Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Образотворче мистецтво Азербайджану образотворче мистецтво створюване народами що жили на території сучасного Азербайджа

Образотворче мистецтво Азербайджану

Образотворче мистецтво Азербайджану

Образотворче мистецтво Азербайджану — образотворче мистецтво, створюване народами, що жили на території сучасного Азербайджану з часів палеоліту до наших днів. Переважно в статті описується образотворче мистецтво (живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво тощо) азербайджанського народу, формування якого завершилося в основному до кінця XV — початку XVI століття н. е. Також коротко розповідається про історію розвитку образотворчого мистецтва до формування азербайджанського етносу.

image
Настінні розписи в Палаці шекінських ханів, XVIII століття

В розвитку образотворчого мистецтва Азербайджану відбиті насичена політичними і військовими потрясіннями історія і положення на шляхах, що здавна з'єднують Схід із Заходом. Згідно з ВРЕ «локальні умови історичного буття протягом століть породили самобутність мистецтва Азербайджану, визначивши його специфічне місце в художньому доробку Переднього Сходу, а спільність доль з сусідніми і близько розташованими країнами сприяла взаємозв'язку їхніх художніх культур».

Історія розвитку мистецтва на території Азербайджану

image
Посудина з селища Шахтахти. Середина II тисячоліття до. н. е.

На території Азербайджану образотворче мистецтво було розвинене ще з часів палеоліту. Про первісне мистецтво епохи мезоліту свідчать збережені на скелях в Гобустані зображення. IV—I тисячоліттям до. н. е. датовані петрогліфи Гямігаї на території Ордубадського району. Винятковою різноманітністю видів, досконалістю форм і вишуканістю оздоблення характеризується безліч знахідок керамічних виробів, що належать до культури народів Кавказької Албанії, виявлених під час археологічних розкопок. Керамічним виробам різних областей Азербайджану, таких як Шахтахти, характерне різноманіття тонко промальованих, орнаментально-смислових мотивів. Одним з найвідоміших зразків керамічних виробів Азербайджану є збережена велика посудина з селища Шахтахти, чорнолощені зооморфні посудини Мингечаура. В різних районах Азербайджану, переважно в Нахічевані і Гебеле, знайдено кам'яні основи колон. А на кам'яних основах з Ґазаського району, що належать до IV—III ст. до н. е., промальовано деталі рослинного малюнка.

image
Орнамент на Гробниці Моміне-хатун в Нахічевані. XII століття

Входження території Азербайджану до складу Арабського халіфату відіграло свою роль у подальшому розвитку образотворчого мистецтва. На території сучасного Азербайджану починає поширюватися мусульманська культура. Будівництво культових пам'яток архітектури супроводжувалося оздоблюванням їх різними візерунками та орнаментами, елементами каліграфії (епітафії), кахлем і барельєфами. Після ослаблення Арабського халіфату в таких містах як Барда, Шамахія, Байлакан, Гянджа, Нахічевань, Шабран складалися локальні художні школи. Найважливішими з них є [ru], ширвано-апшеронська. У XV столітті в таких містах як Баку, Шамахія розвивався також мініатюрний живопис.

Розвиток образотворчого мистецтва в XVII—XVIII ст.

image
Розпис у Палаці Шекінських ханів, XVIII століття

На розвитку мистецтва XVII століття і особливо XVIII століття важко позначилися війни між Туреччиною і Іраном, а також міжусобні феодальні чвари між ханствами. Однак продовжували створюватися яскраві твори образотворчого мистецтва, серед яких розписи палацу шекінських ханів, побудованого архітектором Хадалі Зейнал Абдіном з Шираза 1797 року. Ці декоративні малюнки, створені такими майстрами, як Аббаскулі, Уста Гамбар Карабагі, Алікулі, Гурбан Алі, Шукюр та іншими, виконані яскравими і строкатими фарбами. У внутрішніх залах і кімнатах палацу зображені стилізовані візерунки, люди і тварини, а також сцени війни і полювання.

Монументальне будівництво в цілому переживає занепад. У XVIII столітті в будинках багатих городян з'являлися стінні розписи, які являли собою переважно композиції із рослинних мотивів. Іноді ці розписи містили зображення птахів, тварин, людей. Народне мистецтво створювало візерунки для зброї і посуду. Прикладом високохудожньої обробки є мідний посуд і зброя, знайдені в селищі .

Слід особливо підкреслити розвиток різноманітних за композицією і поєднанням кольорів шкіл азербайджанського килима: Ґуба-Ширванської, Гянджа-Ґазаської, Карабаської і Тебризької (докладніше див. статтю Азербайджанський килим), а також художньої вишивки з Шекі тощо.

Розвиток образотворчого мистецтва в XIX — початку XX ст

Декоративне мистецтво

image
Виконані Мірзою Кадимом Ерівані портрети в в місті Ерівань
image
«Птахи». Мір Мохсун Навваб. 1874—1875

Від XIX до початку XX століття набули популярності кілька художників декоративного стилю, які не мали професійної мистецької освіти.

Серед таких відомих азербайджанських художників того часу — Мір Мохсун Навваб, який, не маючи професійної художньої освіти, був відомим також як поет, теоретик музики, каліграф. Особливе місце у сфері живопису займають створені ним візерунки. Його творчості характерні площинно-декоративні орнаментальні стінні розписи, малюнки із зображенням квітів і птахів зі спробою об'ємного моделювання, ілюстрації до власних рукописів («Бахр-уль Хазан» (Море смутку), 1864).

Національні традиції стінного розпису використовував Уста Гамбар Карабагі (1830 — 1905 рік). Він відомий своїми роботами з реставрації Палацу шекінських ханів, розписами інтер'єрів будинків Мехмандарова і Рустамова в Шуші й інших містах. Виконаний ним розпис не порушував площинності стіни, підкреслював її архітектурні деталі. Нові ж його роботи відрізнялися наростанням реалістичних рис.

Варто відзначити також пейзажі, зображення квітів та зразки декоративно-прикладного мистецтва відомої поетеси Хуршидбану Натаван. Свої вірші вона також прикрашала ліричними образотворчими мотивами.

Серед азербайджанських мініатюристів того часу відомі Авазалі Муганли («Каліла і Дімна» 1809 року), Мірзи Алігулу («Шах-наме» 1850 року), Наджафгулу Шамахили («Юсіф і Зулейха» 1887 рік) та ін.

Станковий живопис

У XIX столітті нове прогресивне образотворче мистецтво в Азербайджані виявляло деяке відставання в розвитку. Вкрай повільно розвивалося станкове реалістичне мистецтво.

В цей період в азербайджанському образотворчому мистецтві починається зародження станкового живопису, але роботи цього періоду, наприклад портрети, написані Ерівані, «ще міцно пов'язані з традиціями східної середньовічної мініатюри».

image
Мірза Гадим Ерівані. [ru]. Середина XIX століття, Баку

Художник Мірза Гадим Ерівані, також не маючи професійної художньої освіти, прославився переважно як портретист. Відомі такі його твори, як «Танцівниця» (азерб. Rəqqasə), «Дервіш», «Силач» (азерб. Pəhlivan), «Кавалерист» (азерб. Süvari). В Азербайджанському музеї мистецтв ім. Р. Мустафаєва зберігаються його твори, зокрема портрет молодого чоловіка, портрет жінки, що сидить, тощо. Ерівані, твори якого все ще були міцно зв'язані з традиціями східної середньовічної мініатюри, заклав основи реалістичного станкового живопису в Азербайджані.

Серед творів Мірзи Гадима Ерівані відомі портрети в в місті Ерівань (палац зруйновано 1914 року, знищено в числі інших чотири портрети великого розміру, зроблені на стінах палацу). Також відомі портрети «Фатх-Алі Шаха», «Аббаса Мірзи», «Мах Таллят ханим» і «Веджуллаха Мірзи». Крім цих творів його пензлю належить також портрет невідомого «Воїна».

Відомий «Портрет Тимура» роботи Мір Мохсун Навваба, виконаний аквареллю 1902 року, що зберігається нині в Азербайджанському музеї мистецтв у Баку.

Через видання на початку XX століття журналу «Молла Насреддін», з розвитком друкарства, почали виникати і жанри сатиричної графіки. У цьому напрямку активно працювали такі художники журналу, як О. Шмерлінг, І. Роттер, А. Азімзаде і Х.Мусаєв. Основоположник ж азербайджанської сатиричної графіки вважається Азім Азімзаде. Відомі його гострі карикатури і шаржі, висміюють суспільну нерівність, що панувала в країні, невігластво і фанатизм, гніт царизму. Відома його знаменита серія акварельних робіт «Сто типів», присвячена свободі жінок, атеїзму і політичним мотивами, а також ілюстрації до збірки творів Мірзи Алекпера Сабіра «Хопхопнаме».

