Ярмуцька культура — неолітична археологічна культура, що існувала на території . Це була перша культура на теренах Палестини, представники якої виготовляли кераміку (пор. докерамічний неоліт), і одна з перших керамічних культур на території Леванту. Прийшла на зміну тахунійської та була витіснена . Деякі дослідники зближують дану культуру з яфетичним ареалом та вказують на спорідненість з давньокавказькою Куро-Аракською культурою.
Ярмуцька культура | |
Наступник | d |
---|---|
Час/дата початку | |
Час/дата закінчення | 6 тисячоліття до н. е. |
Ярмуцька культура у Вікісховищі |
Назва походить від річки Ярмук, що протікає поблизу однієї з пам'яток , кібуца біля підніжжя Голанських висот.
Шаар ха-Голан
Перше ярмуцьке поселення було розкопане в Мегіддо у 1930-і роки, але тоді дослідники не зрозуміли, що мова йде про досі невідому неолітичну культуру. 1949 року професор Моше Стекеліс вперше ідентифікував в Шаар ха-Голан ярмуцьку культуру періоду , що охоплювала частину Ізраїлю та Йорданії. Одна з пам'яток цієї культури, що датується близько 6400-6000 роками до н. е. за каліброваною хронологією, знаходиться в центральній частині долини річки Йордан, на північному березі річки Ярмук. Розміри городища становили близько 20 гектарів, що робило його одним з найбільших поселень у світі свого часу. Хоча після цього були виявлені й інші пам'ятки ярмуцької культури, Шаар ха-Голан був найбільшим з них, і був, ймовірно, центром цієї культури.
Городище розкопували дві групи археологів з Єврейського університету в Єрусалимі: одна під керівництвом Моше Стекеліса (1949–1952), а другу очолював (1989–1990, 2006–2004). Хоча під час ранніх розкопок архітектурних об'єктів не було знайдено, під час інших розкопок виявили великий будинок з двором площею приблизно 250–700 м² (в залежності від критеріїв оцінки площі). Архітектурна концепція «будинку з двором» до теперішнього часу застосовується в традиційних середземноморських культурах. Такі масштабні монументальні споруди цього періоду невідомі в інших місцях. Садиба складалася з головного будинку та центрального двору, оточеного кількома маленькими приміщеннями.
Планування
Між будинками пролягали вулиці, що говорить про розвинене общинне планування. У ході розкопок виявлена центральна вулиця шириною близько 3 метрів, вимощена рінню, закріпленою глиною, і вузька звивиста алея шириною 1 метр. Це найдавніша вулиця, виявлена в Ізраїлі, і одна з найдавніших вулиць в історії. Колодязь глибиною 4,15 м, прокопаний до місцевих ґрунтових вод, свідчить про знання основ гідравліки.
Знахідки
Серед екзотичних об'єктів, виявлених під час розкопок — морські мушлі з Середземного моря, посудини з полірованого каменя (алебастр або мармур) і леза з анатолійського обсидіану (імпортованого з земель, що знаходилися на відстані більше 700 км).
Кераміка
Головною технологічною інновацією неоліту в Шаар ха-Голані було виробництво кераміки. Тут вона з'являється вперше в історії Ізраїлю і дає початок епосі . Керамічні посудини мають різноманітну форму та розміри і використовувалися для різних цілей в домашньому господарстві.
Мистецтво
У Шаар ха-Голану знайдено близько 300 предметів мистецтва. В одному з будинків виявлено близько 70 статуеток, (здебільшого) антропоморфних, з каменю (гальки) або обпаленої глини — в жодному іншому будинку епохи неоліту не було знайдено стільки доісторичних статуеток. Переважна більшість статуеток зображують жінок (в концепції Гімбутас — «Велика Богиня» або «богиня-мати»). Керамічні статуетки мають гіпертрофовані деталі і загалом доволі екстравагантний зовнішній вигляд, тоді як фігурки з гальки більш абстрактні та мінімалістичні.
Споріднені археологічні пам'ятники
Крім Шаар ха-Голана, вироби ярмуцького типу виявлено в 20 інших місцях в Ізраїлі, Йорданії та Лівані. Серед них:
- (Ізраїль)
- (Йорданія)
- (Ізраїль)
- (Ізраїль)
- (Ізраїль)
- (Йорданія)
- (Йорданія)
Хоча ярмуцькая культура займала лише невеликі території на півночі Ізраїлю та півночі Йорданії, ярмуцька кераміка була виявлена і в інших місцях в регіоні, зокрема при розкопках вулиці Хабаша в Тель-Авіві та північніше в ліванському Біблі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 9 липня 2013.
- Garfinkel Y. 1993.
- Garfinkel, Y. 1999.
