Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2020) |
Культура Азербайджану — культура народів і народностей, що проживали і проживають на території Азербайджану і держав, що існували на території сучасного Азербайджану. Розвиток культури на території Азербайджану відобразив його насичену політичними і військовими потрясіннями історію і положення на шляхах, що з'єднували Схід з Заходом.
У XIV—XV ст. з початком формування азербайджанського тюркомовного етносу — основного народу, що населяє Азербайджан, виникає і його культура, яка спочатку не мала своїх стабільних центрів, і її досить важко для даного часу відокремити від османської культури. У XV столітті формуються два центри азербайджанської культури — Південний Азербайджан і Рівнинний Карабах, які остаточно склалися вже пізніше, в XVI—XVIII ст. Говорячи про виникнення азербайджанської культури саме в XIV—XV ст., слід мати на увазі, насамперед, літературу та інші частини культури, органічно пов'язані з мовою. Що стосується матеріальної культури, то вона залишалася традиційною і після тюркизації місцевого населення. Ставши самостійною, азербайджанська культура зберегла тісні зв'язки з іранською та арабською. Вони скріплювалися і спільною релігією, і загальними культурно-історичними традиціями.
Археологічні знахідки та збережені матеріальні пам'ятки свідчать про культурний розвиток проживаючих на території Азербайджану народів як в доісторичний (знахідки в Гобустані), так і в албанський періоди (храми в селах Кум і Лекит). З поширенням протягом багатьох століть розвивається мусульманська культура, будуються мечеті, медресе, мавзолеї, розвиваються переважно орнаментальні форми декоративного мистецтва. Входження до складу Росії на початку XIX століття дозволило народам, які живуть на території Азербайджану долучитися до російської і через неї — до світової культури. Корінний перелом намічається в культурному розвитку Азербайджану в радянський період. XXI століття відзначається модернізацією Азербайджану в культурній сфері.
Історія розвитку культур народів на території сучасного Азербайджану
Доісторична культура
До 8-5-го тисячоліття до н. е. походять ранні наскельні гравіровані малюнки (сцени праці, побуту, ритуальних обрядів) в Гобустані (датуються аж до розвиненого середньовіччя). Збережені на скелях в Гобустані зображення, відображають магічні, тотемічні уявлення стародавніх людей, їх релігійні обряди, сцени полювання на різних диких тварин і т. ін. свідчать про первісне мистецтво в епоху мезоліту на території Азербайджану. Тут зображені чоловіки і жінки, сцени рибальства, різні дикі тварини. Також можна зустріти зображення мисливців на конях, самотню богатирську постать женця з серпом, хороводи людських танцюючих фігур, що нагадують народний танець «ялли», човни з веслярами й солярні знаки.
«Гавана чала даш» — оригінальний кам'яний бубен з Гобустанського заповідника, завдяки якому, постукуванням по встановленій плазом величезній плиті можна видобувати ритмічно чіткі мотиви, якими супроводжувалися ритуальні танці та обряди. Про обряди свідчать поглиблення в кам'яних брилах, що служили для стоку крові жертовних тварин. Про вірування людей у загробне життя в епоху мезоліту свідчать виявлений на стоянці «Фіруз» поховання. Завдяки цій знахідці вдалося встановити, що при похованні померлих, поряд з трупом клали різні предмети побуту.
Від епохи енеоліту і ранньої бронзи збереглися численні менгіри, дольмени, кам'яні кола, зооморфні керамічні посудини, прикраси, глиняні і кам'яні фігурки людей і тварин.
Культура Кавказької Албании
На рубежі н. е. у північно-східній частині нинішнього Азербайджану виникла держава Кавказька Албанія зі столицею м. (збереглися залишки споруд). На рубежі середньовіччя на північному сході сучасного Азербайджану — лівобережжі річки Кура проживали головним чином , союз племен, по мові відносився до нахсько-дагестанської групи; говорили, подібно сучасним дагестанцям, на множині (не менше 26) мов і ледь розуміли один одного. З прийняттям християнства албанці багато в чому вірменізувались, частина асимілювалася з грузинами (населення межиріччя р. Іорі і Алазань). Відомо, що вже в кінці античності вірменська мова служила для різномовних племен «спільною мовою» (lingua franca) на значній частині території Албанії, тоді як у прикаспійських областях такою мовою виступала іранська; згодом албанське дворянство використовувало переважно вірменську мову, албанська церква була частиною Вірменської Апостольської Церкви. На початку IV століття албанці прийняли християнство, що було введено туди вірменами.
У албанців, що використовували кавказьку мову, був свій алфавіт, винахід якого, згідно з першоджерел, належить вірменському вченому і ченцеві Месропу Маштоцу, і, ймовірно, література на мові племені гаргарейців, яка не збереглася. Загалом літературна загальноалбанська мова так і не склалася. Після VII століття албанське письмо виходить з ужитку, мовою богослужіння Албанської церкви стає давньовірменська, яка, в свою чергу остаточно стала частиною Вірменської церкви. До недавнього часу науці був відомий лише албанський алфавіт, який дійшов в одному вірменському рукописі XV ст. а також 7 або 8 албанських написів, все до VIII ст. Однак наприкінці двадцятого століття була виявлена албанський рукопис в Синаї, який отримав згодом назву «Синайський палімпсест». Дешифрування тексту підтвердило припущення про те, що агванска мова відображає давню форму удінської мови. Єдина уціліла, з численних албанських мов — удінська мова — понині є неписемною, і ще на початку XX століття діловодство в удинських селищах велося на вірменській. З пам'яток албанської архітектури можна відзначити базиліку в Кумі і круглий храм в Лекіті, знаходять аналоги серед одночасних вірменських і грузинських базилік і купольних ротонд. Монументальна ранньосередньовічна архітектура Албанії орієнтувалася переважно на Вірменію.
Значна частина албанського населення в арабський час перейшла в іслам і стала використовувати арабську писемність.
Розвиток культури в мусульманський період
У IX—X ст. з ослабленням на території сучасного Азербайджану (в основному території історичного Аррану і Ширвану), населеного іраномовними народами, кочовими тюркськими племенами, курдами, албанами, вірменами, виникло безліч невеликих держав, в яких містах (Барда, Шамахи, Байлакан, Гянджа, Нахічевань) складалися локальні архітектурно-художні школи, серед них — , характеризується пишністю керамічного оздоблення будівель, , відрізняється контрастом гладі кам'яних стін і пластичної розробки архітектурних елементів.
У XI — на початку XIII століть територія сучасного Азербайджану знаходиться в складі держави Сельджуків. Династія Ільдегезідів, які правили в регіоні, розвивалися у персько-ісламській цивілізації. Видатні мусульманські пам'ятники мистецтва цієї епохи — мавзолеї в Нахічевані (Моміне-хатун, Юсуфа ібн Кусейра, мавзолей у Джугу), Дівоча вежа в Баку. У першій чверті XIII століття ці землі були завойовані монголами. До XIII—XIV ст., до епохи , відносяться круглий замок в Мардакяні, Нардаранська фортеця, Ханега на річці Пірсагат, «Баіловські камені» (рельєфний епіграфічний фриз затонулого в Бакинській бухті замку XIII ст.). До цього ж часу сходять різні нахічеванські вироби з металу, розписна кераміка Байлакана і Гянджі.
У той період на території Аррану і Ширвану жили і творили видатні представники перської літератури, класики перської поезії Нізамі Гянджеві (автор п'яти поем — Хамса), Хагані Ширвані, Муджиредін Бейлагані, Мехсети Гянджеві, Фалаки Ширвані.
У XIV—XVI ст. зі зростанням міст розвивається цегляна і кам'яна архітектура, один із зразків якої палац Ширваншахів у Баку, зведений в середині XV століття. Традиції місцевих шкіл знайшли продовження в баштових мавзолеях монгольського періоду XIV ст. в Барді і в с. Карабагляр, в 12-гранному шатровому мавзолеї в селі Хачин-Дорбатли (1314, архітектор Шахензі), у фортечній архітектурі замку XIV ст. в селі Рамана. Цікава двоярусна купольна усипальниця Дірі-Баба в місті Мараза (1402, архітектор — син устада Гаджі).
Із створюваних в XV столітті на території сучасного Азербайджану мініатюр можна згадати мініатюри з Шемахи (рукопис «Антології» 1468, каліграф Шараф-ад-дін Хусейн Султани, Британський музей, Лондон), Баку (мініатюри художника Абдул-Багі Бакуві в альбомі XV ст., Палац-музей Топкапи, Стамбул). Серед художніх ремісничих виробів зазначають військові обладунки роботи Мухаммеда Моміна (XVI ст., Збройова палата, Москва).
У XVII—XVIII ст., в період ірано-турецьких воєн і міжусобиць, монументальне будівництво значно скоротилося; добудовувався культурний комплекс Імамзаде в Гянджі, у XVIII ст. був побудований прикрашений розписами палац ханів в Шекі. В народній архітектурі також збереглися архітектурно-будівельні традиції; в будинках багатих городян у XVIII ст. стіни покривалися розписами (рослинні мотиви, іноді включали зображення птахів, звірів, людей). Народне мистецтво представлено прикрашеними візерунками мідним посудом і зброєю з села Лагіч. Різноманітні ворсові та безворсові килими і килимові вироби куба-ширванського, баку-апшеронського, гянджа-казахського, карабахського типів; художня вишивка Шекі та інших районів Азербайджану.
Розвиток культури в новий і новітній час
Входження до складу Російської імперії на початку XIX ст. відкрило перед Азербайджаном шлях прилучення до російської і через неї — до світової культури. Справжнім родоначальником цієї культури є просвітитель Мірза Фаталі Ахундов (1812—1878). Ахундов — засновник азербайджанської національної драматургії (комедії «Ботанік мосьє Жорда», 1851; «Молла Ібрагім Халіл-алхімік», 1851, та ін).
З авторів, що творили на землі Азербайджану, слід відзначити поета-сатирика (1862—1911), письменника , був редактором відомого сатиричного журналу «Молла Насреддін», вірменського романіста Олександра Ширванзаде (Олександр Мовсесян, 1858—1935), який народився в Шемахі і більшу частину життя провів в Баку. Серед авторів XX століття відомі представник соціалістичного реалізму в Азербайджані драматург Джафар Джабарли (1899—1934), радянські поети Самед Вургун, Сулейман Рустам, Расул Рза, вірменський поет Леонід Гурунц (1912—1982), а також бакинський уродженець письменник Леонід Зорін (див. також розділ «Сучасна азербайджанська література»).
Засновником азербайджанської національної опери є двічі лауреат Сталінської премії Узеїр Гаджибеков («Лейлі і Меджнун», 1908; «Аршин мал алан», 1913; «Кероглу», 1936). Гаджибеков — також автор музики гімну Азербайджану. 1940 році А. Бадалбейлі створив перший азербайджанський балет «Дівоча башта». У XX столітті з'являються також обробки мугама для оркестру, що належать професійним композиторам: А. Р. Тер-Гевондяну, С. Е. Алескерову та ін. З виконавців Азербайджану в цей період прославилися Муслім Магомаєв, Рашид Бейбутов, Полад Бюльбюль огли, Зейнаб Ханларова (детальніше див. розділ «Музика»).
Бакінцями є також Мстислав Ростропович, Лариса Доліна, Володимир Меньшов, гуморист Євген Петросян. У радянські роки була популярна команда КВН бакинця Юлія Гусмана «Хлопці з Баку», ім'я якої взяла однойменна команда вже відродженого КВН, капітаном якої був Анар Мамедханов. Заслужені артисти Азербайджану, оперні співаки Ельчин Азізов і Динара Алієва є солістами Большого театру. У 2009 році в Баку був відкритий Музей сучасного мистецтва, в якому зібрано понад 800 робіт азербайджанських художників і скульпторів, які в основному працюють в авангардному стилі.
У травні 1953 було сформовано Міністерство культури Азербайджанської РСР. З 1988 року міністром культури був співак і композитор Полад Бюльбюльогли. Указом президента республіки Ільхама Алієва від 30 січня 2006 році на базі Міністерства культури було створено Міністерство культури і туризму Азербайджанської Республіки. З цього ж року міністром культури Азербайджану є Абульфаз Караєв. У 2012 році був у Баку було відкрито Культурний центр, що носить ім'я Гейдара Алієва, призначений для проведення культурних заходів і включає в себе конгрес-центр, музей, бібліотеку та парк.
Архітектура і образотворче мистецтво
Архітектура
До найдавніших збережених в Азербайджані споруд відносяться храми в цахурських селах Кум і Лекіт і основи Дівочої вежі в Баку. Архітектуру ранньофеодального періоду на території Азербайджану характеризують величезні оборонні споруди: бешбермакські, гільгільчайскі (див. також ) і закатальскі . Найстарішими ісламськими будівлями можна назвати мечеті VIII століття в йому агсу і Джума-мечеть в Шемахі.
Після приєднання Азербайджану до Росії (XIX ст.) в азербайджанській архітектурі також позначається вплив російської будівельної культури. У Баку, наприклад, з елементами російського і західноєвропейського класицизму поєднуються традиційні прийоми планування і композиції, національні архітектурні форми і мотиви декору. Став поширюватися тип міського будинку з заскленими галереями — «шушебенд».
З архітекторів, які зробили внесок у створення сучасного вигляду Баку, слід згадати будівельника Маіловського театру (одна з найкращих будівель міста, прекрасний зразок стилю «модерн») Миколи Георгійовича Баєва. За його ж проектом в 1926 році побудований Сабунчинський вокзал. У ті ж роки архітектором Гавриїлом Тер-Мікеловим побудовані будівлі: Клубу Громадських Зборів (нині Філармонія), Бакинського Відділення Тіфліського банку (пізніше «Дитячий світ»), Комерційного училища (нині Педагогічний інститут) та багато інших. Йосипом Гославським була спроектована будівля міської думи, будівля мусульманської школи для дівчаток (нині — будівля Інституту рукописів АН), театр Тагієва (спільно з Павлом Когновицьким). На рубежі століть у Баку працювали і інші цікаві архітектори: Касим-бек Гаджибабабеков (будівля музею літератури ім. Нізамі Гянджеві), Зівер-бек Ахмедбеков (Мечеть Тезепір), Павло Залеський (будинок міського училища), Олександр Нікітін (Клуб моряків, готель «Метрополь»), Йосип Плошко (польський костел, кінотеатр «Феномен», готель «Нова Європа», палац Мухтарова) та інші.
У будинках, побудованих архітекторами та інженерами М. Р. Гаджинським, К. Ісмаїловим і Кербалаі Сефіхан Карабаги, поєднуються традиційні й романтичні елементи. Ця тенденція особливо помітна в роботах Карабаги, який спроектував багато будівель, в Агдамі, Фізулі і Шуші. Для його проектів (наприклад для мечеті в Агдамі і Барді) використовувалися прості пристрої, засновані на азербайджанських архітектурних традиціях.
Великий внесок у сучасну архітектуру Баку вніс Костянтин Іванович Сенчихін, авангардист, в молодості відомий як «бакинський Ле Корбюзьє» (Азербайджанський медичний інститут, інтер'єр клубу ім. Дзержинського, спортивний комплекс «Динамо», колишній Штаб ППО Закавказького військового округу (нині Міністерство оборони Азербайджану, Палац культури в передмісті Баку Локбатані тощо).
Найбільш видатний внесок у створення сучасного вигляду міста Баку вніс Народний архітектор СРСР Мікаель Усейнів, за проектами якого було побудовано багато будівель, які є візитною карткою міста. Серед архітекторів радянської епохи можна назвати заслуженого діяча мистецтв Азербайджанської РСР Садиха Дадашова, заслуженого архітектора Азербайджану Талаата Ханларова.
Живопис
На території Азербайджану в середньовіччі художники займалися в основному каліграфією. Єдина ілюстрація до рукопису поеми класика перської поезії Нізамі Гянджеві «Іскандер-наме» (1418; Баку) описує руйнування храму вогнепоклонників, які за традицією прийшли з Азербайджану. Традиційна ілюстрація книг продовжувалась і в наступні століття. Це видно в серії виразних малюнків виконаних аквареллю, тростинним пером і чорнилом, що ілюструють колекцію байок — пам'ятник санскритської оповідної прози «Каліла і Димна» (XVIII століття) азербайджанською мовою.
З XVII по XIX ст. більшість азербайджанських художників, користуючись олійними фарбами, брали участь у розписах житлових будинків, палаців, лазень. При цьому малювали не тільки декоративні мотиви, але й історичні портрети, сцени полювання та битв. Як приклад можна навести розпису ханського палацу в Шекі, виконані Гамбаром, палаци Хусейн-Кулі-хана в Баку, виконані Наввабом розписи кімнат Палацу сердарів в Єривані.
У XIX столітті нове прогресивне образотворче мистецтво в Азербайджані, порівняно з літературою, виявляло деяке відставання в розвитку. Вкрай повільно розвивалося станкове реалістичне мистецтво. У другій половині XIX ст. в живописі (стінні розписи, портрет) поряд з традиційною площиною і декоративністю відчутні реалістичні риси, спроби об'ємно-пластичного моделювання форм, прагнення передати портретну схожість (художники декоративного стилю Мірза Кадим Ерівані, Мір Мохсун Навваб, Уста Гамбар Карабагі).
У 1900—1920 роках виступили митці реалістичного демократичного напрямку — графік А. А. Азімзаде і живописець Б. Ш. Кенгерлі — перший азербайджанський художник, який отримав професійну освіту. Останні поклали початок образотворчого мистецтва Радянського Азербайджану. Засновником сучасного азербайджанського живопису олією на полотні вважають художника-самоучку Алібека Гусейнзаде. Першою азербайджанкою із художньою освітою була Гейсар Кашієва.
Одним з перших професійних художників, який заснував художнє училище в Баку, був Азім Азімзаде. З художників другої половини XX століття найбільш відомі Таїр Слухав, Саттар Бахлулзаде, , , Расім Бабаєв, Санан Курбанов і Тогрул Наріманбеков. Книжкова ілюстрація в Азербайджану розвивалася двома шляхами: деякі продовжували основи ілюстрації рукописів (Кязім Кязімзаде), інші використовували графічний стиль і чорно-білі кольори (Марал Рахманзаде).
Скульптура
У середні століття на території різних поселень ставилися кам'яні фігури предків, відомі як баба (азерб. означає «праотець»). Всюди в Азербайджані, в долинах, лісах і горах знаходилися кам'яні фігури баранів (символів багатства) і осідланих коней. Надгробки і стіни часто прикрашали рельєфним різьбленням, що досягла свого піку в оформленні будівель Апшеронського півострова. «Баіловські камені» (XIII століття) у музеї палацу Ширваншахів у Баку з арабськими написами прикрашені фігурами людей і тварин, що являє собою приклад антропоморфної писемності.
У другій половині XIX століття в зв'язку з швидким зростанням Баку і злиднями в оздобленні нових будівель в «історичному» стилі і скульптурами, спостерігається і відродження різьблення по каменю. На початку 20-х років XX століття в скульптурі з'являються монументальні композиції. Першим азербайджанським професійним скульптором вважається Зейнал Абдін бек Алієв, який жив з 1920 року в еміграції. З 1920 в Баку жило кілька російських скульпторів. Перша майстерня скульптури була організована С. Городецьким. У 1923 році скульптор Е. Трипільська звела «монумент 26 бакинським комісарам». В період з 1920 по 1930 багато скверів були прикрашені скульптурами історичних осіб. Роль скульптури посилилася в 30-50-х роках Як приклад можна привести пам'ятник М. Ф. Ахундова (П. В. Сабсай, 1930), Нізамі Гянджеві (Ф. Р. Абдурахманов, 1949), Н. Наріманов (Д. М. Карягди, 1972), Хуршидбану Натаван (О. Р. Ельдаров, 1960), У. Гаджибекову (Т. Р. Мамедов, 1960), М. Мушфигу (М. Рзаєва, 1968), К. Караєву (Ф. В. Наджафов, 2014) тощо (див. також ).
З 1970 року скульптори створюють свої твори з дерева, мармуру і граніту. Стримані пластичні форми спостерігаються в роботах Р. Р. Абдуллаєва. У роботах Ф. Салаева показано канони класичної скульптури. Відомі роботи З. Н. Мамедової, першої азербайджанської жінки-скульпторки.
Народні промисли
Килимарство
Одним з видів декоративно-прикладного мистецтва Азербайджану є азербайджанський килим. Килимарство було найпоширенішим класичним видом ремесла в Азербайджані. Основними центрами килимарства були Куба, Ширван, Гянджа, Газах, Карабах, Баку з приміськими селами. Вони виділяються соковитим колоритом, побудованих на поєднанні локальних інтенсивних тонів. У Карабаху, наприклад, ткали шовкові килими, які високо цінувалися на ринках Західної Європи і Америки.
Як писав Джон Ф. Пайл, кавказькі килимарі в цілому дотримувалися перської практики, однак «в основному використовували більш виразні і великі елементи орнаменту». П. Н. Дж. Форд у своєму дослідженні історії та традиційних орнаментів східних килимів зазначав, що, «хоча килими зараз виробляють в Дагестані, Грузії і Вірменії, але справжньою батьківщиною російських кавказьких килимів залишається Азербайджан, і навички та ідеї азербайджанських ткачів відчуваються по всьому Кавказу». Російський дослідник М. Д. Ісаєв зазначав, що наприкінці XIX — початку XX століть килимарство в основному було зосереджено в Азербайджані. На думку радянського мистецтвознавця М. В. Бабенчикова «азербайджанські майстри завжди особливо цінувалися в інших країнах як найталановитіші килимарі». Американський історик Рональд Сюні зазначає, що килимарство одне з древніх ремесел в Азербайджані, яка досягла розквіту в Середні століття, завдяки чому азербайджанські килими стали широко відомі у країнах Азії та Європи.
Виготовлялися односторонні килими з ворсом — хали, гебе і односторонні безворсові килими — сумах і поверни, безворсові двосторонні килими — зілі, палаз і кілім. З безворсової тканини виготовляли чепраки (чул) для коней і верблюдів, мішки (чувал), перекидні сумки (хурджун). Килими ткалися на вертикальних верстатах — хана. На килимовому верстаті працює одна-дві, а то і три жінки і більше. Орнамент азербайджанських килимів декоративний, складається з геометричних (ромби, квадрати, меандри), рослинних мотивів, серед яких переважає стилізоване зображення плоду мигдалю (бута), зустрічаються зображення тварин і птахів.
За один 1843 рік у шести прикаспійських районах Азербайджану було вироблено 18 тис. килимів і килимових виробів. Килими з Ширвану і Куби продавалися в Баку, а килими Казаха і Гянджі — в Тебрізі і Стамбулі. У 1850 і 1857 роках на перших міжнародних Тіфліських виставках унікальні вироби азербайджанських майстрів були удостоєні призів. Азербайджанські килими експонувалися також на Московській політехнічній виставці 1872 року і Всеросійській виставці 1882 року.
Наприкінці XX століття килимарство в Азербайджані стає однією з важливих галузей економіки. Сьогодні в багатьох регіонах Азербайджану успішно розвивається килимарство, всього в Азербайджані налічується понад 20 великих і середніх килимоткацьких комбінатів. Зокрема, в Кубі, Кусарах, Кюрдамірі, Гянджі, Шемахі, Шабрані, Казахі, Товузі, Шекі і Баку діє виробництва килимів, в яких продовжують розвивати старовинні традиції мистецтва килимарства. Відомим килимарем був Лятіф Керімов, ім'я якого носить Музей килима в Баку.
У листопаді 2010 року «Традиційне мистецтво килимарства в Азербайджані» внесено в репрезентативний список ЮНЕСКО з нематеріальної культурної спадщини людства.
Популярні були і килими татської роботи, які виготовляються різних типів: ворсові — хали, халіче, гебе і безворсові — палас, сумах, кілім та ін. Центрами татського килимарства є села Кубинського району (Дару-Чічі, Шудуг, Рустів, Кільвар та ін) і селища в районі Апшеронського півострова.
Національний одяг
Традиції в одязі на території Азербайджану зберігалися у своїй самобутності завдяки різноманітності природно-географічних умов та історично обумовленої нерівномірності в розвитку соціально-економічного життя і культури. Одяг відображала особливості господарсько-культурного розвитку тієї чи іншої зони країни.