[ru], перший азербайджанський художник, що отримав неповну професійну освіту (1916), як один з основоположників азербайджанського реалістичного станкового живопису, створив пейзажі «Гора Іланли при місячному світлі», «Під час заходу сонця», «Весна». Відомі також створені ним портрети знедолених людей із серії «Біженці», побутові композиції «Сватання», «Весілля». В Азербайджанському музеї мистецтв зберігається його альбом «Пам'ять про Нахічевань» з авторськими повтореннями двадцяти пейзажів. Для поставлених у 1910-і роки в Нахічевані п'єс «Мерці» Джаліля Мамедкулізаде, «Гаджі Гара» М. Ф. Ахундова, [ru]» А. Ахвердієва та ін. Кенгерлі оформив ескізи костюмів.

З художниць того періоду можна виділити Кейсар Кашієву — першу азербайджанку, яка отримала освіту художника. Після встановлення незалежності Азербайджанської Демократичної Республіки 1919 року в Баку засновано Державний музей «Істіглал» («Незалежність»), де створювалися національні атрибути — державні герб і прапор. У музеї проводились також заходи з охорони і відновлення пам'яток історії та мистецтва. В цей час виходив журнал «Фіюзат», видавцем якого був відомий у той час філософ, журналіст і художник [ru], якого вважають основоположником сучасного азербайджанського живопису олією на полотні. Відомі такі його твори, як «Мечеть Бібі-Ейбат», «Портрет Шейх уль-іслама», підкреслюють його універсальність.

  • image
    «Берег». .
  • image
    Пейзаж з альбому «Пам'ять про Нахічевань». . Початок .
  • image
    «Портрет Шейхульіслама». Алі-бек Гусейнзаде. Початок .
  • image
    «Півнячий бій». Азім Азімзаде,

Образотворче мистецтво Радянського Азербайджану

image
«Сільське свято». Азім Азимзаде. 1930-ті роки

Після встановлення радянської влади в Азербайджані 1920 року, в Азербайджані почало формуватися мистецтво нового типу. Того ж року в Баку відкрито перше художнє училище, де створювали нові жанри образотворчого мистецтва.

image
«На руїнах Рейхстагу». Азім Азимзаде. 1942 рік

У 1930-ті роки в галузі графіки працювали такі художники, як Азім Азимзаде, [ru], [ru], Алтай Гаджієв, М. А. Власов, [ru], А. Мамедов та ін. Створювали ілюстрації до книг азербайджанських і зарубіжних письменників, на актуальні теми того часу малювали плакати.

1928 року відкрилася перша творча виставка Азербайджанського товариства молодих художників. У 1930-ті роки успіх мала виставка Азербайджанського союзу революційного образотворчого мистецтва. Цікаві малюнки Салама Саламзаде, Г. Халигова, А. Рзагулієва, присвячені актуальним темам.

1932 року створено комітет азербайджанських художників. У цей період відомі роботи [ru] «Збирання винограду», «Портрет А. Азімзаде» Г. Хагвердієва, «Портрет Нізамі Гянджеві» Газанфара Халикова. Слід відзначити роботи Мікаїла Абдуллаєва, Беюкаги Мірзазаде, Б. Алієва, Саттара Бахлулзаде, [ru]. Перший з'їзд азербайджанських художників відбувся 1940 року.

У роки Другої світової війни створювалися переважно політичні і сатиричні плакати карикатури. Створювали політичні карикатури такі вже відомі художники як А. Азімзаде, Г. Халигов, І. Ахундов, А. Гаджієв, С. Шарифзаде.

[ru]». Саттар Бахлулзаде. 1964 рік

Етап художньої зрілості настав в азербайджанському образотворчому мистецтві в середині 1950-х років. У другій половині XX століття стали відомими такі художники радянського Азербайджану, як Беюк Ага Мірза-заде, Мікаїл Абдуллаєв, Таїр Салахов, [ru], Саттар Бахлулзаде, Тогрул Наріманбеков, [ru] та ін. У творах Б. Алієва, Л. Фейзуллаєва, А. Мамедова, А. Вердієва та ін. знаходять своє відображення теми праці та індустрії. Теми, присвячені історичному минулому, звичаям і традиціям азербайджанського народу, теми війни і миру видно у творчості Е. Рзагулієва, В. Наріманбекова, Т. Садигзаде, А. Гусейнова, К. Наджафзаде та ін.

Успішно проявила себе в галузі станкової графіки та книжкової ілюстрації Марал Рахманзаде — перша азербайджанка, яка отримала професійну мистецьку освіту.

Міфологічні уявлення знайшли своє відображення у творах Дж. Мірджавадова, Н. Рахманова, К. Ахмедова, Г. Юнусова, С. Вейсова, А. Ібрагімова, І. Мамедова, С. Мірзазаде, Ф. Хашімова, Ф. Гуламова, А. Самедова та ін.

