Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марал Юсиф кизи Рахманзаде азерб Maral Yusif qızı Rəhmanzadə 1916 2008 азербайджанський графік народна артистка Азербайд

Марал Рахманзаде

Марал Рахманзаде

Марал Юсиф кизи Рахманзаде (азерб. Maral Yusif qızı Rəhmanzadə); (1916—2008) — азербайджанський графік, народна артистка Азербайджанської РСР (1964), лауреатка Державної премії Азербайджанської РСР (1965).

Марал Рахманзаде
азерб. Maral Yusif qızı Rəhmanzadə
image
Народження23 липня 1916(1916-07-23)[1]
Баку, Російська імперія
Смерть16 березня 2008(2008-03-16) (91 рік)
 Баку, Азербайджан
Національністьазербайджанці
Країнаimage Російська імперія
image Азербайджанська Демократична Республіка
image СРСР
image Азербайджан
ЖанрГрафіка, Живопис
Діяльністьхудожниця
Брати, сестриd
Нагороди
image image image
image image image
image Марал Рахманзаде у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Марал Рахманзаде народилася 23 липня 1916 року в Баку. У 1930—1933 роках навчалася в Азербайджанському Державному художньому технікумі. У 1934—1940 роках продовжила освіту в Московському державному художньому інституті імені Сурикова

Марал Рахманзаде — перша азербайджанка, яка отримала професійну мистецьку освіту. Особливо продуктивно вона працювала в жанрі графіки. У роки німецько-радянської війни М. Рахманзаде створила великі станкові серії патріотичного змісту. Одна з серій присвячена героїзму радянських жінок у роки війни — «Народне ополчення», «Жінки в строю», «Дочка партизана», «Зв'язкова». Інша серія, що складається з 19 листів, — праці людей в тилу — «Робота в колгоспі», «Общественницы», «Артисти виступають перед фронтовиками». На листі «Дружини замінюють чоловіків» зображені працюючи на заводі верстатів жінки. Малюнки виконані художницею в техніці чорної акварелі з подальшим опрацюванням вугіллям.

У 1940-і роки Марал Рахманзаде працювала над ілюструванням художньої літератури. В 1945 році вона оформила книги «Дахнаме» Хатаї і «Країна вогнів» А. Зограббекова. Особливо вдало було виконано поетичні жіночі образи в книзі «Дахнаме». Також у двох ілюстраціях М. Рахманзаде зобразила автора книги — поета-шаха Ісмаїла Хатаї: на одній його портрет у профіль, на іншій поет зображений з пером у руці в поетичній обстановці ночі. В численних ілюстраціях роману «Країна вогнів» Рахманзаде зображала обстановку, пейзаж, архітектуру, костюм, точно дотримуючись літературному опису. На першій ілюстрації зображені вершники зблизька, що займають ліву частину листа. Перед їх очима відкрилася мальовнича панорама бухти і таємнича вежа, до господині якої вони направляються. У ці роки М. Рахманзаде також виконала ілюстрації до творів «Дівоча башта» і «Гюльзар» Дж. Джаббарли.

У повоєнні роки Марал Рахманзаде інтенсивно працювала в галузі станкової графіки. У 1947 році на ювілейній виставці вперше була експонована серія автолітографій «Нафта», що складається з 10 листів, на яких показана історія нафтового краю. Серія починається з композиції «Вогнепоклонники», що зображає сцену поклоніння вічного вогню, і завершується морським пейзажем з нафтовим танкером, що йде в далечінь. Інші листи цієї серії — автолітографії «Новий промисел», «На буровій», «Качалка», «Фонтан закутий в трубу». У 1948 році Марал Рахманзаде завершила серію під назвою «Баку соціалістичний», також складається з 10 аркушів. До неї увійшли індустріальні та міські пейзажі, а також жанрові композиції «Зміна вахти», «День вахти», «На будівництві нового будинку».

Результативними для художниці були поїздки на морські промисли — «Нафтові камені». Марал Рахманзаде стала першим художником, яка поїхала працювати на Нафтові Камені. Перебуваючи серед нафтовиків, спостерігаючи їх трудові будні, побут, вона малювала промислові пейзажі Каспію, будівництво естакад, нафтові резервуари, вишки, налив нафти. На звітній виставці вона представила малюнки та акварелі, що зображують найбільш характерні епізоди трудового життя нафтовиків Каспію. Ці роботи крім бакинців побачили і трудівники «Нафтових каменів», тобто ті, кому вони були присвячені. Марал Рахманзаде створила серію автолітографій під назвою «У нас на Каспії». У Москві був виданий альбом з цієї серії, що складається з 15 кольорових літографій. На літографії «У відкритому морі» зображені вертикалі вишок, сталеві естакади, блискуча гладінь моря. У роботах «Черговий катер», «Привезли продовольство», «В штормову» художниця зобразила нелегке трудове життя, своєрідний побут нафтовиків. Ці серії літографій принесли Рахманзаде широку популярність і вже тоді були не раз експоновані на всесоюзних та зарубіжних виставках.

У 1950 році Марал Рахманзаде оформила двотомник творів Джафара Джаббарли. Вона виконала кілька шмуцтитульних листів, що зображують персонажі п'єс «Севіль», «Алмас», «Солгун чичеклер» («Зів'ялі квіти») Джаббарли. У тому ж році була видана історична повість Мірзи Ахундова «Алданмыш кавакиб» («Ошукані зірки») з ілюстраціями М. Рахманзаде. Художниця також ілюструвала і перекладні видання — «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна, "Герой нашого часу Михайла Лермонтова.

Наприкінці 1950-х років Марал Рахманзаде створила серію кольорових автолітографій «Баку». На цих аркушах зображені міські парки та площі, панорами морських нафтопромислів. Серія «Баку» була показана вперше в 1959 році на виставці, приуроченій до Декади літератури та мистецтва Азербайджану в Москві. В цей же час Рахманзаде працювала з автолітографіями, присвяченими Чехословаччині, серед яких виділяються пейзажі «Зимовий день Карлових Вар», «Вулиця в місті Хеб», «Центральна площа міста Хеб», «Санаторій Річмонд» та інші. Літографії чехословацької серії були показані в 1961 році на республіканській виставці «Світ очима художників Азербайджану», а також у Москві на груповій виставці, присвяченій Чехословаччини. У наступні роки Марал Рахманзаде працювала в техніці ліногравюри. Перші роботи, виконані в цій техніці, вона присвятила заводам-гігантам двох молодих міст — Сумгаїта та Руставі. Кожна з двох серій складається з шести індустріальних пейзажів і міських пейзажів та двох портретів, які зображують передовиків виробництва.

У 1960-роках художниця побувала в деяких віддалених районах Азербайджану. Підсумком цієї поїздки з'явилися нові серії кольорових ліногравюр: «Моя батьківщина» і «Азербайджан». У цих серіях кілька робіт присвячені природі Нахічевані. В одній з таких пейзажів зображена зорана земля, лінії борозен якої ведуть до річки, а за рікою, розкинулося село. В інший ліногравюрі художниця зобразила нову дорогу в горах: високовольтна лінія електропередач і шосе на тлі красивих скель. Крім нахічеванських пейзажів в ці серії увійшли і пейзажі села Хиналик на півночі Азербайджану. У цьому віддаленому гірському селі — навколо прямовисні скелі, на самій вершині гори плоскодахові будиночки, ніби один на іншому побудовані. У Хиналіку художниця вивчала побут жителів села, багато малювала, писала аквареллю. У цих линогравюрах вона зобразила суворі по колірному рішенню краєвиди села, вкриті вічними снігами гори, круті обриви, прості за формою споруди, жителі в національних костюмах. У 1956 році в Баку було видано історичний роман М. С. Ордубаді «Меч і перо» з ілюстраціями Марал Рахманзаде. У 1963 році вона виконала ілюстрації для академічного видання «Азербайджанські казки».

Марал Рахманзаде — старша сестра скульптора і почесного діяча Академії мистецтв Республіки Казахстан, Вагіфа Рахманова. Вона є тіткою канадської співачки Деніз Рено (вона ж Деніз Рахманова), казахсько-німецького художника Наргіса Рахманова-Дреслера та казахського митця Айгула Рахманова.

Нагороди та премії

Примітки

  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  2. . Архів оригіналу за 3 квітня 2019.
  3. Перший художник на Нафтових Каменях
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 15 лютого 2017.
  6. . Архів оригіналу за 19 березня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 3 квітня 2019.

Посилання

  • Мистецтво Радянського Азербайджану. Видавництво: Радянський художник — Москва, 1970 (рос.)
  • Рахманзаде, Марал [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Марал Юсиф кизи Рахманзаде [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Малює, як танцює [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maral Yusif kizi Rahmanzade azerb Maral Yusif qizi Rehmanzade 1916 2008 azerbajdzhanskij grafik narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1964 laureatka Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanskoyi RSR 1965 Maral Rahmanzadeazerb Maral Yusif qizi RehmanzadeNarodzhennya23 lipnya 1916 1916 07 23 1 Baku Rosijska imperiyaSmert16 bereznya 2008 2008 03 16 91 rik Baku AzerbajdzhanNacionalnistazerbajdzhanciKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSR AzerbajdzhanZhanrGrafika ZhivopisDiyalnisthudozhnicyaBrati sestridNagorodi Maral Rahmanzade u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaMaral Rahmanzade narodilasya 23 lipnya 1916 roku v Baku U 1930 1933 rokah navchalasya v Azerbajdzhanskomu Derzhavnomu hudozhnomu tehnikumi U 1934 1940 rokah prodovzhila osvitu v Moskovskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti imeni Surikova Maral Rahmanzade persha azerbajdzhanka yaka otrimala profesijnu mistecku osvitu Osoblivo produktivno vona pracyuvala v zhanri grafiki U roki nimecko radyanskoyi vijni M Rahmanzade stvorila veliki stankovi seriyi patriotichnogo zmistu Odna z serij prisvyachena geroyizmu radyanskih zhinok u roki vijni Narodne opolchennya Zhinki v stroyu Dochka partizana Zv yazkova Insha seriya sho skladayetsya z 19 listiv praci lyudej v tilu Robota v kolgospi Obshestvennicy Artisti vistupayut pered frontovikami Na listi Druzhini zaminyuyut cholovikiv zobrazheni pracyuyuchi na zavodi verstativ zhinki Malyunki vikonani hudozhniceyu v tehnici chornoyi akvareli z podalshim opracyuvannyam vugillyam U 1940 i roki Maral Rahmanzade pracyuvala nad ilyustruvannyam hudozhnoyi literaturi V 1945 roci vona oformila knigi Dahname Hatayi i Krayina vogniv A Zograbbekova Osoblivo vdalo bulo vikonano poetichni zhinochi obrazi v knizi Dahname Takozh u dvoh ilyustraciyah M Rahmanzade zobrazila avtora knigi poeta shaha Ismayila Hatayi na odnij jogo portret u profil na inshij poet zobrazhenij z perom u ruci v poetichnij obstanovci nochi V chislennih ilyustraciyah romanu Krayina vogniv Rahmanzade zobrazhala obstanovku pejzazh arhitekturu kostyum tochno dotrimuyuchis literaturnomu opisu Na pershij ilyustraciyi zobrazheni vershniki zblizka sho zajmayut livu chastinu lista Pered yih ochima vidkrilasya malovnicha panorama buhti i tayemnicha vezha do gospodini yakoyi voni napravlyayutsya U ci roki M Rahmanzade takozh vikonala ilyustraciyi do tvoriv Divocha bashta i Gyulzar Dzh Dzhabbarli U povoyenni roki Maral Rahmanzade intensivno pracyuvala v galuzi stankovoyi grafiki U 1947 roci na yuvilejnij vistavci vpershe bula eksponovana seriya avtolitografij Nafta sho skladayetsya z 10 listiv na yakih pokazana istoriya naftovogo krayu Seriya pochinayetsya z kompoziciyi Vognepoklonniki sho zobrazhaye scenu pokloninnya vichnogo vognyu i zavershuyetsya morskim pejzazhem z naftovim tankerom sho jde v dalechin Inshi listi ciyeyi seriyi avtolitografiyi Novij promisel Na burovij Kachalka Fontan zakutij v trubu U 1948 roci Maral Rahmanzade zavershila seriyu pid nazvoyu Baku socialistichnij takozh skladayetsya z 10 arkushiv Do neyi uvijshli industrialni ta miski pejzazhi a takozh zhanrovi kompoziciyi Zmina vahti Den vahti Na budivnictvi novogo budinku Rezultativnimi dlya hudozhnici buli poyizdki na morski promisli Naftovi kameni Maral Rahmanzade stala pershim hudozhnikom yaka poyihala pracyuvati na Naftovi Kameni Perebuvayuchi sered naftovikiv sposterigayuchi yih trudovi budni pobut vona malyuvala promislovi pejzazhi Kaspiyu budivnictvo estakad naftovi rezervuari vishki naliv nafti Na zvitnij vistavci vona predstavila malyunki ta akvareli sho zobrazhuyut najbilsh harakterni epizodi trudovogo zhittya naftovikiv Kaspiyu Ci roboti krim bakinciv pobachili i trudivniki Naftovih kameniv tobto ti komu voni buli prisvyacheni Maral Rahmanzade stvorila seriyu avtolitografij pid nazvoyu U nas na Kaspiyi U Moskvi buv vidanij albom z ciyeyi seriyi sho skladayetsya z 15 kolorovih litografij Na litografiyi U vidkritomu mori zobrazheni vertikali vishok stalevi estakadi bliskucha gladin morya U robotah Chergovij kater Privezli prodovolstvo V shtormovu hudozhnicya zobrazila nelegke trudove zhittya svoyeridnij pobut naftovikiv Ci seriyi litografij prinesli Rahmanzade shiroku populyarnist i vzhe todi buli ne raz eksponovani na vsesoyuznih ta zarubizhnih vistavkah U 1950 roci Maral Rahmanzade oformila dvotomnik tvoriv Dzhafara Dzhabbarli Vona vikonala kilka shmuctitulnih listiv sho zobrazhuyut personazhi p yes Sevil Almas Solgun chichekler Ziv yali kviti Dzhabbarli U tomu zh roci bula vidana istorichna povist Mirzi Ahundova Aldanmysh kavakib Oshukani zirki z ilyustraciyami M Rahmanzade Hudozhnicya takozh ilyustruvala i perekladni vidannya Yevgenij Onyegin Oleksandra Pushkina Geroj nashogo chasu Mihajla Lermontova Naprikinci 1950 h rokiv Maral Rahmanzade stvorila seriyu kolorovih avtolitografij Baku Na cih arkushah zobrazheni miski parki ta ploshi panorami morskih naftopromisliv Seriya Baku bula pokazana vpershe v 1959 roci na vistavci priurochenij do Dekadi literaturi ta mistectva Azerbajdzhanu v Moskvi V cej zhe chas Rahmanzade pracyuvala z avtolitografiyami prisvyachenimi Chehoslovachchini sered yakih vidilyayutsya pejzazhi Zimovij den Karlovih Var Vulicya v misti Heb Centralna plosha mista Heb Sanatorij Richmond ta inshi Litografiyi chehoslovackoyi seriyi buli pokazani v 1961 roci na respublikanskij vistavci Svit ochima hudozhnikiv Azerbajdzhanu a takozh u Moskvi na grupovij vistavci prisvyachenij Chehoslovachchini U nastupni roki Maral Rahmanzade pracyuvala v tehnici linogravyuri Pershi roboti vikonani v cij tehnici vona prisvyatila zavodam gigantam dvoh molodih mist Sumgayita ta Rustavi Kozhna z dvoh serij skladayetsya z shesti industrialnih pejzazhiv i miskih pejzazhiv ta dvoh portretiv yaki zobrazhuyut peredovikiv virobnictva U 1960 rokah hudozhnicya pobuvala v deyakih viddalenih rajonah Azerbajdzhanu Pidsumkom ciyeyi poyizdki z yavilisya novi seriyi kolorovih linogravyur Moya batkivshina i Azerbajdzhan U cih seriyah kilka robit prisvyacheni prirodi Nahichevani V odnij z takih pejzazhiv zobrazhena zorana zemlya liniyi borozen yakoyi vedut do richki a za rikoyu rozkinulosya selo V inshij linogravyuri hudozhnicya zobrazila novu dorogu v gorah visokovoltna liniya elektroperedach i shose na tli krasivih skel Krim nahichevanskih pejzazhiv v ci seriyi uvijshli i pejzazhi sela Hinalik na pivnochi Azerbajdzhanu U comu viddalenomu girskomu seli navkolo pryamovisni skeli na samij vershini gori ploskodahovi budinochki nibi odin na inshomu pobudovani U Hinaliku hudozhnicya vivchala pobut zhiteliv sela bagato malyuvala pisala akvarellyu U cih linogravyurah vona zobrazila suvori po kolirnomu rishennyu krayevidi sela vkriti vichnimi snigami gori kruti obrivi prosti za formoyu sporudi zhiteli v nacionalnih kostyumah U 1956 roci v Baku bulo vidano istorichnij roman M S Ordubadi Mech i pero z ilyustraciyami Maral Rahmanzade U 1963 roci vona vikonala ilyustraciyi dlya akademichnogo vidannya Azerbajdzhanski kazki Maral Rahmanzade starsha sestra skulptora i pochesnogo diyacha Akademiyi mistectv Respubliki Kazahstan Vagifa Rahmanova Vona ye titkoyu kanadskoyi spivachki Deniz Reno vona zh Deniz Rahmanova kazahsko nimeckogo hudozhnika Nargisa Rahmanova Dreslera ta kazahskogo mitcya Ajgula Rahmanova Nagorodi ta premiyiorden Znak Poshani 09 06 1959 Orden Slava Azerbajdzhan 22 07 1996 Derzhavna premiya Azerbajdzhanskoyi RSR 1965 PrimitkiArtists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Pershij hudozhnik na Naftovih Kamenyah Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 PosilannyaMistectvo Radyanskogo Azerbajdzhanu Vidavnictvo Radyanskij hudozhnik Moskva 1970 ros Rahmanzade Maral 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Maral Yusif kizi Rahmanzade 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Malyuye yak tancyuye 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