Іслам в Україні — друга за чисельністю вірян релігія після християнства.
Поява мусульман на українських землях, насамперед на південних — це процес, зумовлений розміщенням України на порубіжжі двох великих цивілізацій — християнської та мусульманської. Тому саме вже географічне положення України наперед визначало активну її взаємодію з мусульманськими країнами та народами.
Іслам у межах сучасної України відіграв значну етноформувальну роль у житті деяких народів, які сформувалися на українських землях. У XIX—XX ст. він став фактором етнічного самозбереження татар (волзьких татар).
Іслам в Україні не має якоїсь особливої специфіки, він не привів тут до появи нових течій, напрямів, груп тощо. Мусульмани на теренах України завжди сповідували сунізм, хоча тут і мешкали окремі суфії. Джадидизм, біля витоків якого в Криму стояв Ісмаїл Гаспринський, був не релігійною течією, а культурно-гуманістичним явищем. Також в Україні частина мусульман є шиїтами.
Етнічний склад
Більша частина мусульман України — кримські татари, що є корінним народом. Далі складають азербайджанці, турки, узбеки, татари, таджики, араби, пуштуни, українці, які прийняли Іслам.
Історичні передумови і проникнення ісламу
Проникнення ісламу в Україну почалося ще у часи правління Праведного халіфа Умар ібн аль-Хаттаб (634—644 рр.). Про існування інтенсивних торговельних зв'язків між українцями-русинами і арабами та іншими мусульманськими народами свідчать середньовічні арабські автори Аль-Масуді, Ібрагім Ібн-Якуб.
У 643 році арабський полководець халіф Умар Сурак ібн-Амр увійшов на територію сучасного Дагестану, де арабські війська зупинилися близько укріпленого міста Дербент, уклавши договір з його правителем Шахрияром, згідно з яким він має охороняти кордони від військ Хозарського каганату. Арабо-хазарські війни другої половини VII — початку VIII сторіччя сприяли розповсюдженню ісламу, як у прикордонних областях, так і в центральних районах країни.
Перші відомості про мусульманський світ, про мусульман, перші знання про іслам пращури сучасних українців здобули під час торговельних операцій, мандрівок та військових походів. Русичі мандрували до Ітиля найчастіше через Десну, Сейм та Оскол. Так виникав прямий контакт із країною, яка зазнавала величезного впливу арабо-мусульманської культури. Ознайомленню Київської Русі з ісламом також сприяли і військові походи русичів на Схід, де вони вступали в контакти з представниками мусульманських країн. Це, наприклад, похід київського князя Володимира на булгар у 985 році де іслам було проголошено державною релігією у 922 році.
Далі слід зазначити, що завдяки віротерпимій політиці імперії Чингізидів після монгольської навали іслам продовжив своє існування і розвиток у Поволжі, Хорезмі та Причорномор'ї. Поступово іслам став домінувати на цих територіях, а згодом його стали приймати впливові владноможці та керівники (наприклад, хан Узбек прийняв іслам в 1313 році) чий вибір був обумовлений прагненням незалежності від Монгольської імперії.
У північно-східному Причорномор'ї процес розповсюдження ісламської релігійно-філософської і політичної систем, в результаті якого народи, що прийняли іслам, долучилися до ісламського суперетносу, активно відбувалися в період з VII до XV сторіччя. У домонгольський період (VII—XIII ст.) іслам у Причорномор'ї розповсюджувався в основному шляхом поступової ісламізації різних тюркських племен і народів, переважно належних до кипчакської групи тюркських мов. Головну роль у розповсюдженні ісламського вчення на просторах Половецького степу грали «периферійні» філософсько-культурні центри — Дербент і Волзька Булгарія, а також середньоазійські міста Хорасана і Мавераннахра. Арабські міста центра ісламської цивілізації (в тому числі навіть такі філософсько-культурні центри, як Багдад, Дамаск і Каїр) на цей процес вплинули значно менше.
Своєрідна кульмінація ознайомлювального періоду — «вибір вір» Великим князем Київським Володимиром (X ст.), внаслідок якого Русь стала християнською, а шлях Ісламові на її землі було перекрито на століття.
Першими мусульманами на території Київської Русі були представники народів, що кочували від Приазов'я до Дону. Середньовічні літописи недвозначно повідомляють, що предки сучасних осетин — алани вже на початку 8 ст. прийняли іслам. Саме їхні поховання, здійснені за мусульманським обрядом, знаходять сучасні археологи на південному сході України. Точні свідчення про постійне перебування мусульман у Київській Русі відносяться до ХІ ст., коли на службі у київського князя була кіннота з мусульман-печенігів.. Відомо, що основ ісламу їх навчив араб з Андалузії Абу Хамід аль-Гарваті.
Другий період визначається як військово-колонізаційний. Йдеться про осідання на постійному місці народів, що сповідують іслам, а також колонізаційну політику Османської імперії в Північному Причорномор'ї й Подністров'ї. Під цим розуміється закріплення в Криму частини татарської Орди. Кримський півострів став основним ареалом поширення ісламу на землях, що ввійшли нині до складу незалежної України. Саме тут зародилася і зміцніла унікальна мусульманська цивілізація. У Криму іслам став державною релігією Кримського ханства, що зберігало свою повну або часткову незалежність понад 300 років.
1226 року до Судака прийшла ескадра з сельджуцьким султаном Ала-Ед-Діна-Кей-Кубада на чолі. На захист міста виступив 10-тисячний загін половців й зазнав поразки. Сельджуки захопили Судак. Метою сельджуків було взяти під свій контроль стратегічний торговий шлях між Східною Європою і країнами Сходу.
Саме на землях Криму в період з 13 по 16 ст. відбувалося формування кримських татар як окремого етносу зі своєю релігією — ісламом. Кримський півострів тривалий час був основним південним шляхом, яким населення Подніпров'я отримувало відомості про іслам та мусульман. Іслам прийшов сюди разом з новими тюркомовними народами і приніс з собою тим іншу культуру.
У Криму поширився сунізм ханафітського мазхабу. Ханафітами були хани Золотої Орди, саме ця правова школа ісламу була державною релігією Османської імперії.
Літописи повідомляють про поселення в Україні, коли вона була в складі Великого князівства Литовського, значного числа мусульман з Криму, приведених звідти за військовим правом князем Вітовтом. Перша мечеть, що достовірно існувала в Україні, була зведена у місті Острозі на веління князя Костянтина Острозького (16 ст.) для мусульман, що перебували в нього на службі.
Період Кримського ханства
Найяскравіші сторінки історії ісламу на землях України пов'язані з Кримом. Саме Крим став головним ареалом поширення ісламу на землях, що входять до складу нинішньої України. Саме тут започаткувалася й зміцніла унікальна мусульманська цивілізація, найпівнічніша з усіх після зруйнування Московією Казанського ханату 1552 р. Саме тут іслам перетворився на державну релігію Кримського ханства, який зберігав свою повну або обмежену незалежність протягом більше як 300 років.
Іслам практично з перших років свого побутування на Кримському півострові справив надзвичайно глибокий вплив на формування кримськотатарського народу — одного з народів України. Адже на землях Криму в період з XIII по XVI ст. відбулося формування кримських татар як окремого етносу зі своєю релігією — ісламом. Водночас Крим на довгий час залишався головним каналом, по якому населення Подніпров'я дізнавалося про іслам та мусульман.
Історично підтверджувана поява ісламу в Криму пов'язана з приходом сюди татаро-монгольського війська в 1223 р., коли тут був утворений улус (область, намісництво) Золотої Орди. Саме кочові тюркські етноси прийняли дещо пізніше іслам. Поява тюрків на півострові історично йшла двома шляхами: спершу із суходолу — кочівники та з моря — турки-сельджуки. Ще за довго до приходу в Крим, перебуваючи в кочовому стані, степовики дотримувалися шаманізму. Втім, стикаючись із мусульманським світом, татаро-монгольські хани побачили в ісламі привабливу для себе релігію, могутній духовний засіб для консолідації народу і побудови на основах шаріату систему політичної влади.[]
Одним із перших поборників ісламу став молодший брат хана Батия — золотоординський хан Берке (1209—1266). Прийнявши іслам особисто, він почав активно запроваджувати його в кримському улусі, всіляко сприяючи наверненню у нову віру населення півострова. Цей процес особливо посилився з того моменту, коли Берке віддав у частку османському султану фортецю Судак і османи почали освоювати південне узбережжя.
Однак остаточна перемога ісламу в Криму пов'язана з ім'ям хана Узбека (1313—1342), який офіційно запровадив іслам як державну релігію на півострові і зробив адміністративним центром нового улусу Золотої орди місто Крим (нині Старий Крим). Сам він деякий час жив у Криму, являючи підданим взірець дотримання догматів ісламу. Завершив процес ісламізації населення Криму легендарний Тамерлан (1336—1405), скинувши золотоординського хана Тохтамиша. Після завершення золотоординського періоду своєї історії Кримський улус виділився в самостійне державне утворення, на основі якого й виникло незалежне ханство. З 1427 р. панівною стала династія ханів з роду Ґіреїв.
Важлива звістка про мусульман в Україні пов'язана з перебуванням на її теренах хана Золотої Орди Тохтамиша зі своїм двором. Він проживав у Києві і його передмісті в 1396—1399 рр., після невдалої спроби завоювати незалежність від Тамерлана. У 20-х роках 14 ст. у Києві протягом близько сорока років постійно перебувала група мусльман у складі загону ординців на чолі з баскаком. Про це повідомляє Новгородський літопис. Мусульманський загін залишив Київ після поразки від литовських військ Ольгерда в 1363 р. Боротьба українців і їхніх південних сусідів за реальні земні блага мала лише зовнішню форму релігійного зіткнення. Однак насправді релігійні питання і суперечки на наступному етапі історії (15-16 ст.) відігравали символічно-знакову роль. Завдання поширення ісламу серед українців у той період мусульманами практично не ставилися. Обабіч Великого Кордону йшла боротьба за виживання, за території, за владу над людьми.
У 1475 році почався новий період в історії ханства. У цьому році правителі Криму визнали владу Османської імперії, як халіфа — правителя усіх мусульман. Усі вищі духовні особи призначалися за участю представників халіфа і щодня його ім'я вихвалялося в кримських мечетях слідом за ім'ям Аллаха. Але, за законами Османської держави, династія Ґіреїв вважалася знатнішою, ніж династія самих Османів й мала посісти на троні, у разі усікновення Османів по чоловічій лінії. Впливовою силою в ханстві стали вищі духовні особи. Головним серед них був муфтій. Він вважався другою персоною після намісника султана і входив до складу Державної ради. Це представник духовенства став верховним тлумачем законів шаріату. В його руках було призначення і зміщення суддів (каді), що давало йому прерогативу майже необмеженого впливу на все суспільно-економічне життя населення. І якщо в Крим надсилалися цінні подарунки від зарубіжних правителів, то муфтій отримував їх на рівні з ханом. Самостійно міг він вести і листування з закордоном.
Відбулося зрощування світської державної та релігійної влади, що передбачається Шаріатом. Муфтієм (керівником) мусульман почали вважати хана. Духовні особи стали впливовою політичною силою в державі. Муфтій Криму входив до складу Державної ради імперії — Дивану. Далі місця на ієрархічних сходинках обіймали судді за шаріатом, мудариси (відповідальні за навчання в мусульманських школах — медресе), імами, шейхи (голови мусульманських братств), суфу (члени братств або пустельники). Вони піклувалися про просвіту кримчан у дусі ісламу, навчали дотримання його приписів, виховували правовірних мусульман і сумлінних підданих. Іслам став основою духовного життя кримсько-татарського народу. Практично в усіх значних поселеннях діяли мечеті, яких налічувалося не менше як 1,5 тисячі. Мусульмани Криму були послідовними сунітами, хоча подеколи з Північного Кавказу сюди заносили суфізм, а в Євпаторії (Кезлев) мешкали дервіші. Провідним авторитетом з питань мусульманського права, головою улемів (богословів) був шейх-уль-іслам, титул якого запроваджено в Османській імперії в 1424 р.
