Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еміграція з України Виділяють чотири хвилі масової міграції з території України Першу хвилю що почалася близько 1880 р і

Еміграція з України

Еміграція з України

Еміграція з України. Виділяють чотири хвилі масової міграції з території України. Першу хвилю, що почалася близько 1880 р. і тривала до вибуху Першої світової війни, зумовили переселенські акції урядів Російської імперії і Австро-Угорщини на Далекий Схід і Балкани відповідно, та обезземелення значної частини українського селянства Галичини й Буковини, що супроводжувалося його виїздом на роботу переважно до різних країн Північної та Південної Америки.

Друга хвиля еміграції, що відбувалася від 1920 до 1930 р., мала в основному політичний характер: з України виїхало багато осіб, які в 1917—1920 рр. брали участь у змаганнях за самостійність України.

Третя хвиля тривала від 1940 до 1954 р. і складалася з осіб, які опинилися поза Україною внаслідок Другої світової війни і відмовилися від повернення назад. По війні більшість спочатку перебувала в таборах для переміщених осіб та військовополонених а відтак поселилася в різних країнах Західної Європи та американського й австралійського континентів.

Четверта хвиля почалася в другій половині 1980-их рр. у зв'язку з лібералізацією політичного режиму в СРСР і триває досі. Внаслідок економічної кризи, що супроводжувала розпад СРСР і становлення незалежної України, мільйони українців виїхали і далі виїжджають на роботу до різних країн світу.

Перша хвиля (1880—1920)

Освоєння просторів Російської імперії супроводжувалося масовими переселеннями українців за межі України. За 1891-1900 роки переселенці з України становили 36% усіх внутрішніх мігрантів імперії, у 1901-1910 роках їхня частка зросла до 49% і досягла 60% у роки перед Першою світовою війною. За період з 1896 по 1914 рік з 9-ти українських губерній за Урал переселилися 1,6 млн. осіб. З них 23% виїхали з Полтавщини, 17% - з Чернігівщини, 12% - з Київщини, 9% - з Херсонщини, 7% - з Таврії, 4, 5% - з Поділля, 4% - з Волині. У цей самий час почалася активна еміграція населення із західноукраїнських земель за океан, яка становила, з 1895 до 1913 року виїхало 413 тис. осіб.

Друга хвиля (1920—1930)

Особливо значних розмірів набула українська міграція у радянський період. Насильницька колективізація 1929-1930 років супроводжувалася виселенням за межі України близько мільйона осіб.

Третя хвиля (1940—1954)

Майже два мільйони людей були евакуйовані у роки війни у східні регіони СРСР. У повоєнний період великого розмаху набули переселення людей з України до Середньої Азії та Сибіру.

Обмін населенням між Україною та іншими республіками колишнього СРСР, за винятком кількох останніх років, характеризувався усталеністю міграційних потоків і постійністю географії міграційних зв'язків. Головним партнером України щодо міграційного обміну всі ці роки була Росія, у першу чергу - Уральський, Центрально Чорноземний, Північнокавказький, Північно-Західний та Східносибірський регіони. Українська молодь брала активну участь в освоєнні цілини в Казахстані, виїжджала за комсомольськими закликами на гідроенергетичні будови в Сибіру, на спорудження Байкало-Амурської магістралі, промислові новобудови в країнах Балтії. Водночас Україна приймала переселенців з інших республік СРСР: частка міжреспубліканської міграції в прирості її населення впродовж трьох десятиріч становила близько 25%.

За часів автократичного режиму, що намагався звести до мінімуму контакти громадян із зовнішнім світом, відгородитися від нього "залізною завісою", все ж не вдалося повністю припинити еміграцію. Люди виїжджали нелегально, використовуючи для цього відрядження чи туристичні подорожі, інколи свідомо порушували кордон, а потім зверталися до властей країни призначення з проханням про політичний притулок або ж шукали шляхів потрапити в єдиний можливий легальний канал виїзду - внаслідок об'єднання сімей. Оскільки близьких родичів за кордоном мали здебільшого представники окремих національних груп (євреї, німці, греки, вірмени), еміграція з України, як зрештою і з усієї території СРСР, мала, передусім, етнічний характер.

