Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шулавері-шомуська культура, Шулавері-шомутепинська культура — археологічна культура, що існувала в Закавказзя (територія сучасного Азербайджану, Грузії і й Вірменії) за часів пізньої новокаменої та мідної діб. Датується приблизно 6000 — 4000 роками до Р. Х. Названа за поселеннями в Грузії та (тепе Шому) в Азербайджані.
Археологічні розкопки
Археологічні розкопки Шулавері-гори й Іміріс-гори проводилися Квемо-Картлійською об'єднаною археологічною експедицією Державного музею Грузії й Тбіліського державного університету під керівництвом професора О. М. Джапарідзе в 1965—1966 роках.
Згідно Джавахішвілі: «Нам важко сказати, наскільки прийнятна радіовуглецева дата, встановлена для Шому-Тепе; за нечисленних матеріалів, що ми маємо на даний час з публікацій цього пам'ятника, вона здається дещо заниженою (5560±70 до Р. Х.) але, з огляду на те, що з інших чотирьох радіовуглецевих визначень віку даної культури, які є на даний час (Тойра-тепе — 4295±125; Шулавері-гора, нижній шар — 4675±210; Шулаверіс-гора, верхній шар — 3970±300; Кюль-тепе — 3820±90 до Р. Х.) два дають першу половину й середину V тис. до Р. Х., з іншого боку, матеріали Шому-Тепе відомі нам лише дуже поверхово, вона все ж не може бути відкинута без застережень».
Хронологія і вплив
Вважається, що ця культура виникла незабаром після різкого похолодання 6200 року до Р. Х., що тривало близько 2 сторіч.
Шулавері-шомуська культура передує куро-аракській культурі, що існувала на території Закавказзя та прилягаючих областей Західної Азії близько 4000-2200 роках до Р. Х., та в подальшому значно вплинула на наступну тріалетську культуру (2200—1500 роки до Р. Х.). у Східній Грузії, ймовірно була перехідною від шулаверійської до куро-аракської.
В Азербайджані шари в деяких випадках перекривають більш ранній шар Шулавері-шомуської культури.
Господарка та матеріальна культура
Шулавері-шомуська культура, як і сусідні неолітичні і халколітічні культури Південного Кавказу, використовували місцевий обсидіан для виготовлення знарядь, займалися скотарством (велика рогата худоба, свині), вирощували культурні рослини, в тому числі виноград. В (Gadachrili gora), недалеко від села Imiri, радіовуглецевий аналіз вказує на дату близько 6000 року до Р. Х.. Багато характерні риси матеріальної Шулавері-шомуської культури (круглі , кераміка з пластичними прикрасами, антропоморфні жіночі статуетки, обсидіанові знаряддя — переважно довгасті призматичні ножі), як вважається, походять від культур близькосхідного неоліту ( й халафської культур).
Примітки
- Encyclopedic Dictionary of Archeology — Page 512 by Barbara Ann Kipfer
- Джавахішвілі, стор. 13
- Джавахішвілі, стор. 256
- Kushnareva, K. Kh. 1997. The Southern Caucasus in Prehistory: Stages of Cultural and Socioeconomic Development from the Eighth to the Second Millennium B.C. University Museum Monograph 99. Philadelphia: The University of Pennsylvania Museum.
- Kiguradze T. and Menabde M. 2004. The Neolithic of Georgia. In: Sagona, A. (ed.), A View from the Highlands: Archaeological Studies in Honour of Charles Burney. Ancient Near Eastern Studies Supplement 12. Leuven: Peeters. Pp. 345—398.
- Інанішвілі Г., Маісурадзе В., Гобеджішвілі Г. 2010 Стародавня бронза Кавказько-Передньоазійського регіону — АЕФК
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 14 січня 2018.
- Nana Rusishvili.The grapevine Culture in Georgia on Basis of Palaeobotanical Data. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] «Mteny» Association, 2010 року.
- Peter Boisseau.How wine-making spread through the ancient world: U of T archaeologist. June 17, 2015.
