Розписана посудина з Шахтахти

Глиняна розписана посудина з селища Шахтахти (азерб. Əlvan naxışlı Şahtaxtı küpü) — розписана посудина II тисячоліття до н. е., пофарбована в червоний колір і покрита трьома поясами малюнків, виявлена 1936 року в могильнику поблизу селища Шахтахти в Нахічеванській Автономній Республіці Азербайджану. Виставлена в Музеї історії Азербайджану в Баку. За словами мистецтвознавців ^[ru] і Бориса Веймарна, ця добре збережена велика посудина є характерним і одним з найвідоміших зразків керамічних виробів стародавнього Азербайджану".

Розписана посудина з Шахтахти

азерб. Şahtaxtı küpü
Час створення:	Середина або кінець II тисячоліття до н. е.
Висота:	49,8
Ширина:	55,6
Матеріал:	Глина
Зберігається:	Баку
Музей:	Музей історії Азербайджану
Розписана посудина з Шахтахти у Вікісховищі

Знахідка

1936 року в Нахічеванську АРСР було споряджено експедицію Азербайджанської філії Академії наук СРСР. Третім місцем робіт експедиції були околиці селища Шахтахти в Норашенському районі.

На території могильного поля, розташованого на північний-схід від фортеці Гявуркала, археологи натрапили на одне поховання, вкрите двома рядами плит (розмірами 1,2⨯1⨯0,3-0,4 м), а тому не порушене. Поховання було уміщено в кам'яний круг діаметром 7,7 м. У західній частині поховання перебував інвентар, що складався з 30 глиняних посудин, які покривали скелет коня, що лежить на лівому боці. З 30 посудин тільки одна була пофарбована й оздоблена малюнками.

Опис

Деталі посудини з Шахтахти

Посудину кулястої форми виготовлена з червоної глини доброго випалу. Має низьку горловину, відігнуті назад ві́нця і плоске дно. Ручок немає. За словами археолога ^[ru], її висота 48 см, ширина — також 48 см. Археолог Осман Абібуллаєв наводить точніші дані щодо розмірів посудини: висота посудини становить 49,8 см, діаметр дна — 15 см, корпусу — 55,6 см, а ві́нець — 19,2 см. Вся поверхня посудини пофарбована в червоний колір. Шийка і нижня частина трохи темніші від світло-червоної середньої частини, покритої трьома декоративними поясами чітко промальованих малюнків та орнаменту.

Перший пояс має ширину 7,5 см і покритий темно-червоними і чорними зображеннями гусей і лебедів, розташованих у строгому ритмі. Ширина другого поясу — 16 см. Тут зображені різні сцени циклу «боротьби звірів». На цих малюнках хижі звірі і птахи нападають на диких кіз, осла, вола і зубра. Між звірами зображені водоплавні птахи. За словами мистецтвознавця , схематизовані сцени полювання вовків (або собак) і хижих птахів на диких кіз, осла і бика на цьому поясі розміщені строго ритмічно. Третій пояс містить простий орнамент, що складається зі схрещених смужок, які утворюють ромби. Його ширина — 3,5 см.

Форма, забарвлення і розташування малюнка посудини точно повторює посудини, знайдені в похованнях ^[ru]. Її ж розміри і малюнком відрізняються від кизил-ванкських. Алекперов вважав, що малюнки на глечику зображували місцеву фауну.

Датування

Згідно з мистецтвознавцями і Борисом Веймарном, ця посудина відноситься до середини II тисячоліття до н. е. Мистецтвознавець Володимир Шлєєв відносить посудину до кінця II тисячоліття до н. е. Археолог і сходознавець ^[ru] датує могильник, де знайдено посудину, кінцем II тисячоліття до н. е. Археолог Осман Абібуллаєв відносить поліхромно-розписані посудини з Шахтахтинського поховання до XIII—XII ст. до н. е. Мистецтвознавець Насир Рзаєв датує посудину XVIII—XVII ст. до н. е.

Див. також

• Гявуркала (Шахтахти)

Примітки

1. Официальный сайт Музей истории Азербайджана. (азерб.). azhistorymuseum.az. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
2. Бретаницкий, Веймарн, 1976, с. 14.
3. Алекперов, 1937, с. 252.
4. Алекперов, 1937, с. 254.
5. Алекперов, 1937, с. 255.
6. Алекперов, 1937, с. 257.
7. Абибуллаев, 1961, с. 27—37.
8. Шлеев, 1956, с. 366.
9. Бретаницкий, Веймарн, 1976, с. 10.
10. Пиотровский, 1947, с. 181.
11. Алиев, 1991, с. 122.
12. Рзаев, 1966, с. 154.

Література