Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві азерб Nizami Gəncəvi adına Azərbaycan ədəbiyyatı muzeyi заснован

Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві

Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві

Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві (азерб. Nizami Gəncəvi adına Azərbaycan ədəbiyyatı muzeyi) — заснований у Баку в 1939 році. Розташований в центрі азербайджанської столиці, недалеко від площі фонтанів та входу в Ічері Шехер. На сьогоднішній день цей музей є одним із найбільших і найбагатших скарбниць азербайджанської духовної культури.

Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві азерб. Nizami Gəncəvi adına Azərbaycan Ədəbiyyatı muzeyi
image
40°22′11″ пн. ш. 49°50′10″ сх. д. / 40.36992260002777755° пн. ш. 49.83638760002777701° сх. д. / 40.36992260002777755; 49.83638760002777701Координати: 40°22′11″ пн. ш. 49°50′10″ сх. д. / 40.36992260002777755° пн. ш. 49.83638760002777701° сх. д. / 40.36992260002777755; 49.83638760002777701ТипмузейПрисвяченолітератураКраїнаimage АзербайджанРозташуванняБаку, АзербайджанАдресаВул. Істіглаліят, AZ 1001, Баку, АзербайджанЗасновано1939Відкрито1939Фонд59 275[1]ДиректорРафаель Баба огли ГусейновСайтМузей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
(азерб.) (рос.) (англ.)]
image
image
Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві (Азербайджан)
image Музей Азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві у Вікісховищі

Основні цілі

Збір, дослідження і збереження наукових та інших матеріалів про азербайджанської літератури й культури, подання цих матеріалів в експозиціях і на виставках. У музеї також проводяться великі наукові дослідження, пишуться і видаються книги і монографії.

Історія музею

Будівля, в якій розташовується музей, було побудовано в 1850 році, як одноповерховий караван-сарай. У 1915 році будівлю було передано під готель «Метрополь» і був добудований другий поверх. Потім, в 1918–1920 роках тут жили і працювали співробітники Кабінету міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки, а в 1920-30-х роках тут розміщувався Рада профспілок Азербайджану.

Розпорядженням Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР від 1 листопада 1939 році, за № 4972, у зв'язку з 800-річним ювілеєм з дня народження великого азербайджанського поета Нізамі Гянджеві, в цій будівлі був створений меморіальний музей імені Нізамі. За проектом архітекторів Садигов Дадашева та Міка Усейнова був проведений капітальний ремонт, встановлено скульптури на фасаді і добудовано ще два поверхи. Надалі меморіальний музей був перетворений у Музей азербайджанської літератури. Інтер'єр музею був оформлений Лятіфом Керімовим. У роки Другої світової війни, коли в блокадному Ленінграді відзначали 800-річний ювілей азербайджанського письменника Нізамі Гянджеві, роботи з розміщення експозицій в музеї були продовжені. Попри те, що початок музею було покладено в 1939 році, музей відчинив двері для відвідувачів лише після перемоги у Великій Вітчизняній війні — 14 травня 1945 році.

Двічі, в 1959 і 1967 роках музей був капітально відреставрований, розширений і більш вдосконалений. У 2001–2003 роках музей знову зазнав ряд новітніх змін.

Влітку 2005 році, після візиту в музей президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва 30 грудня 2004, були підготовлені нові проекти, на основі яких приступили до капітальних реставраційних та ремонтно-відновлювальних робіт. Кабінет міністрів Азербайджанської Республіки виділив на ці цілі 13000000 манатів. Площа експозиції була збільшена до 2500 квадратних метрів, а кількість залів доведено до 30 основних і 10 допоміжних. Якщо до реставрації 2005 році в музеї демонструвалося близько 1000 з більш ніж 120 тисяч експонатів музею, то після реставрації їх кількість досягла 25 тисяч.