Галерея зображень
- Шаар ха-Голан, розкопки 1998 року.
- Шаар ха-Голан, кремінний наконечник стріли
- Шаар ха-Голан, кремінний сокиру
- Шаар ха-Голан, кераміка
- Шаар ха-Голан, колодязь
- Шаар ха-Голан, зооморфна статуетка
- Шаар ха-Голан, керамічна статуетка
- Шаар ха-Голан, приміщення будинку з двором
Література
- Е. Анаті. Ярмуцька культура 2// з його книги «Палестина до стародавніх євреїв».
- Stekelis M. 1972. The Yarmukian Culture. Jerusalem: Magnes Press.
- Garfinkel Y. 1993.The Yarmukian Culture in Israel. Paleorient, Vol 19, No. 1, pp. 115 — 134.
- Garfinkel Y. 1999.The Yarmukians, Neolithic Art from Sha'ar Hagolan. Jerusalem: Bible Lands Museum (Exhibition Catalogue).
- Garfinkel Y. and Miller M. 2002.Sha'ar Hagolan Vol 1. Neolithic Art in Context. Oxford: Oxbow.
- Garfinkel Y. 2004.The Goddess of Sha'ar Hagolan. Excavations at a Neolithic Site in Israel. Jerusalem: Israel Exploration Society (Hebrew version published in 2002 as: Sha'ar Hagolan. Neolithic Art in the Jordan Valley. Jerusalem: Israel Exploration Society).
- Garfinkel Y. and Ben Shlomo D. In press. Sha'ar Hagolan Vol. 2. Qedem. Jerusalem: Institute of Archaeology, Hebrew University.
- Garfinkel Y., Vered A. and Bar-Yosef O. 2006.The Domestication of Water: The Neolithic Well of Sha'ar Hagolan, Jordan Valley, Israel. Antiquity 80: 686–696.
- Obaidat Daifallah 1995. «Die neolithische Keramik aus Abu Thawwab/Jordanien». Berlin, ex Oriente.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярмуцька культура |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarmucka kultura neolitichna arheologichna kultura sho isnuvala na teritoriyi Ce bula persha kultura na terenah Palestini predstavniki yakoyi vigotovlyali keramiku por dokeramichnij neolit i odna z pershih keramichnih kultur na teritoriyi Levantu Prijshla na zminu tahunijskoyi ta bula vitisnena Deyaki doslidniki zblizhuyut danu kulturu z yafetichnim arealom ta vkazuyut na sporidnenist z davnokavkazkoyu Kuro Arakskoyu kulturoyu Yarmucka kultura Nastupnikd Chas data pochatku Chas data zakinchennya6 tisyacholittya do n e Yarmucka kultura u Vikishovishi Yarmucka Velika Boginya abo boginya mati Posudina yarmuckoyi keramiki z Shaar ha Golan Yarmucka keramika z ornamentom rib yacha kistka Nazva pohodit vid richki Yarmuk sho protikaye poblizu odniyeyi z pam yatok kibuca bilya pidnizhzhya Golanskih visot Shaar ha GolanPershe yarmucke poselennya bulo rozkopane v Megiddo u 1930 i roki ale todi doslidniki ne zrozumili sho mova jde pro dosi nevidomu neolitichnu kulturu 1949 roku profesor Moshe Stekelis vpershe identifikuvav v Shaar ha Golan yarmucku kulturu periodu sho ohoplyuvala chastinu Izrayilyu ta Jordaniyi Odna z pam yatok ciyeyi kulturi sho datuyetsya blizko 6400 6000 rokami do n e za kalibrovanoyu hronologiyeyu znahoditsya v centralnij chastini dolini richki Jordan na pivnichnomu berezi richki Yarmuk Rozmiri gorodisha stanovili blizko 20 gektariv sho robilo jogo odnim z najbilshih poselen u sviti svogo chasu Hocha pislya cogo buli viyavleni j inshi pam yatki yarmuckoyi kulturi Shaar ha Golan buv najbilshim z nih i buv jmovirno centrom ciyeyi kulturi Gorodishe rozkopuvali dvi grupi arheologiv z Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi odna pid kerivnictvom Moshe Stekelisa 1949 1952 a drugu ocholyuvav 1989 1990 2006 2004 Hocha pid chas rannih rozkopok arhitekturnih ob yektiv ne bulo znajdeno pid chas inshih rozkopok viyavili velikij budinok z dvorom plosheyu priblizno 250 700 m v zalezhnosti vid kriteriyiv ocinki ploshi Arhitekturna koncepciya budinku z dvorom do teperishnogo chasu zastosovuyetsya v tradicijnih seredzemnomorskih kulturah Taki masshtabni monumentalni sporudi cogo periodu nevidomi