У жанрі пейзажу працювали Н. Гасимов, К. Ханларов, М. Тагієв, С.Хагвердієв, Т. Джавадов, Ф. Халілов, Б. Маратли, Н. Рзаєв, А. Аскеров, У. Хаквердієв та ін. До сучасних жанрів близькі роботи Ф.Халілова, присвячені природі Апшерона, а також роботи скульптора і графіка [ru].

Одним з відомих азербайджанських художників-пейзажистів, які зображували красу природи Азербайджану, був народний художник республіки Саттар Бахлулзаде. Відомі такі його роботи, як «Мрія землі», «Дорога в Гизбановші» (азерб. Qızbənövşəyə gedən yol), «Рідні простори» (азерб. Doğma düzənliklər), «Туга за землею» (азерб. Torpağın həsrəti), «Сльози Кяпаза» та ін.

Серед портретистів того часу відомі С. Саламзаде, [ru], В. Самедова, Ш. Шаріфзаде, О. Садигзаде, Наджафгулу, А. Керімов, Р. Мустафаєва, О. Агабабаев, Г. Зейналов, Г. Керімов, С. Мамедов, Ч. Фарзалієв та ін. Широко відомі портрети діячів культури і мистецтва, виконані Б. Мірзазаде (співачка Зейнаб Ханларова, режисер Шамсі Бадалбейлі).

Розвивалося також театрально-декораційне мистецтво. Серед відомих художників у цій галузі слід відзначити Нусрата Фатуллаєва і Бадуру Афганли.

