Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарурський район (азерб. Şərur rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан. Адміністративний центр — місто .
| Шарурський район | |||
|---|---|---|---|
| Şərur rayonu | |||
| | |||
 | |||
| Районний центр | |||
| Країна | Азербайджан | ||
| Автономна республіка | Нахічеванська Автономна Республіка | ||
| Населення | |||
| - повне | 97 900 | ||
| - густота | 138.37 | ||
| Площа | |||
| - повна | 810 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 952 м | ||
| - мінімальна | 952 м | ||
| Дата заснування | 8 серпня 1930 | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-SAR | ||
 | |||
| |||
Розташування
Шарурський район накрайніша північно-східній частині Азербайджану, яка межує:
- на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
- на заході — з Садаракським районом.
- на півночі — з Вірменією (по гірських хребтах);
- на сході з Кенгерлінським районом.
Історія
Статус району було отримано 8 серпня 1930 року. Тоді він називався Норашенський з центром в селі Баш-Норашен.
У 1964 році Норашен (вірм. Նորաշեն — Нове поселення) був перейменований в Іллічівськ, а район, відповідно, Іллічівський.
В часи вже незалежного Азербайджану, 28 лютого 1991 кавказький Іллічівськ був перейменований в Шарур, а район в Шарурський.
Археологічні розкопки, проведені поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан та інших підтвердили припущення про існування тут стародавніх поселень бронзової доби, тому й історія цих земель давня і багата різними історичними подіями.
Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.
Географія
Шарурський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу та в низовині довкола річок Араз та Арпачай, тому рельєф району, наполовину вважається низинним.
З заходу і півночі район підпирають гірські хребти Уджубіз, Агдакан, Велідаг и Текгар. З заходу дві гори: (Dähnä Dağı) 1154 метри над рівнем моря і (Välidağ) 1242 метри над рівнем моря. А з північного заходу (Gora Tezhgar) 1438 метрів, (Gora Bagarsuk) 1958 метрів, (Gora Shal-Dag) 2391 метр. З півночі і північного сходу займає з вершинами: (Gora Dolonal) 1726 метрів, (Gora Myunkh-Bala-Ogly) 1560 метрів, (Ardıc Dağı) 2034 метрів, (Gora Gnishik Lerrnagagat) 2371 метр, (Gora Kechaltapa) 2744 метрів, а найвища точка в районі — гора (Gora Gyalinkaya) 2775 метрів.
Дві головні водойми району — річки Аракс та Арпа, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходиться .
Клімат в Шарурському районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від +3 С до +6 С, липня — від +20 С до +26 С. За рік випадає 200—400 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг).
Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Шарурському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.
Населення
Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Шарур, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.
За даними 2007 року в районі проживало 97 900 мешканців, в 65 населених пунктах:
| # | Населені пункти | Кількість жителів (2007) |
|---|---|---|
| 1 | (Şərur) | 6700 |
| 2 | (Dəmirçi) | 4980 |
| 3 | (Düdəngə) | 3927 |
| 4 | (Mahmudkənd) | 3878 |
| 5 | (Yengicə) | 3791 |
| 6 | (Püsyan) | 3679 |
| 7 | (Çərçiboğan) | 3200 |
| 8 | (Çomaxtur) | 3050 |
| 9 | (Oğlanqala) | 2897 |
| 10 | (Danyeri) | 2814 |
| 11 | (Zeyvə) | 2485 |
| 12 | (Maxta) | 2425 |
| 13 | (Alışar) | 2077 |
| 14 | (Şəhriyar) | 2056 |
| 15 | (Xanlıqlar) | 2049 |
| 16 | (Qarxun) | 1893 |
| 17 | (Qışlaqabbas) | 1785 |
| 18 | (Dizə) | 1758 |
| 19 | (Kərimbəyli) | 1697 |
| 20 | (Cəlilkənd) | 1662 |
| 21 | (Siyaqut) | 1548 |
| 22 | (Yuxarı Daşarx) | 1459 |
| 23 | (Aşağı Yaysı) | 1453 |
| 24 | (Axura) | 1448 |
| 25 | (İbadulla) | 1337 |
| 26 | (Xələc) | 1260 |
| 27 | (Əlikli) | 1253 |
| 28 | (Vərməziyar) | 1237 |
| 29 | (Kosacan) | 1226 |
| 30 | (Dərəkənd) | 1184 |
| 31 | (Muğanlı) | 1079 |
