Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коперницький Ізидор (Сидір, Ісидор) Станіславович (пол. Izydor Kopernicki; 17 квітня 1825, Чижівка — 24 вересня 1891, Краків) — учений антрополог і етнограф, лікар, педагог, політичний діяч.
| Ізидор Коперницький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 квітня 1825[1][2] Чижівка |
| Помер | 24 вересня 1891[1][2] (66 років) Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |  Австро-Угорщина Російська імперія |
| Діяльність | антрополог, етнолог, етнограф, лікар, військовий лікар, викладач університету |
| Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
| Галузь | військова медицина[3], антропологія[3], фізична антропологія[3] і етнографія[3] |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
| Війна | Кримська війна і Польське повстання 1863—1864 |
| Нагороди |   |
 Ізидор Коперницький у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в с. Чижівка Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області). Від 1835 року навчався у Златопільському училищі, від 1838 року — у 2-й Київській гімназії, від 1839 — у Вінницькій гімназії. 1844 року став студентом медичного факультету Київського університету (там 1847 вступив до польської антиурядової конспірації). Здобувши 1849 року вищу освіту, за фахом служив у чині титулярного радника по військ. лазаретах Волині, а також Бершаді, Дніпровська (див. Цюрупінськ).
Під час Кримської війни 1853—1856 років перебував у російській діючій армії. Герой Севастопольської оборони 1854—1855, удостоєний орденів св. Анни 3-го ст. (1855), св. Станіслава 2-го ст. (1856), срібної та бронзової медалей на Георгіївській стрічці. 1856 року підвищений до колезького асесора (на становищі штабс-лікаря). 1857 року взяв відставку й став прозектором анатомії у Київському університеті.
1861 року на шпальтах часопису «Университетские известия» опублікував попередні результати своїх антропологічних розвідок «Предварительные сведения о краниологических исследованиях над строением славянских черепов». Заклав у Києві основу колекції черепів анатомічного музею. Був одним із організаторів і провідників «Товариства таємних польських шкіл», чл. «Провінційного комітету на Русі», у січні 1863 перетвореного на тимчасовий провід місцевих учасників польського повстання 1863—1864 років.
9 квітня (28 березня) 1863 виїхав до Царства Польського, створював у Каліському повіті повстанські медичні пункти і керував ними. Восени направлений виконувати обов'язки комісара революційного Національного уряду до Львова. Затриманий австрійською владою, спромігся втекти з-під арешту. 1864 у Белграді (Сербія) намагався заробляти на життя приватною практикою. Того ж року переїхав до Румунії і розгорнув у Бухарестському ун-ті анатомічний музей, був за це нагороджений орденом Bene Merenti. Мандрував Європою. Виступив на Міжнародному антропологічному конгресі у Парижі (Франція). На 1-му з'їзді польських лікарів і природознавців у Кракові одержав найвищу нагороду за презентовані препарати. Співпрацював з часописом «Correspondance du Nord-Est». Був фундатором польської читальні у Бухаресті.
1871 прибув до Галичини (де мешкав у різних містах), зупинився в Кракові. 1876 отримав ступінь доктора медицини Ягеллонського університету, наступного року заснував науковий збірник «Zbiόr Wiadomości do Antropologii Krajowej» (видав 14 томів). 1879 висунув ідею скласти етнографічну карту Галичини, 1880 оприлюднив відповідний проект. Редагував ж. «Przegląd Akademicki» (1881—89). Тривалий час викладав у Ягеллонському університеті безоплатно, 1886 призначений на штатну посаду професора.
Автор понад 100 наук. праць, у тому числі монографії «O gόralach Ruskich w Galicji» («Про руських горців у Галичині»), підготовленої за матеріалами, зібраними ним в експедиції 1888, і названої І.Франком «першим систематичним дослідженням українців Карпат», а також статті «Odrzwia ozdobne w chatach gόrali ruskich» («Оздоблені одвірки в хатах руських горців») — за підсумками подорожі 1889 (вміщено: «Wisła», 1890, t. 4).
Як близький друг О. Кольберга опікувався його рукописами, продовжував започатковані ним видання, зокрема багатотомне «Obrazy etnograficzny». Зі спадщини О.Кольберга видрукував «Chełmskie» та «Przemyskie» (зі своєю передмовою).
Помер у Кракові від туберкульозу, на який захворів, доглядаючи О.Кольберга.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1013882504 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Czech National Authority Database
Джерела та література
- Усенко П. Г. Коперницький Ізидор (Сидір, Ісидор) Станіславович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopernickij Izidor Sidir Isidor Stanislavovich pol Izydor Kopernicki 17 kvitnya 1825 Chizhivka 24 veresnya 1891 Krakiv uchenij antropolog i etnograf likar pedagog politichnij diyach Izidor KopernickijNarodivsya 17 kvitnya 1825 1825 04 17 1 2 ChizhivkaPomer 24 veresnya 1891 1891 09 24 1 2 66 rokiv Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannya Rakovickij cvintarKrayina Avstro Ugorshina Rosijska imperiyaDiyalnist antropolog etnolog etnograf likar vijskovij likar vikladach universitetuAlma mater Medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraGaluz vijskova medicina 3 antropologiya 3 fizichna antropologiya 3 i etnografiya 3 Zaklad Imperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraVijna Krimska vijna i Polske povstannya 1863 1864Nagorodi Izidor Kopernickij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v s Chizhivka Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini selo Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Vid 1835 roku navchavsya u Zlatopilskomu uchilishi vid 1838 roku u 2 j Kiyivskij gimnaziyi vid 1839 u Vinnickij gimnaziyi 1844 roku stav studentom medichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu tam 1847 vstupiv do polskoyi antiuryadovoyi konspiraciyi Zdobuvshi 1849 roku vishu osvitu za fahom sluzhiv u chini titulyarnogo radnika po vijsk lazaretah Volini a takozh Bershadi Dniprovska div Cyurupinsk Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv perebuvav u rosijskij diyuchij armiyi Geroj Sevastopolskoyi oboroni 1854 1855 udostoyenij ordeniv sv Anni 3 go st 1855 sv Stanislava 2 go st 1856 sribnoyi ta bronzovoyi medalej na Georgiyivskij strichci 1856 roku pidvishenij do kolezkogo asesora na stanovishi shtabs likarya 1857 roku vzyav vidstavku j stav prozektorom anatomiyi u Kiyivskomu universiteti 1861 roku na shpaltah chasopisu Universitetskie izvestiya opublikuvav poperedni rezultati svoyih antropologichnih rozvidok Predvaritelnye svedeniya o kraniologicheskih issledovaniyah nad stroeniem slavyanskih cherepov Zaklav u Kiyevi osnovu kolekciyi cherepiv anatomichnogo muzeyu Buv odnim iz organizatoriv i providnikiv Tovaristva tayemnih polskih shkil chl Provincijnogo komitetu na Rusi u sichni 1863 peretvorenogo na timchasovij provid miscevih uchasnikiv polskogo povstannya 1863 1864 rokiv 9 kvitnya 28 bereznya 1863 viyihav do Carstva Polskogo stvoryuvav u Kaliskomu poviti povstanski medichni punkti i keruvav nimi Voseni napravlenij vikonuvati obov yazki komisara revolyucijnogo Nacionalnogo uryadu do Lvova Zatrimanij avstrijskoyu vladoyu spromigsya vtekti z pid areshtu 1864 u Belgradi Serbiya namagavsya zaroblyati na zhittya privatnoyu praktikoyu Togo zh roku pereyihav do Rumuniyi i rozgornuv u Buharestskomu un ti anatomichnij muzej buv za ce nagorodzhenij ordenom Bene Merenti Mandruvav Yevropoyu Vistupiv na Mizhnarodnomu antropologichnomu kongresi u Parizhi Franciya Na 1 mu z yizdi polskih likariv i prirodoznavciv u Krakovi oderzhav najvishu nagorodu za prezentovani preparati Spivpracyuvav z chasopisom Correspondance du Nord Est Buv fundatorom polskoyi chitalni u Buharesti 1871 pribuv do Galichini de meshkav u riznih mistah zupinivsya v Krakovi 1876 otrimav stupin doktora medicini Yagellonskogo universitetu nastupnogo roku zasnuvav naukovij zbirnik Zbior Wiadomosci do Antropologii Krajowej vidav 14 tomiv 1879 visunuv ideyu sklasti etnografichnu kartu Galichini 1880 oprilyudniv vidpovidnij proekt Redaguvav zh Przeglad Akademicki 1881 89 Trivalij chas vikladav u Yagellonskomu universiteti bezoplatno 1886 priznachenij na shtatnu posadu profesora Avtor ponad 100 nauk prac u tomu chisli monografiyi O goralach Ruskich w Galicji Pro ruskih gorciv u Galichini pidgotovlenoyi za materialami zibranimi nim v ekspediciyi 1888 i nazvanoyi I Frankom pershim sistematichnim doslidzhennyam ukrayinciv Karpat a takozh statti Odrzwia ozdobne w chatach gorali ruskich Ozdobleni odvirki v hatah ruskih gorciv za pidsumkami podorozhi 1889 vmisheno Wisla 1890 t 4 Yak blizkij drug O Kolberga opikuvavsya jogo rukopisami prodovzhuvav zapochatkovani nim vidannya zokrema bagatotomne Obrazy etnograficzny Zi spadshini O Kolberga vidrukuvav Chelmskie ta Przemyskie zi svoyeyu peredmovoyu Pomer u Krakovi vid tuberkulozu na yakij zahvoriv doglyadayuchi O Kolberga PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1013882504 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Czech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela ta literaturaUsenko P G Kopernickij Izidor Sidir Isidor Stanislavovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8