Азербайджанський жіночий одяг кінця XIX — початку XX ст. складалася з нижньої і верхньої сукні, а також покривала — чадри. Місцеві відмінності в одязі стосувалися окремих деталей, не змінюючи загального вигляду національного костюма. Спідня жіноча сукня включала тунікоподібну сорочку (кейнек), різного крою спідниці (шелте, джют-туман) і штани — вузькі (дарбалаг) і широкі (джютбалаг). Верхня сукня складалася з верхньої сорочки (вуст кейнек), короткого одягу — архалук, поширеного в основному в південно-західній зоні Азербайджану, в західних районах відомий як кюляджа, а на Апшероні — дон. У районах Гянджі і Шекі носили також одяг з рукавами і вирізками під пахвою — леббаде. Поверх архалуку носили шкіряний або оксамитовий пояс (кемер). Жінки із заможних родин носили золоті або срібні пояси. На ноги одягали яскраві різнокольорові шкарпетки (джораб), орнамент, візерунок яких схожий з місцевим килимовим орнаментом. При виході з будинку одягали поверх шкарпеток туфлі (башмаг) з гострими загнутими догори носками. На шиї багаті жінки носили намисто з довгастих намистин у формі ячменю — арпа. Заплітаючи волосся у коси, жінки ховали їх у парчевий вузький чохол — чутгу. Головний убір зазвичай складався з невисокої шапочки з круглим плоским денцем і прямим обідком. Поверх шапочки пов'язували невелику шовкову хустку кялагаї. Волосся, долоні, нігті фарбували хною. Традиційне мистецтво і символіка кялагаї, його виготовлення і носіння включені від Азербайджану в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Азербайджанський чоловічий одяг складалася: нижній — з натільної сорочки (кейнек) і кальсонів (дізлік), верхній — шалвар і архалига. Архалиг підв'язували поясом або кушаком (гуршаг). Наверх архалига одягали чуху, в холодних передгірних районах — овечу шубу (кюрк) або бурку (япинджи). Шили шаровари в основному з домотканої шерсняной матерії (шал). Поверх архалига молоді чоловіки одягали срібний або шкіряний пояс, оброблений бляшками. Існувало три фасону чухи — зі збірками, зі складками і з поєднанням збірок і складок. Груди чухи були відкритими; іноді по боках від грудного вирізу розташовувалися газирі (везне) — гнізда для патронів. У сільських місцевостях зазвичай носили шубу з дуже довгими (до землі) рукавами, що звужуються до долу. Городяни носили шкіряні черевики із загнутими вгору носками — чарих, поширені були чоботи з довгою і короткою халявою — маст. Майже всі чоловіки носили вуса і бороду. Під шапкою (тат) носили вишиту шапочку (арахчин) з білої тканини.
У роки СРСР в сільських місцевостях жіночий костюм більшою мірою, ніж у містах зберігав елементи національного костюму, а все чоловіче населення носило вже одяг міського типу. З національного вбрання збереглися лише папахи і зрідка архалиг і шуба. Жіноче міське вбрання вже відповідало європейській моді з невеликими відхиленнями. У чоловіків-городян національний костюм зовсім не зберігався.
Подібний до азербайджанського чоловічий і жіночий стрій мали талиші. Чоловіки також носили архалиг, чарихі, арахчин. У жінок існувало спеціальне вбрання для роботи на рисових ланах (з коротких, до колін, штанів та заправленої в них сорочки), замість шовкової хустки взимку голову покривали вовняною хусткою, шаллю, існував звичай пов'язувати навколо попереку хустку для тепла. Схожий з азербайджанським був і національний одяг удін, які після носили одяг вже міського типу. Чоловічий одяг будугхів, кризів і хіналузців майже не відрізнявся від одягу інших етнічних груп, а жіночий був своєріднішим — він складався з суконних штанів, бязевої сорочки і короткого архалигу; спереду пов'язували фартух (габагдик), на голову одягали чутку і шаль. Костюм татів протягом століть не відрізнявся від азербайджанського; літні жінки носили чутку (чохол з ситцю на волоссі), поверх якої покривали великий хустку (чершо), в урочистих випадках надягали важкі срібні пояси (кемер).
Мова та література
Мова
Азербайджанська мова є державною мовою Азербайджану, вона широко поширена і на північному заході Ірану, а також у Грузії, Туреччини і Росії (на півдні Дагестану). Вона належить до огузької підгрупи південно-західної гілки тюркських мов. Значний пласт азербайджанської лексики складають арабські і перські слова. Арабські слова охоплюють як побутову, так і термінологічну лексику, а наявність іранізмів пояснюється існуванням азербайджано-перськими взаєминами, що тривали протягом тривалого часу. Також в азербайджанській мові Кавказу виділяють 4 діалектні групи: східна (бакинський, дербентський, кубинський і шемахинський діалекти, муганський і ленкоранський говори), західна (карабаський, гянджинський і газаський діалекти, айрумський говір), північна (шекінський діалект, закатало-кахський говір), південна (нахічеванський, тебрізський і ордубадський діалекти, єреванський говір).
Згідно з прийнятою на сьогоднішній день науковою думкою азербайджанська мова виділилася як самостійна в XIV столітті. Н. Г. Волкова зазначає, що починаючи з XVI—XVII століть починається зближення азербайджанського літературної та розмовної мов у працях Мухаммеда Фізулі, Ковси Табрізі та інших азербайджанських авторів. На її думку остаточно азербайджанська літературна мова зблизилася з розмовною у другій половині XIX століття. В XVI — початку XIX століть велика частина Азербайджану була під владою Перської імперії, в якій правили шахи з тюркомовної іранської династії Сефевідів. В Державі Сефевідів азербайджанська мова стала майже на сторіччя мовою двору, армії і суду (вона зберігала цей статус майже протягом століття).
Уже в середині XIX століття на базі бакинського і шемахінского діалектів утворилася сучасна літературна азербайджанська мова. Саме в середині XIX століття вперше згадується «азербайджанська мова». Термін був науково обґрунтований і використаний професором мірзою Казем-беком. Однак ця назва тоді ще не отримала загального застосування. Більш широке застосування в Закавказзі азербайджанська мова отримала тільки в останній чверті XIX століття, коли збільшилося громадське навантаження мов закавказьких народів. 27 червня 1918 року азербайджанську мову («тюркський» за тодішньою термінологією) було проголошено державною мовою Азербайджанської Демократичної Республіки. 16 серпня 1920 року Азревком видав Декрет «про викладання мов у школах 1 і 2 ступені», встановивши тюркську (азербайджанську) мову одною з обов'язкових для викладання з першого року навчання в школах 2 ступені (шостий рік навчання) по 4 тижневих години. У 1930-х роках назва мови було офіційно змінено з «тюркської» на «азербайджанську». 21 серпня 1956 року було прийнято закон про доповнення Конституції Азербайджанської РСР 1937 року статтею про державну мову, яка оголосила азербайджанський мову державною мовою в республіці. Ст. 73 наступній Конституції Азербайджанської РСР 1978 року також проголосила її державною мовою республіки.
Після здобуття Азербайджаном незалежності, азербайджанська мова була оголошена державною мовою Азербайджанської Республіки. Указом президента Гейдара Алієва від 9 серпня 2001 року було засновано День азербайджанського алфавіту і мови (1 серпня).
Крім азербайджанської серед жителів окремих районів Азербайджану поширені талиська, лезгінська, цахурська, аварська, татська мови. Талиською мовою, поширеною переважно в Ленкоранському, Астаринському і Масаллінському районах, видається газета «Талиш седо» (Голос Талиша), ведеться трансляція радіопередач. У 2003 році наказом Міністерства освіти Азербайджану були затверджені навчальні програми для 1-4-го класів середньої школи талиською мовою. На лезгінській видається газета «Самур». Центром лезгінської культури засновані газети «Єні самух» і «Алпан», що виходять лезгінською і азербайджанською мовами. У Кусарському районі лезгінською мовою друкують газету «Кусар». Крім того, в Кусарському районі лезгінська мова викладається в школах всі одинадцять класів. Аварським культурним центром (Баку) аварською та азербайджанською випускається газета «Авар». У 1996 році в Баку була опублікована абетка на цахурській мові на латинській основі. Товариство удін «Ораїн», що з'явився на початку 1990-х в Баку, готує і видає за державний рахунок літературу та навчальні посібники з удінської мови, який викладається в початкових класах шкіл Ніджа для його корінних жителів. Для значної частини жителів країни рідною мовою є російська.
Фольклор
Серед творів народної творчості можна виділити трудові пісні («Зехметін ишигі» — «Промені праці», «Бічінчі негмесі» — «Пісня косаря»), історичні («Гачаг Набі», «Пияда Кер-огли» — «Піший Кер-огли»), ліричні («Бу гелен яру бензер» — «Ти схожа на кохану», «Ай, бері бах» — «Глянь сюди», «Галанин дібінде» — «Біля підніжжя фортеці», «Ай, лачин» — «сокіл», «Сари Гялин» — «Золотокоса наречена»), обрядові («Гей, лалла» — весільна, жартівливі («Єрі, єрі» — «Йди, йди»), легендарні, любовні та історико-героїчні епічні твори (дастани), казки, гуморески (лятифа), прислів'я та приказки, загадки.
Першою пам'яткою тюркською мовою вважається «Книга мого діда Коркута» — епос огузьких племен, що пізніше увійшли до складу туркменського, азербайджанського та турецького народів. Епос виник у Середній Азії, але остаточно сформувався на території нинішнього Азербайджану, де огузи жили більш компактно.
Основне місце в азербайджанському фольклорі займають дастани Кер-огли (Короглу), Аслі та Керем, Ашик-Гаріб, Шах Ісмаїл та ін. У багатьох дастанах відображені реальні події. Лірична народна поезія багатогранна за змістом і представлена такими жанрами як баяти і гошма. Починаючи з XVI—XVII ст. записувалися вірші народних співаків — ашуг. Відомі твори Гурбани, Сари-ашуга, ашуга Аббаса Туфарганлы, ашуга Валеха та ін. Передбачається, що творцями народної поезії були саме ашуги. Ашузька поезія як специфічна форма національного мистецтва активно впливає на культурне життя.
Дуже популярні пісні азербайджанських ашуг кінця XIX—XX ст. — Алескера, Гусейна Бозалганли, Асада Рзаєва, Мірзи Байрамова, Шамшира Годжаєва, Ісламу Юсифова, та ін Мелодика народних пісень майже завжди характеризується низхідним рухом, варіантним розвитком заголовних співів. Винятково багата метроритміка пісень, підпорядкована тактовим розмірами — 6/8, 3/4, 2/4. Пісні виконуються соло, рідше — хором (в основному в унісон). У талишів, які живуть в Азербайджані є і своєрідні трудові та весільні пісні.
Азербайджанські казки за своєю суттю і за змістом умовно поділяються на три види: «казки про тварин», «казки про простих людей» і «чарівні казки». Серед героїв народних казок популярні Джиртдан, Тик-Тик Ханім, Мелік-Мамед, Овчи-Пірім, Гекчек Фатма та ін.
Середньовічна азербайджанська література
Засновником поезії азербайджанською мовою і першим поетом в азербайджанській літературі вважається проживаючий в Хорасані наприкінці XIII століття—початку XIV ст. Гасаногли Іззеддін. Видатну роль в розвитку азербайджанської поезії зіграв Імадеддін Насимі (називається також тюркським поетом), що жив в XIV—XV століттях, який прийняв мученицьку смерть в сирійському місті Алеппо. Юсиф Маддах написав по-тюркськи епічну поему «Варга і Гюльша». Ліричні поеми на азербайджанській під псевдонімом Хагігі писав султан держави Кара-Коюнлу Джаханшах, а також правитель Держави Ак-Коюнлу Султан Ягуб. До двору Султана Ягуба був близький поет Кішвері, автор ліричних газелей в стилі Навої.
Серед авторів, які жили на території Азербайджану, слід також відзначити засновника династії Сефевідів шаха Ісмаїла I, який писав під поетичним псевдонімом Хатаї, автора поеми «Дахнаме» («Десять листів»). При його дворі жив званий «цар поетів» Хабібі. У той же період в Іраку жив і творив поет Фізулі, однаково витончено писав рідною азербайджанською, перською та арабською мовами.
У XVII—XVIII століттях в Іранському Азербайджані пишуть Саїб Тебрізі, Говси Тебрізі, Мухаммед Амані, Тарзи Афшар і Тасіро Тебрізі. Від поета Месихи дійшла поема «Варга і Гюльша», яка є однією з найкращих романтичних поем у середньовічній поезії, створених азербайджанською мовою.
У XVIII столітті пишуть поети Ширванської школи — Шакір, Нішат і Махджур. У цей період посилюється вплив на літературу усної народної творчості, ашузької поезії. Письмова поезія збагачується мотивами і темами народної творчості, а поетична мова помітно очищається від канонічних норм і стереотипів. Засновником реалізму в азербайджанській літературі став поет і візир при дворі карабаського хана Молла Панах Вагіф. Головною темою його поезії була любов і душевна краса людини. Творчість Вагіфа зробила помітний вплив на народну віршовану форму — гошма, яка стала широко застосовуватися в письмовій поезії. Інший поет Молла Вели Відаді, який був близьким другом Вагіфа, навпаки, оспівував чесність, сміливість, силу мудрості і розуму, а також критикував феодальні міжусобні війни і жорстокість. Його песимістичні настрої знайшли відбиток у таких віршах як «Журавлі», «Послання поетові Вагіфу», «Поплачеш». Творчості Вагіфа і Відаді стали вершиною поезії XVIII століття в азербайджанській літературі. Найбільш значний прозовий пам'ятник XVIII ст. — «Сказання про Шахріяр», написане невідомим автором на основі народного дастану «Шахріяр і Санубар».
Сучасна азербайджанська література
Після того, як в XIX столітті територія нинішньої Азербайджанської Республіки, увійшла до складу Російської імперії, місцеве населення було відірване від перської традиції і долучилося до російсько-європейської. У цей період творять Гасимов-бек Закір, Сеїд Абульгасым Небати, Сеїд Азім Ширвані, Хуршидбану Натаван, Аббасгулу ага Бакіханов, Мірза Шафі Вазех, Ісмаїл-бек Гуткашинли, Джаліл Мамедкулизаде. В середині століття зароджується азербайджанська драматургія, серед видних представників якої можна виділити зачинателя азербайджанської літературної критики Мірзу Фаталі Ахундова, написав в період з 1850 по 1857 роки шість комедій і одну повість, Наджаф-бека Везирова, який в 1896 році створив першу азербайджанську трагедію «Горе Фахреддіна». В Іранському Азербайджані творять такі поети, як Сеїд Абдульгасем Набаті й поетеса Хейран-ханум. В азербайджанській літературі того періоду велике місце займала також ашузька поезія. Найбільш відомими були ашуги Алескер, Наджафкулі, Гусейн Бозалганли тощо.
На початку XX століття починають свою творчість Мухаммед Хаді, який став засновником прогресивного романтизму в азербайджанській літературі, а також Гусейн Джавід, Мікаіл Мушфіг, Аббас Сіххат. Серед видатних літературних діячів Радянського Азербайджану можна назвати першого народного поета Азербайджану Самеда Вургуна, Сулеймана Рустама, Расула Рзу, Мамеда Саїда Ордубади, Мірзи Ібрагімова, Бахтіяра Вахабзаде тощо. В цей час в Іранському Азербайджані творили Мухаммад Хусейн Шахріяр, Самед Бехранги тощо.
З письменників сучасного Азербайджану, найбільшу популярність серед російськомовних читачів отримали кінодраматург Рустам Ібрагімбеков і автор детективних романів Чингіз Абдуллаєв, писали виключно російською. Поезія представлена такими поетами як Наріман Гасанзаде, Халіл Рза, Джабір Новруз, Вагіф Самедогли, Нусрат Кесеменли, Раміз Ровшан, Гамлет Исаханли, Зелімхан Ягуб тощо.
Література народів Азербайджану
Відомі літературні діячі-представники народів що населяють Азербайджан. Ряд цих письменників писали свої твори як рідною, так і азербайджанською мовами. З лезгинського середовища вийшло чимало поетів і письменників, твори яких періодичних видавалися в Баку. У радянський час тут вийшли книги Неймата Лезгіна «В горах» (1964), «Равлик» (1966), «Пісні про працю» (1975). Був надрукований збірник творів лезгинських письменників Азербайджану «Світло щастя» (1970), видано книги «Стежка» Н. Пашаєва (1972), «Моя муза» 3. Різванова (1972) та ін. В активі поета і письменника Музаффара Меликмамедова поетична збірка «КІанидакай кьве віш мані» («Двісті пісень про кохану») (Баку, 1998), книга «Къубадин гъулгъула» про історичні події XIX століття і т. д. У 2000 році в Баку була видана антологія лезгінської літератури «Акъата шегьредиз», а в 2004 році — збірка віршів Гульбес Асланхановой «Вун рикІеваз» («З тобою в серці») (Баку, 2004) та ін Уродженкою села Каладжуг Кусарского району є лезгинська письменниця Седагет Керімова, написала «Німий крик» на азербайджанській мові, «Лезгинкадал илига» («Заграй лезгинку») — книгу віршів на лезгинскій мові, «Къарагъ дуьнья, лезгинкадал кьуьлериз» («Вставай, світ, лезгінку танцюй»), «Къайи рагъ» («Холодне сонце»), «Мад са гатфар» («Ще одна весна») та ін У 1987 році в Баку був опублікований збірник віршів, у якому включені твори 35 поетів-лезгін на азербайджанській мові.
Серед вірменських авторів можна назвати імена письменника і драматурга, уродженця Шемахи, Олександра Ширванзаде, поета Леоніда Гурунца. Уродженець селища Шушикенд народний поет Азербайджанської РСР Самвел Григорян є автором таких книга як «За батьківщину» («Айреники хамар», 1939), «Серце матері» (1944), «Ранок Каспію» («Каспиакани аравоти», 1954), «Вогні заходу» («Майрамути кракнер», 1973).
Уродженцем удінського селища Нідж є Георгій Кечаарі — автор таких книг, як «Нана очал» («Рідна земля», збірка творів різних авторів удинською мовою), «Ораїн» («Джерело», збірник удінського фольклору (казки, легенди, прислів'я, анекдоти), «Бурухмух» («Гори», авторські твори та переклади понад 150 представників азербайджанської літератури, «Ocaq başında rəqs» («Танець у багаття», збірник удінського фольклору азербайджанською). Виходець із села Хіналіг поет Рагім Алхас видавав рідною хіналузькою мовою свої твори (з використанням кирилиці). Серед його робіт можна назвати збірку віршів «Хиналик» (Баку, 1992), «Хиналиг і хиналижці». Уродженець села Пенсяр талиська поет Зульфугар Ахмедзаде є автором багатьох віршів і поем талиською, азербайджанською та іншими мовами, серед яких особливо відомі поеми «Талиші жімон» («Життя Талиша», 1931 рік, талиською), «Даварда ружон» («Минулі дні», талиською) і «Арктика дастани» (1934, азербайджанською).
Виконавське мистецтво
Музика
Протягом століть азербайджанська музика розвивалася в рамках фольклорного мистецтва. Існувала народна пісенна творчість, яка багатогранно відбивала різні сторони національного життя. Танцювальна музика — самостійний жанр в азербайджанському музичному фольклорі. Серед музичних інструментів виділяють тар, саз, канон, уд, кеманча, тютек, балабан, зурна, нагару, гоша-нагару, деф. А азербайджанське мистецтво гри на тарі включено в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Народне мистецтво представлене також мистецтвом ашуг, підпорядкованого певним стилістичним правилам. Ашуги виконують дастани (сказання) — героїчні («Керогли»), ліричні («Аслі та Керем», «Ашуг Гаріб»), пісні-діалоги — деїшме (музично-поетичні змагання двох ашугів), акомпануючи собі на сазі. У 2009 році азербайджанське ашузьке мистецтво було внесено до Репрезентативного списку Нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Серед видатних ашугів минулого можна назвати Гурбани, Хесте Касум, Аббаса Туфарганли, Алескера.
Виникнення мугамів пов'язано з розвитком міської культури в середні століття. Виконавці мугамів — музиканти-професіонали, складові вокально-інструментальні ансамблі в складі: ханенде (співак), тарист, кеманчист. Текстами мугамів служать в основному вірші поетів-класиків. Відомі такі мугаматісти, як Джаббар Кар'ягдиоглу, Меджид Бейбутов, Сеїд Шушинский, 3юльфюгар Адигезалов, Хан Шушинский, Шовкет Алекперова, Алім Гасимов, таристи Садихов Асад огли, або Садихджан (реконструктор тара і засновник сучасної школи гри на цьому інструменті), Курбан Пірімов. Більша частина мугаматістів родом з Карабаху. Мугами були досліджені Світ Мохсун Наввабом. У 2008 році ЮНЕСКО оголосило азербайджанський мугам одним із шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства.
Фундамент сучасної музичної культури закладено Узеіром Гаджибековим, який створив першу азербайджанську оперу «Лейлі і Меджнун» за однойменною поемою Фізулі (1908), оперету «Аршин мал алан» (1913) та ін Серед перших артистів опери і драми Гусейнкули Сарабский, М. Терегулов, М. Багіров, Р. Гаджибабабеков, М. Алієв, Ахмед Агдамський.
У 1940 році композитор Афрасіяб Бадалбейлі склав перший азербайджанський балет і перший балет на мусульманському Сході «Дівоча башта».
Серед азербайджанських композиторів можна виділити Кара Караєва, Фікрета Амірова, Аріфа Мелікова, Ельдара Мансурова, засновника азербайджанського джазу Вагіфа Мустафа-заде, який створив новий музичний жанр — джаз-мугам, змішавши елементи джазу з азербайджанської народної музикою. Були популярні такі співаки як Муслім Магомаєв, Рашид Бейбутов, Лютфияр Іманов, Франгіз Ахмедова, Шовкет Мамедова, Бюльбюль, його син Полад Бюль-Бюль Огли. Довгий час азербайджанський симфонічний оркестр очолював диригент Ніязі. У 2009 році азербайджанка Айсель Теймурзаде і співак Араш з азербайджанськими корінням зайняли на конкурсі Євробачення 3-е місце, а через два роки дует Ell і Nikki — 1-е.
Близька до азербайджанської музична культура талишів, що проживають на території Азербайджану, у яких є і свої риси, наприклад, талишські трудові пісні, що виконуються під час роботи на рисових полях, весільні пісні. В країні популярний талиський фольклорний ансамбль «Бабусі». У курдів Азербайджану були поширені і такі музичні інструменти, як белур (рід сопілки), даф (барабан, по якому били двома паличками), шевеби (духовий інструмент типу гобоя) тощо. В 1996 році був створений лезгінський інструментальний ансамбль «Сувар», до репертуару якого входять народні пісні і танці.
Щорічно в Азербайджані проводяться такі міжнародні музичні фестивалі як «Світ Мугама», Габалинській фестиваль класичної музики, фестиваль, присвячений Узеїру Гаджибекову, Бакинський джазовий фестиваль. А в 2012 році в Баку пройшов конкурс пісні Євробачення 2012.
Танці
Азербайджанські народні танці — це танцювальне мистецтво азербайджанського народу. Музичний розмір азербайджанських танців — 6/8 і 3/4. За характером і ритму азербайджанські народні танці поділяються на досить плавні, плавні і жваві. Вони мають характерний малюнок, обумовлений їх ритмічною побудовою. Як правило, азербайджанський танець тричастинний: перша частина — хід по кругу, друга — ліричної застигання на місці (сюзме) і третя — знову хід по колу — впевнений, стрімкий і урочистий. Багато танців, особливо старовинні, носять назву найбільш улюблених тварин або рослин: «джейрани» — газель, «лале» — польовий мак, «беневше» — фіалка, «іннабі» — плід фруктового дерева тощо. Майже всі азербайджанські танці — сольні.
Танці зазвичай виконуються під акомпанемент народних інструментів: тріо зурначів (дві зурни і одна нагару), тріо сазандари (тар, кяманча, деф) тощо. Жіночий і чоловічий танці різко відрізняються один від одного.