Цьому сприяла також позиція урядів Ізраїлю та Німеччини, що гарантували в'їзд і облаштування представників відповідних етносів, діяльність добре організованих і впливових єврейської, вірменської та інших діаспор.

Міграція нацменшин

Євреї

Під тиском світової громадськості радянський уряд був змушений дещо послабити еміграційні заборони. Якщо за період після закінчення Другої світової війни і до 1970 року з України до Ізраїлю виїхало трохи більше двох тисяч осіб, то у 70-ті роки - майже 81 тис., причому 2/3 з них - у 1975-1979 роках. Серед єврейської еміграції з СРСР громадяни України порівняно з представниками інших республік СРСР займали значне місце. Це сталося внаслідок географічної близькості до кордону, а також того, що в Україні мешкає численна єврейська національна меншина, яка прагне до збереження сімейних зв'язків.

Серед дорослих емігрантів до Ізраїлю кожний четвертий мав вищу освіту. Тільки за 1980 рік з України виїхало 67 інженерів, 40 лікарів, 57 викладачів вищих шкіл, а також юристи, музиканти, художники, інші висококваліфіковані фахівці. Разом з батьками на постійне місце проживання за кордон виїжджала значна кількість дітей (приблизно чверть мігрантів). Це негативно впливало на віковий, професійно-кваліфікаційний склад єврейської національної меншини в Україні. Загалом, внаслідок еміграції, а також зумовлених нею несприятливих демографічних тенденцій, кількість громадян єврейської національності в Україні за період від 1970 до 1979 років зменшилася майже на 150 тис. осіб, або на 18,3%.

Німці

Досить інтенсивною, була еміграція з України громадян німецького походження. За переписом населення 1979 року в Україні проживало 34,1 тис. німців. За даними відділів віз і реєстрації МВС, у 70-і роки дозвіл на виїзд для постійного проживання за кордон отримало майже 3 тис. німців, тобто емігрував майже кожний десятий представник німецької національної меншини.

Кримські татари

Четверта хвиля (з 1987)

У 1987 році дозвіл на виїзд на постійне місце проживання за кордон отримало 5,4 тис. громадян України (серед них для виїзду до Ізраїлю - 3 тис.), у 1988 році - 13 тис. (до Ізраїлю - 10 тис.), у 1989 році. - 36,5 тис. (до Ізраїлю - 33,2 тис.).

Найбільша кількість дозволів видана у 1990 році - 73 тис. (до Ізраїлю 68 тис.). Разом з батьками виїхало понад 22 тис. дітей. Загальна кількість емігрантів перевищила 90 тис. осіб, що майже у 15 разів більше, ніж у 1987 році. Швидке збільшення еміграції з України призвело до зростання питомої ваги українських громадян серед усіх емігрантів з СРСР. Якщо у 1987 році вона становила 17,0% від усього потоку, то у 1990 році - 21,1%. За цим показником Україна лише поступалася Росії (22,9%). Якщо ж взяти кількість емігрантів у відношенні до кількості населення, то для України цей показник був набагато більшим. Кожний п'ятий, хто покинув СРСР у 1990 році, виїжджав з України.

Еміграція в Росію

Кількість українців, що отримали громадянство Росії:

  • 2012 — 12,803
  • 2014 — 24,100
  • 2015 — 67,400
  • 2016 — 100,696
  • 2017 — 85,119
  • 2018 — 83,081
  • 2019 — 299,422

Еміграція в Польщу

Кількість українців, що отримали громадянство Польщі:

