Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шабран (Шабаран, Шаваран, Сабаран) (азерб. Şabran) — історична область і однойменне середньовічне місто, що існували у V—XVIII ст. у північно-східній частині сучасного Азербайджану, були розташовані в межах Великого Кавказького проходу.
| Шабран Şabran | |
|---|---|
 Руїни фортечних мурів міста Шабран | |
| 41°17′44″ пн. ш. 48°52′53″ сх. д. / 41.29555556002777195° пн. ш. 48.88138889002777177° сх. д.Координати: 41°17′44″ пн. ш. 48°52′53″ сх. д. / 41.29555556002777195° пн. ш. 48.88138889002777177° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Тип | населений пункт |
| Перша згадка | 2 століття |
  Шабран Шабран (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Локалізація області
В історичній географії область Шабран можна розглядати самостійно або як південна частина області (до початку VI ст.).
У своєму коментарі до «Історії Ширвана та ал-Баба» В. Ф. Мінорський пише: «На північно-східному схилі південно-східного відрога Кавказького хребта і вздовж узбережжя моря лежать дуже родючі області, зрошувані річками району сучасної Куби та великою річкою Самур (Саммур). Спочатку вони належали лезгінським (лакз) князівствам, але поступово були анексовані Ширваншахами і стали яблуком розбрату між ними, емірами ал-Баба і навіть правителями . Після тюркської навали й у період своєї боротьби з дербендським Муфарріджем Фарібурз б. Саллар явно прагнув перенести головний центр своїх володінь до цієї місцевості, де згадуються дві території — Шабаран і . Перший вважався частиною Ширвану, а останній [Мюнеджжим-баші] описує особливо як частину ал-Баба. Переважно, однак, слід розглядати їх спільно, і не тільки тому, що вони відносяться до однієї і тієї ж географічної зони, але і тому, що дуже часто Маскат був захоплений Ширваном». Як пише В. Ф. Мінорський, «загалом можна сказати, що Шабаран і Маскат відповідають південній та північній частині Кубинського району, де у XVIII ст. виникла династія кубинських ханів, вплив якої відчувався не тільки в Дагестані, але навіть на південному узбережжі Каспію та в Ардебілі».
З кінця IV століття прикаспійські області від гирла Кури на півдні до Дербенту на півночі були під керівництвом намісника Сасанідської держави. Після 488 р. область маскутів відійшла до Кавказької Албанії, а прибл. 510 р. Албанське царство остаточно ліквідовано. Після скасування царської влади в Албанії на території між річками Шабаранчай та Гільгільчай з'явилося невелике політичне утворення — держава Ширваншахів.
Походження назви
Є кілька версій походження назви цього міста та області Шабран. За однією з них місто було нібито засноване сасанідським шахом Шапуром I, а назва міста походить від його імені в пехлевійській формі Шапуран. Ця версія приймається далеко ще не всіма, оскільки заснування міста належить до V—VII ст. н. е. , у той час, як сам Шапур I жив трьома століттями раніше. «Енциклопедичний словник топоніміки Азербайджану» пов'язує назву міста з племенем савірів (сабірів), яких джерело вважає тюрками.
Історія
Шабран виник у V—VII ст. як місто-фортеця, а до IX—X ст. перетворився на великий політико-адміністративний, торгово-ремісничий та культурний центр держави Ширваншахів. У середині XI ст. сімейна усипальниця Ширваншахів була саме в Шабрані. Назва міста згодом була перенесена на навколишню область.
У середині XIII століття місто зазнало нашестя монголів і було частково зруйноване. Пожвавлення життя в місті відбулося до кінця XIII — початку XIV століття і тривало остаточно до кінця XV століття.
Однак у результаті сефевідо-османських воєн першої чверті XVIII ст. місто зазнало значних руйнувань і втратило своє значення. Остаточний занепад міста пов'язаний із землетрусом, що повністю стер його з лиця землі. Населення міста поступово переселилося в одне з далеких передмість, караван-сараїв, що належали Шабрану, навколо якого згодом виникло місто , яке у 2010 році було перейменоване на Шабран.
У 2019 році територія «Чираггала» та місто Шабран були оголошені Державним історико-культурним заповідником.
Згадки про місто
Назва міста у формі «Шаберан» трапляється в рукописі XVI століття, що зберігається в Дрездені, огузького героїчного епосу «Китабі Деде Коркут».
Турецький мандрівник Евлія Челебі, побувавши в 1647 році в Шабрані, писав: «…він вважається в Персії другим містом після Тебриза. У ньому сімдесят кварталів, соборні мечеті Узун-Хасана. Стіни мечеті прикрашені найтоншим орнаментом, що переливається, як шкіра хамелеона, а різьблення по мармуру дивувало знавців архітектурного мистецтва». Населення Шабрана складалося з мусульманської, юдейської та християнської громад, переважала серед них мусульманська.
Архітектура
А. А. Бакіханов першим висловив думку про те, що руїни поблизу села належать середньовічному місту Шабран (до нього їх вважали руїнами міста Гюлістані-Ірем).
В результаті археологічних розкопок на території міста у 1979—1989 рр. було відкрито площу понад 4500 м². Товщина напластування залишків матеріальної культури сягала 5 метрів. Була розкопана фортеця, що відноситься до Х ст. Вчені встановили, що вона була побудована в оборонних цілях. Стіни фортеці укріплені напівкруглими вежами. Під час будівництва використовували вапняк, камінь і обпалену цеглу. Фортеця існувала до середини XIII ст. У XIV ст. на захід від зруйнованої фортеці був споруджений невеликий замок-вежа. Він мав чотирикутну форму і нагадував абшеронські фортеці. Зодчі в їхньому будівництві застосовували змішану кладку. Розкопки свідчать про квартальне планування міста. Будинки тут зводилися з обпаленої цегли на бруківці. У місті існувала водопровідна мережа. Економіка міста базувалася на ремісничому виробництві. В результаті археологічних розкопок було знайдено керамічний набір із десяти предметів. Під руїнами міста виявили керамічну майстерню. Тут також були ковальське, ливарне, мідне, ювелірне, зброярське виробництво, гутництво.
Див. також
Примітки
- В. Минорский. «История Ширвана и Дербенда X—XI веков». М. Издательство восточной литературы. 1963
- Encyclopaedia of Islam, Second Edition // art. Ḳubba
- Hewsen, 1992, с. 143.
- Ф. Мамедова. Политическая история и историческая география Кавказской Албании. Баку, 1986, стр. 89
- Ашурбейли, 1983, с. 16.
- Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti : у 2 т. / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — С. 203.
- NaVoprosOtveta.Net
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 21 вересня 2008.
- В Азербайджане создаются историко-культурные заповедники (рос.). Trend.Az. 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- пер. . ПЕСНЬ О ТОМ, КАК БЫЛ РАЗГРАБЛЕН ДОМ САЛОР-КАЗАНА // КНИГА ДЕДА КОРКУТА = КИТАБ-И ДЕДЕМ КОРКУТ. — М-Л. АН СССР, 1962.
- IRS — Международный журнал
Література
- Шабран // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ашурбейли С. Б. Государство Ширваншахов. — Б. : Азернешр, 1983. — 294 с.
- . The geography of Ananias of Sirak = (Ашхарацуйц). — Wiesbaden : Reichert Verlag, 1992. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shabran Shabaran Shavaran Sabaran azerb Sabran istorichna oblast i odnojmenne serednovichne misto sho isnuvali u V XVIII st u pivnichno shidnij chastini suchasnogo Azerbajdzhanu buli roztashovani v mezhah Velikogo Kavkazkogo prohodu Shabran SabranRuyini fortechnih muriv mista Shabran41 17 44 pn sh 48 52 53 sh d 41 29555556002777195 pn sh 48 88138889002777177 sh d 41 29555556002777195 48 88138889002777177 Koordinati 41 17 44 pn sh 48 52 53 sh d 41 29555556002777195 pn sh 48 88138889002777177 sh d 41 29555556002777195 48 88138889002777177Krayina AzerbajdzhanTipnaselenij punktPersha zgadka2 stolittyaShabranShabran Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiLokalizaciya oblastiV istorichnij geografiyi oblast Shabran mozhna rozglyadati samostijno abo yak pivdenna chastina oblasti do pochatku VI st U svoyemu komentari do Istoriyi Shirvana ta al Baba V F Minorskij pishe Na pivnichno shidnomu shili pivdenno shidnogo vidroga Kavkazkogo hrebta i vzdovzh uzberezhzhya morya lezhat duzhe rodyuchi oblasti zroshuvani richkami rajonu suchasnoyi Kubi ta velikoyu richkoyu Samur Sammur Spochatku voni nalezhali lezginskim lakz knyazivstvam ale postupovo buli aneksovani Shirvanshahami i stali yablukom rozbratu mizh nimi emirami al Baba i navit pravitelyami Pislya tyurkskoyi navali j u period svoyeyi borotbi z derbendskim Mufarridzhem Fariburz b Sallar yavno pragnuv perenesti golovnij centr svoyih volodin do ciyeyi miscevosti de zgaduyutsya dvi teritoriyi Shabaran i Pershij vvazhavsya chastinoyu Shirvanu a ostannij Myunedzhzhim bashi opisuye osoblivo yak chastinu al Baba Perevazhno odnak slid rozglyadati yih spilno i ne tilki tomu sho voni vidnosyatsya do odniyeyi i tiyeyi zh geografichnoyi zoni ale i tomu sho duzhe chasto Maskat buv zahoplenij Shirvanom Yak pishe V F Minorskij zagalom mozhna skazati sho Shabaran i Maskat vidpovidayut pivdennij ta pivnichnij chastini Kubinskogo rajonu de u XVIII st vinikla dinastiya kubinskih haniv vpliv yakoyi vidchuvavsya ne tilki v Dagestani ale navit na pivdennomu uzberezhzhi Kaspiyu ta v Ardebili Z kincya IV stolittya prikaspijski oblasti vid girla Kuri na pivdni do Derbentu na pivnochi buli pid kerivnictvom namisnika Sasanidskoyi derzhavi Pislya 488 r oblast maskutiv vidijshla do Kavkazkoyi Albaniyi a pribl 510 r Albanske carstvo ostatochno likvidovano Pislya skasuvannya carskoyi vladi v Albaniyi na teritoriyi mizh richkami Shabaranchaj ta Gilgilchaj z yavilosya nevelike politichne utvorennya derzhava Shirvanshahiv Pohodzhennya nazviYe kilka versij pohodzhennya nazvi cogo mista ta oblasti Shabran Za odniyeyu z nih misto bulo nibito zasnovane sasanidskim shahom Shapurom I a nazva mista pohodit vid jogo imeni v pehlevijskij formi Shapuran Cya versiya prijmayetsya daleko she ne vsima oskilki zasnuvannya mista nalezhit do V VII st n e u toj chas yak sam Shapur I zhiv troma stolittyami ranishe Enciklopedichnij slovnik toponimiki Azerbajdzhanu pov yazuye nazvu mista z plemenem saviriv sabiriv yakih dzherelo vvazhaye tyurkami IstoriyaUlamok keramichnogo posudu iz zobrazhennyam oleniv iz Shabrana Shabran vinik u V VII st yak misto fortecya a do IX X st peretvorivsya na velikij politiko administrativnij torgovo remisnichij ta kulturnij centr derzhavi Shirvanshahiv U seredini XI st simejna usipalnicya Shirvanshahiv bula same v Shabrani Nazva mista zgodom bula perenesena na navkolishnyu oblast U seredini XIII stolittya misto zaznalo nashestya mongoliv i bulo chastkovo