Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наскельні малюнки Гобустана азерб Qobustan petroqlifləri розташовані на території Гобустанського заповідника в Азербайдж

Наскельні малюнки в Гобустані

Наскельні малюнки в Гобустані

Наскельні малюнки Гобустана (азерб. Qobustan petroqlifləri) — розташовані на території Гобустанського заповідника в Азербайджані наскельні зображення. Малюнки Гобустана вибиті і видряпані на скелях у період від раннього неоліту до середньовіччя. Їх налічується більше 6000, серед яких є малюнки, вік яких не менше 25 тисяч років.

Наскельні малюнки в Гобустані
image
40°07′30″ пн. ш. 49°22′30″ сх. д. / 40.125000000028° пн. ш. 49.375000000028° сх. д. / 40.125000000028; 49.375000000028Координати: 40°07′30″ пн. ш. 49°22′30″ сх. д. / 40.125000000028° пн. ш. 49.375000000028° сх. д. / 40.125000000028; 49.375000000028
Країнаimage Азербайджан
image
image
Наскельні малюнки в Гобустані
Наскельні малюнки в Гобустані (Азербайджан)
image Медіафайли у Вікісховищі

Дослідження

Про гобустанські петрогліфи російські вчені знали ще в 40-х роках XIX століття.

1939 року азербайджанський археолог Ісхак Джафарзаде почав дослідження зображень, задокументувавши близько 3 500 наскельних малюнків.

В архівах Петербурзької Академії наук навіть було 3-4 звіти з цієї теми. Англійські інженери-нафтовики запрошували в ці місця професора з Оксфордського університету. Біля входу в головну печеру є російськомовний напис 1905 року, в якому сказано, що в цих місцях побував якийсь Крузе. Зображення човнів вивчав також норвезький дослідник Тур Хеєрдал.

Опис

Наскельні малюнки розташовані на території декількох гір: Беюкдаш (Великий Камінь), Кічикдаш (Малий Камінь) і навколо напівкруглої, найбільшої гори — Кянізадаг — грязьового вулкана. Дивовижні малюнки зустрічаються переважно в печерах, на уламках скель.

Малюнки зображають господарське життя, побут, магічні і тотемічні уявлення давніх людей, їхні релігійні обряди, сцени полювання на різних диких тварин тощо. Зустрічаються зображення чоловіків і жінок, сцени рибальства, різних диких тварин. Також можна зустріти зображення мисливців, що скачуть на конях, самотню богатирську постать женця з серпом, хороводи фігур танцюристів, човни з веслярами й солярні знаки. Сцени з танцями зображені на Беюкдаші і, ймовірно, відносяться до III—II тисячоліть до н. е. За датуванням, перші малюнки були більшого розміру, а в пізніші століття, в епоху бронзи і далі, розмір малюнків зменшувався. У ранньому середньовіччі, в VIII—IX століттях, і в пізню епоху через те, що господарська роль полювання зменшувалася, а перенесення зображень на керамічні та металеві вироби почастішало, а також завдяки поширенню ісламу, який забороняв зображення людей і тварин, малюнки на скелях стали спрощуватися до такої міри, що ставали схематичними.

В районі Гобустана висікання на скелях малюнків пастухами зберігалося до кінця XIX століття, а в окремих випадках і довше.

Зображені чоловіки, в обов'язковому порядку, були в мисливському образі і мали лук і стріли. Зростом вони були високі, тілом стрункі. Також є зображення сцен сутичок, де в руках у чоловіків намальовані палиці або ножі.

Жінки зображені як представниці матріархату — повні, так і жінки-воїни з тонкою талією і луками. Такі малюнки зустрічаються у печері "Сім красунь".

Серед малюнків також можна зустріти зображення таких видів тварин, як дикі кози, олені, джейрани, коні, а також леви та інші. Є немало зображень птахів, морських тварин — риб, змій і т.д. Крім диких тварин, намальовані також одомашнені, наприклад, приручені собаки.

В наскельних малюнках також відбито скотарсько-землеробське господарство регіону.

Серед наскельних малюнків Язилитепе і Беюкдаша, які відносяться до III—II тисячоліть до н. е, можна зустріти сцени кінного полювання на таких тварин, як антилопа, олень, коза тощо. Зображено речі: тризубці, списи, аркани і багато іншого. Крім того були також малюнки пронизаних списом тварин, що, ймовірно, символізує магічні ритуали.

