Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келдиш нагороди та премії Сайт Науковий керівник наукова сфера Знамени

Келдиш Юрій Всеволодович

Келдиш Юрій Всеволодович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келдиш.

Келдиш Юрій Всеволодович
рос. Юрий Всеволодович Келдыш
Народився 16 (29) серпня 1907(1907-08-29)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 11 грудня 1995(1995-12-11) (88 років)
Москва,
Російська Федерація
Поховання Нове Донське кладовище
Країна image СРСР
Діяльність музикознавець, історик
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1930)
Галузь музикознавець[d] і музичний педагог[d]
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
d
Большая Российская энциклопедия
Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Російський державний інститут сценічних мистецтв
d
Музична академія
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d] (1947)
Членство Спілка композиторів СРСР
Російська асоціація пролетарських музикантів (1932)
Британська академія
Партія КПРС
Відомий завдяки: фахівець з історії та розвитку російського музичного мистецтва
Батько d
Брати, сестри Келдиш Мстислав Всеволодович
Келдиш Людмила Всеволодівна
Діти d
Нагороди
image image
image image

Юрій (Георгій) Всеволодович Келдиш (16 (29) серпня 1907, Санкт-Петербург, — 11 грудня 1995, Москва) — радянський музикознавець. доктор мистецтвознавства (1947). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1966). Старший брат М. В. Келдиша.

Біографія

Юрій Келдиш народився в Санкт-Петербурзі, в родині вченого .

1930 року закінчив науково-композиторський факультет Московської консерваторії, де його наставником був М. В. Іванов-Борецький.

У 1930 — 1950 роках викладав у консерваторії історію російської музики.

В 1926 — 1932 роках був членом РАПМ і 1929 року виступив з різкою критикою балету Сергія Прокоф'єва , про який писав, що він навіть без хореографії накладає буржуазне капіталістичне мислення на пролетарську тему і, таким чином, проявляє вороже ставлення до радянської дійсності. Через піввіку Ю. В. Келдиш писав: «Судження теоретиків РАПМ страждали вульгарним социологизмом та часто бували несправедливі по відношенню до найвизначніших представників радянської музики та передових художників зарубіжних країн <...>. Багато цінних явищ класичного музичного мистецтва оголошувалися ідейно чужими пролетаріату. Однією з серйозних помилок РАПМ була недооцінка питань майстерності та великих музичних форм, причому масова пісня розглядалася як "основна ланка" творчості композиторів». Після розпуску РАПМ Келдиш став членом Спілки радянських композиторів, пізніше перейменованого в Спілки композиторів СРСР.

1940 року Келдиш захистив в Московській консерваторії кандидатську дисертацію «Нариси з історії російської музики другої половини XIX століття (Музичне життя 60-х років XIX століття. М. А. Балакірєв — Ц. А. Кюї — М. П. Мусоргський — А. П. Бородін)», 1947 року — докторську дисертацію на тему «Художнє світогляд В. В. Стасова», рік по тому отримав звання професора.

У 1946 — 1949 роках очолював кафедру історії російської музики в Московській консерваторії.

Одночасно в 1946 — 1950 роках був старшим науковим співробітником .

З 1949 року був членом головної редакції першого видання Великої радянської енциклопедії.

З 1950 року Келдиш працював в Ленінграді, до 1957 року був професором кафедри історії музики Ленінградської консерваторії; одночасно в 1950 — 1957 роках працював в Ленінградському театральному інституті ім. А. М. Островського, був професором та заступником директора з наукової частини, з 1955 року — директором інституту.

Починаючи з 1957 року знову працював у Москві, був старшим науковим співробітником Інституту історії мистецтв, в 1961 — 1974 роках завідував в інституті сектором історії музики народів СРСР.

У 1957 — 1961 роках — головний редактор журналу «Советская музыка».

У 1958 — 1965 роках — член Вищої атестаційної комісії Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР.

З 1984 року — головний науковий співробітник ВНДІ мистецтвознавства (з 1990 року — Державний інститут мистецтвознавства).