Танцювальна музика представлена жіночими танцями — повільно ліричними («тураджі», «узундара» тощо) або радісно-жвавими («терекеме»), чоловічими — урочисто-величними («мірзаі» — танець мудрості, виконується старими), запально-вихровими («гайтати», «аскерані»). Широко поширені колективні танці — ялли (святковий хоровод, що виконується на відкритому повітрі), джанго (войовничий чоловічий танець). Серед відомих виконавців народних танців слід назвати народного артиста Азербайджанської РСР А. Дільбазі, А. Абдуллаєва, Б. Мамедова; заслуженого артиста Азербайджанської РСР Р. Джалилову тощо.
У курдів, які живуть в Азербайджані також найбільш популярний танець ялли, крім якого також поширені танці сакме (повільні похитування вправо і вліво), джангуле нері (трохи швидше першого), лачі бене (танцюючі тричі постукують правою ногою перед лівою і рухаються убік) і дуже повільний шорор (легке погойдування танцюючих справа наліво). Також в Азербайджані функціонує розташований у Закаталі «Цахурский культурний центр», діяльність якого концентрується навколо створення танцювальних та співочих колективів, один з яких називається «Джейранум».
Балет
Зародження сучасного професійного балетного мистецтва в Азербайджані пов'язано з розвитком національної опери й оперети. З 1908 року в театрах Баку ставилися національні опери і музичні комедії, в яких виконувалися хореографічні номери. Також ставилися сцени з класичних балетів («Лебедине озеро» Чайковського, «Жізель» Адана).
У сезон 1924—1925 створений Театр опери та балету (нині Азербайджанський театр опери та балету ім. М. Ф. Ахундова). У репертуарі театру 20-30-х рр. балети П. І. Чайковського, А. К. Глазунова, Л. Мінкуса, Б. В. Асаф'єва, Р. М. Глієра. В 1940 поставлений перший азербайджанський балет «Дівоча вежа» А. Бадалбейлі, потім «Гюльшен» С. Гаджибекова (1950), «Сім красунь» (1952) і «Стежкою грому» (1960) К. Караєва, «Легенда про любов» А. Мелікова (1962), «Лебедине озеро» Чайковського (1963), «Спартак» Хачатуряна (1967). Балетну трупу театру очолює народний артист СРСР Гамер Алмасзаде.
В числі провідних артистів балету народна артистка СРСР Лейла Векілова, заслужені артисти Азербайджану М. Мамедов, Р. Ахундова, Р. Ізмайлова, Ч. Бабаєва, Р. Мірзоєв
Театр
Витоки театрального мистецтва азербайджанського народу пов'язані з прадавніми народними святами й танцями. Елементи театральної дії присутні в багатьох видах азербайджанської народної творчості — в іграх («гизлянпач» — хованки, «кесалдигач» — гра в поло), ігрових піснях («кепенек» — метелик, «беновше» — фіалка), у весільних обрядах («ніша» — заручини, «дуахгапма» — зняття вуалі з обличчя нареченої, «тієї» — весілля), календарних святах («новруз» — прихід весни, «кев-сэдж» — підготовка до зими). До первинних форм театральних вистав відносять колективний чоловічий танець «ялли», виступи скоморохів, кяндирбазів (канатоходців), мухрадуздів і мухребазів, подання дервішів, «заклинателів» змій. Важливу роль у становленні народного театру Азербайджану зіграли такі відомі в народі театралізовані сцени, як «Коса-коса», «Гаравелли», «Шах Селім», «Кечал пехлеван» («Лисий богатир»), «Джейран-ханум» («Пані Джейран»), «Марал оюну» («Оленяча гра»), «Кафтаркос» («Гієна»), «Хан-хан» («Повелитель — суддя»), «Тапдыг чобан» («Пастух Тапдиг»), «Тенбель гардаш» («Брат ледар»).
На відміну від народного театру в середні століття (15-16 ст.) розвинувся азербайджанський релігійно-містеріальний театр, відбивав у своїх уявленнях ідеологію феодального суспільства. До таких пропозицій ставиться театралізований обряд «Шабих». Старовинним в Азербайджану був ляльковий театр «Килим-араси» («килим»), подання якого, що відбувалися на середині килима, висміювали потворні явища побуту, соціальна нерівність, несправедливість. Цей ляльковий театр був популярний в 30-х рр. і у курдів села Агджакенд Кельбаджарського району.
Виникнення професійного драматичного театру Азербайджану пов'язано з впливом культури і мистецтва російського народу, що посилився з приєднанням до початку XIX століття території Північного Азербайджану до Росії. Перші вистави почали організовуватися в середині XIX століття в Шуші (1848), Ленкорані (1850), Шемахі (1857-1858) та в інших містах сучасного Азербайджану. Вирішальну роль у розвитку азербайджанського національного театру зіграли постановки комедій Мірзи Фаталі Ахундова. Перший театральний спектакль на азербайджанською мовою був показаний 10 (23) березня 1873 року. Ініціаторами вистави були педагог реального училища Гасанбек Меліков-Зардабі) та учень училища Наджафкулібек Везіров. На сцені Бакинського громадського зібрання учні реального училища зіграли виставу за п'єсою М. Ф. Ахундова «Візир Ленкоранського ханства».
У 1858 в Шемахі було побудовано будівлю першого театру на території сучасного Азербайджану. У 1899 році на кошти Гаджі Зейналабдіна Тагієва будується Театр Тагієва, де сьогодні розміщено Театр музичної комедії. В 1911 році на кошти меценатів братів вірмен Маілових будується Маілівський театр (нині Театр опери та балету). У 1919 році був заснований драматичний театр, що дав таких акторів, як народні артисти СРСР Мірза Ага Алієв, Сідгі Рухулла, Аділь Іскандерів, народні артистки СРСР Марзия Давудова і Окума Курбанова, народні артистки Азербайджанської РСР Фатьма Гадрі, Насиба Зейналова, Маргарита Шамкорян, заслужені артисти Ульви Раджаб, Костянтин Адамов, Олександр Алегро (батько Ірини Аллегрової). Також розвивалося театрально-декораційне мистецтво (Н. М. Мустафаєв, С. Р. Шарифзаде, Н. М. Фатуллаєв, К. М. Кязимзаде).
Слід зазначити, що в Баку також функціонує Російський драматичний театр, а в селі Алібейлі Кахского району — Грузинський драматичний театр. Крім цього в Гусарі працює Державний лезгінський драматичний театр, який у 2005 році виступив в приміщенні Бакинського державного театру юного глядача з постановкою лезгинскою мовою п'єси азербайджанського драматурга Сулеймана Сани Ахундова «Скупий».
Кіно
У 1898 році фотографом Олександром Мишоном вперше в Баку було знято кілька документальних сюжетів на місцеві теми, такі як «Пожежа нафтового фонтану в Бібі-Ейбаті», «Нафтовий фонтан у Балаханах», «Народне гуляння в міському саду», «Кавказький танець» і одна ігрова гумористична кінозамальовка, яка називалася «Попався». Глядачам ці фільми були показані на спеціально організованому кіносеансі 2 серпня того ж року. Згідно з указом президента Азербайджанської Республіки цей день вважається днем народження національної кінематографії і щорічно відзначається як «День національного кіно».
Початок розвитку азербайджанської кінематографії поклав фільм «У царстві нафти і мільйонів», створений приблизно в 1916 році відомим актором-трагіком Гусейн-Ага Араблинським при підтримці частини передової інтелігенції. У перші роки існування Азербайджанської РСР (1921-24) було випущено кілька фільмів: «Легенда про дівочої вежі» та ін. В 1927/28 в Баку був створений фільм «Гаджі Кара» за однойменною повістю Мірзи Фаталі Ахундова. У фільмі «Севіль» (1929) письменником-драматургом Джафар Джабарли вирішено питання розкріпачення жінки-азербайджанки.
У фільмі «Ісмет» (1934) показане зростання жінки за радянського ладу; кінофільм «Алмас» за повістю Джафара Джабарли розповідав про класову боротьбу в азербайджанському селі. Велику роль у розвитку кіномистецтва зіграли майстри російської кінематографії, допомагали зростанню молодого національного мистецтва Азербайджану.
Першим звуковим фільмом азербайджанського кіно були «Бакинці» (1937). Слідом за цим фільмом були випущені кінокартини «Кяндлиляр» (1939), «Новий обрій» (1940). Велика робота була розгорнута азербайджанської кіностудією в часи Другої світової війни. Крім бойових кінонарисів, журналів і агітаційних фільмів був знятий фільм «Сабухі» (1942), заснований на біографії Мірзи Фаталі Ахундова, кінофільми «Підводний човен» (1943), «Одна родина» (1944). Створена в 1945 азербайджанськими акторами Бейбутовим, Абдуллаєвим, Гусейн-Заде, Джаваншировой, музична кінокомедія «Аршин мал алан» (режисери Тахмасиб і Лещенко) здобула широку популярність і була удостоєна Сталінської премії.
У радянські роки В республіці щорічно випускалося до 50 кіножурналів і ряд кінооглядів, серед яких слід відзначити: «Лист на фронт», «Нафта Каспію», «Кіноконцерт», «Закатали», великі документальні фільми «Країна вічних вогнів» і «Земля великих прав». У 1947 році кінохронікою випущений документальний фільм «По той бік Араксу», що розповідає про демократичний рух, боротьбу азербайджанського народу в Південному Азербайджані проти іранської реакції за свою свободу і незалежність. Азербайджанської кіностудією у 1946-48 випущені перші азербайджанські кольорові кінокартини — нариси про природні красоти республіки («Від Баку до Гек-Гелю», «В садах Куби» і «В долині Тертер-Чаю»). Широкого розвитку набуло дублювання — переклад фільмів союзної кінематографії азербайджанською. Кількість кіноустановок до початку 1949 року в Азербайджані досягла 300.
Продовжували знімати історичні фільми: «Останній перевал» (1971, режисер К. Рустамбеков), «Месник із Гянджабасара» («Гатыр Мамед», 1974, режисер Р. Оджагов), «Насимі» (1973, режисер Р. Сеидбейли), який 1975 році на VII Всесоюзному Кінофестивалі фільм був удостоєний премії як найкращий історичний фільм, «Бабек» (1979, режисер Е. Кулієв), «Наш учитель Джабиш» (1970, режисер Р. Сеидбейли), де розкрита тема Другої світової війни тощо.
У роки незалежності в Азербайджані за період 1991—1993 рр. було знято 15 повнометражних художніх фільмів, у 1994—1997 рр. — 8. У 1998 році парламентом країни був прийнятий закон «Про кінематографію». Знятий в 2008 році фільм «Ділянка» був висунутий від Азербайджану на здобуття 83-ї щорічної премії «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». У 2012 році цієї честі удостоївся фільм Бута.
Традиції і звичаї
Родина
Майже до початку XX століття серед азербайджанців побутував патріархальний сімейний уклад. Глава сім'ї був повновладним господарем всього рухомого і нерухомого майна сім'ї, за винятком приданого дружини. Майно при відсутності заповіту глави сім'ї ділили за шаріатом. Син, наприклад, отримував удвічі більше ніж донька. Вдова померлого глави сім'ї отримувала одну восьму частину всього майна, а також, згідно шлюбним договором, майно, яке належало особисто їй.
Важливу роль в азербайджанській дореволюційної селі грали старі (аксакали), які виступали порадниками й посередниками у справах, що стосуються життя селища чи окремої родини. Молодь і діти, а також жінки не мали права брати участь при обговоренні того чи іншого питання. Лише іноді старі жінки, які користувалися особливою повагою, запрошувалися для обговорення того чи іншого питання. У сімейних взаєминах панувало повне підпорядкування молодших старшим; син не мав права заперечити батькові, чи не послухатися його. Повага до старших і в даний час залишається суттєвим елементом сімейного і суспільного життя азербайджанців.
У передреволюційні роки чоловік по порівнянні з жінкою перебував у привілейованому становищі в сім'ї. Дівчина в батьківському домі була в повному підпорядкуванні у матері та бабусі. Заміжні жінки в усьому підкорялися старшої господині будинку — свекрухи або дружині старшого дівера. Якщо молодята жили разом з батьками чоловіка, то невістка повинна була уникати всіх чоловіків в сім'ї, не входити в кімнату, де сиділи старші члени родини. А до народження первістка молода жінка не могла звернутися до кого-небудь зі старших членів сім'ї, вона зобов'язана була закривати обличчя і волосся від усіх чоловіків. Голосно розмовляти чи сміятися вважалося непристойним.
Догляд за дітьми цілком лежав на матері. Стан хлопчика в родині сильно відрізнялося від положення дівчаток. З 6-7 років вихованням хлопчиків починали займатися дідусь, батько і старший брат. З цього ж віку починалося і релігійне виховання дітей.
Корінні зміни в азербайджанській родині відбулися за роки Радянської влади. Нові умови життя породили і новий сімейний побут. Патріархальні пережитки були майже повністю усунені. Пізніше і в даний час сім'я створюється, як правило, з юридично рівноправних, економічно самостійних, люблячих один одного молодих людей. Жінки-азербайджанки працюють нарівні з чоловіками в сільському господарстві, промисловості, на будівництві, в установах культури і т. д. Виховання дітей також змінилося. Хлопчики і дівчата виховуються в однакових умовах. Поряд з сім'єю у вихованні дітей бере участь і суспільство через дитячі садки, школи та інтернати.
Аж до революції в умовах патріархально-феодального ладу жили і народи шахдагской групи. Основна маса селян належала до категорії раятів. У XIX столітті у цих народів йшов розпад великих патріархальних сімей, у зв'язку з чим відбувалося утворення невеликих поселень, які виселялися виділилися з великої родини малі сім'ї. До особливостей сімейного побуту удін відноситься найсуворішу заборону одружуватися навіть на віддалених і некровних родичках. У талиській сім'ї в минулому поряд з моногамією мало місце і двоєженство, але талиська жінка була вільнішою від мусульманських приписів, ніж азербайджанка. Характерний сильний вплив релігії був і в дореволюційній татській сім'ї.
Шлюб
Процес укладання шлюбу в Азербайджані складався з трьох етапів, які дуже часто спостерігаються і в наші дні: 1) попередньої змови — белге, коли після згоди батьків, свати дають кільце, шовкову хустку і трохи солодощів; 2) заручення — нішан, коли сім'я нареченого підносить нареченій прикраси, матеріал на сукні, а її сім'я — солодощі; 3) власне весілля — тієї, супроводжуваний весільними подарунками — тій хончаси. До дня заручин наречений дарував нареченій дорогі шовкові тканини, оксамит, золоті нагрудні і головні прикраси. Родички нареченого укладали подарунки на підноси, які покривали червоними покривалами.
У минулому при укладенні шлюбу рідко питали згоди молодих (практикували навіть викрадення нареченої). Наречену для хлопця вибирали мати або сестра: якщо наречена подобалася решті членам сім'ї, то до матері нареченої з неофіційним візитом приходили родички нареченого, а потім до батька, вже офіційно, свати-чоловіки. Свати запрошували з собою одного або двох поважних людей похилого віку. Після отримання згоди обговорювали питання про виплату плати за наречену, що включала мехр і башлиг, і яку приносили вже в день заручення. Крім того до весілля наречений не повинен був бачити свою майбутню дружину. Пізніше цей звичай вже був зжитий, наречений і наречена зустрічаються, ходять в кіно, театр, парки. В даний час шлюб є наслідком взаємної любові юнака і дівчини.
Напередодні весілля укладається шлюбний договір — кебин. Шлюб укладається в присутності мулли та скріплюється підписами, а іноді й печатками. У перший день весілля в будинку нареченого влаштовувався весільний бенкет, коли запрошені у міру сил обдаровували господарів грошима (немір і душелге). Їх садили в окремій кімнаті і пригощали пловом. У другий день весілля гостей пригощали бозбашем та пловом. Музика та веселощі тривали протягом усього дня. У третій день в загальному святкуванні брали участь майже всі жителі селища. В цей же день в батьківський будинок з смолоскипами, музикою і стріляниною приводили нареченого. У ряді місць Азербайджану для цієї церемонії дві великі гілки дерева (шах) завішували здобними хлібними виробами.
За кілька годин до переїзду нареченої в будинок нареченого її приводили з дому свахи в батьківський будинок, де наряджали у весільний костюм. Родичі боку матері нареченої брали участь в укомплектуванні приданого (джехиз) нареченої. Після веселощів і танців наречену відвозили в хату жениха. Шлюбна кімната облаштовувалися речами з приданого нареченої. Через кілька днів після весілля сім'я нареченого влаштовувала частування, після якого невістка вже могла вільно виходити зі своєї кімнати.
Багато урочисто-традиційні боку весільних обрядів збереглися і в наші дні: заручини, дбайлива увага до нареченої, обряд одягання нарядів на наречену. Вийшли із звичаю більшість весільних платежів, скоротилися терміни приготовлення до весілля, з'явилися нові елементи у весільному ритуалі.
У татів які живуть в Азербайджані в минулому шлюби були эндогамного характеру, частіше між двоюрідними і троюрідними братами і сестрами, відомі були звичаї особливої форми левірату і сорората; у весільних обрядах у ратів зберігаються старовинні елементи, спільні з азербайджанськими. У удін в минулому, також як і у азербайджанців, невістка отримувала право розмовляти з батьком свого чоловіка, лише народивши сина. Цікаві були весільні обряди і у шахдагских народів. До прикладу, за час між змовою і весіллям (джеказе отурмаг) наречена повинна була виткати килим, палас і килимок для седля, шкарпетки тощо; в селі Хиналуг наречена аж до народження першої дитини повинна була ходити з закритим обличчям; перед виходом з батьківського дому наречена тричі обходила вогнище; під час весілля проводилися змагання зі стрільби, джигітування, боротьби.
Кухня
Азербайджанська національна їжа відрізняється великою різноманітністю, нараховує десятки видів різних страв: молочних, м'ясних, борошняних, овочевих і т. д. Самі способи приготування і споживання їжі різні і різноманітні. У минулому їжа також розрізнялася залежно від географічних умов і соціального становища людей.
У харчовому раціоні азербайджанців значне місце займає хліб. Його випікають різними способами. У сільських місцевостях його пекли переважно на залізному злегка опуклому листі — садж. Широко була поширена випічка хліба в тондирах, які і в наші дні існують в районах і навіть міських центрах республіки. У тондирі пекли в основному чурек, нерідко і лаваш. Навесні і восени готують гутаб — рід пиріжків, начинені м'ясом і зеленню.
Великою різноманітністю відрізняються страви з м'яса. Найбільш улюбленим м'ясом є баранина. З свіжої баранини і яловичини готують бастурму, з якої потім роблять шашлик. Найбільш поширеною стравою є піті і бозбаш (густі супи з баранини). Популярні кюфте бозбаш (кульки завбільшки з яблуко з рубленого м'яса). Рублену баранину, заправлену рисом і спеціями, загортають у капустяне (називають цю страву келем долмасы), солоне і свіже виноградне листя (ярпаг долмасы), начиняють баклажани і помідори. З дрібно нарубаної баранини, змішаної з цибулею і прянощами, готують люля-кебаб.
Поширення в Азербайджані мають страви з рису, який переважно використовують для приготування плову, налічується до 50 видів. Найбільш поширеною стравою з м'яса птахів є чигартма.
З виноградного соку, тутових ягід і кавунів готують дошаб. З кизилу, аличі, сливи готують кислу масу — туршлаваш. Як приправу до смаженого м'яса і риби вживають гранатовий сік — наршараб. Поширені солодощі у вигляді своєрідних цукерок — ногул, набат, а також гата, пахлава і шекербура. Є десятки видів халви — типу повидла, з насіння кунжуту, з різних горіхів тощо.
Велику роль у харчовому раціоні у азербайджанців грає чай, що супроводжує або навіть передує їжі. Чай вважається в Азербайджані найкращим засобом тамування спраги в жарку погоду (докладніше див. статтю Азербайджанська чайна культура). Напоєм слугує й підсолоджена медом вода — шербет.
Ряд специфічних страв можна відзначити в кухні удін, які живуть в Азербайджані : яхни — відварені великі шматки м'яса, хуп — плов з лобі, рису і горіхів, хашіл — борошняне тверде страва, яку вживають з маслом і медом і заміняє удинам хліб, і ряд інших. У ратів відомі лавашана — тонкі коржі, виготовлені з аличі як кисла приправа і густа душо, одержувана при кип'ятінні відвару з груш. Молочні продукти займають велике місце і в кухні шахдагских народів, поширені і подібні з азербайджанськими м'ясні страви, в приготуванні яких однак є деякі відмінності: кабаб готують без шомполів, прямо на золі, бозартму роблять із заготовленого взимку в'яленого м'яса, в раціон входять каша з пшеничної крупи, локшина, хашіл. До азербайджанського наближається харчовий раціон талишів, який в основному молочно-рослинний. У минулому талиші замість хліба вживали круто варений рис (кизме).
Спорт
Азербайджан багатий спортивними традиціями. Тут набули поширення боротьба «гюлеш», шахи, нарди, човган (кінне поло) та інші види спортивних ігор.
Особливо слід відзначити кінні види спорту. З народних кінних ігор найбільш популярні низаки нетум, тат оюну, киз куумай, сюр тат і човган. Низаки нетум, зберігає відношення до бойового мистецтва вершників, в сучасному варіанті виглядає так: вершник на повному галопі повинен підняти з першої стійки спис, завдати удару в лежачу на землі глиняну піраміду, збити списом м'яч на другій стійці, кинути спис у кільце, підняти гранату з третьої й також кинути її в кільце. Гра пап оюну носить скоріше жартівливий характер: п'ять вершників, серед яких одна дівчина, прагнуть зняти з голови суперників папаху, зберігши свою (папаху з голови дівчини при цьому знімати не можна).
Гра киз куумай (наздожени дівчину) виглядає так: джигіт і його суперниця скачуть на 400 метрів, якщо вершнику (який стартує трохи пізніше) вдається наздогнати дівчину, він отримує право обійняти і поцілувати її на скаку, на зворотному ж шляху дівчині доведеться наздоганяти джигіта, наздогнавши якого, вона нагороджує його важкими ударами батога. Гра сюр-тат дещо нагадує баскетбол: дві команди грають хутряний папахою, а на краях майданчика встановлюються дві жердини з кільцями; мета гри закинути більшу кількість разів папаху в кільце супротивника (що впала на землю папаху можна піднімати лише, не злазячи з коня).
Широко культивувалася в Азербайджані одна з різновидів древньої гри човган (прабатька кінного поло): тут також дві команди з допомогою спеціальних ключок прагнуть загнати м'яч у ворота суперників; у азербайджанських кіннотників ключки нагадують чабанську ярлигу. В азербайджанських кінних іграх особливо успішно використовуються коні місцевих порід — карабаські і делібозькі. Останнім часом стали популярні також коні терської породи і . В Азербайджані човган є національним видом спорту. У 2013 році човган, традиційна верхова гра на карабаських конях в Азербайджані, від Азербайджану була внесена в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони.
Улюбленим видом спорту в Азербайджані є боротьба гюлеш, зберегла свої типові національні особливості. У гюлеша є елементи, спільні з вільною боротьбою, з самбо та іншими видами боротьби, але багато в ній і самобутніх типових особливостей. Тут широко застосовуються захоплення за ноги і шаровари, допускаються підніжки, підсічки, млин, кидки; забороненими вважаються тільки захоплення за горло і удари нижче живота, кидання на килим противника, не слідуючи за ним, викручування рук, ніг і пальців, подвійний захоплення ззаду, поштовхи головою. Перед початком боротьби пехлевани вітають один одного на середині килима, а потім танцювальними кроками направляються в протилежні кути килима. При цьому вони виконують рухи руками: однією рукою вони проводять вгору і назад, а інший — вниз і назад, потім навпаки. Пізніше борці, прийнявши упор лежачи, по 3-4 рази поперемінно згинають і розгинають кожну руку. Боротьба починається відразу після того, як за свистком судді борці, вийшовши на середину килима, подадуть один одному руки і тричі штовхнуться плечима. Боротьба проходить з музичним супроводом, під музику таких народних інструментів, як нагару і зурна.
Свята і пам'ятні дні
Серед свят, що відзначають в Азербайджані, слід назвати Новорічне свято (1 і 2 січня), Міжнародний жіночий день (8 березня), День перемоги над фашизмом (9 травня), День Республіки (28 травня), День національного порятунку азербайджанського народу (15 червня), День Збройних сил Азербайджанської Республіки (26 червня), День Державної Незалежності (18 жовтня), День Державного прапора Азербайджанської Республіки (9 листопада), День Конституції (12 листопада), День національного відродження (17 листопада), День солідарності азербайджанців всього світу (31 грудня), Новруз — п'ять днів, Курбан-байрам — два дні, Рамазан-байрам — два дні. Дні, коли проходять ці свята (окрім Дня незалежності, Дня національного відродження та Дня Конституції), робочими днями не вважаються. Слід також зазначити, що з 2006 року діє правило, за яким, якщо святковий день збігається з вихідним днем, то наступний день вважається неробочим.
Одним з найулюбленіших свят в Азербайджані є Новруз. Свято в країні триває майже тиждень. Люди відзначають весняне рівнодення, яке символізує оновлення природи. У дні свята проводяться народні гуляння, свята, своє мистецтво показують канатохідці, борці змагаються в силі, на площах розігруються вистави, серед яких широко поширений комічний «Кос-Коса». З настанням вечора на вулицях спалахують вогнища, очищувальне полум'я яких, як кажуть у народі, пожирає зло і всі недуги. Так, люди, взявшись за руки, танцюють навколо вогнища, а потім стрибають над багаттям і кажуть: «ми всі свої проблеми кидаємо в цей вогонь». В останній вівторок перед Новрузом діти стукають у двері сусідських будинків, кладуть шапки біля порога і ховаються; господарі ж цих будинків повинні повернути шапки з святковими ласощами. У дні свята В будинках готуються різні страви, серед яких присутні плов, шекербура, пахлава, гогал тощо. У Новруз існує також звичай фарбувати яйця і бити їх один про одного. Вирощується семяні, для чого береться і замочується жменя пшениці. На стіл ставляться палаючі свічки, прикрашається хонча. За традицією, кожен по можливості повинен справляти свято вдома, серед членів своєї сім'ї. У 2009 році Новруз від ряду країн, включаючи Азербайджан, був включений ЮНЕСКО в список нематеріальної культурної спадщини людства.
Щорічно в Азербайджані в дні збору гранату неофіційно відзначається свято гранату. В дні свята у місті Гейчай, що вважається центром вирощування гранату в Азербайджані, проводяться виставки, де садівники демонструють різні сорти граната, гранатові соки, варення тощо. З 2000 року в місті Баку, в пам'ять про колишнього президента країни Гейдара Алієва, проводиться свято квітів, що починається 10 травня, у день народження Гейдара Алієва і триває кілька днів. Традиційно в дні свята у парку імені Гейдара Алієва перед Центральним банком Республіки виставляються барвисті композиції з завезених у країну рідкісних квітів.
Серед релігійних свят, що відзначаються в країні на державному рівні слід назвати Курбан-байрам — день жертвопринесення, і Рамазан-байрам, день завершення 30-денного посту. На державному рівні Рамазан відзначається з 1993 року.
20 січня відзначається в країні як День всенародної скорботи. Цього дня згадують жертв Чорного січня, коли в ніч з 19 на 20 січня 1990 року в Баку під час придушення політичної опозиції підрозділами Радянської Армії загинули більше сотні мирних жителів міста. В пам'ять про ці події тисячі людей відвідують Алею шахідів, де були поховані жертви трагедії, і підносять квіти на їхні могили. Особи, які приїжджають в Азербайджан з офіційним візитом, також відвідують Алею шахідів.
Жертви Ходжалинської різанини поминаються 26 лютого. Міллі Меджліс Азербайджану оголосив цей день «Днем геноциду Ходжали». Щороку 26 лютого о 17.00 годині хвилиною мовчання в Азербайджані вшановується пам'ять жертв Ходжали. З 1998 року на державному рівні 31 березня відзначається як «День геноциду азербайджанців». Цього дня вшановуються жертви кривавих подій, які відбулися в березні 1918 року в Баку і Бакинської губернії.
Неофіційно відзначається Ашура — день спомину мусульмани-шиїтами, що становлять більшу частину населення країни, імама Хусейна, що загинув мученицькою смертю у 680 році в Кербелі. У ці дні проводяться жалобні церемонії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
- The Grove Encyclopedia, 2009.
- Рамиз Мехтиев.
- Л. С. Бретаницкий, Б. В. Веймарн. Очерки истории и теории изобразительных искусств. Искусство Азербайджана. 1976
- К.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 5 квітня 2022.
- Пліній Старший
- Страбон. География 11, 4, 6)
- . История Ширвана и Дербенда X-XI веков. — М. : Издательство восточной литературы, 1963. — С. 35-36.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 26 квітня 2017.
- История древнего мира в 3 тт. Т.3. М., 1989, стр. 287
- Тревер К. В. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э. – VII в. н. э. (источники и литература). — М.-Л., 1959. — С. 295.
- Т. А. Майсак. К публикации кавказско-албанских палимпсестов из Синайского монастыря Вопросы языкознания. 2010. № 6. стр. 2
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 26 квітня 2017.
- Всеобщая история искусств", т.2, М., 1961, стр. 105.
- . Архитектурные связи Кавказской Албании и Армении // Ист.-филол. журн. — 1977. — № 1. — С. 82.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
- C.E. Bosworth, «Ildenizids or Eldiguzids», Encyclopaedia of Islam, Edited by P.J. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs et al., Encyclopædia of Islam, 2nd Edition., 12 vols. with indexes and etc., Leiden: E. J. Brill, 1960—2005.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Валентин Крапива. Парни из Баку. В игре и вне игры. — С. 16. — 110 с.
- А. В. Саламзаде. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Архитектура / Под редакцией Б.А.Гарданова, А.Н.Гулиева, С.Т.Еремяна, Л.И.Лаврова, Г.А.Нерсесова, Г.С.Читая. — Народы Кавказа: Этнографические очерки : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 175.
- Шамиль Фатуллаев. Градостроительство Баку XIX—начала XX веков / Под ред. проф. В. И. Пилявского. — Ленинград : , 1978. — 215 с.
- Заур Ализаде. Первый азербайджанский профессиональный скульптор - Зейнал Абдин Алиев // газета. — «Зеркало», 04.07.2009.
- З. А. Кильчевская, А. Ю. Казиев, Н. А. Верещагин. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Ремёсла и промыслы. Ковроделие. — Народы Кавказа: Этнографические очерки : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 92—95.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- Carpets are still made today in Daghestan, Georgia and Armenia, but the real home of Russian Caucasian carpets remains Azerbaijan and the skills and ideas of Azerbaijanian weavers are felt throughout the Caucasus.
- Исаев М. Д. Ковровое производство Закавказья. — Тифлис, 1932. — стр. 104.
- . Народное декоративное искусство Закавказья. — Государственное архитектурное издательство Академии архитектуры СССР, 1948. — С. 84. — 173 с.
- Рональд Григор Сюні (Ronald Grigor Suny).
- Г. А. Гулиев. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Таты. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 181-186.
- З. А. Кильчевская, А. Г. Трофимова. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Одежда и украшения. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 121-127.
- Traditional art and symbolism of Kelaghayi, making and wearing women's silk headscarves [ 5 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт ЮНЕСКО.
- Н.
- Баку, губернский город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
- Savory, Roger (2007). . Cambridge University Press. с. 213. ISBN . Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
qizilbash normally spoke Azari brand of Turkish at court, as did the Safavid shahs themselves; lack of familiarity with the Persian language may have contributed to the decline from the pure classical standards of former times
- Mazzaoui, Michel B. (2002). Islamic Culture and Literature in Iran and Central Asia in the early modern period. . Cambridge University Press. с. 86—87. ISBN . Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
Safavid power with its distinctive Persian-Shi'i culture, however, remained a middle ground between its two mighty Turkish neighbors. The Safavid state, which lasted at least until 1722, was essentially a "Turkish" dynasty, with Azeri Turkish (Azerbaijan being the family's home base) as the language of the rulers and the court as well as the Qizilbash military establishment. Shah Ismail wrote poetry in Turkish. The administration nevertheless was Persian, and the Persian language was the vehicle of diplomatic correspondence (insha'), of belles-lettres (adab), and of history (tarikh).
- Гасанлы Дж. П. Хрущёвская «оттепель» и национальный вопрос в Азербайджане (1954-1959). — Флинта, 2009. — С. 175—177. — .
- Совыет Юнион. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик, конституции (Основные Законы) Союзных Советских Социалистических Республик. — 1978. — С. 278.
- . Информационное Агентство "The First News". 01 августа 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 26 квітня 2017.
- Михаил Алексеев, К.И. Казенин, Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — .
- Михаил Алексеев, К.И. Казенин, Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — .
- Михаил Алексеев, К.И. Казенин, Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — 83 с. — .
- «Китаби деде Коркуд» // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- А — Гонг : ( )[рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — 1072 ствп. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.)
- «Азербайджанские сказки, мифы, легенды». Библиотека азербайджанской литературы в 20-ти томах. Азербайджанское Государственное Издательство. Баку, 1988 год.
- Samir Kazymoghlu. Türk toplulukları edebiyatı. — Ecdâd Yayım Pazarlama, 1994. — Т. 1. — С. 62.
- Haluk İpekten. Fuzulî. — Sevinc̣ Matbaasi, 1973. — С. 9. — 163 с.
- Azeri Literature in Iran. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2017.
- Х. Араслы. Кишери // Краткая литературная энциклопедия. — Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3. — С. 522.
- Хабиби // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Peter Rollberg. The modern encyclopedia of Russian and Soviet literature (including Non-Russian and Emigre literatures) / Edited by Harry B. Weber. — Academic International Press, 1987. — Т. 8. — С. 76.
- . Литература народов СССР: хрестоматия для высших учебных заведений. — 3. — Просвещение, 1971. — Т. 1. — С. 89.
- . ФЭБ "Русская литература и фольклор". Архів оригіналу за 9 жовтня 2006. Процитовано 26 квітня 2017.
- . ФЭБ "Русская литература и фольклор". Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Г. Ахмедов. Ахундов // Российская педагогическая энциклопедия. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 1993. — Т. I. — С. 67. — .
- М. Ф. Ахудов. Избранные произведенияю. — Б. : , 1987. — С. 14.
- . ФЭБ "Русская литература и фольклор". Архів оригіналу за 14 травня 2007. Процитовано 26 квітня 2017.
- Асланов А. М. Азербайджанский язык в орбите языкового взаимодействия (Социально-лингвистическое исследование). — Баку : Элм, 1989. — С. 71—72. — .
- Михаил Алексеев, Казенин К. И., Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — С. 77—78. — .
- Айдин Балаєв (2010). (PDF) (рос.). Международный Азербайджанский Журнал IRS-Наследие. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- Государственные языки в Российской Федерации: Энциклопедический словарь-справочник. — М. : Academia, 1995. — С. 143. — .
- Аллахверди Агарзазаде. Talış poeziyasının günəşi - Zülfüqr Əhmədzadə (Pensəj) // Tolışi sədo : газета. — Январь 2010. — No 2(110). — S. 7.
- Four new items inscribed on UNESCO's Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2017.
- Азербайджанская Советская Социалистическая Республика // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 26 квітня 2017.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — А — Гонг. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 1. — 1072 стб. с илл. с.
- Большая Советская Энциклопедия / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — А — Ангоб. : Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1. — 608 стр., илл.; 47 л. илл. и карт, 1 отд. л. табл. с.
- Betty Blair. (Winter 1999). . Azerbaijan International. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2017.
- Михаил Алексеев, Казенин К. И., Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — С. 77. — .
- К. А. Касимов. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Народное творчество. Народные танцы. — Народы Кавказа: Этнографические очерки : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 161—163.
- Т. Ф. Аристова. Курды Закавказья / Главная редакция восточной литературы. — Москва : Наука, 1966.
- Михаил Алексеев, Казенин К. И., Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — С. 86. — .
- . Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 26 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
- БСЭ. Азерб. ССР. Театр и кино. стр. 479
- Weekly news bulletin, Вып. 1-6, 1928, p. 92:
- . Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 26 квітня 2017.
- Һаҹыбабабәјов Гасымбәј. — Азербайджанська радянська енциклопедія : Головна редакція Азербайджанської радянської енциклопедії, 1987. — Т. 10. — С. 146.
- . Лоскутное одеяло. — , 2001. — С. 382. — 527 с.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- Михаил Алексеев, Казенин К. И., Мамед Сулейманов. Дагестанские народы Азербайджана: политика, история, культур. — М. : Европа, 2006. — С. 74. — .
- Кино.[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- И. М. Джафарзаде, Р. И. Бабаева, М. И. Атакишиева. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Семья и семейный быт. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 131—142.
- Р. И. Бабаева, М. И. Атакишиева. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Азербайджанцы. Пища. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 127—131.
- З. И. Ямпольский, В. П. Кобычев. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Удины. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 197.
- Г. А. Гулиев. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Народы «шахдагской группы». — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 199—202.
- А. Г. Трофимова. Народы Азербайджанской Советской Социалистической Республики. Талыши. — : Издательство Академии наук СССР, 1962. — Т. 2. — С. 187—194.
- Георгий Заплетин, Гюльнара Ширинзаде. Русские в истории Азербайджана. — Ганун, 2008. — 366 с.
- История Азербайджана / Под редакцией Дж. Кулиева. — Баку : Элм, 1979. — С. 65. — 302 с.
- В. Парфенов. Кавказские национальные конные игры. — HORSE.RU, 2004.
- David C. King. (2006). Cultures of the World. Azerbaijan. Marshall Cavendish. с. 108. ISBN .
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2017.
- И. Васьянов. Гюлеш - национальная азербайджанская борьба. — журнал : Физкультура и спорт, 1951.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 26 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
- Рафаэль Гусейнов. Азербайджанский Новруз. — журнал «İRS», 2004. — № 3. — С. 16.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
Посилання
- Ґошма // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 250.
- Encyclopaedia of Muslim world. Taru Bahl, M.H. Syed
- The World Encyclopedia of Contemporary Theatre: Europe. Don Rubin
- Azerbaijan // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. — Oxford University Press, 2009. — Т. II. — С. 239. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2020 Kultura Azerbajdzhanu kultura narodiv i narodnostej sho prozhivali i prozhivayut na teritoriyi Azerbajdzhanu i derzhav sho isnuvali na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu Rozvitok kulturi na teritoriyi Azerbajdzhanu vidobraziv jogo nasichenu politichnimi i vijskovimi potryasinnyami istoriyu i polozhennya na shlyahah sho z yednuvali Shid z Zahodom Azerbajdzhanskij narodnij tanec pid muziku narodnih instrumentiv pid chas festivalyu Yevrobachennya 2012 v Baku U XIV XV st z pochatkom formuvannya azerbajdzhanskogo tyurkomovnogo etnosu osnovnogo narodu sho naselyaye Azerbajdzhan vinikaye i jogo kultura yaka spochatku ne mala svoyih stabilnih centriv i yiyi dosit vazhko dlya danogo chasu vidokremiti vid osmanskoyi kulturi U XV stolitti formuyutsya dva centri azerbajdzhanskoyi kulturi Pivdennij Azerbajdzhan i Rivninnij Karabah yaki ostatochno sklalisya vzhe piznishe v XVI XVIII st Govoryachi pro viniknennya azerbajdzhanskoyi kulturi same v XIV XV st slid mati na uvazi nasampered literaturu ta inshi chastini kulturi organichno pov yazani z movoyu Sho stosuyetsya materialnoyi kulturi to vona zalishalasya tradicijnoyu i pislya tyurkizaciyi miscevogo naselennya Stavshi samostijnoyu azerbajdzhanska kultura zberegla tisni zv yazki z iranskoyu ta arabskoyu Voni skriplyuvalisya i spilnoyu religiyeyu i zagalnimi kulturno istorichnimi tradiciyami Arheologichni znahidki ta zberezheni materialni pam yatki svidchat pro kulturnij rozvitok prozhivayuchih na teritoriyi Azerbajdzhanu narodiv yak v doistorichnij znahidki v Gobustani tak i v albanskij periodi hrami v selah Kum i Lekit Z poshirennyam protyagom bagatoh stolit rozvivayetsya musulmanska kultura buduyutsya mecheti medrese mavzoleyi rozvivayutsya perevazhno ornamentalni formi dekorativnogo mistectva Vhodzhennya do skladu Rosiyi na pochatku XIX stolittya dozvolilo narodam yaki zhivut na teritoriyi Azerbajdzhanu doluchitisya do rosijskoyi i cherez neyi do svitovoyi kulturi Korinnij perelom namichayetsya v kulturnomu rozvitku Azerbajdzhanu v radyanskij period XXI stolittya vidznachayetsya modernizaciyeyu Azerbajdzhanu v kulturnij sferi Istoriya rozvitku kultur narodiv na teritoriyi suchasnogo AzerbajdzhanuDoistorichna kultura Div takozh Arheologiya Azerbajdzhanu Naskelni malyunki v Gobustani Do 8 5 go tisyacholittya do n e pohodyat ranni naskelni gravirovani malyunki sceni praci pobutu ritualnih obryadiv v Gobustani datuyutsya azh do rozvinenogo serednovichchya Zberezheni na skelyah v Gobustani zobrazhennya vidobrazhayut magichni totemichni uyavlennya starodavnih lyudej yih religijni obryadi sceni polyuvannya na riznih dikih tvarin i t in svidchat pro pervisne mistectvo v epohu mezolitu na teritoriyi Azerbajdzhanu Tut zobrazheni choloviki i zhinki sceni ribalstva rizni diki tvarini Takozh mozhna zustriti zobrazhennya mislivciv na konyah samotnyu bogatirsku postat zhencya z serpom horovodi lyudskih tancyuyuchih figur sho nagaduyut narodnij tanec yalli chovni z veslyarami j solyarni znaki Gavana chala dash originalnij kam yanij buben z Gobustanskogo zapovidnika zavdyaki yakomu postukuvannyam po vstanovlenij plazom velicheznij pliti mozhna vidobuvati ritmichno chitki motivi yakimi suprovodzhuvalisya ritualni tanci ta obryadi Pro obryadi svidchat pogliblennya v kam yanih brilah sho sluzhili dlya stoku krovi zhertovnih tvarin Pro viruvannya lyudej u zagrobne zhittya v epohu mezolitu svidchat viyavlenij na stoyanci Firuz pohovannya Zavdyaki cij znahidci vdalosya vstanoviti sho pri pohovanni pomerlih poryad z trupom klali rizni predmeti pobutu Vid epohi eneolitu i rannoyi bronzi zbereglisya chislenni mengiri dolmeni kam yani kola zoomorfni keramichni posudini prikrasi glinyani i kam yani figurki lyudej i tvarin Kultura Kavkazkoyi Albanii Kam yana kapitel z albanskim napisom znajdena pri rozkopkah gorodisha Sudagilan v rajoni mista Mingechaur Na rubezhi n e u pivnichno shidnij chastini ninishnogo Azerbajdzhanu vinikla derzhava Kavkazka Albaniya zi stoliceyu m zbereglisya zalishki sporud Na rubezhi serednovichchya na pivnichnomu shodi suchasnogo Azerbajdzhanu livoberezhzhi richki Kura prozhivali golovnim chinom soyuz plemen po movi vidnosivsya do nahsko dagestanskoyi grupi govorili podibno suchasnim dagestancyam na mnozhini ne menshe 26 mov i led rozumili odin odnogo Z prijnyattyam hristiyanstva albanci bagato v chomu virmenizuvalis chastina asimilyuvalasya z gruzinami naselennya mezhirichchya r Iori i Alazan Vidomo sho vzhe v kinci antichnosti virmenska mova sluzhila dlya riznomovnih plemen spilnoyu movoyu lingua franca na znachnij chastini teritoriyi Albaniyi todi yak u prikaspijskih oblastyah takoyu movoyu vistupala iranska zgodom albanske dvoryanstvo vikoristovuvalo perevazhno virmensku movu albanska cerkva bula chastinoyu Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi Na pochatku IV stolittya albanci prijnyali hristiyanstvo sho bulo vvedeno tudi virmenami Cerkva v seli Kum V VI stolittya v Kahskomu