Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міграційна криза внаслідок російсько-української війни — масове переміщення втікачів від війни — громадян України, іноземців або осіб без громадянства — що почалося з вторгненням російських військ в Україну 24 лютого 2022 року, з метою перебування у безпечних місцях в Україні та за кордоном. Найбільша в Європі криза міграції населення під час наймасштабнішої війни в Європі з часів Другої світової війни.
| Міграційна криза внаслідок російсько-української війни | |
|---|---|
 | |
| Дата | 24 лютого 2022 |
| Місце |  УкраїнаКраїни прикордонні з Україною:  Молдова Польща Румунія Словаччина УгорщинаКраїна прикордонна, що атакувала:  Росія |
| Причина | Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Сайт | МОМ Україна ООН |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
З початку повномасштабної війни в Україні багатьом людям довелося покинути рідні міста, домівки, поїхати у іншу країну, аби зберегти життя собі і своїм рідним.
Сотні тисяч втекли протягом перших кількох днів після нападу. Оскільки Україна була атакована Російською Федерацією з півночі, сходу та півдня, більшість втікачів від війни знайшли притулок на заході країни та у сусідніх країнах на захід від України: Польщі, Угорщині, Молдові, Румунії та Словаччині.
Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу. Європейський Союз та окремі країни оголосили, що будуть відкриті для українців, щоб втікачі від війни не проходили процедуру надання притулку. Багатьох із постраждалих прийняли члени родин, які вже проживають у приймаючій країні. Залізничні компанії в кількох державах, таких як Польща та Німеччина, дозволяють українським втікачам від війни пересуватися потягами безкоштовно.
Евакуації громадян третіх країн сприяли уряди України та приймаючих країн. Уряд Індії активно допомагав своїм громадянам — операція «Ґанґа» — та пропонував допомогу іншим.
Передумови
18 лютого 2022 року представники (тимчасово окупованих Російською Федерацією районів) у Донецькій та Луганській областях України заявили про евакуацію мешканців «через зростання напруженості в регіоні». Їхнє звернення до громадян окупованих територій було (записано наперед 16 лютого 2022 року) — до ескалації на лінії фронту 24 лютого 2022 року. Це посилювало побоювання міжнародного співтовариства про організацію провокації з боку Росії задля початку військових дій під приводом загострення ситуації. Виїхати на територію України місцеві не мали можливості.
21 лютого 2022 року президент Росії Путін Владімір визнав незалежними тимчасово окуповані РФ на сході України російські квазідержавні утворення — так звані Донецька та Луганська «народні республіки».
24 лютого 2022 року Російська Федерація почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Гуманітарні коридори
Україна була атакована Російською Федерацією з території Білорусі (північ), уздовж усього російсько-українського кордону (схід), Азовського і Чорного морів (південь). Евакуація цивільного населення з цих напрямків до території, яку контролює український уряд, могла бути лише крізь лінію бойового зіткнення — це потребує припинення вогню та гуманітарні коридори. (Гуманітарні коридори для евакуації) цивільного населення з території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією або контролюється Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами, РФ хотіла дозволити лише до своєї країни та свого союзника Білорусі.
Юридична складова
Втікачі від війни можуть мати різний статус:
- вимушені переселенці (ВПО) — в Україні,
- втікачі від війни — тимчасовий прихисток переміщеної особи за національною програмою приймаючої країни ЄС,
- шукачі притулку — за заявкою на надання притулку в інших країнах і тоді можливий статус біженця після позитивного вирішення справи шукача притулку.
Громадянам України дозволено подорожувати до деяких країн Європи без віз і дозволено залишатися в країні на 90 днів без спеціального дозволу. Відповідно до шенгенських домовленостей, в'їхавши в будь-яку країну Шенгенської угоди, втікачі від війни можуть подорожувати до інших країн Шенгенської зони без будь-яких віз або перевірок на кордоні. З 4 березня 2022 року до 4 березня 2025 року для втікачів від війни в ЄС задіяна Директива про тимчасовий прихисток, щоб не проходити стандартну процедуру надання притулку в Європейському Союзі. Тимчасовий прихисток надається: 1) громадянам України, які проживають на її території на 24 лютого 2022 року, 2) політичним біженцям, які проживають в Україні, 3) членам сімей перших двох категорій, 4) власникам постійної та тимчасової посвідки на проживання в Україні, які не можуть повернутися на батьківщину з міркувань безпеки. Статус тимчасового прихистку не надається громадянам третіх країн, які не мали посвідки постійного проживання в Україні, якщо їхня батьківщина вважається безпечною.
Уряд Німеччини заявив про намір надати захист як українцям, так і громадянам третіх країн, які легально проживали на території України. Залізничні компанії кількох країн, зокрема Німеччини та Австрії, дозволяють українським втікачам від війни безкоштовно подорожувати потягом.
В інших країнах громадяни України повинні подати заяву про надання притулку.
Чисельність
У разі російської війни різні міжнародні організації передбачали, що чисельність буде:
- внутрішньо переміщених осіб — 7,5 мільйонів осіб через два місяці в Україні,
- потребуватимуть медичної допомоги — 12 мільйонів осіб, — за оцінкою Гуманітарного офісу ООН 27 лютого 2022 року;
- втікачів від війни в сусідніх країнах — може досягти 4 мільйонів осіб, — за оцінкою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
За рік російської війни Міжнародна організація з міграції (МОМ) зробила оцінку міграційній кризі. Станом на січень 2023 року понад 19 мільйонів осіб залишалися під впливом тих чи інших форм переміщення, у тому числі 5,4 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — 58 % з яких перебували в ньому шість або більше місяців — та 5,5 мільйонів осіб, які повернулися — п'ята частина з яких повернулася з-за кордону (МОМ Україна). Понад вісім мільйонів українців знайшли притулок за кордоном, тоді як було зафіксовано 602 337 випадків перетину кордону громадянами третіх країн (ГТК) з України до сусідніх країн (УВКБ ООН, 2023; МОМ, 2023).
За оцінкою ООН, з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023 року кордон з України перетнули 22,5 мільйони осіб, до України — 15,8 мільйонів осіб з країнами, що включені до «Регіонального плану реагування на біженців».
За даними Держприкордонслужби України, з січня 2022 року по червень 2023 року Україну залишили 26,36 мільйонів осіб, в'їхали до України — 23,66 мільйони осіб.
Зміни чисельності
Переміщення з країни в країну не обов'язково офіційно реєструються. Чисельність втікачів від війни часто є лише оцінками. На середину 2020 року Українська діаспора у світі — 6,1 мільйонів осіб, у Європі — 5 мільйонів осіб, за оцінкою УВКБ ООН.
На 27 лютого 2022 року за оцінкою УВКБ ООН, після початку масштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року з України втекли понад 368 тисяч людей. Оскільки станом на 1 березня 2022 року понад 600 000 втікачів від війни виїхали з України до сусідніх країн, Агенція ООН у справах біженців (УВКБ ООН) побоювалася, що ситуація може перерости у «найбільшу кризу біженців у Європі в цьому столітті».
Згідно з дослідженням Міжнародної організації з міграції (МОМ), проведеному з 9 до 16 березня 2022 року, майже 6,48 мільйонів людей є переміщеними в Україні через прямий результат війни. Дані МОМ показують, що 13,5 відсотка нових переміщених осіб уже мали досвід переміщення упродовж 2014—2015 років.
За оцінкою ООН на 30 березня 2022 року, 4 мільйони українських втікачів від війни виїхали з України; на 10 квітня 2022 — більш за 4,5 мільйони; на 2 травня 2022-го загальна чисельність втікачів від війни перевищила 5,5 мільйонів; на 17 січня 2023 року — 7 977 980.[]
Чисельність втікачів від війни з України, зареєстрованих для тимчасового прихистку в Європі, станом на 31 січня 2023 року склала 4 мільйони 823,33 тисячі осіб, — ООН.
В Україну, за оцінкою ООН, із 28 лютого 2022 року до 28 березня 2023 року в'їхало 11,200 мільйонів осіб (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі. З жовтня 2022 року дані щодо Росії припинили оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші).
Житло та допомога
Співзасновник Airbnb та ще двоє чиновників надіслали листи європейським лідерам країн, які мають спільний кордон з Україною, та запропонували компаніям тимчасову підтримку на житло втікачів від війни. Схема буде фінансуватися за рахунок пожертв, зроблених через сайти Refugee Fund і за підтримки хостів на платформі. Такі організації, як ЮНІСЕФ, Агентство ООН у справах біженців, Міжнародний комітет порятунку, Об'єднаний комітет допомоги українсько-американським та інші почали приймати грошові пожертви на допомогу втікачам від війни та постраждалим від війни. Інші, наприклад Kyiv Independent, розпочали кампанії GoFundMe, щоб зібрати гроші на конкретні цілі або закликати фізичних осіб передати фізичні речі.
Держави
Країни, що межують з Україною
Вже 15 лютого 2022 року Польща очікувала можливого нападу Росії. Уряд попросив громади підготуватися до мільйона втікачів від війни.
З 24 лютого до 27 лютого 2022 року повідомлялося, що понад 280 тисяч втікачів від війни перетнули кордон з Польщею. На прикордонному переході неєвропейські студенти українських вишів скаржилися на «расистське» нерівне ставлення. Станом на 18 березня найбільше втікачів від війни з України прийняла Польща, більш за 2 мільйони людей; на 5 квітня — 2,5 мільйони; на 30 квітня — 3 мільйони.
22 лютого 2022 року міністр оборони Румунії Василе Дінку заявив, що у разі надзвичайної ситуації країна зможе прийняти понад 500 тисяч втікачів від війни. Хоча відповідальні організації зазначали, що інфраструктури країни замало такого потоку мігрантів. За їхніми оцінками, тимчасові табори країни були розраховані на 2500 місць, хоча в ряді регіонів вони могли бути створені протягом декількох годин.
Перші втікачі від війни прибули до Румунії через 2 дні. У середині березня повідомлялося, що румунський кордон перетнули близько 460 тисяч втікачів від війни. На 13 квітня країна прийняла понад 686 тисяч переселенців, які рятувалися від російського вторгнення. Влада Румунії також підтримувала сусідню Молдову, переселяючи втікачів від війни на свою територію.
Як і інші країни, що межують з Україною, Молдова прийняла перших втікачів від війни уже в перші дні війни. У країні було створено Центр управління кризовими ситуаціями для координації потоків мігрантів, організації розміщення та соціальної допомоги.
На 9 березня 2022 року до Молдови в'їхало близько 250 тисяч українських переселенців. Молдова прийняла найбільше українців у перерахунку на душу населення (4% від загального населення країни), і затримка допомоги європейської спільноти викликала зростання соціальної напруги. Влада Болгарії та Румунії була змушена допомагати з вивозом потоку втікачів від війни на свою територію. Частину мігрантів, що перебувають у Молдові, погодилася прийняти влада Німеччини.
ЗМІ невизнаної Придністровської Молдавської Республіки повідомляли, що на її територію прибуло близько 27,3 тисячі громадян України, 21 тисяча подали заяви на тимчасовий дозвіл на проживання.
За даними ООН на 13 квітня, чисельність українських втікачів від війни, які перетнули молдовський кордон, з початку вторгнення перевищила 410 тисяч.
Уряд Угорщини заявив про намір прийняти українських втікачів від війни невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення. На початку березня угорський кордон перетнули 105 тис. українських втікачів від війни, тоді як заяву на отримання притулку в країні подали лише 313 осіб. До кінця місяця представник уряду заявив, що Угорщина прийняла понад 540 тисяч тих, хто рятується від конфлікту, або по 5 українців на кожні 100 громадян країни. Але неурядові організації наполягали, що реальна чисельність втікачів від війни набагато менша, оскільки більша частина залишає Угорщину невдовзі після перетину кордону. У результаті, за тимчасовим притулком офіційно звернулося лише понад сім тисяч осіб.
За даними ООН на 13 квітня, чисельність українських втікачів від війни, що перетнули угорський кордон, з початку вторгнення перевищила 419 тисяч осіб.
Про підготовку влади Словаччини до напливу українських втікачів від війни стало відомо ще до початку російського наступу. Одразу після словацька влада посилила охорону кордонів та відкрила додаткові прикордонні переходи для втікачів від війни з боку України. Було дозволено в'їзд втікачам від війни без чинних документів. На території Словаччини для них була доступна онлайн-платформа для реєстрації, проживання, доступ до базового медичного обслуговування та юридична допомога. Мешканці країни, які приймають переселенців, могли розраховувати на фінансову підтримку держави. Роботодавці заявляли, що легально здатні влаштувати від 100 тисяч людей.
Через п'ять тижнів з початку російського вторгнення словацько-український кордон перетнули понад 280 тисяч осіб, що дорівнювало приблизно 5 % населення країни; на 6 травня 2022, вже понад 391 тисяч.