zrujnovane Pozhvavlennya zhittya v misti vidbulosya do kincya XIII pochatku XIV stolittya i trivalo ostatochno do kincya XV stolittya Odnak u rezultati sefevido osmanskih voyen pershoyi chverti XVIII st misto zaznalo znachnih rujnuvan i vtratilo svoye znachennya Ostatochnij zanepad mista pov yazanij iz zemletrusom sho povnistyu ster jogo z licya zemli Naselennya mista postupovo pereselilosya v odne z dalekih peredmist karavan sarayiv sho nalezhali Shabranu navkolo yakogo zgodom viniklo misto yake u 2010 roci bulo perejmenovane na Shabran U 2019 roci teritoriya Chiraggala ta misto Shabran buli ogolosheni Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom Zgadki pro mistoNazva mista u formi Shaberan traplyayetsya v rukopisi XVI stolittya sho zberigayetsya v Drezdeni oguzkogo geroyichnogo eposu Kitabi Dede Korkut Tureckij mandrivnik Evliya Chelebi pobuvavshi v 1647 roci v Shabrani pisav vin vvazhayetsya v Persiyi drugim mistom pislya Tebriza U nomu simdesyat kvartaliv soborni mecheti Uzun Hasana Stini mecheti prikrasheni najtonshim ornamentom sho perelivayetsya yak shkira hameleona a rizblennya po marmuru divuvalo znavciv arhitekturnogo mistectva Naselennya Shabrana skladalosya z musulmanskoyi yudejskoyi ta hristiyanskoyi gromad perevazhala sered nih musulmanska ArhitekturaA A Bakihanov pershim visloviv dumku pro te sho ruyini poblizu sela nalezhat serednovichnomu mistu Shabran do nogo yih vvazhali ruyinami mista Gyulistani Irem V rezultati arheologichnih rozkopok na teritoriyi mista u 1979 1989 rr bulo vidkrito ploshu ponad 4500 m Tovshina naplastuvannya zalishkiv materialnoyi kulturi syagala 5 metriv Bula rozkopana fortecya sho vidnositsya do H st Vcheni vstanovili sho vona bula pobudovana v oboronnih cilyah Stini forteci ukripleni napivkruglimi vezhami Pid chas budivnictva vikoristovuvali vapnyak kamin i obpalenu ceglu Fortecya isnuvala do seredini XIII st U XIV st na zahid vid zrujnovanoyi forteci buv sporudzhenij nevelikij zamok vezha Vin mav chotirikutnu formu i nagaduvav absheronski forteci Zodchi v yihnomu budivnictvi zastosovuvali zmishanu kladku Rozkopki svidchat pro kvartalne planuvannya mista Budinki tut zvodilisya z obpalenoyi cegli na brukivci U misti isnuvala vodoprovidna merezha Ekonomika mista bazuvalasya na remisnichomu virobnictvi V rezultati arheologichnih rozkopok bulo znajdeno keramichnij nabir iz desyati predmetiv Pid ruyinami mista viyavili keramichnu majsternyu Tut takozh buli kovalske livarne midne yuvelirne zbroyarske virobnictvo gutnictvo Div takozhDerzhava Shirvanshahiv Istoriya AzerbajdzhanuPrimitkiV Minorskij Istoriya Shirvana i Derbenda X XI vekov M Izdatelstvo vostochnoj literatury 1963 Encyclopaedia of Islam Second Edition art Ḳubba Hewsen 1992 s 143 F Mamedova Politicheskaya istoriya i istoricheskaya geografiya Kavkazskoj Albanii Baku 1986 str 89 Ashurbejli 1983 s 16 Enciklopedicheskij slovar toponimiki Azerbajdzhana Azerbaycan toponimlerinin ensiklopedik lugeti u 2 t pod red R Alievoj Baku Shark Garb 2007 S 203 NaVoprosOtveta Net Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 21 veresnya 2008 V Azerbajdzhane sozdayutsya istoriko kulturnye zapovedniki ros Trend Az 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 per PESN O TOM KAK BYL RAZGRABLEN DOM SALOR KAZANA KNIGA DEDA KORKUTA KITAB I DEDEM KORKUT M L AN SSSR 1962 IRS Mezhdunarodnyj zhurnalLiteraturaShabran Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ashurbejli S B Gosudarstvo Shirvanshahov B Azerneshr 1983 294 s The geography of Ananias of Sirak Ashharacujc Wiesbaden Reichert Verlag 1992 ISBN 978 3 88226 485 2