Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осман Абібулла огли Абібуллаєв (азерб. Osman Həbibulla oğlu Həbibullayev; нар. 28 вересня 1913, Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 9 вересня пом. 1970) — азербайджанський радянський археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії Академії наук Азербайджанської РСР, дослідник пам'яток Нахічеванської культури епохи бронзи і раннього заліза тощо, що здійснив значний вклад у дослідження археології Азербайджану і Кавказу.
| Абібуллаєв Осман Абібулла-огли | |
|---|---|
| азерб. Osman Həbibullayev | |
 | |
| Народився | 28 вересня 1913 Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 вересня 1970 (56 років) |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Бакинський державний університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | d |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Нагороди |   |
У роботах Абібуллаєва отримали подальший розвиток проблеми куро-аракської культури, збагачені новим археологічним матеріалом. Абібуллаєв близько десяти років займався дослідженням пам'ятника Кюльтепе I поблизу Нахічевані, де вперше в Закавказзі під куро-аракським шаром були відкриті більш давні культурні нашарування. Вчений присвятив спеціальну монографію даного пам'ятника, а також написав серію публікацій.
Біографія
Ранні роки
Осман Абібулла огли Абібуллаєв народився 28 вересня 1913 року в місті Бахчисарай Таврійської губернії в сім'ї вчителя. Батьків рано втратив і ріс у дитячому будинку, де здобув початкову освіту.
У 1930 році закінчив середню школу в Сімферополі. Потім працював учителем, фрезерувальником. Незабаром переїхав до Нахічевані, де був призначений на посаду технічного секретаря обкому партії, а потім бібліотекаря обласного парткабінету. У 1938 році Абібуллаєв закінчив учительські курси і був направлений учителем у село Баскал. Педагогічну діяльність Абібуллаєва перервала німецько-радянська війна. Осман Абібуллаєв брав участь у боях за Крим і на Північному Кавказі, тричі був важко поранений, контужений. За участь у радянсько-німецькій війні Осман Абібуллаєв був нагороджений медалями «За оборону Кавказу» та «За перемогу над Німеччиною».
Початок роботи в Інституті історії
Після демобілізації з інвалідності наприкінці 1943 року Абібуллаєв у 1944 році вступив на сходознавчий факультет Азербайджанського державного університету, який успішно закінчив у 1948 році.
Наприкінці 1947 року Абібуллаєв почав працювати в Інституті історії Академії наук Азербайджанської РСР. Спочатку обіймав посаду лаборанта у відділі археології, а потім став молодшим науковим співробітником. Брав участь у роботі низки великих археологічних експедицій Академії наук Азербайджанської РСР і Академії наук СРСР. Зокрема, брав участь у Гобустанській, Мінгячевірській, Мільській (на городищі Оренкала) та інших експедиціях. Пізніше Абібуллаєв очолив загін, а незабаром і експедицію з дослідження давніх пам'яток на території Нахічеванської АРСР. Так, під керівництвом Олександра Ієссена він очолював загін експедиції з дослідження пам'яток енеоліту та доби бронзи на території Нахічеванської АРСР і в Ходжали (Нагірно-Карабаська АО).
Вивчення пам'яток Нахічевані
У 1951 році Абібуллаєв став вести систематичні ремонтні роботи на багатошаровому поселенні Кюльтепе I поблизу міста Нахічевань. У 1959 році Абібуллаєв захистив кандидатську дисертацію, в основу якої лягли перші підсумки його розкопок на Кюльтепе I. Того ж року була опублікована книга Османа Абібуллаєва «Археологічні розкопки в Кюльтепі», в якій були узагальнені результати його перших розкопок.
Розкопки, які Абібуллаєв вів на пагорбі Кюльтепе, зафіксували послідовні нашарування різних культурних шарів. Археологом, серед інших, були також встановлені культурні нашарування епохи енеоліту в Кюльтепі. Це були перші дані найдавнішою осіло-землеробської культури Закавказзя.
У середині 1960-х років Осман Абібуллаєв приступив до написання монографії «Енеоліт та епоха бронзи на території Нахічеванської АРСР», опублікованій в 1982 році. Робота, яка за задумом автора, повинна була охопити доби енеоліту, ранньої та середньої бронзи Нахічевані, була написана на основі археологічних матеріалів, більшість яких, було здобуто самим Абібуллаєвим. Крім місцевих матеріалів Абібуллаєв досліджував і величезну кількість порівняльного матеріалу з інших пам'яток Кавказу і суміжних областей Сходу. Дана робота Абібуллаєва, як зазначає історик [az], являє собою цінний внесок у радянську археологію. Ісмайлов зазначає, що ознайомлення з цією працею Абібуллаєва переконує в тому, що «глибоке та ґрунтовне знання автором досліджуваних питань дозволило йому на високому науковому рівні» виконати завдання висвітлення культурно-історичного розвитку Нахічеванського краю на великому відрізку часу. Ця монографія Абібуллаєва була представлена до захисту на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.
Наприкінці 1960-их років Осман Абібуллаєв брав участь у роботі Нахічеванської археологічної експедиції. У 1969 році поблизу могильника Кизил-Ванк Абібуллаєвим були відкриті залишки стародавнього поселення, що належало до цього некрополя. У цей же період Абібуллаєв брав участь у розкопках багатошарового пам'ятника Кюльтепе II.
Крім присвяченій Кюльтепе монографії, Абібуллаєв за час своєї роботи в Інституті історії Азербайджанської РСР опублікував ряд статей на сторінках періодичних наукових видань центральних інститутів Академії наук СРСР і Академії наук Азербайджанської РСР, а також статті у Великій радянській енциклопедії і в багатотомній історії СРСР, був одним із авторів колективної праці «Археологія Азербайджану», де були узагальнені його дослідження доби енеоліту, ранньої і середньої бронзи.
Осман Абібуллаєв займався підготовкою молодих кадрів, якими були успішно захищені кандидатські дисертації на тему давньої археології Азербайджану. Абібуллаєв виступав також на наукових сесіях, проведених Інститутом археології АН СРСР та Інститутами історії АН Азербайджанської, Вірменської та Грузинської РСР.
Помер Осман Абібуллаєв 9 вересня 1970 року. За словами історика і археолога Гудрата Ісмайлова, смерть Абібуллаєва, який «так багато зробив для археології Кавказу», стала важкою втратою для археології країни. На думку археологів В. Алієва та М. В. Мінкевич-Мустафаєвої, Осман Абібуллаєв вніс великий внесок у розвиток археологічної науки в Азербайджані.
Деякі роботи
- Раскопки холма Кюль-тапа // . — 1953. — Вип. 51 (16 липня). — С. 36—45.
- К изучению холма Кюльтепе // Труды Института истории и философии АН Азерб. ССР. — 1956. — Т. IX (16 липня). — С. 5-25.
- Первые итоги раскопок Кюльтепе (Нахичеванск. АССР) // Труды Музея истории Азербайджана. — Б., 1957. — Т. II (16 липня).
- Археологические раскопки холма Кюльтепе. (Поселение конца неолита — начала железа). Автореф. канд. дисс. (АГУ им. С. М. Кирова). — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1959. — 17 с.
- Археологические раскопки в Кюльтепе. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1959. — 128 с. (азерб.)
- Раскопки холма Кюльтепе близ Нахичевани в 1955 г. // Материалы и исследования по археологии СССР. — 1959. — № 67 (16 липня).
- Поселение Кюль-Тепе // МИА. — 1959. — № 67 (16 липня).
- Энеолитическая культура Азербайджана (по материалам Кюльтепе) // МАД. — 1961. — № 2 (16 липня).
- Материалы Шахтахтинского погребения // Известия АН Азерб ССР. — 1961. — № 5 (16 липня). — С. 27-37.
- Некоторые итоги изучения холма Кюль-Тепе в Азербайджане // . — 1963. — № 3 (16 липня). — С. 157-168.
- Погребальные памятники из поселения Кюль-Тепе в Азербайджане // Археологические исследования в Азербайджане. — Б., 1965. — 16 липня. — С. 24—44.
- К вопросу о древней металлургии Азербайджана (по материалам поселения Кюльтепе) // МИА СССР. — 1965. — № 125 (16 липня).
- Остатки жилищ во втором слое поселения Кюль-тепе около Нахичевана // МИА. — 1965. — № 125 (16 липня).
- Памятники эпохи бронзы Нахичеванской АССР // МВСПИАЭИ. — 1969. — 16 липня. (разом з В. Алієвим)
- Новые археологические находки из Нахичевани // Доклады АН АзССР. — 1969. — № 8 (16 липня). (разом з В. Алієвим) (азерб.)
- Об энеолитической расписной керамике Азербайджана // Материальная культура Азербайджана. — Б., 1976. — Т. VIII (16 липня). — С. 5—14. (разом з В. Алієвим) (азерб.)