В 1974 — 1984 роках Келдиш був секретарем Правління Спілки композиторів СРСР, з 1976 року — членом-кореспондентом Британської академії. З 1971 року був також членом Комітету з Ленінських та Державних премій при Раді Міністрів СРСР.

Серед учнів Келдиша — Т. Владишевська, Є. Добриніна, С. Звєрєва, А. Кандинський, Ю. Корєв, Є. Левашов, А. Сохор.

Помер у Москві 11 грудня 1995 року; похований на Новому Донському кладовищі.

Сім'я

Молодшим братом Юрія Келдиша був видатний радянський вчений М. В. Келдиш.

Дочка — (Келдиш), театрознавець.

Наукова діяльність

Область наукових інтересів Келдиша охоплювала насамперед історію та розвиток російського музичного мистецтва. Серед композиторів, чию творчість він досліджував — М. П. Мусоргський, П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, а також російська музика XVIII століття.

Одним з перших в СРСР Келдиш почав досліджувати російську церковну музику, підготував до видання масштабну серію публікацій «Пам'ятки російського музичного мистецтва» (випуски 1-4) про світські та духовні творах XVI — XVIII століть. Під його редакцією вийшла друком десятитомна праця «Історія російської музики» (1984 — 1997) і найбільше радянське музичне видання — «Музична енциклопедія» у шести томах (1973 — 1982), а також Музичний енциклопедичний словник.

Твори

  • Романсовая лирика Мусоргского. М., 1933;
  • М. П. Мусоргский и А. А. Голенищев-Кутузов // Письма М. П. Мусоргского к А. А. Голенищеву-Кутузову. М., 1939;
  • Музыкальная культура 1860-х годов // История русской музыки. Т. 2. М., 1940;
  • История русской музыки. Т. 1-3. М., 1947—1954;
  • Идейно-общественные предпосылки развития русской музыки в конце XVIII и начале ХХ века // Очерки истории русской музыки. 1790—1825. Л., 1956;
  • Симфоническое творчество А. К. Глазунова // Глазунов. Исследования. Материалы. Публикации. Письма. Т. 1. Л., 1959;
  • Некоторые вопросы истории советской музыки // Вопросы музыкознания. Т. 3. М., 1960;
  • Критика и журналистика / Избр. статьи. М., 1963;
  • Русская музыка XVIII века. М., 1965;
  • Об изучении древнерусского певческого искусства // Н. Успенский. Древнерусское певческое искусство. М., 1965;
  • Данте в русской музыке // Данте и славяне. М., 1965;
  • Неизвестная опера русского композитора // СМ. 1966. ¹12; 100 лет Московской консерватории. 1866—1966. Краткий исторический очерк. М., 1966;
  • М. В. Иванов-Борецкий // Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории. М., 1966;
  • Русская музыка на рубеже двух столетий // Русская художественная культура XIX — начала XX веков (1895—1907). Кн. 1. М., 1968. Кн. 3. М., 1977;
  • Введение, Заключение // История музыки народов СССР. Т. 1. М., 1970;
  • Опера // Там же. Т. 4. М., 1973;
  • Рахманинов и его время. М., 1973;
  • Проблема стилей в русской музыке XVII—XVIII веков // СМ. 1973. ¹10;
  • Е. И. Фомин. «Ямщики на подставе». Памятники русского музыкального искусства. М., 1977;
  • Очерки и исследования по истории русской музыки. М., 1978;
  • История русской музыки. Т. 1: Древняя Русь XI—XVII веков. М., 1983;
  • Асафьев — критик и строитель советской музыкальной культуры // Б. В. Асафьев и советская музыкальная культура. М., 1986;
  • Возникновение и развитие русской оперы в XVIII веке // Musica Antiqua Europae Orientalis / Acta scientifice. Congressus 1. Bydgoszcz, 66. Warsz., 1966;
  • Об исторических корнях канта // Musica Antiqua Europae Orientalis / Acta scientifice. Congressus II. Bydgoszcz, 1969;
  • Die Symhonie in Russland (Die Welt der Symhonie). Hamburg, 1972