Див. також

Примітки

  1. Л.С. Бретаницкий. Архитектура и изобразительное искусство. Российские универсальные энциклопедии. Брокгауз-Ефрон и Большая советская энциклопедия объединенный словник. Архів оригіналу за 11 квітня 2012.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2014. Процитовано 9 червня 2020.
  3. [dic.academic.ru/dic.nsf/enc_pictures/52/Азербайджанская «Популярная художественная энциклопедия.» Под ред. Полевого В. М.; Москва: Издательство «Советская энциклопедия», 1986.]
  4. Эривани. — Искусство стран и народов мира (краткая художественная энциклопедия) : Советская энциклопедия, 1962. — С. 61.
    Оригінальний текст (рос.)
    Эривани, Мирза Кадым Мамед-Гусейн оглы [1825, Эривань (Ереван) — 1875, там же] — художник-орнаменталист и портретист, основоположник аз. станковой живописи. Работал в Эривани. Специального художественного образования не получил. Создавал рисунки трафареты для вышивки, росписи, ювелирных изделий и др. В 1850-х гг. написал 4 больших (1 м × 2 м) портрета маслом для реставрировавшегося дворца сардаров в Эривани. Произв.: «Танцовщицы» (живопись на стекле), портреты Фатали-шаха, , сидящей женщины (темпера), Аббасы Мирзы (рис. тушью), «Мулла» — все в Аз. м. иск-в, Баку: портрет Мах Талят (М. иск-в Груз. ССР, Тбилиси), «Цветы с птицами» (лаковая живопись) и портрет-миниатюра (ГЭ).
  5. . Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 9 червня 2020.
  6. Искусство Азербайджана // Всеобщая история искусств / Под общ. ред. Б.В. Веймарна, Ю.Д. Колпинского. — Москва : Искусство, 1964. — Т. 5.
  7. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 9 червня 2020.
  8. . Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 20 березня 2022.
  9. Jonathan M. Bloom, Sheila Blair. The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture : ( )[англ.]. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 2. — С. 235—247. — 513 с. — .
  10. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
  11. Эфенди Р., С. Бахлул-заде, Москва, 1959.
  12. . Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 9 червня 2020.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Obrazotvorche mistectvo Azerbajdzhanu obrazotvorche mistectvo stvoryuvane narodami sho zhili na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu z chasiv paleolitu do nashih dniv Perevazhno v statti opisuyetsya obrazotvorche mistectvo zhivopis skulptura dekorativno prikladne mistectvo tosho azerbajdzhanskogo narodu formuvannya yakogo zavershilosya v osnovnomu do kincya XV pochatku XVI stolittya n e Takozh korotko rozpovidayetsya pro istoriyu rozvitku obrazotvorchogo mistectva do formuvannya azerbajdzhanskogo etnosu Nastinni rozpisi v Palaci shekinskih haniv XVIII stolittya V rozvitku obrazotvorchogo mistectva Azerbajdzhanu vidbiti nasichena politichnimi i vijskovimi potryasinnyami istoriya i polozhennya na shlyahah sho zdavna z yednuyut Shid iz Zahodom Zgidno z VRE lokalni umovi istorichnogo buttya protyagom stolit porodili samobutnist mistectva Azerbajdzhanu viznachivshi jogo specifichne misce v hudozhnomu dorobku Perednogo Shodu a spilnist dol z susidnimi i blizko roztashovanimi krayinami spriyala vzayemozv yazku yihnih hudozhnih kultur Istoriya rozvitku mistectva na teritoriyi AzerbajdzhanuPosudina z selisha Shahtahti Seredina II tisyacholittya do n e Na teritoriyi Azerbajdzhanu obrazotvorche mistectvo bulo rozvinene she z chasiv paleolitu Pro pervisne mistectvo epohi mezolitu svidchat zberezheni na skelyah v Gobustani zobrazhennya IV I tisyacholittyam do n e datovani petroglifi Gyamigayi na teritoriyi Ordubadskogo rajonu Vinyatkovoyu riznomanitnistyu vidiv doskonalistyu form i vishukanistyu ozdoblennya harakterizuyetsya bezlich znahidok keramichnih virobiv sho nalezhat do kulturi narodiv Kavkazkoyi Albaniyi viyavlenih pid chas arheologichnih rozkopok Keramichnim virobam riznih oblastej Azerbajdzhanu takih yak Shahtahti harakterne riznomanittya tonko promalovanih ornamentalno smislovih motiviv Odnim z najvidomishih zrazkiv keramichnih virobiv Azerbajdzhanu ye zberezhena velika posudina z selisha Shahtahti chornolosheni zoomorfni posudini Mingechaura V riznih rajonah Azerbajdzhanu perevazhno v Nahichevani i Gebele znajdeno kam yani osnovi kolon A na kam yanih osnovah z Gazaskogo rajonu sho nalezhat do IV III st do n e promalovano detali roslinnogo malyunka Ornament na Grobnici Momine hatun v Nahichevani XII stolittya Vhodzhennya teritoriyi Azerbajdzhanu do skladu Arabskogo halifatu vidigralo svoyu rol u podalshomu rozvitku obrazotvorchogo mistectva Na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu pochinaye poshiryuvatisya musulmanska kultura Budivnictvo kultovih pam yatok arhitekturi suprovodzhuvalosya ozdoblyuvannyam yih riznimi vizerunkami ta ornamentami elementami kaligrafiyi epitafiyi kahlem i barelyefami Pislya oslablennya Arabskogo halifatu v takih mistah yak Barda Shamahiya Bajlakan Gyandzha Nahichevan Shabran skladalisya lokalni hudozhni shkoli Najvazhlivishimi z nih ye ru shirvano apsheronska U XV stolitti v takih mistah yak Baku Shamahiya rozvivavsya takozh miniatyurnij zhivopis Rozvitok obrazotvorchogo mistectva v XVII XVIII st Rozpis u Palaci Shekinskih haniv XVIII stolittya Na rozvitku mistectva XVII stolittya i osoblivo XVIII stolittya vazhko poznachilisya vijni mizh Turechchinoyu i Iranom a takozh mizhusobni feodalni chvari mizh hanstvami Odnak prodovzhuvali stvoryuvatisya yaskravi tvori obrazotvorchogo mistectva sered yakih rozpisi palacu shekinskih haniv pobudovanogo arhitektorom Hadali Zejnal Abdinom z Shiraza 1797 roku Ci dekorativni malyunki stvoreni takimi majstrami yak Abbaskuli Usta Gambar Karabagi Alikuli Gurban Ali Shukyur ta inshimi vikonani yaskravimi i strokatimi farbami U vnutrishnih zalah i kimnatah palacu zobrazheni stilizovani vizerunki lyudi i tvarini a takozh sceni vijni i polyuvannya Monumentalne budivnictvo v cilomu perezhivaye zanepad U XVIII stolitti v budinkah bagatih gorodyan z yavlyalisya stinni rozpisi yaki yavlyali soboyu perevazhno kompoziciyi iz roslinnih motiviv Inodi ci rozpisi mistili zobrazhennya ptahiv tvarin lyudej Narodne mistectvo stvoryuvalo vizerunki dlya zbroyi i posudu Prikladom visokohudozhnoyi obrobki ye midnij posud i zbroya znajdeni v selishi Slid osoblivo pidkresliti rozvitok riznomanitnih za kompoziciyeyu i poyednannyam koloriv shkil azerbajdzhanskogo kilima Guba Shirvanskoyi Gyandzha Gazaskoyi Karabaskoyi i Tebrizkoyi dokladnishe div stattyu Azerbajdzhanskij kilim a takozh hudozhnoyi vishivki z Sheki tosho Rozvitok obrazotvorchogo mistectva v XIX pochatku XX st Dekorativne mistectvo Vikonani Mirzoyu Kadimom Erivani portreti v v misti Erivan Ptahi Mir Mohsun Navvab 1874 1875 Vid XIX do pochatku XX stolittya nabuli populyarnosti kilka hudozhnikiv dekorativnogo stilyu yaki ne mali profesijnoyi misteckoyi osviti Sered takih vidomih azerbajdzhanskih hudozhnikiv togo chasu Mir Mohsun Navvab yakij ne mayuchi profesijnoyi hudozhnoyi osviti buv vidomim takozh yak poet teoretik muziki kaligraf Osoblive misce u sferi zhivopisu zajmayut stvoreni nim vizerunki Jogo tvorchosti harakterni ploshinno dekorativni ornamentalni stinni rozpisi malyunki iz zobrazhennyam kvitiv i ptahiv zi sproboyu ob yemnogo modelyuvannya ilyustraciyi do vlasnih rukopisiv Bahr ul Hazan More smutku 1864 Nacionalni tradiciyi stinnogo rozpisu vikoristovuvav Usta Gambar Karabagi 1830 1905 rik Vin vidomij svoyimi robotami z restavraciyi Palacu shekinskih haniv rozpisami inter yeriv budinkiv Mehmandarova i Rustamova v Shushi j inshih mistah Vikonanij nim rozpis ne porushuvav ploshinnosti stini pidkreslyuvav yiyi arhitekturni detali Novi zh jogo roboti vidriznyalisya narostannyam realistichnih ris Varto vidznachiti takozh pejzazhi zobrazhennya kvitiv ta zrazki dekorativno prikladnogo mistectva vidomoyi poetesi Hurshidbanu Natavan Svoyi virshi vona takozh prikrashala lirichnimi obrazotvorchimi motivami Sered azerbajdzhanskih miniatyuristiv togo chasu vidomi Avazali Muganli Kalila i Dimna 1809 roku Mirzi Aligulu Shah name 1850 roku Nadzhafgulu Shamahili Yusif i Zulejha 1887 rik ta in Stankovij zhivopis U XIX stolitti nove progresivne obrazotvorche mistectvo v Azerbajdzhani viyavlyalo deyake vidstavannya v rozvitku Vkraj povilno rozvivalosya stankove realistichne mistectvo V cej period v azerbajdzhanskomu obrazotvorchomu mistectvi pochinayetsya zarodzhennya stankovogo zhivopisu ale roboti cogo periodu napriklad portreti napisani Erivani she micno pov yazani z tradiciyami shidnoyi serednovichnoyi miniatyuri Mirza Gadim Erivani ru Seredina XIX stolittya Baku Hudozhnik Mirza Gadim Erivani takozh ne mayuchi profesijnoyi hudozhnoyi