Трудова́ мігра́ція в Украї́ні — пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону (зовнішня трудова міграція) або меж адміністративно-територіальних одиниць України (внутрішня трудова міграція). За даними представництва ООН в Україні (станом на 2009), кожен п'ятий українець є потенційним мігрантом і хотів би виїхати з населеного пункту, в якому живе. При цьому з тих, хто вирішив їхати, близько 15 % зробили свій вибір на користь іншої місцевості в Україні і лише 5 % мають намір виїхати за межі держави.
Станом на 2021 рік найбільше заробітчан їде до Польщі (2-3 млн постійно там перебувають і до 7 млн під час сезонних робіт).
Історія
Трудова еміграція почалася у 1877 коли перша хвиля українських переселенців, прибувши із Закарпаття до США, влилася в лави шахтарів штату Пенсільванія. Найбільше ж українські селяни прагнули одержати для сільськогосподарського обробітку земельну ділянку - гомстед (земельна ділянка, яка надавалася з державних земельних фондів на пільгових умовах у США та Канаді тим, хто бажав вести фермерське господарство).
Масова еміграція західноукраїнського селянства розпочалася у 80-х pp. XIX ст., а найбільших розмірів досягла на початку XX ст.
Наприкінці XIX століття не набагато меншою за кількістю була українська іммігрантська громада Канади. Переважну більшість становили галицькі та буковинські українці. Вони селилися на безлюдних місцях Західної Канади, де й одержували гомстеди. Отримавши власне господарство, сусіди по гомстедах будували свої житла, утворювали поселення з церквою, школою, поштою. Так виникли українські селища. Як і українці-першопоселенці у США, їхні земляки в Канаді одне з перших своїх селищ також назвали Україною.
Відбувалася вона у формах постійної переселенської й тимчасової заробіткової еміграції. Постійна переселенська еміграція відбувалася переважно до Бразилії, Аргентини, США і Канади. На тимчасові сезонні роботи західноукраїнські селяни щорічно виїздили до сусідніх країн – Угорщини, Західної Австрії, Німеччини, Румунії, Росії, Франції та інших країн.
Основна маса постійних емігрантів вирушала за океан. Для організації набору й перевезення переселенців існували спеціальні компанії. їхні агенти розповсюджували листівки, у яких змальовували принадні умови переїзду та поселення на нових землях, обіцяли селянам можливість безкоштовного отримання землі, добру платню у промисловому та сільськогосподарському виробництві. Агенти компаній були зацікавлені у збільшенні кількості емігрантів, оскільки отримували за кожного завербованого гроші: за дорослого – 5 доларів і 2 долари за дитину. При цьому умови перевезення через океан більшості західноукраїнських селян вельми нагадували транспортування африканських рабів у минулі часи. За другу половину XIX ст. зі Східної Галичини й Північної Буковини виїхало в пошуках кращої долі за океан близько 250 тис. осіб. Закарпаття упродовж 1871–1900 pp. залишили 170 тис. переселенців.
Внутрішня міграція
Постійні внутрішні трудові міграції в Україні загалом відбувалися на початку 1990-х років між містами: 40 % — переважно з малих міст у великі, 30 % припадає на переселення з села в місто, 15 % — з міста в сільську місцевість і тільки 10 % — між селами. 70 % усіх цих потоків зосереджено в межах своїх областей. У середині 1990-х років ця загальна тенденція дещо порушилася через невизначеність з умовами проживання у містах у період економічної кризи. Проте пізніше вона знову набрала попереднього вигляду.
Незначні міжобласні потоки мігрантів в основному спрямовуються із західного регіону на схід та у південні області. Частину з них в минулому становили організовані мігранти, переселення яких стимулювала держава. Найбільше додатне сальдо міжрегіональних міграцій 1999 року було характерне для Києва (6,7 ‰, тобто 6,7 на 1000 осіб) та Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської областей, міста Севастополя (0,8 ‰), найменше — для Кіровоградської (-2,0 ‰).
Маятникові міграції, як правило, здійснюються у великі міста з сіл і малих міст. На території України сформувалися два великі райони інтенсивних маятникових трудових міграцій: східний (Донецька і Луганська області) та західний (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська). Цьому сприяли густа мережа транспортних шляхів у них, а також високий рівень розвитку індустрії на Донбасі та велика густота сільського населення у західних областях.
Причини
Посилення територіальної міграції населення на регіональному рівні пояснюється такими причинами:
- структурною перебудовою економіки і пов'язаними з нею зростанням безробіття, процесами роздержавлення власності й приватизації, які супроводжуються збільшенням мобільності капіталу, його інтенсивним міжгалузевим і географічним переливом;
- нерівномірністю в розміщенні продуктивних сил, суттєвими відмінностями в соціально-економічних умовах життя в селі й у місті, у різних регіонах країни;
- різким погіршенням екологічної ситуації в окремих регіонах;
- інтенсифікацією загальнонаціональних міграційних процесів;
Загалом, основними причинами внутрішніх трудових міграцій в Україні є такі три фактори:
- обмежені можливості працевлаштування, особливо в сільській місцевості,
- низька заробітна плата вдома,
- більша престижність роботи на підприємствах та установах великих міст.
Загальні риси.
- концентрація робочої сили у великих містах й економічних центрах;
- міграції відбуваються між регіонами, областями, населеними пунктами за класичними схемами місто — місто, село — місто, село — село і т. ін., при чому найчастіше до більших за розмірами населених пунктів; міграції типу місто — село, тобто до менших населених пунктів, майже не спостерігаються;
- більш розповсюджена внутрішня трудова міграція жителів сільських населених пунктів;
- зменшення розмірів сезонної міграції. У середині 1990-х сезонна міграція була поширена майже по всій Україні, оскільки, багато людей з міста майже кожного літа їздили в колгоспи на різні сільськогосподарські чи будівельні роботи, збори врожаю. Найчастіше, така міграція відбувалася із західних областей у східні та південні. У Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій областях збирали врожай пшениці, помідорів, цибулі, винограду (Крим), їздили обробляти буряки у Вінницьку, Хмельницьку тощо. Зі спадом виробництва, наприклад, цукру, зменшились і сезонні міграції;
- збільшення обсягів маятникової міграції та збільшення радіусу притягання великих міст. На сучасному етапі в межах України виділяють три райони притягання інтенсивних маятникових міграцій: Донецько-Макіївська агломерація, Київська агломерація, а також міста областей західного регіону України — Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької області (головною причиною розвитку інтенсивний маятникових міграцій у названому регіоні є висока густота сільських і міських поселень та сприятлива вікова структура);
- збільшення соціальної мобільності населення, включення у міграційні процеси різних вікових, професійних груп населення.
Географія
За попередніми даними Держкомстату за 2011 рік в межах України,
Регіон | Прибуло, осіб | Вибуло, осіб |
---|---|---|
Донецька обл. | 48 503 | 50 592 |
м. Київ | 44 977 | 36 814 |
Дніпровська обл. | 43 888 | 45 234 |
Харківська обл. | 40 497 | 40 131 |
Київська обл. | 33 557 | 26 081 |
Причому, для Києва і Київської області характерне значне переважання прибулих над вибулими. Найбільше людей вибуло з Кіровоградської, Рівненської, Луганської, Херсонської та Хмельницької областей.
У цілому по Україні в 2011 році мігрували 139,5 осіб на кожні 10 тисяч наявного населення. У порівнянні з 2010 роком (142 особи) цей показник зменшився.
Для більшості регіонів України характерна від'ємна внутрішня міграція. Так, у 2011 році позитивний приріст внутрішньої міграції спостерігався лише в 7 областях: Київській (4,4 ‰), АР Крим (0,7 ‰), Одеській (0,6 ‰), Чернівецькій (0,6 ‰), Волинській (0,5 ‰), Івано-Франківській (0,2 ‰), Харківській (0,1 ‰), а також містах Києві (2,9 ‰) і Севастополі (2,5 ‰). У порівнянні з 2010 роком ситуація майже не змінилась, але в порівнянні з, наприклад, 2007-им видно відмінності: цей список покинула Дніпропетровська область, а приріст у Київ та Севастополь зменшились (для Києва — у 2,5 рази).
Для таких індустріально-розвинених областей, як Донецька, Запорізька та Луганська, де рівень зайнятості та заробітної плати є відносно високим порівняно з середніми показниками по країні, також характерна від'ємна внутрішня міграція (попри одні з найвищих рівнів притоку мігрантів), що свідчить про певну соціальну нестійкість у даних регіонах.
Для регіонів з несприятливою ситуацією на ринках праці, віддалених від Київської області та м. Києва, але близько розташованих від кордону й країн, що є значно розвиненішими за Україну, властивою є тенденція до переміщення робочої сили за кордон у формі як легальної, так і нелегальної трудової міграції.
Стійке зростання чисельності населення демонструє лише м. Київ, а також Київська область, що пояснюється збільшенням радіусу маятникових трудових міграцій до Києва (що, у свою чергу, може пояснюватись безумовним престижем столиці, але надзвичайно високими цінами на оренду житла в місті). Поряд з високим рівнем зайнятості та заробітної плати коефіцієнт приросту населення за рахунок міграції у Києва та Київської області є найвищим по Україні. Невипадково частка населення у працездатному віці в Києві є також найвищою серед регіонів і становить 66,4 %, тоді, як у цілому в Україні вона дорівнює 60,6 %. Отже, Київ відіграє роль специфічного соціально-економічного ядра, який притягує до себе робочу силу з решти менш розвинених регіонів України.
Зовнішня міграція
Еміграція
Відкриття кордонів створило можливості для досягнення громадянами основної мети еміграції — підвищення рівня життя шляхом тимчасових поїздок за кордон з метою заробітку. Це спричинило зростання тимчасової трудової міграції, яка в 2010-х роках сягнула 2–3 млн осіб (Польща — 300 тис. заробітчан, Італія — 200 тис., Чехія — 200 тис., Португалія — 150 тис., Іспанія — 100 тис., Туреччина — 35 тис., США — 20 тис. заробітчан). Чисельність українців, котрі працюють у РФ, оцінюється в 1 млн осіб. Трудова міграція забезпечує добробут багатьох сімей, є джерелом валютних надходжень (у 2010-х роках 4–6 млрд доларів США щорічно).
Станом на 2018 рік, за кордоном працювало 17,8% працездатного населення України.
Станом на 2019 рік, за даними Мінсоцполітики на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн українців, а в окремий період — від 7 до 9 млн осіб.
Станом на 2021 рік, найбільше виїздять на заробітки до Польщі — 3 млн. заробітчан постійно і до 7 млн на сезонні роботи. Також популярні Чехія (друге місце за популярністю після Польщі, від 140 до 180 тис заробітчан постійно), Іспанія, Італія, Португалія, Німеччина, Фінляндія, Британія та Швеція.
Згідно статистики МОМ в Україні, станом на 2008 рік, лідерами за областями з трудових мігрантів були такі регіони:
Регіон | Рівень |
---|---|
Закарпатська область | дуже високий |
Чернівецька область | дуже високий |
Львівська область | високий |
Волинська область | високий |
Івано-Франківська область | високий |
Тернопільська область | високий |
Хмельницька область | високий |
Черкаська область | високий |
Вінницька область | середній |
Рівненська область | середній |
За результатами дослідження, проведеного експертами європейської комісії «Caritas International» на 2011 рік ~4,5 млн трудових мігрантів з України перебувають за кордоном, з яких 1,7 млн — у країнах ЄС. За іншими оцінками, це число коливається від 2 до 7 млн.
Чинники, що спричиняють міграції, є зовнішніми та внутрішніми.
Зовнішні причини
- ємний ринок праці західних країн,
- приваблива матеріальна оцінка трудової діяльності,
- постійне зростання попиту розвинутих країн на працю іноземців.
Так, станом на 2021 рік в Польщі і Чехії середня зарплата втричі вища, ніж в Україні за приблизно таких же споживчих цін. В таких країнах, як Іспанія та Португалія зарплата ще вища. Найвища зарплата в Італії, Німеччині, Британії та Скандинавії, але там значно вищі ціни на проживання. Крім того, Польща із 2007 року значно спростила умови праці для мігрантів. Більшість українських заробітчан працюють в Польщі офіційно і застраховані.
Внутрішні
- недостатність робочих місць,
- значна різниця в оплаті на батьківщині й за кордоном,
- соціально-економічна криза,
- спад виробництва,
- загострення економічних протиріч,
- дискомфорт від загальної нестабільності в Україні,
- широко поширена корупція,
- відсутність можливостей для розвитку і самореалізації,
- незахищеність від зловживань з боку владних структур.
Ієрархія мотивів, які зумовлюють поїздки за кордон:
- заробіток задля поліпшення житлових умов (купівлі квартири чи побудова будинку), придбання машини або інших дорогих товарів тривалого вжитку;
- заробіток задля задоволення поточних життєвих потреб — харчування, придбання необхідних товарів повсякденного вжитку (одягу тощо);
- накопичення коштів для оплати навчання дітей у вищих навчальних закладах;
- накопичення стартового капіталу для створення власного бізнесу або розвитку своєї справи;
- мотиви нематеріального характеру (побачити світ, здобути певні трудові навички, поліпшити знання мови тощо).
Тривалість перебування більшості мігрантів за кордоном істотно зросла. Якщо в середині 90-х років однозначно переважали кількаденні виїзди (т. зв. «човники»), а більше місяця тривали не більше 20 % поїздок, то тепер найпоширенішими виявилися поїздки терміном від 1 до 6 місяців (~1/2 від загальної кількості поїздок). На такий термін виїжджають здебільшого до Польщі, Чехії, Німеччини. Кожна п'ята поїздка, спрямована переважно до Італії, Іспанії, Португалії, тривала ще довше — у середньому 1,5—2 роки.
У структурі трудової міграції громадян України за ступенем легальності можна виділити чотири рівні:
- Офіційна трудова міграція — фіксується офіційною статистикою, оскільки громадяни для перетину кордону зазначають трудову діяльність як мету виїзду і є легальними трудовими мігрантами в приймаючих країнах.
- Неофіційна легальна міграція — не може бути відстежена статистикою, оскільки поїздки за кордон відбуваються з декларованою метою туризму, відвідування родичів тощо, з подальшим працевлаштуванням та реєстрацією в країні-реципієнті; учасники таких поїздок стають цілком легальними трудовими мігрантами в країнах-реципієнтах.
- Успішна нелегальна міграція — поїздки за кордон, пов'язані з незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн.
- Міграція жертв злочинних угруповань — торгівля людьми та інші випадки перебування громадян України в нелюдських умовах або зайнятість протиправною діяльністю за кордоном не з власної волі.
Основними сферами, де зайняті працівники-мігранти є:
- будівництво (здебільшого чоловіки),
- сільське господарство (збирання врожаю; як чоловіки так і жінки),
- домашнє господарство (прибирання домівки, готування їжі, доглядання дітей та немічних людей похилого віку; переважно жінки),
- сфера торгівлі та сервісу (у т. ч. — готельний бізнес).
З початку 90-х розширилося охоплення трудовою міграцію населення України. Якщо першими до неї включилися мешканці столиці, великих міст, де люди були більш інформованими і мобільними, існували зв'язки із зарубіжними країнами, поступово все активнішими ставали жителі різних за величиною поселень. Так, за даними загальнонаціонального соціологічного моніторингу, на сьогодні в потоках тимчасової трудової міграції за кордон найбільш широко представлено населення малих міст (33 % виявлених домогосподарств мігрантів) та сільської місцевості (28 %).
Канали трудової міграції українських громадян (Е. М. Лібанова та ін.):
- самостійний пошук місця роботи (передусім у державах, з якими Україна не має візового режиму);
- використання туристичних агенцій, через які громадяни України легально як туристи потрапляють до країн, з якими Україна має візовий режим, і нелегально працюють на їх території;
- використання послуг суб'єктів господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;
- запрошення українських фахівців безпосередньо іноземною стороною.
Виділяють 3 хвилі зовнішніх трудових міграцій з України у 2-й половині 20 століття:
- До 1990-х років — малочисельні зовнішні трудові міграції, від'їжджала культурна та інтелектуальна еліта.
- 1990-1995 роки — відтік трудових ресурсів за кордон чисельніший (кваліфіковані і досвідчені фахівці), розширюється географія виїзду.
- Починаючи з 1995 року виїзд за кордон стає масовим (різна кваліфікація працівників).
Закономірності зовнішніх трудових міграцій з України:
- Найбільше трудових мігрантів за кордон проживає в прикордонних територіях.
- За кордон в більшій мірі від'їжджають жителі сільських місцевостей.
- Основна частка мігрантів мають вік 30-50 років.
- Одружені люди більш залучені до трудової міграції, ніж неодружені.
- Чоловіки більшою мірою є потенційними фактичними мігрантами.
Географія
Дані офіційної статистики не відображають дійсні масштаби трудової міграції за кордон. Українців щороку за кордоном працює від 1 до 3 млн осіб, за іншими даними від 2 до 7 млн осіб. Найбільше українців-мігрантів працює в Польщі (приблизно 2 млн постійно, до 7 млн під час сезонних робіт) до 2014 року найбільше заробітчан працювало в Росії (від 1 до 3 млн). За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2004 р.), у Польщі кожного року працює майже 300 тис. осіб, Чехії — 200 тис., Португалії — 150 тис., Іспанії і Італії — по 100 тис., Греції — 50 тис., менше — у Туреччині, Ізраїлі, країнах Північної Європи, Прибалтики, Близького Сходу.
Із західного регіону України (Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області) за даними 2005 р. 35 % трудових мігрантів їдуть в Італію, 20 % — в Росію, 19 % — в Іспанію; з центрального регіону (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Київська, Чернігівська, Житомирська, Полтавська, Сумська області) 45 % — в Росію, 27 % — в Італію; з південно-східного регіону (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська, АРК) 53 % — в Росію, 11 % — в Італію.
У західному регіоні деклароване бажання до праці за кордоном висловили 37 % респондентів, 22 % — у центральному регіоні і 24 % — у південно-східному (дані 2005 р.).
Наслідки
Позитивні
- надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками; (За даними НБУ в 2019 році трудові мігранти переказали в Україну $12 млрд)
- сприяння інтеграції України до світового ринку праці;
- надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище;
- спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.
- послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві.
Негативні
- дає прихований вклад у зменшення населення України;
- збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;
- втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу;
- втрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;
- вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни;
- трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан;
- втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;
- лише 3,6 % заробітчан організовують власну справу;
- відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою;
- дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;
- виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;
- зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.
- розповсюдження соціального сирітства, у дітей батьки яких довготривало перебувають закордоном на заробітках виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до життя. Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон;
- проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.
Імміграція
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2012) |
Особливості
Законом про імміграцію встановлюються квоти, в 2011 році вони були на рівні 7 тисяч осіб, але в межах цієї квоти працевлаштування не здійснюється. В українських роботодавців існує механізм тимчасового працевлаштування поза квотою. Щорічно в межах цього механізму працевлаштовується 10-15 тисяч іноземців, і зараз ми маємо тенденцію до їх збільшення.
Географія
В Україні працевлаштовуються громадяни Азербайджану, Узбекистану, В'єтнаму переважно у сфері торгівлі, послуг тощо, в той час як українці за кордоном — у промисловості, будівництві, сільському господарстві.
Наслідки
Позитивні:
- забезпечення за рахунок іноземної робочої сили покриття дефіциту фахівців рідкісних професій та кваліфікацій в Україні;
- спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.
Негативні:
- збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;
Шляхи вирішення проблем
Система заходів внутрішнього спрямування:
- створення робочих місць (цілеспрямовано створювати робочі місця в таких галузях, як сільське господарство, легка, текстильна і хімічна промисловість, тобто там, де сьогодні використовується праця мігрантів в Європі);
- вирішити питання підвищення рівня оплати праці;
- обмеження «тіньової» економіки та «тіньової» зайнятості тощо.
- комплексна оцінка міграційних потоків, ситуації в регіонах та їх потенціалу і розробка нормативно-правових документів, які б забезпечили виконання вищеперерахованих заходів.
Зовнішні заходи мають забезпечити:
- цивілізовані форми виїзду працівників за кордон;
- можливість вільного повернення додому працівників;
- гарантії українським громадянам захисту їхніх трудових прав за кордоном;
- підписання відповідних міждержавних угод та удосконалення чинного законодавства в частині ліцензування фірм для проведення працевлаштування за кордоном.
- здійснення постійного аналізу масштабів нелегальної трудової міграції за межі України та проведення всіх можливих, в рамках законодавства, заходів для попередження цього явища і запобігання торгівлі людьми.
Див. також
Примітки
- Казанцева В. Ф. Міграція населення // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Радіо Свобода онлайн — всі новини дня в Україні і світі, Радіо Свобода, 5 жовтня 2009
- Трудова міграція: скільки українців працювали за кордоном в 2019-2021 роках, Слово і Діло, 18 березня 2021
- Розповіли, скільки українців працюють за кордоном, Конкурент.ua, 25 серпня 2021
- Трудова еміграція (міграція) - Історія України - Навчальні матеріали онлайн. pidruchniki.com. Процитовано 16 вересня 2018.
- Бакаев О. В., Римаренко Ю. І. Міграція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Малиновська О. А. Міграція зовнішня (міждержавна) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
- Скільки українців виїхало на заробітки за кордон за останні чотири роки, Слово і Діло, 11 січня 2019
- Мінсоцполітики: понад 3 млн українців працює за кордоном на постійній основі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 лютого 2020.
- Куди їдуть працювати українці: порівнюємо Польщу та Чехію, Європейська правда, 2021
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 12 квітня 2012.
- «Мертві душі» трудових мігрантів. Чи справді за кордоном працює п'ять мільйонів українців? — Газета — Дзеркало тижня. Україна[недоступне посилання з липня 2019]
- В 2019 році трудові мігранти переказали в Україну близько $12 млрд — НБУ. nv.ua. Процитовано 5 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 12 квітня 2012.
- Козик В. В., Пайкова Л. А., Даниленко Н. Б., Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406 с.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 12 квітня 2012.
Література
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — .
- Зовнішні трудові міграції з України | географ.ком.уа
- Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.
- Дронь Є. В., Заньковська В. Г. Трудова міграція в Україні: тенденції та наслідки — ПВНЗ «Буковинський університет». Збірник наукових праць «Економічні науки» Випуск 6, 2010 р. ISSN 2219-5378
- Концепція державної міграційної політики, схвалено Указом Президента України від 30 травня 2011 року N 622/2011
- Ольшевська І. П. Регіональний вимір формування трудового потенціалу України. — Стратегія економічного розвитку України, вип. 24—25 (2009), с. 145-147
Посилання
- Внутрішня міграція: найчастіше їдуть на Донбас | Новини Закарпаття. Новини Ужгорода — Заголовок.
- Возна Л. Основні суперечності та перспективи використання соціально-економічного потенціалу регіонів України. — Аналітичні матеріали НІСД
- Державна служба статистики України
- Сидоренко Ю. Яка вона — внутрішня міграція? | МАЙДАН
- Дослідниці міграції: «Люди вірили в майбутнє України, у зміни, зараз зовсім не чути такого оптимізму» — Інтерв'ю з Оленою Федюк і Мартою Кіндлер
- Як трудова міграція позначається на малому бізнесі та економіці Кіровоградщини. Олена Горобець - 10.05.2019
- Шляхи вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції населення
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trudova migra ciya v Ukrayi ni peresuvannya osobi z metoyu timchasovogo pracevlashtuvannya sho suprovodzhuyetsya peretinannyam derzhavnogo kordonu zovnishnya trudova migraciya abo mezh administrativno teritorialnih odinic Ukrayini vnutrishnya trudova migraciya Za danimi predstavnictva OON v Ukrayini stanom na 2009 kozhen p yatij ukrayinec ye potencijnim migrantom i hotiv bi viyihati z naselenogo punktu v yakomu zhive Pri comu z tih hto virishiv yihati blizko 15 zrobili svij vibir na korist inshoyi miscevosti v Ukrayini i lishe 5 mayut namir viyihati za mezhi derzhavi Stanom na 2021 rik najbilshe zarobitchan yide do Polshi 2 3 mln postijno tam perebuvayut i do 7 mln pid chas sezonnih robit IstoriyaTrudova emigraciya pochalasya u 1877 koli persha hvilya ukrayinskih pereselenciv pribuvshi iz Zakarpattya do SShA vlilasya v lavi shahtariv shtatu Pensilvaniya Najbilshe zh ukrayinski selyani pragnuli oderzhati dlya silskogospodarskogo obrobitku zemelnu dilyanku gomsted zemelna dilyanka yaka nadavalasya z derzhavnih zemelnih fondiv na pilgovih umovah u SShA ta Kanadi tim hto bazhav vesti fermerske gospodarstvo Masova emigraciya zahidnoukrayinskogo selyanstva rozpochalasya u 80 h pp XIX st a najbilshih rozmiriv dosyagla na pochatku XX st Naprikinci XIX stolittya ne nabagato menshoyu za kilkistyu bula ukrayinska immigrantska gromada Kanadi Perevazhnu bilshist stanovili galicki ta bukovinski ukrayinci Voni selilisya na bezlyudnih miscyah Zahidnoyi Kanadi de j oderzhuvali gomstedi Otrimavshi vlasne gospodarstvo susidi po gomstedah buduvali svoyi zhitla utvoryuvali poselennya z cerkvoyu shkoloyu poshtoyu Tak vinikli ukrayinski selisha Yak i ukrayinci pershoposelenci u SShA yihni zemlyaki v Kanadi odne z pershih svoyih selish takozh nazvali Ukrayinoyu Vidbuvalasya vona u formah postijnoyi pereselenskoyi j timchasovoyi zarobitkovoyi emigraciyi Postijna pereselenska emigraciya vidbuvalasya perevazhno do Braziliyi Argentini SShA i Kanadi Na timchasovi sezonni roboti zahidnoukrayinski selyani shorichno viyizdili do susidnih krayin Ugorshini Zahidnoyi Avstriyi Nimechchini Rumuniyi Rosiyi Franciyi ta inshih krayin Osnovna masa postijnih emigrantiv virushala za okean Dlya organizaciyi naboru j perevezennya pereselenciv isnuvali specialni kompaniyi yihni agenti rozpovsyudzhuvali listivki u yakih zmalovuvali prinadni umovi pereyizdu ta poselennya na novih zemlyah obicyali selyanam mozhlivist bezkoshtovnogo otrimannya zemli dobru platnyu u promislovomu ta silskogospodarskomu virobnictvi Agenti kompanij buli zacikavleni u zbilshenni kilkosti emigrantiv oskilki otrimuvali za kozhnogo zaverbovanogo groshi za doroslogo 5 dolariv i 2 dolari za ditinu Pri comu umovi perevezennya cherez okean bilshosti zahidnoukrayinskih selyan velmi nagaduvali transportuvannya afrikanskih rabiv u minuli chasi Za drugu polovinu XIX st zi Shidnoyi Galichini j Pivnichnoyi Bukovini viyihalo v poshukah krashoyi doli za okean blizko 250 tis osib Zakarpattya uprodovzh 1871 1900 pp zalishili 170 tis pereselenciv Vnutrishnya migraciyaDokladnishe Vnutrishnya migraciya Postijni vnutrishni trudovi migraciyi v Ukrayini zagalom vidbuvalisya na pochatku 1990 h rokiv mizh mistami 40 perevazhno z malih mist u veliki 30 pripadaye na pereselennya z sela v misto 15 z mista v silsku miscevist i tilki 10 mizh selami 70 usih cih potokiv zoseredzheno v mezhah svoyih oblastej U seredini 1990 h rokiv cya zagalna tendenciya desho porushilasya cherez neviznachenist z umovami prozhivannya u mistah u period ekonomichnoyi krizi Prote piznishe vona znovu nabrala poperednogo viglyadu Neznachni mizhoblasni potoki migrantiv v osnovnomu spryamovuyutsya iz zahidnogo regionu na shid ta u pivdenni oblasti Chastinu z nih v minulomu stanovili organizovani migranti pereselennya yakih stimulyuvala derzhava Najbilshe dodatne saldo mizhregionalnih migracij 1999 roku bulo harakterne dlya Kiyeva 6 7 tobto 6 7 na 1000 osib ta Dnipropetrovskoyi Cherkaskoyi Poltavskoyi oblastej mista Sevastopolya 0 8 najmenshe dlya Kirovogradskoyi 2 0 Mayatnikovi migraciyi yak pravilo zdijsnyuyutsya u veliki mista z sil i malih mist Na teritoriyi Ukrayini sformuvalisya dva veliki rajoni intensivnih mayatnikovih trudovih migracij shidnij Donecka i Luganska oblasti ta zahidnij Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska Comu spriyali gusta merezha transportnih shlyahiv u nih a takozh visokij riven rozvitku industriyi na Donbasi ta velika gustota silskogo naselennya u zahidnih oblastyah Prichini Posilennya teritorialnoyi migraciyi naselennya na regionalnomu rivni poyasnyuyetsya takimi prichinami strukturnoyu perebudovoyu ekonomiki i pov yazanimi z neyu zrostannyam bezrobittya procesami rozderzhavlennya vlasnosti j privatizaciyi yaki suprovodzhuyutsya zbilshennyam mobilnosti kapitalu jogo intensivnim mizhgaluzevim i geografichnim perelivom nerivnomirnistyu v rozmishenni produktivnih sil suttyevimi vidminnostyami v socialno ekonomichnih umovah zhittya v seli j u misti u riznih regionah krayini rizkim pogirshennyam ekologichnoyi situaciyi v okremih regionah intensifikaciyeyu zagalnonacionalnih migracijnih procesiv Zagalom osnovnimi prichinami vnutrishnih trudovih migracij v Ukrayini ye taki tri faktori obmezheni mozhlivosti pracevlashtuvannya osoblivo v silskij miscevosti nizka zarobitna plata vdoma bilsha prestizhnist roboti na pidpriyemstvah ta ustanovah velikih mist Zagalni risi koncentraciya robochoyi sili u velikih mistah j ekonomichnih centrah migraciyi vidbuvayutsya mizh regionami oblastyami naselenimi punktami za klasichnimi shemami misto misto selo misto selo selo i t in pri chomu najchastishe do bilshih za rozmirami naselenih punktiv migraciyi tipu misto selo tobto do menshih naselenih punktiv majzhe ne sposterigayutsya bilsh rozpovsyudzhena vnutrishnya trudova migraciya zhiteliv silskih naselenih punktiv zmenshennya rozmiriv sezonnoyi migraciyi U seredini 1990 h sezonna migraciya bula poshirena majzhe po vsij Ukrayini oskilki bagato lyudej z mista majzhe kozhnogo lita yizdili v kolgospi na rizni silskogospodarski chi budivelni roboti zbori vrozhayu Najchastishe taka migraciya vidbuvalasya iz zahidnih oblastej u shidni ta pivdenni U Hersonskij Odeskij Mikolayivskij Zaporizkij oblastyah zbirali vrozhaj pshenici pomidoriv cibuli vinogradu Krim yizdili obroblyati buryaki u Vinnicku Hmelnicku tosho Zi spadom virobnictva napriklad cukru zmenshilis i sezonni migraciyi zbilshennya obsyagiv mayatnikovoyi migraciyi ta zbilshennya radiusu prityagannya velikih mist Na suchasnomu etapi v mezhah Ukrayini vidilyayut tri rajoni prityagannya intensivnih mayatnikovih migracij Donecko Makiyivska aglomeraciya Kiyivska aglomeraciya a takozh mista oblastej zahidnogo regionu Ukrayini Zakarpatskoyi Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi i Cherniveckoyi oblasti golovnoyu prichinoyu rozvitku intensivnij mayatnikovih migracij u nazvanomu regioni ye visoka gustota silskih i miskih poselen ta spriyatliva vikova struktura zbilshennya socialnoyi mobilnosti naselennya vklyuchennya u migracijni procesi riznih vikovih profesijnih grup naselennya Geografiya Za poperednimi danimi Derzhkomstatu za 2011 rik v mezhah Ukrayini Region Pribulo osib Vibulo osib Donecka obl 48 503 50 592 m Kiyiv 44 977 36 814 Dniprovska obl 43 888 45 234 Harkivska obl 40 497 40 131 Kiyivska obl 33 557 26 081 Prichomu dlya Kiyeva i Kiyivskoyi oblasti harakterne znachne perevazhannya pribulih nad vibulimi Najbilshe lyudej vibulo z Kirovogradskoyi Rivnenskoyi Luganskoyi Hersonskoyi ta Hmelnickoyi oblastej U cilomu po Ukrayini v 2011 roci migruvali 139 5 osib na kozhni 10 tisyach nayavnogo naselennya U porivnyanni z 2010 rokom 142 osobi cej pokaznik zmenshivsya Dlya bilshosti regioniv Ukrayini harakterna vid yemna vnutrishnya migraciya Tak u 2011 roci pozitivnij pririst vnutrishnoyi migraciyi sposterigavsya lishe v 7 oblastyah Kiyivskij 4 4 AR Krim 0 7 Odeskij 0 6 Cherniveckij 0 6 Volinskij 0 5 Ivano Frankivskij 0 2 Harkivskij 0 1 a takozh mistah Kiyevi 2 9 i Sevastopoli 2 5 U porivnyanni z 2010 rokom situaciya majzhe ne zminilas ale v porivnyanni z napriklad 2007 im vidno vidminnosti cej spisok pokinula Dnipropetrovska oblast a pririst u Kiyiv ta Sevastopol zmenshilis dlya Kiyeva u 2 5 razi Dlya takih industrialno rozvinenih oblastej yak Donecka Zaporizka ta Luganska de riven zajnyatosti ta zarobitnoyi plati ye vidnosno visokim porivnyano z serednimi pokaznikami po krayini takozh harakterna vid yemna vnutrishnya migraciya popri odni z najvishih rivniv pritoku migrantiv sho svidchit pro pevnu socialnu nestijkist u danih regionah Dlya regioniv z nespriyatlivoyu situaciyeyu na rinkah praci viddalenih vid Kiyivskoyi oblasti ta m Kiyeva ale blizko roztashovanih vid kordonu j krayin sho ye znachno rozvinenishimi za Ukrayinu vlastivoyu ye tendenciya do peremishennya robochoyi sili za kordon u formi yak legalnoyi tak i nelegalnoyi trudovoyi migraciyi Stijke zrostannya chiselnosti naselennya demonstruye lishe m Kiyiv a takozh Kiyivska oblast sho poyasnyuyetsya zbilshennyam radiusu mayatnikovih trudovih migracij do Kiyeva sho u svoyu chergu mozhe poyasnyuvatis bezumovnim prestizhem stolici ale nadzvichajno visokimi cinami na orendu zhitla v misti Poryad z visokim rivnem zajnyatosti ta zarobitnoyi plati koeficiyent prirostu naselennya za rahunok migraciyi u Kiyeva ta Kiyivskoyi oblasti ye najvishim po Ukrayini Nevipadkovo chastka naselennya u pracezdatnomu vici v Kiyevi ye takozh najvishoyu sered regioniv i stanovit 66 4 todi yak u cilomu v Ukrayini vona dorivnyuye 60 6 Otzhe Kiyiv vidigraye rol specifichnogo socialno ekonomichnogo yadra yakij prityaguye do sebe robochu silu z reshti mensh rozvinenih regioniv Ukrayini Zovnishnya migraciyaEmigraciya Vidkrittya kordoniv stvorilo mozhlivosti dlya dosyagnennya gromadyanami osnovnoyi meti emigraciyi pidvishennya rivnya zhittya shlyahom timchasovih poyizdok za kordon z metoyu zarobitku Ce sprichinilo zrostannya timchasovoyi trudovoyi migraciyi yaka v 2010 h rokah syagnula 2 3 mln osib Polsha 300 tis zarobitchan Italiya 200 tis Chehiya 200 tis Portugaliya 150 tis Ispaniya 100 tis Turechchina 35 tis SShA 20 tis zarobitchan Chiselnist ukrayinciv kotri pracyuyut u RF ocinyuyetsya v 1 mln osib Trudova migraciya zabezpechuye dobrobut bagatoh simej ye dzherelom valyutnih nadhodzhen u 2010 h rokah 4 6 mlrd dolariv SShA shorichno Stanom na 2018 rik za kordonom pracyuvalo 17 8 pracezdatnogo naselennya Ukrayini Stanom na 2019 rik za danimi Minsocpolitiki na postijnij osnovi za kordonom pracyuye 3 2 mln ukrayinciv a v okremij period vid 7 do 9 mln osib Stanom na 2021 rik najbilshe viyizdyat na zarobitki do Polshi 3 mln zarobitchan postijno i do 7 mln na sezonni roboti Takozh populyarni Chehiya druge misce za populyarnistyu pislya Polshi vid 140 do 180 tis zarobitchan postijno Ispaniya Italiya Portugaliya Nimechchina Finlyandiya Britaniya ta Shveciya Zgidno statistiki MOM v Ukrayini stanom na 2008 rik liderami za oblastyami z trudovih migrantiv buli taki regioni Riven zakordonnih migrantiv Region Riven Zakarpatska oblast duzhe visokij Chernivecka oblast duzhe visokij Lvivska oblast visokij Volinska oblast visokij Ivano Frankivska oblast visokij Ternopilska oblast visokij Hmelnicka oblast visokij Cherkaska oblast visokij Vinnicka oblast serednij Rivnenska oblast serednij Za rezultatami doslidzhennya provedenogo ekspertami yevropejskoyi komisiyi Caritas International na 2011 rik 4 5 mln trudovih migrantiv z Ukrayini perebuvayut za kordonom z yakih 1 7 mln u krayinah YeS Za inshimi ocinkami ce chislo kolivayetsya vid 2 do 7 mln Chinniki sho sprichinyayut migraciyi ye zovnishnimi ta vnutrishnimi Zovnishni prichini yemnij rinok praci zahidnih krayin privabliva materialna ocinka trudovoyi diyalnosti postijne zrostannya popitu rozvinutih krayin na pracyu inozemciv Tak stanom na 2021 rik v Polshi i Chehiyi serednya zarplata vtrichi visha nizh v Ukrayini za priblizno takih zhe spozhivchih cin V takih krayinah yak Ispaniya ta Portugaliya zarplata she visha Najvisha zarplata v Italiyi Nimechchini Britaniyi ta Skandinaviyi ale tam znachno vishi cini na prozhivannya Krim togo Polsha iz 2007 roku znachno sprostila umovi praci dlya migrantiv Bilshist ukrayinskih zarobitchan pracyuyut v Polshi oficijno i zastrahovani Vnutrishni nedostatnist robochih misc znachna riznicya v oplati na batkivshini j za kordonom socialno ekonomichna kriza spad virobnictva zagostrennya ekonomichnih protirich diskomfort vid zagalnoyi nestabilnosti v Ukrayini shiroko poshirena korupciya vidsutnist mozhlivostej dlya rozvitku i samorealizaciyi nezahishenist vid zlovzhivan z boku vladnih struktur Iyerarhiya motiviv yaki zumovlyuyut poyizdki za kordon zarobitok zadlya polipshennya zhitlovih umov kupivli kvartiri chi pobudova budinku pridbannya mashini abo inshih dorogih tovariv trivalogo vzhitku zarobitok zadlya zadovolennya potochnih zhittyevih potreb harchuvannya pridbannya neobhidnih tovariv povsyakdennogo vzhitku odyagu tosho nakopichennya koshtiv dlya oplati navchannya ditej u vishih navchalnih zakladah nakopichennya startovogo kapitalu dlya stvorennya vlasnogo biznesu abo rozvitku svoyeyi spravi motivi nematerialnogo harakteru pobachiti svit zdobuti pevni trudovi navichki polipshiti znannya movi tosho Trivalist perebuvannya bilshosti migrantiv za kordonom istotno zrosla Yaksho v seredini 90 h rokiv odnoznachno perevazhali kilkadenni viyizdi t zv chovniki a bilshe misyacya trivali ne bilshe 20 poyizdok to teper najposhirenishimi viyavilisya poyizdki terminom vid 1 do 6 misyaciv 1 2 vid zagalnoyi kilkosti poyizdok Na takij termin viyizhdzhayut zdebilshogo do Polshi Chehiyi Nimechchini Kozhna p yata poyizdka spryamovana perevazhno do Italiyi Ispaniyi Portugaliyi trivala she dovshe u serednomu 1 5 2 roki U strukturi trudovoyi migraciyi gromadyan Ukrayini za stupenem legalnosti mozhna vidiliti chotiri rivni Oficijna trudova migraciya fiksuyetsya oficijnoyu statistikoyu oskilki gromadyani dlya peretinu kordonu zaznachayut trudovu diyalnist yak metu viyizdu i ye legalnimi trudovimi migrantami v prijmayuchih krayinah Neoficijna legalna migraciya ne mozhe buti vidstezhena statistikoyu oskilki poyizdki za kordon vidbuvayutsya z deklarovanoyu metoyu turizmu vidviduvannya rodichiv tosho z podalshim pracevlashtuvannyam ta reyestraciyeyu v krayini recipiyenti uchasniki takih poyizdok stayut cilkom legalnimi trudovimi migrantami v krayinah recipiyentah Uspishna nelegalna migraciya poyizdki za kordon pov yazani z nezareyestrovanoyu zajnyatistyu vidami diyalnosti dozvolenimi zakonodavstvom vidpovidnih krayin Migraciya zhertv zlochinnih ugrupovan torgivlya lyudmi ta inshi vipadki perebuvannya gromadyan Ukrayini v nelyudskih umovah abo zajnyatist protipravnoyu diyalnistyu za kordonom ne z vlasnoyi voli Osnovnimi sferami de zajnyati pracivniki migranti ye budivnictvo zdebilshogo choloviki silske gospodarstvo zbirannya vrozhayu yak choloviki tak i zhinki domashnye gospodarstvo pribirannya domivki gotuvannya yizhi doglyadannya ditej ta nemichnih lyudej pohilogo viku perevazhno zhinki sfera torgivli ta servisu u t ch gotelnij biznes Z pochatku 90 h rozshirilosya ohoplennya trudovoyu migraciyu naselennya Ukrayini Yaksho pershimi do neyi vklyuchilisya meshkanci stolici velikih mist de lyudi buli bilsh informovanimi i mobilnimi isnuvali zv yazki iz zarubizhnimi krayinami postupovo vse aktivnishimi stavali zhiteli riznih za velichinoyu poselen Tak za danimi zagalnonacionalnogo sociologichnogo monitoringu na sogodni v potokah timchasovoyi trudovoyi migraciyi za kordon najbilsh shiroko predstavleno naselennya malih mist 33 viyavlenih domogospodarstv migrantiv ta silskoyi miscevosti 28 Kanali trudovoyi migraciyi ukrayinskih gromadyan E M Libanova ta in samostijnij poshuk miscya roboti peredusim u derzhavah z yakimi Ukrayina ne maye vizovogo rezhimu vikoristannya turistichnih agencij cherez yaki gromadyani Ukrayini legalno yak turisti potraplyayut do krayin z yakimi Ukrayina maye vizovij rezhim i nelegalno pracyuyut na yih teritoriyi vikoristannya poslug sub yektiv gospodarskoyi diyalnosti z poserednictva u pracevlashtuvanni za kordonom zaproshennya ukrayinskih fahivciv bezposeredno inozemnoyu storonoyu Vidilyayut 3 hvili zovnishnih trudovih migracij z Ukrayini u 2 j polovini 20 stolittya Do 1990 h rokiv malochiselni zovnishni trudovi migraciyi vid yizhdzhala kulturna ta intelektualna elita 1990 1995 roki vidtik trudovih resursiv za kordon chiselnishij kvalifikovani i dosvidcheni fahivci rozshiryuyetsya geografiya viyizdu Pochinayuchi z 1995 roku viyizd za kordon staye masovim rizna kvalifikaciya pracivnikiv Zakonomirnosti zovnishnih trudovih migracij z Ukrayini Najbilshe trudovih migrantiv za kordon prozhivaye v prikordonnih teritoriyah Za kordon v bilshij miri vid yizhdzhayut zhiteli silskih miscevostej Osnovna chastka migrantiv mayut vik 30 50 rokiv Odruzheni lyudi bilsh zalucheni do trudovoyi migraciyi nizh neodruzheni Choloviki bilshoyu miroyu ye potencijnimi faktichnimi migrantami Geografiya Dani oficijnoyi statistiki ne vidobrazhayut dijsni masshtabi trudovoyi migraciyi za kordon Ukrayinciv shoroku za kordonom pracyuye vid 1 do 3 mln osib za inshimi danimi vid 2 do 7 mln osib Najbilshe ukrayinciv migrantiv pracyuye v Polshi priblizno 2 mln postijno do 7 mln pid chas sezonnih robit do 2014 roku najbilshe zarobitchan pracyuvalo v Rosiyi vid 1 do 3 mln Za danimi Upovnovazhenogo Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini 2004 r u Polshi kozhnogo roku pracyuye majzhe 300 tis osib Chehiyi 200 tis Portugaliyi 150 tis Ispaniyi i Italiyi po 100 tis Greciyi 50 tis menshe u Turechchini Izrayili krayinah Pivnichnoyi Yevropi Pribaltiki Blizkogo Shodu Iz zahidnogo regionu Ukrayini Rivnenska Volinska Lvivska Zakarpatska Chernivecka Ivano Frankivska Ternopilska oblasti za danimi 2005 r 35 trudovih migrantiv yidut v Italiyu 20 v Rosiyu 19 v Ispaniyu z centralnogo regionu Hmelnicka Vinnicka Kirovogradska Cherkaska Kiyivska Chernigivska Zhitomirska Poltavska Sumska oblasti 45 v Rosiyu 27 v Italiyu z pivdenno shidnogo regionu Odeska Mikolayivska Hersonska Zaporizka Dnipropetrovska Donecka Luganska Harkivska ARK 53 v Rosiyu 11 v Italiyu U zahidnomu regioni deklarovane bazhannya do praci za kordonom vislovili 37 respondentiv 22 u centralnomu regioni i 24 u pivdenno shidnomu dani 2005 r NaslidkiPozitivni nadhodzhennya do Ukrayini dodatkovoyi inozemnoyi valyuti u formi groshovih perekaziv trudovih emigrantiv ta investuvannya koshtiv v ekonomiku cherez stvorennya spilnih pidpriyemstv z inozemnimi zasnovnikami Za danimi NBU v 2019 roci trudovi migranti perekazali v Ukrayinu 12 mlrd spriyannya integraciyi Ukrayini do svitovogo rinku praci nadannya pracespromozhnomu naselennyu mozhlivosti realizuvati svoyi zdibnosti za kordonom pidvishiti riven kvalifikaciyi polipshiti materialne stanovishe sponukannya produktivnishoyi diyalnosti ukrayinskih pracivnikiv cherez stvorennya konkurenciyi z zakordonnimi fahivcyami poslablennya potoku bezrobittya na nacionalnij rinok praci znizhennya socialnoyi napruzhenosti v suspilstvi Negativni daye prihovanij vklad u zmenshennya naselennya Ukrayini zbilshennya tisku na nacionalnij rinok praci vnaslidok stvorennya inozemnimi gromadyanami konkurenciyi miscevij robochij sili vtrata Ukrayinoyu najkonkurentospromozhnishoyi chastini vlasnoyi robochoyi sili osoblivo naukovciv i fahivciv sho prizvodit do upovilnennya tempiv naukovo tehnichnogo progresu vtrata kvalifikaciyi oskilki osobi z visokim rivnem profesijnoyi pidgotovki zdebilshogo vikonuyut za kordonom malokvalifikovanu robotu vkladannya derzhavoyu koshtiv u pidgotovku fahivciv dlya potreb vlasnoyi ekonomiki zatrati na navchannya na vsih osvitnih rivnyah yaki v rezultati stvoryuyut dodanu vartist za mezhami krayini trudova migraciya yak masove yavishe ne spriyaye napovnennyu pensijnogo i socialnogo fondiv cherez vidsutnist vidrahuvan vid zarobitnoyi plati zarobitchan vtrata Ukrayinoyu inozemnoyi valyuti sho vivozitsya immigrantami yak vlasni zaoshadzhennya lishe 3 6 zarobitchan organizovuyut vlasnu spravu vidtik groshej zaroblenih ukrayinskimi migrantami z ukrayinskih bankiv v zahidni vnaslidok nespokoyu diskriminaciya ta ekspluataciya nashih gromadyan z boku miscevih robotodavciv viniknennya politichnih ta ekonomichnih pretenzij do Ukrayini z boku krayin recipiyentiv u zv yazku zi zbilshennyam nelegalnoyi trudovoyi migraciyi ukrayinciv zrostannya zlochinnosti ta socialnoyi napruzhenosti u suspilstvi cherez mizhnacionalni konflikti rozpovsyudzhennya socialnogo siritstva u ditej batki yakih dovgotrivalo perebuvayut zakordonom na zarobitkah vinikaye nestacha batkivskoyi uvagi deformuyutsya rodinni cinnosti vihovuyetsya legkovazhne stavlennya do zhittya Hocha na sogodnishnij den ne vedetsya zhodnoyi statistiki shodo kilkosti ditej chiyi batki viyihali na zarobitki za kordon problema readaptaciyi robitnikiv yaki povertayutsya pislya roboti za kordonom i vidvikli vid miscevih umov praci ta zhittya Immigraciya Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2012 Osoblivosti Zakonom pro immigraciyu vstanovlyuyutsya kvoti v 2011 roci voni buli na rivni 7 tisyach osib ale v mezhah ciyeyi kvoti pracevlashtuvannya ne zdijsnyuyetsya V ukrayinskih robotodavciv isnuye mehanizm timchasovogo pracevlashtuvannya poza kvotoyu Shorichno v mezhah cogo mehanizmu pracevlashtovuyetsya 10 15 tisyach inozemciv i zaraz mi mayemo tendenciyu do yih zbilshennya Geografiya V Ukrayini pracevlashtovuyutsya gromadyani Azerbajdzhanu Uzbekistanu V yetnamu perevazhno u sferi torgivli poslug tosho v toj chas yak ukrayinci za kordonom u promislovosti budivnictvi silskomu gospodarstvi Naslidki Pozitivni zabezpechennya za rahunok inozemnoyi robochoyi sili pokrittya deficitu fahivciv ridkisnih profesij ta kvalifikacij v Ukrayini sponukannya produktivnishoyi diyalnosti ukrayinskih pracivnikiv cherez stvorennya konkurenciyi z zakordonnimi fahivcyami Negativni zbilshennya tisku na nacionalnij rinok praci vnaslidok stvorennya inozemnimi gromadyanami konkurenciyi miscevij robochij sili Shlyahi virishennya problemSistema zahodiv vnutrishnogo spryamuvannya stvorennya robochih misc cilespryamovano stvoryuvati robochi miscya v takih galuzyah yak silske gospodarstvo legka tekstilna i himichna promislovist tobto tam de sogodni vikoristovuyetsya pracya migrantiv v Yevropi virishiti pitannya pidvishennya rivnya oplati praci obmezhennya tinovoyi ekonomiki ta tinovoyi zajnyatosti tosho kompleksna ocinka migracijnih potokiv situaciyi v regionah ta yih potencialu i rozrobka normativno pravovih dokumentiv yaki b zabezpechili vikonannya vishepererahovanih zahodiv Zovnishni zahodi mayut zabezpechiti civilizovani formi viyizdu pracivnikiv za kordon mozhlivist vilnogo povernennya dodomu pracivnikiv garantiyi ukrayinskim gromadyanam zahistu yihnih trudovih prav za kordonom pidpisannya vidpovidnih mizhderzhavnih ugod ta udoskonalennya chinnogo zakonodavstva v chastini licenzuvannya firm dlya provedennya pracevlashtuvannya za kordonom zdijsnennya postijnogo analizu masshtabiv nelegalnoyi trudovoyi migraciyi za mezhi Ukrayini ta provedennya vsih mozhlivih v ramkah zakonodavstva zahodiv dlya poperedzhennya cogo yavisha i zapobigannya torgivli lyudmi Div takozhMigracijne pravo Grinkartka Gastarbajter Trudovij migrant MigrantPrimitkiKazanceva V F Migraciya naselennya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Radio Svoboda onlajn vsi novini dnya v Ukrayini i sviti Radio Svoboda 5 zhovtnya 2009 Trudova migraciya skilki ukrayinciv pracyuvali za kordonom v 2019 2021 rokah Slovo i Dilo 18 bereznya 2021 Rozpovili skilki ukrayinciv pracyuyut za kordonom Konkurent ua 25 serpnya 2021 Trudova emigraciya migraciya Istoriya Ukrayini Navchalni materiali onlajn pidruchniki com Procitovano 16 veresnya 2018 Bakaev O V Rimarenko Yu I Migraciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Malinovska O A Migraciya zovnishnya mizhderzhavna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Skilki ukrayinciv viyihalo na zarobitki za kordon za ostanni chotiri roki Slovo i Dilo 11 sichnya 2019 Minsocpolitiki ponad 3 mln ukrayinciv pracyuye za kordonom na postijnij osnovi Radio Svoboda ukr Procitovano 5 lyutogo 2020 Kudi yidut pracyuvati ukrayinci porivnyuyemo Polshu ta Chehiyu Yevropejska pravda 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 12 kvitnya 2012 Mertvi dushi trudovih migrantiv Chi spravdi za kordonom pracyuye p yat miljoniv ukrayinciv Gazeta Dzerkalo tizhnya Ukrayina nedostupne posilannya z lipnya 2019 V 2019 roci trudovi migranti perekazali v Ukrayinu blizko 12 mlrd NBU nv ua Procitovano 5 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 12 kvitnya 2012 Kozik V V Pajkova L A Danilenko N B Navch posib 3 tye vid pererob i dop K Znannya Pres 2002 406 s Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 12 kvitnya 2012 LiteraturaZastavnij F D Geografiya Ukrayini U 2 h kn Red M P Parcej L Svit 1994 472 s ISBN 5 7773 0043 8 Zovnishni trudovi migraciyi z Ukrayini geograf kom ua Chehovich S B Elementarnij kurs migracijnogo prava Ukrayini Konspekt lekcij Navch posib dlya stud vish navch zakl K MAUP 2004 216 s Dron Ye V Zankovska V G Trudova migraciya v Ukrayini tendenciyi ta naslidki PVNZ Bukovinskij universitet Zbirnik naukovih prac Ekonomichni nauki Vipusk 6 2010 r ISSN 2219 5378 Koncepciya derzhavnoyi migracijnoyi politiki shvaleno Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 30 travnya 2011 roku N 622 2011 Olshevska I P Regionalnij vimir formuvannya trudovogo potencialu Ukrayini Strategiya ekonomichnogo rozvitku Ukrayini vip 24 25 2009 s 145 147PosilannyaVnutrishnya migraciya najchastishe yidut na Donbas Novini Zakarpattya Novini Uzhgoroda Zagolovok Vozna L Osnovni superechnosti ta perspektivi vikoristannya socialno ekonomichnogo potencialu regioniv Ukrayini Analitichni materiali NISD Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Sidorenko Yu Yaka vona vnutrishnya migraciya MAJDAN Doslidnici migraciyi Lyudi virili v majbutnye Ukrayini u zmini zaraz zovsim ne chuti takogo optimizmu Interv yu z Olenoyu Fedyuk i Martoyu Kindler Yak trudova migraciya poznachayetsya na malomu biznesi ta ekonomici Kirovogradshini Olena Gorobec 10 05 2019 Shlyahi vdoskonalennya regulyuvannya zovnishnoyi trudovoyi migraciyi naselennya