Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (червень 2020) |
Седагет Каїнбеківна Керімова (лезг. Седакъет Къайинбекан руш Керімова, азерб. Sədaqət Qayınbəy qızı Kərimova; 30 травня 1953, , Азербайджанська РСР, СРСР) — лезгинська поетеса, письменниця, драматург, публіцист, композитор і громадський діяч, заслужений працівник культури Азербайджану (2005). Пише трьома мовами: лезгинською, азербайджанською і російською.
| Седагет Керімова | ||||
|---|---|---|---|---|
| лезгин. Керимрин Седакъет Къайинбекан руш | ||||
 | ||||
| Народилася | 30 травня 1953 (71 рік) d, d, Азербайджанська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Азербайджан | |||
| Діяльність | поетеса, композиторка | |||
| Alma mater | Бакинський державний університет | |||
| Мова творів | азербайджанська, лезгинська і російська | |||
| Нагороди |  | |||
| Сайт: sedagetkerimova.com | ||||
| | ||||
Засновниця і художній керівник лезгинського ансамблю пісні і танцю «Сувар», яким керувала протягом 20 років (1996—2016). Авторка сценарію і режисерка десятки документальних, етнографічних фільмів про життя і побут лезгін Азербайджану. Понад 100 пісень, слова і музика до яких належать Керімовою, виконуються багатьма відомими співаками Азербайджану.
Життєпис
Седагет Керімова народилася 30 березня 1953 року в Кусарському районі Азербайджанської АРСР. У 1969 році закінчила Кусарську середню школу № 1, а у 1974 році — факультет журналістики Азербайджанського державного університету. З дитинства займається творчістю. Її вірші, оповідання і статті почали періодично друкуватися в республіканських виданнях, коли Керімовій було 13 років.
Седагет Керімова — авторка 26 виданих книг до яких увійшли вірші, поеми, оповідання, повісті, романи та п'єси автора.
Вона автор енциклопедії «КцІар, кцІарвияр Qusar, qusarlılar» (Кусари, кусарци) написаної нею лезгинською та азербайджанською мовами. До цієї унікальної книги із 700 сторінок, над якою вона працювала протягом 13 років, увійшли цінні матеріали з історії, етнографії, культури і традицій кусарців. Книга також містить у собі цінні матеріали про історію, традиції та звичаї лезгінського народу. Цікаві дослідження автора як історика, мовознавця, журналіста, перекладача, фотографа, а також людини, що добре знає і глибоко прив'язана до кусар. Головна перевага енциклопедії в тому, що вона написана двома мовами лезгинською та азербайджанською. Для фахівців, що займаються вивченням лезгінської та азербайджанської мов, ця книга є цінною знахідкою.
В 2013 році в Азербайджанській державній Філармонії імені М. Магомаєва відбувся урочистий вечір присвячений 60-річному ювілею С. Керімової. Нобелівський Інформаційний Центр Азербайджанської Республіки випустив бібліографічну книгу «Життя і творчість Седагет Керімової», приурочену до цього ювілею. З ювілеєм її привітав голова Лезгинського національного центру Ш. Гасанов, представники діаспор з Туреччини, Киргизстану, Росії тощо. Радник посла Російської Федерації в Азербайджані В. Денисов вручив Седагет Керімовій Почесну Грамоту російського уряду за її внесок у збереження лезгинської мови і культури.
У 2015 році Азербайджанська державна національна бібліотека випустила книгу «Седагет Керімова. Бібліографія», присвячену життю і творчості автора. У тому ж році побачив світ «Лезгинсько-азербайджанський словник», укладений Седагет Керімовою і Музаффаром Меликмамедовим.
25 листопада 2015 року в Московському Будинку Національностей пройшов творчий вечір С. Керімової. У 2016 році Седагет Керімова випустила книгу під назвою «Сувар». Вона присвячена 20-річному ювілею відомого лезгинського ансамблю пісні і танцю «Сувар», засновником і художнім керівником якого є вона сама.
