Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амміа н Марцеллі н лат Ammianus Marcellinus близько 330 кінець 400 римський військовик та історик автор праці з історії

Амміан Марцеллін

Амміан Марцеллін

Амміа́н Марцеллі́н (лат. Ammianus Marcellinus, * близько 330 — † кінець 400) — римський військовик та історик, автор праці з історії Римської держави «Діяння» (лат. «Res gestae»). За походженням — грек з Антіохії. Останній великий представник римської історіографії.

Амміан Марцеллін
Ammianus Marcellinus
image
Народився 330[3][4][…]
Антіохія, Римська імперія[3][1][…]
Помер 395[1]
Рим, Ватикан[3][4][…]
Країна Стародавній Рим[1]
Національність грек
Діяльність історик, письменник, військовослужбовець, поет
Галузь історіографія
Знання мов латина[1][4][…] і давньогрецька
Magnum opus d
Військове звання солдат[1][4]
Конфесія політеїзм

Біографія

Амміан Марцеллін народився в Антіохії на Оронті, у родині, що належала до привілейованого грецького прошарку. Себе він називає «людиною благородного звання»[1, c. 176]. Дата народження точно не встановлена. Більшість дослідників вказують середню дату — 330 р.

Отримав наукову освіту в Антіохії, потім поступив на військову службу. Служив офіцером особистої імператорської гвардії (protector domesticus). У 353 р. був зарахований до штабу Урсіцина, якого потім супроводжував до Германії, Галлії та Месопотамії. У 363 р. взяв участь в поході Юліана Відступника проти персів. Після його смерті повернувся в своє рідне місто.

Ймовірно, між 363 і 380 рр. подорожував Єгиптом, Грецією та Фракією. Близько 380 р. перебрався до Риму, де і жив до кінця свого життя. Там він у 390 р. почав писати велику історичну працю, що мала заголовок «Rerum gestarum libri XXXI». Також підтримував дружні стосунки з представниками язичницької аристократії, зокрема Квінтом Аврелієм Сіммахом.

Амміан Марцеллін спілкувався з відомим ритором Лібанієм. Збереглися листи Лібанія, а яких він звертається до Марцелліна «люб'язний Амміан».


Праці

Єдина його праця, що дійшла до нашого часу — «Діяння» («Res gestae») латинською мовою. Вперше її знайшов гуманіст Поджо Браччоліні в середині XV ст.

Першопочатково складалась із 31 книги, з яких збереглися лише останні 18 (з XIV до XXXI), що охоплюють період римської історії від 353 до 378 рр. Втрата перших 13-ти книг позбавляє нас важливої інформації щодо воєнної політики Діоклетіана (284—305 рр.) і Костянтина (306—337 рр.). Амміан Марцеллін спочатку мав намір закінчити свою працю смертю Юліана (363 р.). Про такий план свідчить, перш за все, вступ до XV—XXV книг, що висуває на перший план особистість Юліана.

Твір починається історією правління Нерви і, таким чином, може вважатися продовженням праць Тацита і Светонія. Закінчується праця смертю імператора Валента (378 р.).

По глибині аналізу, ступеню деталізації і рівню достовірності викладеного матеріалу з твором Амміана не може зрівнятися жодна історична праця сучасної йому епохи. При всьому прагненні до узагальнень, аналогій, паралелізмів, виявлення загального Марцеллін мислить конкретно-історично і пише насамперед соціально-політичну історію.

У збережених книгах, крім історії свого часу, яку Амміан викладає правдиво, як очевидець і учасник подій, він дає ще цікаві нариси звичаїв і географічні описи. Розвиток дії урізноманітнюють досить часті географо-етнографічні, суспільно-політичні і природно-наукові відступи, а також промови, побудовані відповідно до основоположних правил риторики, і листи. Оповідання дуже живе і нерозтягнуте, навіть в деталях.

Амміан Марцеллін не пише безлико. Він, наприклад, не приховує свого глибокого захоплення Юліаном Відступником, хоча і не страждає некритичністю. Сам язичник, він поважає християн і християнство.

На формування світогляду Марцелліна та особливості його історіописання вплинули філософські твори Платона, Арістотеля, Цицерона, Діона Хрісостома, а також політичні твори Полібія і Тацита. Особливу роль в аналізі уявлень Амміана Марцелліна про структури державного управління, його оцінки різних процесів соціального характеру відіграють законодавчі джерела — кодекси Феодосія і Юстиніана.

Амміан Марцеллін дає яскраву картину побуту і звичаїв, як римської аристократії, так і простого народу Риму. Більше уваги історик приділяє аристократії, яка піддається більш жорсткій критиці. Амміан користується переважно загальними термінами, хоча іноді прямо вказує, що під «знаттю» він розуміє, перш за все, сенаторів (XXVIII. 4.17). Таким чином, спершу складається враження, що Марцеллін звертається до вищого стану в цілому і в своїх критичних зауваженнях не робить різниці між окремими категоріями аристократії. З одного боку, та частина аристократії, яка представляла старі патриціанські родини, практично не критикується істориком. У той час як більшість нової міської знаті, що розбагатіла завдяки інтригам і отриманим званням, викликає презирство і ненависть Марцелліна (XIV. б. 12-18 ; XIX. 12.1-6; XXVI. 6.7; XXVIII. 1.3356). З іншого боку, Марцеллін з глибокою повагою розповідає про деяких представників знаті, які належать до кругу Сіммаха. Однак, префект преторія Проб (XXVII. 11.1-5), префект Рима Лампадій (XXVII. 3.5) і знатна родина Аніциїв (XVI. 8.13) отримують вкрай негативну оцінку Амміана, незважаючи на те, що так само належать до стародавніх аристократичних родів.

Значну увагу Амміан Марцеллін приділяє проблемі наслідування імператорської влади та її джерелам. Процедура виборів імператора описується Марцелліном досить докладно. Історик наводить загальну схему виборів імператора, в якій фігурують дві інстанції: рада вищих чинів (як правило, військових) і армія.

У своїй праці А. М. проявив себе як консерватор і мораліст. Політичні погляди автора тісно пов'язані з його морально-етичними уявленнями: гідний правитель повинен володіти певними чеснотами (XXIX 2. 20), імператор, що наділений ними, виконує приречення долі. Історик створює концепцію «доброго правителя» (civilis princeps) (XXVII 6. 12) — милосердного і справедливого батька і захисника підданих, оборонця кордонів; Марцеллін протиставляє його тирану, котрий залежить від придворних підлабузників і страшиться втратити свою владу. «Добрими правителями» Амміан вважає Адріана і Марка Аврелія, але ідеалом імператора є для нього Юліан, «воїн і мудрець», «філософ на троні». У творі міститься певна політична програма, спрямована проти імператора Феодосія I Великого, який з точки зору історика привів імперію до кризи. Враховуючи політичну тенденційність Марцелліна, який взяв активну участь у створенні міфу про Юліана Відступника, "Діяння " слід розглядати як історичне джерело, що вимагає обережного ставлення. На думку сучасних дослідників, Амміан Марцеллін не був свідком багатьох подій Перського походу, і навіть невідомо, якими були його службові обов'язки під час кампанії. Складається враження, що опис бойових дій Марцелліном — це свідома інформаційна «операція прикриття», метою якої було приховування факту воєнного та морально-психологічного розгрому римської армії у Месопотамії влітку 363 року.

У той же час, твір Амміана Марцелліна «Історія» (в оригіналі «Res Gestae» («Діяння»), належить до числа найбільш значних в історичній літературі Стародавнього Риму. Більш того, він являє собою останній видатний твір цього жанру, а Марцеллін по праву іменується «останнім великим істориком Риму».

Найбільшу цінність для дослідників минулого Північного Причорномор'я становлять описи гунів і аланів, запозичені Амміаном Марцелліном із джерел, близьких за часом до нього. Він описав зовнішність представників цих племен, їхній кочовий спосіб життя, військові звичаї, навів відомості про їхню міграцію від Азовського моря до Дунаю, про воєнні зіткнення гунів з аланами, назвав імена їхніх вождів. У географічному та етнографічному екскурсі про Північне Причорномор'я Амміан описав Східну Європу спираючись на джерела, що беруть початок, з одного боку, від Гекатея Мілетського й інших письменників 6—5 століття до нашої ери, з іншого — від творів римських авторів. Амміан не турбувався про те, щоб наведені ним відомості належали до одного й того самого часу. Наприклад, він поставив у спільний ряд гелонів, неврів, агатірсів, відомих з «Історії» Геродота, й аланів і роксоланів, що з'явилися значно пізніше. У некритичній компіляції Марцелліна містяться деякі унікальні відомості, що їх, однак, у більшості випадків важко датувати.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Record #118886885 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  2. Аммиан Марцеллин // Еврейская энциклопедия — СПб: 1908. — Т. 2. — С. 299–300.
    d:Track:Q21096035d:Track:Q656d:Track:Q23747262d:Track:Q4173137
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118502581 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 81. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  5. LIBRIS
    d:Track:Q1798125
  6. Аммиан Марцеллин // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 656.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q23747257d:Track:Q602358
  7. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  8. . Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  9. . Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  12. Твори Марцелліна [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.](лат.)
  13. . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  15. В. И. Уколова «Поздний Рим: пять портретов», с. 12.[недоступне посилання]
  16. . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  18. Вус, О. В. (2019). МАИАСП. № 11. с. 273. doi:10.24411/2713-2021-2019-10006. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 28 квітня 2020.
  19. . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.

Джерела та література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Амміан Марцеллін
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амміан Марцеллін

Російські переклади:

  • История, вып. 1—3. К., 1906—08
  • Римская история. СПб., 1996.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ammia n Marcelli n lat Ammianus Marcellinus blizko 330 kinec 400 rimskij vijskovik ta istorik avtor praci z istoriyi Rimskoyi derzhavi Diyannya lat Res gestae Za pohodzhennyam grek z Antiohiyi Ostannij velikij predstavnik rimskoyi istoriografiyi Ammian MarcellinAmmianus MarcellinusNarodivsya 330 3 4 Antiohiya Rimska imperiya 3 1 Pomer 395 1 Rim Vatikan 3 4 Krayina Starodavnij Rim 1 Nacionalnist grekDiyalnist istorik pismennik vijskovosluzhbovec poetGaluz istoriografiyaZnannya mov latina 1 4 i davnogreckaMagnum opus dVijskove zvannya soldat 1 4 Konfesiya politeyizmVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAmmian Marcellin narodivsya v Antiohiyi na Oronti u rodini sho nalezhala do privilejovanogo greckogo prosharku Sebe vin nazivaye lyudinoyu blagorodnogo zvannya 1 c 176 Data narodzhennya tochno ne vstanovlena Bilshist doslidnikiv vkazuyut serednyu datu 330 r Otrimav naukovu osvitu v Antiohiyi potim postupiv na vijskovu sluzhbu Sluzhiv oficerom osobistoyi imperatorskoyi gvardiyi protector domesticus U 353 r buv zarahovanij do shtabu Ursicina yakogo potim suprovodzhuvav do Germaniyi Galliyi ta Mesopotamiyi U 363 r vzyav uchast v pohodi Yuliana Vidstupnika proti persiv Pislya jogo smerti povernuvsya v svoye ridne misto Jmovirno mizh 363 i 380 rr podorozhuvav Yegiptom Greciyeyu ta Frakiyeyu Blizko 380 r perebravsya do Rimu de i zhiv do kincya svogo zhittya Tam vin u 390 r pochav pisati veliku istorichnu pracyu sho mala zagolovok Rerum gestarum libri XXXI Takozh pidtrimuvav druzhni stosunki z predstavnikami yazichnickoyi aristokratiyi zokrema Kvintom Avreliyem Simmahom Ammian Marcellin spilkuvavsya z vidomim ritorom Libaniyem Zbereglisya listi Libaniya a yakih vin zvertayetsya do Marcellina lyub yaznij Ammian PraciYedina jogo pracya sho dijshla do nashogo chasu Diyannya Res gestae latinskoyu movoyu Vpershe yiyi znajshov gumanist Podzho Brachcholini v seredini XV st Pershopochatkovo skladalas iz 31 knigi z yakih zbereglisya lishe ostanni 18 z XIV do XXXI sho ohoplyuyut period rimskoyi istoriyi vid 353 do 378 rr Vtrata pershih 13 ti knig pozbavlyaye nas vazhlivoyi informaciyi shodo voyennoyi politiki Diokletiana 284 305 rr i Kostyantina 306 337 rr Ammian Marcellin spochatku mav namir zakinchiti svoyu pracyu smertyu Yuliana 363 r Pro takij plan svidchit persh za vse vstup do XV XXV knig sho visuvaye na pershij plan osobistist Yuliana Tvir pochinayetsya istoriyeyu pravlinnya Nervi i takim chinom mozhe vvazhatisya prodovzhennyam prac Tacita i Svetoniya Zakinchuyetsya pracya smertyu imperatora Valenta 378 r Po glibini analizu stupenyu detalizaciyi i rivnyu dostovirnosti vikladenogo materialu z tvorom Ammiana ne mozhe zrivnyatisya zhodna istorichna pracya suchasnoyi jomu epohi Pri vsomu pragnenni do uzagalnen analogij paralelizmiv viyavlennya zagalnogo Marcellin mislit konkretno istorichno i pishe nasampered socialno politichnu istoriyu U zberezhenih knigah krim istoriyi svogo chasu yaku Ammian vikladaye pravdivo yak ochevidec i uchasnik podij vin daye she cikavi narisi zvichayiv i geografichni opisi Rozvitok diyi uriznomanitnyuyut dosit chasti geografo etnografichni suspilno politichni i prirodno naukovi vidstupi a takozh promovi pobudovani vidpovidno do osnovopolozhnih pravil ritoriki i listi Opovidannya duzhe zhive i neroztyagnute navit v detalyah Ammian Marcellin ne pishe bezliko Vin napriklad ne prihovuye svogo glibokogo zahoplennya Yulianom Vidstupnikom hocha i ne strazhdaye nekritichnistyu Sam yazichnik vin povazhaye hristiyan i hristiyanstvo Na formuvannya svitoglyadu Marcellina ta osoblivosti jogo istoriopisannya vplinuli filosofski tvori Platona Aristotelya Cicerona Diona Hrisostoma a takozh politichni tvori Polibiya i Tacita Osoblivu rol v analizi uyavlen Ammiana Marcellina pro strukturi derzhavnogo upravlinnya jogo ocinki riznih procesiv socialnogo harakteru vidigrayut zakonodavchi dzherela kodeksi Feodosiya i Yustiniana Ammian Marcellin daye yaskravu kartinu pobutu i zvichayiv yak rimskoyi aristokratiyi tak i prostogo narodu Rimu Bilshe uvagi istorik pridilyaye aristokratiyi yaka piddayetsya bilsh zhorstkij kritici Ammian koristuyetsya perevazhno zagalnimi terminami hocha inodi pryamo vkazuye sho pid znattyu vin rozumiye persh za vse senatoriv XXVIII 4 17 Takim chinom spershu skladayetsya vrazhennya sho Marcellin zvertayetsya do vishogo stanu v cilomu i v svoyih kritichnih zauvazhennyah ne robit riznici mizh okremimi kategoriyami aristokratiyi Z odnogo boku ta chastina aristokratiyi yaka predstavlyala stari patricianski rodini praktichno ne kritikuyetsya istorikom U toj chas yak bilshist novoyi miskoyi znati sho rozbagatila zavdyaki intrigam i otrimanim zvannyam viklikaye prezirstvo i nenavist Marcellina XIV b 12 18 XIX 12 1 6 XXVI 6 7 XXVIII 1 3356 Z inshogo boku Marcellin z glibokoyu povagoyu rozpovidaye