Незабаром після початку російського вторгнення Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь почав повідомляти про прибуття в країну українських втікачів від війни. З боку влади та Червоного хреста їм почала надаватися допомога. За період з 24 лютого до 11 березня всього з України на кордон Білорусії прибуло 1760 осіб. На 25 березня Державний прикордонний комітет заявив про 6097 втікачів від війни з України. Понад 2000 їх незабаром поїхали на територію Польщі, Латвії та Литви.
23 березня 2022 року Білорусь дозволила до 15 квітня безвізовий в'їзд з боку України всім, хто рятується від бойових дій.
30 березня 2022 року міністр освіти Республіки Білорусь О. Іванець заявив, що українські діти можуть навчатися у білоруських закладах освіти.
На 6 травня 2022 року кордон перетнули 26 278 осіб.[]
18 лютого 2022 року представники квазідержавних утворень «ДНР» та «ЛНР» заявили про евакуацію населення тимчасово окупованих районів у Донецькій та Луганській областях України на територію Росії. Російські військові повідомляли, що з 18-го по 23 лютого 2022 року територію тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей залишили понад 106 тисяч осіб.
Напружені бойові дії та захоплення різних районів України Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами призвели до масового вимушеного переміщення цивільного населення, зокрема на територію, яка окупована Російською Федерацією або контролюється Збройними силами Російської Федерації та пов'язаними озброєними групами. Люди, які тікали від небезпеки, часто були змушені евакуюватися в будь-якому можливому напрямку, незалежно від власних уподобань.
За перший місяць вторгнення в Україну — ще 420 тисяч осіб (з них понад 88 тисяч — Діти). Хоча за даними ООН, на 10 квітня чисельність українських втікачів від війни у Росії становила лише близько 404 тисячі осіб; на 6 травня 2022 — понад 739 тисяч. Від жовтня 2022 року дані щодо Росії припинили оновлюватися. Дані щодо перетину кордону у зворотньому напрямку — з РФ до України — Російська Федерація приховує.
Тисячі українців були депортовані до Росії. Їх відправляють у фільтраційні табори, які базуються у колишніх санаторіях та інших подібних місцях, що розташовані по всій Росії. Російська влада стверджує, що «евакуює» людей із зони бойових дії, однак окрім як «насильницької депортації» це назвати не можна. Видання Inews виявило 6250 українців, які зараз перебувають у 38 таборах, у тому числі 621 дитину. Близько третини з них — жителі Маріуполя.
Російська Федерація відмовляє УВКПЛ та (МКЧХ) у доступі до місць інтернування, депортації, доступі до осіб, які були затримані після того, як не пройшли «фільтрацію», а також до людей, які пройшли «фільтрацію», втім були затримані.
Інші країни Європи
Позиція ЄС
Європейський союз надав 17 мільярдів євро країнам, приймаючим втікачів від війни з України.
Перші українські втікачі від війни прибули до прикордонного німецького міста Бранденбург наступного дня після вторгнення російських військ. Уряд країни заявив про намір надати захист як українцям, так і громадянам третіх країн, які раніше проживали на території військового конфлікту. Для реєстрації втікачів від війни було запущено онлайн-платформу, організовано безкоштовний проїзд з Польщі на поїздах Deutsche Bahn для пред'явників українських паспортів, безкоштовний проїзд на місцевих поїздах та автобусах, а також роздача квитків, що виїжджають з Німеччини до інших країн. Міністерство внутрішніх справ повідомляло про 300 тисяч приватних будинків, готових прийняти мігрантів, організовувалися збори для постраждалих, тимчасові притулки були влаштовані на залізничному вокзалі та в аеропорту Берліна. Влада країни також надавала фінансову допомогу іншим європейським країнам, які приймають на своїй території мігрантів.
За три тижні у Німеччині офіційно зареєструвалися близько 160 тисяч українських втікачів від війни. На початку квітня загальна чисельність втікачів від війни, що зареєструвалися, перевищила 300 тисяч; на 6 травня 2022 — 400 тисяч.
У перший тиждень березня Уряд Чехії повідомляв, що до країни прибули близько 100 тисяч втікачів від війни. До 10 березня їхня чисельність зросла майже до 200 тисяч, або близько 2 % всього населення Чехії. Здебільшого вони прибували з боку Словаччини чи Польщі. В'їжджаючі могли скористатися полегшеною процедурою отримання посвідки на проживання та доступом до національної медицини. Для координації потоків мігрантів було створено Регіональні центри допомоги, які займалися як розселенням втікачів від війни, так й їх вивезенням із сусідніх країн та відправленням гуманітарної допомоги.
Основним пунктом призначення тих, хто в'їжджає до Чехії, була Прага, куди щодня прибувало більше тисячі людей. Оскільки місць розміщення бракувало, держава подала заявку створення 25 модульних гуманітарних баз, місткістю до 50 тисяч осіб. Як і в Польщі, жителям країни, приймаючим втікачів від війни, були призначені грошові компенсації.
У середині березня чисельність втікачів від війни, що прибули до Чехії, досягла 270 тисяч, і влада була змушена заявити, що існуючих ресурсів не вистачає для розміщення та допомоги новим втікачам від війни, незабаром у країні було оголошено надзвичайний стан. На 7 квітня влада країни видала 272 тисяч спеціальних віз українським мігрантам і планувала витратити на допомогу новоприбулим приблизно $2,17 млрд у 2022 році; на 6 травня 2022 чисельність втікачів від війни перевищило 330 тисяч.
У 2023 році Чехія.
Уже за десять днів після початку повномасштабного вторгнення в Болгарію через Румунію в'їхало близько 25 тисяч українців. Ще через тиждень їхня чисельність зросла майже до 70 тисяч. Станом на 4 квітня за тимчасовим захистом країни звернулося близько 40 тисяч осіб, тоді як більша частина з 144 тисяч, що в'їхали, вирушила в інші країни.
Приблизно за два тижні з початку російського вторгнення в Україну в Італію втекли понад 23 тисячі осіб, 90% з яких становили жінки та діти. До середини березня чисельність втікачів від війни з України досягла 53 тисячі. Хоча влада заявляла про намір прийняти більш ніж утричі більшу чисельність людей, вони запровадили надзвичайний стан через наплив втікачів від війни.
На 6 травня 2022, загальна чисельність втікачів від війни перевищила 111 тисяч.
Наприкінці лютого уряд Іспанії ухвалив рішення про легалізацію всіх українців, які перебували в країні. На той момент їхня чисельність становила близько 100 тисяч осіб, і влада прагнула врегулювати їхнє становище, забезпечивши доступ до соціальної допомоги, охорони здоров'я та ринку праці. Регіональна влада висловила готовність прийняти більше українських переселенців, і майже за місяць від початку ескалації українського конфлікту до країни в'їхало близько 25 тисяч втікачів від війни. З них лише 9 тисяч реєструвалися в органах влади. 22 березня уряд анонсував нову програму підселення мігрантів на 6—12 місяців у будинки, чиї власники виявили бажання допомогти. На початку квітня оцінки уряду зросли: він заявляв про готовність надати «увесь можливий захист» приблизно 110 тисячам втікачам від війни, які прибули до Іспанії з початку російського наступу. Але офіційно за захистом країни звернулося близько 50 тисяч; на 6 травня — майже 75 тисяч.
Наприкінці лютого міністр внутрішніх справ Герхард Карнер підтвердив готовність Австрії прийняти втікачів від війни з України. Приїжджим було дозволено вільно перебувати в Австрії до 90 днів. Для них було організовано близько 27 тисяч приватних ночівлів, гарячу лінію та пункти медичної допомоги, допомогу у пошуку роботи та можливостей у сфері освіти, а також центри для новоприбулих у столиці та регіонах Штирія, Каринтія, Верхня Австрія. Австрія також стала однією з держав ЄС, які надали фінансову допомогу (7 млн євро) та організували вивіз українських втікачів від війни з території Молдови.
На 6 травня 2022, загальна чисельність втікачів від війни перевищила 64 тисячі.
Наприкінці лютого влада країни направила гуманітарну допомогу Польщі та Молдові, на які припав основний наплив втікачів від війни. Незабаром потік мігрантів досяг Франції, і, за даними на 10 березня, в країну прибуло близько 7 тисяч осіб, що рятуються від військових дій. На той момент влада заявляла про готовність прийняти до 25 тисяч осіб. Але чисельність тих, хто прибував швидко зростала: до середини березня вона склала вже 17 тисяч, а через місяць з початку військових дій — 30 тисяч.
До кінця березня чисельність українських мігрантів, що в'їхали до Франції, досягла 45 тисяч. Для їх розміщення діяв спеціальний портал, де вже на початок місяця було додано понад 10 тисяч варіантів житла від приватних осіб та благодійних організацій.
На 6 травня, загальна чисельність втікачів від війни перевищила 53 тисячі.
Відразу після початку російського наступу на Україну Міністерство внутрішніх справ Литви підтвердило, що муніципалітети здатні розмістити до 10 тисяч втікачів від війни. З 4 березня всім українцям у Литві надавали річний дозвіл на проживання з можливістю продовження проживання, доступу до ринку праці та освіти. Уряд мав намір виділити 3,3 мільйона євро на психологічну допомогу, переклади, юридичні послуги, харчування, проживання та охорону здоров'я. Позиція влади викликала невдоволення арабських мігрантів, які прибули в країну роком раніше через білоруський кордон. Із 2 тис. іракських мігрантів, які становили більшість у міграційних таборах країни, дозвіл на проживання отримали лише 5 осіб.
Майже за місяць із ескалації конфлікту в країні було зареєстровано близько 26,9 тисяч втікачів від війни, з яких 11,7 тисяч – неповнолітніх. Станом на 9 квітня загальна чисельність новоприбулих втікачів від війни у країні зросла майже до 41,9 тисяч, з яких 17,5 тисяч неповнолітні; на 6 травня загальна чисельність втікачів від війни становила 51 тисячу осіб.
Спочатку влада країни заявляла, що готова прийняти лише до 2 тисяч мігрантів. Але вже на початку березня уряд виділив 1,3 млн евро на допомогу українським втікачам від війни і полегшив коронавірусні обмеження щодо новоприбулих. Іноземцям, які рятуються від військового конфлікту в Україні, надавали житло, доступ до освіти та ринку праці, медичну допомогу.
Усього на 31 березня до країни прибуло понад 25,3 тисячі тих, хто рятується від війни, до 14 квітня — понад 30,4 тисячі, з них 20,1 тисячі подали заявки на тимчасовий захист.
Центри прийому втікачів від війни працюють у Таллінні, Тарту та Пярну. Тим українцям, які приїхали до Естонії до 24 лютого 2022 року і не можуть повернутися додому через війну, надається можливість запросити міжнародний захист. Розгляд клопотань про міжнародний захист громадян України проводиться за спрощеною процедурою та триває один місяць. Право на тимчасовий захист не поширюється на громадян України та членів їхніх сімей, які проживали чи перебували в Естонії до 24 лютого 2022 року. Ця категорія осіб може й надалі тимчасово залишатися в Естонії, навіть якщо термін їхнього безвізового перебування або дії візи закінчився.
За даними Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії, з 27 лютого по 23 квітня до країни прибули 33 115 українських втікачів від війни, з них 21 992 особи подали клопотання на тимчасовий захист, у тимчасових місцях проживання розміщено 4465 осіб, з них 1706 дітей.
Станом на 18 квітня в Естонській інформаційній системі освіти (EHIS) було зареєстровано 3206 дітей та підлітків, які прибули з України. У дитячих садках зареєстровано 718 дітей, в основній школі – 2254 особи, у гімназіях – 145, у професійно-технічних училищах – 89.
Уже в перші дні після початку російського наступу влада португальської столиці заявила про намір прийняти українських втікачів від війни. Протягом двох наступних тижнів влада задовольнила понад 6 тисяч запитів про тимчасовий прихисток людей, які прибули з України.
До 18 березня 2022 року загальна чисельність українських мігрантів, що в'їхали до Португалії, перевищила 10 тисяч, що майже дорівнювало загальній кількості втікачів від війни, яких країна прийняла за попередні сім років. Через чотири дні чисельність мігрантів, що в'їхали в Португалію, зросла до 20 тисяч, з них більше третини — діти, деякі з яких подорожували без батьків. На платформі, спеціально створеній урядом, зареєструвалося близько 1,8 тисяч сімей, які готові прийняти українських дітей. Оскільки українська діаспора ще до початку військового конфлікту була однією з найбільших у країні, чисельність тих, хто звернувся за захистом держави, швидко зростала і до 7 квітня становила 28,5 тисяч; на 6 травня — 33,1 тисячі.
Під час європейської міграційної кризи 2015 року Швеція прийняла найбільшу чисельність втікачів від війни на душу населення (близько 163 тис. приїжджих на 10 млн жителів). І пізніше влада була змушена посилити міграційну політику через навантаження на адміністративні органи. Але вже невдовзі після ескалації російсько-української війни вони висловили намір прийняти переселенців та направили гуманітарну допомогу на підтримку роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні. Проте, наприкінці лютого лише 127 людина звернулися по захист держави. З розвитком війни чисельність мігрантів зростала: за два тижні з початку російського наступу до Швеції щодня в'їжджало до 4-х тисяч осіб з України.