У 2017 році в Туреччині видана книга «Лезгіє». Перевів її турецькою мовою Абдулла Кубалі. Потім С. Керімова видала дві книги під назвою «Мій поетичний народ» присвячені лезгинському фольклору. Видавцем першої книги є Інститут Фольклору Азербайджанської Академії Наук, куди увійшли лезгинські народні віршики, а також переклади їх азербайджанською мовою, зроблені самою авторкою. А друга книга під назвою «Зі зорі халкь» вийшла у видавництві «Азербайджан» лезгинською мовою.
У 2018 році вийшла її книга під назвою «Зі манияр» (Мої пісні), куди увійшли тексти і ноти близько ста авторських пісень Седагет Керімової. У 2018 році в Оперній Студії Бакинській Консерваторії пройшов авторський вечір Седагет Керімової присвячений її 65-річному ювілею. Прозвучали вірші та пісні у виконанні шанувальників творчості авторки.
Журналістика
В 1969 році Седагет Керімова вступила на факультет журналістики Азербайджанського Державного Університету. Працювала позаштатним кореспондентом газети «Азербайджан генджлери» («Молодь Азербайджану») і кореспондентом газети «Рада кенді» ЦК КП Азербайджану. Після 17 років роботи в «Рада кенді» вона працювала заввідділу газети «Хаят» (нині «Азербайджан»), потім заступником головного редактора в міжнародній газеті «Гюнай». З 1997 року С. Керімова є головним редактором газети «Самур»
Вірші, оповідання, новели і повісті С. Керімової публікувалися на сторінках газет і журналів Азербайджану, а також альманахів «Зелені гілки», «Мак — прикраса гір» і «Нові голоси».
Літературна діяльність
Седагет Керімова є автором 26 опублікованих книг. Її перша збірка повістей та оповідань «Німий крик» вийшов в світло на азербайджанською мовою в 1985 році. У 1987 році була видана друга книга прози — «В одну весняну ніч». Більш ніж 30 віршів із збірки віршів «Сумні трелі» лягли в основу азербайджанських пісень. Велику популярність їй приніс роман «Блажная».
В 1995 році у видавництві «Азербайджан» вийшла в світ перша книга С. Керімової лезгинською мовою «Зіграй Лезгинку». У 1998 році була видана книга віршів і поем під назвою «Вставай, всесвіт, „Лезгинку“ танцюй». На видану в 2000 році збірку повістей та романів «На заході сонця» на сторінках газет і журналів було надруковано 54 рецензії.
Лезгинською мовою було видано збірку віршів «Ще одна весна» (2003), збірка повістей та оповідань «Холодне сонце» (2003), а також книга для дітей «Сонце посміхається» (2006). Російською мову були перекладені романи «Блажная», «Гріх», «Заповіт», «І минула печаль», «Серцю не накажеш» та «На заході» . Перша поетична збірка російською мовою — «За сімома горами».
У 2003 році Міністерство культури Азербайджану спільно з Азербайджанською державною бібліотекою імені М. Ф. Ахундова було видано методичний посібник під назвою «Седагет Керімова — 50», в якому розповідається про життя і творчість С. Керімовою. У тому ж році відомий письменник-журналіст Музаффер Мелікмамедов видав публіцистичну книгу «Седагет».
Протягом 10 років Керімова працювала над енциклопедичним збіркою «КцІар, кцІарвіяр — Qusar, qusarlılar» написаному двома мовами — лезгинською та азербайджанською. Збірник присвячений історії, культурі, традиціям жителів Кусарського району Азербайджану.