Нагороди та премії

Примітки

  1. Ямпольский И. М. Музыкальна энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. 1973 — 1982. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 2 липня 2013.
  2. . Персоналии. Московская кончерватория им. П. И. Чайковского (официальный сайт). Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 29 травня 2013.
  3. Ю.Келдыш, «Балет „Стальной скок“ и его автор — Прокофьев», «Пролетарский музыкант», 1929, 6, с. 12-19
  4. [en], The People’s Artist: Prokofiev’s Soviet Years. New York: Oxford University Press, 2009, c. 12, 411
  5. Келдыш Ю. В. . Музыкальна энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. 1973 — 1982. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 2 липня 2013.

Література

  • Георгий (Юрий) Всеволодович Келдыш. Материалы и документы. К 100-летию со дня рождения / Ред.-сост. Н. Е. Тетерина. М.: Федеральное агентство по культуре и кинематографии / Государственный институт искусствознания, 2007. 104 с. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Ямпольский И. М. Советская музыка // Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор, 1981. Т. 5.
  • Большой ученый, прекрасный человек // Музыкальная академия. 1995. № 12.
  • Келдышевский сборник. Музыкально-исторические чтения «Памяти Ю. В. Келдыша». 1997. М., 1999.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Keldish nagorodi ta premiyi Sajt Naukovij kerivnik naukova sfera Znameniti uchni Vikiteka Shirina rozpisu misce roboti Rozpis vchenij stupin Keldish Yurij Vsevolodovichros Yurij Vsevolodovich KeldyshNarodivsya 16 29 serpnya 1907 1907 08 29 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 11 grudnya 1995 1995 12 11 88 rokiv Moskva Rosijska FederaciyaPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina SRSRDiyalnist muzikoznavec istorikAlma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1930 Galuz muzikoznavec d i muzichnij pedagog d Zaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo d Bolshaya Rossijskaya enciklopediya Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo Korsakova Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectv d Muzichna akademiyaNaukovij stupin doktor mistectvoznavstva d 1947 Chlenstvo Spilka kompozitoriv SRSR Rosijska asociaciya proletarskih muzikantiv 1932 Britanska akademiyaPartiya KPRSVidomij zavdyaki fahivec z istoriyi ta rozvitku rosijskogo muzichnogo mistectvaBatko dBrati sestri Keldish Mstislav Vsevolodovich Keldish Lyudmila VsevolodivnaDiti dNagorodi Yurij Georgij Vsevolodovich Keldish 16 29 serpnya 1907 Sankt Peterburg 11 grudnya 1995 Moskva radyanskij muzikoznavec doktor mistectvoznavstva 1947 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1966 Starshij brat M V Keldisha BiografiyaYurij Keldish narodivsya v Sankt Peterburzi v rodini vchenogo 1930 roku zakinchiv naukovo kompozitorskij fakultet Moskovskoyi konservatoriyi de jogo nastavnikom buv M V Ivanov Boreckij U 1930 1950 rokah vikladav u konservatoriyi istoriyu rosijskoyi muziki V 1926 1932 rokah buv chlenom RAPM i 1929 roku vistupiv z rizkoyu kritikoyu baletu Sergiya Prokof yeva pro yakij pisav sho vin navit bez horeografiyi nakladaye burzhuazne kapitalistichne mislennya na proletarsku temu i takim chinom proyavlyaye vorozhe stavlennya do radyanskoyi dijsnosti Cherez pivviku Yu V Keldish pisav Sudzhennya