- Kiguradze T. 2001. Caucasian Neolithic. In: Peregrine, P. N. and Ember, M. (eds.), Encyclopedia of Prehistory. Volume 4: Europe. New York, Boston, Dordrecht, London, Moscow: Kluwer Academic/Plenum Publishers. Pp. 55-76.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shulaveri shomuska kultura Shulaveri shomutepinska kultura arheologichna kultura sho isnuvala v Zakavkazzya teritoriya suchasnogo Azerbajdzhanu Gruziyi i j Virmeniyi za chasiv piznoyi novokamenoyi ta midnoyi dib Datuyetsya priblizno 6000 4000 rokami do R H Nazvana za poselennyami v Gruziyi ta tepe Shomu v Azerbajdzhani Neolitichnij posud dlya vinaArheologichni rozkopkiArheologichni rozkopki Shulaveri gori j Imiris gori provodilisya Kvemo Kartlijskoyu ob yednanoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu Derzhavnogo muzeyu Gruziyi j Tbiliskogo derzhavnogo universitetu pid kerivnictvom profesora O M Dzhaparidze v 1965 1966 rokah Zgidno Dzhavahishvili Nam vazhko skazati naskilki prijnyatna radiovugleceva data vstanovlena dlya Shomu Tepe za nechislennih materialiv sho mi mayemo na danij chas z publikacij cogo pam yatnika vona zdayetsya desho zanizhenoyu 5560 70 do R H ale z oglyadu na te sho z inshih chotiroh radiovuglecevih viznachen viku danoyi kulturi yaki ye na danij chas Tojra tepe 4295 125 Shulaveri gora nizhnij shar 4675 210 Shulaveris gora verhnij shar 3970 300 Kyul tepe 3820 90 do R H dva dayut pershu polovinu j seredinu V tis do R H z inshogo boku materiali Shomu Tepe vidomi nam lishe duzhe poverhovo vona vse zh ne mozhe buti vidkinuta bez zasterezhen Hronologiya i vplivMotiki z kistki i rogiv midnoyi dobi z pam yatnikiv i VI IV tisyacholittya do R H Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Vvazhayetsya sho cya kultura vinikla nezabarom pislya rizkogo poholodannya 6200 roku do R H sho trivalo blizko 2 storich Shulaveri shomuska kultura pereduye kuro arakskij kulturi sho isnuvala na teritoriyi Zakavkazzya ta prilyagayuchih oblastej Zahidnoyi Aziyi blizko 4000 2200 rokah do R H ta v podalshomu znachno vplinula na nastupnu trialetsku kulturu 2200 1500 roki do R H u Shidnij Gruziyi jmovirno bula perehidnoyu vid shulaverijskoyi do kuro arakskoyi V Azerbajdzhani shari v deyakih vipadkah perekrivayut bilsh rannij shar Shulaveri shomuskoyi kulturi Gospodarka ta materialna kulturaShulaveri shomuska kultura yak i susidni neolitichni i halkolitichni kulturi Pivdennogo Kavkazu vikoristovuvali miscevij obsidian dlya vigotovlennya znaryad zajmalisya skotarstvom velika rogata hudoba svini viroshuvali kulturni roslini v tomu chisli vinograd V Gadachrili gora nedaleko vid sela Imiri radiovuglecevij analiz vkazuye na datu blizko 6000 roku do R H Bagato harakterni risi materialnoyi Shulaveri shomuskoyi kulturi krugli keramika z plastichnimi prikrasami antropomorfni zhinochi statuetki obsidianovi znaryaddya perevazhno dovgasti prizmatichni nozhi yak vvazhayetsya pohodyat vid kultur blizkoshidnogo neolitu j halafskoyi kultur PrimitkiEncyclopedic Dictionary of Archeology Page 512 by Barbara Ann Kipfer Dzhavahishvili stor 13 Dzhavahishvili stor 256 Kushnareva K Kh 1997 The Southern Caucasus in Prehistory Stages of Cultural and Socioeconomic Development from the Eighth to the Second Millennium B C University Museum Monograph 99 Philadelphia The University of Pennsylvania Museum Kiguradze T and Menabde M 2004 The Neolithic of Georgia In Sagona A ed A View from the Highlands Archaeological Studies in Honour of Charles Burney Ancient Near Eastern Studies Supplement 12 Leuven Peeters Pp 345 398 Inanishvili G Maisuradze V Gobedzhishvili G 2010 Starodavnya bronza Kavkazko Perednoazijskogo regionu AEFK Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 14 sichnya 2018 Nana Rusishvili The grapevine Culture in Georgia on Basis of Palaeobotanical Data 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mteny Association 2010 roku Peter Boisseau How wine making spread through the ancient world U of T archaeologist June 17 2015 Kiguradze T 2001 Caucasian Neolithic In Peregrine P N and Ember M eds Encyclopedia of Prehistory Volume 4 Europe New York Boston Dordrecht London Moscow Kluwer Academic Plenum Publishers Pp 55 76