На 6 травня загальна чисельність втікачів від війни досягла 32 тисячі.
Про готовність прийняти українських втікачів від війни влада Бельгії повідомила 25 лютого 2022 року, але закликала європейські країни координувати міграційні потоки. Наплив українських втікачів від війни у країну призвів до перевантаженості державних органів та черг до реєстраційних центрів. Прибульцям надавалися медикаменти, доступ до освіти та тимчасове житло, зокрема, королівська родина Бельгії передала під розселення частину своєї нерухомості (у Валлонії, Тервюрене та Брюсселі). Також влада країни повідомляла про намір виділити 3 млн евро на гуманітарну допомогу.
На 6 травня загальна чисельність втікачів від війни становила 30,8 тисяч.
На 26 березня приблизно 24 тисячі українських втікачів від війни зареєструвалися для подання документів на тимчасовий дозвіл на проживання в Данії. При цьому оцінити точну чисельність мігрантів було складно, оскільки частина тих, хто в'їхав, проживала в приватних будинках і не реєструвалася, а ще частина — прямувала до Швеції. У північно-західних регіонах країни спостерігалася найбільша концентрація переселенців, і такі муніципалітети, як Західна Ютландія, висловлювали побоювання можливу нестачу житла для новоприбулих.
На 6 травня загальна чисельність втікачів від війни перевищила 30 тисяч.
24 лютого уряд Латвії затвердив план дій у надзвичайних ситуаціях щодо прийому та розміщення приблизно 10 000 втікачів від війни з України, а через два дні почали прибувати перші втікачі від війни за сприяння Латвійської асоціації самаритян. Кілька неурядових організацій, муніципалітетів, шкіл та установ також пообіцяли надати житло. 27 лютого близько 20 професійних водіїв-добровольців вирушили до Любліна з подарованими припасами, доставивши українських втікачів від війни до Латвії на зворотному шляху.
Громадянину України (з біометричним паспортом) вже можна в'їхати до Швейцарії без візи. Тривалість перебування — три місяці. Міністр юстиції Карін Келлер-Саттер заявила 28 лютого, що в майбутньому втікачам від війни без паспортів також будуть раді. Місце проживання більше не повинно обмежуватися в часі. Федеральний уряд і кантони швидко забезпечать житлом дев'ять тисяч втікачів від війни. Як повідомляє SRF, усі політичні партії виступають за швидкий прийом українських втікачів від війни.
Ірлалнія одна із перших країн Євросоюзу яка почала активно приймати втікачів від війни з України. Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого, Ірландія скавувала візовий режим з Україною. За даними ООН в Ірландії перебуває 56 тисяч українських втікачів від війни. Усі втікачі від війни одразу отримують статус Temporary Protection (Тимчасовий Захист) після направляються до розподільчих центрів. Одним з найвідоміших та найнавантаженіших є концертний зал , що у західному передмісті Дубліна. Українці мають право отримувати щотижневу фінансову допомогу від держави у розмірі від €117 до €206. До певного періоду після, як правило, не тривалого перебування в розподільчих центрах українці розселялися до готелів по всій країні. Але в якийсь момент чисельність втікачів від війни перевищила потужності Ірландії, через що уряд був вимушений розселяти людей у спортзали, раніше законсервовані готелі, тощо. Разом із цим через хвилю втікачів від війни до Ірландії, в країні загострилась житлова криза. Купити або орендувати квартиру складно, а подекуди майже неможливо.
Через попередні візові правила з Україною, українці в пошуках безпеки можуть легко дістатися літаком до Нідерландів і залишитися на три місяці. За цей час вони, в основному, повинні знайти собі житло. Центри притулку вже «переповнені». Більше того, Україна досі вважається безпечною країною походження, підсумувала 25 лютого правову ситуацію Петра Віссерс. Ще одним недоліком для постраждалих, за її словами, є те, що життя в центрі притулку тягне за собою обмеження: є обов'язок реєструватися, люди не можуть самостійно готувати, а дітям часто важко відвідувати школу.
Державний секретар з питань міграції Ерік ван дер Бург сказав, що завжди підкреслювався принцип, що втікачі від війни повинні прийматися у своєму регіоні, якщо це можливо. «Тепер Європа — це регіон». На той час, 27 лютого, до Нідерландів з України прибуло менше 50 втікачів від війни.
Інші країни світу
3 березня Туреччина оголосила, що 20 тисяч українських втікачів від війни увійшли до Туреччини після російського вторгнення. Міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу сказав, що Туреччина рада їх вітати. Станом на 8 березня 2022 року, за офіційними даними, чисельність українських втікачів від війни у країні становила 20 550, з яких 551 були кримськотатарського чи турецько-месхетинського походження. Українська переможниця Евробачення-2016 кримська татарка Джамала також шукала притулку в Туреччині. На 23 березня чисельність українських втікачів від війни перевищила 58 тисяч; на 6 травня 2022 — 85 тисяч.
Станом на 23 березня до Ізраїлю прибуло понад 15,2 тисяч українських втікачів від війни, з яких лише 4,2 тисячі мали б право на громадянство.
Крім того, ще 20 тисяч українців, які вже перебували в Ізраїлі на момент початку конфлікту (за туристичними візами чи нелегально в країні), також були визнані втікачами від війни та отримали дозвіл на перебування.
Єврейське агентство ініціювало евакуацію українських євреїв та їхніх родичів до Ізраїлю через Варшаву, а ізраїльські дипломати евакуювали громадян Ізраїлю з хасидської святині в Умані та інших місцях.
На 6 травня 2022 загальна чисельність українських втікачів від війни в країні перевищила 35 тисяч.
4 березня уряд Сполучених Штатів Америки оголосив, що українцям буде надано статус тимчасового захисту. 24 березня президент США Джо Байден оголосив, що в Сполучених Штатах буде прийнято до 100 000 українських втікачів від війни; особливо, зосередившись на тих, у кого родина вже в країні.
3 березня уряд Канади оголосив про план постійного возз'єднання громадян Канади з членами їхніх українських сімей. Управління імміграції, біженців та громадянства Канади заявило, що країна дозволить необмеженій кількості українців подавати заявки на тимчасове перебування в Канаді та надавати дозволи на роботу для українців, які були прийняті за цими міграційними схемами. 17 березня уряд запровадив Канадсько-український дозвіл на екстрені поїздки (CUAET), який надає українцям та їхнім родинам гостьову візу для тимчасового приїзду до Канади та дозволяє їм працювати та навчатися там до трьох років. Чисельність людей, які можуть подати заявку не обмежена, і заявники, які перебувають за кордоном, повинні подати заявку онлайн та надати свої біометричні дані (відбитки пальців і фотографію).
У Канаді проживає майже 1,4 мільйона канадських українців, що робить Канаду другою за чисельністю населення української діаспори. Чисельність громадян України та постійних мешканців Канади українського походження, зафіксованих Агентством прикордонної служби Канади, які прибули до Канади в період з 1 січня по 15 травня, становила 6369 наземним транспортом і 25 832 — повітряним. У період з 17 березня по 11 травня через CUAET було отримано 223 664 заявки, з яких 104 553 було схвалено. Оскільки заявки продовжують надходити, уряд Канади оголосив, що інвестує додаткові 117 мільйонів канадських доларів для прискорення впровадження нових імміграційних програм для українських втікачів від війни.
15 березня Японія відкрила свої кордони для втікачів від війни з України. З початку російського вторгнення до 6 квітня 2022 року в Японію увійшли 437 українських втікачів від війни.
11 березня 2022 року міністр юстиції Філіппін Менардо Геварра заявив, що приймуть українців, що тікають від війни. Президент Філіппін Родріго Дутерте 28 лютого підписав Указ № 163, оприлюднений у середу, який інституціонізує зусилля зі захисту втікачів від війни, осіб без громадянства та шукачів притулку для виконання зобов'язань Філіппін за міжнародними угодами.
Громадяни третіх країн
Заяви про нерівне ставлення прикордонників та інших органів влади з боку біженців-громадян третіх країн були висунуті через кілька днів після кризи. Багато іноземців стверджують, що їх змусили стояти на задньому плані, дехто стверджує, що охорона їх побила та роздерла одяг, але це не всі бачили.
Польська прикордонна поліція заявила, що допомагає всім людям, які тікають з України: «Національність не має значення. Це неправда, що африканців повертають назад з расистських причин». Представники Гани та Сомалі заявили, що не мають інформації про проблеми своїх співвітчизників з України. Африканський союз, з іншого боку, поскаржився на відповідні повідомлення та назвав спроби перешкодити африканцям перетинати кордон расистськими та невідповідними міжнародному праву.
Міграція на тимчасово окуповані території
Рішення питання кризи
«Велике переселення народів» — такою мала бути фокус-тема «Книжкового арсеналу» у 2022 році, що не відбувся через війну, із питаннями, що запропонувала кураторка Оксана Форостина: «… рано чи пізно ми відкриємося для тих, хто шукатиме в нашій країні кращої долі. Що розкажемо їм про себе? Якими себе бачимо? Які правила в нашому домі й яку іншість ми готові приймати?…»
Питання «Людський капітал: зцілення, реінтеграція, розширення повноважень» для України обговорювали під час (Конференції у Лондоні (URC 2023)) 21—22 червня 2023 року.
Голова Європейського Конґресу Українців (ЄКУ) Богдан Райчинець уважає першочерговим зупинити війну. Питання опору інтеграції (культурна інтеграція — асиміляція) українців уважає важким, бо країни витрачають гроші на адаптацію дітей, які можуть стати громадянами іншої країни. В такій ситуації багато залежить від сім'ї, «Якщо дитина буде далі говорити українською чи буде дотичною до України, вона не асимілюється зразу. Якщо батьки махнуть рукою, то ніхто нічого з цим не зробить.» ЄКУ підтримує суботні школи, освітні програми, видавництво книжок, наголошує на важливості праці над національною програмою щодо повернення людей в Україну.
У європейських країнах асоціації часто нарікають на брак фінансування проєктів чи подій. Українські громади США та Канади самі фінансують проєкти та вирішують напрямки діяльності.
Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод в інтер'ю наголосив, що для сповільнення асиміляційних процесів важливо зберегти українську ідентичність через можливість вивчення мови, мережу освітніх закладів. Українська церква, український садочок, школа, молодіжна організація паралельно з навчанням у школі країни перебування, позашкільні програми, мистецькі та творчі гуртки, футбольні клуби, танці, співочий хор — можуть бути українськими. Ці заклади потрібні як запобіжники. Збереження української мови за кордоном — це першочерговий принцип.
Дискусія щодо міграції в Україні є на багатьох майданчиках.
Див. також
Примітки
- . 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- Олександра Бойко (25 січня 2023). ЄСПЛ визнав, що Росія окупувала частину Донбасу з травня 2014 року: що відомо. Суспільне.
- Новини 18 лютого: евакуація жителів ОРДЛО в Росію, росЗМІ про вибух в Донецьку. Українська правда. 18 лютого 2022.
- ЄС остаточно затвердив продовження тимчасового захисту для українських біженців. Еспресо TV. 19 жовтня 2023.
- Times, The Brussels. . www.brusselstimes.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- МОМ ООН. Ukraine [Україна] (англ.). Процитовано 9 серпня 2023.
- УВКБ ООН. Ukraine Refugee Situation [Ситуація з біженцями в Україні (з 24 лютого 2022)] (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
- ЄС очікує переселення понад 7 мільйонів українців через війну Росії. Європейська правда. 27 лютого 2022.
- [Бельгія виділяє 3 мільйони євро на гуманітарну допомогу Україні]. HLN. Новини (нідерландською) . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- В ООН очікують, що через війну Україну залишать до 5 млн українців. Європейська правда з посиланням на Рейтер. 25 лютого 2022.
- Міжнародна організація з міграції. Криза в Україні 2022—2023 років: рік реагування (PDF). Процитовано 7 серпня 2023.
- Лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку великої війни. Опендатабот. 16 серпня 2023.
- Статус тимчасового захисту в Європі отримали 3,71 млн біженців з України, у лідерах Польща, Німеччина та Чехія, — ООН. День. 24 липня 2023.
- Понад 360 000 українців залишили свої домівки з початку російського вторгнення. Європейська правда з посиланням на Ґардіан. 28 лютого 2022.
- Внаслідок нападу Росії внутрішніми переселенцями стали близько 1 млн українців — ООН. Європейська правда з посиланням на Ле фігаро. 1 березня 2022.
- Alex Hardie; Niamh Kennedy (1 березня 2022). [УВКБ ООН: Україна може стати «найбільшим кризовим центром Європи для біженців»] (англ.). CNN. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Найбільше у Польщі, Німеччині та Чехії: У Європі зареєстровано майже 5 млн біженців з України, — ООН. Еспресо TV з посиланням на Управління Верховного комісара ООН. 4 лютого 2023.
- Єврокомісарка в Києві розповіла, скільки українців вчаться і працюють у ЄС. Економічна правда. 12 травня 2023.
- Кількість українських біженців зі статусом тимчасового захисту в Європі вперше перевищила 5 млн. Інтерфакс-Україна. 2 квітня 2023.
- Business, Jennifer Korn, CNN. . CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . BBC News. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Solis, Dianne; Choi, Hojun (28 лютого 2022). . Dallas News (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Jan Pallokat (15 лютого 2022). (нім.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- (нім.). 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Carol Mang (1 березня 2022). (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Доповідь УВКПЛ (червень 2022). Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації, пп. 73—75.
{{}}: Пропущений або порожній|url=() - Radio Prague International (20 серпня 2023). Чехія готує програму для повернення українських біженців. Еспресо TV.
- . . 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
- . . 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- . . 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
- Iwan Santoro: Schweiz will ukrainische Flüchtlinge unbürokratisch aufnehmen. [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] In: srf.ch. 1. März 2022, abgerufen am 2. März 2022.
- Ярослав Прищепа (25 лютого 2022). Ірландія скасувала візовий режим для України. Суспільне.
- Petra Vissers: De opvang is al overvol: Oekraïense vluchtelingen wacht in Nederland een weinig warm welkom. [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] In: trouw.nl. 25 February 2022, retrieved 1 March 2022 (Dutch).
- У Нідерландах у 7 разів побільшало українців, які постраждали від торгівлі людьми. Еспресо TV з покликанням до видання NOS. 19 жовтня 2023.
- Petra Vissers: Vluchtelingen uit Oekraïne komen uit ‘de regio’ en zijn dus welkom in Nederland [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. In: trouw.nl. 27 February 2022, retrieved 1 March 2022 (Dutch).
- . Canada.ca (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- . Philstar.com. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- Pronczuk, Monika; Maclean, Ruth (1 березня 2022). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- Polnischer Grenzschutz weist Rassismus-Vorwürfe zurück [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.]. In: zeit.de. 28 February 2022, retrieved 1 March 2022.
- Ігор Токар (27 листопада 2021). Провал перепису 2020—2021. Скільки залишилось кримчан у Криму?. Радіо Свобода.
- Віктор Каспрук (14 серпня 2023). Що робити з росіянами, які оселилися на окупованих територіях. Еспресо TV.
- Діана Гасюк (14 жовтня 2023). Мігранти з Центральної Азії створили щонайменше два злочинних угруповання в Маріуполі. Главком.
- «Велике переселення»: ХІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив фокус-тему і дату проведення. Еспресо TV. 17 січня 2022. Процитовано 2023.
- Тетяна Богдан (28 грудня 2022). Як повернути українських біженців додому після війни. Економічна правда. Процитовано 6 серпня 2023.
- Програма заходу «Розбудова нової України» в рамках Міжнародної конференції з відновлення України в Лондоні. Детектор медіа. 19 червня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
- Уряд Німеччини хоче прискорити інтеграцію українців на ринок праці. Укрінформ. 19 жовтня 2023.
- Юлія Бондар (1 червня 2023). «Махати прапором вже не допоможе»: президент Європейського конгресу українців про проблеми біженців у Чехії. Радіо Свобода.
- Наталка Кудрик (14 червня 2023). Щоб повернути біженців, слід зберегти їхню українську ідентичність — президент СКУ. Радіо Свобода.
- Для повернення біженців слід зберегти їхню українську ідентичність — президент СКУ. Укрінформ. 14 червня 2023.
- Валерія Півень (30 серпня 2023). Міграція лише зростатиме: 800 тисяч українців планують покинути країну. Еспресо TV.
- Дарія Михайлишина (20 березня 2023). Що стимулюватиме українських біженців повернутися додому. Економічна правда.
- ГМ Опора (5 липня 2023). Кількість українців та їх міграція за кордон через війну — дослідження Громадянської мережі ОПОРА.(укр.)(англ.)
- Цікава мотивація. Вступ України до НАТО та ЄС допоможе повернути українських біженців і мігрантів додому — дослідження. NV. 11 липня 2023.
- Український інститут майбутнього (11 серпня 2023). Декілька алгоритмів боротьби з демографічною проблемою.
- Президент: Мета держави — повернути українських біженців додому. Укрінформ. 2 серпня 2023.
- Очільник МОН розповів про спеціальну програму навчання українських дітей за кордоном. Еспресо TV. 1 вересня 2023.
- Анастасія Іванців (1 вересня 2023). «Найкращий спосіб протистояти освітнім втратам — офлайн». Лісовий — про навчальний рік та уроки на ранок після обстрілів. Суспільне.
- Анна Родічкіна (7 вересня 2023). Все про українців за кордоном: хто вони, де та як їх повернути. Дослідження. Еспресо TV.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migracijna kriza vnaslidok rosijsko ukrayinskoyi vijni masove peremishennya vtikachiv vid vijni gromadyan Ukrayini inozemciv abo osib bez gromadyanstva sho pochalosya z vtorgnennyam rosijskih vijsk v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 roku z metoyu perebuvannya u bezpechnih miscyah v Ukrayini ta za kordonom Najbilsha v Yevropi kriza migraciyi naselennya pid chas najmasshtabnishoyi vijni v Yevropi z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Migracijna kriza vnaslidok rosijsko ukrayinskoyi vijniData 24 lyutogo 2022Misce Ukrayina Krayini prikordonni z Ukrayinoyu Moldova Polsha Rumuniya Slovachchina Ugorshina Krayina prikordonna sho atakuvala RosiyaPrichina Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Sajt MOM Ukrayina OON Mediafajli u Vikishovishi Z pochatku povnomasshtabnoyi vijni v Ukrayini bagatom lyudyam dovelosya pokinuti ridni mista domivki poyihati u inshu krayinu abi zberegti zhittya sobi i svoyim ridnim Sotni tisyach vtekli protyagom pershih kilkoh dniv pislya napadu Oskilki Ukrayina bula atakovana Rosijskoyu Federaciyeyu z pivnochi shodu ta pivdnya bilshist vtikachiv vid vijni znajshli pritulok na zahodi krayini ta u susidnih krayinah na zahid vid Ukrayini Polshi Ugorshini Moldovi Rumuniyi ta Slovachchini Bezvizovij rezhim mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskim Soyuzom dozvolyaye gromadyanam Ukrayini vilno peretinati mizhderzhavni kordoni krayin Yevropejskogo Soyuzu Yevropejskij Soyuz ta okremi krayini ogolosili sho budut vidkriti dlya ukrayinciv shob vtikachi vid vijni ne prohodili proceduru nadannya pritulku Bagatoh iz postrazhdalih prijnyali chleni rodin yaki vzhe prozhivayut u prijmayuchij krayini Zaliznichni kompaniyi v kilkoh derzhavah takih yak Polsha ta Nimechchina dozvolyayut ukrayinskim vtikacham vid vijni peresuvatisya potyagami bezkoshtovno Evakuaciyi gromadyan tretih krayin spriyali uryadi Ukrayini ta prijmayuchih krayin Uryad Indiyi aktivno dopomagav svoyim gromadyanam operaciya Ganga ta proponuvav dopomogu inshim Peredumovi18 lyutogo 2022 roku predstavniki timchasovo okupovanih Rosijskoyu Federaciyeyu rajoniv u Doneckij ta Luganskij oblastyah Ukrayini zayavili pro evakuaciyu meshkanciv cherez zrostannya napruzhenosti v regioni Yihnye zvernennya do gromadyan okupovanih teritorij bulo zapisano napered 16 lyutogo 2022 roku do eskalaciyi na liniyi frontu 24 lyutogo 2022 roku Ce posilyuvalo poboyuvannya mizhnarodnogo spivtovaristva pro organizaciyu provokaciyi z boku Rosiyi zadlya pochatku vijskovih dij pid privodom zagostrennya situaciyi Viyihati na teritoriyu Ukrayini miscevi ne mali mozhlivosti 21 lyutogo 2022 roku prezident Rosiyi Putin Vladimir viznav nezalezhnimi timchasovo okupovani RF na shodi Ukrayini rosijski kvaziderzhavni utvorennya tak zvani Donecka ta Luganska narodni respubliki 24 lyutogo 2022 roku Rosijska Federaciya pochala povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu Gumanitarni koridoriUkrayina bula atakovana Rosijskoyu Federaciyeyu z teritoriyi Bilorusi pivnich uzdovzh usogo rosijsko ukrayinskogo kordonu shid Azovskogo i Chornogo moriv pivden Evakuaciya civilnogo naselennya z cih napryamkiv do teritoriyi yaku kontrolyuye ukrayinskij uryad mogla buti lishe kriz liniyu bojovogo zitknennya ce potrebuye pripinennya vognyu ta gumanitarni koridori Gumanitarni koridori dlya evakuaciyi civilnogo naselennya z teritoriyi yaka timchasovo okupovana Rosijskoyu Federaciyeyu abo kontrolyuyetsya Zbrojnimi silami Rosijskoyi Federaciyi ta pov yazanimi ozbroyenimi grupami RF hotila dozvoliti lishe do svoyeyi krayini ta svogo soyuznika Bilorusi Yuridichna skladovaVtikachi vid vijni mozhut mati riznij status vimusheni pereselenci VPO v Ukrayini vtikachi vid vijni timchasovij prihistok peremishenoyi osobi za nacionalnoyu programoyu prijmayuchoyi krayini YeS shukachi pritulku za zayavkoyu na nadannya pritulku v inshih krayinah i todi mozhlivij status bizhencya pislya pozitivnogo virishennya spravi shukacha pritulku Gromadyanam Ukrayini dozvoleno podorozhuvati do deyakih krayin Yevropi bez viz i dozvoleno zalishatisya v krayini na 90 dniv bez specialnogo dozvolu Vidpovidno do shengenskih domovlenostej v yihavshi v bud yaku krayinu Shengenskoyi ugodi vtikachi vid vijni mozhut podorozhuvati do inshih krayin Shengenskoyi zoni bez bud yakih viz abo perevirok na kordoni Z 4 bereznya 2022 roku do 4 bereznya 2025 roku dlya vtikachiv vid vijni v YeS zadiyana Direktiva pro timchasovij prihistok shob ne prohoditi standartnu proceduru nadannya pritulku v Yevropejskomu Soyuzi Timchasovij prihistok nadayetsya 1 gromadyanam Ukrayini yaki prozhivayut na yiyi teritoriyi na 24 lyutogo 2022 roku 2 politichnim bizhencyam yaki prozhivayut v Ukrayini 3 chlenam simej pershih dvoh kategorij 4 vlasnikam postijnoyi ta timchasovoyi posvidki na prozhivannya v Ukrayini yaki ne mozhut povernutisya na batkivshinu z mirkuvan bezpeki Status timchasovogo prihistku ne nadayetsya gromadyanam tretih krayin yaki ne mali posvidki postijnogo prozhivannya v Ukrayini yaksho yihnya batkivshina vvazhayetsya bezpechnoyu Uryad Nimechchini zayaviv pro namir nadati zahist yak ukrayincyam tak i gromadyanam tretih krayin yaki legalno prozhivali na teritoriyi Ukrayini Zaliznichni kompaniyi kilkoh krayin zokrema Nimechchini ta Avstriyi dozvolyayut ukrayinskim vtikacham vid vijni bezkoshtovno podorozhuvati potyagom V inshih krayinah gromadyani Ukrayini povinni podati zayavu pro nadannya pritulku ChiselnistMigraciya ukrayinciv u 2023 roci z 24 lyutogo 2022 status osib miljoniv Vnutrishno peremisheni 5 088 Povernulisya 4 757 Bizhenci 6 231 Na traven 2023 roku za ocinkoyu MOM Bizhenci osobi zareyestrovani dlya zahistu v krayinah abo yaksho cya cifra nedostupna bizhenci zareyestrovani yak prozhivayuchi v krayinah u vsomu sviti na 1 serpnya 2023 za ocinkoyu OON U razi rosijskoyi vijni rizni mizhnarodni organizaciyi peredbachali sho chiselnist bude vnutrishno peremishenih osib 7 5 miljoniv osib cherez dva misyaci v Ukrayini potrebuvatimut medichnoyi dopomogi 12 miljoniv osib za ocinkoyu Gumanitarnogo ofisu OON 27 lyutogo 2022 roku vtikachiv vid vijni v susidnih krayinah mozhe dosyagti 4 miljoniv osib za ocinkoyu Upravlinnya Verhovnogo komisara OON u spravah bizhenciv UVKB OON Za rik rosijskoyi vijni Mizhnarodna organizaciya z migraciyi MOM zrobila ocinku migracijnij krizi Stanom na sichen 2023 roku ponad 19 miljoniv osib zalishalisya pid vplivom tih chi inshih form peremishennya u tomu chisli 5 4 miljoniv vnutrishno peremishenih osib VPO 58 z yakih perebuvali v nomu shist abo bilshe misyaciv ta 5 5 miljoniv osib yaki povernulisya p yata chastina z yakih povernulasya z za kordonu MOM Ukrayina Ponad visim miljoniv ukrayinciv znajshli pritulok za kordonom todi yak bulo zafiksovano 602 337 vipadkiv peretinu kordonu gromadyanami tretih krayin GTK z Ukrayini do susidnih krayin UVKB OON 2023 MOM 2023 Za ocinkoyu OON z 24 lyutogo 2022 roku do 1 serpnya 2023 roku kordon z Ukrayini peretnuli 22 5 miljoni osib do Ukrayini 15 8 miljoniv osib z krayinami sho vklyucheni do Regionalnogo planu reaguvannya na bizhenciv Za danimi Derzhprikordonsluzhbi Ukrayini z sichnya 2022 roku po cherven 2023 roku Ukrayinu zalishili 26 36 miljoniv osib v yihali do Ukrayini 23 66 miljoni osib Zmini chiselnosti Peremishennya z krayini v krayinu ne obov yazkovo oficijno reyestruyutsya Chiselnist vtikachiv vid vijni chasto ye lishe ocinkami Na seredinu 2020 roku Ukrayinska diaspora u sviti 6 1 miljoniv osib u Yevropi 5 miljoniv osib za ocinkoyu UVKB OON Na 27 lyutogo 2022 roku za ocinkoyu UVKB OON pislya pochatku masshtabnogo rosijskogo vtorgnennya 24 lyutogo 2022 roku z Ukrayini vtekli ponad 368 tisyach lyudej Oskilki stanom na 1 bereznya 2022 roku ponad 600 000 vtikachiv vid vijni viyihali z Ukrayini do susidnih krayin Agenciya OON u spravah bizhenciv UVKB OON poboyuvalasya sho situaciya mozhe pererosti u najbilshu krizu bizhenciv u Yevropi v comu stolitti Zgidno z doslidzhennyam Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi MOM provedenomu z 9 do 16 bereznya 2022 roku majzhe 6 48 miljoniv lyudej ye peremishenimi v Ukrayini cherez pryamij rezultat vijni Dani MOM pokazuyut sho 13 5 vidsotka novih peremishenih osib uzhe mali dosvid peremishennya uprodovzh 2014 2015 rokiv Za ocinkoyu OON na 30 bereznya 2022 roku 4 miljoni ukrayinskih vtikachiv vid vijni viyihali z Ukrayini na 10 kvitnya 2022 bilsh za 4 5 miljoni na 2 travnya 2022 go zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila 5 5 miljoniv na 17 sichnya 2023 roku 7 977 980 dzherelo Chiselnist vtikachiv vid vijni z Ukrayini zareyestrovanih dlya timchasovogo prihistku v Yevropi stanom na 31 sichnya 2023 roku sklala 4 miljoni 823 33 tisyachi osib OON V Ukrayinu za ocinkoyu OON iz 28 lyutogo 2022 roku do 28 bereznya 2023 roku v yihalo 11 200 miljoniv osib bez urahuvannya danih Ugorshini RF i Bilorusi Z zhovtnya 2022 roku dani shodo Rosiyi pripinili onovlyuvatisya todi yak shodo Bilorusi voni she davnishi Chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni na lipen 2023 u krayinah sho vklyucheni do Planu reaguvannya na bizhenciv Krayini Chiselnist Polsha 1 639 725 Chehiya 543 190 Bolgariya 164 470 Rumuniya 138 825 Slovachchina 122 480 Litva 79 205 Estoniya 48 590 Ugorshina 36 930 Latviya 32 325 Moldova 3 195 Primitka bizhenci osobi zareyestrovani dlya zahistu v kozhnij krayini abo yaksho cya cifra nedostupna bizhenci zareyestrovani yak prozhivayuchi v cij krayini za ocinkoyu Chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni v inshih susidnih z Ukrayinoyu krayinah Krayini Chiselnist osib zareyestrovanih u krayini Bilorus 27 675 RF 1 275 315 Primitka cifri dlya Rosiyi vklyuchayut ukrayinciv zareyestrovanih dlya vsih form perebuvannya u 2022 roci 65 4 tis osib otrimali status bizhencya abo timchasovogo pritulku peretnuli kordon z 24 lyutogo 2022 2 852 395 osib na 3 zhovtnya 2022 dani pro nabuttya nimi statusu vidsutni dani pro peretin kordonu do Ukrayini vidsutni Peretnuli kordon z Bilorussyu 16 705 osib z 24 lyutogo 2022 za ocinkoyu Chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni na lipen 2023 v inshih krayinah Yevropi lishe krayini z ponad 10 000 bizhenciv Krayini Chiselnist Nimechchina 961 725 Ispaniya 186 685 Italiya 186 455 Avstriya 101 235 Niderlandi 94 415 Irlandiya 90 615 Shvejcariya 87 495 Franciya 71 970 Belgiya 71 730 Finlyandiya 61 815 Shveciya 60 675 Portugaliya 56 995 Norvegiya 53 440 Daniya 42 755 Greciya 25 480 Horvatiya 23 820 Kipr 19 290 Sloveniya 10 760 Primitka bizhenci osobi zareyestrovani dlya zahistu v kozhnij krayini abo yaksho cya cifra nedostupna bizhenci zareyestrovani yak prozhivayuchi v cij krayini za ocinkoyu Zhitlo ta dopomogaSpivzasnovnik Airbnb ta she dvoye chinovnikiv nadislali listi yevropejskim lideram krayin yaki mayut spilnij kordon z Ukrayinoyu ta zaproponuvali kompaniyam timchasovu pidtrimku na zhitlo vtikachiv vid vijni Shema bude finansuvatisya za rahunok pozhertv zroblenih cherez sajti Refugee Fund i za pidtrimki hostiv na platformi Taki organizaciyi yak YuNISEF Agentstvo OON u spravah bizhenciv Mizhnarodnij komitet poryatunku Ob yednanij komitet dopomogi ukrayinsko amerikanskim ta inshi pochali prijmati groshovi pozhertvi na dopomogu vtikacham vid vijni ta postrazhdalim vid vijni Inshi napriklad Kyiv Independent rozpochali kampaniyi GoFundMe shob zibrati groshi na konkretni cili abo zaklikati fizichnih osib peredati fizichni rechi DerzhaviKrayini sho mezhuyut z Ukrayinoyu Polsha Volonterska dopomoga na vokzali v Peremishli Polsha Volonteri dopomagayut vtikacham vid vijni na vokzali v Peremishli Vzhe 15 lyutogo 2022 roku Polsha ochikuvala mozhlivogo napadu Rosiyi Uryad poprosiv gromadi pidgotuvatisya do miljona vtikachiv vid vijni Z 24 lyutogo do 27 lyutogo 2022 roku povidomlyalosya sho ponad 280 tisyach vtikachiv vid vijni peretnuli kordon z Polsheyu Na prikordonnomu perehodi neyevropejski studenti ukrayinskih vishiv skarzhilisya na rasistske nerivne stavlennya Stanom na 18 bereznya najbilshe vtikachiv vid vijni z Ukrayini prijnyala Polsha bilsh za 2 miljoni lyudej na 5 kvitnya 2 5 miljoni na 30 kvitnya 3 miljoni Rumuniya 22 lyutogo 2022 roku ministr oboroni Rumuniyi Vasile Dinku zayaviv sho u razi nadzvichajnoyi situaciyi krayina zmozhe prijnyati ponad 500 tisyach vtikachiv vid vijni Hocha vidpovidalni organizaciyi zaznachali sho infrastrukturi krayini zamalo takogo potoku migrantiv Za yihnimi ocinkami timchasovi tabori krayini buli rozrahovani na 2500 misc hocha v ryadi regioniv voni mogli buti stvoreni protyagom dekilkoh godin Pershi vtikachi vid vijni pribuli do Rumuniyi cherez 2 dni U seredini bereznya povidomlyalosya sho rumunskij kordon peretnuli blizko 460 tisyach vtikachiv vid vijni Na 13 kvitnya krayina prijnyala ponad 686 tisyach pereselenciv yaki ryatuvalisya vid rosijskogo vtorgnennya Vlada Rumuniyi takozh pidtrimuvala susidnyu Moldovu pereselyayuchi vtikachiv vid vijni na svoyu teritoriyu Moldova Centr dlya vtikachiv vid vijni obladnanij na sportivnomu stadioni v Kishinevi Yak i inshi krayini sho mezhuyut z Ukrayinoyu Moldova prijnyala pershih vtikachiv vid vijni uzhe v pershi dni vijni U krayini bulo stvoreno Centr upravlinnya krizovimi situaciyami dlya koordinaciyi potokiv migrantiv organizaciyi rozmishennya ta socialnoyi dopomogi Na 9 bereznya 2022 roku do Moldovi v yihalo blizko 250 tisyach ukrayinskih pereselenciv Moldova prijnyala najbilshe ukrayinciv u pererahunku na dushu naselennya 4 vid zagalnogo naselennya krayini i zatrimka dopomogi yevropejskoyi spilnoti viklikala zrostannya socialnoyi naprugi Vlada Bolgariyi ta Rumuniyi bula zmushena dopomagati z vivozom potoku vtikachiv vid vijni na svoyu teritoriyu Chastinu migrantiv sho perebuvayut u Moldovi pogodilasya prijnyati vlada Nimechchini ZMI neviznanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki povidomlyali sho na yiyi teritoriyu pribulo blizko 27 3 tisyachi gromadyan Ukrayini 21 tisyacha podali zayavi na timchasovij dozvil na prozhivannya Za danimi OON na 13 kvitnya chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni yaki peretnuli moldovskij kordon z pochatku vtorgnennya perevishila 410 tisyach Ugorshina Ugorski volonteri dopomagayut vtikacham vid vijni Uryad Ugorshini zayaviv pro namir prijnyati ukrayinskih vtikachiv vid vijni nevdovzi pislya pochatku povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya Na pochatku bereznya ugorskij kordon peretnuli 105 tis ukrayinskih vtikachiv vid vijni todi yak zayavu na otrimannya pritulku v krayini podali lishe 313 osib Do kincya misyacya predstavnik uryadu zayaviv sho Ugorshina prijnyala ponad 540 tisyach tih hto ryatuyetsya vid konfliktu abo po 5 ukrayinciv na kozhni 100 gromadyan krayini Ale neuryadovi organizaciyi napolyagali sho realna chiselnist vtikachiv vid vijni nabagato mensha oskilki bilsha chastina zalishaye Ugorshinu nevdovzi pislya peretinu kordonu U rezultati za timchasovim pritulkom oficijno zvernulosya lishe ponad sim tisyach osib Za danimi OON na 13 kvitnya chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni sho peretnuli ugorskij kordon z pochatku vtorgnennya perevishila 419 tisyach osib Vtikachi vid vijni na Ukrayinsko Slovackomu kordoni Slovachchina Pro pidgotovku vladi Slovachchini do naplivu ukrayinskih vtikachiv vid vijni stalo vidomo she do pochatku rosijskogo nastupu Odrazu pislya slovacka vlada posilila ohoronu kordoniv ta vidkrila dodatkovi prikordonni perehodi dlya vtikachiv vid vijni z boku Ukrayini Bulo dozvoleno v yizd vtikacham vid vijni bez chinnih dokumentiv Na teritoriyi Slovachchini dlya nih bula dostupna onlajn platforma dlya reyestraciyi prozhivannya dostup do bazovogo medichnogo obslugovuvannya ta yuridichna dopomoga Meshkanci krayini yaki prijmayut pereselenciv mogli rozrahovuvati na finansovu pidtrimku derzhavi Robotodavci zayavlyali sho legalno zdatni vlashtuvati vid 100 tisyach lyudej Cherez p yat tizhniv z pochatku rosijskogo vtorgnennya slovacko ukrayinskij kordon peretnuli ponad 280 tisyach osib sho dorivnyuvalo priblizno 5 naselennya krayini na 6 travnya 2022 vzhe ponad 391 tisyach Bilorus Nezabarom pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya Derzhavnij prikordonnij komitet Respubliki Bilorus pochav povidomlyati pro pributtya v krayinu ukrayinskih vtikachiv vid vijni Z boku vladi ta Chervonogo hresta yim pochala nadavatisya dopomoga Za period z 24 lyutogo do 11 bereznya vsogo z Ukrayini na kordon Bilorusiyi pribulo 1760 osib Na 25 bereznya Derzhavnij prikordonnij komitet zayaviv pro 6097 vtikachiv vid vijni z Ukrayini Ponad 2000 yih nezabarom poyihali na teritoriyu Polshi Latviyi ta Litvi 23 bereznya 2022 roku Bilorus dozvolila do 15 kvitnya bezvizovij v yizd z boku Ukrayini vsim hto ryatuyetsya vid bojovih dij 30 bereznya 2022 roku ministr osviti Respubliki Bilorus O Ivanec zayaviv sho ukrayinski diti mozhut navchatisya u biloruskih zakladah osviti Na 6 travnya 2022 roku kordon peretnuli 26 278 osib dzherelo Rosiya Div takozh Sistema filtracijnih taboriv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni ta Vikradennya ditej pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 18 lyutogo 2022 roku predstavniki kvaziderzhavnih utvoren DNR ta LNR zayavili pro evakuaciyu naselennya timchasovo okupovanih rajoniv u Doneckij ta Luganskij oblastyah Ukrayini na teritoriyu Rosiyi Rosijski vijskovi povidomlyali sho z 18 go po 23 lyutogo 2022 roku teritoriyu timchasovo okupovanih rajoniv Doneckoyi i Luganskoyi oblastej zalishili ponad 106 tisyach osib Napruzheni bojovi diyi ta zahoplennya riznih rajoniv Ukrayini Zbrojnimi silami Rosijskoyi Federaciyi ta pov yazanimi ozbroyenimi grupami prizveli do masovogo vimushenogo peremishennya civilnogo naselennya zokrema na teritoriyu yaka okupovana Rosijskoyu Federaciyeyu abo kontrolyuyetsya Zbrojnimi silami Rosijskoyi Federaciyi ta pov yazanimi ozbroyenimi grupami Lyudi yaki tikali vid nebezpeki chasto buli zmusheni evakuyuvatisya v bud yakomu mozhlivomu napryamku nezalezhno vid vlasnih upodoban Za pershij misyac vtorgnennya v Ukrayinu she 420 tisyach osib z nih ponad 88 tisyach Diti Hocha za danimi OON na 10 kvitnya chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni u Rosiyi stanovila lishe blizko 404 tisyachi osib na 6 travnya 2022 ponad 739 tisyach Vid zhovtnya 2022 roku dani shodo Rosiyi pripinili onovlyuvatisya Dani shodo peretinu kordonu u zvorotnomu napryamku z RF do Ukrayini Rosijska Federaciya prihovuye Tisyachi ukrayinciv buli deportovani do Rosiyi Yih vidpravlyayut u filtracijni tabori yaki bazuyutsya u kolishnih sanatoriyah ta inshih podibnih miscyah sho roztashovani po vsij Rosiyi Rosijska vlada stverdzhuye sho evakuyuye lyudej iz zoni bojovih diyi odnak okrim yak nasilnickoyi deportaciyi ce nazvati ne mozhna Vidannya Inews viyavilo 6250 ukrayinciv yaki zaraz perebuvayut u 38 taborah u tomu chisli 621 ditinu Blizko tretini z nih zhiteli Mariupolya Rosijska Federaciya vidmovlyaye UVKPL ta MKChH u dostupi do misc internuvannya deportaciyi dostupi do osib yaki buli zatrimani pislya togo yak ne projshli filtraciyu a takozh do lyudej yaki projshli filtraciyu vtim buli zatrimani Inshi krayini Yevropi Poziciya YeS Yevropejskij soyuz nadav 17 milyardiv yevro krayinam prijmayuchim vtikachiv vid vijni z Ukrayini Volonter iz vkazivnikom na zaliznichnij stanciyi Berlina Nimechchina Pershi ukrayinski vtikachi vid vijni pribuli do prikordonnogo nimeckogo mista Brandenburg nastupnogo dnya pislya vtorgnennya rosijskih vijsk Uryad krayini zayaviv pro namir nadati zahist yak ukrayincyam tak i gromadyanam tretih krayin yaki ranishe prozhivali na teritoriyi vijskovogo konfliktu Dlya reyestraciyi vtikachiv vid vijni bulo zapusheno onlajn platformu organizovano bezkoshtovnij proyizd z Polshi na poyizdah Deutsche Bahn dlya pred yavnikiv ukrayinskih pasportiv bezkoshtovnij proyizd na miscevih poyizdah ta avtobusah a takozh rozdacha kvitkiv sho viyizhdzhayut z Nimechchini do inshih krayin Ministerstvo vnutrishnih sprav povidomlyalo pro 300 tisyach privatnih budinkiv gotovih prijnyati migrantiv organizovuvalisya zbori dlya postrazhdalih timchasovi pritulki buli vlashtovani na zaliznichnomu vokzali ta v aeroportu Berlina Vlada krayini takozh nadavala finansovu dopomogu inshim yevropejskim krayinam yaki prijmayut na svoyij teritoriyi migrantiv Za tri tizhni u Nimechchini oficijno zareyestruvalisya blizko 160 tisyach ukrayinskih vtikachiv vid vijni Na pochatku kvitnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni sho zareyestruvalisya perevishila 300 tisyach na 6 travnya 2022 400 tisyach Chehiya Ukrayinski vtikachi vid vijni v Brno Chehiya U pershij tizhden bereznya Uryad Chehiyi povidomlyav sho do krayini pribuli blizko 100 tisyach vtikachiv vid vijni Do 10 bereznya yihnya chiselnist zrosla majzhe do 200 tisyach abo blizko 2 vsogo naselennya Chehiyi Zdebilshogo voni pribuvali z boku Slovachchini chi Polshi V yizhdzhayuchi mogli skoristatisya polegshenoyu proceduroyu otrimannya posvidki na prozhivannya ta dostupom do nacionalnoyi medicini Dlya koordinaciyi potokiv migrantiv bulo stvoreno Regionalni centri dopomogi yaki zajmalisya yak rozselennyam vtikachiv vid vijni tak j yih vivezennyam iz susidnih krayin ta vidpravlennyam gumanitarnoyi dopomogi Osnovnim punktom priznachennya tih hto v yizhdzhaye do Chehiyi bula Praga kudi shodnya pribuvalo bilshe tisyachi lyudej Oskilki misc rozmishennya brakuvalo derzhava podala zayavku stvorennya 25 modulnih gumanitarnih baz mistkistyu do 50 tisyach osib Yak i v Polshi zhitelyam krayini prijmayuchim vtikachiv vid vijni buli priznacheni groshovi kompensaciyi U seredini bereznya chiselnist vtikachiv vid vijni sho pribuli do Chehiyi dosyagla 270 tisyach i vlada bula zmushena zayaviti sho isnuyuchih resursiv ne vistachaye dlya rozmishennya ta dopomogi novim vtikacham vid vijni nezabarom u krayini bulo ogolosheno nadzvichajnij stan Na 7 kvitnya vlada krayini vidala 272 tisyach specialnih viz ukrayinskim migrantam i planuvala vitratiti na dopomogu novopribulim priblizno 2 17 mlrd u 2022 roci na 6 travnya 2022 chiselnist vtikachiv vid vijni perevishilo 330 tisyach U 2023 roci Chehiya Bolgariya Uzhe za desyat dniv pislya pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya v Bolgariyu cherez Rumuniyu v yihalo blizko 25 tisyach ukrayinciv She cherez tizhden yihnya chiselnist zrosla majzhe do 70 tisyach Stanom na 4 kvitnya za timchasovim zahistom krayini zvernulosya blizko 40 tisyach osib todi yak bilsha chastina z 144 tisyach sho v yihali virushila v inshi krayini Italiya Priblizno za dva tizhni z pochatku rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v Italiyu vtekli ponad 23 tisyachi osib 90 z yakih stanovili zhinki ta diti Do seredini bereznya chiselnist vtikachiv vid vijni z Ukrayini dosyagla 53 tisyachi Hocha vlada zayavlyala pro namir prijnyati bilsh nizh utrichi bilshu chiselnist lyudej voni zaprovadili nadzvichajnij stan cherez napliv vtikachiv vid vijni Na 6 travnya 2022 zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila 111 tisyach Ispaniya Naprikinci lyutogo uryad Ispaniyi uhvaliv rishennya pro legalizaciyu vsih ukrayinciv yaki perebuvali v krayini Na toj moment yihnya chiselnist stanovila blizko 100 tisyach osib i vlada pragnula vregulyuvati yihnye stanovishe zabezpechivshi dostup do socialnoyi dopomogi ohoroni zdorov ya ta rinku praci Regionalna vlada vislovila gotovnist prijnyati bilshe ukrayinskih pereselenciv i majzhe za misyac vid pochatku eskalaciyi ukrayinskogo konfliktu do krayini v yihalo blizko 25 tisyach vtikachiv vid vijni Z nih lishe 9 tisyach reyestruvalisya v organah vladi 22 bereznya uryad anonsuvav novu programu pidselennya migrantiv na 6 12 misyaciv u budinki chiyi vlasniki viyavili bazhannya dopomogti Na pochatku kvitnya ocinki uryadu zrosli vin zayavlyav pro gotovnist nadati uves mozhlivij zahist priblizno 110 tisyacham vtikacham vid vijni yaki pribuli do Ispaniyi z pochatku rosijskogo nastupu Ale oficijno za zahistom krayini zvernulosya blizko 50 tisyach na 6 travnya majzhe 75 tisyach Avstriya Naprikinci lyutogo ministr vnutrishnih sprav Gerhard Karner pidtverdiv gotovnist Avstriyi prijnyati vtikachiv vid vijni z Ukrayini Priyizhdzhim bulo dozvoleno vilno perebuvati v Avstriyi do 90 dniv Dlya nih bulo organizovano blizko 27 tisyach privatnih nochivliv garyachu liniyu ta punkti medichnoyi dopomogi dopomogu u poshuku roboti ta mozhlivostej u sferi osviti a takozh centri dlya novopribulih u stolici ta regionah Shtiriya Karintiya Verhnya Avstriya Avstriya takozh stala odniyeyu z derzhav YeS yaki nadali finansovu dopomogu 7 mln yevro ta organizuvali viviz ukrayinskih vtikachiv vid vijni z teritoriyi Moldovi Na 6 travnya 2022 zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila 64 tisyachi Franciya Naprikinci lyutogo vlada krayini napravila gumanitarnu dopomogu Polshi ta Moldovi na yaki pripav osnovnij napliv vtikachiv vid vijni Nezabarom potik migrantiv dosyag Franciyi i za danimi na 10 bereznya v krayinu pribulo blizko 7 tisyach osib sho ryatuyutsya vid vijskovih dij Na toj moment vlada zayavlyala pro gotovnist prijnyati do 25 tisyach osib Ale chiselnist tih hto pribuvav shvidko zrostala do seredini bereznya vona sklala vzhe 17 tisyach a cherez misyac z pochatku vijskovih dij 30 tisyach Do kincya bereznya chiselnist ukrayinskih migrantiv sho v yihali do Franciyi dosyagla 45 tisyach Dlya yih rozmishennya diyav specialnij portal de vzhe na pochatok misyacya bulo dodano ponad 10 tisyach variantiv zhitla vid privatnih osib ta blagodijnih organizacij Na 6 travnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila 53 tisyachi Litva Vidrazu pislya pochatku rosijskogo nastupu na Ukrayinu Ministerstvo vnutrishnih sprav Litvi pidtverdilo sho municipaliteti zdatni rozmistiti do 10 tisyach vtikachiv vid vijni Z 4 bereznya vsim ukrayincyam u Litvi nadavali richnij dozvil na prozhivannya z mozhlivistyu prodovzhennya prozhivannya dostupu do rinku praci ta osviti Uryad mav namir vidiliti 3 3 miljona yevro na psihologichnu dopomogu perekladi yuridichni poslugi harchuvannya prozhivannya ta ohoronu zdorov ya Poziciya vladi viklikala nevdovolennya arabskih migrantiv yaki pribuli v krayinu rokom ranishe cherez biloruskij kordon Iz 2 tis irakskih migrantiv yaki stanovili bilshist u migracijnih taborah krayini dozvil na prozhivannya otrimali lishe 5 osib Majzhe za misyac iz eskalaciyi konfliktu v krayini bulo zareyestrovano blizko 26 9 tisyach vtikachiv vid vijni z yakih 11 7 tisyach nepovnolitnih Stanom na 9 kvitnya zagalna chiselnist novopribulih vtikachiv vid vijni u krayini zrosla majzhe do 41 9 tisyach z yakih 17 5 tisyach nepovnolitni na 6 travnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni stanovila 51 tisyachu osib Estoniya Tallinn plosha Svobodi Spochatku vlada krayini zayavlyala sho gotova prijnyati lishe do 2 tisyach migrantiv Ale vzhe na pochatku bereznya uryad vidiliv 1 3 mln evro na dopomogu ukrayinskim vtikacham vid vijni i polegshiv koronavirusni obmezhennya shodo novopribulih Inozemcyam yaki ryatuyutsya vid vijskovogo konfliktu v Ukrayini nadavali zhitlo dostup do osviti ta rinku praci medichnu dopomogu Usogo na 31 bereznya do krayini pribulo ponad 25 3 tisyachi tih hto ryatuyetsya vid vijni do 14 kvitnya ponad 30 4 tisyachi z nih 20 1 tisyachi podali zayavki na timchasovij zahist Centri prijomu vtikachiv vid vijni pracyuyut u Tallinni Tartu ta Pyarnu Tim ukrayincyam yaki priyihali do Estoniyi do 24 lyutogo 2022 roku i ne mozhut povernutisya dodomu cherez vijnu nadayetsya mozhlivist zaprositi mizhnarodnij zahist Rozglyad klopotan pro mizhnarodnij zahist gromadyan Ukrayini provoditsya za sproshenoyu proceduroyu ta trivaye odin misyac Pravo na timchasovij zahist ne poshiryuyetsya na gromadyan Ukrayini ta chleniv yihnih simej yaki prozhivali chi perebuvali v Estoniyi do 24 lyutogo 2022 roku Cya kategoriya osib mozhe j nadali timchasovo zalishatisya v Estoniyi navit yaksho termin yihnogo bezvizovogo perebuvannya abo diyi vizi zakinchivsya Za danimi Departamentu policiyi ta prikordonnoyi ohoroni Estoniyi z 27 lyutogo po 23 kvitnya do krayini pribuli 33 115 ukrayinskih vtikachiv vid vijni z nih 21 992 osobi podali klopotannya na timchasovij zahist u timchasovih miscyah prozhivannya rozmisheno 4465 osib z nih 1706 ditej Stanom na 18 kvitnya v Estonskij informacijnij sistemi osviti EHIS bulo zareyestrovano 3206 ditej ta pidlitkiv yaki pribuli z Ukrayini U dityachih sadkah zareyestrovano 718 ditej v osnovnij shkoli 2254 osobi u gimnaziyah 145 u profesijno tehnichnih uchilishah 89 Portugaliya Uzhe v pershi dni pislya pochatku rosijskogo nastupu vlada portugalskoyi stolici zayavila pro namir prijnyati ukrayinskih vtikachiv vid vijni Protyagom dvoh nastupnih tizhniv vlada zadovolnila ponad 6 tisyach zapitiv pro timchasovij prihistok lyudej yaki pribuli z Ukrayini Do 18 bereznya 2022 roku zagalna chiselnist ukrayinskih migrantiv sho v yihali do Portugaliyi perevishila 10 tisyach sho majzhe dorivnyuvalo zagalnij kilkosti vtikachiv vid vijni yakih krayina prijnyala za poperedni sim rokiv Cherez chotiri dni chiselnist migrantiv sho v yihali v Portugaliyu zrosla do 20 tisyach z nih bilshe tretini diti deyaki z yakih podorozhuvali bez batkiv Na platformi specialno stvorenij uryadom zareyestruvalosya blizko 1 8 tisyach simej yaki gotovi prijnyati ukrayinskih ditej Oskilki ukrayinska diaspora she do pochatku vijskovogo konfliktu bula odniyeyu z najbilshih u krayini chiselnist tih hto zvernuvsya za zahistom derzhavi shvidko zrostala i do 7 kvitnya stanovila 28 5 tisyach na 6 travnya 33 1 tisyachi Shveciya Pid chas yevropejskoyi migracijnoyi krizi 2015 roku Shveciya prijnyala najbilshu chiselnist vtikachiv vid vijni na dushu naselennya blizko 163 tis priyizhdzhih na 10 mln zhiteliv I piznishe vlada bula zmushena posiliti migracijnu politiku cherez navantazhennya na administrativni organi Ale vzhe nevdovzi pislya eskalaciyi rosijsko ukrayinskoyi vijni voni vislovili namir prijnyati pereselenciv ta napravili gumanitarnu dopomogu na pidtrimku roboti Mizhnarodnogo komitetu Chervonogo Hresta v Ukrayini Prote naprikinci lyutogo lishe 127 lyudina zvernulisya po zahist derzhavi Z rozvitkom vijni chiselnist migrantiv zrostala za dva tizhni z pochatku rosijskogo nastupu do Shveciyi shodnya v yizhdzhalo do 4 h tisyach osib z Ukrayini Na 6 travnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni dosyagla 32 tisyachi Belgiya Pro gotovnist prijnyati ukrayinskih vtikachiv vid vijni vlada Belgiyi povidomila 25 lyutogo 2022 roku ale zaklikala yevropejski krayini koordinuvati migracijni potoki Napliv ukrayinskih vtikachiv vid vijni u krayinu prizviv do perevantazhenosti derzhavnih organiv ta cherg do reyestracijnih centriv Pribulcyam nadavalisya medikamenti dostup do osviti ta timchasove zhitlo zokrema korolivska rodina Belgiyi peredala pid rozselennya chastinu svoyeyi neruhomosti u Valloniyi Tervyurene ta Bryusseli Takozh vlada krayini povidomlyala pro namir vidiliti 3 mln evro na gumanitarnu dopomogu Na 6 travnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni stanovila 30 8 tisyach Daniya Poster u Kopengageni yakij reklamuye municipalnu storinku dopomogi ukrayinskim vtikacham vid vijni Na 26 bereznya priblizno 24 tisyachi ukrayinskih vtikachiv vid vijni zareyestruvalisya dlya podannya dokumentiv na timchasovij dozvil na prozhivannya v Daniyi Pri comu ociniti tochnu chiselnist migrantiv bulo skladno oskilki chastina tih hto v yihav prozhivala v privatnih budinkah i ne reyestruvalasya a she chastina pryamuvala do Shveciyi U pivnichno zahidnih regionah krayini sposterigalasya najbilsha koncentraciya pereselenciv i taki municipaliteti yak Zahidna Yutlandiya vislovlyuvali poboyuvannya mozhlivu nestachu zhitla dlya novopribulih Na 6 travnya zagalna chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila 30 tisyach Latviya Informacijnij shit u Rizi z podyakoyu za postijnu pidtrimku ukrayinciv ta Ukrayini 24 lyutogo uryad Latviyi zatverdiv plan dij u nadzvichajnih situaciyah shodo prijomu ta rozmishennya priblizno 10 000 vtikachiv vid vijni z Ukrayini a cherez dva dni pochali pribuvati pershi vtikachi vid vijni za spriyannya Latvijskoyi asociaciyi samarityan Kilka neuryadovih organizacij municipalitetiv shkil ta ustanov takozh poobicyali nadati zhitlo 27 lyutogo blizko 20 profesijnih vodiyiv dobrovolciv virushili do Lyublina z podarovanimi pripasami dostavivshi ukrayinskih vtikachiv vid vijni do Latviyi na zvorotnomu shlyahu Shvejcariya Gromadyaninu Ukrayini z biometrichnim pasportom vzhe mozhna v yihati do Shvejcariyi bez vizi Trivalist perebuvannya tri misyaci Ministr yusticiyi Karin Keller Satter zayavila 28 lyutogo sho v majbutnomu vtikacham vid vijni bez pasportiv takozh budut radi Misce prozhivannya bilshe ne povinno obmezhuvatisya v chasi Federalnij uryad i kantoni shvidko zabezpechat zhitlom dev yat tisyach vtikachiv vid vijni Yak povidomlyaye SRF usi politichni partiyi vistupayut za shvidkij prijom ukrayinskih vtikachiv vid vijni Irlandiya Irlalniya odna iz pershih krayin Yevrosoyuzu yaka pochala aktivno prijmati vtikachiv vid vijni z Ukrayini Majzhe odrazu pislya pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya 25 lyutogo Irlandiya skavuvala vizovij rezhim z Ukrayinoyu Za danimi OON v Irlandiyi perebuvaye 56 tisyach ukrayinskih vtikachiv vid vijni Usi vtikachi vid vijni odrazu otrimuyut status Temporary Protection Timchasovij Zahist pislya napravlyayutsya do rozpodilchih centriv Odnim z najvidomishih ta najnavantazhenishih ye koncertnij zal sho u zahidnomu peredmisti Dublina Ukrayinci mayut pravo otrimuvati shotizhnevu finansovu dopomogu vid derzhavi u rozmiri vid 117 do 206 Do pevnogo periodu pislya yak pravilo ne trivalogo perebuvannya v rozpodilchih centrah ukrayinci rozselyalisya do goteliv po vsij krayini Ale v yakijs moment chiselnist vtikachiv vid vijni perevishila potuzhnosti Irlandiyi cherez sho uryad buv vimushenij rozselyati lyudej u sportzali ranishe zakonservovani goteli tosho Razom iz cim cherez hvilyu vtikachiv vid vijni do Irlandiyi v krayini zagostrilas zhitlova kriza Kupiti abo orenduvati kvartiru skladno a podekudi majzhe nemozhlivo Niderlandi Cherez poperedni vizovi pravila z Ukrayinoyu ukrayinci v poshukah bezpeki mozhut legko distatisya litakom do Niderlandiv i zalishitisya na tri misyaci Za cej chas voni v osnovnomu povinni znajti sobi zhitlo Centri pritulku vzhe perepovneni Bilshe togo Ukrayina dosi vvazhayetsya bezpechnoyu krayinoyu pohodzhennya pidsumuvala 25 lyutogo pravovu situaciyu Petra Vissers She odnim nedolikom dlya postrazhdalih za yiyi slovami ye te sho zhittya v centri pritulku tyagne za soboyu obmezhennya ye obov yazok reyestruvatisya lyudi ne mozhut samostijno gotuvati a dityam chasto vazhko vidviduvati shkolu Derzhavnij sekretar z pitan migraciyi Erik van der Burg skazav sho zavzhdi pidkreslyuvavsya princip sho vtikachi vid vijni povinni prijmatisya u svoyemu regioni yaksho ce mozhlivo Teper Yevropa ce region Na toj chas 27 lyutogo do Niderlandiv z Ukrayini pribulo menshe 50 vtikachiv vid vijni Inshi krayini svitu Turechchina 3 bereznya Turechchina ogolosila sho 20 tisyach ukrayinskih vtikachiv vid vijni uvijshli do Turechchini pislya rosijskogo vtorgnennya Ministr vnutrishnih sprav Sulejman Sojlu skazav sho Turechchina rada yih vitati Stanom na 8 bereznya 2022 roku za oficijnimi danimi chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni u krayini stanovila 20 550 z yakih 551 buli krimskotatarskogo chi turecko meshetinskogo pohodzhennya Ukrayinska peremozhnicya Evrobachennya 2016 krimska tatarka Dzhamala takozh shukala pritulku v Turechchini Na 23 bereznya chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni perevishila 58 tisyach na 6 travnya 2022 85 tisyach Izrayil Ukrayinska rodina pribula v Izrayil Stanom na 23 bereznya do Izrayilyu pribulo ponad 15 2 tisyach ukrayinskih vtikachiv vid vijni z yakih lishe 4 2 tisyachi mali b pravo na gromadyanstvo Krim togo she 20 tisyach ukrayinciv yaki vzhe perebuvali v Izrayili na moment pochatku konfliktu za turistichnimi vizami chi nelegalno v krayini takozh buli viznani vtikachami vid vijni ta otrimali dozvil na perebuvannya Yevrejske agentstvo iniciyuvalo evakuaciyu ukrayinskih yevreyiv ta yihnih rodichiv do Izrayilyu cherez Varshavu a izrayilski diplomati evakuyuvali gromadyan Izrayilyu z hasidskoyi svyatini v Umani ta inshih miscyah Na 6 travnya 2022 zagalna chiselnist ukrayinskih vtikachiv vid vijni v krayini perevishila 35 tisyach SShA Prezident SShA Dzho Bajden vitaye ukrayinskih vtikachiv vid vijni pid chas bereznevogo vizitu do Polshi 4 bereznya uryad Spoluchenih Shtativ Ameriki ogolosiv sho ukrayincyam bude nadano status timchasovogo zahistu 24 bereznya prezident SShA Dzho Bajden ogolosiv sho v Spoluchenih Shtatah bude prijnyato do 100 000 ukrayinskih vtikachiv vid vijni osoblivo zoseredivshis na tih u kogo rodina vzhe v krayini Kanada 3 bereznya uryad Kanadi ogolosiv pro plan postijnogo vozz yednannya gromadyan Kanadi z chlenami yihnih ukrayinskih simej Upravlinnya immigraciyi bizhenciv ta gromadyanstva Kanadi zayavilo sho krayina dozvolit neobmezhenij kilkosti ukrayinciv podavati zayavki na timchasove perebuvannya v Kanadi ta nadavati dozvoli na robotu dlya ukrayinciv yaki buli prijnyati za cimi migracijnimi shemami 17 bereznya uryad zaprovadiv Kanadsko ukrayinskij dozvil na ekstreni poyizdki CUAET yakij nadaye ukrayincyam ta yihnim rodinam gostovu vizu dlya timchasovogo priyizdu do Kanadi ta dozvolyaye yim pracyuvati ta navchatisya tam do troh rokiv Chiselnist lyudej yaki mozhut podati zayavku ne obmezhena i zayavniki yaki perebuvayut za kordonom povinni podati zayavku onlajn ta nadati svoyi biometrichni dani vidbitki palciv i fotografiyu U Kanadi prozhivaye majzhe 1 4 miljona kanadskih ukrayinciv sho robit Kanadu drugoyu za chiselnistyu naselennya ukrayinskoyi diaspori Chiselnist gromadyan Ukrayini ta postijnih meshkanciv Kanadi ukrayinskogo pohodzhennya zafiksovanih Agentstvom prikordonnoyi sluzhbi Kanadi yaki pribuli do Kanadi v period z 1 sichnya po 15 travnya stanovila 6369 nazemnim transportom i 25 832 povitryanim U period z 17 bereznya po 11 travnya cherez CUAET bulo otrimano 223 664 zayavki z yakih 104 553 bulo shvaleno Oskilki zayavki prodovzhuyut nadhoditi uryad Kanadi ogolosiv sho investuye dodatkovi 117 miljoniv kanadskih dolariv dlya priskorennya vprovadzhennya novih immigracijnih program dlya ukrayinskih vtikachiv vid vijni Yaponiya 15 bereznya Yaponiya vidkrila svoyi kordoni dlya vtikachiv vid vijni z Ukrayini Z pochatku rosijskogo vtorgnennya do 6 kvitnya 2022 roku v Yaponiyu uvijshli 437 ukrayinskih vtikachiv vid vijni Filippini 11 bereznya 2022 roku ministr yusticiyi Filippin Menardo Gevarra zayaviv sho prijmut ukrayinciv sho tikayut vid vijni Prezident Filippin Rodrigo Duterte 28 lyutogo pidpisav Ukaz 163 oprilyudnenij u seredu yakij institucionizuye zusillya zi zahistu vtikachiv vid vijni osib bez gromadyanstva ta shukachiv pritulku dlya vikonannya zobov yazan Filippin za mizhnarodnimi ugodami Gromadyani tretih krayinZayavi pro nerivne stavlennya prikordonnikiv ta inshih organiv vladi z boku bizhenciv gromadyan tretih krayin buli visunuti cherez kilka dniv pislya krizi Bagato inozemciv stverdzhuyut sho yih zmusili stoyati na zadnomu plani dehto stverdzhuye sho ohorona yih pobila ta rozderla odyag ale ce ne vsi bachili Polska prikordonna policiya zayavila sho dopomagaye vsim lyudyam yaki tikayut z Ukrayini Nacionalnist ne maye znachennya Ce nepravda sho afrikanciv povertayut nazad z rasistskih prichin Predstavniki Gani ta Somali zayavili sho ne mayut informaciyi pro problemi svoyih spivvitchiznikiv z Ukrayini Afrikanskij soyuz z inshogo boku poskarzhivsya na vidpovidni povidomlennya ta nazvav sprobi pereshkoditi afrikancyam peretinati kordon rasistskimi ta nevidpovidnimi mizhnarodnomu pravu Migraciya na timchasovo okupovani teritoriyiRishennya pitannya krizi Velike pereselennya narodiv takoyu mala buti fokus tema Knizhkovogo arsenalu u 2022 roci sho ne vidbuvsya cherez vijnu iz pitannyami sho zaproponuvala kuratorka Oksana Forostina rano chi pizno mi vidkriyemosya dlya tih hto shukatime v nashij krayini krashoyi doli Sho rozkazhemo yim pro sebe Yakimi sebe bachimo Yaki pravila v nashomu domi j yaku inshist mi gotovi prijmati Pitannya Lyudskij kapital zcilennya reintegraciya rozshirennya povnovazhen dlya Ukrayini obgovoryuvali pid chas Konferenciyi u Londoni URC 2023 21 22 chervnya 2023 roku Golova Yevropejskogo Kongresu Ukrayinciv YeKU Bogdan Rajchinec uvazhaye pershochergovim zupiniti vijnu Pitannya oporu integraciyi kulturna integraciya asimilyaciya ukrayinciv uvazhaye vazhkim bo krayini vitrachayut groshi na adaptaciyu ditej yaki mozhut stati gromadyanami inshoyi krayini V takij situaciyi bagato zalezhit vid sim yi Yaksho ditina bude dali govoriti ukrayinskoyu chi bude dotichnoyu do Ukrayini vona ne asimilyuyetsya zrazu Yaksho batki mahnut rukoyu to nihto nichogo z cim ne zrobit YeKU pidtrimuye subotni shkoli osvitni programi vidavnictvo knizhok nagoloshuye na vazhlivosti praci nad nacionalnoyu programoyu shodo povernennya lyudej v Ukrayinu U yevropejskih krayinah asociaciyi chasto narikayut na brak finansuvannya proyektiv chi podij Ukrayinski gromadi SShA ta Kanadi sami finansuyut proyekti ta virishuyut napryamki diyalnosti Prezident Svitovogo Kongresu Ukrayinciv Pavlo Grod v inter yu nagolosiv sho dlya spovilnennya asimilyacijnih procesiv vazhlivo zberegti ukrayinsku identichnist cherez mozhlivist vivchennya movi merezhu osvitnih zakladiv Ukrayinska cerkva ukrayinskij sadochok shkola molodizhna organizaciya paralelno z navchannyam u shkoli krayini perebuvannya pozashkilni programi mistecki ta tvorchi gurtki futbolni klubi tanci spivochij hor mozhut buti ukrayinskimi Ci zakladi potribni yak zapobizhniki Zberezhennya ukrayinskoyi movi za kordonom ce pershochergovij princip Diskusiya shodo migraciyi v Ukrayini ye na bagatoh majdanchikah Div takozhBizhenci ta vimusheni pereselenci rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 Primitki 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Oleksandra Bojko 25 sichnya 2023 YeSPL viznav sho Rosiya okupuvala chastinu Donbasu z travnya 2014 roku sho vidomo Suspilne Novini 18 lyutogo evakuaciya zhiteliv ORDLO v Rosiyu rosZMI pro vibuh v Donecku Ukrayinska pravda 18 lyutogo 2022 YeS ostatochno zatverdiv prodovzhennya timchasovogo zahistu dlya ukrayinskih bizhenciv Espreso TV 19 zhovtnya 2023 Times The Brussels www brusselstimes com Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 MOM OON Ukraine Ukrayina angl Procitovano 9 serpnya 2023 UVKB OON Ukraine Refugee Situation Situaciya z bizhencyami v Ukrayini z 24 lyutogo 2022 angl Procitovano 8 serpnya 2023 YeS ochikuye pereselennya ponad 7 miljoniv ukrayinciv cherez vijnu Rosiyi Yevropejska pravda 27 lyutogo 2022 Belgiya vidilyaye 3 miljoni yevro na gumanitarnu dopomogu Ukrayini HLN Novini niderlandskoyu Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 V OON ochikuyut sho cherez vijnu Ukrayinu zalishat do 5 mln ukrayinciv Yevropejska pravda z posilannyam na Rejter 25 lyutogo 2022 Mizhnarodna organizaciya z migraciyi Kriza v Ukrayini 2022 2023 rokiv rik reaguvannya PDF Procitovano 7 serpnya 2023 Lishe 2 4 mln ukrayinciv viyihali ta ne povernulisya do Ukrayini vid pochatku velikoyi vijni Opendatabot 16 serpnya 2023 Status timchasovogo zahistu v Yevropi otrimali 3 71 mln bizhenciv z Ukrayini u liderah Polsha Nimechchina ta Chehiya OON Den 24 lipnya 2023 Ponad 360 000 ukrayinciv zalishili svoyi domivki z pochatku rosijskogo vtorgnennya Yevropejska pravda z posilannyam na Gardian 28 lyutogo 2022 Vnaslidok napadu Rosiyi vnutrishnimi pereselencyami stali blizko 1 mln ukrayinciv OON Yevropejska pravda z posilannyam na Le figaro 1 bereznya 2022 Alex Hardie Niamh Kennedy 1 bereznya 2022 UVKB OON Ukrayina mozhe stati najbilshim krizovim centrom Yevropi dlya bizhenciv angl CNN Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Najbilshe u Polshi Nimechchini ta Chehiyi U Yevropi zareyestrovano majzhe 5 mln bizhenciv z Ukrayini OON Espreso TV z posilannyam na Upravlinnya Verhovnogo komisara OON 4 lyutogo 2023 Yevrokomisarka v Kiyevi rozpovila skilki ukrayinciv vchatsya i pracyuyut u YeS Ekonomichna pravda 12 travnya 2023 Kilkist ukrayinskih bizhenciv zi statusom timchasovogo zahistu v Yevropi vpershe perevishila 5 mln Interfaks Ukrayina 2 kvitnya 2023 Business Jennifer Korn CNN CNN Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 BBC News 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Solis Dianne Choi Hojun 28 lyutogo 2022 Dallas News angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Jan Pallokat 15 lyutogo 2022 nim Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 nim 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Carol Mang 1 bereznya 2022 angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Dopovid UVKPL cherven 2022 Situaciya z pravami lyudini v Ukrayini v konteksti zbrojnogo napadu Rosijskoyi Federaciyi pp 73 75 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Radio Prague International 20 serpnya 2023 Chehiya gotuye programu dlya povernennya ukrayinskih bizhenciv Espreso TV 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 26 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 27 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2022 Procitovano 27 lyutogo 2022 Iwan Santoro Schweiz will ukrainische Fluchtlinge unburokratisch aufnehmen 4 bereznya 2022 u Wayback Machine In srf ch 1 Marz 2022 abgerufen am 2 Marz 2022 Yaroslav Prishepa 25 lyutogo 2022 Irlandiya skasuvala vizovij rezhim dlya Ukrayini Suspilne Petra Vissers De opvang is al overvol Oekraiense vluchtelingen wacht in Nederland een weinig warm welkom Arhivovano 4 bereznya 2022 u Wayback Machine In trouw nl 25 February 2022 retrieved 1 March 2022 Dutch U Niderlandah u 7 raziv pobilshalo ukrayinciv yaki postrazhdali vid torgivli lyudmi Espreso TV z poklikannyam do vidannya NOS 19 zhovtnya 2023 Petra Vissers Vluchtelingen uit Oekraine komen uit de regio en zijn dus welkom in Nederland 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine In trouw nl 27 February 2022 retrieved 1 March 2022 Dutch Canada ca angl Arhiv originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 22 travnya 2022 Philstar com Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Pronczuk Monika Maclean Ruth 1 bereznya 2022 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 Polnischer Grenzschutz weist Rassismus Vorwurfe zuruck 4 bereznya 2022 u Wayback Machine In zeit de 28 February 2022 retrieved 1 March 2022 Igor Tokar 27 listopada 2021 Proval perepisu 2020 2021 Skilki zalishilos krimchan u Krimu Radio Svoboda Viktor Kaspruk 14 serpnya 2023 Sho robiti z rosiyanami yaki oselilisya na okupovanih teritoriyah Espreso TV Diana Gasyuk 14 zhovtnya 2023 Migranti z Centralnoyi Aziyi stvorili shonajmenshe dva zlochinnih ugrupovannya v Mariupoli Glavkom Velike pereselennya HI Mizhnarodnij festival Knizhkovij Arsenal ogolosiv fokus temu i datu provedennya Espreso TV 17 sichnya 2022 Procitovano 2023 Tetyana Bogdan 28 grudnya 2022 Yak povernuti ukrayinskih bizhenciv dodomu pislya vijni Ekonomichna pravda Procitovano 6 serpnya 2023 Programa zahodu Rozbudova novoyi Ukrayini v ramkah Mizhnarodnoyi konferenciyi z vidnovlennya Ukrayini v Londoni Detektor media 19 chervnya 2023 Procitovano 4 serpnya 2023 Uryad Nimechchini hoche priskoriti integraciyu ukrayinciv na rinok praci Ukrinform 19 zhovtnya 2023 Yuliya Bondar 1 chervnya 2023 Mahati praporom vzhe ne dopomozhe prezident Yevropejskogo kongresu ukrayinciv pro problemi bizhenciv u Chehiyi Radio Svoboda Natalka Kudrik 14 chervnya 2023 Shob povernuti bizhenciv slid zberegti yihnyu ukrayinsku identichnist prezident SKU Radio Svoboda Dlya povernennya bizhenciv slid zberegti yihnyu ukrayinsku identichnist prezident SKU Ukrinform 14 chervnya 2023 Valeriya Piven 30 serpnya 2023 Migraciya lishe zrostatime 800 tisyach ukrayinciv planuyut pokinuti krayinu Espreso TV Dariya Mihajlishina 20 bereznya 2023 Sho stimulyuvatime ukrayinskih bizhenciv povernutisya dodomu Ekonomichna pravda GM Opora 5 lipnya 2023 Kilkist ukrayinciv ta yih migraciya za kordon cherez vijnu doslidzhennya Gromadyanskoyi merezhi OPORA ukr angl Cikava motivaciya Vstup Ukrayini do NATO ta YeS dopomozhe povernuti ukrayinskih bizhenciv i migrantiv dodomu doslidzhennya NV 11 lipnya 2023 Ukrayinskij institut majbutnogo 11 serpnya 2023 Dekilka algoritmiv borotbi z demografichnoyu problemoyu Prezident Meta derzhavi povernuti ukrayinskih bizhenciv dodomu Ukrinform 2 serpnya 2023 Ochilnik MON rozpoviv pro specialnu programu navchannya ukrayinskih ditej za kordonom Espreso TV 1 veresnya 2023 Anastasiya Ivanciv 1 veresnya 2023 Najkrashij sposib protistoyati osvitnim vtratam oflajn Lisovij pro navchalnij rik ta uroki na ranok pislya obstriliv Suspilne Anna Rodichkina 7 veresnya 2023 Vse pro ukrayinciv za kordonom hto voni de ta yak yih povernuti Doslidzhennya Espreso TV