pro deyakih predstavnikiv znati yaki nalezhat do krugu Simmaha Odnak prefekt pretoriya Prob XXVII 11 1 5 prefekt Rima Lampadij XXVII 3 5 i znatna rodina Aniciyiv XVI 8 13 otrimuyut vkraj negativnu ocinku Ammiana nezvazhayuchi na te sho tak samo nalezhat do starodavnih aristokratichnih rodiv Znachnu uvagu Ammian Marcellin pridilyaye problemi nasliduvannya imperatorskoyi vladi ta yiyi dzherelam Procedura viboriv imperatora opisuyetsya Marcellinom dosit dokladno Istorik navodit zagalnu shemu viboriv imperatora v yakij figuruyut dvi instanciyi rada vishih chiniv yak pravilo vijskovih i armiya U svoyij praci A M proyaviv sebe yak konservator i moralist Politichni poglyadi avtora tisno pov yazani z jogo moralno etichnimi uyavlennyami gidnij pravitel povinen voloditi pevnimi chesnotami XXIX 2 20 imperator sho nadilenij nimi vikonuye prirechennya doli Istorik stvoryuye koncepciyu dobrogo pravitelya civilis princeps XXVII 6 12 miloserdnogo i spravedlivogo batka i zahisnika piddanih oboroncya kordoniv Marcellin protistavlyaye jogo tiranu kotrij zalezhit vid pridvornih pidlabuznikiv i strashitsya vtratiti svoyu vladu Dobrimi pravitelyami Ammian vvazhaye Adriana i Marka Avreliya ale idealom imperatora ye dlya nogo Yulian voyin i mudrec filosof na troni U tvori mistitsya pevna politichna programa spryamovana proti imperatora Feodosiya I Velikogo yakij z tochki zoru istorika priviv imperiyu do krizi Vrahovuyuchi politichnu tendencijnist Marcellina yakij vzyav aktivnu uchast u stvorenni mifu pro Yuliana Vidstupnika Diyannya slid rozglyadati yak istorichne dzherelo sho vimagaye oberezhnogo stavlennya Na dumku suchasnih doslidnikiv Ammian Marcellin ne buv svidkom bagatoh podij Perskogo pohodu i navit nevidomo yakimi buli jogo sluzhbovi obov yazki pid chas kampaniyi Skladayetsya vrazhennya sho opis bojovih dij Marcellinom ce svidoma informacijna operaciya prikrittya metoyu yakoyi bulo prihovuvannya faktu voyennogo ta moralno psihologichnogo rozgromu rimskoyi armiyi u Mesopotamiyi vlitku 363 roku U toj zhe chas tvir Ammiana Marcellina Istoriya v originali Res Gestae Diyannya nalezhit do chisla najbilsh znachnih v istorichnij literaturi Starodavnogo Rimu Bilsh togo vin yavlyaye soboyu ostannij vidatnij tvir cogo zhanru a Marcellin po pravu imenuyetsya ostannim velikim istorikom Rimu Najbilshu cinnist dlya doslidnikiv minulogo Pivnichnogo Prichornomor ya stanovlyat opisi guniv i alaniv zapozicheni Ammianom Marcellinom iz dzherel blizkih za chasom do nogo Vin opisav zovnishnist predstavnikiv cih plemen yihnij kochovij sposib zhittya vijskovi zvichayi naviv vidomosti pro yihnyu migraciyu vid Azovskogo morya do Dunayu pro voyenni zitknennya guniv z alanami nazvav imena yihnih vozhdiv U geografichnomu ta etnografichnomu ekskursi pro Pivnichne Prichornomor ya Ammian opisav Shidnu Yevropu spirayuchis na dzherela sho berut pochatok z odnogo boku vid Gekateya Miletskogo j inshih pismennikiv 6 5 stolittya do nashoyi eri z inshogo vid tvoriv rimskih avtoriv Ammian ne turbuvavsya pro te shob navedeni nim vidomosti nalezhali do odnogo j togo samogo chasu Napriklad vin postaviv u spilnij ryad geloniv nevriv agatirsiv vidomih z Istoriyi Gerodota j alaniv i roksolaniv sho z yavilisya znachno piznishe U nekritichnij kompilyaciyi Marcellina mistyatsya deyaki unikalni vidomosti sho yih odnak u bilshosti vipadkiv vazhko datuvati PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 118886885 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Ammian Marcellin Evrejskaya enciklopediya SPb 1908 T 2 S 299 300 d Track Q21096035d Track Q656d Track Q23747262d Track Q4173137 Deutsche Nationalbibliothek Record 118502581 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 81 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 LIBRIS d Track Q1798125 Ammian Marcellin Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 656 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q23747257d Track Q602358 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 14 lipnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 Tvori Marcellina 14 listopada 2018 u Wayback Machine lat Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 V I Ukolova Pozdnij Rim pyat portretov s 12 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 Vus O V 2019 MAIASP 11 s 273 doi 10 24411 2713 2021 2019 10006 Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Dzherela ta literaturaSkrzhinska M V Ammian Marcellin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Opis Ammianom Marcellinom plemeni guniv kinec IV st n e Istoriya Ukrayini Hrestomatiya Uporyad V M Litvin Vidp red V A Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 S 30 31 1056 s ISBN 978 966 00 1312 4 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ammian MarcellinVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ammian Marcellin Rosijski perekladi Istoriya vyp 1 3 K 1906 08 Rimskaya istoriya SPb 1996

Дата публікації:
Топ