rajoni Azerbajdzhanu U albanciv sho vikoristovuvali kavkazku movu buv svij alfavit vinahid yakogo zgidno z pershodzherel nalezhit virmenskomu vchenomu i chencevi Mesropu Mashtocu i jmovirno literatura na movi plemeni gargarejciv yaka ne zbereglasya Zagalom literaturna zagalnoalbanska mova tak i ne sklalasya Pislya VII stolittya albanske pismo vihodit z uzhitku movoyu bogosluzhinnya Albanskoyi cerkvi staye davnovirmenska yaka v svoyu chergu ostatochno stala chastinoyu Virmenskoyi cerkvi Do nedavnogo chasu nauci buv vidomij lishe albanskij alfavit yakij dijshov v odnomu virmenskomu rukopisi XV st a takozh 7 abo 8 albanskih napisiv vse do VIII st Odnak naprikinci dvadcyatogo stolittya bula viyavlena albanskij rukopis v Sinayi yakij otrimav zgodom nazvu Sinajskij palimpsest Deshifruvannya tekstu pidtverdilo pripushennya pro te sho agvanska mova vidobrazhaye davnyu formu udinskoyi movi Yedina ucilila z chislennih albanskih mov udinska mova ponini ye nepisemnoyu i she na pochatku XX stolittya dilovodstvo v udinskih selishah velosya na virmenskij Z pam yatok albanskoyi arhitekturi mozhna vidznachiti baziliku v Kumi i kruglij hram v Lekiti znahodyat analogi sered odnochasnih virmenskih i gruzinskih bazilik i kupolnih rotond Monumentalna rannoserednovichna arhitektura Albaniyi oriyentuvalasya perevazhno na Virmeniyu Znachna chastina albanskogo naselennya v arabskij chas perejshla v islam i stala vikoristovuvati arabsku pisemnist Rozvitok kulturi v musulmanskij period Mavzolej Momine hatun v Nahichevani XII stolittya Arhitektor Adzhemiv Nahchivani U IX X st z oslablennyam na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu v osnovnomu teritoriyi istorichnogo Arranu i Shirvanu naselenogo iranomovnimi narodami kochovimi tyurkskimi plemenami kurdami albanami virmenami viniklo bezlich nevelikih derzhav v yakih mistah Barda Shamahi Bajlakan Gyandzha Nahichevan skladalisya lokalni arhitekturno hudozhni shkoli sered nih harakterizuyetsya pishnistyu keramichnogo ozdoblennya budivel vidriznyayetsya kontrastom gladi kam yanih stin i plastichnoyi rozrobki arhitekturnih elementiv U XI na pochatku XIII stolit teritoriya suchasnogo Azerbajdzhanu znahoditsya v skladi derzhavi Seldzhukiv Dinastiya Ildegezidiv yaki pravili v regioni rozvivalisya u persko islamskij civilizaciyi Vidatni musulmanski pam yatniki mistectva ciyeyi epohi mavzoleyi v Nahichevani Momine hatun Yusufa ibn Kusejra mavzolej u Dzhugu Divocha vezha v Baku U pershij chverti XIII stolittya ci zemli buli zavojovani mongolami Do XIII XIV st do epohi vidnosyatsya kruglij zamok v Mardakyani Nardaranska fortecya Hanega na richci Pirsagat Bailovski kameni relyefnij epigrafichnij friz zatonulogo v Bakinskij buhti zamku XIII st Do cogo zh chasu shodyat rizni nahichevanski virobi z metalu rozpisna keramika Bajlakana i Gyandzhi U toj period na teritoriyi Arranu i Shirvanu zhili i tvorili vidatni predstavniki perskoyi literaturi klasiki perskoyi poeziyi Nizami Gyandzhevi avtor p yati poem Hamsa Hagani Shirvani Mudzhiredin Bejlagani Mehseti Gyandzhevi Falaki Shirvani Palac shekinskih haniv XVIII stolittya Arhitektor Hadali Hadzhi Zejnalabdin z Shirazu U XIV XVI st zi zrostannyam mist rozvivayetsya ceglyana i kam yana arhitektura odin iz zrazkiv yakoyi palac Shirvanshahiv u Baku zvedenij v seredini XV stolittya Tradiciyi miscevih shkil znajshli prodovzhennya v bashtovih mavzoleyah mongolskogo periodu XIV st v Bardi i v s Karabaglyar v 12 grannomu shatrovomu mavzoleyi v seli Hachin Dorbatli 1314 arhitektor Shahenzi u fortechnij arhitekturi zamku XIV st v seli Ramana Cikava dvoyarusna kupolna usipalnicya Diri Baba v misti Maraza 1402 arhitektor sin ustada Gadzhi Iz stvoryuvanih v XV stolitti na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu miniatyur mozhna zgadati miniatyuri z Shemahi rukopis Antologiyi 1468 kaligraf Sharaf ad din Husejn Sultani Britanskij muzej London Baku miniatyuri hudozhnika Abdul Bagi Bakuvi v albomi XV st Palac muzej Topkapi Stambul Sered hudozhnih remisnichih virobiv zaznachayut vijskovi obladunki roboti Muhammeda Momina XVI st Zbrojova palata Moskva U XVII XVIII st v period irano tureckih voyen i mizhusobic monumentalne budivnictvo znachno skorotilosya dobudovuvavsya kulturnij kompleks Imamzade v Gyandzhi u XVIII st buv pobudovanij prikrashenij rozpisami palac haniv v Sheki V narodnij arhitekturi takozh zbereglisya arhitekturno budivelni tradiciyi v budinkah bagatih gorodyan u XVIII st stini pokrivalisya rozpisami roslinni motivi inodi vklyuchali zobrazhennya ptahiv zviriv lyudej Narodne mistectvo predstavleno prikrashenimi vizerunkami midnim posudom i zbroyeyu z sela Lagich Riznomanitni vorsovi ta bezvorsovi kilimi i kilimovi virobi kuba shirvanskogo baku apsheronskogo gyandzha kazahskogo karabahskogo tipiv hudozhnya vishivka Sheki ta inshih rajoniv Azerbajdzhanu Rozvitok kulturi v novij i novitnij chas Geroyi opereti Arshin mal alan Uzeyira Gadzhibekova Pochatok XX stolittya Vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi na pochatku XIX st vidkrilo pered Azerbajdzhanom shlyah priluchennya do rosijskoyi i cherez neyi do svitovoyi kulturi Spravzhnim rodonachalnikom ciyeyi kulturi ye prosvititel Mirza Fatali Ahundov 1812 1878 Ahundov zasnovnik azerbajdzhanskoyi nacionalnoyi dramaturgiyi komediyi Botanik mosye Zhorda 1851 Molla Ibragim Halil alhimik 1851 ta in Z avtoriv sho tvorili na zemli Azerbajdzhanu slid vidznachiti poeta satirika 1862 1911 pismennika buv redaktorom vidomogo satirichnogo zhurnalu Molla Nasreddin virmenskogo romanista Oleksandra Shirvanzade Oleksandr Movsesyan 1858 1935 yakij narodivsya v Shemahi i bilshu chastinu zhittya proviv v Baku Sered avtoriv XX stolittya vidomi predstavnik socialistichnogo realizmu v Azerbajdzhani dramaturg Dzhafar Dzhabarli 1899 1934 radyanski poeti Samed Vurgun Sulejman Rustam Rasul Rza virmenskij poet Leonid Gurunc 1912 1982 a takozh bakinskij urodzhenec pismennik Leonid Zorin div takozh rozdil Suchasna azerbajdzhanska literatura Zasnovnikom azerbajdzhanskoyi nacionalnoyi operi ye dvichi laureat Stalinskoyi premiyi Uzeyir Gadzhibekov Lejli i Medzhnun 1908 Arshin mal alan 1913 Keroglu 1936 Gadzhibekov takozh avtor muziki gimnu Azerbajdzhanu 1940 roci A Badalbejli stvoriv pershij azerbajdzhanskij balet Divocha bashta U XX stolitti z yavlyayutsya takozh obrobki mugama dlya orkestru sho nalezhat profesijnim kompozitoram A R Ter Gevondyanu S E Aleskerovu ta in Z vikonavciv Azerbajdzhanu v cej period proslavilisya Muslim Magomayev Rashid Bejbutov Polad Byulbyul ogli Zejnab Hanlarova detalnishe div rozdil Muzika Bakincyami ye takozh Mstislav Rostropovich Larisa Dolina Volodimir Menshov gumorist Yevgen Petrosyan U radyanski roki bula populyarna komanda KVN bakincya Yuliya Gusmana Hlopci z Baku im ya yakoyi vzyala odnojmenna komanda vzhe vidrodzhenogo KVN kapitanom yakoyi buv Anar Mamedhanov Zasluzheni artisti Azerbajdzhanu operni spivaki Elchin Azizov i Dinara Aliyeva ye solistami Bolshogo teatru U 2009 roci v Baku buv vidkritij Muzej suchasnogo mistectva v yakomu zibrano ponad 800 robit azerbajdzhanskih hudozhnikiv i skulptoriv yaki v osnovnomu pracyuyut v avangardnomu stili U travni 1953 bulo sformovano Ministerstvo kulturi Azerbajdzhanskoyi RSR Z 1988 roku ministrom kulturi buv spivak i kompozitor Polad Byulbyulogli Ukazom prezidenta respubliki Ilhama Aliyeva vid 30 sichnya 2006 roci na bazi Ministerstva kulturi bulo stvoreno Ministerstvo kulturi i turizmu Azerbajdzhanskoyi Respubliki Z cogo zh roku ministrom kulturi Azerbajdzhanu ye Abulfaz Karayev U 2012 roci buv u Baku bulo vidkrito Kulturnij centr sho nosit im ya Gejdara Aliyeva priznachenij dlya provedennya kulturnih zahodiv i vklyuchaye v sebe kongres centr muzej biblioteku ta park Arhitektura i obrazotvorche mistectvoDokladnishe Arhitektura Azerbajdzhanu ta Obrazotvorche mistectvo Azerbajdzhanu Arhitektura Divocha vezha v Baku XII stolittya Arhitektor Mas ud sin Davuda Do najdavnishih zberezhenih v Azerbajdzhani sporud vidnosyatsya hrami v cahurskih selah Kum i Lekit i osnovi Divochoyi vezhi v Baku Arhitekturu rannofeodalnogo periodu na teritoriyi Azerbajdzhanu harakterizuyut velichezni oboronni sporudi beshbermakski gilgilchajski div takozh i zakatalski Najstarishimi islamskimi budivlyami mozhna nazvati mecheti VIII stolittya v jomu agsu i Dzhuma mechet v Shemahi Pislya priyednannya Azerbajdzhanu do Rosiyi XIX st v azerbajdzhanskij arhitekturi takozh poznachayetsya vpliv rosijskoyi budivelnoyi kulturi U Baku napriklad z elementami rosijskogo i zahidnoyevropejskogo klasicizmu poyednuyutsya tradicijni prijomi planuvannya i kompoziciyi nacionalni arhitekturni formi i motivi dekoru Stav poshiryuvatisya tip miskogo budinku z zasklenimi galereyami shushebend Palac Ismailiya Pochatok XX stolittya Arhitektor Josip Ploshko Z arhitektoriv yaki zrobili vnesok u stvorennya suchasnogo viglyadu Baku slid zgadati budivelnika Mailovskogo teatru odna z najkrashih budivel mista prekrasnij zrazok stilyu modern Mikoli Georgijovicha Bayeva Za jogo zh proektom v 1926 roci pobudovanij Sabunchinskij vokzal U ti zh roki arhitektorom Gavriyilom Ter Mikelovim pobudovani budivli Klubu Gromadskih Zboriv nini Filarmoniya Bakinskogo Viddilennya Tifliskogo banku piznishe Dityachij svit Komercijnogo uchilisha nini Pedagogichnij institut ta bagato inshih Josipom Goslavskim bula sproektovana budivlya miskoyi dumi budivlya musulmanskoyi shkoli dlya divchatok nini budivlya Institutu rukopisiv AN teatr Tagiyeva spilno z Pavlom Kognovickim Na rubezhi stolit u Baku pracyuvali i inshi cikavi arhitektori Kasim bek Gadzhibababekov budivlya muzeyu literaturi im Nizami Gyandzhevi Ziver bek Ahmedbekov Mechet Tezepir Pavlo Zaleskij budinok miskogo uchilisha Oleksandr Nikitin Klub moryakiv gotel Metropol Josip Ploshko polskij kostel kinoteatr Fenomen gotel Nova Yevropa palac Muhtarova ta inshi U budinkah pobudovanih arhitektorami ta inzhenerami M R Gadzhinskim K Ismayilovim i Kerbalai Sefihan Karabagi poyednuyutsya tradicijni j romantichni elementi Cya tendenciya osoblivo pomitna v robotah Karabagi yakij sproektuvav bagato budivel v Agdami Fizuli i Shushi Dlya jogo proektiv napriklad dlya mecheti v Agdami i Bardi vikoristovuvalisya prosti pristroyi zasnovani na azerbajdzhanskih arhitekturnih tradiciyah Velikij vnesok u suchasnu arhitekturu Baku vnis Kostyantin Ivanovich Senchihin avangardist v molodosti vidomij yak bakinskij Le Korbyuzye Azerbajdzhanskij medichnij institut inter yer klubu im Dzerzhinskogo sportivnij kompleks Dinamo kolishnij Shtab PPO Zakavkazkogo vijskovogo okrugu nini Ministerstvo oboroni Azerbajdzhanu Palac kulturi v peredmisti Baku Lokbatani tosho Najbilsh vidatnij vnesok u stvorennya suchasnogo viglyadu mista Baku vnis Narodnij arhitektor SRSR Mikael Usejniv za proektami yakogo bulo pobudovano bagato budivel yaki ye vizitnoyu kartkoyu mista Sered arhitektoriv radyanskoyi epohi mozhna nazvati zasluzhenogo diyacha mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR Sadiha Dadashova zasluzhenogo arhitektora Azerbajdzhanu Talaata Hanlarova Zhivopis Div takozh Obrazotvorche mistectvo Azerbajdzhanu Rozpisu hanskogo palacu v Sheki kinec XVIII stolittya XIX stolittya Na teritoriyi Azerbajdzhanu v serednovichchi hudozhniki zajmalisya v osnovnomu kaligrafiyeyu Yedina ilyustraciya do rukopisu poemi klasika perskoyi poeziyi Nizami Gyandzhevi Iskander name 1418 Baku opisuye rujnuvannya hramu vognepoklonnikiv yaki za tradiciyeyu prijshli z Azerbajdzhanu Tradicijna ilyustraciya knig prodovzhuvalas i v nastupni stolittya Ce vidno v seriyi viraznih malyunkiv vikonanih akvarellyu trostinnim perom i chornilom sho ilyustruyut kolekciyu bajok pam yatnik sanskritskoyi opovidnoyi prozi Kalila i Dimna XVIII stolittya azerbajdzhanskoyu movoyu Z XVII po XIX st bilshist azerbajdzhanskih hudozhnikiv koristuyuchis olijnimi farbami brali uchast u rozpisah zhitlovih budinkiv palaciv lazen Pri comu malyuvali ne tilki dekorativni motivi ale j istorichni portreti sceni polyuvannya ta bitv Yak priklad mozhna navesti rozpisu hanskogo palacu v Sheki vikonani Gambarom palaci Husejn Kuli hana v Baku vikonani Navvabom rozpisi kimnat Palacu serdariv v Yerivani A A Azimzade Ramazan v bagatomu domi 1932 U XIX stolitti nove progresivne obrazotvorche mistectvo v Azerbajdzhani porivnyano z literaturoyu viyavlyalo deyake vidstavannya v rozvitku Vkraj povilno rozvivalosya stankove realistichne mistectvo U drugij polovini XIX st v zhivopisi stinni rozpisi portret poryad z tradicijnoyu ploshinoyu i dekorativnistyu vidchutni realistichni risi sprobi ob yemno plastichnogo modelyuvannya form pragnennya peredati portretnu shozhist hudozhniki dekorativnogo stilyu Mirza Kadim Erivani Mir Mohsun Navvab Usta Gambar Karabagi U 1900 1920 rokah vistupili mitci realistichnogo demokratichnogo napryamku grafik A A Azimzade i zhivopisec B Sh Kengerli pershij azerbajdzhanskij hudozhnik yakij otrimav profesijnu osvitu Ostanni poklali pochatok obrazotvorchogo mistectva Radyanskogo Azerbajdzhanu Zasnovnikom suchasnogo azerbajdzhanskogo zhivopisu oliyeyu na polotni vvazhayut hudozhnika samouchku Alibeka Gusejnzade Pershoyu azerbajdzhankoyu iz hudozhnoyu osvitoyu bula Gejsar Kashiyeva Odnim z pershih profesijnih hudozhnikiv yakij zasnuvav hudozhnye uchilishe v Baku buv Azim Azimzade Z hudozhnikiv drugoyi polovini XX stolittya najbilsh vidomi Tayir Sluhav Sattar Bahlulzade Rasim Babayev Sanan Kurbanov i Togrul Narimanbekov Knizhkova ilyustraciya v Azerbajdzhanu rozvivalasya dvoma shlyahami deyaki prodovzhuvali osnovi ilyustraciyi rukopisiv Kyazim Kyazimzade inshi vikoristovuvali grafichnij stil i chorno bili kolori Maral Rahmanzade Skulptura U seredni stolittya na teritoriyi riznih poselen stavilisya kam yani figuri predkiv vidomi yak baba azerb oznachaye praotec Vsyudi v Azerbajdzhani v dolinah lisah i gorah znahodilisya kam yani figuri baraniv simvoliv bagatstva i osidlanih konej Nadgrobki i stini chasto prikrashali relyefnim rizblennyam sho dosyagla svogo piku v oformlenni budivel Apsheronskogo pivostrova Bailovski kameni XIII stolittya u muzeyi palacu Shirvanshahiv u Baku z arabskimi napisami prikrasheni figurami lyudej i tvarin sho yavlyaye soboyu priklad antropomorfnoyi pisemnosti U drugij polovini XIX stolittya v zv yazku z shvidkim zrostannyam Baku i zlidnyami v ozdoblenni novih budivel v istorichnomu stili i skulpturami sposterigayetsya i vidrodzhennya rizblennya po kamenyu Na pochatku 20 h rokiv XX stolittya v skulpturi z yavlyayutsya monumentalni kompoziciyi Pershim azerbajdzhanskim profesijnim skulptorom vvazhayetsya Zejnal Abdin bek Aliyev yakij zhiv z 1920 roku v emigraciyi Z 1920 v Baku zhilo kilka rosijskih skulptoriv Persha majsternya skulpturi bula organizovana S Gorodeckim U 1923 roci skulptor E Tripilska zvela monument 26 bakinskim komisaram V period z 1920 po 1930 bagato skveriv buli prikrasheni skulpturami istorichnih osib Rol skulpturi posililasya v 30 50 h rokah Yak priklad mozhna privesti pam yatnik M F Ahundova P V Sabsaj 1930 Nizami Gyandzhevi F R Abdurahmanov 1949 N Narimanov D M Karyagdi 1972 Hurshidbanu Natavan O R Eldarov 1960 U Gadzhibekovu T R Mamedov 1960 M Mushfigu M Rzayeva 1968 K Karayevu F V Nadzhafov 2014 tosho div takozh Z 1970 roku skulptori stvoryuyut svoyi tvori z dereva marmuru i granitu Strimani plastichni formi sposterigayutsya v robotah R R Abdullayeva U robotah F Salaeva pokazano kanoni klasichnoyi skulpturi Vidomi roboti Z N Mamedovoyi pershoyi azerbajdzhanskoyi zhinki skulptorki Narodni promisliKilimarstvo Div takozh Azerbajdzhanskij kilim Kilim z sela Malibejli Karabahska shkola Pochatok XX stolittya Odnim z vidiv dekorativno prikladnogo mistectva Azerbajdzhanu ye azerbajdzhanskij kilim Kilimarstvo bulo najposhirenishim klasichnim vidom remesla v Azerbajdzhani Osnovnimi centrami kilimarstva buli Kuba Shirvan Gyandzha Gazah Karabah Baku z primiskimi selami Voni vidilyayutsya sokovitim koloritom pobudovanih na poyednanni lokalnih intensivnih toniv U Karabahu napriklad tkali shovkovi kilimi yaki visoko cinuvalisya na rinkah Zahidnoyi Yevropi i Ameriki Yak pisav Dzhon F Pajl kavkazki kilimari v cilomu dotrimuvalisya perskoyi praktiki odnak v osnovnomu vikoristovuvali bilsh virazni i veliki elementi ornamentu P N Dzh Ford u svoyemu doslidzhenni istoriyi ta tradicijnih ornamentiv shidnih kilimiv zaznachav sho hocha kilimi zaraz viroblyayut v Dagestani Gruziyi i Virmeniyi ale spravzhnoyu batkivshinoyu rosijskih kavkazkih kilimiv zalishayetsya Azerbajdzhan i navichki ta ideyi azerbajdzhanskih tkachiv vidchuvayutsya po vsomu Kavkazu Rosijskij doslidnik M D Isayev zaznachav sho naprikinci XIX pochatku XX stolit kilimarstvo v osnovnomu bulo zoseredzheno v Azerbajdzhani Na dumku radyanskogo mistectvoznavcya M V Babenchikova azerbajdzhanski majstri zavzhdi osoblivo cinuvalisya v inshih krayinah yak najtalanovitishi kilimari Amerikanskij istorik Ronald Syuni zaznachaye sho kilimarstvo odne z drevnih remesel v Azerbajdzhani yaka dosyagla rozkvitu v Seredni stolittya zavdyaki chomu azerbajdzhanski kilimi stali shiroko vidomi u krayinah Aziyi ta Yevropi Vigotovlyalisya odnostoronni kilimi z vorsom hali gebe i odnostoronni bezvorsovi kilimi sumah i poverni bezvorsovi dvostoronni kilimi zili palaz i kilim Z bezvorsovoyi tkanini vigotovlyali chepraki chul dlya konej i verblyudiv mishki chuval perekidni sumki hurdzhun Kilimi tkalisya na vertikalnih verstatah hana Na kilimovomu verstati pracyuye odna dvi a to i tri zhinki i bilshe Ornament azerbajdzhanskih kilimiv dekorativnij skladayetsya z geometrichnih rombi kvadrati meandri roslinnih motiviv sered yakih perevazhaye stilizovane zobrazhennya plodu migdalyu buta zustrichayutsya zobrazhennya tvarin i ptahiv Za odin 1843 rik u shesti prikaspijskih rajonah Azerbajdzhanu bulo virobleno 18 tis kilimiv i kilimovih virobiv Kilimi z Shirvanu i Kubi prodavalisya v Baku a kilimi Kazaha i Gyandzhi v Tebrizi i Stambuli U 1850 i 1857 rokah na pershih mizhnarodnih Tifliskih vistavkah unikalni virobi azerbajdzhanskih majstriv buli udostoyeni priziv Azerbajdzhanski kilimi eksponuvalisya takozh na Moskovskij politehnichnij vistavci 1872 roku i Vserosijskij vistavci 1882 roku Naprikinci XX stolittya kilimarstvo v Azerbajdzhani staye odniyeyu z vazhlivih galuzej ekonomiki Sogodni v bagatoh regionah Azerbajdzhanu uspishno rozvivayetsya kilimarstvo vsogo v Azerbajdzhani nalichuyetsya ponad 20 velikih i serednih kilimotkackih kombinativ Zokrema v Kubi Kusarah Kyurdamiri Gyandzhi Shemahi Shabrani Kazahi Tovuzi Sheki i Baku diye virobnictva kilimiv v yakih prodovzhuyut rozvivati starovinni tradiciyi mistectva kilimarstva Vidomim kilimarem buv Lyatif Kerimov im ya yakogo nosit Muzej kilima v Baku U listopadi 2010 roku Tradicijne mistectvo kilimarstva v Azerbajdzhani vneseno v reprezentativnij spisok YuNESKO z nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva Populyarni buli i kilimi tatskoyi roboti yaki vigotovlyayutsya riznih tipiv vorsovi hali haliche gebe i bezvorsovi palas sumah kilim ta in Centrami tatskogo kilimarstva ye sela Kubinskogo rajonu Daru Chichi Shudug Rustiv Kilvar ta in i selisha v rajoni Apsheronskogo pivostrova Nacionalnij odyag Azerbajdzhanka v nacionalnomu odyazi pid chas svyata Novruz v Baku Div takozh Azerbajdzhanskij nacionalnij kostyum Tradiciyi v odyazi na teritoriyi Azerbajdzhanu zberigalisya u svoyij samobutnosti zavdyaki riznomanitnosti prirodno geografichnih umov ta istorichno obumovlenoyi nerivnomirnosti v rozvitku socialno ekonomichnogo zhittya i kulturi Odyag vidobrazhala osoblivosti gospodarsko kulturnogo rozvitku tiyeyi chi inshoyi zoni krayini Azerbajdzhanskij zhinochij odyag kincya XIX pochatku XX st skladalasya z nizhnoyi i verhnoyi sukni a takozh pokrivala chadri Miscevi vidminnosti v odyazi stosuvalisya okremih detalej ne zminyuyuchi zagalnogo viglyadu nacionalnogo kostyuma Spidnya zhinocha suknya vklyuchala tunikopodibnu sorochku kejnek riznogo kroyu spidnici shelte dzhyut tuman i shtani vuzki darbalag i shiroki dzhyutbalag Verhnya suknya skladalasya z verhnoyi sorochki vust kejnek korotkogo odyagu arhaluk poshirenogo v osnovnomu v pivdenno zahidnij zoni Azerbajdzhanu v zahidnih rajonah vidomij yak kyulyadzha a na Apsheroni don U rajonah Gyandzhi i Sheki nosili takozh odyag z rukavami i virizkami pid pahvoyu lebbade Poverh arhaluku nosili shkiryanij abo oksamitovij poyas kemer Zhinki iz zamozhnih rodin nosili zoloti abo sribni poyasi Na nogi odyagali yaskravi riznokolorovi shkarpetki dzhorab ornament vizerunok yakih shozhij z miscevim kilimovim ornamentom Pri vihodi z budinku odyagali poverh shkarpetok tufli bashmag z gostrimi zagnutimi dogori noskami Na shiyi bagati zhinki