На наскельних малюнках Беюкдаша зображено різні човни, в носовій частині деяких зображено сонце (в бронзову епоху на території сучасного Азербайджану був поширений культ Сонця), а також люди з луками.

Внесення в список ЮНЕСКО

Починаючи із 2002 року, урядом Азербайджану було надано до ЮНЕСКО пакет необхідних документів, стосовно включення деякої частини заповідника(територія наскельних малюнків), площею 537 га. В 2006 році було підготовлено і надано ЮНЕСКО план управління і деяка робота щодо номінації . Саме в цей період, за підтримки Гейдара Алієва та Мехрібан Алієвої до заповідника було запрошено тодішнього головного директора ЮНЕСКО — Мацуура Коіхіро(генеральний директор ЮНЕСКО із 1999—2009). Він був ознайомлений із пам'ятками , а експерти із ЮНЕСКО та ІКОМОС підтримали ініціативу . Під час , що проходила із 23 червня по 2 липня 2007 року в місті Крайстчерч (Нова Зеландія), культурний пейзаж наскельних малюнків Гобустану було внесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Хейердал, 2002, с. 43.
  2. Мамедов И. М. История Азербайджана (с древнейших времён до наших дней). — Б. : Маариф, 2009. — С. 11.
  3. Алиев, 1991, с. 177.
  4. Мухина, 1984, с. 93.
  5. Джафарзаде, 1973, с. 14-18.
  6. Ашурбейли, 1990, с. 7.
  7. Василий Голованов. Архівована копія. — Новое Литературное Обозрение, 2014-12-18. — 1678 с. — . з джерела 9 червня 2020
  8. Sherri Liberman. A Historical Atlas of Azerbaijan. — The Rosen Publishing Group, Inc, 2003-12-15. — 78 с. — .
  9. Betty Blair. Thor Heyerdahl in Baku. Norwegian Archeologist Identifies Azerbaijan as Early Cradle of Civilization // Azerbaijan International : журнал. — . — No. 7.3. — P. 96-97. з джерела 19 липня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
  10. Ersin Alok. Petroglyphs of Gobustan. — Azärinşaat, 2011. — 129 с.

Література

Книги
  • Джафарзаде И. М. Гобустан. Наскальные изображения. — Баку : Элм, 1973. — 198 с.
  • Памятники первобытного искусства на территории СССР / Под ред. . — Москва : Наука, 1980. — 136 с.
  • Ашурбейли С. Б. Экономические и культурные связи Азербайджана с Индией в средние века. — Баку : Элм, 1990. — 149 с.
  • Алиев В. Г. Культура эпохи средней бронзы Азербайджана. Баку. — Баку : Элм, 1991.
Статті
  • Ҹәфәрзадә И. М. Гобыстан гаяларында тәсвирләр // Материалы по истории Азербайджана. Труды Музея истории Азербайджана. — Баку, 1957. — Т. II.(азерб.)
  • Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана // Труды Института истории Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — Т. XIII.
  • Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана (Азерб. ССР) // Археологические исследования в Азербайджане. — Баку, 1965. — С. 18-29.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические работы в Гобустане // Археологические открытия 1969 года. — Москва, 1969.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологическая работа 1977 года в Гобустане // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1980.
  • Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические исследование в Гобустане в 1978 году // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1982.
  • Мухина Е. В. Каменная летопись Гобустана // Наука в СССР. — 1984. — № 2. — С. 84-95.
  • Хейердал Т. Наскальные рисунки Гобустана // Наедине с совестью : сборник статей. — Москва : Мусагет, 2002. — С. 43-49. — .
  • Алиев В. Г. Духовный мир конных и лодочных охотников эпохи бронзы Азербайджана // IRS-Наследие. — 2008. — № 36. — С. 20-24.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naskelni malyunki Gobustana azerb Qobustan petroqlifleri roztashovani na teritoriyi Gobustanskogo zapovidnika v Azerbajdzhani naskelni zobrazhennya Malyunki Gobustana vibiti i vidryapani na skelyah u period vid rannogo neolitu do serednovichchya Yih nalichuyetsya bilshe 6000 sered yakih ye malyunki vik yakih ne menshe 25 tisyach rokiv Naskelni malyunki v Gobustani40 07 30 pn sh 49 22 30 sh d 40 125000000028 pn sh 49 375000000028 sh d 40 125000000028 49 375000000028 Koordinati 40 07 30 pn sh 49 22 30 sh d 40 125000000028 pn sh 49 375000000028 sh d 40 125000000028 49 375000000028Krayina AzerbajdzhanNaskelni malyunki v GobustaniNaskelni malyunki v Gobustani Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiDoslidzhennyaPro gobustanski petroglifi rosijski vcheni znali she v 40 h rokah XIX stolittya 1939 roku azerbajdzhanskij arheolog Ishak Dzhafarzade pochav doslidzhennya zobrazhen zadokumentuvavshi blizko 3 500 naskelnih malyunkiv V arhivah Peterburzkoyi Akademiyi nauk navit bulo 3 4 zviti z ciyeyi temi Anglijski inzheneri naftoviki zaproshuvali v ci miscya profesora z Oksfordskogo universitetu Bilya vhodu v golovnu pecheru ye rosijskomovnij napis 1905 roku v yakomu skazano sho v cih miscyah pobuvav yakijs Kruze Zobrazhennya chovniv vivchav takozh norvezkij doslidnik Tur Heyerdal OpisNaskelni malyunki roztashovani na teritoriyi dekilkoh gir Beyukdash Velikij Kamin Kichikdash Malij Kamin i navkolo napivkrugloyi najbilshoyi gori Kyanizadag gryazovogo vulkana Divovizhni malyunki zustrichayutsya perevazhno v pecherah na ulamkah skel Malyunki zobrazhayut gospodarske zhittya pobut magichni i totemichni uyavlennya davnih lyudej yihni religijni obryadi sceni polyuvannya na riznih dikih tvarin tosho Zustrichayutsya zobrazhennya cholovikiv i zhinok sceni ribalstva riznih dikih tvarin Takozh mozhna zustriti zobrazhennya mislivciv sho skachut na konyah samotnyu bogatirsku postat zhencya z serpom horovodi figur tancyuristiv chovni z veslyarami j solyarni znaki Sceni z tancyami zobrazheni na Beyukdashi i jmovirno vidnosyatsya do III II tisyacholit do n e Za datuvannyam pershi malyunki buli bilshogo rozmiru a v piznishi stolittya v epohu bronzi i dali rozmir malyunkiv zmenshuvavsya U rannomu serednovichchi v VIII IX stolittyah i v piznyu epohu cherez te sho gospodarska rol polyuvannya zmenshuvalasya a perenesennya zobrazhen na keramichni ta metalevi virobi pochastishalo a takozh zavdyaki poshirennyu islamu yakij zaboronyav zobrazhennya lyudej i tvarin malyunki na skelyah stali sproshuvatisya do takoyi miri sho stavali shematichnimi V rajoni Gobustana visikannya na skelyah malyunkiv pastuhami zberigalosya do kincya XIX stolittya a v okremih