- Энеолит и бронза на территории Нахичеванской АССР. — Б. : Элм, 1982.
Примітки
- Алиев, Минкевич-Мустафаева, 1971, с. 310.
- Исмайлов, 1982, с. 3-5.
- Археологическое исследование древнего поселения Баба-Дервиш. — Б. : Элм, 1978. — С. 4.
- Кушнарева К. Х., Историческое значение Южного Кавказа в III тысячелетии до н. э. // . — 1963. — № 3 (16 липня). — С. 10.
- Кавказ на заре бронзового века: неолит, энеолит, ранняя бронза. — М. : Наука, 1975. — С. 31.
- Глава 1. Куро-аракская культура // Археология. Эпоха бронзы Кавказа и Средней Азии. Ранняя и средняя бронза Кавказа. — М. : Наука, 1994. — 16 липня. — С. 10.
- Исмайлов, 1982, с. 3.
- Исмайлов, 1982, с. 4.
- Абибуллаев О. А. Некоторые итоги изучения холма Кюль-Тепе в Азербайджане // . — 1963. — № 3 (16 липня). — С. 158-166.
- Исмайлов, 1982, с. 5.
- Алиев, Минкевич-Мустафаева, 1971, с. 311.
Література
- Алиев В., Минкевич-Мустафаева Н. В. О. А. Абибуллаев // . — 1971. — № 3 (16 липня). — С. 310-311.
- [az]. Предисловие // Абибуллаев О. А. Энеолит и бронза на территории Нахичеванской АССР : кн:. — Б. : Элм, 1982. — 16 липня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osman Abibulla ogli Abibullayev azerb Osman Hebibulla oglu Hebibullayev nar 28 veresnya 1913 Bahchisaraj Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 9 veresnya pom 1970 azerbajdzhanskij radyanskij arheolog kandidat istorichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR doslidnik pam yatok Nahichevanskoyi kulturi epohi bronzi i rannogo zaliza tosho sho zdijsniv znachnij vklad u doslidzhennya arheologiyi Azerbajdzhanu i Kavkazu Abibullayev Osman Abibulla ogliazerb Osman HebibullayevNarodivsya28 veresnya 1913 1913 09 28 Bahchisaraj Simferopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 veresnya 1970 1970 09 09 56 rokiv Krayina SRSRDiyalnistarheologAlma materBakinskij derzhavnij universitetGaluzarheologiyaZakladdNaukovij stupinkandidat istorichnih naukNagorodi U robotah Abibullayeva otrimali podalshij rozvitok problemi kuro arakskoyi kulturi zbagacheni novim arheologichnim materialom Abibullayev blizko desyati rokiv zajmavsya doslidzhennyam pam yatnika Kyultepe I poblizu Nahichevani de vpershe v Zakavkazzi pid kuro arakskim sharom buli vidkriti bilsh davni kulturni nasharuvannya Vchenij prisvyativ specialnu monografiyu danogo pam yatnika a takozh napisav seriyu publikacij BiografiyaRanni roki Osman Abibulla ogli Abibullayev narodivsya 28 veresnya 1913 roku v misti Bahchisaraj Tavrijskoyi guberniyi v sim yi vchitelya Batkiv rano vtrativ i ris u dityachomu budinku de zdobuv pochatkovu osvitu U 1930 roci zakinchiv serednyu shkolu v Simferopoli Potim pracyuvav uchitelem frezeruvalnikom Nezabarom pereyihav do Nahichevani de buv priznachenij na posadu tehnichnogo sekretarya obkomu partiyi a potim bibliotekarya oblasnogo partkabinetu U 1938 roci Abibullayev zakinchiv uchitelski kursi i buv napravlenij uchitelem u selo Baskal Pedagogichnu diyalnist Abibullayeva perervala nimecko radyanska vijna Osman Abibullayev brav uchast u boyah za Krim i na Pivnichnomu Kavkazi trichi buv vazhko poranenij kontuzhenij Za uchast u radyansko nimeckij vijni Osman Abibullayev buv nagorodzhenij medalyami Za oboronu Kavkazu ta Za peremogu nad Nimechchinoyu Pochatok roboti v Instituti istoriyi Pislya demobilizaciyi z invalidnosti naprikinci 1943 roku Abibullayev u 1944 roci vstupiv na shodoznavchij fakultet Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu yakij uspishno