Будівля

Загальна площа музею становить близько 2500 кв.м, з яких під експозиції відведено 1409 кв.м., під фонди 173 кв.м. У 30 основних і 10 допоміжних залах музею представлено більше 3 тисяч рукописів, рідкісних книг, ілюстрацій, портретів, скульптур, мініатюр, спогадів письменників та інших експозицій. Частина будівлі відведена під книжковий магазин (нині діє).

На фасаді будівлі, по осі арок встановлено статуї видатних поетів і письменників Азербайджану в такій черговості: Мухаммеда Фізулі (скульптор Ф. Абдуррахманов), (скульптор С. Кляцька), Мірзи Фаталі Ахундова (скульптор П. Сабсай), (скульптор Е. Трипільська), (скульптор М. Захаров) і (скульптор С. Кляцька). Кількість збережених у фондах музейних експонатів становить близько 120 тисяч примірників.

Експонати

Гордістю музею є рукопис поеми Нізамі «Іскандер-наме», написана ним в 1413 році, примірник переписаної рукописи Фізулі «Бянкю-Баде» (1569), «Східна поема про смерть Пушкіна» — Мірзи Фаталі Ахундова, а також особисті автографи та інші експонати та експозиції великої наукової цінності.

Виноски

  1. http://mct.gov.az/?/az/culturehistory/718/190
  2. Інститути та організації НАНА [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. У Національному музеї азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві відбулася зустріч з керівниками ЗМІ Азербайджану [ 13 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Музей Азербайджанської літератури ім. Нізамі Гянджеві [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • (азерб.) (рос.) (англ.)
  • Із щоденника музею: вчора та відмивання[недоступне посилання з квітня 2019] (азерб.) (рос.) (англ.)
  • (азерб.) (рос.) (англ.)
  • Музеї Азербайджану — історична довідка (азерб.) (рос.) (англ.)


image Це незавершена стаття про культуру.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi azerb Nizami Gencevi adina Azerbaycan edebiyyati muzeyi zasnovanij u Baku v 1939 roci Roztashovanij v centri azerbajdzhanskoyi stolici nedaleko vid ploshi fontaniv ta vhodu v Icheri Sheher Na sogodnishnij den cej muzej ye odnim iz najbilshih i najbagatshih skarbnic azerbajdzhanskoyi duhovnoyi kulturi Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzheviazerb Nizami Gencevi adina Azerbaycan Edebiyyati muzeyi40 22 11 pn sh 49 50 10 sh d 40 36992260002777755 pn sh 49 83638760002777701 sh d 40 36992260002777755 49 83638760002777701 Koordinati 40 22 11 pn sh 49 50 10 sh d 40 36992260002777755 pn sh 49 83638760002777701 sh d 40 36992260002777755 49 83638760002777701TipmuzejPrisvyachenoliteraturaKrayina AzerbajdzhanRoztashuvannyaBaku AzerbajdzhanAdresaVul Istiglaliyat AZ 1001 Baku AzerbajdzhanZasnovano1939Vidkrito1939Fond59 275 1 DirektorRafael Baba ogli GusejnovSajtMuzej azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi azerb ros angl Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi Azerbajdzhan Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi u VikishovishiOsnovni ciliZbir doslidzhennya i zberezhennya naukovih ta inshih materialiv pro azerbajdzhanskoyi literaturi j kulturi podannya cih materialiv v ekspoziciyah i na vistavkah U muzeyi takozh provodyatsya veliki naukovi doslidzhennya pishutsya i vidayutsya knigi i monografiyi Istoriya muzeyuBudivlya v yakij roztashovuyetsya muzej bulo pobudovano v 1850 roci yak odnopoverhovij karavan saraj U 1915 roci budivlyu bulo peredano pid gotel Metropol i buv dobudovanij drugij poverh Potim v 1918 1920 rokah tut zhili i pracyuvali spivrobitniki Kabinetu ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki a v 1920 30 h rokah tut rozmishuvavsya Rada profspilok Azerbajdzhanu Rozporyadzhennyam Radi Narodnih Komisariv Azerbajdzhanskoyi RSR vid 1 listopada 1939 roci za 4972 u zv yazku z 800 richnim yuvileyem z dnya narodzhennya velikogo azerbajdzhanskogo poeta Nizami Gyandzhevi v cij budivli buv stvorenij memorialnij muzej imeni Nizami Za proektom arhitektoriv Sadigov Dadasheva ta Mika Usejnova buv provedenij kapitalnij remont vstanovleno skulpturi na fasadi i dobudovano she dva poverhi Nadali memorialnij muzej buv peretvorenij u Muzej azerbajdzhanskoyi literaturi Inter yer muzeyu buv oformlenij Lyatifom Kerimovim U roki Drugoyi svitovoyi vijni koli v blokadnomu Leningradi vidznachali 800 richnij yuvilej azerbajdzhanskogo pismennika Nizami Gyandzhevi roboti z rozmishennya ekspozicij v muzeyi buli prodovzheni Popri te sho pochatok muzeyu bulo pokladeno v 1939 roci muzej vidchiniv dveri dlya vidviduvachiv lishe pislya peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 14 travnya 1945 roci Dvichi v 1959 i 1967 rokah muzej buv kapitalno vidrestavrovanij rozshirenij i bilsh vdoskonalenij U 2001 2003 rokah muzej znovu zaznav ryad novitnih zmin Vlitku 2005 roci pislya vizitu v muzej prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki Ilhama Aliyeva 30 grudnya 2004 buli pidgotovleni novi proekti na osnovi yakih pristupili do kapitalnih restavracijnih ta remontno vidnovlyuvalnih robit Kabinet ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki vidiliv na ci cili 13000000 manativ Plosha ekspoziciyi bula zbilshena do 2500 kvadratnih metriv a kilkist zaliv dovedeno do 30 osnovnih i 10 dopomizhnih Yaksho do restavraciyi 2005 roci v muzeyi demonstruvalosya blizko 1000 z bilsh nizh 120 tisyach eksponativ muzeyu to pislya restavraciyi yih kilkist dosyagla 25 tisyach BudivlyaZagalna plosha muzeyu stanovit blizko 2500 kv m z yakih pid ekspoziciyi vidvedeno 1409 kv m pid fondi 173 kv m U 30 osnovnih i 10 dopomizhnih zalah muzeyu predstavleno bilshe 3 tisyach rukopisiv ridkisnih knig ilyustracij portretiv skulptur miniatyur spogadiv pismennikiv ta inshih ekspozicij Chastina budivli vidvedena pid knizhkovij magazin nini diye Na fasadi budivli po osi arok vstanovleno statuyi vidatnih poetiv i pismennikiv Azerbajdzhanu v takij chergovosti Muhammeda Fizuli skulptor F Abdurrahmanov skulptor S Klyacka Mirzi Fatali Ahundova skulptor P Sabsaj skulptor E Tripilska skulptor M Zaharov i skulptor S Klyacka Kilkist zberezhenih u fondah muzejnih eksponativ stanovit blizko 120 tisyach primirnikiv EksponatiGordistyu muzeyu ye rukopis poemi Nizami Iskander name napisana nim v 1413 roci primirnik perepisanoyi rukopisi Fizuli Byankyu Bade 1569 Shidna poema pro smert Pushkina Mirzi Fatali Ahundova a takozh osobisti avtografi ta inshi eksponati ta ekspoziciyi velikoyi naukovoyi cinnosti Vinoskihttp mct gov az az culturehistory 718 190 Instituti ta organizaciyi NANA 9 lyutogo 2006 u Wayback Machine ros U Nacionalnomu muzeyi azerbajdzhanskoyi literaturi imeni Nizami Gyandzhevi vidbulasya zustrich z kerivnikami ZMI Azerbajdzhanu 13 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Muzej Azerbajdzhanskoyi literaturi im Nizami Gyandzhevi 25 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Posilannya azerb ros angl Iz shodennika muzeyu vchora ta vidmivannya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 azerb ros angl azerb ros angl Muzeyi Azerbajdzhanu istorichna dovidka azerb ros angl Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