osviti proslavivsya perevazhno yak portretist Vidomi taki jogo tvori yak Tancivnicya azerb Reqqase Dervish Silach azerb Pehlivan Kavalerist azerb Suvari V Azerbajdzhanskomu muzeyi mistectv im R Mustafayeva zberigayutsya jogo tvori zokrema portret molodogo cholovika portret zhinki sho sidit tosho Erivani tvori yakogo vse she buli micno zv yazani z tradiciyami shidnoyi serednovichnoyi miniatyuri zaklav osnovi realistichnogo stankovogo zhivopisu v Azerbajdzhani Sered tvoriv Mirzi Gadima Erivani vidomi portreti v v misti Erivan palac zrujnovano 1914 roku znisheno v chisli inshih chotiri portreti velikogo rozmiru zrobleni na stinah palacu Takozh vidomi portreti Fath Ali Shaha Abbasa Mirzi Mah Tallyat hanim i Vedzhullaha Mirzi Krim cih tvoriv jogo penzlyu nalezhit takozh portret nevidomogo Voyina Vidomij Portret Timura roboti Mir Mohsun Navvaba vikonanij akvarellyu 1902 roku sho zberigayetsya nini v Azerbajdzhanskomu muzeyi mistectv u Baku Cherez vidannya na pochatku XX stolittya zhurnalu Molla Nasreddin z rozvitkom drukarstva pochali vinikati i zhanri satirichnoyi grafiki U comu napryamku aktivno pracyuvali taki hudozhniki zhurnalu yak O Shmerling I Rotter A Azimzade i H Musayev Osnovopolozhnik zh azerbajdzhanskoyi satirichnoyi grafiki vvazhayetsya Azim Azimzade Vidomi jogo gostri karikaturi i sharzhi vismiyuyut suspilnu nerivnist sho panuvala v krayini neviglastvo i fanatizm gnit carizmu Vidoma jogo znamenita seriya akvarelnih robit Sto tipiv prisvyachena svobodi zhinok ateyizmu i politichnim motivami a takozh ilyustraciyi do zbirki tvoriv Mirzi Alekpera Sabira Hophopname ru pershij azerbajdzhanskij hudozhnik sho otrimav nepovnu profesijnu osvitu 1916 yak odin z osnovopolozhnikiv azerbajdzhanskogo realistichnogo stankovogo zhivopisu stvoriv pejzazhi Gora Ilanli pri misyachnomu svitli Pid chas zahodu soncya Vesna Vidomi takozh stvoreni nim portreti znedolenih lyudej iz seriyi Bizhenci pobutovi kompoziciyi Svatannya Vesillya V Azerbajdzhanskomu muzeyi mistectv zberigayetsya jogo albom Pam yat pro Nahichevan z avtorskimi povtorennyami dvadcyati pejzazhiv Dlya postavlenih u 1910 i roki v Nahichevani p yes Merci Dzhalilya Mamedkulizade Gadzhi Gara M F Ahundova ru A Ahverdiyeva ta in Kengerli oformiv eskizi kostyumiv Z hudozhnic togo periodu mozhna vidiliti Kejsar Kashiyevu pershu azerbajdzhanku yaka otrimala osvitu hudozhnika Pislya vstanovlennya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1919 roku v Baku zasnovano Derzhavnij muzej Istiglal Nezalezhnist de stvoryuvalisya nacionalni atributi derzhavni gerb i prapor U muzeyi provodilis takozh zahodi z ohoroni i vidnovlennya pam yatok istoriyi ta mistectva V cej chas vihodiv zhurnal Fiyuzat vidavcem yakogo buv vidomij u toj chas filosof zhurnalist i hudozhnik ru yakogo vvazhayut osnovopolozhnikom suchasnogo azerbajdzhanskogo zhivopisu oliyeyu na polotni Vidomi taki jogo tvori yak Mechet Bibi Ejbat Portret Shejh ul islama pidkreslyuyut jogo universalnist Bereg Pejzazh z albomu Pam yat pro Nahichevan Pochatok Portret Shejhulislama Ali bek Gusejnzade Pochatok Pivnyachij bij Azim Azimzade Obrazotvorche mistectvo Radyanskogo Azerbajdzhanu Silske svyato Azim Azimzade 1930 ti roki Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani 1920 roku v Azerbajdzhani pochalo formuvatisya mistectvo novogo tipu Togo zh roku v Baku vidkrito pershe hudozhnye uchilishe de stvoryuvali novi zhanri obrazotvorchogo mistectva Na ruyinah Rejhstagu Azim Azimzade 1942 rik U 1930 ti roki v galuzi grafiki pracyuvali taki hudozhniki yak Azim Azimzade ru ru Altaj Gadzhiyev M A Vlasov ru A Mamedov ta in Stvoryuvali ilyustraciyi do knig azerbajdzhanskih i zarubizhnih pismennikiv na aktualni temi togo chasu malyuvali plakati 1928 roku vidkrilasya persha tvorcha vistavka Azerbajdzhanskogo tovaristva molodih hudozhnikiv U 1930 ti roki uspih mala vistavka Azerbajdzhanskogo soyuzu revolyucijnogo obrazotvorchogo mistectva Cikavi malyunki Salama Salamzade G Haligova A Rzaguliyeva prisvyacheni aktualnim temam 1932 roku stvoreno komitet azerbajdzhanskih hudozhnikiv U cej period vidomi roboti ru Zbirannya vinogradu Portret A Azimzade G Hagverdiyeva Portret Nizami Gyandzhevi Gazanfara Halikova Slid vidznachiti roboti Mikayila Abdullayeva Beyukagi Mirzazade B Aliyeva Sattara Bahlulzade ru Pershij z yizd azerbajdzhanskih hudozhnikiv vidbuvsya 1940 roku U roki Drugoyi svitovoyi vijni stvoryuvalisya perevazhno politichni i satirichni plakati karikaturi Stvoryuvali politichni karikaturi taki vzhe vidomi hudozhniki yak A Azimzade G Haligov I Ahundov A Gadzhiyev S Sharifzade ru Sattar Bahlulzade 1964 rik Etap hudozhnoyi zrilosti nastav v azerbajdzhanskomu obrazotvorchomu mistectvi v seredini 1950 h rokiv U drugij polovini XX stolittya stali vidomimi taki hudozhniki radyanskogo Azerbajdzhanu yak Beyuk Aga Mirza zade Mikayil Abdullayev Tayir Salahov ru Sattar Bahlulzade Togrul Narimanbekov ru ta in U tvorah B Aliyeva L Fejzullayeva A Mamedova A Verdiyeva ta in znahodyat svoye vidobrazhennya temi praci ta industriyi Temi prisvyacheni istorichnomu minulomu zvichayam i tradiciyam azerbajdzhanskogo narodu temi vijni i miru vidno u tvorchosti E Rzaguliyeva V Narimanbekova T Sadigzade A Gusejnova K Nadzhafzade ta in Uspishno proyavila sebe v galuzi stankovoyi grafiki ta knizhkovoyi ilyustraciyi Maral Rahmanzade persha azerbajdzhanka yaka otrimala profesijnu mistecku osvitu Mifologichni uyavlennya znajshli svoye vidobrazhennya u tvorah Dzh Mirdzhavadova N Rahmanova K Ahmedova G Yunusova S Vejsova A Ibragimova I Mamedova S Mirzazade F Hashimova F Gulamova A Samedova ta in U zhanri pejzazhu pracyuvali N Gasimov K Hanlarov M Tagiyev S Hagverdiyev T Dzhavadov F Halilov B Maratli N Rzayev A Askerov U Hakverdiyev ta in Do suchasnih zhanriv blizki roboti F Halilova prisvyacheni prirodi Apsherona a takozh roboti skulptora i grafika ru Odnim z vidomih azerbajdzhanskih hudozhnikiv pejzazhistiv yaki zobrazhuvali krasu prirodi Azerbajdzhanu buv narodnij hudozhnik respubliki Sattar Bahlulzade Vidomi taki jogo roboti yak Mriya zemli Doroga v Gizbanovshi azerb Qizbenovseye geden yol Ridni prostori azerb Dogma duzenlikler Tuga za zemleyu azerb Torpagin hesreti Slozi Kyapaza ta in Sered portretistiv togo chasu vidomi S Salamzade ru V Samedova Sh Sharifzade O Sadigzade Nadzhafgulu A Kerimov R Mustafayeva O Agababaev G Zejnalov G Kerimov S Mamedov Ch Farzaliyev ta in Shiroko vidomi portreti diyachiv kulturi i mistectva vikonani B Mirzazade spivachka Zejnab Hanlarova rezhiser Shamsi Badalbejli Rozvivalosya takozh teatralno dekoracijne mistectvo Sered vidomih hudozhnikiv u cij galuzi slid vidznachiti Nusrata Fatullayeva i Baduru Afganli Div takozh ru Azerbajdzhanskij kilimPrimitkiL S Bretanickij Arhitektura i izobrazitelnoe iskusstvo Rossijskie universalnye enciklopedii Brokgauz Efron i Bolshaya sovetskaya enciklopediya obedinennyj slovnik Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 8 bereznya 2014 Procitovano 9 chervnya 2020 dic academic ru dic nsf enc pictures 52 Azerbajdzhanskaya Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Pod red Polevogo V M Moskva Izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1986 Erivani Iskusstvo stran i narodov mira kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Sovetskaya enciklopediya 1962 S 61 Originalnij tekst ros Erivani Mirza Kadym Mamed Gusejn ogly 1825 Erivan Erevan 1875 tam zhe hudozhnik ornamentalist i portretist osnovopolozhnik az stankovoj zhivopisi Rabotal v Erivani Specialnogo hudozhestvennogo obrazovaniya ne poluchil Sozdaval risunki trafarety dlya vyshivki rospisi yuvelirnyh izdelij i dr V 1850 h gg napisal 4 bolshih 1 m 2 m portreta maslom dlya restavrirovavshegosya dvorca sardarov v Erivani Proizv Tancovshicy zhivopis na stekle portrety Fatali shaha sidyashej zhenshiny tempera Abbasy Mirzy ris tushyu Mulla vse v Az m isk v Baku portret Mah Talyat M isk v Gruz SSR Tbilisi Cvety s pticami lakovaya zhivopis i portret miniatyura GE Arhiv originalu za 10 listopada 2011 Procitovano 9 chervnya 2020 Iskusstvo Azerbajdzhana Vseobshaya istoriya iskusstv Pod obsh red B V Vejmarna Yu D Kolpinskogo Moskva Iskusstvo 1964 T 5 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2020 Arhiv originalu za 20 lipnya 2012 Procitovano 20 bereznya 2022 Jonathan M Bloom Sheila Blair The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture angl Oxford University Press 2009 Vol 2 S 235 247 513 s ISBN 9780195309911 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 bereznya 2022 Efendi R S Bahlul zade Moskva 1959 Arhiv originalu za 20 bereznya 2019 Procitovano 9 chervnya 2020 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