v inshih miscyah Sadiba skladalasya z golovnogo budinku ta centralnogo dvoru otochenogo kilkoma malenkimi primishennyami PlanuvannyaMizh budinkami prolyagali vulici sho govorit pro rozvinene obshinne planuvannya U hodi rozkopok viyavlena centralna vulicya shirinoyu blizko 3 metriv vimoshena rinnyu zakriplenoyu glinoyu i vuzka zvivista aleya shirinoyu 1 metr Ce najdavnisha vulicya viyavlena v Izrayili i odna z najdavnishih vulic v istoriyi Kolodyaz glibinoyu 4 15 m prokopanij do miscevih gruntovih vod svidchit pro znannya osnov gidravliki ZnahidkiSered ekzotichnih ob yektiv viyavlenih pid chas rozkopok morski mushli z Seredzemnogo morya posudini z polirovanogo kamenya alebastr abo marmur i leza z anatolijskogo obsidianu importovanogo z zemel sho znahodilisya na vidstani bilshe 700 km KeramikaGolovnoyu tehnologichnoyu innovaciyeyu neolitu v Shaar ha Golani bulo virobnictvo keramiki Tut vona z yavlyayetsya vpershe v istoriyi Izrayilyu i daye pochatok eposi Keramichni posudini mayut riznomanitnu formu ta rozmiri i vikoristovuvalisya dlya riznih cilej v domashnomu gospodarstvi MistectvoU Shaar ha Golanu znajdeno blizko 300 predmetiv mistectva V odnomu z budinkiv viyavleno blizko 70 statuetok zdebilshogo antropomorfnih z kamenyu galki abo obpalenoyi glini v zhodnomu inshomu budinku epohi neolitu ne bulo znajdeno stilki doistorichnih statuetok Perevazhna bilshist statuetok zobrazhuyut zhinok v koncepciyi Gimbutas Velika Boginya abo boginya mati Keramichni statuetki mayut gipertrofovani detali i zagalom dovoli ekstravagantnij zovnishnij viglyad todi yak figurki z galki bilsh abstraktni ta minimalistichni Sporidneni arheologichni pam yatnikiKrim Shaar ha Golana virobi yarmuckogo tipu viyavleno v 20 inshih miscyah v Izrayili Jordaniyi ta Livani Sered nih Izrayil Jordaniya Izrayil Izrayil Izrayil Jordaniya Jordaniya Hocha yarmuckaya kultura zajmala lishe neveliki teritoriyi na pivnochi Izrayilyu ta pivnochi Jordaniyi yarmucka keramika bula viyavlena i v inshih miscyah v regioni zokrema pri rozkopkah vulici Habasha v Tel Avivi ta pivnichnishe v livanskomu Bibli Primitki Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2013 Garfinkel Y 1993 Garfinkel Y 1999 Galereya zobrazhenShaar ha Golan rozkopki 1998 roku Shaar ha Golan kreminnij nakonechnik strili Shaar ha Golan kreminnij sokiru Shaar ha Golan keramika Shaar ha Golan kolodyaz Shaar ha Golan zoomorfna statuetka Shaar ha Golan keramichna statuetka Shaar ha Golan primishennya budinku z dvoromLiteraturaE Anati Yarmucka kultura 2 z jogo knigi Palestina do starodavnih yevreyiv Stekelis M 1972 The Yarmukian Culture Jerusalem Magnes Press Garfinkel Y 1993 The Yarmukian Culture in Israel Paleorient Vol 19 No 1 pp 115 134 Garfinkel Y 1999 The Yarmukians Neolithic Art from Sha ar Hagolan Jerusalem Bible Lands Museum Exhibition Catalogue Garfinkel Y and Miller M 2002 Sha ar Hagolan Vol 1 Neolithic Art in Context Oxford Oxbow Garfinkel Y 2004 The Goddess of Sha ar Hagolan Excavations at a Neolithic Site in Israel Jerusalem Israel Exploration Society Hebrew version published in 2002 as Sha ar Hagolan Neolithic Art in the Jordan Valley Jerusalem Israel Exploration Society Garfinkel Y and Ben Shlomo D In press Sha ar Hagolan Vol 2 Qedem Jerusalem Institute of Archaeology Hebrew University Garfinkel Y Vered A and Bar Yosef O 2006 The Domestication of Water The Neolithic Well of Sha ar Hagolan Jordan Valley Israel Antiquity 80 686 696 Obaidat Daifallah 1995 Die neolithische Keramik aus Abu Thawwab Jordanien Berlin ex Oriente PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yarmucka kultura http booknik ru colonnade zapiski iz kibbutsa doistoricheskiyi kibbuts 19 lipnya 2012 u Wayback Machine