Весь час існування Кримського ханства у державі панувала атмосфера віротерпимості. На території держави вільно діяли православні, католицькі, грецькі, вірменські церкви та монастирі, єврейські синагоги та караїмські кенаси.
Під впливом ідей і норм ісламу сформувалася національна культура кримських татар, їх побутові традиції, мова, спосіб життя, система освіти й виховання дітей; розквітнула писемність, книжкова справа, музика, різьблення по каменю та дереву, орнаментальне мистецтво та особливо архітектура. Цінними пам'ятками мусульманської архітектури багате м. Ескі Кирим (Старий Крим) з мечетями Узбека та Бейбарса, Куршум-Джамі та Тахтали-Джамі, з медресе, караван-сараями та фонтанами. Чимало пам'яток мусульманської культури є в Бахчисараї — у колишньому адміністративному центрі ханату: палац, мечеті, багата в минулому збірка мусульманської літератури середньовіччя. Центрами мусульманської цивілізації Криму також були Карасубазар (Білогірськ), Кафа (Феодосія), Кезлев (Євпаторія) з його унікальною мечеттю Джума-Джамі (1552).
Розквітла ціла плеяда блискучих діячів мусульманської культури. До них насамперед належав хан Девлет I Ґерай, Ремаль-ходжа, Сеїд Мухаммед Риза та багато інших.
З давніх часів (імовірно, з доісламських) у Криму побутувала місцева традиція відвідування особливо шанованих місць. Хоча Коран і засуджує такі форми поклоніння, все-таки ця традиція збереглася в Криму протягом століть аж до трагічних для кримських татар днів травня 1944 р. Надто шанувалися такі поісламізовані святині: азіз (пам'ятний знак) Інкерманський у межах сучасного Севастополя, азиз Саглик-су поблизу цього міста; неподалік від Бахчисарая та Чуфут-Кале об'єктами поклоніння були тюрбе (мавзолей) Мелек-Гайдер та Ґазі-Мансур. Місцева традиція вшановує перших мусульман — сахаба — сподвижників пророка Мухаммеда, що приходили до Криму з місіонерською метою. Неподалік Сімферополя знаходиться Кирк-азиз, де у великій печері шанувалося поховання сорока шахидів-мучеників, котрі загинули за іслам. Паломництво також здійснювали до іншого азизу поблизу Акмесджіт (Сімферополя) — Салгир-баба, а також до нині безіменного азизу поблизу лиману Мойнаки в Євпаторії. Поблизу азизів звичайно оселялися шейхи, інколи й дервіші, які виконували обряди для паломників. Втім, офіційне вчення ісламу заперечує нашарування місцевих культів.
Крим як форпост мусульманської цивілізації відіграв помітну роль у поширенні ісламу серед ногайців на південно-українських землях. З ним пов'язані чи не всі найяскравіші сторінки історії ісламу на землях нинішньої України. Проте з Кримом також пов'язані століття кримської агресії проти України, та походів українських козаків на Крим.
Мусульманські народи Причорномор'я й Україна в XVI—XVIII ст
З входженням земель Київської Русі до складу Великого князівства Литовського (XIV ст.), а згодом до Речі Посполитої східний канал одержання відомостей про іслам практично втратив своє значення. Визначальним став південний напрям. Однак, на жаль, подальші контакти українців з мусульманами відбувалися в епоху гострих воєнних конфліктів. На довгий час доля ісламу на південноукраїнських землях стала цілком залежати від політичних відносин і наслідків воєнних дій поміж Кримським ханством, гетьманською Україною, Російською імперією та Османською імперією.
Відносини України з південними сусідами, що сповідували іслам, мають давню історію, сповнену як світлих, так і драматичних сторінок. Вони доносять до нас відблиски майже трьохсотрічної кривавої трагедії — нападів кримських татар і ногайців на землі України й визвольні походи та походи за здобиччю українського козацтва на землі Кримського ханату.
Однак ці війни не носили суто релігійного характеру, адже вони велися не заради навернення супротивника до своєї віри. Насамперед це прояв боротьби між двома різними цивілізаціями, що не було дивиною у середньовічному світі.
Становище змінюється з початком османського періоду Кримського ханату. Клерикалізація цієї держави надала яскравого релігійного забарвлення всім військово-політнчним діям ханату. Кримська влада бере на озброєння ідею розподілу географічних територій на «дар уль-іслам» (стан, світ ісламу) та «дар уль-харб» (стан невірних, явурів). Виправдання експансії на землі українців почали відшуковувати не у сфері економічних інтересів, а в релігійних міркуваннях. При цьому у «невірних» не вбачали тоді тих, кого необхідно навернути до ісламу. Поняття «явур» слугувало своєрідною позначкою, відмінністю, символом чужого, не свого, того, кого припустимо перетворити на невільника.
Кримські татари не висували перед собою іншої мети, окрім військово-економічної. Вони не прагнули культурно або релігійно закріпитися деінде на північ від місць свого помешкання, заснувати для українців якісь просвітницькі центри. Іслам залишився внутрішньою справою південних сусідів України, які практично, на ділі не прагнули до його впровадження тут. Засоби мирного навернення до ісламу в цьому регіоні не застосовувалися.
Складні історичні колізії призводили до того, що частина українців, котрі потрапляли в неволю, приймали іслам. Турецькі архівні джерела засвідчують масове осідання українців з числа полонених у Османській імперії. Вони, прийнявши іслам, отримували волю, ставали домоправителями, ковалями, конюхами, садівниками тощо. Частина невільників залишалася в Криму. З часом ці невільники ставали вільними (лише із забороною виїзду), заводили господарство. Жінка, яка народила дитину, також ставала вільною, прийнявши іслам. У літопису Самійла Величка згадується про кілька тисяч звільнених козаками колишніх невільників, котрі не схотіли разом з визволителями повернутися в Україну, змінили свою віру. Аж до початку XX ст. в Криму ще згадували про чотири великих поселення Ак-Чора (кримською мовою «білий раб»), в яких жили нащадки українських невільників, які повністю асимілювалися, прийнявши культуру, мову й релігію своїх господарів. Вживались у мусульманське середовище й ті заробітчани, котрі приходили сюди з України самостійно — «аргати» й «ренчпери». Стосовно поширеної у нас думки про яничарство, то служіння етнічних українців в яничарському корпусі є дуже маловірогідним, бо із слов'ян туди найохочіше добирали босняків. Вони й становили основу цього корпусу.
Приблизно з кінця XV ст. виникають осередки мусульманської цивілізації на південних землях України, які проіснували до загарбання їх російськими військами, а також на Поділлі. Мусульманські громади в різні часи були в Хаджибеї (Одеса), Аккермані (Білгород-Дністровський), Кара-Кермені або Ачі-Кале (Очаків), а також у Кам'янці-Подільському, де збереглися мінарет і мінбар, привезені з Османської імперії. У м. Шаргороді зберігся мінарет, прибудований до синагоги. Залишки османської мечеті знайдено в Меджибожі. У сфері мусульманського впливу опинилися й райони Південної Бессарабії, які входять нині до складу України.
Проте існування цих осередків мало скороминучий і недовгий характер. Вони перебували в самоізоляції від місцевого населення, відгороджувалися від чужого для себе етно-конфесійного середовища. Мусульмани трималися відчужено від української культури. Тому йдеться лише про проживання мусульман на півдні України, а не про мусульманську колонізацію краю.
Іслам на території України у XIX—XX ст
Мусульмани на території України у складі Російської імперії
Іслам є наднаціональною релігією, але на території України він виявився тісно пов'язаним з національним самозбереженням і відродженням тюркомовних народів, які мешкають на українських землях. Наприклад, в умовах Російської імперії іслам діяв як фактор етнічного, національного самовираження й самозбереження мусульманських народів, що допомагало їхнім представникам усвідомлювати свою відмінність від немусульманських етносів. Для волзьких і кримських татар, чеченців і дагестанців, представників тюркомовних народів Середньої Азії, котрі мешкали в Україні, іслам став силою, що сприяла збереженню їх як нації, охороні їхньої національної культури від асиміляції в етнічному та етноконфесійному середовищі. Така здатність ісламу спостерігається і в XX ст.
З включенням гетьманської України й ханського Криму до складу Російської імперії мусульмани Криму, а також окремі мусульмани, котрі оселялися на наших землях протягом XIX ст., були поставлені на межу етнічного виживання. Перед ними постала загроза національної асиміляції та примусової християнізації. Зазнаючи поразок у борні з Російською імперією, Османська імперія за Кючук-Канарджійським договором від 10 червня 1774 р. визнала незалежність (від себе) Кримського ханату. Російська імперія визнала ж тільки духовну владу султана над кримськими татарами (киримли) як халіфа усіх мусульман. Однак і цей релігійний зв'язок обірвано 8 квітня 1783 р., коли з фіктивною самостійністю ханства було покінчено і приєднано його до Російської імперії. Кримську державу, старішу від Московської, також ліквідували. З цього моменту почалися систематичні утиски ісламу і мусульман, що поступово послабило позиції «релігії Пророка» в Криму. З падінням ханату було знищено державну структуру з її теократичною владою. У 1833 р. сталася трагічна для культури мусульман подія — організоване з ініціативи влади масове спалення старовинних кримських книг (друге було в 1929 р.). Мусульмани Криму почали вимушено покидати свою історичну Батьківщину і їхати до Османської імперії та інших країн світу. Пік еміграції до Османської імперії припав на 1860—1862 роки. З 1783 до 1917 р. з Криму емігрувало майже 4 млн мусульманського населення.
З початку XIX ст. з Криму виселили вглиб Російської імперії багатьох мулл та імамів, яких забирали саме за те, що вони мали авторитет серед віруючих. Тим, кого було вислано, назавжди заборонялося повертатися — вздовж кордону Криму розставили спеціальні вартові пости. За всіма хаджі у Криму встановили відкритий нагляд. Паспорт на виїзд у хадж можна було отримати лише з дозволу новоросійського генерал-губернатора або губернатора таврійського.
З 1836 р. посісти духовну посаду міг лише той мулла, котрий відзначався «надійністю, вірністю та доброю поведінкою». Тим, хто бував у Османській імперії, взагалі заборонялось обіймати будь-яку духовну посаду. Татарин, який вчився за кордоном, не міг стати муллою. Та навіть навчання в прогресивних, європейськи орієнтованих медресе — Гелеєвському та Хусаїнівському так само перекривало шлях до духовної діяльності. Муфтія обирали всі татари, але лише з трьох кандидатів, затверджених губернатором. У 1876 р. міністр внутрішніх справ остаточно заборонив видавати паспорти для здійснення хаджу. У 1890 р. проведено остаточне відчуження вакуфних земель, які давали кошти на релігійні потреби мусульманських громад (вакф — майно, надане державою для матеріального забезпечення мусульманської громади).
До початку панування Російської імперії тут в кожному селі, де діяла мечеть, функціонували й приходські школи — мектебе. Практично їх налічувалося більше як півтори тисячі. В кожній школі навчалося 600—700 учнів. На 1890 р. залишилося лише 275 мектебе, при тому, що нових, світських шкіл відкрито не було, а гроші, зібрані серед віруючих на облаштування мусульманської гімназії, — вилучено. На кінець XIX ст. діючими лишилося 23 медресе — мусульманські школи середнього типу. Так втілювалася в життя лінія уряду Російської імперії на те, що іслам є терпимою, але другорядною, небажаною релігією.
За часів панування Російської імперії провадилася послідовна політика знищення основ мусульманської цивілізації Криму. Зруйновано або перетворено на казарми більше як 900 мечетей. Невдовзі після подій в м. Карасубазар примусово скликали й вирізали чимало мусульманських вчених. У 1883 р. відбулося перше велике спалення старовинних книг киримли (друге — у 1929 р.).
Незважаючи на систематичні утиски, мусульманська культура Криму жила далі й навіть оновлювалася. Зразком мусульманської культури XX ст. стала творчість Ісмаїл-бея Гаспрали (Ісмаїла Гаспринського). Його зусиллями в Криму творилася релігійно-культурна реформа, наслідком якої мала стати нова система освіти мусульман. У 1881 р. Гаспринський видає книгу «Російське мусульманство», а з 1883 р. — тижневик «Терджіман» («Перекладач»), в яких відстоює ідеї просвіти серед мусульман
Гаспринському належить утопія про створення десь в Європі високорозвиненої мусульманської країни, яка б поєднала духовні цінності ісламу з європейським гуманізмом. Його учнями та послідовниками зроблено спробу інтегрувати ідеї Ісмаїл-бея Гаспрали в цілісне культурологічне вчення — джадідизм. Послідовники його були розсіяні вимушеною еміграцією або переслідуваннями. Діяльність Ісмаїл-бея Гаспрали значною мірою сприяла збереженню національної гідності народу киримли, послабляла історично зумовлену недовіру між цим народом та українцями.
Внаслідок економічної міграції протягом XIX ст. починається розселення в Україні представників народів, котрі традиційно сповідують іслам. На українських землях оселяються вихідці з казанських татар. Чисельність переселенців вимірюється десятками тисяч. У промисловому поясі України — на сході та півдні формується своєрідна громада тюркомовних народів в Україні.
Після перемог «російського воїнства» на Кавказі з'являються на українських землях репатріанти з Кавказу. Найвідомішим серед них є, безумовно, славнозвісний імам Шаміль. Герой національного опору чеченського й дагестанського народів, він був суфійським учителем, належав до тарикату (братства) «Накшбандійя». В державі, яку він створив і яка короткий час існувала, Шаміль прагнув поєднати вимоги шаріату та місцевих традицій.
Імператорський уряд дозволяв мусульманам мати свої мечеті (але в обмеженій кількості). Тому найчастіше мусульмани, крім мечетей, мали ще й молитовні будинки. Так, наприклад, на Донеччині на початок XX ст. функціонувало дві мечеті — в м. Луганську та Макіївці, а в поселеннях — ще кілька молитовних будинків. У м. Києві татари жили на Подолі, Лук'янівці, у Святошині. На вул. Мирній стояв молитовний будинок. У 1910 р. заклали фундамент мечеті, якої так і не збудували. В Києві було дозволено мати 2 мусульманських кладовища. Мусульманські громади діяли в багатьох містах України — Катеринославі, Харкові, Запоріжжі, Миколаєві та в інших, за кордонами Російської імперії — у Львові.
Мусульманське життя за умов тоталітаризму
Одним з найдраматичніших періодів в історії ісламу стало міжвоєнне двадцятирічча. Важливу роль в практичній реалізації релігійної політики по відношенню до мусульман зіграла Центральна Комісія у справах культів при ЦИК Кримської АССР. На засіданнях Комісії опрацьовувалися доктринальні принципи національно-релігійної політики по відношенню до мусульман, приймалися рішення про закриття мечетей, формулювалися задачі для діяльності «Союзу войовничих безбожників».
Рівень релігійності народів, які жили у Кримській АССР в міжвоєнний період був різним. Менший у росіян і українців, але більший у кримських татар. Аналітичний звіт кримського ОК РКП(б) за січень-квітень 1925 року констатував:
Религиозность среди татар очень велика, что особенно сказывалось в связи с предстоящими праздниками. Мечеть посещали все за исключением комсомольцев. Постились все, даже учительство. Предсельсовета и т.д. и если даже не постились, то это скрывали от населения, дабы не подорвать свой авторитет. Часты попытки нелегального преподавания Корана.
З однієї сторони більшовики намагалися представити себе визвольниками від національно-релігійного гноблення мусульман, але з іншої, більшовицька доктрина прагнула замінити собою релігію, мінімізувати іслам у житті киримли, виховати нове покоління молоді — свідомих комсомольців. Як компроміс Центральна Комісія у справах культів при ЦИК Кримської АССР, дозволила викладати основи віровчення, але тільки хлопчикам, які досягли 14 років і при мечетях. В інформаційному звіті «Стан релігійного руху у Криму» характеризують події 1927 року так:
«Мусульманское духовенство внутри себя делиться на 2 ориентации: регисистов и прогрессистов. Первое является более реакционной и антисоветской… Вторая же ориентация прогрессистов является более лояльной к советской власти и разделяет учёбы молодёжи в советском духе, а также просвещение деревни»
Середина 1920 років відрізнялася певним послабленням негативної дії держави. Одна з причин була в тому, щоб в рамках політики коренізації не стимулювати невдоволення і супротив зі сторони кримських татар. У 1928 році у Криму функціонували 495 мечетей, нараховувалося 546 служителів культу, діяло 7 шкіл з вивчення Корану. Від критики релігії на початку 1920-х років пропагандисти-киримли відмовилися, продовжуючи критику окремих священнослужителів. Глибинна причина була в тому, щоб коренізація привабила симпатії селянства. Ця еволюція фігурує у звіті про антирелігійну роботу «татарської» секції з лютого 1923 року по березень 1924 року.
Отже, із встановленням комуністичної влади в Криму розпочався масований наступ на релігію, зокрема й на іслам. Антирелігійна діяльність відбувалася в різних формах. Це були лекції, в деяких випадках театральні вистави. У масовому порядку закривалося багато мечетей. Більшовицька влада намагалася показати ситуацію так, що це самі представники мусульманської спільноти відмовляються від будівлі мечеті. Але підспудно, використовуючи податкові механізми, складність процедури періодичної реєстрації, більшовицька влада створювала громаду віруючих у безвихідь. Теж саме відбувалося з мусульманськими школами — мектебе і медресе, репресувалося духовних осіб, які ще були.
Будівлі ліквідованих мечетей влада намагалася розібрати, а «будівельний матеріал» передавали у державний фонд, котра використовувала його для будівлі громадських об'єктів. В ряді випадків будівлі пристосовувалися під школи і клуби.
У 1920-роках ця антирелігійна діяльність була дуже акуратна. Після процесу по «справі Вели Ібрагімова» почнеться кампанія боротьби з «буржуазним націоналізмом» і антирелігійна робота значно активізується.
Більшовицька пропаганда прямо пов'язувала відданість ісламові з «соціалістичною несвідомістю» та «буржуазними передсудами». Віруючих примушували на відступництво від віри батьків, вони жили в очікуванні репресій. Було створено штучні умови для припинення організованої діяльності мусульманських громад. Протягом 30-х років весь мусульманський актив репресовано, розстріляно або вислано майже все мусульманське духівництво, причому під фарисейським приводом, що вони очолили націоналістичні рухи після «знешкодження» їхніх політичних керівників.
Насильницьки зачинялися мечеті, руйнувались або прилаштовувалися під склади, майстерні, гаражі тощо. На середину 80-х років не збереглося жодної. Більшість з них або зовсім зруйновано, або вони не підлягають відновленню.
У 30-ті роки безжалісно знищувалася самобутня мусульманська цивілізація Криму: ліквідовано писемність, заборонено до вжитку арабську графіку, збиралися й знищувалися книги, скасовано систему мусульманської освіти, заборонено суд за шаріатом.
Після однієї з найтрагічніших подій XX ст. — насильницької Депортації кримських татар у 1944 р. — почалася така сама насильницька асиміляція їх. Обрусіння та атеїзація провадилися паралельно. Тому іслам у середовищі спецпереселенців залишався не тільки засобом задоволення релігійних потреб, він став могутнім стимулом підтримки пам'яті народу про своє минуле, про свою Батьківщину. Радянська влада прагнула знищити навіть саму пам'ять про життя мусульман тут колись. З усіх довідників, енциклопедій, підручників вилучено матеріали про мусульманську державу в Криму, про її релігійно-культурне життя. В масовому порядку зносилися кладовища, а надгробні камені закладали в підмурки нових будинків. У материковій Україні також було закрито всі мечеті та молитовні приміщення мусульман.
За роки радянської влади релігійне життя мусульман в Україні повністю придушили. Згідно із звітами уповноважених у справах релігійних культів з кінця 40-х років і аж до кінця 80-х років в Україні не було жодної мусульманської громади або ж зареєстрованої групи мусульман. І це в той час, коли в сусідній Білорусі, де незрівнянно менше мусульман, ніж в Україні, громади мусульман діяли в трьох областях і були зареєстровані ще в 60-ті роки. Те саме було зроблено в Литві, де громаду мусульман зареєстрували за радянських часів у Каунасі. Але цього не робилося протягом більш як 40 років в Україні, де, як вважала радянська влада, начебто й не було потреби в організації віруючих мусульман.
Іслам на початку незалежності України (90-ті роки XX ст.)
Віруючі мусульмани здобули можливість вільно сповідувати свою релігію лише в Україні, що стала незалежною. Перші громади мусульман відновили діяльність на початку 90-х років, існуючи спочатку самостійно.
Однак вже в 1991 р. утворено Кадіат з наданням йому статусу мухтасибату, тобто самостійної в канонічному плані адміністративної одиниці, очолюваної імамом-мухтасибом. Пізніше було створене Духовне управління мусульман Криму (Муфтіят Криму). Першим на посаду муфтія Криму було обрано Сеїтджеліл-ефенді Ібрагімова. Кадіат мусульман Криму об'єднує переважно віруючих з числа кримських татар. ДУМК, яке за кількістю вірних, є найбільшою мусульманською організацією України, є головним духовним центром мусульман. В Україні діють ще два центри духовного життя мусульман. Насамперед це ДУМУ — Духовне управління мусульман України (існує з 1993 р.), яке очолює вихідець з Лівану Ахмед Тамім (м. Київ). Проте є громади, які не входять до жодного із названих організаційних центрів. Загалом в Україні нині діє понад 280 мусульманських громад у різних її областях.
Усе повнішим стає нині релігійне життя мусульман України: діє Ісламський університет (Київ), виходять газети «Мінарет» та «Аль Баян», відкрито Ісламський культурний центр (Київ). Мусульмани України прагнуть до виконання гуманістичних приписів своєї релігії, до гармонійних відносин з іншими конфесіями, що діють у нашій державі.
Нині розпочався якісно новий етап історичного буття ісламу на теренах України — поступового проникнення ісламу у середовище східнослов'янських народів — етнічних українців та росіян. Для них іслам не є фактором, що підтримує їхню національну самосвідомість. Для українців і росіян, котрі звернулися до ісламу, він є підсумком їхніх світоглядних пошуків. Тому нині іслам в Україні стає для окремих людей фактором світоглядного самовизначення особи. Звернення українців до ісламу бачимо лише в містах переважно півдня та сходу нашої країни.
Іслам в сучасній Україні (XXI ст.)
Урядові установи та незалежні аналітичні центри оцінюють населення мусульман в 500 000 тисяч, тоді як Духовне управління мусульман України оцінює приблизно в 2 мільйони. Близько 300 000 тисяч мусульман корінного походження — кримські татари.
Ісламські організації мають у країні 3 духовно-адміністративні центри:
- Духовне управління мусульман України (ДУМУ);
- Духовне управління мусульман Криму (ДУМАРК)
- Духовне управління мусульман України «Умма»
Також в Україні діє Управління у справах релігій (Туреччина).
Ісламські течії в Україні
Шиїзм
В Україні серед мусульман також проживають шиїти. В більшості це азербайджанці.
Хізб ут-Тахрір
Хізб ут-Тахрір — ісламська політична партія, метою якої є відновлення ісламського способу життя шляхом встановлення халіфату. Керівником Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні є Фазил Амзаєв.
Хізб ут-Тахрір дуже популярний серед мусульманської молоді. За приблизними оцінками, близько 5-7 тисяч кримських татар є прихильниками Хізб ут-Тахрір.
Статистика
Чисельність релігійних структур прихильники ісламу (на 2012 рік) налічує 1233 релігійні організації, що складає 31,7 % мережі релігійних організацій національних меншин або 3,3 % загальної релігійної мережі держави. На початок 2009 року кількість мусульманських релігійних організацій становила 1135 одиниць, що складало 3,3 % релігійної мережі країни. Відтак, простежується тенденція до збереження впродовж останні 4 років питомої ваги мусульманських релігійних організацій в загальнодержавній складовій, тоді як приріст кількості їх релігійних громад за 4 роки становив 96 одиниць, а у 2012 році — 26 одиниць або 2,1 %, що є вищим від загальнодержавного (1,4 %) показника приросту за 2012 рік. Переважна більшість мусульманських релігійних організацій діють в Південно-Східному регіоні, зокрема, в Автономній Республіці Крим (1007 організацій або 81,6 відсот. мусульман), Херсонській (60) та Донецькій (37) областях, а також в м. Києві (25). Єдиної структури управління в масштабах України мусульмани не мають. На початок 2013 року 3 духовних мусульманських центрів, які зареєстрували свої статути. Духовне управління мусульман Криму має 935 релігійних організації (з них 576 діють без реєстрації), з них 929 громад (361 священнослужитель, в тому числі 25 іноземців), 5 духовних навчальних закладів (237 слухачів), 74 недільні школи, 2 періодичних видання. Духовне управління мусульман України має 154 релігійні організації (з них 30 діють поза реєстрацією), 151 громаду (79 священнослужителів, в тому числі 8 іноземців), 1 духовний навчальний заклад (82 слухачі), 39 недільних шкіл, 4 періодичні видання. Незалежний духовний центр мусульман України нараховує 24 релігійні організації, 21 громаду (24 священнослужителі, в т. ч 6 іноземців), 1 духовний навчальний заклад, 13 недільних шкіл. Незалежні релігійні організації мусульман, в тому числі ті, що входять до Духовного управління мусульман України «Умма», а також інші незалежні мусульманські релігійні організації, які не мають духовних центрів, нараховують разом 120 релігійних організацій, 116 громад (95 священнослужителів, в тому числі 8 іноземців), 1 духовний навчальний заклад (27 слухачів), 9 недільних шкіл, 2 періодичних релігійних видання.
У Криму діє Духовне управління мусульман Криму. Також у Криму проживає частина салафітів.
Див. також
Примітки
- Мусійко Н. (2005) Історичні передумови та особливості поширення ісламу в Україні // Іслам і Україна: Роботи учасників Першого Всеукраїнського ім. А. Кримського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених. — К.: Ансар Фаундейшен, 2005. — 252 с. — С. 215−228.
- Цей договір був підтверджений також і третім . З 735 року Дербент стає головним воєнним, адміністративним та торговельно-економічним центром Арабського халіфату, а також основним джерелом розповсюдження сунітського ісламу на півночі
- (рос.)Мартынкин А. В. Особенности распространения ислама в северо-восточном Причерноморье // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Іслам та ісламознавство в Україні». — Донецьк: ЦРДМДУ, 2012. — 132 с. — С. 73-80
- . Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 березня 2013.
- Кондратюк Г. Н. Деятельность ЦИК Крымской АССР в реализации религиозной и национальной политики в отношении крымских татар (20-30-е годы ХХ века) // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Іслам та ісламознавство в Україні». — Донецьк: ЦРДМДУ, 2012. — 132 с. — С. 65-70
- UKRAINE 2022 INTERNATIONAL RELIGIOUS FREEDOM REPORT (PDF).
- Фазил Амзаєв - керівник інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні. hizb.org.ua (uk-ua) . 9 квітня 2024. Процитовано 20 травня 2024.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
Джерела
- Історія релігії в Україні/ За ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. — Київ: Знання, 1999. — 735 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Кондратюк Г. Н. Деятельность ЦИК Крымской АССР в реализации религиозной и национальной политики в отношении крымских татар (20-30-е годы XX века) // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Іслам та ісламознавство в Україні». — Донецьк: ЦРДМДУ, 2012. — 132 с. — С. 65-70.
- Микола Кирюшко. Передмова. Іслам у поліконфесійній Україні // Іслам і сучасний світ: Роботи учасників другого та третього Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених ім. А. Кримського / упорядник М. І. Кирюшко. — К.: Ансар Фаудейшн, 2009. — 320 с. — С. 9-14.
- Вадим Стецюк. Кам'янець-Подільській у складі Османської імперії (1672—1699 рр.) // Іслам і сучасний світ: Роботи учасників другого та третього Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених ім. А. Кримського / упорядник М. І. Кирюшко. — К.: Ансар Фаудейшн, 2009. — 320 с. — С. 121—140.
- Андрій Домановський. Візантійсько-руська торгівля у творах арабських письменників IX—X ст.: елементи нової інтерпретації старих даних // Іслам і сучасний світ: Роботи учасників другого та третього Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених ім. А. Кримського / упорядник М. І. Кирюшко. — К.: Ансар Фаудейшн, 2009. — 320 с. — С. 141—166. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Мария Лобанова-Гулак, Александр Тортика. Торговля Восточной Европы с мусульманскими странами и Доно-Донецкий речной путь в середине VIII — середине Х ст.: историографисеские традиции и реальность // Іслам і сучасний світ: Роботи учасників другого та третього Всеукраїнського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених ім. А. Кримського / упорядник М. І. Кирюшко. — К.: Ансар Фаудейшн, 2009. — 320 с. — С. 167—196.
- Костянтин ДОРОШЕНКО. Тюрко-мусульманський внесок в історію України такий же важливий, як і слов'яно-християнський
- Микола Семена. Україна вже не тільки слов'янська й християнська. (2009 р.) [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Михайло Якубович. Іслам в Україні: історія і сучасність. — Вінниця : ТОВ „Нілан-ЛТД“, 2016. — 264 с. — (Бібліотека ісламознавства) — 1000 прим. — .
- Світові релігії: буддизм та іслам / Є. П. Корогодова, В. О. Чернієнко. — Навч. посібник до самостійної роботи. — Харків: Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2006. — 75 с.
Посилання
- Іслам в Україні [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Іслам в Україні. [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Islam v Ukrayini druga za chiselnistyu viryan religiya pislya hristiyanstva Poyava musulman na ukrayinskih zemlyah nasampered na pivdennih ce proces zumovlenij rozmishennyam Ukrayini na porubizhzhi dvoh velikih civilizacij hristiyanskoyi ta musulmanskoyi Tomu same vzhe geografichne polozhennya Ukrayini napered viznachalo aktivnu yiyi vzayemodiyu z musulmanskimi krayinami ta narodami Islam u mezhah suchasnoyi Ukrayini vidigrav znachnu etnoformuvalnu rol u zhitti deyakih narodiv yaki sformuvalisya na ukrayinskih zemlyah U XIX XX st vin stav faktorom etnichnogo samozberezhennya tatar volzkih tatar Islam v Ukrayini ne maye yakoyis osoblivoyi specifiki vin ne priviv tut do poyavi novih techij napryamiv grup tosho Musulmani na terenah Ukrayini zavzhdi spoviduvali sunizm hocha tut i meshkali okremi sufiyi Dzhadidizm bilya vitokiv yakogo v Krimu stoyav Ismayil Gasprinskij buv ne religijnoyu techiyeyu a kulturno gumanistichnim yavishem Takozh v Ukrayini chastina musulman ye shiyitami Etnichnij skladBilsha chastina musulman Ukrayini krimski tatari sho ye korinnim narodom Dali skladayut azerbajdzhanci turki uzbeki tatari tadzhiki arabi pushtuni ukrayinci yaki prijnyali Islam Istorichni peredumovi i proniknennya islamuProniknennya islamu v Ukrayinu pochalosya she u chasi pravlinnya Pravednogo halifa Umar ibn al Hattab 634 644 rr Pro isnuvannya intensivnih torgovelnih zv yazkiv mizh ukrayincyami rusinami i arabami ta inshimi musulmanskimi narodami svidchat serednovichni arabski avtori Al Masudi Ibragim Ibn Yakub U 643 roci arabskij polkovodec halif Umar Surak ibn Amr uvijshov na teritoriyu suchasnogo Dagestanu de arabski vijska zupinilisya blizko ukriplenogo mista Derbent uklavshi dogovir z jogo pravitelem Shahriyarom zgidno z yakim vin maye ohoronyati kordoni vid vijsk Hozarskogo kaganatu Arabo hazarski vijni drugoyi polovini VII pochatku VIII storichchya spriyali rozpovsyudzhennyu islamu yak u prikordonnih oblastyah tak i v centralnih rajonah krayini Pershi vidomosti pro musulmanskij svit pro musulman pershi znannya pro islam prashuri suchasnih ukrayinciv zdobuli pid chas torgovelnih operacij mandrivok ta vijskovih pohodiv Rusichi mandruvali do Itilya najchastishe cherez Desnu Sejm ta Oskol Tak vinikav pryamij kontakt iz krayinoyu yaka zaznavala velicheznogo vplivu arabo musulmanskoyi kulturi Oznajomlennyu Kiyivskoyi Rusi z islamom takozh spriyali i vijskovi pohodi rusichiv na Shid de voni vstupali v kontakti z predstavnikami musulmanskih krayin Ce napriklad pohid kiyivskogo knyazya Volodimira na bulgar u 985 roci de islam bulo progolosheno derzhavnoyu religiyeyu u 922 roci Dali slid zaznachiti sho zavdyaki viroterpimij politici imperiyi Chingizidiv pislya mongolskoyi navali islam prodovzhiv svoye isnuvannya i rozvitok u Povolzhi Horezmi ta Prichornomor yi Postupovo islam stav dominuvati na cih teritoriyah a zgodom jogo stali prijmati vplivovi vladnomozhci ta kerivniki napriklad han Uzbek prijnyav islam v 1313 roci chij vibir buv obumovlenij pragnennyam nezalezhnosti vid Mongolskoyi imperiyi U pivnichno shidnomu Prichornomor yi proces rozpovsyudzhennya islamskoyi religijno filosofskoyi i politichnoyi sistem v rezultati yakogo narodi sho prijnyali islam doluchilisya do islamskogo superetnosu aktivno vidbuvalisya v period z VII do XV storichchya U domongolskij period VII XIII st islam u Prichornomor yi rozpovsyudzhuvavsya v osnovnomu shlyahom postupovoyi islamizaciyi riznih tyurkskih plemen i narodiv perevazhno nalezhnih do kipchakskoyi grupi tyurkskih mov Golovnu rol u rozpovsyudzhenni islamskogo vchennya na prostorah Poloveckogo stepu grali periferijni filosofsko kulturni centri Derbent i Volzka Bulgariya a takozh serednoazijski mista Horasana i Maverannahra Arabski mista centra islamskoyi civilizaciyi v tomu chisli navit taki filosofsko kulturni centri yak Bagdad Damask i Kayir na cej proces vplinuli znachno menshe Bitva rusiv z polovcyami Polovci mali peresuvni yurti Svoyeridna kulminaciya oznajomlyuvalnogo periodu vibir vir Velikim knyazem Kiyivskim Volodimirom X st vnaslidok yakogo Rus stala hristiyanskoyu a shlyah Islamovi na yiyi zemli bulo perekrito na stolittya Pershimi musulmanami na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi buli predstavniki narodiv sho kochuvali vid Priazov ya do Donu Serednovichni litopisi nedvoznachno povidomlyayut sho predki suchasnih osetin alani vzhe na pochatku 8 st prijnyali islam Same yihni pohovannya zdijsneni za musulmanskim obryadom znahodyat suchasni arheologi na pivdennomu shodi Ukrayini Tochni svidchennya pro postijne perebuvannya musulman u Kiyivskij Rusi vidnosyatsya do HI st koli na sluzhbi u kiyivskogo knyazya bula kinnota z musulman pechenigiv Vidomo sho osnov islamu yih navchiv arab z Andaluziyi Abu Hamid al Garvati Drugij period viznachayetsya yak vijskovo kolonizacijnij Jdetsya pro osidannya na postijnomu misci narodiv sho spoviduyut islam a takozh kolonizacijnu politiku Osmanskoyi imperiyi v Pivnichnomu Prichornomor yi j Podnistrov yi Pid cim rozumiyetsya zakriplennya v Krimu chastini tatarskoyi Ordi Krimskij pivostriv stav osnovnim arealom poshirennya islamu na zemlyah sho vvijshli nini do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Same tut zarodilasya i zmicnila unikalna musulmanska civilizaciya U Krimu islam stav derzhavnoyu religiyeyu Krimskogo hanstva sho zberigalo svoyu povnu abo chastkovu nezalezhnist ponad 300 rokiv 1226 roku do Sudaka prijshla eskadra z seldzhuckim sultanom Ala Ed Dina Kej Kubada na choli Na zahist mista vistupiv 10 tisyachnij zagin polovciv j zaznav porazki Seldzhuki zahopili Sudak Metoyu seldzhukiv bulo vzyati pid svij kontrol strategichnij torgovij shlyah mizh Shidnoyu Yevropoyu i krayinami Shodu Same na zemlyah Krimu v period z 13 po 16 st vidbuvalosya formuvannya krimskih tatar yak okremogo etnosu zi svoyeyu religiyeyu islamom Krimskij pivostriv trivalij chas buv osnovnim pivdennim shlyahom yakim naselennya Podniprov ya otrimuvalo vidomosti pro islam ta musulman Islam prijshov syudi razom z novimi tyurkomovnimi narodami i prinis z soboyu tim inshu kulturu U Krimu poshirivsya sunizm hanafitskogo mazhabu Hanafitami buli hani Zolotoyi Ordi same cya pravova shkola islamu bula derzhavnoyu religiyeyu Osmanskoyi imperiyi Litopisi povidomlyayut pro poselennya v Ukrayini koli vona bula v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo znachnogo chisla musulman z Krimu privedenih zvidti za vijskovim pravom knyazem Vitovtom Persha mechet sho dostovirno isnuvala v Ukrayini bula zvedena u misti Ostrozi na velinnya knyazya Kostyantina Ostrozkogo 16 st dlya musulman sho perebuvali v nogo na sluzhbi Period Krimskogo hanstvaNajyaskravishi storinki istoriyi islamu na zemlyah Ukrayini pov yazani z Krimom Same Krim stav golovnim arealom poshirennya islamu na zemlyah sho vhodyat do skladu ninishnoyi Ukrayini Same tut zapochatkuvalasya j zmicnila unikalna musulmanska civilizaciya najpivnichnisha z usih pislya zrujnuvannya Moskoviyeyu Kazanskogo hanatu 1552 r Same tut islam peretvorivsya na derzhavnu religiyu Krimskogo hanstva yakij zberigav svoyu povnu abo obmezhenu nezalezhnist protyagom bilshe yak 300 rokiv Islam praktichno z pershih rokiv svogo pobutuvannya na Krimskomu pivostrovi spraviv nadzvichajno glibokij vpliv na formuvannya krimskotatarskogo narodu odnogo z narodiv Ukrayini Adzhe na zemlyah Krimu v period z XIII po XVI st vidbulosya formuvannya krimskih tatar yak okremogo etnosu zi svoyeyu religiyeyu islamom Vodnochas Krim na dovgij chas zalishavsya golovnim kanalom po yakomu naselennya Podniprov ya diznavalosya pro islam ta musulman Istorichno pidtverdzhuvana poyava islamu v Krimu pov yazana z prihodom syudi tataro mongolskogo vijska v 1223 r koli tut buv utvorenij ulus oblast namisnictvo Zolotoyi Ordi Same kochovi tyurkski etnosi prijnyali desho piznishe islam Poyava tyurkiv na pivostrovi istorichno jshla dvoma shlyahami spershu iz suhodolu kochivniki ta z morya turki seldzhuki She za dovgo do prihodu v Krim perebuvayuchi v kochovomu stani stepoviki dotrimuvalisya shamanizmu Vtim stikayuchis iz musulmanskim svitom tataro mongolski hani pobachili v islami privablivu dlya sebe religiyu mogutnij duhovnij zasib dlya konsolidaciyi narodu i pobudovi na osnovah shariatu sistemu politichnoyi vladi dzherelo Odnim iz pershih pobornikiv islamu stav molodshij brat hana Batiya zolotoordinskij han Berke 1209 1266 Prijnyavshi islam osobisto vin pochav aktivno zaprovadzhuvati jogo v krimskomu ulusi vsilyako spriyayuchi navernennyu u novu viru naselennya pivostrova Cej proces osoblivo posilivsya z togo momentu koli Berke viddav u chastku osmanskomu sultanu fortecyu Sudak i osmani pochali osvoyuvati pivdenne uzberezhzhya Odnak ostatochna peremoga islamu v Krimu pov yazana z im yam hana Uzbeka 1313 1342 yakij oficijno zaprovadiv islam yak derzhavnu religiyu na pivostrovi i zrobiv administrativnim centrom novogo ulusu Zolotoyi ordi misto Krim nini Starij Krim Sam vin deyakij chas zhiv u Krimu yavlyayuchi piddanim vzirec dotrimannya dogmativ islamu Zavershiv proces islamizaciyi naselennya Krimu legendarnij Tamerlan 1336 1405 skinuvshi zolotoordinskogo hana Tohtamisha Pislya zavershennya zolotoordinskogo periodu svoyeyi istoriyi Krimskij ulus vidilivsya v samostijne derzhavne utvorennya na osnovi yakogo j viniklo nezalezhne hanstvo Z 1427 r panivnoyu stala dinastiya haniv z rodu Gireyiv Vazhliva zvistka pro musulman v Ukrayini pov yazana z perebuvannyam na yiyi terenah hana Zolotoyi Ordi Tohtamisha zi svoyim dvorom Vin prozhivav u Kiyevi i jogo peredmisti v 1396 1399 rr pislya nevdaloyi sprobi zavoyuvati nezalezhnist vid Tamerlana U 20 h rokah 14 st u Kiyevi protyagom blizko soroka rokiv postijno perebuvala grupa muslman u skladi zagonu ordinciv na choli z baskakom Pro ce povidomlyaye Novgorodskij litopis Musulmanskij zagin zalishiv Kiyiv pislya porazki vid litovskih vijsk Olgerda v 1363 r Borotba ukrayinciv i yihnih pivdennih susidiv za realni zemni blaga mala lishe zovnishnyu formu religijnogo zitknennya Odnak naspravdi religijni pitannya i superechki na nastupnomu etapi istoriyi 15 16 st vidigravali simvolichno znakovu rol Zavdannya poshirennya islamu sered ukrayinciv u toj period musulmanami praktichno ne stavilisya Obabich Velikogo Kordonu jshla borotba za vizhivannya za teritoriyi za vladu nad lyudmi Starij Krim Mechet hana Uzbeka pochatok 14 st U 1475 roci pochavsya novij period v istoriyi hanstva U comu roci praviteli Krimu viznali vladu Osmanskoyi imperiyi yak halifa pravitelya usih musulman Usi vishi duhovni osobi priznachalisya za uchastyu predstavnikiv halifa i shodnya jogo im ya vihvalyalosya v krimskih mechetyah slidom za im yam Allaha Ale za zakonami Osmanskoyi derzhavi dinastiya Gireyiv vvazhalasya znatnishoyu nizh dinastiya samih Osmaniv j mala posisti na troni u razi usiknovennya Osmaniv po cholovichij liniyi Vplivovoyu siloyu v hanstvi stali vishi duhovni osobi Golovnim sered nih buv muftij Vin vvazhavsya drugoyu personoyu pislya namisnika sultana i vhodiv do skladu Derzhavnoyi radi Ce predstavnik duhovenstva stav verhovnim tlumachem zakoniv shariatu V jogo rukah bulo priznachennya i zmishennya suddiv kadi sho davalo jomu prerogativu majzhe neobmezhenogo vplivu na vse suspilno ekonomichne zhittya naselennya I yaksho v Krim nadsilalisya cinni podarunki vid zarubizhnih praviteliv to muftij otrimuvav yih na rivni z hanom Samostijno mig vin vesti i listuvannya z zakordonom Vidbulosya zroshuvannya svitskoyi derzhavnoyi ta religijnoyi vladi sho peredbachayetsya Shariatom Muftiyem kerivnikom musulman pochali vvazhati hana Duhovni osobi stali vplivovoyu politichnoyu siloyu v derzhavi Muftij Krimu vhodiv do skladu Derzhavnoyi radi imperiyi Divanu Dali miscya na iyerarhichnih shodinkah obijmali suddi za shariatom mudarisi vidpovidalni za navchannya v musulmanskih shkolah medrese imami shejhi golovi musulmanskih bratstv sufu chleni bratstv abo pustelniki Voni pikluvalisya pro prosvitu krimchan u dusi islamu navchali dotrimannya jogo pripisiv vihovuvali pravovirnih musulman i sumlinnih piddanih Islam stav osnovoyu duhovnogo zhittya krimsko tatarskogo narodu Praktichno v usih znachnih poselennyah diyali mecheti yakih nalichuvalosya ne menshe yak 1 5 tisyachi Musulmani Krimu buli poslidovnimi sunitami hocha podekoli z Pivnichnogo Kavkazu syudi zanosili sufizm a v Yevpatoriyi Kezlev meshkali dervishi Providnim avtoritetom z pitan musulmanskogo prava golovoyu ulemiv bogosloviv buv shejh ul islam titul yakogo zaprovadzheno v Osmanskij imperiyi v 1424 r Kebir Dzhami u misti Simferopol Ves chas isnuvannya Krimskogo hanstva u derzhavi panuvala atmosfera viroterpimosti Na teritoriyi derzhavi vilno diyali pravoslavni katolicki grecki virmenski cerkvi ta monastiri yevrejski sinagogi ta karayimski kenasi Velika hanska mechet Bahchisaraj Pid vplivom idej i norm islamu sformuvalasya nacionalna kultura krimskih tatar yih pobutovi tradiciyi mova sposib zhittya sistema osviti j vihovannya ditej rozkvitnula pisemnist knizhkova sprava muzika rizblennya po kamenyu ta derevu ornamentalne mistectvo ta osoblivo arhitektura Cinnimi pam yatkami musulmanskoyi arhitekturi bagate m Eski Kirim Starij Krim z mechetyami Uzbeka ta Bejbarsa Kurshum Dzhami ta Tahtali Dzhami z medrese karavan sarayami ta fontanami Chimalo pam yatok musulmanskoyi kulturi ye v Bahchisarayi u kolishnomu administrativnomu centri hanatu palac mecheti bagata v minulomu zbirka musulmanskoyi literaturi serednovichchya Centrami musulmanskoyi civilizaciyi Krimu takozh buli Karasubazar Bilogirsk Kafa Feodosiya Kezlev Yevpatoriya z jogo unikalnoyu mechettyu Dzhuma Dzhami 1552 Rozkvitla cila pleyada bliskuchih diyachiv musulmanskoyi kulturi Do nih nasampered nalezhav han Devlet I Geraj Remal hodzha Seyid Muhammed Riza ta bagato inshih Z davnih chasiv imovirno z doislamskih u Krimu pobutuvala misceva tradiciya vidviduvannya osoblivo shanovanih misc Hocha Koran i zasudzhuye taki formi pokloninnya vse taki cya tradiciya zbereglasya v Krimu protyagom stolit azh do tragichnih dlya krimskih tatar dniv travnya 1944 r Nadto shanuvalisya taki poislamizovani svyatini aziz pam yatnij znak Inkermanskij u mezhah suchasnogo Sevastopolya aziz Saglik su poblizu cogo mista nepodalik vid Bahchisaraya ta Chufut Kale ob yektami pokloninnya buli tyurbe mavzolej Melek Gajder ta Gazi Mansur Misceva tradiciya vshanovuye pershih musulman sahaba spodvizhnikiv proroka Muhammeda sho prihodili do Krimu z misionerskoyu metoyu Nepodalik Simferopolya znahoditsya Kirk aziz de u velikij pecheri shanuvalosya pohovannya soroka shahidiv muchenikiv kotri zaginuli za islam Palomnictvo takozh zdijsnyuvali do inshogo azizu poblizu Akmesdzhit Simferopolya Salgir baba a takozh do nini bezimennogo azizu poblizu limanu Mojnaki v Yevpatoriyi Poblizu aziziv zvichajno oselyalisya shejhi inkoli j dervishi yaki vikonuvali obryadi dlya palomnikiv Vtim oficijne vchennya islamu zaperechuye nasharuvannya miscevih kultiv Krim yak forpost musulmanskoyi civilizaciyi vidigrav pomitnu rol u poshirenni islamu sered nogajciv na pivdenno ukrayinskih zemlyah Z nim pov yazani chi ne vsi najyaskravishi storinki istoriyi islamu na zemlyah ninishnoyi Ukrayini Prote z Krimom takozh pov yazani stolittya krimskoyi agresiyi proti Ukrayini ta pohodiv ukrayinskih kozakiv na Krim Musulmanski narodi Prichornomor ya j Ukrayina v XVI XVIII stZ vhodzhennyam zemel Kiyivskoyi Rusi do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo XIV st a zgodom do Rechi Pospolitoyi shidnij kanal oderzhannya vidomostej pro islam praktichno vtrativ svoye znachennya Viznachalnim stav pivdennij napryam Odnak na zhal podalshi kontakti ukrayinciv z musulmanami vidbuvalisya v epohu gostrih voyennih konfliktiv Na dovgij chas dolya islamu na pivdennoukrayinskih zemlyah stala cilkom zalezhati vid politichnih vidnosin i naslidkiv voyennih dij pomizh Krimskim hanstvom getmanskoyu Ukrayinoyu Rosijskoyu imperiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Vidnosini Ukrayini z pivdennimi susidami sho spoviduvali islam mayut davnyu istoriyu spovnenu yak svitlih tak i dramatichnih storinok Voni donosyat do nas vidbliski majzhe trohsotrichnoyi krivavoyi tragediyi napadiv krimskih tatar i nogajciv na zemli Ukrayini j vizvolni pohodi ta pohodi za zdobichchyu ukrayinskogo kozactva na zemli Krimskogo hanatu Odnak ci vijni ne nosili suto religijnogo harakteru adzhe voni velisya ne zaradi navernennya suprotivnika do svoyeyi viri Nasampered ce proyav borotbi mizh dvoma riznimi civilizaciyami sho ne bulo divinoyu u serednovichnomu sviti Stanovishe zminyuyetsya z pochatkom osmanskogo periodu Krimskogo hanatu Klerikalizaciya ciyeyi derzhavi nadala yaskravogo religijnogo zabarvlennya vsim vijskovo politnchnim diyam hanatu Krimska vlada bere na ozbroyennya ideyu rozpodilu geografichnih teritorij na dar ul islam stan svit islamu ta dar ul harb stan nevirnih yavuriv Vipravdannya ekspansiyi na zemli ukrayinciv pochali vidshukovuvati ne u sferi ekonomichnih interesiv a v religijnih mirkuvannyah Pri comu u nevirnih ne vbachali todi tih kogo neobhidno navernuti do islamu Ponyattya yavur sluguvalo svoyeridnoyu poznachkoyu vidminnistyu simvolom chuzhogo ne svogo togo kogo pripustimo peretvoriti na nevilnika Krimski tatari ne visuvali pered soboyu inshoyi meti okrim vijskovo ekonomichnoyi Voni ne pragnuli kulturno abo religijno zakripitisya deinde na pivnich vid misc svogo pomeshkannya zasnuvati dlya ukrayinciv yakis prosvitnicki centri Islam zalishivsya vnutrishnoyu spravoyu pivdennih susidiv Ukrayini yaki praktichno na dili ne pragnuli do jogo vprovadzhennya tut Zasobi mirnogo navernennya do islamu v comu regioni ne zastosovuvalisya Skladni istorichni koliziyi prizvodili do togo sho chastina ukrayinciv kotri potraplyali v nevolyu prijmali islam Turecki arhivni dzherela zasvidchuyut masove osidannya ukrayinciv z chisla polonenih u Osmanskij imperiyi Voni prijnyavshi islam otrimuvali volyu stavali domopravitelyami kovalyami konyuhami sadivnikami tosho Chastina nevilnikiv zalishalasya v Krimu Z chasom ci nevilniki stavali vilnimi lishe iz zaboronoyu viyizdu zavodili gospodarstvo Zhinka yaka narodila ditinu takozh stavala vilnoyu prijnyavshi islam U litopisu Samijla Velichka zgaduyetsya pro kilka tisyach zvilnenih kozakami kolishnih nevilnikiv kotri ne shotili razom z vizvolitelyami povernutisya v Ukrayinu zminili svoyu viru Azh do pochatku XX st v Krimu she zgaduvali pro chotiri velikih poselennya Ak Chora krimskoyu movoyu bilij rab v yakih zhili nashadki ukrayinskih nevilnikiv yaki povnistyu asimilyuvalisya prijnyavshi kulturu movu j religiyu svoyih gospodariv Vzhivalis u musulmanske seredovishe j ti zarobitchani kotri prihodili syudi z Ukrayini samostijno argati j renchperi Stosovno poshirenoyi u nas dumki pro yanicharstvo to sluzhinnya etnichnih ukrayinciv v yanicharskomu korpusi ye duzhe malovirogidnim bo iz slov yan tudi najohochishe dobirali bosnyakiv Voni j stanovili osnovu cogo korpusu Priblizno z kincya XV st vinikayut oseredki musulmanskoyi civilizaciyi na pivdennih zemlyah Ukrayini yaki proisnuvali do zagarbannya yih rosijskimi vijskami a takozh na Podilli Musulmanski gromadi v rizni chasi buli v Hadzhibeyi Odesa Akkermani Bilgorod Dnistrovskij Kara Kermeni abo Achi Kale Ochakiv a takozh u Kam yanci Podilskomu de zbereglisya minaret i minbar privezeni z Osmanskoyi imperiyi U m Shargorodi zberigsya minaret pribudovanij do sinagogi Zalishki osmanskoyi mecheti znajdeno v Medzhibozhi U sferi musulmanskogo vplivu opinilisya j rajoni Pivdennoyi Bessarabiyi yaki vhodyat nini do skladu Ukrayini Prote isnuvannya cih oseredkiv malo skorominuchij i nedovgij harakter Voni perebuvali v samoizolyaciyi vid miscevogo naselennya vidgorodzhuvalisya vid chuzhogo dlya sebe etno konfesijnogo seredovisha Musulmani trimalisya vidchuzheno vid ukrayinskoyi kulturi Tomu jdetsya lishe pro prozhivannya musulman na pivdni Ukrayini a ne pro musulmansku kolonizaciyu krayu Islam na teritoriyi Ukrayini u XIX XX stMusulmani na teritoriyi Ukrayini u skladi Rosijskoyi imperiyi Islam ye nadnacionalnoyu religiyeyu ale na teritoriyi Ukrayini vin viyavivsya tisno pov yazanim z nacionalnim samozberezhennyam i vidrodzhennyam tyurkomovnih narodiv yaki meshkayut na ukrayinskih zemlyah Napriklad v umovah Rosijskoyi imperiyi islam diyav yak faktor etnichnogo nacionalnogo samovirazhennya j samozberezhennya musulmanskih narodiv sho dopomagalo yihnim predstavnikam usvidomlyuvati svoyu vidminnist vid nemusulmanskih etnosiv Dlya volzkih i krimskih tatar chechenciv i dagestanciv predstavnikiv tyurkomovnih narodiv Serednoyi Aziyi kotri meshkali v Ukrayini islam stav siloyu sho spriyala zberezhennyu yih yak naciyi ohoroni yihnoyi nacionalnoyi kulturi vid asimilyaciyi v etnichnomu ta etnokonfesijnomu seredovishi Taka zdatnist islamu sposterigayetsya i v XX st Z vklyuchennyam getmanskoyi Ukrayini j hanskogo Krimu do skladu Rosijskoyi imperiyi musulmani Krimu a takozh okremi musulmani kotri oselyalisya na nashih zemlyah protyagom XIX st buli postavleni na mezhu etnichnogo vizhivannya Pered nimi postala zagroza nacionalnoyi asimilyaciyi ta primusovoyi hristiyanizaciyi Zaznayuchi porazok u borni z Rosijskoyu imperiyeyu Osmanska imperiya za Kyuchuk Kanardzhijskim dogovorom vid 10 chervnya 1774 r viznala nezalezhnist vid sebe Krimskogo hanatu Rosijska imperiya viznala zh tilki duhovnu vladu sultana nad krimskimi tatarami kirimli yak halifa usih musulman Odnak i cej religijnij zv yazok obirvano 8 kvitnya 1783 r koli z fiktivnoyu samostijnistyu hanstva bulo pokincheno i priyednano jogo do Rosijskoyi imperiyi Krimsku derzhavu starishu vid Moskovskoyi takozh likviduvali Z cogo momentu pochalisya sistematichni utiski islamu i musulman sho postupovo poslabilo poziciyi religiyi Proroka v Krimu Z padinnyam hanatu bulo znisheno derzhavnu strukturu z yiyi teokratichnoyu vladoyu U 1833 r stalasya tragichna dlya kulturi musulman podiya organizovane z iniciativi vladi masove spalennya starovinnih krimskih knig druge bulo v 1929 r Musulmani Krimu pochali vimusheno pokidati svoyu istorichnu Batkivshinu i yihati do Osmanskoyi imperiyi ta inshih krayin svitu Pik emigraciyi do Osmanskoyi imperiyi pripav na 1860 1862 roki Z 1783 do 1917 r z Krimu emigruvalo majzhe 4 mln musulmanskogo naselennya Z pochatku XIX st z Krimu viselili vglib Rosijskoyi imperiyi bagatoh mull ta imamiv yakih zabirali same za te sho voni mali avtoritet sered viruyuchih Tim kogo bulo vislano nazavzhdi zaboronyalosya povertatisya vzdovzh kordonu Krimu rozstavili specialni vartovi posti Za vsima hadzhi u Krimu vstanovili vidkritij naglyad Pasport na viyizd u hadzh mozhna bulo otrimati lishe z dozvolu novorosijskogo general gubernatora abo gubernatora tavrijskogo Z 1836 r posisti duhovnu posadu mig lishe toj mulla kotrij vidznachavsya nadijnistyu virnistyu ta dobroyu povedinkoyu Tim hto buvav u Osmanskij imperiyi vzagali zaboronyalos obijmati bud yaku duhovnu posadu Tatarin yakij vchivsya za kordonom ne mig stati mulloyu Ta navit navchannya v progresivnih yevropejski oriyentovanih medrese Geleyevskomu ta Husayinivskomu tak samo perekrivalo shlyah do duhovnoyi diyalnosti Muftiya obirali vsi tatari ale lishe z troh kandidativ zatverdzhenih gubernatorom U 1876 r ministr vnutrishnih sprav ostatochno zaboroniv vidavati pasporti dlya zdijsnennya hadzhu U 1890 r provedeno ostatochne vidchuzhennya vakufnih zemel yaki davali koshti na religijni potrebi musulmanskih gromad vakf majno nadane derzhavoyu dlya materialnogo zabezpechennya musulmanskoyi gromadi Do pochatku panuvannya Rosijskoyi imperiyi tut v kozhnomu seli de diyala mechet funkcionuvali j prihodski shkoli mektebe Praktichno yih nalichuvalosya bilshe yak pivtori tisyachi V kozhnij shkoli navchalosya 600 700 uchniv Na 1890 r zalishilosya lishe 275 mektebe pri tomu sho novih svitskih shkil vidkrito ne bulo a groshi zibrani sered viruyuchih na oblashtuvannya musulmanskoyi gimnaziyi vilucheno Na kinec XIX st diyuchimi lishilosya 23 medrese musulmanski shkoli serednogo tipu Tak vtilyuvalasya v zhittya liniya uryadu Rosijskoyi imperiyi na te sho islam ye terpimoyu ale drugoryadnoyu nebazhanoyu religiyeyu Za chasiv panuvannya Rosijskoyi imperiyi provadilasya poslidovna politika znishennya osnov musulmanskoyi civilizaciyi Krimu Zrujnovano abo peretvoreno na kazarmi bilshe yak 900 mechetej Nevdovzi pislya podij v m Karasubazar primusovo sklikali j virizali chimalo musulmanskih vchenih U 1883 r vidbulosya pershe velike spalennya starovinnih knig kirimli druge u 1929 r Nezvazhayuchi na sistematichni utiski musulmanska kultura Krimu zhila dali j navit onovlyuvalasya Zrazkom musulmanskoyi kulturi XX st stala tvorchist Ismayil beya Gasprali Ismayila Gasprinskogo Jogo zusillyami v Krimu tvorilasya religijno kulturna reforma naslidkom yakoyi mala stati nova sistema osviti musulman U 1881 r Gasprinskij vidaye knigu Rosijske musulmanstvo a z 1883 r tizhnevik Terdzhiman Perekladach v yakih vidstoyuye ideyi prosviti sered musulman Gasprinskomu nalezhit utopiya pro stvorennya des v Yevropi visokorozvinenoyi musulmanskoyi krayini yaka b poyednala duhovni cinnosti islamu z yevropejskim gumanizmom Jogo uchnyami ta poslidovnikami zrobleno sprobu integruvati ideyi Ismayil beya Gasprali v cilisne kulturologichne vchennya dzhadidizm Poslidovniki jogo buli rozsiyani vimushenoyu emigraciyeyu abo peresliduvannyami Diyalnist Ismayil beya Gasprali znachnoyu miroyu spriyala zberezhennyu nacionalnoyi gidnosti narodu kirimli poslablyala istorichno zumovlenu nedoviru mizh cim narodom ta ukrayincyami Vnaslidok ekonomichnoyi migraciyi protyagom XIX st pochinayetsya rozselennya v Ukrayini predstavnikiv narodiv kotri tradicijno spoviduyut islam Na ukrayinskih zemlyah oselyayutsya vihidci z kazanskih tatar Chiselnist pereselenciv vimiryuyetsya desyatkami tisyach U promislovomu poyasi Ukrayini na shodi ta pivdni formuyetsya svoyeridna gromada tyurkomovnih narodiv v Ukrayini Pislya peremog rosijskogo voyinstva na Kavkazi z yavlyayutsya na ukrayinskih zemlyah repatrianti z Kavkazu Najvidomishim sered nih ye bezumovno slavnozvisnij imam Shamil Geroj nacionalnogo oporu chechenskogo j dagestanskogo narodiv vin buv sufijskim uchitelem nalezhav do tarikatu bratstva Nakshbandijya V derzhavi yaku vin stvoriv i yaka korotkij chas isnuvala Shamil pragnuv poyednati vimogi shariatu ta miscevih tradicij Imperatorskij uryad dozvolyav musulmanam mati svoyi mecheti ale v obmezhenij kilkosti Tomu najchastishe musulmani krim mechetej mali she j molitovni budinki Tak napriklad na Donechchini na pochatok XX st funkcionuvalo dvi mecheti v m Lugansku ta Makiyivci a v poselennyah she kilka molitovnih budinkiv U m Kiyevi tatari zhili na Podoli Luk yanivci u Svyatoshini Na vul Mirnij stoyav molitovnij budinok U 1910 r zaklali fundament mecheti yakoyi tak i ne zbuduvali V Kiyevi bulo dozvoleno mati 2 musulmanskih kladovisha Musulmanski gromadi diyali v bagatoh mistah Ukrayini Katerinoslavi Harkovi Zaporizhzhi Mikolayevi ta v inshih za kordonami Rosijskoyi imperiyi u Lvovi Katerinoslavska soborna mechet Musulmanske zhittya za umov totalitarizmu Odnim z najdramatichnishih periodiv v istoriyi islamu stalo mizhvoyenne dvadcyatirichcha Vazhlivu rol v praktichnij realizaciyi religijnoyi politiki po vidnoshennyu do musulman zigrala Centralna Komisiya u spravah kultiv pri CIK Krimskoyi ASSR Na zasidannyah Komisiyi opracovuvalisya doktrinalni principi nacionalno religijnoyi politiki po vidnoshennyu do musulman prijmalisya rishennya pro zakrittya mechetej formulyuvalisya zadachi dlya diyalnosti Soyuzu vojovnichih bezbozhnikiv Riven religijnosti narodiv yaki zhili u Krimskij ASSR v mizhvoyennij period buv riznim Menshij u rosiyan i ukrayinciv ale bilshij u krimskih tatar Analitichnij zvit krimskogo OK RKP b za sichen kviten 1925 roku konstatuvav Religioznost sredi tatar ochen velika chto osobenno skazyvalos v svyazi s predstoyashimi prazdnikami Mechet poseshali vse za isklyucheniem komsomolcev Postilis vse dazhe uchitelstvo Predselsoveta i t d i esli dazhe ne postilis to eto skryvali ot naseleniya daby ne podorvat svoj avtoritet Chasty popytki nelegalnogo prepodavaniya Korana Z odniyeyi storoni bilshoviki namagalisya predstaviti sebe vizvolnikami vid nacionalno religijnogo gnoblennya musulman ale z inshoyi bilshovicka doktrina pragnula zaminiti soboyu religiyu minimizuvati islam u zhitti kirimli vihovati nove pokolinnya molodi svidomih komsomolciv Yak kompromis Centralna Komisiya u spravah kultiv pri CIK Krimskoyi ASSR dozvolila vikladati osnovi virovchennya ale tilki hlopchikam yaki dosyagli 14 rokiv i pri mechetyah V informacijnomu zviti Stan religijnogo ruhu u Krimu harakterizuyut podiyi 1927 roku tak Musulmanskoe duhovenstvo vnutri sebya delitsya na 2 orientacii regisistov i progressistov Pervoe yavlyaetsya bolee reakcionnoj i antisovetskoj Vtoraya zhe orientaciya progressistov yavlyaetsya bolee loyalnoj k sovetskoj vlasti i razdelyaet uchyoby molodyozhi v sovetskom duhe a takzhe prosveshenie derevni Seredina 1920 rokiv vidriznyalasya pevnim poslablennyam negativnoyi diyi derzhavi Odna z prichin bula v tomu shob v ramkah politiki korenizaciyi ne stimulyuvati nevdovolennya i suprotiv zi storoni krimskih tatar U 1928 roci u Krimu funkcionuvali 495 mechetej narahovuvalosya 546 sluzhiteliv kultu diyalo 7 shkil z vivchennya Koranu Vid kritiki religiyi na pochatku 1920 h rokiv propagandisti kirimli vidmovilisya prodovzhuyuchi kritiku okremih svyashennosluzhiteliv Glibinna prichina bula v tomu shob korenizaciya privabila simpatiyi selyanstva Cya evolyuciya figuruye u zviti pro antireligijnu robotu tatarskoyi sekciyi z lyutogo 1923 roku po berezen 1924 roku Otzhe iz vstanovlennyam komunistichnoyi vladi v Krimu rozpochavsya masovanij nastup na religiyu zokrema j na islam Antireligijna diyalnist vidbuvalasya v riznih formah Ce buli lekciyi v deyakih vipadkah teatralni vistavi U masovomu poryadku zakrivalosya bagato mechetej Bilshovicka vlada namagalasya pokazati situaciyu tak sho ce sami predstavniki musulmanskoyi spilnoti vidmovlyayutsya vid budivli mecheti Ale pidspudno vikoristovuyuchi podatkovi mehanizmi skladnist proceduri periodichnoyi reyestraciyi bilshovicka vlada stvoryuvala gromadu viruyuchih u bezvihid Tezh same vidbuvalosya z musulmanskimi shkolami mektebe i medrese represuvalosya duhovnih osib yaki she buli Budivli likvidovanih mechetej vlada namagalasya rozibrati a budivelnij material peredavali u derzhavnij fond kotra vikoristovuvala jogo dlya budivli gromadskih ob yektiv V ryadi vipadkiv budivli pristosovuvalisya pid shkoli i klubi U 1920 rokah cya antireligijna diyalnist bula duzhe akuratna Pislya procesu po spravi Veli Ibragimova pochnetsya kampaniya borotbi z burzhuaznim nacionalizmom i antireligijna robota znachno aktivizuyetsya Bilshovicka propaganda pryamo pov yazuvala viddanist islamovi z socialistichnoyu nesvidomistyu ta burzhuaznimi peredsudami Viruyuchih primushuvali na vidstupnictvo vid viri batkiv voni zhili v ochikuvanni represij Bulo stvoreno shtuchni umovi dlya pripinennya organizovanoyi diyalnosti musulmanskih gromad Protyagom 30 h rokiv ves musulmanskij aktiv represovano rozstrilyano abo vislano majzhe vse musulmanske duhivnictvo prichomu pid farisejskim privodom sho voni ocholili nacionalistichni ruhi pislya zneshkodzhennya yihnih politichnih kerivnikiv Nasilnicki zachinyalisya mecheti rujnuvalis abo prilashtovuvalisya pid skladi majsterni garazhi tosho Na seredinu 80 h rokiv ne zbereglosya zhodnoyi Bilshist z nih abo zovsim zrujnovano abo voni ne pidlyagayut vidnovlennyu U 30 ti roki bezzhalisno znishuvalasya samobutnya musulmanska civilizaciya Krimu likvidovano pisemnist zaboroneno do vzhitku arabsku grafiku zbiralisya j znishuvalisya knigi skasovano sistemu musulmanskoyi osviti zaboroneno sud za shariatom Pislya odniyeyi z najtragichnishih podij XX st nasilnickoyi Deportaciyi krimskih tatar u 1944 r pochalasya taka sama nasilnicka asimilyaciya yih Obrusinnya ta ateyizaciya provadilisya paralelno Tomu islam u seredovishi specpereselenciv zalishavsya ne tilki zasobom zadovolennya religijnih potreb vin stav mogutnim stimulom pidtrimki pam yati narodu pro svoye minule pro svoyu Batkivshinu Radyanska vlada pragnula znishiti navit samu pam yat pro zhittya musulman tut kolis Z usih dovidnikiv enciklopedij pidruchnikiv vilucheno materiali pro musulmansku derzhavu v Krimu pro yiyi religijno kulturne zhittya V masovomu poryadku znosilisya kladovisha a nadgrobni kameni zakladali v pidmurki novih budinkiv U materikovij Ukrayini takozh bulo zakrito vsi mecheti ta molitovni primishennya musulman Za roki radyanskoyi vladi religijne zhittya musulman v Ukrayini povnistyu pridushili Zgidno iz zvitami upovnovazhenih u spravah religijnih kultiv z kincya 40 h rokiv i azh do kincya 80 h rokiv v Ukrayini ne bulo zhodnoyi musulmanskoyi gromadi abo zh zareyestrovanoyi grupi musulman I ce v toj chas koli v susidnij Bilorusi de nezrivnyanno menshe musulman nizh v Ukrayini gromadi musulman diyali v troh oblastyah i buli zareyestrovani she v 60 ti roki Te same bulo zrobleno v Litvi de gromadu musulman zareyestruvali za radyanskih chasiv u Kaunasi Ale cogo ne robilosya protyagom bilsh yak 40 rokiv v Ukrayini de yak vvazhala radyanska vlada nachebto j ne bulo potrebi v organizaciyi viruyuchih musulman Islam na pochatku nezalezhnosti Ukrayini 90 ti roki XX st Viruyuchi musulmani zdobuli mozhlivist vilno spoviduvati svoyu religiyu lishe v Ukrayini sho stala nezalezhnoyu Pershi gromadi musulman vidnovili diyalnist na pochatku 90 h rokiv isnuyuchi spochatku samostijno Odnak vzhe v 1991 r utvoreno Kadiat z nadannyam jomu statusu muhtasibatu tobto samostijnoyi v kanonichnomu plani administrativnoyi odinici ocholyuvanoyi imamom muhtasibom Piznishe bulo stvorene Duhovne upravlinnya musulman Krimu Muftiyat Krimu Pershim na posadu muftiya Krimu bulo obrano Seyitdzhelil efendi Ibragimova Kadiat musulman Krimu ob yednuye perevazhno viruyuchih z chisla krimskih tatar DUMK yake za kilkistyu virnih ye najbilshoyu musulmanskoyu organizaciyeyu Ukrayini ye golovnim duhovnim centrom musulman V Ukrayini diyut she dva centri duhovnogo zhittya musulman Nasampered ce DUMU Duhovne upravlinnya musulman Ukrayini isnuye z 1993 r yake ocholyuye vihidec z Livanu Ahmed Tamim m Kiyiv Prote ye gromadi yaki ne vhodyat do zhodnogo iz nazvanih organizacijnih centriv Zagalom v Ukrayini nini diye ponad 280 musulmanskih gromad u riznih yiyi oblastyah Use povnishim staye nini religijne zhittya musulman Ukrayini diye Islamskij universitet Kiyiv vihodyat gazeti Minaret ta Al Bayan vidkrito Islamskij kulturnij centr Kiyiv Musulmani Ukrayini pragnut do vikonannya gumanistichnih pripisiv svoyeyi religiyi do garmonijnih vidnosin z inshimi konfesiyami sho diyut u nashij derzhavi Nini rozpochavsya yakisno novij etap istorichnogo buttya islamu na terenah Ukrayini postupovogo proniknennya islamu u seredovishe shidnoslov yanskih narodiv etnichnih ukrayinciv ta rosiyan Dlya nih islam ne ye faktorom sho pidtrimuye yihnyu nacionalnu samosvidomist Dlya ukrayinciv i rosiyan kotri zvernulisya do islamu vin ye pidsumkom yihnih svitoglyadnih poshukiv Tomu nini islam v Ukrayini staye dlya okremih lyudej faktorom svitoglyadnogo samoviznachennya osobi Zvernennya ukrayinciv do islamu bachimo lishe v mistah perevazhno pivdnya ta shodu nashoyi krayini Islam v suchasnij Ukrayini XXI st Ar Rahma Kiyiv Uryadovi ustanovi ta nezalezhni analitichni centri ocinyuyut naselennya musulman v 500 000 tisyach todi yak Duhovne upravlinnya musulman Ukrayini ocinyuye priblizno v 2 miljoni Blizko 300 000 tisyach musulman korinnogo pohodzhennya krimski tatari Islamski organizaciyi mayut u krayini 3 duhovno administrativni centri Duhovne upravlinnya musulman Ukrayini DUMU Duhovne upravlinnya musulman Krimu DUMARK Duhovne upravlinnya musulman Ukrayini Umma Soborna mechet u misti Bilogirsk Takozh v Ukrayini diye Upravlinnya u spravah religij Turechchina Islamski techiyi v UkrayiniShiyizm V Ukrayini sered musulman takozh prozhivayut shiyiti V bilshosti ce azerbajdzhanci Hizb ut Tahrir Hizb ut Tahrir islamska politichna partiya metoyu yakoyi ye vidnovlennya islamskogo sposobu zhittya shlyahom vstanovlennya halifatu Kerivnikom Informacijnogo ofisu Hizb ut Tahrir v Ukrayini ye Fazil Amzayev Hizb ut Tahrir duzhe populyarnij sered musulmanskoyi molodi Za pribliznimi ocinkami blizko 5 7 tisyach krimskih tatar ye prihilnikami Hizb ut Tahrir StatistikaChiselnist religijnih struktur prihilniki islamu na 2012 rik nalichuye 1233 religijni organizaciyi sho skladaye 31 7 merezhi religijnih organizacij nacionalnih menshin abo 3 3 zagalnoyi religijnoyi merezhi derzhavi Na pochatok 2009 roku kilkist musulmanskih religijnih organizacij stanovila 1135 odinic sho skladalo 3 3 religijnoyi merezhi krayini Vidtak prostezhuyetsya tendenciya do zberezhennya vprodovzh ostanni 4 rokiv pitomoyi vagi musulmanskih religijnih organizacij v zagalnoderzhavnij skladovij todi yak pririst kilkosti yih religijnih gromad za 4 roki stanoviv 96 odinic a u 2012 roci 26 odinic abo 2 1 sho ye vishim vid zagalnoderzhavnogo 1 4 pokaznika prirostu za 2012 rik Perevazhna bilshist musulmanskih religijnih organizacij diyut v Pivdenno Shidnomu regioni zokrema v Avtonomnij Respublici Krim 1007 organizacij abo 81 6 vidsot musulman Hersonskij 60 ta Doneckij 37 oblastyah a takozh v m Kiyevi 25 Yedinoyi strukturi upravlinnya v masshtabah Ukrayini musulmani ne mayut Na pochatok 2013 roku 3 duhovnih musulmanskih centriv yaki zareyestruvali svoyi statuti Duhovne upravlinnya musulman Krimu maye 935 religijnih organizaciyi z nih 576 diyut bez reyestraciyi z nih 929 gromad 361 svyashennosluzhitel v tomu chisli 25 inozemciv 5 duhovnih navchalnih zakladiv 237 sluhachiv 74 nedilni shkoli 2 periodichnih vidannya Duhovne upravlinnya musulman Ukrayini maye 154 religijni organizaciyi z nih 30 diyut poza reyestraciyeyu 151 gromadu 79 svyashennosluzhiteliv v tomu chisli 8 inozemciv 1 duhovnij navchalnij zaklad 82 sluhachi 39 nedilnih shkil 4 periodichni vidannya Nezalezhnij duhovnij centr musulman Ukrayini narahovuye 24 religijni organizaciyi 21 gromadu 24 svyashennosluzhiteli v t ch 6 inozemciv 1 duhovnij navchalnij zaklad 13 nedilnih shkil Nezalezhni religijni organizaciyi musulman v tomu chisli ti sho vhodyat do Duhovnogo upravlinnya musulman Ukrayini Umma a takozh inshi nezalezhni musulmanski religijni organizaciyi yaki ne mayut duhovnih centriv narahovuyut razom 120 religijnih organizacij 116 gromad 95 svyashennosluzhiteliv v tomu chisli 8 inozemciv 1 duhovnij navchalnij zaklad 27 sluhachiv 9 nedilnih shkil 2 periodichnih religijnih vidannya Avtonomna Respublika Krim U Krimu diye Duhovne upravlinnya musulman Krimu Takozh u Krimu prozhivaye chastina salafitiv Div takozhMecheti Ukrayini Islamoznavstvo Duhovne upravlinnya musulman UkrayiniPrimitkiMusijko N 2005 Istorichni peredumovi ta osoblivosti poshirennya islamu v Ukrayini Islam i Ukrayina Roboti uchasnikiv Pershogo Vseukrayinskogo im A Krimskogo konkursu islamoznavchih doslidzhen molodih uchenih K Ansar Faundejshen 2005 252 s S 215 228 Cej dogovir buv pidtverdzhenij takozh i tretim Z 735 roku Derbent staye golovnim voyennim administrativnim ta torgovelno ekonomichnim centrom Arabskogo halifatu a takozh osnovnim dzherelom rozpovsyudzhennya sunitskogo islamu na pivnochi ros Martynkin A V Osobennosti rasprostraneniya islama v severo vostochnom Prichernomore Materiali II Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Islam ta islamoznavstvo v Ukrayini Doneck CRDMDU 2012 132 s S 73 80 Arhiv originalu za 1 sichnya 2015 Procitovano 2 bereznya 2013 Kondratyuk G N Deyatelnost CIK Krymskoj ASSR v realizacii religioznoj i nacionalnoj politiki v otnoshenii krymskih tatar 20 30 e gody HH veka Materiali II Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Islam ta islamoznavstvo v Ukrayini Doneck CRDMDU 2012 132 s S 65 70 UKRAINE 2022 INTERNATIONAL RELIGIOUS FREEDOM REPORT PDF Fazil Amzayev kerivnik informacijnogo ofisu Hizb ut Tahrir v Ukrayini hizb org ua uk ua 9 kvitnya 2024 Procitovano 20 travnya 2024 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 DzherelaIstoriya religiyi v Ukrayini Za red A M Kolodnogo P L Yarockogo Kiyiv Znannya 1999 735 s Visha osvita XXI stolittya Kondratyuk G N Deyatelnost CIK Krymskoj ASSR v realizacii religioznoj i nacionalnoj politiki v otnoshenii krymskih tatar 20 30 e gody XX veka Materiali II Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Islam ta islamoznavstvo v Ukrayini Doneck CRDMDU 2012 132 s S 65 70 Mikola Kiryushko Peredmova Islam u polikonfesijnij Ukrayini Islam i suchasnij svit Roboti uchasnikiv drugogo ta tretogo Vseukrayinskogo konkursu islamoznavchih doslidzhen molodih uchenih im A Krimskogo uporyadnik M I Kiryushko K Ansar Faudejshn 2009 320 s S 9 14 Vadim Stecyuk Kam yanec Podilskij u skladi Osmanskoyi imperiyi 1672 1699 rr Islam i suchasnij svit Roboti uchasnikiv drugogo ta tretogo Vseukrayinskogo konkursu islamoznavchih doslidzhen molodih uchenih im A Krimskogo uporyadnik M I Kiryushko K Ansar Faudejshn 2009 320 s S 121 140 Andrij Domanovskij Vizantijsko ruska torgivlya u tvorah arabskih pismennikiv IX X st elementi novoyi interpretaciyi starih danih Islam i suchasnij svit Roboti uchasnikiv drugogo ta tretogo Vseukrayinskogo konkursu islamoznavchih doslidzhen molodih uchenih im A Krimskogo uporyadnik M I Kiryushko K Ansar Faudejshn 2009 320 s S 141 166 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Mariya Lobanova Gulak Aleksandr Tortika Torgovlya Vostochnoj Evropy s musulmanskimi stranami i Dono Doneckij rechnoj put v seredine VIII seredine H st istoriografiseskie tradicii i realnost Islam i suchasnij svit Roboti uchasnikiv drugogo ta tretogo Vseukrayinskogo konkursu islamoznavchih doslidzhen molodih uchenih im A Krimskogo uporyadnik M I Kiryushko K Ansar Faudejshn 2009 320 s S 167 196 Kostyantin DOROShENKO Tyurko musulmanskij vnesok v istoriyu Ukrayini takij zhe vazhlivij yak i slov yano hristiyanskij Mikola Semena Ukrayina vzhe ne tilki slov yanska j hristiyanska 2009 r 12 veresnya 2015 u Wayback Machine Mihajlo Yakubovich Islam v Ukrayini istoriya i suchasnist Vinnicya TOV Nilan LTD 2016 264 s Biblioteka islamoznavstva 1000 prim ISBN 978 966 924 218 1 Svitovi religiyi buddizm ta islam Ye P Korogodova V O Cherniyenko Navch posibnik do samostijnoyi roboti Harkiv Nac aerokosm un t Hark aviac in t 2006 75 s PosilannyaIslam v Ukrayini 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Islam v Ukrayini 29 travnya 2015 u Wayback Machine ros