teoretikiv RAPM strazhdali vulgarnim sociologizmom ta chasto buvali nespravedlivi po vidnoshennyu do najviznachnishih predstavnikiv radyanskoyi muziki ta peredovih hudozhnikiv zarubizhnih krayin lt gt Bagato cinnih yavish klasichnogo muzichnogo mistectva ogoloshuvalisya idejno chuzhimi proletariatu Odniyeyu z serjoznih pomilok RAPM bula nedoocinka pitan majsternosti ta velikih muzichnih form prichomu masova pisnya rozglyadalasya yak osnovna lanka tvorchosti kompozitoriv Pislya rozpusku RAPM Keldish stav chlenom Spilki radyanskih kompozitoriv piznishe perejmenovanogo v Spilki kompozitoriv SRSR 1940 roku Keldish zahistiv v Moskovskij konservatoriyi kandidatsku disertaciyu Narisi z istoriyi rosijskoyi muziki drugoyi polovini XIX stolittya Muzichne zhittya 60 h rokiv XIX stolittya M A Balakiryev C A Kyuyi M P Musorgskij A P Borodin 1947 roku doktorsku disertaciyu na temu Hudozhnye svitoglyad V V Stasova rik po tomu otrimav zvannya profesora U 1946 1949 rokah ocholyuvav kafedru istoriyi rosijskoyi muziki v Moskovskij konservatoriyi Odnochasno v 1946 1950 rokah buv starshim naukovim spivrobitnikom Z 1949 roku buv chlenom golovnoyi redakciyi pershogo vidannya Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Z 1950 roku Keldish pracyuvav v Leningradi do 1957 roku buv profesorom kafedri istoriyi muziki Leningradskoyi konservatoriyi odnochasno v 1950 1957 rokah pracyuvav v Leningradskomu teatralnomu instituti im A M Ostrovskogo buv profesorom ta zastupnikom direktora z naukovoyi chastini z 1955 roku direktorom institutu Pochinayuchi z 1957 roku znovu pracyuvav u Moskvi buv starshim naukovim spivrobitnikom Institutu istoriyi mistectv v 1961 1974 rokah zaviduvav v instituti sektorom istoriyi muziki narodiv SRSR U 1957 1961 rokah golovnij redaktor zhurnalu Sovetskaya muzyka U 1958 1965 rokah chlen Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Ministerstva vishoyi ta serednoyi specialnoyi osviti SRSR Z 1984 roku golovnij naukovij spivrobitnik VNDI mistectvoznavstva z 1990 roku Derzhavnij institut mistectvoznavstva V 1974 1984 rokah Keldish buv sekretarem Pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR z 1976 roku chlenom korespondentom Britanskoyi akademiyi Z 1971 roku buv takozh chlenom Komitetu z Leninskih ta Derzhavnih premij pri Radi Ministriv SRSR Sered uchniv Keldisha T Vladishevska Ye Dobrinina S Zvyeryeva A Kandinskij Yu Koryev Ye Levashov A Sohor Pomer u Moskvi 11 grudnya 1995 roku pohovanij na Novomu Donskomu kladovishi Sim yaMolodshim bratom Yuriya Keldisha buv vidatnij radyanskij vchenij M V Keldish Dochka Keldish teatroznavec Naukova diyalnistOblast naukovih interesiv Keldisha ohoplyuvala nasampered istoriyu ta rozvitok rosijskogo muzichnogo mistectva Sered kompozitoriv chiyu tvorchist vin doslidzhuvav M P Musorgskij P I Chajkovskij S V Rahmaninov a takozh rosijska muzika XVIII stolittya Odnim z pershih v SRSR Keldish pochav doslidzhuvati rosijsku cerkovnu muziku pidgotuvav do vidannya masshtabnu seriyu publikacij Pam yatki rosijskogo muzichnogo mistectva vipuski 1 4 pro svitski ta duhovni tvorah XVI XVIII stolit Pid jogo redakciyeyu vijshla drukom desyatitomna pracya Istoriya rosijskoyi muziki 1984 1997 i najbilshe radyanske muzichne vidannya Muzichna enciklopediya u shesti tomah 1973 1982 a takozh Muzichnij enciklopedichnij slovnik Tvori Romansovaya lirika Musorgskogo M 1933 M P Musorgskij i A A Golenishev Kutuzov Pisma M P Musorgskogo k A A Golenishevu Kutuzovu M 1939 Muzykalnaya kultura 1860 h godov Istoriya russkoj muzyki T 2 M 1940 Istoriya russkoj muzyki T 1 3 M 1947 1954 Idejno obshestvennye predposylki razvitiya russkoj muzyki v konce XVIII i nachale HH veka Ocherki istorii russkoj muzyki 1790 1825 L 1956 Simfonicheskoe tvorchestvo A K Glazunova Glazunov Issledovaniya Materialy Publikacii Pisma T 1 L 1959 Nekotorye voprosy istorii sovetskoj muzyki Voprosy muzykoznaniya T 3 M 1960 Kritika i zhurnalistika Izbr stati M 1963 Russkaya muzyka XVIII veka M 1965 Ob izuchenii drevnerusskogo pevcheskogo iskusstva N Uspenskij Drevnerusskoe pevcheskoe iskusstvo M 1965 Dante v russkoj muzyke Dante i slavyane M 1965 Neizvestnaya opera russkogo kompozitora SM 1966 12 100 let Moskovskoj konservatorii 1866 1966 Kratkij istoricheskij ocherk M 1966 M V Ivanov Boreckij Vydayushiesya deyateli teoretiko kompozitorskogo fakulteta Moskovskoj konservatorii M 1966 Russkaya muzyka na rubezhe dvuh stoletij Russkaya hudozhestvennaya kultura XIX nachala XX vekov 1895 1907 Kn 1 M 1968 Kn 3 M 1977 Vvedenie Zaklyuchenie Istoriya muzyki narodov SSSR T 1 M 1970 Opera Tam zhe T 4 M 1973 Rahmaninov i ego vremya M 1973 Problema stilej v russkoj muzyke XVII XVIII vekov SM 1973 10 E I Fomin Yamshiki na podstave Pamyatniki russkogo muzykalnogo iskusstva M 1977 Ocherki i issledovaniya po istorii russkoj muzyki M 1978 Istoriya russkoj muzyki T 1 Drevnyaya Rus XI XVII vekov M 1983 Asafev kritik i stroitel sovetskoj muzykalnoj kultury B V Asafev i sovetskaya muzykalnaya kultura M 1986 Vozniknovenie i razvitie russkoj opery v XVIII veke Musica Antiqua Europae Orientalis Acta scientifice Congressus 1 Bydgoszcz 66 Warsz 1966 Ob istoricheskih kornyah kanta Musica Antiqua Europae Orientalis Acta scientifice Congressus II Bydgoszcz 1969 Die Symhonie in Russland Die Welt der Symhonie Hamburg 1972Nagorodi ta premiyizasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1966 1976 za muzikoznavchi roboti Rosijska muzika XVIII stolittya Rahmaninov i jogo chas zagalnu redakciyu glav u bagatotomnij kolektivnij praci Istoriya muziki narodiv SRSR Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 28 12 1946 MedaliPrimitkiYampolskij I M Muzykalna enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 Personalii Moskovskaya konchervatoriya im P I Chajkovskogo oficialnyj sajt Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 29 travnya 2013 Yu Keldysh Balet Stalnoj skok i ego avtor Prokofev Proletarskij muzykant 1929 6 s 12 19 en The People s Artist Prokofiev s Soviet Years New York Oxford University Press 2009 c 12 411 Keldysh Yu V Muzykalna enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 LiteraturaGeorgij Yurij Vsevolodovich Keldysh Materialy i dokumenty K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Red sost N E Teterina M Federalnoe agentstvo po kulture i kinematografii Gosudarstvennyj institut iskusstvoznaniya 2007 104 s 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Yampolskij I M Sovetskaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1981 T 5 Bolshoj uchenyj prekrasnyj chelovek Muzykalnaya akademiya 1995 12 Keldyshevskij sbornik Muzykalno istoricheskie chteniya Pamyati Yu V Keldysha 1997 M 1999

Дата публікації:
Топ