zakinchiv u 1948 roci Naprikinci 1947 roku Abibullayev pochav pracyuvati v Instituti istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Spochatku obijmav posadu laboranta u viddili arheologiyi a potim stav molodshim naukovim spivrobitnikom Brav uchast u roboti nizki velikih arheologichnih ekspedicij Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR i Akademiyi nauk SRSR Zokrema brav uchast u Gobustanskij Mingyachevirskij Milskij na gorodishi Orenkala ta inshih ekspediciyah Piznishe Abibullayev ocholiv zagin a nezabarom i ekspediciyu z doslidzhennya davnih pam yatok na teritoriyi Nahichevanskoyi ARSR Tak pid kerivnictvom Oleksandra Iyessena vin ocholyuvav zagin ekspediciyi z doslidzhennya pam yatok eneolitu ta dobi bronzi na teritoriyi Nahichevanskoyi ARSR i v Hodzhali Nagirno Karabaska AO Vivchennya pam yatok Nahichevani U 1951 roci Abibullayev stav vesti sistematichni remontni roboti na bagatosharovomu poselenni Kyultepe I poblizu mista Nahichevan U 1959 roci Abibullayev zahistiv kandidatsku disertaciyu v osnovu yakoyi lyagli pershi pidsumki jogo rozkopok na Kyultepe I Togo zh roku bula opublikovana kniga Osmana Abibullayeva Arheologichni rozkopki v Kyultepi v yakij buli uzagalneni rezultati jogo pershih rozkopok Vistavleni v Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu znahidki z pam yatnika Kyultepe I malyunki yakih navedeno u statti O Abibullayeva Deyaki pidsumki vivchennya pagorba Kyultepe v Azerbajdzhani Radyanska arheologiya 1963 3 Rozkopki yaki Abibullayev viv na pagorbi Kyultepe zafiksuvali poslidovni nasharuvannya riznih kulturnih shariv Arheologom sered inshih buli takozh vstanovleni kulturni nasharuvannya epohi eneolitu v Kyultepi Ce buli pershi dani najdavnishoyu osilo zemlerobskoyi kulturi Zakavkazzya U seredini 1960 h rokiv Osman Abibullayev pristupiv do napisannya monografiyi Eneolit ta epoha bronzi na teritoriyi Nahichevanskoyi ARSR opublikovanij v 1982 roci Robota yaka za zadumom avtora povinna bula ohopiti dobi eneolitu rannoyi ta serednoyi bronzi Nahichevani bula napisana na osnovi arheologichnih materialiv bilshist yakih bulo zdobuto samim Abibullayevim Krim miscevih materialiv Abibullayev doslidzhuvav i velicheznu kilkist porivnyalnogo materialu z inshih pam yatok Kavkazu i sumizhnih oblastej Shodu Dana robota Abibullayeva yak zaznachaye istorik az yavlyaye soboyu cinnij vnesok u radyansku arheologiyu Ismajlov zaznachaye sho oznajomlennya z ciyeyu praceyu Abibullayeva perekonuye v tomu sho gliboke ta gruntovne znannya avtorom doslidzhuvanih pitan dozvolilo jomu na visokomu naukovomu rivni vikonati zavdannya visvitlennya kulturno istorichnogo rozvitku Nahichevanskogo krayu na velikomu vidrizku chasu Cya monografiya Abibullayeva bula predstavlena do zahistu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk Naprikinci 1960 ih rokiv Osman Abibullayev brav uchast u roboti Nahichevanskoyi arheologichnoyi ekspediciyi U 1969 roci poblizu mogilnika Kizil Vank Abibullayevim buli vidkriti zalishki starodavnogo poselennya sho nalezhalo do cogo nekropolya U cej zhe period Abibullayev brav uchast u rozkopkah bagatosharovogo pam yatnika Kyultepe II Krim prisvyachenij Kyultepe monografiyi Abibullayev za chas svoyeyi roboti v Instituti istoriyi Azerbajdzhanskoyi RSR opublikuvav ryad statej na storinkah periodichnih naukovih vidan centralnih institutiv Akademiyi nauk SRSR i Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR a takozh statti u Velikij radyanskij enciklopediyi i v bagatotomnij istoriyi SRSR buv odnim iz avtoriv kolektivnoyi praci Arheologiya Azerbajdzhanu de buli uzagalneni jogo doslidzhennya dobi eneolitu rannoyi i serednoyi bronzi Osman Abibullayev zajmavsya pidgotovkoyu molodih kadriv yakimi buli uspishno zahisheni kandidatski disertaciyi na temu davnoyi arheologiyi Azerbajdzhanu Abibullayev vistupav takozh na naukovih sesiyah provedenih Institutom arheologiyi AN SRSR ta Institutami istoriyi AN Azerbajdzhanskoyi Virmenskoyi ta Gruzinskoyi RSR Pomer Osman Abibullayev 9 veresnya 1970 roku Za slovami istorika i arheologa Gudrata Ismajlova smert Abibullayeva yakij tak bagato zrobiv dlya arheologiyi Kavkazu stala vazhkoyu vtratoyu dlya arheologiyi krayini Na dumku arheologiv V Aliyeva ta M V Minkevich Mustafayevoyi Osman Abibullayev vnis velikij vnesok u rozvitok arheologichnoyi nauki v Azerbajdzhani Deyaki robotiRaskopki holma Kyul tapa 1953 Vip 51 16 lipnya S 36 45 K izucheniyu holma Kyultepe Trudy Instituta istorii i filosofii AN Azerb SSR 1956 T IX 16 lipnya S 5 25 Pervye itogi raskopok Kyultepe Nahichevansk ASSR Trudy Muzeya istorii Azerbajdzhana B 1957 T II 16 lipnya Arheologicheskie raskopki holma Kyultepe Poselenie konca neolita nachala zheleza Avtoref kand diss AGU im S M Kirova B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1959 17 s Arheologicheskie raskopki v Kyultepe B Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1959 128 s azerb Raskopki holma Kyultepe bliz Nahichevani v 1955 g Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 1959 67 16 lipnya Poselenie Kyul Tepe MIA 1959 67 16 lipnya Eneoliticheskaya kultura Azerbajdzhana po materialam Kyultepe MAD 1961 2 16 lipnya Materialy Shahtahtinskogo pogrebeniya Izvestiya AN Azerb SSR 1961 5 16 lipnya S 27 37 Nekotorye itogi izucheniya holma Kyul Tepe v Azerbajdzhane 1963 3 16 lipnya S 157 168 Pogrebalnye pamyatniki iz poseleniya Kyul Tepe v Azerbajdzhane Arheologicheskie issledovaniya v Azerbajdzhane B 1965 16 lipnya S 24 44 K voprosu o drevnej metallurgii Azerbajdzhana po materialam poseleniya Kyultepe MIA SSSR 1965 125 16 lipnya Ostatki zhilish vo vtorom sloe poseleniya Kyul tepe okolo Nahichevana MIA 1965 125 16 lipnya Pamyatniki epohi bronzy Nahichevanskoj ASSR MVSPIAEI 1969 16 lipnya razom z V Aliyevim Novye arheologicheskie nahodki iz Nahichevani Doklady AN AzSSR 1969 8 16 lipnya razom z V Aliyevim azerb Ob eneoliticheskoj raspisnoj keramike Azerbajdzhana Materialnaya kultura Azerbajdzhana B 1976 T VIII 16 lipnya S 5 14 razom z V Aliyevim azerb Eneolit i bronza na territorii Nahichevanskoj ASSR B Elm 1982 PrimitkiAliev Minkevich Mustafaeva 1971 s 310 Ismajlov 1982 s 3 5 Arheologicheskoe issledovanie drevnego poseleniya Baba Dervish B Elm 1978 S 4 Kushnareva K H Istoricheskoe znachenie Yuzhnogo Kavkaza v III tysyacheletii do n e 1963 3 16 lipnya S 10 Kavkaz na zare bronzovogo veka neolit eneolit rannyaya bronza M Nauka 1975 S 31 Glava 1 Kuro arakskaya kultura Arheologiya Epoha bronzy Kavkaza i Srednej Azii Rannyaya i srednyaya bronza Kavkaza M Nauka 1994 16 lipnya S 10 Ismajlov 1982 s 3 Ismajlov 1982 s 4 Abibullaev O A Nekotorye itogi izucheniya holma Kyul Tepe v Azerbajdzhane 1963 3 16 lipnya S 158 166 Ismajlov 1982 s 5 Aliev Minkevich Mustafaeva 1971 s 311 LiteraturaAliev V Minkevich Mustafaeva N V O A Abibullaev 1971 3 16 lipnya S 310 311 az Predislovie Abibullaev O A Eneolit i bronza na territorii Nahichevanskoj ASSR kn B Elm 1982 16 lipnya