nosili namisto z dovgastih namistin u formi yachmenyu arpa Zaplitayuchi volossya u kosi zhinki hovali yih u parchevij vuzkij chohol chutgu Golovnij ubir zazvichaj skladavsya z nevisokoyi shapochki z kruglim ploskim dencem i pryamim obidkom Poverh shapochki pov yazuvali neveliku shovkovu hustku kyalagayi Volossya doloni nigti farbuvali hnoyu Tradicijne mistectvo i simvolika kyalagayi jogo vigotovlennya i nosinnya vklyucheni vid Azerbajdzhanu v spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Azerbajdzhanskij cholovichij odyag skladalasya nizhnij z natilnoyi sorochki kejnek i kalsoniv dizlik verhnij shalvar i arhaliga Arhalig pidv yazuvali poyasom abo kushakom gurshag Naverh arhaliga odyagali chuhu v holodnih peredgirnih rajonah ovechu shubu kyurk abo burku yapindzhi Shili sharovari v osnovnomu z domotkanoyi shersnyanoj materiyi shal Poverh arhaliga molodi choloviki odyagali sribnij abo shkiryanij poyas obroblenij blyashkami Isnuvalo tri fasonu chuhi zi zbirkami zi skladkami i z poyednannyam zbirok i skladok Grudi chuhi buli vidkritimi inodi po bokah vid grudnogo virizu roztashovuvalisya gaziri vezne gnizda dlya patroniv U silskih miscevostyah zazvichaj nosili shubu z duzhe dovgimi do zemli rukavami sho zvuzhuyutsya do dolu Gorodyani nosili shkiryani chereviki iz zagnutimi vgoru noskami charih poshireni buli choboti z dovgoyu i korotkoyu halyavoyu mast Majzhe vsi choloviki nosili vusa i borodu Pid shapkoyu tat nosili vishitu shapochku arahchin z biloyi tkanini U roki SRSR v silskih miscevostyah zhinochij kostyum bilshoyu miroyu nizh u mistah zberigav elementi nacionalnogo kostyumu a vse choloviche naselennya nosilo vzhe odyag miskogo tipu Z nacionalnogo vbrannya zbereglisya lishe papahi i zridka arhalig i shuba Zhinoche miske vbrannya vzhe vidpovidalo yevropejskij modi z nevelikimi vidhilennyami U cholovikiv gorodyan nacionalnij kostyum zovsim ne zberigavsya Podibnij do azerbajdzhanskogo cholovichij i zhinochij strij mali talishi Choloviki takozh nosili arhalig charihi arahchin U zhinok isnuvalo specialne vbrannya dlya roboti na risovih lanah z korotkih do kolin shtaniv ta zapravlenoyi v nih sorochki zamist shovkovoyi hustki vzimku golovu pokrivali vovnyanoyu hustkoyu shallyu isnuvav zvichaj pov yazuvati navkolo popereku hustku dlya tepla Shozhij z azerbajdzhanskim buv i nacionalnij odyag udin yaki pislya nosili odyag vzhe miskogo tipu Cholovichij odyag budughiv kriziv i hinaluzciv majzhe ne vidriznyavsya vid odyagu inshih etnichnih grup a zhinochij buv svoyeridnishim vin skladavsya z sukonnih shtaniv byazevoyi sorochki i korotkogo arhaligu speredu pov yazuvali fartuh gabagdik na golovu odyagali chutku i shal Kostyum tativ protyagom stolit ne vidriznyavsya vid azerbajdzhanskogo litni zhinki nosili chutku chohol z sitcyu na volossi poverh yakoyi pokrivali velikij hustku chersho v urochistih vipadkah nadyagali vazhki sribni poyasi kemer Mova ta literaturaDiv takozh Mova Pam yatnik ridnoyi movi v misti Nahichevan Azerbajdzhanska mova ye derzhavnoyu movoyu Azerbajdzhanu vona shiroko poshirena i na pivnichnomu zahodi Iranu a takozh u Gruziyi Turechchini i Rosiyi na pivdni Dagestanu Vona nalezhit do oguzkoyi pidgrupi pivdenno zahidnoyi gilki tyurkskih mov Znachnij plast azerbajdzhanskoyi leksiki skladayut arabski i perski slova Arabski slova ohoplyuyut yak pobutovu tak i terminologichnu leksiku a nayavnist iranizmiv poyasnyuyetsya isnuvannyam azerbajdzhano perskimi vzayeminami sho trivali protyagom trivalogo chasu Takozh v azerbajdzhanskij movi Kavkazu vidilyayut 4 dialektni grupi shidna bakinskij derbentskij kubinskij i shemahinskij dialekti muganskij i lenkoranskij govori zahidna karabaskij gyandzhinskij i gazaskij dialekti ajrumskij govir pivnichna shekinskij dialekt zakatalo kahskij govir pivdenna nahichevanskij tebrizskij i ordubadskij dialekti yerevanskij govir Tekst Deklaraciyi nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki na azerbajdzhanskij movi tyurkskij za togochasnoyu terminologiyeyu 28 travnya 1918 Zgidno z prijnyatoyu na sogodnishnij den naukovoyu dumkoyu azerbajdzhanska mova vidililasya yak samostijna v XIV stolitti N G Volkova zaznachaye sho pochinayuchi z XVI XVII stolit pochinayetsya zblizhennya azerbajdzhanskogo literaturnoyi ta rozmovnoyi mov u pracyah Muhammeda Fizuli Kovsi Tabrizi ta inshih azerbajdzhanskih avtoriv Na yiyi dumku ostatochno azerbajdzhanska literaturna mova zblizilasya z rozmovnoyu u drugij polovini XIX stolittya V XVI pochatku XIX stolit velika chastina Azerbajdzhanu bula pid vladoyu Perskoyi imperiyi v yakij pravili shahi z tyurkomovnoyi iranskoyi dinastiyi Sefevidiv V Derzhavi Sefevidiv azerbajdzhanska mova stala majzhe na storichchya movoyu dvoru armiyi i sudu vona zberigala cej status majzhe protyagom stolittya Uzhe v seredini XIX stolittya na bazi bakinskogo i shemahinskogo dialektiv utvorilasya suchasna literaturna azerbajdzhanska mova Same v seredini XIX stolittya vpershe zgaduyetsya azerbajdzhanska mova Termin buv naukovo obgruntovanij i vikoristanij profesorom mirzoyu Kazem bekom Odnak cya nazva todi she ne otrimala zagalnogo zastosuvannya Bilsh shiroke zastosuvannya v Zakavkazzi azerbajdzhanska mova otrimala tilki v ostannij chverti XIX stolittya koli zbilshilosya gromadske navantazhennya mov zakavkazkih narodiv 27 chervnya 1918 roku azerbajdzhansku movu tyurkskij za todishnoyu terminologiyeyu bulo progolosheno derzhavnoyu movoyu Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 16 serpnya 1920 roku Azrevkom vidav Dekret pro vikladannya mov u shkolah 1 i 2 stupeni vstanovivshi tyurksku azerbajdzhansku movu odnoyu z obov yazkovih dlya vikladannya z pershogo roku navchannya v shkolah 2 stupeni shostij rik navchannya po 4 tizhnevih godini U 1930 h rokah nazva movi bulo oficijno zmineno z tyurkskoyi na azerbajdzhansku 21 serpnya 1956 roku bulo prijnyato zakon pro dopovnennya Konstituciyi Azerbajdzhanskoyi RSR 1937 roku statteyu pro derzhavnu movu yaka ogolosila azerbajdzhanskij movu derzhavnoyu movoyu v respublici St 73 nastupnij Konstituciyi Azerbajdzhanskoyi RSR 1978 roku takozh progolosila yiyi derzhavnoyu movoyu respubliki Pislya zdobuttya Azerbajdzhanom nezalezhnosti azerbajdzhanska mova bula ogoloshena derzhavnoyu movoyu Azerbajdzhanskoyi Respubliki Ukazom prezidenta Gejdara Aliyeva vid 9 serpnya 2001 roku bulo zasnovano Den azerbajdzhanskogo alfavitu i movi 1 serpnya Krim azerbajdzhanskoyi sered zhiteliv okremih rajoniv Azerbajdzhanu poshireni taliska lezginska cahurska avarska tatska movi Taliskoyu movoyu poshirenoyu perevazhno v Lenkoranskomu Astarinskomu i Masallinskomu rajonah vidayetsya gazeta Talish sedo Golos Talisha vedetsya translyaciya radioperedach U 2003 roci nakazom Ministerstva osviti Azerbajdzhanu buli zatverdzheni navchalni programi dlya 1 4 go klasiv serednoyi shkoli taliskoyu movoyu Na lezginskij vidayetsya gazeta Samur Centrom lezginskoyi kulturi zasnovani gazeti Yeni samuh i Alpan sho vihodyat lezginskoyu i azerbajdzhanskoyu movami U Kusarskomu rajoni lezginskoyu movoyu drukuyut gazetu Kusar Krim togo v Kusarskomu rajoni lezginska mova vikladayetsya v shkolah vsi odinadcyat klasiv Avarskim kulturnim centrom Baku avarskoyu ta azerbajdzhanskoyu vipuskayetsya gazeta Avar U 1996 roci v Baku bula opublikovana abetka na cahurskij movi na latinskij osnovi Tovaristvo udin Orayin sho z yavivsya na pochatku 1990 h v Baku gotuye i vidaye za derzhavnij rahunok literaturu ta navchalni posibniki z udinskoyi movi yakij vikladayetsya v pochatkovih klasah shkil Nidzha dlya jogo korinnih zhiteliv Dlya znachnoyi chastini zhiteliv krayini ridnoyu movoyu ye rosijska Folklor Dokladnishe Azerbajdzhanskij folklor Koroglu Hud A Gadzhiyev Sered tvoriv narodnoyi tvorchosti mozhna vidiliti trudovi pisni Zehmetin ishigi Promeni praci Bichinchi negmesi Pisnya kosarya istorichni Gachag Nabi Piyada Ker ogli Pishij Ker ogli lirichni Bu gelen yaru benzer Ti shozha na kohanu Aj beri bah Glyan syudi Galanin dibinde Bilya pidnizhzhya forteci Aj lachin sokil Sari Gyalin Zolotokosa narechena obryadovi Gej lalla vesilna zhartivlivi Yeri yeri Jdi jdi legendarni lyubovni ta istoriko geroyichni epichni tvori dastani kazki gumoreski lyatifa prisliv ya ta prikazki zagadki Pershoyu pam yatkoyu tyurkskoyu movoyu vvazhayetsya Kniga mogo dida Korkuta epos oguzkih plemen sho piznishe uvijshli do skladu turkmenskogo azerbajdzhanskogo ta tureckogo narodiv Epos vinik u Serednij Aziyi ale ostatochno sformuvavsya na teritoriyi ninishnogo Azerbajdzhanu de oguzi zhili bilsh kompaktno Osnovne misce v azerbajdzhanskomu folklori zajmayut dastani Ker ogli Koroglu Asli ta Kerem Ashik Garib Shah Ismayil ta in U bagatoh dastanah vidobrazheni realni podiyi Lirichna narodna poeziya bagatogranna za zmistom i predstavlena takimi zhanrami yak bayati i goshma Pochinayuchi z XVI XVII st zapisuvalisya virshi narodnih spivakiv ashug Vidomi tvori Gurbani Sari ashuga ashuga Abbasa Tufarganly ashuga Valeha ta in Peredbachayetsya sho tvorcyami narodnoyi poeziyi buli same ashugi Ashuzka poeziya yak specifichna forma nacionalnogo mistectva aktivno vplivaye na kulturne zhittya Duzhe populyarni pisni azerbajdzhanskih ashug kincya XIX XX st Aleskera Gusejna Bozalganli Asada Rzayeva Mirzi Bajramova Shamshira Godzhayeva Islamu Yusifova ta in Melodika narodnih pisen majzhe zavzhdi harakterizuyetsya nizhidnim ruhom variantnim rozvitkom zagolovnih spiviv Vinyatkovo bagata metroritmika pisen pidporyadkovana taktovim rozmirami 6 8 3 4 2 4 Pisni vikonuyutsya solo ridshe horom v osnovnomu v unison U talishiv yaki zhivut v Azerbajdzhani ye i svoyeridni trudovi ta vesilni pisni Azerbajdzhanski kazki za svoyeyu suttyu i za zmistom umovno podilyayutsya na tri vidi kazki pro tvarin kazki pro prostih lyudej i charivni kazki Sered geroyiv narodnih kazok populyarni Dzhirtdan Tik Tik Hanim Melik Mamed Ovchi Pirim Gekchek Fatma ta in Serednovichna azerbajdzhanska literatura Poet XVI stolittya Fizuli Zasnovnikom poeziyi azerbajdzhanskoyu movoyu i pershim poetom v azerbajdzhanskij literaturi vvazhayetsya prozhivayuchij v Horasani naprikinci XIII stolittya pochatku XIV st Gasanogli Izzeddin Vidatnu rol v rozvitku azerbajdzhanskoyi poeziyi zigrav Imadeddin Nasimi nazivayetsya takozh tyurkskim poetom sho zhiv v XIV XV stolittyah yakij prijnyav muchenicku smert v sirijskomu misti Aleppo Yusif Maddah napisav po tyurkski epichnu poemu Varga i Gyulsha Lirichni poemi na azerbajdzhanskij pid psevdonimom Hagigi pisav sultan derzhavi Kara Koyunlu Dzhahanshah a takozh pravitel Derzhavi Ak Koyunlu Sultan Yagub Do dvoru Sultana Yaguba buv blizkij poet Kishveri avtor lirichnih gazelej v stili Navoyi Sered avtoriv yaki zhili na teritoriyi Azerbajdzhanu slid takozh vidznachiti zasnovnika dinastiyi Sefevidiv shaha Ismayila I yakij pisav pid poetichnim psevdonimom Hatayi avtora poemi Dahname Desyat listiv Pri jogo dvori zhiv zvanij car poetiv Habibi U toj zhe period v Iraku zhiv i tvoriv poet Fizuli odnakovo vitoncheno pisav ridnoyu azerbajdzhanskoyu perskoyu ta arabskoyu movami U XVII XVIII stolittyah v Iranskomu Azerbajdzhani pishut Sayib Tebrizi Govsi Tebrizi Muhammed Amani Tarzi Afshar i Tasiro Tebrizi Vid poeta Mesihi dijshla poema Varga i Gyulsha yaka ye odniyeyu z najkrashih romantichnih poem u serednovichnij poeziyi stvorenih azerbajdzhanskoyu movoyu U XVIII stolitti pishut poeti Shirvanskoyi shkoli Shakir Nishat i Mahdzhur U cej period posilyuyetsya vpliv na literaturu usnoyi narodnoyi tvorchosti ashuzkoyi poeziyi Pismova poeziya zbagachuyetsya motivami i temami narodnoyi tvorchosti a poetichna mova pomitno ochishayetsya vid kanonichnih norm i stereotipiv Zasnovnikom realizmu v azerbajdzhanskij literaturi stav poet i vizir pri dvori karabaskogo hana Molla Panah Vagif Golovnoyu temoyu jogo poeziyi bula lyubov i dushevna krasa lyudini Tvorchist Vagifa zrobila pomitnij vpliv na narodnu virshovanu formu goshma yaka stala shiroko zastosovuvatisya v pismovij poeziyi Inshij poet Molla Veli Vidadi yakij buv blizkim drugom Vagifa navpaki ospivuvav chesnist smilivist silu mudrosti i rozumu a takozh kritikuvav feodalni mizhusobni vijni i zhorstokist Jogo pesimistichni nastroyi znajshli vidbitok u takih virshah yak Zhuravli Poslannya poetovi Vagifu Poplachesh Tvorchosti Vagifa i Vidadi stali vershinoyu poeziyi XVIII stolittya v azerbajdzhanskij literaturi Najbilsh znachnij prozovij pam yatnik XVIII st Skazannya pro Shahriyar napisane nevidomim avtorom na osnovi narodnogo dastanu Shahriyar i Sanubar Suchasna azerbajdzhanska literatura Mirza Fatali Ahundov zasnovnik azerbajdzhanskoyi realistichnoyi prozi i dramaturgiyi Pislya togo yak v XIX stolitti teritoriya ninishnoyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi misceve naselennya bulo vidirvane vid perskoyi tradiciyi i doluchilosya do rosijsko yevropejskoyi U cej period tvoryat Gasimov bek Zakir Seyid Abulgasym Nebati Seyid Azim Shirvani Hurshidbanu Natavan Abbasgulu aga Bakihanov Mirza Shafi Vazeh Ismayil bek Gutkashinli Dzhalil Mamedkulizade V seredini stolittya zarodzhuyetsya azerbajdzhanska dramaturgiya sered vidnih predstavnikiv yakoyi mozhna vidiliti zachinatelya azerbajdzhanskoyi literaturnoyi kritiki Mirzu Fatali Ahundova napisav v period z 1850 po 1857 roki shist komedij i odnu povist Nadzhaf beka Vezirova yakij v 1896 roci stvoriv pershu azerbajdzhansku tragediyu Gore Fahreddina V Iranskomu Azerbajdzhani tvoryat taki poeti yak Seyid Abdulgasem Nabati j poetesa Hejran hanum V azerbajdzhanskij literaturi togo periodu velike misce zajmala takozh ashuzka poeziya Najbilsh vidomimi buli ashugi Alesker Nadzhafkuli Gusejn Bozalganli tosho Na pochatku XX stolittya pochinayut svoyu tvorchist Muhammed Hadi yakij stav zasnovnikom progresivnogo romantizmu v azerbajdzhanskij literaturi a takozh Gusejn Dzhavid Mikail Mushfig Abbas Sihhat Sered vidatnih literaturnih diyachiv Radyanskogo Azerbajdzhanu mozhna nazvati pershogo narodnogo poeta Azerbajdzhanu Sameda Vurguna Sulejmana Rustama Rasula Rzu Mameda Sayida Ordubadi Mirzi Ibragimova Bahtiyara Vahabzade tosho V cej chas v Iranskomu Azerbajdzhani tvorili Muhammad Husejn Shahriyar Samed Behrangi tosho Z pismennikiv suchasnogo Azerbajdzhanu najbilshu populyarnist sered rosijskomovnih chitachiv otrimali kinodramaturg Rustam Ibragimbekov i avtor detektivnih romaniv Chingiz Abdullayev pisali viklyuchno rosijskoyu Poeziya predstavlena takimi poetami yak Nariman Gasanzade Halil Rza Dzhabir Novruz Vagif Samedogli Nusrat Kesemenli Ramiz Rovshan Gamlet Isahanli Zelimhan Yagub tosho Literatura narodiv Azerbajdzhanu Zulfugar Ahmedzade taliskij poet XX stolittya Vidomi literaturni diyachi predstavniki narodiv sho naselyayut Azerbajdzhan Ryad cih pismennikiv pisali svoyi tvori yak ridnoyu tak i azerbajdzhanskoyu movami Z lezginskogo seredovisha vijshlo chimalo poetiv i pismennikiv tvori yakih periodichnih vidavalisya v Baku U radyanskij chas tut vijshli knigi Nejmata Lezgina V gorah 1964 Ravlik 1966 Pisni pro pracyu 1975 Buv nadrukovanij zbirnik tvoriv lezginskih pismennikiv Azerbajdzhanu Svitlo shastya 1970 vidano knigi Stezhka N Pashayeva 1972 Moya muza 3 Rizvanova 1972 ta in V aktivi poeta i pismennika Muzaffara Melikmamedova poetichna zbirka KIanidakaj kve vish mani Dvisti pisen pro kohanu Baku 1998 kniga Kubadin gulgula pro istorichni podiyi XIX stolittya i t d U 2000 roci v Baku bula vidana antologiya lezginskoyi literaturi Akata shegrediz a v 2004 roci zbirka virshiv Gulbes Aslanhanovoj Vun rikIevaz Z toboyu v serci Baku 2004 ta in Urodzhenkoyu sela Kaladzhug Kusarskogo rajonu ye lezginska pismennicya Sedaget Kerimova napisala Nimij krik na azerbajdzhanskij movi Lezginkadal iliga Zagraj lezginku knigu virshiv na lezginskij movi Karag dunya lezginkadal kuleriz Vstavaj svit lezginku tancyuj Kaji rag Holodne sonce Mad sa gatfar She odna vesna ta in U 1987 roci v Baku buv opublikovanij zbirnik virshiv u yakomu vklyucheni tvori 35 poetiv lezgin na azerbajdzhanskij movi Sered virmenskih avtoriv mozhna nazvati imena pismennika i dramaturga urodzhencya Shemahi Oleksandra Shirvanzade poeta Leonida Gurunca Urodzhenec selisha Shushikend narodnij poet Azerbajdzhanskoyi RSR Samvel Grigoryan ye avtorom takih kniga yak Za batkivshinu Ajreniki hamar 1939 Serce materi 1944 Ranok Kaspiyu Kaspiakani aravoti 1954 Vogni zahodu Majramuti krakner 1973 Urodzhencem udinskogo selisha Nidzh ye Georgij Kechaari avtor takih knig yak Nana ochal Ridna zemlya zbirka tvoriv riznih avtoriv udinskoyu movoyu Orayin Dzherelo zbirnik udinskogo folkloru kazki legendi prisliv ya anekdoti Buruhmuh Gori avtorski tvori ta perekladi ponad 150 predstavnikiv azerbajdzhanskoyi literaturi Ocaq basinda reqs Tanec u bagattya zbirnik udinskogo folkloru azerbajdzhanskoyu Vihodec iz sela Hinalig poet Ragim Alhas vidavav ridnoyu hinaluzkoyu movoyu svoyi tvori z vikoristannyam kirilici Sered jogo robit mozhna nazvati zbirku virshiv Hinalik Baku 1992 Hinalig i hinalizhci Urodzhenec sela Pensyar taliska poet Zulfugar Ahmedzade ye avtorom bagatoh virshiv i poem taliskoyu azerbajdzhanskoyu ta inshimi movami sered yakih osoblivo vidomi poemi Talishi zhimon Zhittya Talisha 1931 rik taliskoyu Davarda ruzhon Minuli dni taliskoyu i Arktika dastani 1934 azerbajdzhanskoyu Vikonavske mistectvoMuzika Vikonavci mugama hanende Seyid Shushinskij drugij zliva zi svoyim ansamblem u 1916 roci Protyagom stolit azerbajdzhanska muzika rozvivalasya v ramkah folklornogo mistectva Isnuvala narodna pisenna tvorchist yaka bagatogranno vidbivala rizni storoni nacionalnogo zhittya Tancyuvalna muzika samostijnij zhanr v azerbajdzhanskomu muzichnomu folklori Sered muzichnih instrumentiv vidilyayut tar saz kanon ud kemancha tyutek balaban zurna nagaru gosha nagaru def A azerbajdzhanske mistectvo gri na tari vklyucheno v spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Ashugi na svyati Novruz v Baku Narodne mistectvo predstavlene takozh mistectvom ashug pidporyadkovanogo pevnim stilistichnim pravilam Ashugi vikonuyut dastani skazannya geroyichni Kerogli lirichni Asli ta Kerem Ashug Garib pisni dialogi deyishme muzichno poetichni zmagannya dvoh ashugiv akompanuyuchi sobi na sazi U 2009 roci azerbajdzhanske ashuzke mistectvo bulo vneseno do Reprezentativnogo spisku Nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Sered vidatnih ashugiv minulogo mozhna nazvati Gurbani Heste Kasum Abbasa Tufarganli Aleskera Viniknennya mugamiv pov yazano z rozvitkom miskoyi kulturi v seredni stolittya Vikonavci mugamiv muzikanti profesionali skladovi vokalno instrumentalni ansambli v skladi hanende spivak tarist kemanchist Tekstami mugamiv sluzhat v osnovnomu virshi poetiv klasikiv Vidomi taki mugamatisti yak Dzhabbar Kar yagdioglu Medzhid Bejbutov Seyid Shushinskij 3yulfyugar Adigezalov Han Shushinskij Shovket Alekperova Alim Gasimov taristi Sadihov Asad ogli abo Sadihdzhan rekonstruktor tara i zasnovnik suchasnoyi shkoli gri na comu instrumenti Kurban Pirimov Bilsha chastina mugamatistiv rodom z Karabahu Mugami buli doslidzheni Svit Mohsun Navvabom U 2008 roci YuNESKO ogolosilo azerbajdzhanskij mugam odnim iz shedevriv usnoyi ta nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva Scena pershoyi azerbajdzhanskoyi operi Lejli i Madzhnun Fundament suchasnoyi muzichnoyi kulturi zakladeno Uzeirom Gadzhibekovim yakij stvoriv pershu azerbajdzhansku operu Lejli i Medzhnun za odnojmennoyu poemoyu Fizuli 1908 operetu Arshin mal alan 1913 ta in Sered pershih artistiv operi i drami Gusejnkuli Sarabskij M Teregulov M Bagirov R Gadzhibababekov M Aliyev Ahmed Agdamskij U 1940 roci kompozitor Afrasiyab Badalbejli sklav pershij azerbajdzhanskij balet i pershij balet na musulmanskomu Shodi Divocha bashta Sered azerbajdzhanskih kompozitoriv mozhna vidiliti Kara Karayeva Fikreta Amirova Arifa Melikova Eldara Mansurova zasnovnika azerbajdzhanskogo dzhazu Vagifa Mustafa zade yakij stvoriv novij muzichnij zhanr dzhaz mugam zmishavshi elementi dzhazu z azerbajdzhanskoyi narodnoyi muzikoyu Buli populyarni taki spivaki yak Muslim Magomayev Rashid Bejbutov Lyutfiyar Imanov Frangiz Ahmedova Shovket Mamedova Byulbyul jogo sin Polad Byul Byul Ogli Dovgij chas azerbajdzhanskij simfonichnij orkestr ocholyuvav dirigent Niyazi U 2009 roci azerbajdzhanka Ajsel Tejmurzade i spivak Arash z azerbajdzhanskimi korinnyam zajnyali na konkursi Yevrobachennya 3 e misce a cherez dva roki duet Ell i Nikki 1 e Blizka do azerbajdzhanskoyi muzichna kultura talishiv sho prozhivayut na teritoriyi Azerbajdzhanu u yakih ye i svoyi risi napriklad talishski trudovi pisni sho vikonuyutsya pid chas roboti na risovih polyah vesilni pisni V krayini populyarnij taliskij folklornij ansambl Babusi U kurdiv Azerbajdzhanu buli poshireni i taki muzichni instrumenti yak belur rid sopilki daf baraban po yakomu bili dvoma palichkami shevebi duhovij instrument tipu goboya tosho V 1996 roci buv stvorenij lezginskij instrumentalnij ansambl Suvar do repertuaru yakogo vhodyat narodni pisni i tanci Shorichno v Azerbajdzhani provodyatsya taki mizhnarodni muzichni festivali yak Svit Mugama Gabalinskij festival klasichnoyi muziki festival prisvyachenij Uzeyiru Gadzhibekovu Bakinskij dzhazovij festival A v 2012 roci v Baku projshov konkurs pisni Yevrobachennya 2012 Tanci Zhinochij tanec Azerbajdzhanski narodni tanci ce tancyuvalne mistectvo azerbajdzhanskogo narodu Muzichnij rozmir azerbajdzhanskih tanciv 6 8 i 3 4 Za harakterom i ritmu azerbajdzhanski narodni tanci podilyayutsya na dosit plavni plavni i zhvavi Voni mayut harakternij malyunok obumovlenij yih ritmichnoyu pobudovoyu Yak pravilo azerbajdzhanskij tanec trichastinnij persha chastina hid po krugu druga lirichnoyi zastigannya na misci syuzme i tretya znovu hid po kolu vpevnenij strimkij i urochistij Bagato tanciv osoblivo starovinni nosyat nazvu najbilsh ulyublenih tvarin abo roslin dzhejrani gazel lale polovij mak benevshe fialka innabi plid fruktovogo dereva tosho Majzhe vsi azerbajdzhanski tanci solni Tanci zazvichaj vikonuyutsya pid akompanement narodnih instrumentiv trio zurnachiv dvi zurni i odna nagaru trio sazandari tar kyamancha def tosho Zhinochij i cholovichij tanci rizko vidriznyayutsya odin vid odnogo Tancyuvalna muzika predstavlena zhinochimi tancyami povilno lirichnimi turadzhi uzundara tosho abo radisno zhvavimi terekeme cholovichimi urochisto velichnimi mirzai tanec mudrosti vikonuyetsya starimi zapalno vihrovimi gajtati askerani Shiroko poshireni kolektivni tanci yalli svyatkovij horovod sho vikonuyetsya na vidkritomu povitri dzhango vojovnichij cholovichij tanec Sered vidomih vikonavciv narodnih tanciv slid nazvati narodnogo artista Azerbajdzhanskoyi RSR A Dilbazi A Abdullayeva B Mamedova zasluzhenogo artista Azerbajdzhanskoyi RSR R Dzhalilovu tosho U kurdiv yaki zhivut v Azerbajdzhani takozh najbilsh populyarnij tanec yalli krim yakogo takozh poshireni tanci sakme povilni pohituvannya vpravo i vlivo dzhangule neri trohi shvidshe pershogo lachi bene tancyuyuchi trichi postukuyut pravoyu nogoyu pered livoyu i ruhayutsya ubik i duzhe povilnij shoror legke pogojduvannya tancyuyuchih sprava nalivo Takozh v Azerbajdzhani funkcionuye roztashovanij u Zakatali Cahurskij kulturnij centr diyalnist yakogo koncentruyetsya navkolo stvorennya tancyuvalnih ta spivochih kolektiviv odin z yakih nazivayetsya Dzhejranum Balet Scena z pershogo azerbajdzhanskogo baletu Divocha vezha A Badalbejli 1940 Zarodzhennya suchasnogo profesijnogo baletnogo mistectva v Azerbajdzhani pov yazano z rozvitkom nacionalnoyi operi j opereti Z 1908 roku v teatrah Baku stavilisya nacionalni operi i muzichni komediyi v yakih vikonuvalisya horeografichni nomeri Takozh stavilisya sceni z klasichnih baletiv Lebedine ozero Chajkovskogo Zhizel Adana U sezon 1924 1925 stvorenij Teatr operi ta baletu nini Azerbajdzhanskij teatr operi ta baletu im M F Ahundova U repertuari teatru 20 30 h rr baleti P I Chajkovskogo A K Glazunova L Minkusa B V Asaf yeva R M Gliyera V 1940 postavlenij pershij azerbajdzhanskij balet Divocha vezha A Badalbejli potim Gyulshen S Gadzhibekova 1950 Sim krasun 1952 i Stezhkoyu gromu 1960 K Karayeva Legenda pro lyubov A Melikova 1962 Lebedine ozero Chajkovskogo 1963 Spartak Hachaturyana 1967 Baletnu trupu teatru ocholyuye narodnij artist SRSR Gamer Almaszade V chisli providnih artistiv baletu narodna artistka SRSR Lejla Vekilova zasluzheni artisti Azerbajdzhanu M Mamedov R Ahundova R Izmajlova Ch Babayeva R Mirzoyev Teatr Narodne uyavlennya Kosa kosa Hud A Azimzade 1930 Vitoki teatralnogo mistectva azerbajdzhanskogo narodu pov yazani z pradavnimi narodnimi svyatami j tancyami Elementi teatralnoyi diyi prisutni v bagatoh vidah azerbajdzhanskoyi narodnoyi tvorchosti v igrah gizlyanpach hovanki kesaldigach gra v polo igrovih pisnyah kepenek metelik benovshe fialka u vesilnih obryadah nisha zaruchini duahgapma znyattya vuali z oblichchya narechenoyi tiyeyi vesillya kalendarnih svyatah novruz prihid vesni kev sedzh pidgotovka do zimi Do pervinnih form teatralnih vistav vidnosyat kolektivnij cholovichij tanec yalli vistupi skomorohiv kyandirbaziv kanatohodciv muhraduzdiv i muhrebaziv podannya dervishiv zaklinateliv zmij Vazhlivu rol u stanovlenni narodnogo teatru Azerbajdzhanu zigrali taki vidomi v narodi teatralizovani sceni yak Kosa kosa Garavelli Shah Selim Kechal pehlevan Lisij bogatir Dzhejran hanum Pani Dzhejran Maral oyunu Olenyacha gra Kaftarkos Giyena Han han Povelitel suddya Tapdyg choban Pastuh Tapdig Tenbel gardash Brat ledar Na vidminu vid narodnogo teatru v seredni stolittya 15 16 st rozvinuvsya azerbajdzhanskij religijno misterialnij teatr vidbivav u svoyih uyavlennyah ideologiyu feodalnogo suspilstva Do takih propozicij stavitsya teatralizovanij obryad Shabih Starovinnim v Azerbajdzhanu buv lyalkovij teatr Kilim arasi kilim podannya yakogo sho vidbuvalisya na seredini kilima vismiyuvali potvorni yavisha pobutu socialna nerivnist nespravedlivist Cej lyalkovij teatr buv populyarnij v 30 h rr i u kurdiv sela Agdzhakend Kelbadzharskogo rajonu Abbas Mirza Sharifzade v roli Shejha Sanana P yesa Shejh Sanan Gusejna Dzhavida Viniknennya profesijnogo dramatichnogo teatru Azerbajdzhanu pov yazano z vplivom kulturi i mistectva rosijskogo narodu sho posilivsya z priyednannyam do pochatku XIX stolittya teritoriyi Pivnichnogo Azerbajdzhanu do Rosiyi Pershi vistavi pochali organizovuvatisya v seredini XIX stolittya v Shushi 1848 Lenkorani 1850 Shemahi 1857 1858 ta v inshih mistah suchasnogo Azerbajdzhanu Virishalnu rol u rozvitku azerbajdzhanskogo nacionalnogo teatru zigrali postanovki komedij Mirzi Fatali Ahundova Pershij teatralnij spektakl na azerbajdzhanskoyu movoyu buv pokazanij 10 23 bereznya 1873 roku Iniciatorami vistavi buli pedagog realnogo uchilisha Gasanbek Melikov Zardabi ta uchen uchilisha Nadzhafkulibek Vezirov Na sceni Bakinskogo gromadskogo zibrannya uchni realnogo uchilisha zigrali vistavu za p yesoyu M F Ahundova Vizir Lenkoranskogo hanstva U 1858 v Shemahi bulo pobudovano budivlyu pershogo teatru na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu U 1899 roci na koshti Gadzhi Zejnalabdina Tagiyeva buduyetsya Teatr Tagiyeva de sogodni rozmisheno Teatr muzichnoyi komediyi V 1911 roci na koshti mecenativ brativ virmen Mailovih buduyetsya Mailivskij teatr nini Teatr operi ta baletu U 1919 roci buv zasnovanij dramatichnij teatr sho dav takih aktoriv yak narodni artisti SRSR Mirza Aga Aliyev Sidgi Ruhulla Adil Iskanderiv narodni artistki SRSR Marziya Davudova i Okuma Kurbanova narodni artistki Azerbajdzhanskoyi RSR Fatma Gadri Nasiba Zejnalova Margarita Shamkoryan zasluzheni artisti Ulvi Radzhab Kostyantin Adamov Oleksandr Alegro batko Irini Allegrovoyi Takozh rozvivalosya teatralno dekoracijne mistectvo N M Mustafayev S R Sharifzade N M Fatullayev K M Kyazimzade Slid zaznachiti sho v Baku takozh funkcionuye Rosijskij dramatichnij teatr a v seli Alibejli Kahskogo rajonu Gruzinskij dramatichnij teatr Krim cogo v Gusari pracyuye Derzhavnij lezginskij dramatichnij teatr yakij u 2005 roci vistupiv v primishenni Bakinskogo derzhavnogo teatru yunogo glyadacha z postanovkoyu lezginskoyu movoyu p yesi azerbajdzhanskogo dramaturga Sulejmana Sani Ahundova Skupij Kino U 1898 roci fotografom Oleksandrom Mishonom vpershe v Baku bulo znyato kilka dokumentalnih syuzhetiv na miscevi temi taki yak Pozhezha naftovogo fontanu v Bibi Ejbati Naftovij fontan u Balahanah Narodne gulyannya v miskomu sadu Kavkazkij tanec i odna igrova gumoristichna kinozamalovka yaka nazivalasya Popavsya Glyadacham ci filmi buli pokazani na specialno organizovanomu kinoseansi 2 serpnya togo zh roku Zgidno z ukazom prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki cej den vvazhayetsya dnem narodzhennya nacionalnoyi kinematografiyi i shorichno vidznachayetsya yak Den nacionalnogo kino Kadr z nimogo filmu Sevil znyatogo za odnojmennim tvorom Dzhafara Dzhabarli 1929 rik rezhiser A Bek Nazarov v roli Balasha v centri A Gerajbejli Pochatok rozvitku azerbajdzhanskoyi kinematografiyi poklav film U carstvi nafti i miljoniv stvorenij priblizno v 1916 roci vidomim aktorom tragikom Gusejn Aga Arablinskim pri pidtrimci chastini peredovoyi inteligenciyi U pershi roki isnuvannya Azerbajdzhanskoyi RSR 1921 24 bulo vipusheno kilka filmiv Legenda pro divochoyi vezhi ta in V 1927 28 v Baku buv stvorenij film Gadzhi Kara za odnojmennoyu povistyu Mirzi Fatali Ahundova U filmi Sevil 1929 pismennikom dramaturgom Dzhafar Dzhabarli virisheno pitannya rozkripachennya zhinki azerbajdzhanki U filmi Ismet 1934 pokazane zrostannya zhinki za radyanskogo ladu kinofilm Almas za povistyu Dzhafara Dzhabarli rozpovidav pro klasovu borotbu v azerbajdzhanskomu seli Veliku rol u rozvitku kinomistectva zigrali majstri rosijskoyi kinematografiyi dopomagali zrostannyu molodogo nacionalnogo mistectva Azerbajdzhanu Pershim zvukovim filmom azerbajdzhanskogo kino buli Bakinci 1937 Slidom za cim filmom buli vipusheni kinokartini Kyandlilyar 1939 Novij obrij 1940 Velika robota bula rozgornuta azerbajdzhanskoyi kinostudiyeyu v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Krim bojovih kinonarisiv zhurnaliv i agitacijnih filmiv buv znyatij film Sabuhi 1942 zasnovanij na biografiyi Mirzi Fatali Ahundova kinofilmi Pidvodnij choven 1943 Odna rodina 1944 Stvorena v 1945 azerbajdzhanskimi aktorami Bejbutovim Abdullayevim Gusejn Zade Dzhavanshirovoj muzichna kinokomediya Arshin mal alan rezhiseri Tahmasib i Leshenko zdobula shiroku populyarnist i bula udostoyena Stalinskoyi premiyi Rasim Balayev v roli Nasimi Film Nasimi 1973 rezhiser R Seidbejli U radyanski roki V respublici shorichno vipuskalosya do 50 kinozhurnaliv i ryad kinooglyadiv sered yakih slid vidznachiti List na front Nafta Kaspiyu Kinokoncert Zakatali veliki dokumentalni filmi Krayina vichnih vogniv i Zemlya velikih prav U 1947 roci kinohronikoyu vipushenij dokumentalnij film Po toj bik Araksu sho rozpovidaye pro demokratichnij ruh borotbu azerbajdzhanskogo narodu v Pivdennomu Azerbajdzhani proti iranskoyi reakciyi za svoyu svobodu i nezalezhnist Azerbajdzhanskoyi kinostudiyeyu u 1946 48 vipusheni pershi azerbajdzhanski kolorovi kinokartini narisi pro prirodni krasoti respubliki Vid Baku do Gek Gelyu V sadah Kubi i V dolini Terter Chayu Shirokogo rozvitku nabulo dublyuvannya pereklad filmiv soyuznoyi kinematografiyi azerbajdzhanskoyu Kilkist kinoustanovok do pochatku 1949 roku v Azerbajdzhani dosyagla 300 Prodovzhuvali znimati istorichni filmi Ostannij pereval 1971 rezhiser K Rustambekov Mesnik iz Gyandzhabasara Gatyr Mamed 1974 rezhiser R Odzhagov Nasimi 1973 rezhiser R Seidbejli yakij 1975 roci na VII Vsesoyuznomu Kinofestivali film buv udostoyenij premiyi yak najkrashij istorichnij film Babek 1979 rezhiser E Kuliyev Nash uchitel Dzhabish 1970 rezhiser R Seidbejli de rozkrita tema Drugoyi svitovoyi vijni tosho U roki nezalezhnosti v Azerbajdzhani za period 1991 1993 rr bulo znyato 15 povnometrazhnih hudozhnih filmiv u 1994 1997 rr 8 U 1998 roci parlamentom krayini buv prijnyatij zakon Pro kinematografiyu Znyatij v 2008 roci film Dilyanka buv visunutij vid Azerbajdzhanu na zdobuttya 83 yi shorichnoyi premiyi Oskar u kategoriyi Najkrashij film inozemnoyu movoyu U 2012 roci ciyeyi chesti udostoyivsya film Buta Tradiciyi i zvichayiRodina Majzhe do pochatku XX stolittya sered azerbajdzhanciv pobutuvav patriarhalnij simejnij uklad Glava sim yi buv povnovladnim gospodarem vsogo ruhomogo i neruhomogo majna sim yi za vinyatkom pridanogo druzhini Majno pri vidsutnosti zapovitu glavi sim yi dilili za shariatom Sin napriklad otrimuvav udvichi bilshe nizh donka Vdova pomerlogo glavi sim yi otrimuvala odnu vosmu chastinu vsogo majna a takozh zgidno shlyubnim dogovorom majno yake nalezhalo osobisto yij Sim ya azerbajdzhanskogo pismennika Yusif Vizira Chemenzeminli v Shushi Pochatok XX stolittya Vazhlivu rol v azerbajdzhanskij dorevolyucijnoyi seli grali stari aksakali yaki vistupali poradnikami j poserednikami u spravah sho stosuyutsya zhittya selisha chi okremoyi rodini Molod i diti a takozh zhinki ne mali prava brati uchast pri obgovorenni togo chi inshogo pitannya Lishe inodi stari zhinki yaki koristuvalisya osoblivoyu povagoyu zaproshuvalisya dlya obgovorennya togo chi inshogo pitannya U simejnih vzayeminah panuvalo povne pidporyadkuvannya molodshih starshim sin ne mav prava zaperechiti batkovi chi ne posluhatisya jogo Povaga do starshih i v danij chas zalishayetsya suttyevim elementom simejnogo i suspilnogo zhittya azerbajdzhanciv U peredrevolyucijni roki cholovik po porivnyanni z zhinkoyu perebuvav u privilejovanomu stanovishi v sim yi Divchina v batkivskomu domi bula v povnomu pidporyadkuvanni u materi ta babusi Zamizhni zhinki v usomu pidkoryalisya starshoyi gospodini budinku svekruhi abo druzhini starshogo divera Yaksho molodyata zhili razom z batkami cholovika to nevistka povinna bula unikati vsih cholovikiv v sim yi ne vhoditi v kimnatu de sidili starshi chleni rodini A do narodzhennya pervistka moloda zhinka ne mogla zvernutisya do kogo nebud zi starshih chleniv sim yi vona zobov yazana bula zakrivati oblichchya i volossya vid usih cholovikiv Golosno rozmovlyati chi smiyatisya vvazhalosya nepristojnim Doglyad za ditmi cilkom lezhav na materi Stan hlopchika v rodini silno vidriznyalosya vid polozhennya divchatok Z 6 7 rokiv vihovannyam hlopchikiv pochinali zajmatisya didus batko i starshij brat Z cogo zh viku pochinalosya i religijne vihovannya ditej Korinni zmini v azerbajdzhanskij rodini vidbulisya za roki Radyanskoyi vladi Novi umovi zhittya porodili i novij simejnij pobut Patriarhalni perezhitki buli majzhe povnistyu usuneni Piznishe i v danij chas sim ya stvoryuyetsya yak pravilo z yuridichno rivnopravnih ekonomichno samostijnih lyublyachih odin odnogo molodih lyudej Zhinki azerbajdzhanki pracyuyut narivni z cholovikami v silskomu gospodarstvi promislovosti na budivnictvi v ustanovah kulturi i t d Vihovannya ditej takozh zminilosya Hlopchiki i divchata vihovuyutsya v odnakovih umovah Poryad z sim yeyu u vihovanni ditej bere uchast i suspilstvo cherez dityachi sadki shkoli ta internati Azh do revolyuciyi v umovah patriarhalno feodalnogo ladu zhili i narodi shahdagskoj grupi Osnovna masa selyan nalezhala do kategoriyi rayativ U XIX stolitti u cih narodiv jshov rozpad velikih patriarhalnih simej u zv yazku z chim vidbuvalosya utvorennya nevelikih poselen yaki viselyalisya vidililisya z velikoyi rodini mali sim yi Do osoblivostej simejnogo pobutu udin vidnositsya najsuvorishu zaboronu odruzhuvatisya navit na viddalenih i nekrovnih rodichkah U taliskij sim yi v minulomu poryad z monogamiyeyu malo misce i dvoyezhenstvo ale taliska zhinka bula vilnishoyu vid musulmanskih pripisiv nizh azerbajdzhanka Harakternij silnij vpliv religiyi buv i v dorevolyucijnij tatskij sim yi Shlyub Dokladnishe Azerbajdzhanskij vesilnij obryad Proces ukladannya shlyubu v Azerbajdzhani skladavsya z troh etapiv yaki duzhe chasto sposterigayutsya i v nashi dni 1 poperednoyi zmovi belge koli pislya zgodi batkiv svati dayut kilce shovkovu hustku i trohi solodoshiv 2 zaruchennya nishan koli sim ya narechenogo pidnosit narechenij prikrasi material na sukni a yiyi sim ya solodoshi 3 vlasne vesillya tiyeyi suprovodzhuvanij vesilnimi podarunkami tij honchasi Do dnya zaruchin narechenij daruvav narechenij dorogi shovkovi tkanini oksamit zoloti nagrudni i golovni prikrasi Rodichki narechenogo ukladali podarunki na pidnosi yaki pokrivali chervonimi pokrivalami Azim Azimzade Zhinoche vesillya 1930 U minulomu pri ukladenni shlyubu ridko pitali zgodi molodih praktikuvali navit vikradennya narechenoyi Narechenu dlya hlopcya vibirali mati abo sestra yaksho narechena podobalasya reshti chlenam sim yi to do materi narechenoyi z neoficijnim vizitom prihodili rodichki narechenogo a potim do batka vzhe oficijno svati choloviki Svati zaproshuvali z soboyu odnogo abo dvoh povazhnih lyudej pohilogo viku Pislya otrimannya zgodi obgovoryuvali pitannya pro viplatu plati za narechenu sho vklyuchala mehr i bashlig i yaku prinosili vzhe v den zaruchennya Krim togo do vesillya narechenij ne povinen buv bachiti svoyu majbutnyu druzhinu Piznishe cej zvichaj vzhe buv zzhitij narechenij i narechena zustrichayutsya hodyat v kino teatr parki V danij chas shlyub ye naslidkom vzayemnoyi lyubovi yunaka i divchini Naperedodni vesillya ukladayetsya shlyubnij dogovir kebin Shlyub ukladayetsya v prisutnosti mulli ta skriplyuyetsya pidpisami a inodi j pechatkami U pershij den vesillya v budinku narechenogo vlashtovuvavsya vesilnij benket koli zaprosheni u miru sil obdarovuvali gospodariv groshima nemir i dushelge Yih sadili v okremij kimnati i prigoshali plovom U drugij den vesillya gostej prigoshali bozbashem ta plovom Muzika ta veseloshi trivali protyagom usogo dnya U tretij den v zagalnomu svyatkuvanni brali uchast majzhe vsi zhiteli selisha V cej zhe den v batkivskij budinok z smoloskipami muzikoyu i strilyaninoyu privodili narechenogo U ryadi misc Azerbajdzhanu dlya ciyeyi ceremoniyi dvi veliki gilki dereva shah zavishuvali zdobnimi hlibnimi virobami Za kilka godin do pereyizdu narechenoyi v budinok narechenogo yiyi privodili z domu svahi v batkivskij budinok de naryadzhali u vesilnij kostyum Rodichi boku materi narechenoyi brali uchast v ukomplektuvanni pridanogo dzhehiz narechenoyi Pislya veseloshiv i tanciv narechenu vidvozili v hatu zheniha Shlyubna kimnata oblashtovuvalisya rechami z pridanogo narechenoyi Cherez kilka dniv pislya vesillya sim ya narechenogo vlashtovuvala chastuvannya pislya yakogo nevistka vzhe mogla vilno vihoditi zi svoyeyi kimnati Bagato urochisto tradicijni boku vesilnih obryadiv zbereglisya i v nashi dni zaruchini dbajliva uvaga do narechenoyi obryad odyagannya naryadiv na narechenu Vijshli iz zvichayu bilshist vesilnih platezhiv skorotilisya termini prigotovlennya do vesillya z yavilisya novi elementi u vesilnomu rituali U tativ yaki zhivut v Azerbajdzhani v minulomu shlyubi buli endogamnogo harakteru chastishe mizh dvoyuridnimi i troyuridnimi bratami i sestrami vidomi buli zvichayi osoblivoyi formi leviratu i sororata u vesilnih obryadah u rativ zberigayutsya starovinni elementi spilni z azerbajdzhanskimi U udin v minulomu takozh yak i u azerbajdzhanciv nevistka otrimuvala pravo rozmovlyati z batkom svogo cholovika lishe narodivshi sina Cikavi buli vesilni obryadi i u shahdagskih narodiv Do prikladu za chas mizh zmovoyu i vesillyam dzhekaze oturmag narechena povinna bula vitkati kilim palas i kilimok dlya sedlya shkarpetki tosho v seli Hinalug narechena azh do narodzhennya pershoyi ditini povinna bula hoditi z zakritim oblichchyam pered vihodom z batkivskogo domu narechena trichi obhodila vognishe pid chas vesillya provodilisya zmagannya zi strilbi dzhigituvannya borotbi Kuhnya Dolma strava poshirena u bagatoh nacionalnih kuhnyah Shodu v tomu chisli i v azerbajdzhanskij Yarpag dolmasy na mal zagornuta v vinogradni listya rubana baranina Azerbajdzhanska nacionalna yizha vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu narahovuye desyatki vidiv riznih strav molochnih m yasnih boroshnyanih ovochevih i t d Sami sposobi prigotuvannya i spozhivannya yizhi rizni i riznomanitni U minulomu yizha takozh rozriznyalasya zalezhno vid geografichnih umov i socialnogo stanovisha lyudej U harchovomu racioni azerbajdzhanciv znachne misce zajmaye hlib Jogo vipikayut riznimi sposobami U silskih miscevostyah jogo pekli perevazhno na zaliznomu zlegka opuklomu listi sadzh Shiroko bula poshirena vipichka hliba v tondirah yaki i v nashi dni isnuyut v rajonah i navit miskih centrah respubliki U tondiri pekli v osnovnomu churek neridko i lavash Navesni i voseni gotuyut gutab rid pirizhkiv nachineni m yasom i zelennyu Velikoyu riznomanitnistyu vidriznyayutsya stravi z m yasa Najbilsh ulyublenim m yasom ye baranina Z svizhoyi baranini i yalovichini gotuyut basturmu z yakoyi potim roblyat shashlik Najbilsh poshirenoyu stravoyu ye piti i bozbash gusti supi z baranini Populyarni kyufte bozbash kulki zavbilshki z yabluko z rublenogo m yasa Rublenu baraninu zapravlenu risom i speciyami zagortayut u kapustyane nazivayut cyu stravu kelem dolmasy solone i svizhe vinogradne listya yarpag dolmasy nachinyayut baklazhani i pomidori Z dribno narubanoyi baranini zmishanoyi z cibuleyu i pryanoshami gotuyut lyulya kebab Poshirennya v Azerbajdzhani mayut stravi z risu yakij perevazhno vikoristovuyut dlya prigotuvannya plovu nalichuyetsya do 50 vidiv