Мулла араб الم ل ا трансліт аль муллаа пан повелитель володар в іранських і тюркських мовах це слово має форми мелла мол

Мулла (араб. المُلَّا‎‎‎, трансліт. аль-муллаа — "пан", "повелитель", "володар", в іранських і тюркських мовах це слово має форми мелла, молло, молдо) — знавець Корану і мусульманського ритуалу, служитель культу; вчитель релігійної школи; грамотна, вчена людина. Зазвичай мулла обирається мусульманами з власного середовища.
В українській мові словом "мулла" зазвичай називають імама, настоятеля мечеті

Мулла, що молиться в Імамзаде Саїда Гамзи, Тебриз.

У Середній Азії та на Кавказі цим словом називають людину, що виконує функції імама в мечеті. Мулла входить до складу мусульманського духовенства, та це нижчий чин, зазвичай той, що немає спеціальної богословської освіти. За висловом видатного українського сходознавця А. Кримського, мулла – це т. зв. «буденний імам», що не може промовляти хутбу (проповідь) у п’ятниці та свята, але керує молитвою у будні, а також здійснює ритуальні функції, читаючи молитву під час похоронів чи шлюбного обряду. Претендент на звання мулли повинен бути грамотним і знати напам’ять ті сури Корану, що вживаються під час ритуалів.<

На Кавказі у тюрків-сунітів існує звання «мулла-ефенді», а у шиїтів – «мулла-ахунд», що відповідає титулу «шейх аль-іслам».

У Російській імперії мулла був фактично прирівняний до священника, статус мулли визначався державними постановами, а діяльність контролювалась чиновниками; мулла призначався спеціальним указом, зазвичай він закріплювався за конкретною мечеттю.

В староукраїнських текстах татарського мулу називали абиз.

Джерела

Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 170 (рос.)
Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь. Мулла^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

Посилання

Мулла // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Мулла [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
МУЛЛА [ 2 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)