  • 2008 — 579
  • 2015 — 2,012
  • 2016 — 2,096
  • 2017 — 2,415

Динаміка еміграції з України

  • 1987 — 5,400 (3,000 — в Ізраїль)
  • 1988 — 13,000 (10,000 — в Ізраїль)
  • 1989 — 36,500 (33,200 — в Ізраїль)
  • 1990 — 95,000 (93,500 — в Ізраїль)
  • 1991 — 70,000 (48,500 — в Ізраїль, 15,364 — США, 2,144 — Німеччину)
  • 1992 — 44,400 (20,000 — в США, 13,700 — Ізраїль, 6,500 — Німеччину)
  • 1993 — 48,000 (33% — в США, 29% — до Ізраїлю, 17% — Німеччину), (емігранти за національністю: 46% — євреї, 20% — українців, 13% — росіяни)
  • 1994 — 292,700 (224,600 — в Росію, 21,700 — Ізраїль, 16,500 — США, 9,300 — Німеччину, 1,600 — Канаду, 800 — Австралію)
  • 2022 — на 22 березня понад 3 500 000 (майже 2 млн осіб прихистила Польща, понад 518 тис. прийняла Молдова, понад 359 тис. знайшли тимчасовий захист в Румунії, майже 300 тис. — виїхали в Угорщину, понад 240 тис. — Словаччину, понад 225 тис. — Німеччину, понад 184 тис. українців прибуло до Росії, 2,5 тис. — до Білорусі, 25 тис. біженців — Іспанія, близько 30 тис. — Чехія, близько 20 тисяч осіб мігрували до Турецької Республіки, понад 24 тис. — Литва, майже 20 тис. — Естонія, понад 10 тис. — Франція, 12 тис. заявок від вимушених переселенців з України отримала Австрія, 12 тис. потрапили в Ізраїль, 12 тис. зареєстрували в Нідерландах, понад 7 тис. прибули у Грецію, 2,5 тис. — Сербію, значну міграційну допомогу запропонували Бразилія, Канада, Велика Британія, Японія.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  2. Сколько украинцев получили гражданство РФ за время агрессии Кремля
  3. . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  4. . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  5. . Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  6. (рос.). Российская газета. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  8. Міграційні процеси в Україн [ 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  9. . Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  10. . data2.unhcr.org. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  11. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  12. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  13. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  14. . Європейська правда. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  15. . УНІАН. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  16. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  17. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  18. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  19. DIRECT — Guerre en Ukraine : les chars russes aux portes de Kiev, 100.000 personnes évacuées en deux jours (фр.). . 10 березня 2022. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  20. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  21. З початку війни Ізраїль відмовив у в’їзді 290 українцям. Лівий берег. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  22. У Нідерландах діаспора обговорила з послом України питання інтеграції вимушених переселенців. Укрінформ. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  23. У Нідерландах прийняли вже понад 14 тисяч біженців з України. Укрінформ. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  24. Греція забере з Польщі частину українських біженців. Укрінформ. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  25. Сербія прихистила близько 2,5 тисячі біженців з України. Укрінформ. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  26. Бразилія запровадить «гуманітарний паспорт» для українців. Укрінформ. оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  27. . Укрінформ. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  28. . Європейська правда. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  29. . Європейська правда. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  30. . Лівий берег. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.

Література

  • Лазебник С. Ю. та ін., Зарубіжні українці, Київ: Вид-во «Україна», 1991
  • Наріжний С., Українська еміграція, Прага: Музей Визвольної Боротьби України, 1942
  • Наріжний С., Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919—1939, Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 1999
  • Трощинський В. П., Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище, Київ: «Інтел», 1994
  • Трощинський В. П. і Шевченко А. А., Українці в світі, Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1999
  • Dyczok M., The Grand Alliance and Ukrainian Refugees, Basingstoke: Macmillan, 2000
  • Pawliczko A. L., Ukraine and Ukrainians Throughout the World, Toronto: University of Toronto Press, 1994
  • Satzewich V., The Ukrainian Diaspora, London: Routledge, 2002

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emigraciya z Ukrayini Vidilyayut chotiri hvili masovoyi migraciyi z teritoriyi Ukrayini Pershu hvilyu sho pochalasya blizko 1880 r i trivala do vibuhu Pershoyi svitovoyi vijni zumovili pereselenski akciyi uryadiv Rosijskoyi imperiyi i Avstro Ugorshini na Dalekij Shid i Balkani vidpovidno ta obezzemelennya znachnoyi chastini ukrayinskogo selyanstva Galichini j Bukovini sho suprovodzhuvalosya jogo viyizdom na robotu perevazhno do riznih krayin Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Druga hvilya emigraciyi sho vidbuvalasya vid 1920 do 1930 r mala v osnovnomu politichnij harakter z Ukrayini viyihalo bagato osib yaki v 1917 1920 rr brali uchast u zmagannyah za samostijnist Ukrayini Tretya hvilya trivala vid 1940 do 1954 r i skladalasya z osib yaki opinilisya poza Ukrayinoyu vnaslidok Drugoyi svitovoyi vijni i vidmovilisya vid povernennya nazad Po vijni bilshist spochatku perebuvala v taborah dlya peremishenih osib ta vijskovopolonenih a vidtak poselilasya v riznih krayinah Zahidnoyi Yevropi ta amerikanskogo j avstralijskogo kontinentiv Chetverta hvilya pochalasya v drugij polovini 1980 ih rr u zv yazku z liberalizaciyeyu politichnogo rezhimu v SRSR i trivaye dosi Vnaslidok ekonomichnoyi krizi sho suprovodzhuvala rozpad SRSR i stanovlennya nezalezhnoyi Ukrayini miljoni ukrayinciv viyihali i dali viyizhdzhayut na robotu do riznih krayin svitu Persha hvilya 1880 1920 Osvoyennya prostoriv Rosijskoyi imperiyi suprovodzhuvalosya masovimi pereselennyami ukrayinciv za mezhi Ukrayini Za 1891 1900 roki pereselenci z Ukrayini stanovili 36 usih vnutrishnih migrantiv imperiyi u 1901 1910 rokah yihnya chastka zrosla do 49 i dosyagla 60 u roki pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu Za period z 1896 po 1914 rik z 9 ti ukrayinskih gubernij za Ural pereselilisya 1 6 mln osib Z nih 23 viyihali z Poltavshini 17 z Chernigivshini 12 z Kiyivshini 9 z Hersonshini 7 z Tavriyi 4 5 z Podillya 4 z Volini U cej samij chas pochalasya aktivna emigraciya naselennya iz zahidnoukrayinskih zemel za okean yaka stanovila z 1895 do 1913 roku viyihalo 413 tis osib Druga hvilya 1920 1930 Osoblivo znachnih rozmiriv nabula ukrayinska migraciya u radyanskij period Nasilnicka kolektivizaciya 1929 1930 rokiv suprovodzhuvalasya viselennyam za mezhi Ukrayini blizko miljona osib Tretya hvilya 1940 1954 Majzhe dva miljoni lyudej buli evakujovani u roki vijni u shidni regioni SRSR U povoyennij period velikogo rozmahu nabuli pereselennya lyudej z Ukrayini do Serednoyi Aziyi ta Sibiru Obmin naselennyam mizh Ukrayinoyu ta inshimi respublikami kolishnogo SRSR za vinyatkom kilkoh ostannih rokiv harakterizuvavsya ustalenistyu migracijnih potokiv i postijnistyu geografiyi migracijnih zv yazkiv Golovnim partnerom Ukrayini shodo migracijnogo obminu vsi ci roki bula Rosiya u pershu chergu Uralskij Centralno Chornozemnij Pivnichnokavkazkij Pivnichno Zahidnij ta Shidnosibirskij regioni Ukrayinska molod brala aktivnu uchast v osvoyenni cilini v Kazahstani viyizhdzhala za komsomolskimi zaklikami na gidroenergetichni budovi v Sibiru na sporudzhennya Bajkalo Amurskoyi magistrali promislovi novobudovi v krayinah Baltiyi Vodnochas Ukrayina prijmala pereselenciv z inshih respublik SRSR chastka mizhrespublikanskoyi migraciyi v prirosti yiyi naselennya vprodovzh troh desyatirich stanovila blizko 25 Za chasiv avtokratichnogo rezhimu sho namagavsya zvesti do minimumu kontakti gromadyan iz zovnishnim svitom vidgoroditisya vid nogo zaliznoyu zavisoyu vse zh ne vdalosya povnistyu pripiniti emigraciyu Lyudi viyizhdzhali nelegalno vikoristovuyuchi dlya cogo vidryadzhennya chi turistichni podorozhi inkoli svidomo porushuvali kordon a potim zvertalisya do vlastej krayini priznachennya z prohannyam pro politichnij pritulok abo zh shukali shlyahiv potrapiti v yedinij mozhlivij legalnij kanal viyizdu vnaslidok ob yednannya simej Oskilki blizkih rodichiv za kordonom mali zdebilshogo predstavniki okremih nacionalnih grup yevreyi nimci greki virmeni emigraciya z Ukrayini yak zreshtoyu i z usiyeyi teritoriyi SRSR mala peredusim etnichnij harakter Comu spriyala takozh poziciya uryadiv Izrayilyu ta Nimechchini sho garantuvali v yizd i oblashtuvannya predstavnikiv vidpovidnih etnosiv diyalnist dobre organizovanih i vplivovih yevrejskoyi virmenskoyi ta inshih diaspor Migraciya nacmenshinYevreyi Pid tiskom svitovoyi gromadskosti radyanskij uryad buv zmushenij desho poslabiti emigracijni zaboroni Yaksho za period pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni i do 1970 roku z Ukrayini do Izrayilyu viyihalo trohi bilshe dvoh tisyach osib to u 70 ti roki majzhe 81 tis prichomu 2 3 z nih u 1975 1979 rokah Sered yevrejskoyi emigraciyi z SRSR gromadyani Ukrayini porivnyano z predstavnikami inshih respublik SRSR zajmali znachne misce Ce stalosya vnaslidok geografichnoyi blizkosti do kordonu a takozh togo sho v Ukrayini meshkaye chislenna yevrejska nacionalna menshina yaka pragne do zberezhennya simejnih zv yazkiv Sered doroslih emigrantiv do Izrayilyu kozhnij chetvertij mav vishu osvitu Tilki za 1980 rik z Ukrayini viyihalo 67 inzheneriv 40 likariv 57 vikladachiv vishih shkil a takozh yuristi muzikanti hudozhniki inshi visokokvalifikovani fahivci Razom z batkami na postijne misce prozhivannya za kordon viyizhdzhala znachna kilkist ditej priblizno chvert migrantiv Ce negativno vplivalo na vikovij profesijno kvalifikacijnij sklad yevrejskoyi nacionalnoyi menshini v Ukrayini Zagalom vnaslidok emigraciyi a takozh zumovlenih neyu nespriyatlivih demografichnih tendencij kilkist gromadyan yevrejskoyi nacionalnosti v Ukrayini za period vid 1970 do 1979 rokiv zmenshilasya majzhe na 150 tis osib abo na 18 3 Nimci Dosit intensivnoyu bula emigraciya z Ukrayini gromadyan nimeckogo pohodzhennya Za perepisom naselennya 1979 roku v Ukrayini prozhivalo 34 1 tis nimciv Za danimi viddiliv viz i reyestraciyi MVS u 70 i roki dozvil na viyizd dlya postijnogo prozhivannya za kordon otrimalo majzhe 3 tis nimciv tobto emigruvav majzhe kozhnij desyatij predstavnik nimeckoyi nacionalnoyi menshini Krimski tatariChetverta hvilya z 1987 U 1987 roci dozvil na viyizd na postijne misce prozhivannya za kordon otrimalo 5 4 tis gromadyan Ukrayini sered nih dlya viyizdu do Izrayilyu 3 tis u 1988 roci 13 tis do Izrayilyu 10 tis u 1989 roci 36 5 tis do Izrayilyu 33 2 tis Najbilsha kilkist dozvoliv vidana u 1990 roci 73 tis do Izrayilyu 68 tis Razom z batkami viyihalo ponad 22 tis ditej Zagalna kilkist emigrantiv perevishila 90 tis osib sho majzhe u 15 raziv bilshe nizh u 1987 roci Shvidke zbilshennya emigraciyi z Ukrayini prizvelo do zrostannya pitomoyi vagi ukrayinskih gromadyan sered usih emigrantiv z SRSR Yaksho u 1987 roci vona stanovila 17 0 vid usogo potoku to u 1990 roci 21 1 Za cim pokaznikom Ukrayina lishe postupalasya Rosiyi 22 9 Yaksho zh vzyati kilkist emigrantiv u vidnoshenni do kilkosti naselennya to dlya Ukrayini cej pokaznik buv nabagato bilshim Kozhnij p yatij hto pokinuv SRSR u 1990 roci viyizhdzhav z Ukrayini Emigraciya v Rosiyu Kilkist ukrayinciv sho otrimali gromadyanstvo Rosiyi 2012 12 803 2014 24 100 2015 67 400 2016 100 696 2017 85 119 2018 83 081 2019 299 422 Emigraciya v Polshu Kilkist ukrayinciv sho otrimali gromadyanstvo Polshi 2008 579 2015 2 012 2016 2 096 2017 2 415Dinamika emigraciyi z Ukrayini1987 5 400 3 000 v Izrayil 1988 13 000 10 000 v Izrayil 1989 36 500 33 200 v Izrayil 1990 95 000 93 500 v Izrayil 1991 70 000 48 500 v Izrayil 15 364 SShA 2 144 Nimechchinu 1992 44 400 20 000 v SShA 13 700 Izrayil 6 500 Nimechchinu 1993 48 000 33 v SShA 29 do Izrayilyu 17 Nimechchinu emigranti za nacionalnistyu 46 yevreyi 20 ukrayinciv 13 rosiyani 1994 292 700 224 600 v Rosiyu 21 700 Izrayil 16 500 SShA 9 300 Nimechchinu 1 600 Kanadu 800 Avstraliyu 2022 na 22 bereznya ponad 3 500 000 majzhe 2 mln osib prihistila Polsha ponad 518 tis prijnyala Moldova ponad 359 tis znajshli timchasovij zahist v Rumuniyi majzhe 300 tis viyihali v Ugorshinu ponad 240 tis Slovachchinu ponad 225 tis Nimechchinu ponad 184 tis ukrayinciv pribulo do Rosiyi 2 5 tis do Bilorusi 25 tis bizhenciv Ispaniya blizko 30 tis Chehiya blizko 20 tisyach osib migruvali do Tureckoyi Respubliki ponad 24 tis Litva majzhe 20 tis Estoniya ponad 10 tis Franciya 12 tis zayavok vid vimushenih pereselenciv z Ukrayini otrimala Avstriya 12 tis potrapili v Izrayil 12 tis zareyestruvali v Niderlandah ponad 7 tis pribuli u Greciyu 2 5 tis Serbiyu znachnu migracijnu dopomogu zaproponuvali Braziliya Kanada Velika Britaniya Yaponiya Div takozhDeportaciyi v istoriyi Ukrayini Immigraciya v Ukrayinu Trudova migraciya Ukrayinska emigraciya Kolonisti inozemni v UkrayiniPrimitki Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Skolko ukraincev poluchili grazhdanstvo RF za vremya agressii Kremlya Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 ros Rossijskaya gazeta Arhiv originalu za 2 chervnya 2020 Procitovano 28 travnya 2020 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 Migracijni procesi v Ukrayin 22 lyutogo 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 21 lyutogo 2019 data2 unhcr org Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Yevropejska pravda Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 UNIAN Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 DIRECT Guerre en Ukraine les chars russes aux portes de Kiev 100 000 personnes evacuees en deux jours fr 10 bereznya 2022 originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Z pochatku vijni Izrayil vidmoviv u v yizdi 290 ukrayincyam Livij bereg originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 U Niderlandah diaspora obgovorila z poslom Ukrayini pitannya integraciyi vimushenih pereselenciv Ukrinform originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 U Niderlandah prijnyali vzhe ponad 14 tisyach bizhenciv z Ukrayini Ukrinform originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Greciya zabere z Polshi chastinu ukrayinskih bizhenciv Ukrinform originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Serbiya prihistila blizko 2 5 tisyachi bizhenciv z Ukrayini Ukrinform originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Braziliya zaprovadit gumanitarnij pasport dlya ukrayinciv Ukrinform originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Ukrinform Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Yevropejska pravda Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Yevropejska pravda Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Livij bereg Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 LiteraturaLazebnik S Yu ta in Zarubizhni ukrayinci Kiyiv Vid vo Ukrayina 1991 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya Praga Muzej Vizvolnoyi Borotbi Ukrayini 1942 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi 1919 1939 Kiyiv Vid vo im O Teligi 1999 Troshinskij V P Mizhvoyenna ukrayinska emigraciya v Yevropi yak istorichne i socialno politichne yavishe Kiyiv Intel 1994 Troshinskij V P i Shevchenko A A Ukrayinci v sviti Kiyiv Vidavnichij dim Alternativi 1999 Dyczok M The Grand Alliance and Ukrainian Refugees Basingstoke Macmillan 2000 Pawliczko A L Ukraine and Ukrainians Throughout the World Toronto University of Toronto Press 1994 Satzewich V The Ukrainian Diaspora London Routledge 2002Posilannya

Дата публікації:
Топ