| 32 | (Yuxarı Aralıq) | 1049 |
| 33 | (Məmmədsabir) | 955 |
| 34 | (Aşağı Aralıq) | 931 |
| 35 | (Vayxır) | 914 |
| 36 | (Yuxarı Yaycı) | 906 |
| 37 | (Çəmənli) | 875 |
| 38 | (Axaməd) | 873 |
| 39 | (Ərəbyengicə) | 872 |
| 40 | (Kürkənd) | 858 |
| 41 | (Kürçülü) | 812 |
| 42 | (Tənənəm) | 746 |
| 43 | (Mudancıq Müslüm) | 728 |
| 44 | (Qarahəsənli) | 722 |
| 45 | (Həmzəli) | 717 |
| 46 | (Arbatan)i | 715 |
| 47 | (Oğuzkənd) | 706 |
| 48 | (Qorçulu) | 689 |
| 49 | (Aşağı Daşarx) | 371 |
| 50 | (Muğancıq Mehrab) | 607 |
| 51 | (Tumaslı) | 585 |
| 52 | (Dərvişlər) | 552 |
| 53 | (Şahbulaq) | 551 |
| 54 | (Sərxanlı) | 514 |
| 55 | (Arpaçay) | 506 |
| 56 | (Gümüşlü) | 472 |
| 57 | (Qaraburc) | 444 |
| 58 | (Stansiya Daşarx) | 407 |
| 59 | (Xətai) | 361 |
| 60 | (Diyadin) | 332 |
| 61 | (Təzəkənd) | 254 |
| 62 | (Yeni Havuş) | 244 |
| 63 | (Havuş) | 113 |
| 64 | (Babəki) | 110 |
| 65 | Разом | 93778 |
Економіка
Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство та виноробство.
В районі працює: 60 загальноосвітніх шкіл, 1 професійний ліцей, 6 позашкільних та 2 дошкільних виховних закладів, 60 бібліотек, 67 клубних закладів, 1 музей, , 6 дитячих музичних училищ, кінотеатр «Бахар», центральна лікарня та 8 дільничних лікарень, 20 лікарських амбулаторій, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 27 фельдшерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації.
Через район проходить автомагістраль яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона не діюча, і зрідка використовується для військових потреб)..
Історичні пам'ятники
На території району є чимало археологічних пам'яток. У 1987—1990 роках в печері Ґазма були знайдені артефакти, які відносяться до епохи Мустьє: кам'яні і обсидіанові знаряддя праці первісної людини.
Стародавні поселення епохи бронзи розташовувалися по берегах річок Араз і Арпачай. Тут, в селищі Шахтахти, виявлені зразки розписного посуду, зроблені з великою майстерністю.
Розкопки-дослідження, поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан, Гарагасанлі, Бабека, Косаджан підтвердили існування тут стародавніх поселень: Кюлюкляр, Кехня Арбатан, Кехнякянд, Кюлтяпя, Кюлюк. Тут були знайдені предмети домашнього начиння, фрагменти глиняного та емальованого посуду з різьбленими візерунками і розписом: горщики, вази, глечики та інші предмети.
З архітектурних пам'яток збереглися середньовічний міст на річці Арпачай, (XII—XIII століть), (XIV в), , середньовічні мечеті, святилища, караван-сарай.
Відомі жителі
- Еждер Ісмаїлов — азербайджанський вчений, громадський діяч
Примітки
- http://www.nakhchivan.az/portal-1/map-serur-m.htm [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] Офіційна інформація про Шарурський район
- http://azerbaijan.travel/az/region/72-Sherur [ 20 березня 2015 у Wayback Machine.] Naxçıvan Muxtar Respublikasının Şərur rayonunun inzibati mərkəzidir
- http://ceferiler.com/tarix/azerbaijan/2098-sherur-haqqinda-tarixi-melumat.html [ 12 липня 2014 у Wayback Machine.] Презентація Шарурського району
- http://www.stat.gov.az/map/indexen.php#Sadarak [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] Державний комітет по статистиці Азербайджанської Республіки (населення району Садарак)
- http://president.az/articles/838?locale=az [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] İlham Əliyev Şərur rayonu Yengicə kənd orta məktəbinin yeni binasının açılışında iştirak etmişdir
- http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] Офіційна статистична інформація про Шарурський район
- http://nakhchivan.preslib.az/az_a3-8.html [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] Історичні місцини Шарурського району
Посилання
- Інформація про Нахічеванську автономну республіку [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інформація про Бабецький район [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фільм-візитівка про Шарурський район [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharurskij rajon azerb Serur rayonu administrativna odinicya u skladi Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Azerbajdzhan Administrativnij centr misto Sharurskij rajon Serur rayonu Rajonnij centr Krayina Azerbajdzhan Avtonomna respublika Nahichevanska Avtonomna Respublika Naselennya povne 97 900 gustota 138 37 Plosha povna 810 km Visota maksimalna 952 m minimalna 952 m Data zasnuvannya 8 serpnya 1930 Kod ISO 3166 2 AZ SAR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sharurskij rajonRoztashuvannyaSharurskij rajon nakrajnisha pivnichno shidnij chastini Azerbajdzhanu yaka mezhuye na pivdni z Islamskoyu Respublikoyu Iran po richci Araz na zahodi z Sadarakskim rajonom na pivnochi z Virmeniyeyu po girskih hrebtah na shodi z Kengerlinskim rajonom IstoriyaStatus rajonu bulo otrimano 8 serpnya 1930 roku Todi vin nazivavsya Norashenskij z centrom v seli Bash Norashen U 1964 roci Norashen virm Նորաշեն Nove poselennya buv perejmenovanij v Illichivsk a rajon vidpovidno Illichivskij V chasi vzhe nezalezhnogo Azerbajdzhanu 28 lyutogo 1991 kavkazkij Illichivsk buv perejmenovanij v Sharur a rajon v Sharurskij Arheologichni rozkopki provedeni poblizu sil Vermyaziyar Arbatan ta inshih pidtverdili pripushennya pro isnuvannya tut starodavnih poselen bronzovoyi dobi tomu j istoriya cih zemel davnya i bagata riznimi istorichnimi podiyami Cherez postijne vijskove napruzhennya mizh Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu na teritoriyi rajonu postijno perebuvayut vijskovi chastini Zbrojnih sil Azerbajdzhanu GeografiyaSharurskij rajon lezhit bilya pidnizhzhya gir Malogo Kavkazu ta v nizovini dovkola richok Araz ta Arpachaj tomu relyef rajonu napolovinu vvazhayetsya nizinnim Z zahodu i pivnochi rajon pidpirayut girski hrebti Udzhubiz Agdakan Velidag i Tekgar Z zahodu dvi gori Dahna Dagi 1154 metri nad rivnem morya i Validag 1242 metri nad rivnem morya A z pivnichnogo zahodu Gora Tezhgar 1438 metriv Gora Bagarsuk 1958 metriv Gora Shal Dag 2391 metr Z pivnochi i pivnichnogo shodu zajmaye z vershinami Gora Dolonal 1726 metriv Gora Myunkh Bala Ogly 1560 metriv Ardic Dagi 2034 metriv Gora Gnishik Lerrnagagat 2371 metr Gora Kechaltapa 2744 metriv a najvisha tochka v rajoni gora Gora Gyalinkaya 2775 metriv Dvi golovni vodojmi rajonu richki Araks ta Arpa vodami yakih zhivlyatsya bilshist zemel rajonu V rajoni protikaye she kilka malih richok yaki pidzhivlyuyutsya talimi ta doshovimi vodami strumkiv sho vitikayut iz gir V rajoni znahoditsya Klimat v Sharurskomu rajoni suhij kontinentalnij z oznakami napivpustelnogo Lito buvaye suhe j spekotne a zima holodna j suha Serednya temperatura sichnya vid 3 S do 6 S lipnya vid 20 S do 26 S Za rik vipadaye 200 400 mm opadiv doshi a u visokogir yi snig Rajon maye bagatu floru i faunu Roslinnist v osnovnomu predstavlena napivpustelnimi vidami V Sharurskomu rajoni mozhna zustriti girskogo kozla muflona vovka lisicyu zajcya kabana ta chislenni vidi polovih grizuniv a ptahiv kuripki fazan ta inshi perelitni ptahi NaselennyaVse naselennya rajonu azerbajdzhanci Pislya konfliktu virmenami syudi pereselilisya bizhenci azerbajdzhanci z susidnoyi krayini Znachna chastina meshkanciv rajonu podalasya hto na postijno a hto po sezonno na zarobitki do Turechchini chi do Baku Adminstrativnij centr rajonu misto Sharur v yakomu znahodyatsya vsi administrativni ustanovi rajonu Za danimi 2007 roku v rajoni prozhivalo 97 900 meshkanciv v 65 naselenih punktah Naseleni punkti Kilkist zhiteliv 2007 1 Serur 6700 2 Demirci 4980 3 Dudenge 3927 4 Mahmudkend 3878 5 Yengice 3791 6 Pusyan 3679 7 Cercibogan 3200 8 Comaxtur 3050 9 Oglanqala 2897 10 Danyeri 2814 11 Zeyve 2485 12 Maxta 2425 13 Alisar 2077 14 Sehriyar 2056 15 Xanliqlar 2049 16 Qarxun 1893 17 Qislaqabbas 1785 18 Dize 1758 19 Kerimbeyli 1697 20 Celilkend 1662 21 Siyaqut 1548 22 Yuxari Dasarx 1459 23 Asagi Yaysi 1453 24 Axura 1448 25 Ibadulla 1337 26 Xelec 1260 27 Elikli 1253 28 Vermeziyar 1237 29 Kosacan 1226 30 Derekend 1184 31 Muganli 1079 32 Yuxari Araliq 1049 33 Memmedsabir 955 34 Asagi Araliq 931 35 Vayxir 914 36 Yuxari Yayci 906 37 Cemenli 875 38 Axamed 873 39 Erebyengice 872 40 Kurkend 858 41 Kurculu 812 42 Tenenem 746 43 Mudanciq Muslum 728 44 Qarahesenli 722 45 Hemzeli 717 46 Arbatan i 715 47 Oguzkend 706 48 Qorculu 689 49 Asagi Dasarx 371 50 Muganciq Mehrab 607 51 Tumasli 585 52 Dervisler 552 53 Sahbulaq 551 54 Serxanli 514 55 Arpacay 506 56 Gumuslu 472 57 Qaraburc 444 58 Stansiya Dasarx 407 59 Xetai 361 60 Diyadin 332 61 Tezekend 254 62 Yeni Havus 244 63 Havus 113 64 Babeki 110 65 Razom 93778EkonomikaOsnovu ekonomiki rajonu stanovit silske gospodarstvo a same roslinnictvo skotarstvo vinogradarstvo ta vinorobstvo V rajoni pracyuye 60 zagalnoosvitnih shkil 1 profesijnij licej 6 pozashkilnih ta 2 doshkilnih vihovnih zakladiv 60 bibliotek 67 klubnih zakladiv 1 muzej 6 dityachih muzichnih uchilish kinoteatr Bahar centralna likarnya ta 8 dilnichnih likaren 20 likarskih ambulatorij 9 feldshersko akusherskih punktiv 27 feldsherskih punktiv gigiyeno epidemiologichnij centr ta inshi organizaciyi Cherez rajon prohodit avtomagistral yaka z yednuye Azerbajdzhan Iran iz Turechchinoyu A takozh teritoriyeyu rajonu prokladena zaliznichna koliya yaka spoluchala Nahichevan iz Yerevanom pislya vijni vona ne diyucha i zridka vikoristovuyetsya dlya vijskovih potreb Istorichni pam yatnikiNa teritoriyi rajonu ye chimalo arheologichnih pam yatok U 1987 1990 rokah v pecheri Gazma buli znajdeni artefakti yaki vidnosyatsya do epohi Mustye kam yani i obsidianovi znaryaddya praci pervisnoyi lyudini Starodavni poselennya epohi bronzi roztashovuvalisya po beregah richok Araz i Arpachaj Tut v selishi Shahtahti viyavleni zrazki rozpisnogo posudu zrobleni z velikoyu majsternistyu Rozkopki doslidzhennya poblizu sil Vermyaziyar Arbatan Garagasanli Babeka Kosadzhan pidtverdili isnuvannya tut starodavnih poselen Kyulyuklyar Kehnya Arbatan Kehnyakyand Kyultyapya Kyulyuk Tut buli znajdeni predmeti domashnogo nachinnya fragmenti glinyanogo ta emalovanogo posudu z rizblenimi vizerunkami i rozpisom gorshiki vazi glechiki ta inshi predmeti Z arhitekturnih pam yatok zbereglisya serednovichnij mist na richci Arpachaj XII XIII stolit XIV v serednovichni mecheti svyatilisha karavan saraj Vidomi zhiteliEzhder Ismayilov azerbajdzhanskij vchenij gromadskij diyachPrimitkihttp www nakhchivan az portal 1 map serur m htm 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oficijna informaciya pro Sharurskij rajon http azerbaijan travel az region 72 Sherur 20 bereznya 2015 u Wayback Machine Naxcivan Muxtar Respublikasinin Serur rayonunun inzibati merkezidir http ceferiler com tarix azerbaijan 2098 sherur haqqinda tarixi melumat html 12 lipnya 2014 u Wayback Machine Prezentaciya Sharurskogo rajonu http www stat gov az map indexen php Sadarak 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Derzhavnij komitet po statistici Azerbajdzhanskoyi Respubliki naselennya rajonu Sadarak http president az articles 838 locale az 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ilham Eliyev Serur rayonu Yengice kend orta mektebinin yeni binasinin acilisinda istirak etmisdir http www nakhchivan az portal ru seh ray htm 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oficijna statistichna informaciya pro Sharurskij rajon http nakhchivan preslib az az a3 8 html 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Istorichni miscini Sharurskogo rajonuPosilannyaInformaciya pro Nahichevansku avtonomnu respubliku 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine Informaciya pro Babeckij rajon 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Film vizitivka pro Sharurskij rajon 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine