Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куро-аракська культура або Шенгавицька культура — археологічна культура мідної та ранньої бронзової доби, представлена в IV — початку III тисячоліття до н. е. (в абсолютних датах — 3400-2000 рр. до н.е) на території Південного Кавказу та прилеглих областей Близького Сходу (Вірменія і північний Іран).
| Куро-аракська культура | |
 | |
| Названо на честь | Кура і Аракс |
|---|---|
| Країна |  Іран |
| Місце розташування | Кавказ |
| У межах природно-географічного об'єкта | Південний Кавказ, Північний Кавказ |
| Попередник | Шулавері-шомуська культура |
| Наступник | Тріалетська культура |
| Час/дата початку | |
| Час/дата закінчення | |
 | |
 Куро-аракська культура у Вікісховищі | |
На південний захід від куро-аракської культури виникла подібна їй [en]; інша назва — Хірбет-керакська) культура, що постала у Леванті після падіння Аккадської імперії.
Датування
Існувала приблизно з 4000 до 2000 року до н. е.. Проте у деяких місцях зникла вже у 2700—2600 роках до н. е.
Назва
Назва культури походить від долини річок Кура і Аракс. Куро-аракську культуру іноді називають культурами шенгавітською (за поселенням Шенгавит у Вірменії), каразькою (за археологічним поселенням у Ерзурумі), пулурською (за поселенням у провінції Тунджелі) та яникська (за поселенням під пагорбом Яник-Тепе біля озера Урмія у Іранському Азербайджані).
У південно-західній частині Єревана, на лівому березі річки Раздан (нині піднесений берег Єреванського озера) знаходиться добре досліджений пам'ятник ранньої бронзи — Шенгавитське поселення, від якого отримала свою назву культура.
Назва «Куро-аракська культура» виникла у роботах вірменських, грузинських та азербайджанських археологів, що найпильніше вивчали цей феномен за радянських часів. Проблема полягає в тому, що в світовій спеціалізованій літературі, присвяченій даній культурі, так і не склалося єдиної термінології щодо її назви. Незважаючи на те, що більшість радянських вчених називали її «Куро-Аракською», й Рауф Мунчаєв надавали перевагу термін «енеолітична культура Закавказзя» (надалі Мунчаєв також прийняв термін «Куро-аракська культура», визнавши його загальноприйнятість). Застосування слова «енеолітична» тут, видається не зовсім коректне, рівно як й «закавказька мідна доба», оскільки останній період розвитку культури відноситься вже до ранньої бронзової доби. Інші використовуються назви даної культури виходять не з етапу розвитку металообробки, а з географічного ареалу її поширення або навіть етнічного складу відноситься до неї народонаселення. Зокрема, Девід Ленг та Чарльз Берні ввели до неї назву «рання анатолійська бронзова доба», а Р. Дайсон — «яницька культура» (за результатами розкопок у ), крім того, для позначення даної культури часто вживається спірна назва — «рання хуритська культура». Пізніше Ленг і Берні запропонували термін «рання Закавказька культура» (або «рання Закавказька й східноанатолійська культура»).
Походження
Найдавніші знахідки цієї культури виявлені на Араратській рівнині. Вона поширилася на північ до Кавказу до 3000 року до н. е., проте ніколи не існувала у Колхиді (західна частина сучасної Грузії).
В цілому рання закавказька культура охоплювала величезну площу приблизно 1000 км на 500 км, яка в основному охоплювала сучасні території Закавказзя (крім Західної Грузії), північно-західного Ірану, північно-східного Кавказу, східної Туреччини, аж до Сирії.
Доля
Просуваючись на північ, куро-аракська культура частково витіснила та частково асимілювала широколиций орлиноносий кроманьйонський тип, породивши європеоїдну расу.
Вважається, що культура була знищена нашестям хуритів. У той же час багато вчених намагаються ототожнити куро-аракську культуру з хурито-урартською спільністю.
Побут
Носії культури мешкали в зміцнених селищах зі стінами з сирцевої цегли. Будинки, у плані мали форму кола.
У центрі поселень розташовувалися ями для зберігання зерна.
Основні заняття: землеробство і скотарство, металургія, торгівля.
Вироби
Кераміка була прикрашена розписом чорною, червоною фарбами. Мотиви орнаменту — геометричні. Її зразки виявлено на території Сирії та Ізраїлю, на півночі — до Дагестану і Чечні включно. Відома виробництвом зброї та прикрас з бронзи, які теж експортувалися, в тому числі з використанням колісного транспорту — возів та колісниць.
Див. також
Примітки
- The early Trans-Caucasian culture, I.M. Diakonoff, 1984
- Edens, Christoper (Aug–Nov 1995). «Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age». Bulletin of the American Schools of Oriental Research. The American Schools of Oriental Research. 299/300 (The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia): 53, pp. 53–64 [56]. JSTOR 1357345.
- Rothman, Mitchell S. (2015). «Early Bronze Age migrants and ethnicity in the Middle Eastern mountain zone». Proceedings of the National Academy of Sciences. 112 (30): 9190–9195. doi:10.1073/pnas.1502220112. PMC 4522795 Freely accessible. PMID 26080417.
- Edens, Christoper (Aug–Nov 1995). «Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age». Bulletin of the American Schools of Oriental Research. The American Schools of Oriental Research. 299/300 (The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia): 54. JSTOR 1357345.
- Хатто-хуритський субстрат народів Закавказзя та Малої Азії [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- The Hurro-Urartian people — John A.C. Greppin
- Kh. Kushnareva. [The Southern Caucasus in Prehistory: Stages of Cultural and Socioeconomic Development from the Eighth to the Second Millennium B.C." UPenn Museum of Archaeology, 1 Jan. 1997. p 44
- Antonio Sagona, Paul Zimansky. «Ancient Turkey» Routledge 2015. p 163
- Доалбанський період[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куро-аракська культура
 | Це незавершена стаття з історії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuro arakska kultura abo Shengavicka kultura arheologichna kultura midnoyi ta rannoyi bronzovoyi dobi predstavlena v IV pochatku III tisyacholittya do n e v absolyutnih datah 3400 2000 rr do n e na teritoriyi Pivdennogo Kavkazu ta prileglih oblastej Blizkogo Shodu Virmeniya i pivnichnij Iran Kuro arakska kultura Nazvano na chestKura i Araks Krayina Iran Misce roztashuvannyaKavkaz U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaPivdennij Kavkaz Pivnichnij Kavkaz PoperednikShulaveri shomuska kultura NastupnikTrialetska kultura Chas data pochatku Chas data zakinchennya Kuro arakska kultura u Vikishovishi Glekovi ulamki ta shmatki obsidianu z Shengavitskogo poselennya Na pivdennij zahid vid kuro arakskoyi kulturi vinikla podibna yij en insha nazva Hirbet kerakska kultura sho postala u Levanti pislya padinnya Akkadskoyi imperiyi DatuvannyaIsnuvala priblizno z 4000 do 2000 roku do n e Prote u deyakih miscyah znikla vzhe u 2700 2600 rokah do n e NazvaNazva kulturi pohodit vid dolini richok Kura i Araks Kuro araksku kulturu inodi nazivayut kulturami shengavitskoyu za poselennyam Shengavit u Virmeniyi karazkoyu za arheologichnim poselennyam u Erzurumi pulurskoyu za poselennyam u provinciyi Tundzheli ta yanikska za poselennyam pid pagorbom Yanik Tepe bilya ozera Urmiya u Iranskomu Azerbajdzhani U pivdenno zahidnij chastini Yerevana na livomu berezi richki Razdan nini pidnesenij bereg Yerevanskogo ozera znahoditsya dobre doslidzhenij pam yatnik rannoyi bronzi Shengavitske poselennya vid yakogo otrimala svoyu nazvu kultura Nazva Kuro arakska kultura vinikla u robotah virmenskih gruzinskih ta azerbajdzhanskih arheologiv sho najpilnishe vivchali cej fenomen za radyanskih chasiv Problema polyagaye v tomu sho v svitovij specializovanij literaturi prisvyachenij danij kulturi tak i ne sklalosya yedinoyi terminologiyi shodo yiyi nazvi Nezvazhayuchi na te sho bilshist radyanskih vchenih nazivali yiyi Kuro Arakskoyu j Rauf Munchayev nadavali perevagu termin eneolitichna kultura Zakavkazzya nadali Munchayev takozh prijnyav termin Kuro arakska kultura viznavshi jogo zagalnoprijnyatist Zastosuvannya slova eneolitichna tut vidayetsya ne zovsim korektne rivno yak j zakavkazka midna doba oskilki ostannij period rozvitku kulturi vidnositsya vzhe do rannoyi bronzovoyi dobi Inshi vikoristovuyutsya nazvi danoyi kulturi vihodyat ne z etapu rozvitku metaloobrobki a z geografichnogo arealu yiyi poshirennya abo navit etnichnogo skladu vidnositsya do neyi narodonaselennya Zokrema Devid Leng ta Charlz Berni vveli do neyi nazvu rannya anatolijska bronzova doba a R Dajson yanicka kultura za rezultatami rozkopok u krim togo dlya poznachennya danoyi kulturi chasto vzhivayetsya spirna nazva rannya huritska kultura Piznishe Leng i Berni zaproponuvali termin rannya Zakavkazka kultura abo rannya Zakavkazka j shidnoanatolijska kultura PohodzhennyaNajdavnishi znahidki ciyeyi kulturi viyavleni na Araratskij rivnini Vona poshirilasya na pivnich do Kavkazu do 3000 roku do n e prote nikoli ne isnuvala u Kolhidi zahidna chastina suchasnoyi Gruziyi V cilomu rannya zakavkazka kultura ohoplyuvala velicheznu ploshu priblizno 1000 km na 500 km yaka v osnovnomu ohoplyuvala suchasni teritoriyi Zakavkazzya krim Zahidnoyi Gruziyi pivnichno zahidnogo Iranu pivnichno shidnogo Kavkazu shidnoyi Turechchini azh do Siriyi DolyaProsuvayuchis na pivnich kuro arakska kultura chastkovo vitisnila ta chastkovo asimilyuvala shirokolicij orlinonosij kromanjonskij tip porodivshi yevropeoyidnu rasu Vvazhayetsya sho kultura bula znishena nashestyam huritiv U toj zhe chas bagato vchenih namagayutsya ototozhniti kuro araksku kulturu z hurito urartskoyu spilnistyu PobutNosiyi kulturi meshkali v zmicnenih selishah zi stinami z sircevoyi cegli Budinki u plani mali formu kola U centri poselen roztashovuvalisya yami dlya zberigannya zerna Osnovni zanyattya zemlerobstvo i skotarstvo metalurgiya torgivlya VirobiKeramika bula prikrashena rozpisom chornoyu chervonoyu farbami Motivi ornamentu geometrichni Yiyi zrazki viyavleno na teritoriyi Siriyi ta Izrayilyu na pivnochi do Dagestanu i Chechni vklyuchno Vidoma virobnictvom zbroyi ta prikras z bronzi yaki tezh eksportuvalisya v tomu chisli z vikoristannyam kolisnogo transportu voziv ta kolisnic Div takozhYarmucka kulturaPrimitkiThe early Trans Caucasian culture I M Diakonoff 1984 Edens Christoper Aug Nov 1995 Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age Bulletin of the American Schools of Oriental Research The American Schools of Oriental Research 299 300 The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia 53 pp 53 64 56 JSTOR 1357345 Rothman Mitchell S 2015 Early Bronze Age migrants and ethnicity in the Middle Eastern mountain zone Proceedings of the National Academy of Sciences 112 30 9190 9195 doi 10 1073 pnas 1502220112 PMC 4522795 Freely accessible PMID 26080417 Edens Christoper Aug Nov 1995 Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age Bulletin of the American Schools of Oriental Research The American Schools of Oriental Research 299 300 The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia 54 JSTOR 1357345 Hatto huritskij substrat narodiv Zakavkazzya ta Maloyi Aziyi 29 chervnya 2017 u Wayback Machine ros The Hurro Urartian people John A C Greppin Kh Kushnareva The Southern Caucasus in Prehistory Stages of Cultural and Socioeconomic Development from the Eighth to the Second Millennium B C UPenn Museum of Archaeology 1 Jan 1997 ISBN 0 924171 50 2 p 44 Antonio Sagona Paul Zimansky Ancient Turkey Routledge 2015 ISBN 1 134 44027 8 p 163 Doalbanskij period nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kuro arakska kultura Ce nezavershena stattya z istoriyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Kavkaz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi