Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2011) |
Помпо́ній Ме́ла (лат. Pomponius Mela, пом. 45), який творив близько 43 року н. е. — найбільш ранній римський географ.
Помпоній Мела | |
---|---|
лат. Pomponius Mela | |
Народився | 15 Альхесірас, Кадіс, Андалусія, Іспанія |
Помер | 1 століття Рим, Римська імперія |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | географ, письменник, історик |
Галузь | географія |
Знання мов | латина[1] |
Magnum opus | d |
|
Біографія
Про це автора мало що відомо окрім його імені і місця народження — невелике містечко Тінгентера або Сінгентера на півдні Іспанії, в затоці Альгесірас (Algeciras Bay) (Mela ii. 6, § 96; Але текст в цьому місці пошкоджений).
De situ orbis
Його невелика праця (De situ orbis libri III.) являє собою компіляцію, що займає менше ста сторінок звичайним друкарським шрифтом, для якої характерно сухуватий виклад і методичні помилки, але чисто латинська манера письма, зрідка пожвавлюється образними описами. За винятком присвячених географії частин «Природної історії» Плінія (де Мела вказаний як авторитетне джерело) De situ orbis є єдиною збереженою географічною працею на класичній латинській мові.
Дата написання цієї праці може бути приблизно обчислена завдяки згадуванню ним (III, 6 § 49) планованої британської експедиції правлячого імператора, яким майже напевно є Клавдій, в 43 році. Те, що це опис не може стосуватися Юлія Цезаря, доводять кілька посилань на події часу правління Августа, особливо на деякі нові назви, присвоєні іспанським містам. Іноді Мелу ідентифікували з Л. Аннеєм Мелою (L. Annaeus Mela) з Кордуби, сином ритора Сенеки і братом великого Сенеки, але це неправдоподібно.
Погляди автора De situ orbis, в цілому, узгоджуються з поглядами, яких дотримувалися грецькі автори від Ератосфена до Страбона: можливо, останній був невідомий Мелі. Але Помпоній Мела займає унікальне місце серед стародавніх географів, оскільки, розділивши Землю на п'ять зон, тільки дві з яких населені, він стверджує про існування «антихтонів», мешканців південної помірної зони, недоступної для народів північних помірних областей через нестерпної спеки проміжного посушливого пояса. Що стосується територіального поділу та кордонів Європи, Азії та Африки, він слідує Ератосфену. Подібно до всіх класичних географів з часів Олександра Великого (крім Птолемея) він вважав Каспійське море затокою Північного океану, відповідно Перське і Арабське (Червоне море) затоками на півдні.
Його уявлення про Індію поступаються уявленням деяких більш ранніх грецьких авторів: слідом за Ератосфеном він вважає, що ця країна займає південно-східний кут Азії, звідки узбережжя згинається на північ до Скіфії, а потім повертає на захід до Каспійського моря. Як завжди, він поміщає Рипейскі гори (Rhipaean Mountains) і гіпербореїв до Скіфського океану. У Західній Європі його пізнання (що було природно для іспанського підданого імператорського Риму) були дещо попереду уявлень грецьких географів. Він визначає західну берегову лінію Іспанії і Галлії і візирунчастість берегової лінії Біскайської затоки точніше, ніж Ератосфен і Страбон. Його уявлення про Британські острови і їх положення також чіткіші порівняно з його попередниками. Він був першим географом, який назвав Оркадські (Orcades) або Оркнейські острови, які їм визначені і розміщені досить точно. Його знання Північної Європи було недосконалим, але він говорить про велику затоку («Коданос синус») на північ від Німеччини, серед численних островів якої виділяється острів «Кодановія» (Codanovia). Ця назва знову з'являється в праці Плінія Старшого під ім'ям «Скатінавія» (Scatinavia). І Кодановія і Скатінавія — латинізовані форми передачі протогерманского *Skaðinawio, німецького назви для Скандинавії.
Описова методика Мели незвичайна і незручна. Замість опису кожного континенту окремо він починає опис з Гібралтарської протоки, описує країни, що прилягають до південного узбережжя Середземного моря, потім йде по колу повз Сирію і Малу Азію до Чорного моря, а потім повертається до Іспанії уздовж північного берега Евксіни, Пропонтиди, і т. д. Після опису середземноморських островів він переходить до океанської літоралі — послідовно на захід, північ, схід і південь — від Іспанії та Галлії по колу до Індії, від Індії до Персії, Аравії та Ефіопії, а потім знову повертається до Іспанії навколо Південної Африки. Як і більшість класичних географів він вважає, що цей континент оточений морем і не простягається далеко на південь.