У 2012 році у видавництві «Зія» побачила світ книга «Ведмежий дощ», до якої увійшли два романи, чотири повісті та оповідання. Видавництво «Наука-Дагестан» видала книжку вибраних віршів і поем С. Керімової лезгинською мовою «Балада про мову» (ЧІалакай балада). Презентація відбулася у вересні 2012 року в Національній бібліотеці Республіки Дагестан імені Р. Гамзатова. На ній були присутні відомі поети, письменники, художники, журналісти з Махачкали, Баку, Дербента і т.д.
У 2013 році були видані книги «Біла печаль» і «Загублений щоденник». У 2015 році побачив світ «Лезгинсько-азербайджанський словник», укладений Седагет Керімовою та Музаффаром Мелікмамедовим. У 2016 році Седагет Керімова випустила книгу під назвою «Сувар». Вона присвячена 20-річному ювілею відомого Лезгинського ансамблю пісні і танцю «Сувар», засновником і художнім керівником якого є сама.
У 2017 році в Туреччині видана книга «Лезгіє». Переклав її турецькою мовою Абдулла Кубалі. Потім, Керімова видала дві книги під назвою «Мій поетичний народ» присвячені лезгинскому фольклору. Видавцем першої книги є Інститут Фольклору Азербайджанської Академії Наук, куди увійшли лезгинські народні віршики, а також переведення їх на азербайджанський мову, зроблений самим автором. А друга книга під назвою «Зі зорі халкь» вийшла у видавництві «Азербайджан» лезгинською мовою. У 2018 році вийшла її книга під назвою «Зі манияр» (Мої пісні), куди увійшли тексти і ноти близько ста авторських пісень Седагет Керімовою.
Нагороди та премії
- Премія «Золоте перо» Спілки Журналістів Азербайджану (1984).
- Премія імені Гасанбека Зардабі Спілки Журналістів Азербайджану (1993).
- Премія імені Хуршудбану Натаван Незалежної Профспілки ЗМІ Азербайджану.
- Премія імені Мехсети Гянджеві Незалежної Профспілки ЗМІ Азербайджану.
- Премія Миру Азербайджанського Національного Комітету Гельсінської Громадянської Асамблеї (2003),
- Почесне звання «Заслужений працівник культури Азербайджану». Присвоєно указом Президента Азербайджанської Республіки. (2005).
- Премія «Шарвілі» однойменного фонду Республіки Дагестан (2009).
- Медаль «За любов до рідної землі» Уряду Республіки Дагестан (2017).
Примітки
- Биография.
- . Центр Льва Гумилева в Азербайджане. 16 липня 2013. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
- . salamnews.ru. 5 червня 2013. Архів оригіналу за 24 Травня 2018. Процитовано 31 липня 2014.
- Райсама Фатуллаева (28 вересня 2012). . Федеральная лезгинская национально-культурная автономия. Архів оригіналу за 30 Червня 2018. Процитовано 31 липня 2014.
Посилання
- Вірші Седагет Керімової [ 30 Листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Седагет Керимова - Официальный сайт. Архів оригіналу за 15 Серпня 2019. Процитовано 31 липня 2014. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2020 Sedaget Kayinbekivna Kerimova lezg Sedaket Kajinbekan rush Kerimova azerb Sedaqet Qayinbey qizi Kerimova 30 travnya 1953 19530530 Azerbajdzhanska RSR SRSR lezginska poetesa pismennicya dramaturg publicist kompozitor i gromadskij diyach zasluzhenij pracivnik kulturi Azerbajdzhanu 2005 Pishe troma movami lezginskoyu azerbajdzhanskoyu i rosijskoyu Sedaget Kerimovalezgin Kerimrin Sedaket Kajinbekan rushNarodilasya30 travnya 1953 1953 05 30 71 rik d d Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina SRSR AzerbajdzhanDiyalnistpoetesa kompozitorkaAlma materBakinskij derzhavnij universitetMova tvorivazerbajdzhanska lezginska i rosijskaNagorodiSajt sedagetkerimova com U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kerimova Zasnovnicya i hudozhnij kerivnik lezginskogo ansamblyu pisni i tancyu Suvar yakim keruvala protyagom 20 rokiv 1996 2016 Avtorka scenariyu i rezhiserka desyatki dokumentalnih etnografichnih filmiv pro zhittya i pobut lezgin Azerbajdzhanu Ponad 100 pisen slova i muzika do yakih nalezhat Kerimovoyu vikonuyutsya bagatma vidomimi spivakami Azerbajdzhanu ZhittyepisSedaget Kerimova narodilasya 30 bereznya 1953 roku v Kusarskomu rajoni Azerbajdzhanskoyi ARSR U 1969 roci zakinchila Kusarsku serednyu shkolu 1 a u 1974 roci fakultet zhurnalistiki Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Z ditinstva zajmayetsya tvorchistyu Yiyi virshi opovidannya i statti pochali periodichno drukuvatisya v respublikanskih vidannyah koli Kerimovij bulo 13 rokiv Sedaget Kerimova avtorka 26 vidanih knig do yakih uvijshli virshi poemi opovidannya povisti romani ta p yesi avtora Vona avtor enciklopediyi KcIar kcIarviyar Qusar qusarlilar Kusari kusarci napisanoyi neyu lezginskoyu ta azerbajdzhanskoyu movami Do ciyeyi unikalnoyi knigi iz 700 storinok nad yakoyu vona pracyuvala protyagom 13 rokiv uvijshli cinni materiali z istoriyi etnografiyi kulturi i tradicij kusarciv Kniga takozh mistit u sobi cinni materiali pro istoriyu tradiciyi ta zvichayi lezginskogo narodu Cikavi doslidzhennya avtora yak istorika movoznavcya zhurnalista perekladacha fotografa a takozh lyudini sho dobre znaye i gliboko priv yazana do kusar Golovna perevaga enciklopediyi v tomu sho vona napisana dvoma movami lezginskoyu ta azerbajdzhanskoyu Dlya fahivciv sho zajmayutsya vivchennyam lezginskoyi ta azerbajdzhanskoyi mov cya kniga ye cinnoyu znahidkoyu V 2013 roci v Azerbajdzhanskij derzhavnij Filarmoniyi imeni M Magomayeva vidbuvsya urochistij vechir prisvyachenij 60 richnomu yuvileyu S Kerimovoyi Nobelivskij Informacijnij Centr Azerbajdzhanskoyi Respubliki vipustiv bibliografichnu knigu Zhittya i tvorchist Sedaget Kerimovoyi priurochenu do cogo yuvileyu Z yuvileyem yiyi privitav golova Lezginskogo nacionalnogo centru Sh Gasanov predstavniki diaspor z Turechchini Kirgizstanu Rosiyi tosho Radnik posla Rosijskoyi Federaciyi v Azerbajdzhani V Denisov vruchiv Sedaget Kerimovij Pochesnu Gramotu rosijskogo uryadu za yiyi vnesok u zberezhennya lezginskoyi movi i kulturi U 2015 roci Azerbajdzhanska derzhavna nacionalna biblioteka vipustila knigu Sedaget Kerimova Bibliografiya prisvyachenu zhittyu i tvorchosti avtora U tomu zh roci pobachiv svit Lezginsko azerbajdzhanskij slovnik ukladenij Sedaget Kerimovoyu i Muzaffarom Melikmamedovim 25 listopada 2015 roku v Moskovskomu Budinku Nacionalnostej projshov tvorchij vechir S Kerimovoyi U 2016 roci Sedaget Kerimova vipustila knigu pid nazvoyu Suvar Vona prisvyachena 20 richnomu yuvileyu vidomogo lezginskogo ansamblyu pisni i tancyu Suvar zasnovnikom i hudozhnim kerivnikom yakogo ye vona sama U 2017 roci v Turechchini vidana kniga Lezgiye Pereviv yiyi tureckoyu movoyu Abdulla Kubali Potim S Kerimova vidala dvi knigi pid nazvoyu Mij poetichnij narod prisvyacheni lezginskomu folkloru Vidavcem pershoyi knigi ye Institut Folkloru Azerbajdzhanskoyi Akademiyi Nauk kudi uvijshli lezginski narodni virshiki a takozh perekladi yih azerbajdzhanskoyu movoyu zrobleni samoyu avtorkoyu A druga kniga pid nazvoyu Zi zori halk vijshla u vidavnictvi Azerbajdzhan lezginskoyu movoyu U 2018 roci vijshla yiyi kniga pid nazvoyu Zi maniyar Moyi pisni kudi uvijshli teksti i noti blizko sta avtorskih pisen Sedaget Kerimovoyi U 2018 roci v Opernij Studiyi Bakinskij Konservatoriyi projshov avtorskij vechir Sedaget Kerimovoyi prisvyachenij yiyi 65 richnomu yuvileyu Prozvuchali virshi ta pisni u vikonanni shanuvalnikiv tvorchosti avtorki ZhurnalistikaV 1969 roci Sedaget Kerimova vstupila na fakultet zhurnalistiki Azerbajdzhanskogo Derzhavnogo Universitetu Pracyuvala pozashtatnim korespondentom gazeti Azerbajdzhan gendzhleri Molod Azerbajdzhanu i korespondentom gazeti Rada kendi CK KP Azerbajdzhanu Pislya 17 rokiv roboti v Rada kendi vona pracyuvala zavviddilu gazeti Hayat nini Azerbajdzhan potim zastupnikom golovnogo redaktora v mizhnarodnij gazeti Gyunaj Z 1997 roku S Kerimova ye golovnim redaktorom gazeti Samur Virshi opovidannya noveli i povisti S Kerimovoyi publikuvalisya na storinkah gazet i zhurnaliv Azerbajdzhanu a takozh almanahiv Zeleni gilki Mak prikrasa gir i Novi golosi Literaturna diyalnistSedaget Kerimova ye avtorom 26 opublikovanih knig Yiyi persha zbirka povistej ta opovidan Nimij krik vijshov v svitlo na azerbajdzhanskoyu movoyu v 1985 roci U 1987 roci bula vidana druga kniga prozi V odnu vesnyanu nich Bilsh nizh 30 virshiv iz zbirki virshiv Sumni treli lyagli v osnovu azerbajdzhanskih pisen Veliku populyarnist yij prinis roman Blazhnaya V 1995 roci u vidavnictvi Azerbajdzhan vijshla v svit persha kniga S Kerimovoyi lezginskoyu movoyu Zigraj Lezginku U 1998 roci bula vidana kniga virshiv i poem pid nazvoyu Vstavaj vsesvit Lezginku tancyuj Na vidanu v 2000 roci zbirku povistej ta romaniv Na zahodi soncya na storinkah gazet i zhurnaliv bulo nadrukovano 54 recenziyi Lezginskoyu movoyu bulo vidano zbirku virshiv She odna vesna 2003 zbirka povistej ta opovidan Holodne sonce 2003 a takozh kniga dlya ditej Sonce posmihayetsya 2006 Rosijskoyu movu buli perekladeni romani Blazhnaya Grih Zapovit I minula pechal Sercyu ne nakazhesh ta Na zahodi Persha poetichna zbirka rosijskoyu movoyu Za simoma gorami U 2003 roci Ministerstvo kulturi Azerbajdzhanu spilno z Azerbajdzhanskoyu derzhavnoyu bibliotekoyu imeni M F Ahundova bulo vidano metodichnij posibnik pid nazvoyu Sedaget Kerimova 50 v yakomu rozpovidayetsya pro zhittya i tvorchist S Kerimovoyu U tomu zh roci vidomij pismennik zhurnalist Muzaffer Melikmamedov vidav