Najbilsh poshirenoyu stravoyu z m yasa ptahiv ye chigartma Pahlava solodoshi z listkovogo tista z gorihami v siropi Z vinogradnogo soku tutovih yagid i kavuniv gotuyut doshab Z kizilu alichi slivi gotuyut kislu masu turshlavash Yak pripravu do smazhenogo m yasa i ribi vzhivayut granatovij sik narsharab Poshireni solodoshi u viglyadi svoyeridnih cukerok nogul nabat a takozh gata pahlava i shekerbura Ye desyatki vidiv halvi tipu povidla z nasinnya kunzhutu z riznih gorihiv tosho Veliku rol u harchovomu racioni u azerbajdzhanciv graye chaj sho suprovodzhuye abo navit pereduye yizhi Chaj vvazhayetsya v Azerbajdzhani najkrashim zasobom tamuvannya spragi v zharku pogodu dokladnishe div stattyu Azerbajdzhanska chajna kultura Napoyem sluguye j pidsolodzhena medom voda sherbet Ryad specifichnih strav mozhna vidznachiti v kuhni udin yaki zhivut v Azerbajdzhani yahni vidvareni veliki shmatki m yasa hup plov z lobi risu i gorihiv hashil boroshnyane tverde strava yaku vzhivayut z maslom i medom i zaminyaye udinam hlib i ryad inshih U rativ vidomi lavashana tonki korzhi vigotovleni z alichi yak kisla priprava i gusta dusho oderzhuvana pri kip yatinni vidvaru z grush Molochni produkti zajmayut velike misce i v kuhni shahdagskih narodiv poshireni i podibni z azerbajdzhanskimi m yasni stravi v prigotuvanni yakih odnak ye deyaki vidminnosti kabab gotuyut bez shompoliv pryamo na zoli bozartmu roblyat iz zagotovlenogo vzimku v yalenogo m yasa v racion vhodyat kasha z pshenichnoyi krupi lokshina hashil Do azerbajdzhanskogo nablizhayetsya harchovij racion talishiv yakij v osnovnomu molochno roslinnij U minulomu talishi zamist hliba vzhivali kruto varenij ris kizme Sport Azerbajdzhan bagatij sportivnimi tradiciyami Tut nabuli poshirennya borotba gyulesh shahi nardi chovgan kinne polo ta inshi vidi sportivnih igor Osoblivo slid vidznachiti kinni vidi sportu Z narodnih kinnih igor najbilsh populyarni nizaki netum tat oyunu kiz kuumaj syur tat i chovgan Nizaki netum zberigaye vidnoshennya do bojovogo mistectva vershnikiv v suchasnomu varianti viglyadaye tak vershnik na povnomu galopi povinen pidnyati z pershoyi stijki spis zavdati udaru v lezhachu na zemli glinyanu piramidu zbiti spisom m yach na drugij stijci kinuti spis u kilce pidnyati granatu z tretoyi j takozh kinuti yiyi v kilce Gra pap oyunu nosit skorishe zhartivlivij harakter p yat vershnikiv sered yakih odna divchina pragnut znyati z golovi supernikiv papahu zberigshi svoyu papahu z golovi divchini pri comu znimati ne mozhna Kinnotniki v nacionalnomu odyazi pid chas festivalyu Novruz v Baku Gra kiz kuumaj nazdozheni divchinu viglyadaye tak dzhigit i jogo supernicya skachut na 400 metriv yaksho vershniku yakij startuye trohi piznishe vdayetsya nazdognati divchinu vin otrimuye pravo obijnyati i pociluvati yiyi na skaku na zvorotnomu zh shlyahu divchini dovedetsya nazdoganyati dzhigita nazdognavshi yakogo vona nagorodzhuye jogo vazhkimi udarami batoga Gra syur tat desho nagaduye basketbol dvi komandi grayut hutryanij papahoyu a na krayah majdanchika vstanovlyuyutsya dvi zherdini z kilcyami meta gri zakinuti bilshu kilkist raziv papahu v kilce suprotivnika sho vpala na zemlyu papahu mozhna pidnimati lishe ne zlazyachi z konya Shiroko kultivuvalasya v Azerbajdzhani odna z riznovidiv drevnoyi gri chovgan prabatka kinnogo polo tut takozh dvi komandi z dopomogoyu specialnih klyuchok pragnut zagnati m yach u vorota supernikiv u azerbajdzhanskih kinnotnikiv klyuchki nagaduyut chabansku yarligu V azerbajdzhanskih kinnih igrah osoblivo uspishno vikoristovuyutsya koni miscevih porid karabaski i delibozki Ostannim chasom stali populyarni takozh koni terskoyi porodi i V Azerbajdzhani chovgan ye nacionalnim vidom sportu U 2013 roci chovgan tradicijna verhova gra na karabaskih konyah v Azerbajdzhani vid Azerbajdzhanu bula vnesena v spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO sho potrebuye terminovoyi ohoroni Ulyublenim vidom sportu v Azerbajdzhani ye borotba gyulesh zberegla svoyi tipovi nacionalni osoblivosti U gyulesha ye elementi spilni z vilnoyu borotboyu z sambo ta inshimi vidami borotbi ale bagato v nij i samobutnih tipovih osoblivostej Tut shiroko zastosovuyutsya zahoplennya za nogi i sharovari dopuskayutsya pidnizhki pidsichki mlin kidki zaboronenimi vvazhayutsya tilki zahoplennya za gorlo i udari nizhche zhivota kidannya na kilim protivnika ne sliduyuchi za nim vikruchuvannya ruk nig i palciv podvijnij zahoplennya zzadu poshtovhi golovoyu Pered pochatkom borotbi pehlevani vitayut odin odnogo na seredini kilima a potim tancyuvalnimi krokami napravlyayutsya v protilezhni kuti kilima Pri comu voni vikonuyut ruhi rukami odniyeyu rukoyu voni provodyat vgoru i nazad a inshij vniz i nazad potim navpaki Piznishe borci prijnyavshi upor lezhachi po 3 4 razi popereminno zginayut i rozginayut kozhnu ruku Borotba pochinayetsya vidrazu pislya togo yak za svistkom suddi borci vijshovshi na seredinu kilima podadut odin odnomu ruki i trichi shtovhnutsya plechima Borotba prohodit z muzichnim suprovodom pid muziku takih narodnih instrumentiv yak nagaru i zurna Svyata i pam yatni dni Odin z atributiv svyata Novruz honcha z solodoshami farbovanimi yajcyami j zapalenimi svichkami Sered svyat sho vidznachayut v Azerbajdzhani slid nazvati Novorichne svyato 1 i 2 sichnya Mizhnarodnij zhinochij den 8 bereznya Den peremogi nad fashizmom 9 travnya Den Respubliki 28 travnya Den nacionalnogo poryatunku azerbajdzhanskogo narodu 15 chervnya Den Zbrojnih sil Azerbajdzhanskoyi Respubliki 26 chervnya Den Derzhavnoyi Nezalezhnosti 18 zhovtnya Den Derzhavnogo prapora Azerbajdzhanskoyi Respubliki 9 listopada Den Konstituciyi 12 listopada Den nacionalnogo vidrodzhennya 17 listopada Den solidarnosti azerbajdzhanciv vsogo svitu 31 grudnya Novruz p yat dniv Kurban bajram dva dni Ramazan bajram dva dni Dni koli prohodyat ci svyata okrim Dnya nezalezhnosti Dnya nacionalnogo vidrodzhennya ta Dnya Konstituciyi robochimi dnyami ne vvazhayutsya Slid takozh zaznachiti sho z 2006 roku diye pravilo za yakim yaksho svyatkovij den zbigayetsya z vihidnim dnem to nastupnij den vvazhayetsya nerobochim Odnim z najulyublenishih svyat v Azerbajdzhani ye Novruz Svyato v krayini trivaye majzhe tizhden Lyudi vidznachayut vesnyane rivnodennya yake simvolizuye onovlennya prirodi U dni svyata provodyatsya narodni gulyannya svyata svoye mistectvo pokazuyut kanatohidci borci zmagayutsya v sili na ploshah rozigruyutsya vistavi sered yakih shiroko poshirenij komichnij Kos Kosa Z nastannyam vechora na vulicyah spalahuyut vognisha ochishuvalne polum ya yakih yak kazhut u narodi pozhiraye zlo i vsi nedugi Tak lyudi vzyavshis za ruki tancyuyut navkolo vognisha a potim stribayut nad bagattyam i kazhut mi vsi svoyi problemi kidayemo v cej vogon V ostannij vivtorok pered Novruzom diti stukayut u dveri susidskih budinkiv kladut shapki bilya poroga i hovayutsya gospodari zh cih budinkiv povinni povernuti shapki z svyatkovimi lasoshami U dni svyata V budinkah gotuyutsya rizni stravi sered yakih prisutni plov shekerbura pahlava gogal tosho U Novruz isnuye takozh zvichaj farbuvati yajcya i biti yih odin pro odnogo Viroshuyetsya semyani dlya chogo beretsya i zamochuyetsya zhmenya pshenici Na stil stavlyatsya palayuchi svichki prikrashayetsya honcha Za tradiciyeyu kozhen po mozhlivosti povinen spravlyati svyato vdoma sered chleniv svoyeyi sim yi U 2009 roci Novruz vid ryadu krayin vklyuchayuchi Azerbajdzhan buv vklyuchenij YuNESKO v spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini lyudstva Shorichno v Azerbajdzhani v dni zboru granatu neoficijno vidznachayetsya svyato granatu V dni svyata u misti Gejchaj sho vvazhayetsya centrom viroshuvannya granatu v Azerbajdzhani provodyatsya vistavki de sadivniki demonstruyut rizni sorti granata granatovi soki varennya tosho Z 2000 roku v misti Baku v pam yat pro kolishnogo prezidenta krayini Gejdara Aliyeva provoditsya svyato kvitiv sho pochinayetsya 10 travnya u den narodzhennya Gejdara Aliyeva i trivaye kilka dniv Tradicijno v dni svyata u parku imeni Gejdara Aliyeva pered Centralnim bankom Respubliki vistavlyayutsya barvisti kompoziciyi z zavezenih u krayinu ridkisnih kvitiv Sered religijnih svyat sho vidznachayutsya v krayini na derzhavnomu rivni slid nazvati Kurban bajram den zhertvoprinesennya i Ramazan bajram den zavershennya 30 dennogo postu Na derzhavnomu rivni Ramazan vidznachayetsya z 1993 roku 20 sichnya vidznachayetsya v krayini yak Den vsenarodnoyi skorboti Cogo dnya zgaduyut zhertv Chornogo sichnya koli v nich z 19 na 20 sichnya 1990 roku v Baku pid chas pridushennya politichnoyi opoziciyi pidrozdilami Radyanskoyi Armiyi zaginuli bilshe sotni mirnih zhiteliv mista V pam yat pro ci podiyi tisyachi lyudej vidviduyut Aleyu shahidiv de buli pohovani zhertvi tragediyi i pidnosyat kviti na yihni mogili Osobi yaki priyizhdzhayut v Azerbajdzhan z oficijnim vizitom takozh vidviduyut Aleyu shahidiv Zhertvi Hodzhalinskoyi rizanini pominayutsya 26 lyutogo Milli Medzhlis Azerbajdzhanu ogolosiv cej den Dnem genocidu Hodzhali Shoroku 26 lyutogo o 17 00 godini hvilinoyu movchannya v Azerbajdzhani vshanovuyetsya pam yat zhertv Hodzhali Z 1998 roku na derzhavnomu rivni 31 bereznya vidznachayetsya yak Den genocidu azerbajdzhanciv Cogo dnya vshanovuyutsya zhertvi krivavih podij yaki vidbulisya v berezni 1918 roku v Baku i Bakinskoyi guberniyi Neoficijno vidznachayetsya Ashura den spominu musulmani shiyitami sho stanovlyat bilshu chastinu naselennya krayini imama Husejna sho zaginuv muchenickoyu smertyu u 680 roci v Kerbeli U ci dni provodyatsya zhalobni ceremoniyi Primitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2017 The Grove Encyclopedia 2009 Ramiz Mehtiev L S Bretanickij B V Vejmarn Ocherki istorii i teorii izobrazitelnyh iskusstv Iskusstvo Azerbajdzhana 1976 K Arhiv originalu za 8 grudnya 2010 Procitovano 5 kvitnya 2022 Plinij Starshij Strabon Geografiya 11 4 6 Istoriya Shirvana i Derbenda X XI vekov M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1963 S 35 36 Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 26 kvitnya 2017 Istoriya drevnego mira v 3 tt T 3 M 1989 str 287 Trever K V Ocherki po istorii i kulture Kavkazskoj Albanii IV v do n e VII v n e istochniki i literatura M L 1959 S 295 T A Majsak K publikacii kavkazsko albanskih palimpsestov iz Sinajskogo monastyrya Voprosy yazykoznaniya 2010 6 str 2 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 26 kvitnya 2017 Vseobshaya istoriya iskusstv t 2 M 1961 str 105 Arhitekturnye svyazi Kavkazskoj Albanii i Armenii Ist filol zhurn 1977 1 S 82 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 26 kvitnya 2017 C E Bosworth Ildenizids or Eldiguzids Encyclopaedia of Islam Edited by P J Bearman Th Bianquis C E Bosworth E van Donzel and W P Heinrichs et al Encyclopaedia of Islam 2nd Edition 12 vols with indexes and etc Leiden E J Brill 1960 2005 Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Valentin Krapiva Parni iz Baku V igre i vne igry S 16 110 s A V Salamzade Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Arhitektura Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Narody Kavkaza Etnograficheskie ocherki Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 175 Shamil Fatullaev Gradostroitelstvo Baku XIX nachala XX vekov Pod red prof V I Pilyavskogo Leningrad 1978 215 s Zaur Alizade Pervyj azerbajdzhanskij professionalnyj skulptor Zejnal Abdin Aliev gazeta Zerkalo 04 07 2009 Z A Kilchevskaya A Yu Kaziev N A Vereshagin Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Remyosla i promysly Kovrodelie Narody Kavkaza Etnograficheskie ocherki Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 92 95 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2017 Carpets are still made today in Daghestan Georgia and Armenia but the real home of Russian Caucasian carpets remains Azerbaijan and the skills and ideas of Azerbaijanian weavers are felt throughout the Caucasus Isaev M D Kovrovoe proizvodstvo Zakavkazya Tiflis 1932 str 104 Narodnoe dekorativnoe iskusstvo Zakavkazya Gosudarstvennoe arhitekturnoe izdatelstvo Akademii arhitektury SSSR 1948 S 84 173 s Ronald Grigor Syuni Ronald Grigor Suny G A Guliev Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Taty Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 181 186 Z A Kilchevskaya A G Trofimova Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Odezhda i ukrasheniya Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 121 127 Traditional art and symbolism of Kelaghayi making and wearing women s silk headscarves 5 listopada 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt YuNESKO N Baku gubernskij gorod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Savory Roger 2007 Cambridge University Press s 213 ISBN 978 0 521 04251 2 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2017 qizilbash normally spoke Azari brand of Turkish at court as did the Safavid shahs themselves lack of familiarity with the Persian language may have contributed to the decline from the pure classical standards of former times Mazzaoui Michel B 2002 Islamic Culture and Literature in Iran and Central Asia in the early modern period Cambridge University Press s 86 87 ISBN 978 0 521 52291 5 Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2017 Safavid power with its distinctive Persian Shi i culture however remained a middle ground between its two mighty Turkish neighbors The Safavid state which lasted at least until 1722 was essentially a Turkish dynasty with Azeri Turkish Azerbaijan being the family s home base as the language of the rulers and the court as well as the Qizilbash military establishment Shah Ismail wrote poetry in Turkish The administration nevertheless was Persian and the Persian language was the vehicle of diplomatic correspondence insha of belles lettres adab and of history tarikh Gasanly Dzh P Hrushyovskaya ottepel i nacionalnyj vopros v Azerbajdzhane 1954 1959 Flinta 2009 S 175 177 ISBN 978 5 9765 0792 0 Sovyet Yunion Konstituciya Osnovnoj Zakon Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik konstitucii Osnovnye Zakony Soyuznyh Sovetskih Socialisticheskih Respublik 1978 S 278 Informacionnoe Agentstvo The First News 01 avgusta 2009 Arhiv originalu za 4 veresnya 2009 Procitovano 26 kvitnya 2017 Mihail Alekseev K I Kazenin Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 ISBN 5 9739 0070 3 Mihail Alekseev K I Kazenin Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 ISBN 5 9739 0070 3 Mihail Alekseev K I Kazenin Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 83 s ISBN 5 9739 0070 3 Kitabi dede Korkud Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros A Gong ros M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1072 stvp Enciklopedii Slovari Spravochniki Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh 1973 1982 t 1 ros Azerbajdzhanskie skazki mify legendy Biblioteka azerbajdzhanskoj literatury v 20 ti tomah Azerbajdzhanskoe Gosudarstvennoe Izdatelstvo Baku 1988 god Samir Kazymoghlu Turk topluluklari edebiyati Ecdad Yayim Pazarlama 1994 T 1 S 62 Haluk Ipekten Fuzuli Sevinc Matbaasi 1973 S 9 163 s Azeri Literature in Iran Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2017 H Arasly Kisheri Kratkaya literaturnaya enciklopediya Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 S 522 Habibi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Peter Rollberg The modern encyclopedia of Russian and Soviet literature including Non Russian and Emigre literatures Edited by Harry B Weber Academic International Press 1987 T 8 S 76 Literatura narodov SSSR hrestomatiya dlya vysshih uchebnyh zavedenij 3 Prosveshenie 1971 T 1 S 89 FEB Russkaya literatura i folklor Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2006 Procitovano 26 kvitnya 2017 FEB Russkaya literatura i folklor Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2017 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 G Ahmedov Ahundov Rossijskaya pedagogicheskaya enciklopediya M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1993 T I S 67 ISBN 5852701408 M F Ahudov Izbrannye proizvedeniyayu B 1987 S 14 FEB Russkaya literatura i folklor Arhiv originalu za 14 travnya 2007 Procitovano 26 kvitnya 2017 Aslanov A M Azerbajdzhanskij yazyk v orbite yazykovogo vzaimodejstviya Socialno lingvisticheskoe issledovanie Baku Elm 1989 S 71 72 ISBN 5 8066 0213 3 Mihail Alekseev Kazenin K I Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 S 77 78 ISBN 5 9739 0070 3 Ajdin Balayev 2010 PDF ros Mezhdunarodnyj Azerbajdzhanskij Zhurnal IRS Nasledie Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2017 Gosudarstvennye yazyki v Rossijskoj Federacii Enciklopedicheskij slovar spravochnik M Academia 1995 S 143 ISBN 5 87444 029 1 Allahverdi Agarzazade Talis poeziyasinin gunesi Zulfuqr Ehmedzade Pensej Tolisi sedo gazeta Yanvar 2010 No 2 110 S 7 Four new items inscribed on UNESCO s Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity 7 lyutogo 2016 u Wayback Machine angl PDF Arhiv originalu PDF za 3 lyutogo 2014 Procitovano 26 kvitnya 2017 Azerbajdzhanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 5 listopada 2015 Procitovano 26 kvitnya 2017 Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh A Gong Sovetskaya enciklopediya 1973 T 1 1072 stb s ill s Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Gl red A M Prohorov 3 e izd A Angob Sovetskaya enciklopediya 1969 T 1 608 str ill 47 l ill i kart 1 otd l tabl s Betty Blair Winter 1999 Azerbaijan International Arhiv originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2017 Mihail Alekseev Kazenin K I Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 S 77 ISBN 5 9739 0070 3 K A Kasimov Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Narodnoe tvorchestvo Narodnye tancy Narody Kavkaza Etnograficheskie ocherki Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 161 163 T F Aristova Kurdy Zakavkazya Glavnaya redakciya vostochnoj literatury Moskva Nauka 1966 Mihail Alekseev Kazenin K I Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 S 86 ISBN 5 9739 0070 3 Arhiv originalu za 21 travnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 9 bereznya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2017 BSE Azerb SSR Teatr i kino str 479 Weekly news bulletin Vyp 1 6 1928 p 92 Arhiv originalu za 9 bereznya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2017 Һaҹybababәјov Gasymbәј Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya Golovna redakciya Azerbajdzhanskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1987 T 10 S 146 Loskutnoe odeyalo 2001 S 382 527 s Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 Mihail Alekseev Kazenin K I Mamed Sulejmanov Dagestanskie narody Azerbajdzhana politika istoriya kultur M Evropa 2006 S 74 ISBN 5 9739 0070 3 Kino nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 I M Dzhafarzade R I Babaeva M I Atakishieva Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Semya i semejnyj byt Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 131 142 R I Babaeva M I Atakishieva Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Azerbajdzhancy Pisha Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 127 131 Z I Yampolskij V P Kobychev Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Udiny Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 197 G A Guliev Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Narody shahdagskoj gruppy Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 199 202 A G Trofimova Narody Azerbajdzhanskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Talyshi Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 T 2 S 187 194 Georgij Zapletin Gyulnara Shirinzade Russkie v istorii Azerbajdzhana Ganun 2008 366 s Istoriya Azerbajdzhana Pod redakciej Dzh Kulieva Baku Elm 1979 S 65 302 s V Parfenov Kavkazskie nacionalnye konnye igry HORSE RU 2004 David C King 2006 Cultures of the World Azerbaijan Marshall Cavendish s 108 ISBN 0761420118 Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2017 I Vasyanov Gyulesh nacionalnaya azerbajdzhanskaya borba zhurnal Fizkultura i sport 1951 Arhiv originalu za 1 travnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 Rafael Gusejnov Azerbajdzhanskij Novruz zhurnal IRS 2004 3 S 16 Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 PosilannyaGoshma Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 250 Encyclopaedia of Muslim world Taru Bahl M H Syed The World Encyclopedia of Contemporary Theatre Europe Don Rubin Azerbaijan The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture Oxford University Press 2009 T II S 239 ISBN 9780195309911