnishe volossya j ochi golovi kruglyasti dolihokefalni lice seredno shiroke nis vuzkij perevazhno rivnogo profilyu Pivdenna Vid Zakarpattya Bojkivshini Guculshini cherez pivden Podillya Prichornomor ya Zaporizhchinu do Krimu j Kubani Z anklavom Bachka Serbiya Naselennya visokogo zrostu temnovolosi j karooki golova krugla j visoka lice serednoshiroke vidovzhene nis vuzkij u profili perevazhno rivnij chasom orlinij Spadkovi komponenti balto slov yanskoyi populyaciyi angl Genetichna struktura balto slov yanskoyi populyaciyi angl Zgidno ostannih genetichnih doslidzhen yedina balto slov yanska gilka pidrodini indoyevropejskih narodiv dvi tisyachi rokiv zaznala shvidkoyi divergenciyi vnaslidok prostorovoyi ekspansiyi z Centralnoyi Yevropi na shid ta pivden Balkanskij pivostriv osoblivo v chasi rannogo Serednovichchya Ce rozshirennya prizvelo do vklyuchennya genetichnih komponentiv chislennih avtohtonnih populyacij do slov yanskogo genofondu Dlya suchasnogo naselennya Ukrayini takim elementom sluguvav substrat iranskih narodiv skifiv zemlerobiv sarmativ sho naselyali Pivnichne Prichornomor ya ta Serednye Podniprov ya Genetichni vidstani sered populyacij balto slov yanskih narodiv zasnovanih na autosomnih ta Y hromosomnih lokusah pokazuyut visoku korelyaciyu yak mizh soboyu 0 9 tak i z geografiyeyu rozselennya 0 7 mitohondrialnoyu DNK ta movnoyu prinalezhnistyu Riznomanitnist suchasnih slov yanskih narodiv bula sformovana vzhe na miscyah zavdyaki miscevim avtohtonnimi substratami MoviMovi Ukrayini 2001 rik Mova Vidsotok ukrayinska 67 5 rosijska 29 6 inshi 2 9 Dokladnishe Movi v Ukrayini ta Etnomovnij sklad naselennya Ukrayini Oficijna mova ukrayinska rozmovlyaye 67 5 naselennya krayini Inshi movi rosijska oficijna regionalna v deyakih pivdennih i shidnih oblastyah 29 6 inshi movi krimskotatarska rumunska ugorska 2 9 ocinka 2001 roku Konstituciya Ukrayini garantuye vilnij rozvitok mov nacionalnih ta etnichnih menshin sho prozhivayut na teritoriyi Ukrayini Status regionalnoyi dlya mov nacmenshin zgidno z zakonom 2012 roku mozhe buti nadanij v okremih administrativnih odinicyah yaksho kilkist nosiyiv ciyeyi movi perevishuye 10 Regionalna mova mozhe na rivnih zastosovuvatis v sudochinstvi derzhavnih organah vladi zakladah osviti Ukrayina yak chlen Radi Yevropi 2 travnya 1996 roku pidpisala i ratifikuvala 19 veresnya 2005 roku Yevropejsku hartiyu regionalnih mov vstupila v diyu 1 sichnya 2006 roku Regionalnimi movami viznani biloruska bolgarska krimskotatarska gagauzka grecka nimecka ugorska ivrit yidish rumunska polska rosijska slovacka Najbilshi rozpovsyudzheni ridni movi 2001 rik U rajonah ta mistah oblasnogo pidporyadkuvannya U miskih selishnih ta silskih radah Ridna mova naselennya Ukrayini zgidno z perepisami u Rik perepisu Ukrayinska Rosijska Insha1897 1900 70 7 9 6 19 71920 1926 71 3 11 9 16 81959 73 0 24 3 2 71970 69 4 28 1 2 51979 66 4 31 3 2 31989 64 7 32 8 2 52001 67 5 29 6 2 9Ridna mova naselennya Ukrayini perepis 2001 roku Mova Kilkist nosiyiv Ukrayinska 32 577 468 67 53Rosijska 14 273 670 29 59Krimskotatarska 231 382 0 48Moldovska 185 032 0 38Ugorska 161 618 0 34Rumunska 142 671 0 30Bolgarska 134 396 0 28Biloruska 56 249 0 12Virmenska 51 847 0 11Gagauzka 23 765 0 05Ciganska 22 603 0 05Insha 178 764 0 38Ne vkazali 201 437 0 42Ukrayinska Dokladnishe Ukrayinska mova V Ukrayini yedina derzhavna mova ukrayinska U sviti neyu koristuyutsya blizko 45 mln lyudej i vona nalezhit do tretogo desyatka najposhirenishih mov svitu Za danimi Vseukrayinskogo Perepisu Naselennya Ukrayini 2001 roku ukrayinsku movu vvazhayut za ridnu 67 5 naselennya Ukrayini sho na 2 8 bilshe nizh za danimi perepisu naselennya 1989 roku Ukrayinskoyu movoyu vilno volodiyut 87 8 gromadyan Najvishij vidsotok osib yaki vilno volodiyut ukrayinskoyu movoyu sposterigayetsya sered naselennya zahidnih 99 89 pivnichnih 99 95 ta centralnih ponad 70 oblastej Rosijskoyu movoyu volodiye dvi tretini naselennya Ukrayini Vona bilshe poshirena na pivdni ta shodi Ukrayini U velikih mistah shodu j pivdnya Ukrayini pomitna perevaga rosijskoyi movi v shodennomu spilkuvanni popri znachnu chastku naselennya sho vkazalo ukrayinsku yak ridnu movu Ridna mova perepis 2001 roku Ukrayinska mova yak ridna Ukrayinska mova yak ridna za rajonami Rosijska mova yak ridna Diagrama spivvidnoshennya Inshi Za danimi pershogo Vseukrayinskogo Perepisu naselennya 2001 roku ponad 85 ukrayinciv 78 miskih ta 97 silskih zhiteliv blizko 96 rosiyan ta 92 krimskih tatar nazvali ridnoyu movu svoyeyi nacionalnosti Zagalom u bilshosti oblastej Ukrayini prostezhuyetsya tendenciya do zberezhennya etnichnimi spilnotami movi svoyeyi nacionalnosti pri poshirenni dvo ta bagatomovnosti Ridni movi nacionalnih menshin perepis 2001 roku Rosijska Rumunska i moldovska Krimskotatarska Bolgarska UgorskaReligiyiReligiyi v Ukrayini 2009 rik Virospovidannya Vidsotok pravoslavni 27 greko katoliki 10 katoliki 4 7 protestanti 15 musulmani