publicistichnu knigu Sedaget Protyagom 10 rokiv Kerimova pracyuvala nad enciklopedichnim zbirkoyu KcIar kcIarviyar Qusar qusarlilar napisanomu dvoma movami lezginskoyu ta azerbajdzhanskoyu Zbirnik prisvyachenij istoriyi kulturi tradiciyam zhiteliv Kusarskogo rajonu Azerbajdzhanu U 2012 roci u vidavnictvi Ziya pobachila svit kniga Vedmezhij dosh do yakoyi uvijshli dva romani chotiri povisti ta opovidannya Vidavnictvo Nauka Dagestan vidala knizhku vibranih virshiv i poem S Kerimovoyi lezginskoyu movoyu Balada pro movu ChIalakaj balada Prezentaciya vidbulasya u veresni 2012 roku v Nacionalnij biblioteci Respubliki Dagestan imeni R Gamzatova Na nij buli prisutni vidomi poeti pismenniki hudozhniki zhurnalisti z Mahachkali Baku Derbenta i t d U 2013 roci buli vidani knigi Bila pechal i Zagublenij shodennik U 2015 roci pobachiv svit Lezginsko azerbajdzhanskij slovnik ukladenij Sedaget Kerimovoyu ta Muzaffarom Melikmamedovim U 2016 roci Sedaget Kerimova vipustila knigu pid nazvoyu Suvar Vona prisvyachena 20 richnomu yuvileyu vidomogo Lezginskogo ansamblyu pisni i tancyu Suvar zasnovnikom i hudozhnim kerivnikom yakogo ye sama U 2017 roci v Turechchini vidana kniga Lezgiye Pereklav yiyi tureckoyu movoyu Abdulla Kubali Potim Kerimova vidala dvi knigi pid nazvoyu Mij poetichnij narod prisvyacheni lezginskomu folkloru Vidavcem pershoyi knigi ye Institut Folkloru Azerbajdzhanskoyi Akademiyi Nauk kudi uvijshli lezginski narodni virshiki a takozh perevedennya yih na azerbajdzhanskij movu zroblenij samim avtorom A druga kniga pid nazvoyu Zi zori halk vijshla u vidavnictvi Azerbajdzhan lezginskoyu movoyu U 2018 roci vijshla yiyi kniga pid nazvoyu Zi maniyar Moyi pisni kudi uvijshli teksti i noti blizko sta avtorskih pisen Sedaget Kerimovoyu Nagorodi ta premiyiPremiya Zolote pero Spilki Zhurnalistiv Azerbajdzhanu 1984 Premiya imeni Gasanbeka Zardabi Spilki Zhurnalistiv Azerbajdzhanu 1993 Premiya imeni Hurshudbanu Natavan Nezalezhnoyi Profspilki ZMI Azerbajdzhanu Premiya imeni Mehseti Gyandzhevi Nezalezhnoyi Profspilki ZMI Azerbajdzhanu Premiya Miru Azerbajdzhanskogo Nacionalnogo Komitetu Gelsinskoyi Gromadyanskoyi Asambleyi 2003 Pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik kulturi Azerbajdzhanu Prisvoyeno ukazom Prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki 2005 Premiya Sharvili odnojmennogo fondu Respubliki Dagestan 2009 Medal Za lyubov do ridnoyi zemli Uryadu Respubliki Dagestan 2017 PrimitkiBiografiya Centr Lva Gumileva v Azerbajdzhane 16 lipnya 2013 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2014 salamnews ru 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 24 Travnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2014 Rajsama Fatullaeva 28 veresnya 2012 Federalnaya lezginskaya nacionalno kulturnaya avtonomiya Arhiv originalu za 30 Chervnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2014 PosilannyaVirshi Sedaget Kerimovoyi 30 Listopada 2017 u Wayback Machine ros Sedaget Kerimova Oficialnyj sajt Arhiv originalu za 15 Serpnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2014 ros