Баки́нські коміса́ри — 26 керівних комуністичних революційних діячів м. Баку й Азербайджану: С. Шаумян, І. Фіолетов, П. Джапарідзе, М. Азізбеков, Я. Зевін, І. Малигін, А. Амірян, Мір-Гасан Везіров, Г. Корганов, Г. Петров, С. Осепян, М. Басін, Ф. Солнцев, А. Констандян, А. Борян, І. Метакса, І. Ніколайшвілі, Б. Авакян, А. Богданов, С. Богданов, В. Полухін, Е. Берг, М. Коганов, І. Габишев, І. Мішне, Т. Аміров.
Діяльність Бакинських комісарів зв'язана з боротьбою більшовиків Азербайджану за встановлення радянської влади. Коли 25 квітня 1918 року був створений перший державний орган радянської влади Азербайджану — Бакинський Раднарком, головою його став С. Г. Шаумян, комісаром внутрішніх справ — П. А. Джапарідзе, головою Ради народного господарства — І. Т. Фіолетов, губернським комісаром — М. А. Азізбеков, комісаром праці — Я. Д. Зевін. Бакинські комісари відіграли визначну роль у боротьбі більшовиків Азербайджану за здійснення націоналізації нафтової промисловості, конфіскації бекських і ханських земель, за створення частин Червоної Армії і т. д. Бакинські комісари були керівниками боротьби проти "буржуазних" партій дашнаків і мусаватистів. Після захоплення влади в Баку есерами та меншовиками (31 липня 1918) Бакинські комісари були ув'язнені, проте у вересні 1918 їм вдалося звільнитися. На пароплаві «Туркмен» вони хотіли виїхати до Астрахані, але командування судна доставило їх у Красноводський порт, де знаходилися англійські війська. Англійське військове командування посадило Бакинських комісарів за грати "за спробу втечі без здачі звіту про витрачання народних грошей, вивезення військового майна і зраду". Бакинським комісарам було пред'явлено звинувачення в здачі Баку азербайджанським військам, і вони були засуджені до смертної кари. Вночі 20 вересня 1918 Бакинські комісари були вивезені з Красноводська і в глухих пісках між станціями і Перевал вбиті.
Екранізація
У 1966 році спільним виробництвом кіностудій «Мосфільм» і «Азербайджанфільм» режисером був знятий художній фільм .
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бакинські комісари |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baki nski komisa ri 26 kerivnih komunistichnih revolyucijnih diyachiv m Baku j Azerbajdzhanu S Shaumyan I Fioletov P Dzhaparidze M Azizbekov Ya Zevin I Maligin A Amiryan Mir Gasan Vezirov G Korganov G Petrov S Osepyan M Basin F Solncev A Konstandyan A Boryan I Metaksa I Nikolajshvili B Avakyan A Bogdanov S Bogdanov V Poluhin E Berg M Koganov I Gabishev I Mishne T Amirov Diyalnist Bakinskih komisariv zv yazana z borotboyu bilshovikiv Azerbajdzhanu za vstanovlennya radyanskoyi vladi Koli 25 kvitnya 1918 roku buv stvorenij pershij derzhavnij organ radyanskoyi vladi Azerbajdzhanu Bakinskij Radnarkom golovoyu jogo stav S G Shaumyan komisarom vnutrishnih sprav P A Dzhaparidze golovoyu Radi narodnogo gospodarstva I T Fioletov gubernskim komisarom M A Azizbekov komisarom praci Ya D Zevin Bakinski komisari vidigrali viznachnu rol u borotbi bilshovikiv Azerbajdzhanu za zdijsnennya nacionalizaciyi naftovoyi promislovosti konfiskaciyi bekskih i hanskih zemel za stvorennya chastin Chervonoyi Armiyi i t d Bakinski komisari buli kerivnikami borotbi proti burzhuaznih partij dashnakiv i musavatistiv Pislya zahoplennya vladi v Baku eserami ta menshovikami 31 lipnya 1918 Bakinski komisari buli uv yazneni prote u veresni 1918 yim vdalosya zvilnitisya Na paroplavi Turkmen voni hotili viyihati do Astrahani ale komanduvannya sudna dostavilo yih u Krasnovodskij port de znahodilisya anglijski vijska Anglijske vijskove komanduvannya posadilo Bakinskih komisariv za grati za sprobu vtechi bez zdachi zvitu pro vitrachannya narodnih groshej vivezennya vijskovogo majna i zradu Bakinskim komisaram bulo pred yavleno zvinuvachennya v zdachi Baku azerbajdzhanskim vijskam i voni buli zasudzheni do smertnoyi kari Vnochi 20 veresnya 1918 Bakinski komisari buli vivezeni z Krasnovodska i v gluhih piskah mizh stanciyami i Pereval vbiti EkranizaciyaU 1966 roci spilnim virobnictvom kinostudij Mosfilm i Azerbajdzhanfilm rezhiserom buv znyatij hudozhnij film LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bakinski komisari