vipadkah i dovshe Zobrazheni choloviki v obov yazkovomu poryadku buli v mislivskomu obrazi i mali luk i strili Zrostom voni buli visoki tilom strunki Takozh ye zobrazhennya scen sutichok de v rukah u cholovikiv namalovani palici abo nozhi Zhinki zobrazheni yak predstavnici matriarhatu povni tak i zhinki voyini z tonkoyu taliyeyu i lukami Taki malyunki zustrichayutsya u pecheri Sim krasun Sered malyunkiv takozh mozhna zustriti zobrazhennya takih vidiv tvarin yak diki kozi oleni dzhejrani koni a takozh levi ta inshi Ye nemalo zobrazhen ptahiv morskih tvarin rib zmij i t d Krim dikih tvarin namalovani takozh odomashneni napriklad prirucheni sobaki V naskelnih malyunkah takozh vidbito skotarsko zemlerobske gospodarstvo regionu Sered naskelnih malyunkiv Yazilitepe i Beyukdasha yaki vidnosyatsya do III II tisyacholit do n e mozhna zustriti sceni kinnogo polyuvannya na takih tvarin yak antilopa olen koza tosho Zobrazheno rechi trizubci spisi arkani i bagato inshogo Krim togo buli takozh malyunki pronizanih spisom tvarin sho jmovirno simvolizuye magichni rituali Na naskelnih malyunkah Beyukdasha zobrazheno rizni chovni v nosovij chastini deyakih zobrazheno sonce v bronzovu epohu na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu buv poshirenij kult Soncya a takozh lyudi z lukami Vnesennya v spisok YuNESKOPochinayuchi iz 2002 roku uryadom Azerbajdzhanu bulo nadano do YuNESKO paket neobhidnih dokumentiv stosovno vklyuchennya deyakoyi chastini zapovidnika teritoriya naskelnih malyunkiv plosheyu 537 ga V 2006 roci bulo pidgotovleno i nadano YuNESKO plan upravlinnya i deyaka robota shodo nominaciyi Same v cej period za pidtrimki Gejdara Aliyeva ta Mehriban Aliyevoyi do zapovidnika bulo zaprosheno todishnogo golovnogo direktora YuNESKO Macuura Koihiro generalnij direktor YuNESKO iz 1999 2009 Vin buv oznajomlenij iz pam yatkami a eksperti iz YuNESKO ta IKOMOS pidtrimali iniciativu Pid chas sho prohodila iz 23 chervnya po 2 lipnya 2007 roku v misti Krajstcherch Nova Zelandiya kulturnij pejzazh naskelnih malyunkiv Gobustanu bulo vneseno do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKOGalereyaDiv takozhPechernij zhivopis Petroglif ru PrimitkiHejerdal 2002 s 43 Mamedov I M Istoriya Azerbajdzhana s drevnejshih vremyon do nashih dnej B Maarif 2009 S 11 Aliev 1991 s 177 Muhina 1984 s 93 Dzhafarzade 1973 s 14 18 Ashurbejli 1990 s 7 Vasilij Golovanov Arhivovana kopiya Novoe Literaturnoe Obozrenie 2014 12 18 1678 s ISBN 9785444803561 z dzherela 9 chervnya 2020 Sherri Liberman A Historical Atlas of Azerbaijan The Rosen Publishing Group Inc 2003 12 15 78 s ISBN 9780823944972 Betty Blair Thor Heyerdahl in Baku Norwegian Archeologist Identifies Azerbaijan as Early Cradle of Civilization Azerbaijan International zhurnal No 7 3 P 96 97 z dzherela 19 lipnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Ersin Alok Petroglyphs of Gobustan Azarinsaat 2011 129 s LiteraturaKnigiDzhafarzade I M Gobustan Naskalnye izobrazheniya Baku Elm 1973 198 s Pamyatniki pervobytnogo iskusstva na territorii SSSR Pod red Moskva Nauka 1980 136 s Ashurbejli S B Ekonomicheskie i kulturnye svyazi Azerbajdzhana s Indiej v srednie veka Baku Elm 1990 149 s Aliev V G Kultura epohi srednej bronzy Azerbajdzhana Baku Baku Elm 1991 StattiҸәfәrzadә I M Gobystan gayalarynda tәsvirlәr Materialy po istorii Azerbajdzhana Trudy Muzeya istorii Azerbajdzhana Baku 1957 T II azerb Dzhafarzade I M Naskalnye izobrazheniya Kobystana Trudy Instituta istorii Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1958 T XIII Dzhafarzade I M Naskalnye izobrazheniya Kobystana Azerb SSR Arheologicheskie issledovaniya v Azerbajdzhane Baku 1965 S 18 29 Rustamov D N Muradova F M Arheologicheskie raboty v Gobustane Arheologicheskie otkrytiya 1969 goda Moskva 1969 Rustamov D N Muradova F M Arheologicheskaya rabota 1977 goda v Gobustane Arheologicheskie i etnograficheskie izyskaniya v Azerbajdzhane Baku Elm 1980 Rustamov D N Muradova F M Arheologicheskie issledovanie v Gobustane v 1978 godu Arheologicheskie i etnograficheskie izyskaniya v Azerbajdzhane Baku Elm 1982 Muhina E V Kamennaya letopis Gobustana Nauka v SSSR 1984 2 S 84 95 Hejerdal T Naskalnye risunki Gobustana Naedine s sovestyu sbornik statej Moskva Musaget 2002 S 43 49 ISBN 5 85164 082 0 Aliev V G Duhovnyj mir konnyh i lodochnyh ohotnikov epohi bronzy Azerbajdzhana IRS Nasledie 2008 36 S 20 24

Дата публікації:
Топ