Видання
Перше видання праці Мели було опубліковано в Мілані в 1471 році. Першим хорошим виданням було видання Вадіануса (Vadianus) (Базель, 1522), за яким послідували Фосс(Voss) (1658), И. Гроновий (J Gronovius) (1685 и 1696), А. Гроновий (A. Gronovius) (1722 и 1728), Tzschucke (1806—1807), в семи частинах (Лейпциг, найдокладніше з усіх); найкращий текст містить видання Г. Пейті (Г. Paithey) (Берлін, 1867).
Переклади
Відомий переклад на английську мову Артура Голдинга Arthur Golding (1585).
- Латинський текст и французький переклад у виданні: Macrobe (oeuvres complètes), Varron (De la langue latine), Pomponius Méla (oeuvres complètes); avec la traduction en français et publiées sous la direction de M. Nisard (1863). P. 597—727.
- В серії : Pomponius Mela. Chorographie. Texte établi, traduit et annoté par A. Silberman. LXXIII, 442 p.
Російські переклади:
- Сведения о Скифии и Кавказе. // ВДИ. 1949. № 1. С.270-287.
- Помпоний Мела. / Пер. . // Античная география. М.: 1953. С. 176—238.
Посилання
- Латинський текст [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Помпоній Мела [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта Помпонія Мели [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- М. В. Скржинська. Мела Помпоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 593. — .
Література
- Bunbury Е. Х.Стародавній географії, II. 352—368.
- Detlefsen Д.Quellen унд Forschungen Zur Alten Gesch. унд Geog. (1908).
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2011 Pompo nij Me la lat Pomponius Mela pom 45 yakij tvoriv blizko 43 roku n e najbilsh rannij rimskij geograf Pomponij Melalat Pomponius MelaNarodivsya15 Alhesiras Kadis Andalusiya IspaniyaPomer1 stolittya Rim Rimska imperiyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistgeograf pismennik istorikGaluzgeografiyaZnannya movlatina 1 Magnum opusd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPro ce avtora malo sho vidomo okrim jogo imeni i miscya narodzhennya nevelike mistechko Tingentera abo Singentera na pivdni Ispaniyi v zatoci Algesiras Algeciras Bay Mela ii 6 96 Ale tekst v comu misci poshkodzhenij De situ orbisGeografiya svitu v uyavlenni Pomponiya Meli Jogo nevelika pracya De situ orbis libri III yavlyaye soboyu kompilyaciyu sho zajmaye menshe sta storinok zvichajnim drukarskim shriftom dlya yakoyi harakterno suhuvatij viklad i metodichni pomilki ale chisto latinska manera pisma zridka pozhvavlyuyetsya obraznimi opisami Za vinyatkom prisvyachenih geografiyi chastin Prirodnoyi istoriyi Pliniya de Mela vkazanij yak avtoritetne dzherelo De situ orbis ye yedinoyu zberezhenoyu geografichnoyu praceyu na klasichnij latinskij movi Data napisannya ciyeyi praci mozhe buti priblizno obchislena zavdyaki zgaduvannyu nim III 6 49 planovanoyi britanskoyi ekspediciyi pravlyachogo imperatora yakim majzhe napevno ye Klavdij v 43 roci Te sho ce opis ne mozhe stosuvatisya Yuliya Cezarya dovodyat kilka posilan na podiyi chasu pravlinnya Avgusta osoblivo na deyaki novi nazvi prisvoyeni ispanskim mistam Inodi Melu identifikuvali z L Anneyem Meloyu L Annaeus Mela z Kordubi sinom ritora Seneki i bratom velikogo Seneki ale ce nepravdopodibno Poglyadi avtora De situ orbis v cilomu uzgodzhuyutsya z poglyadami yakih dotrimuvalisya grecki avtori vid Eratosfena do Strabona mozhlivo ostannij buv nevidomij Meli Ale Pomponij Mela zajmaye unikalne misce sered starodavnih geografiv oskilki rozdilivshi Zemlyu na p yat zon tilki dvi z yakih naseleni vin stverdzhuye pro isnuvannya antihtoniv meshkanciv pivdennoyi pomirnoyi zoni nedostupnoyi dlya narodiv pivnichnih pomirnih oblastej cherez nesterpnoyi speki promizhnogo posushlivogo poyasa Sho stosuyetsya teritorialnogo podilu ta kordoniv Yevropi Aziyi ta Afriki vin sliduye Eratosfenu Podibno do vsih klasichnih geografiv z chasiv Oleksandra Velikogo krim Ptolemeya vin vvazhav Kaspijske more zatokoyu Pivnichnogo okeanu vidpovidno Perske i Arabske Chervone more zatokami na pivdni Beregi Kodanskoyi zatoki Codanus sinus vidmicheni chervonim a jogo chislenni ostrovi zelenim Jogo uyavlennya pro Indiyu postupayutsya uyavlennyam deyakih bilsh rannih greckih avtoriv slidom za Eratosfenom vin vvazhaye sho cya krayina zajmaye pivdenno shidnij kut Aziyi zvidki uzberezhzhya zginayetsya na pivnich do Skifiyi a potim povertaye na zahid do Kaspijskogo morya Yak zavzhdi vin pomishaye Ripejski gori Rhipaean Mountains i giperboreyiv do Skifskogo okeanu U Zahidnij Yevropi jogo piznannya sho bulo prirodno dlya ispanskogo piddanogo imperatorskogo Rimu buli desho poperedu uyavlen greckih geografiv Vin viznachaye zahidnu beregovu liniyu Ispaniyi i Galliyi i vizirunchastist beregovoyi liniyi Biskajskoyi zatoki tochnishe nizh Eratosfen i Strabon Jogo uyavlennya pro Britanski ostrovi i yih polozhennya takozh chitkishi porivnyano z jogo poperednikami Vin buv pershim geografom yakij nazvav Orkadski Orcades abo Orknejski ostrovi yaki yim viznacheni i rozmisheni dosit tochno Jogo znannya Pivnichnoyi Yevropi bulo nedoskonalim ale vin govorit pro veliku zatoku Kodanos sinus na pivnich vid Nimechchini sered chislennih ostroviv yakoyi vidilyayetsya ostriv Kodanoviya Codanovia Cya nazva znovu z yavlyayetsya v praci Pliniya Starshogo pid im yam Skatinaviya Scatinavia I Kodanoviya i Skatinaviya latinizovani formi peredachi protogermanskogo Skadinawio nimeckogo nazvi dlya Skandinaviyi Opisova metodika Meli nezvichajna i nezruchna Zamist opisu kozhnogo kontinentu okremo vin pochinaye opis z Gibraltarskoyi protoki opisuye krayini sho prilyagayut do pivdennogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya potim jde po kolu povz Siriyu i Malu Aziyu do Chornogo morya a potim povertayetsya do Ispaniyi uzdovzh pivnichnogo berega Evksini Propontidi i t d Pislya opisu seredzemnomorskih ostroviv vin perehodit do okeanskoyi litorali poslidovno na zahid pivnich shid i pivden vid Ispaniyi ta Galliyi po kolu do Indiyi vid Indiyi do Persiyi Araviyi ta Efiopiyi a potim znovu povertayetsya do Ispaniyi navkolo Pivdennoyi Afriki Yak i bilshist klasichnih geografiv vin vvazhaye sho cej kontinent otochenij morem i ne prostyagayetsya daleko na pivden VidannyaPershe vidannya praci Meli bulo opublikovano v Milani v 1471 roci Pershim horoshim vidannyam bulo vidannya Vadianusa Vadianus Bazel 1522 za yakim posliduvali Foss Voss 1658 I Gronovij J Gronovius 1685 i 1696 A Gronovij A Gronovius 1722 i 1728 Tzschucke 1806 1807 v semi chastinah Lejpcig najdokladnishe z usih najkrashij tekst mistit vidannya G Pejti G Paithey Berlin 1867 PerekladiVidomij pereklad na anglijsku movu Artura Goldinga Arthur Golding 1585 Latinskij tekst i francuzkij pereklad u vidanni Macrobe oeuvres completes Varron De la langue latine Pomponius Mela oeuvres completes avec la traduction en francais et publiees sous la direction de M Nisard 1863 P 597 727 V seriyi Pomponius Mela Chorographie Texte etabli traduit et annote par A Silberman LXXIII 442 p Rosijski perekladi Svedeniya o Skifii i Kavkaze VDI 1949 1 S 270 287 Pomponij Mela Per Antichnaya geografiya M 1953 S 176 238 PosilannyaLatinskij tekst 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Pomponij Mela 15 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Pomponiya Meli 16 serpnya 2011 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaM V Skrzhinska Mela Pomponij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 593 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Bunbury E H Starodavnij geografiyi II 352 368 Detlefsen D Quellen und Forschungen Zur Alten Gesch und Geog 1908 CONOR Sl d Track Q16744133