Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чирах-кала (азерб. Çıraq-qala — башта-світильник або фортеця-світильник) — історична та архітектурна пам'ятка в Шабранському районі Азербайджану, приблизно за 20-25 км на південь від міста Шабран поблизу селища Гала-алти, на висоті 1232 метри над рівнем моря, цитадель Гільгільчайської оборонної стіни на південно-східному схилі Великого Кавказького хребта. Включено урядом Азербайджану до списку архітектурних пам'яток світового значення . У 2019 році за розпорядженням президента Азербайджанської Республіки територія «Чираггала» та місто Шабран було оголошено Державним історико-культурним заповідником.
| Чирах-кала Çıraq-qala | |
|---|---|
 Головна вежа фортеці | |
| 41°04′49″ пн. ш. 48°56′43″ сх. д. / 41.08038400002777735° пн. ш. 48.94529100002777255° сх. д.Координати: 41°04′49″ пн. ш. 48°56′43″ сх. д. / 41.08038400002777735° пн. ш. 48.94529100002777255° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Розташування | за 20-25 км від міста Шабран |
| Тип | будівельні конструкції |
| Матеріал | цегла |
| Дата заснування | — ст. |
| Статус | Охороняється державою як архітектурна пам'ятка світового значення |
  Чирах-кала Чирах-кала (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія фортеці
Фортеця була споруджена у VI столітті нашої ери. За припущеннями фахівців була дозорно-оглядовою спорудою. Її розташування дозволяє оглядати велику територію і попереджати про загрозу за допомогою вогнів, що запалювали на вежах. Найімовірніше саме це і стало приводом для її назви: «Чираггала — Фортеця-світильник».
Разом із Бакінською та фортецями входила в найпотужнішу систему прикаспійських оборонних споруд, була основним елементом Гільгільчайської оборонної стіни. Виконувала оборонну функцію до 18 століття. За останні 200 років практично зруйнована.
Частково фортеця була вивчена у 1931, 1963-64 та 1980 роках. У середині XX століття верхня частина фортеці була реставрована.
Архітектура та план
У плані фортеця є неправильним прямокутником. На північному сході до неї примикають глибокі урвища. Під час будівництва рельєф місцевості використано максимально.
Стіни та вежі побудовані з необтесаних прямокутних каменів різного розміру і грубо оброблених невеликих кам'яних блоків. У кладці наявні також обпалені цеглини пізнього часу. Складається фортеця з однієї головної вежі та 16 інших веж. Усі вежі фортеці, крім головної вежі з частиною, що примикає до неї, не збереглися в первозданному вигляді, а лише частково. Між 2-ою, 3-ою та 4-ою вежами збереглася також стінна вежа.
Вежа фортеці дозволяє оглядати околиці на десятки кілометрів. Так, наприклад, із головної вежі можна ясно оглядати гору Бешбармаг. За припущеннями Халілова, тут свого часу міг бути постійний військовий гарнізон.
Силует, чергування рядів кам'яної та цегляної кладки та ребриста фактура роблять вежу фортеці Чирах-кала схожою на Дівочу вежу в Баку. Нижня частина фортеці відповідає деяким ранньосередньовічним пам'яткам Закавказзя та Середньої Азії.
Примітки
- Бретаницкий, Веймарн, 1976, с. 26.
- (введение, архитектура, прикладное искусство), Наджафова Н. Н. (керамика). Искусство Азербайджана / Под ред. Б. В. Веймарна // История искусства народов СССР. — , 1973. — Т. II (16 липня). — С. 27.
- Алиев, 1990, с. 48.
- Распоряжение Кабинета Министров Азербайджанской Республики об исторических и культурных памятниках
- В Азербайджане создаются историко-культурные заповедники (рос.). Trend.Az. 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
- Али МАМЕДОВ (23 августа 2016 16:24). . http://novosti.az. http://novosti.az. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 26 листопада 2023.
- Murtazali Gadjiev. APZUT KAWĀT WALL. — Iranica, 2017. — 16 липня. Оригінальний текст (англ.)The remains of the mountain portion of the Ghilghilchay defensive wall begin on the opposite coast of the river on a mountain spur that descends down to the riverbed. The remains of the wall extend farther to the west up to the Chirakh-kala fortress at the top of the mountain range and then to the foot of mount Babadağ.
- Алиев, 1990, с. 47.
- Алиев, 1990, с. 49.
- Халилов, 2003, с. 356.
Література
- Абдуллаев X. П. Гильгильчайская оборонительная стена и крепость Чирах-Кала // . — 1968. — № 2 (16 липня).
- Алиев А. А. Разведочная работа Гильгильчайской оборонительной стены и крепости Чирах-Кала // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане (1982). — 1990. — 16 липня. — С. 47—49.
- , Искусство Азербайджана IV — XVIII веков / Редактор И. А. Шкирич. — М. : , 1976. — 272 с.
- Халилов Дж. А. Раннесредневековая Албания в IV-VII веках. История изучения археологических памятников раннего средневековья. Города, укрепления // Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья, IV-XIII века. — М. : Наука, 2003. — 16 липня.
Посилання
- Випуск про Чираг галу та її підкорення.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chirah kala azerb Ciraq qala bashta svitilnik abo fortecya svitilnik istorichna ta arhitekturna pam yatka v Shabranskomu rajoni Azerbajdzhanu priblizno za 20 25 km na pivden vid mista Shabran poblizu selisha Gala alti na visoti 1232 metri nad rivnem morya citadel Gilgilchajskoyi oboronnoyi stini na pivdenno shidnomu shili Velikogo Kavkazkogo hrebta Vklyucheno uryadom Azerbajdzhanu do spisku arhitekturnih pam yatok svitovogo znachennya U 2019 roci za rozporyadzhennyam prezidenta Azerbajdzhanskoyi Respubliki teritoriya Chiraggala ta misto Shabran bulo ogolosheno Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom Chirah kala Ciraq qalaGolovna vezha forteci41 04 49 pn sh 48 56 43 sh d 41 08038400002777735 pn sh 48 94529100002777255 sh d 41 08038400002777735 48 94529100002777255 Koordinati 41 04 49 pn sh 48 56 43 sh d 41 08038400002777735 pn sh 48 94529100002777255 sh d 41 08038400002777735 48 94529100002777255Krayina AzerbajdzhanRoztashuvannyaza 20 25 km vid mista ShabranTipbudivelni konstrukciyiMaterialceglaData zasnuvannya st Status Ohoronyayetsya derzhavoyu yak arhitekturna pam yatka svitovogo znachennyaChirah kalaChirah kala Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriya forteciFortecya bula sporudzhena u VI stolitti nashoyi eri Za pripushennyami fahivciv bula dozorno oglyadovoyu sporudoyu Yiyi roztashuvannya dozvolyaye oglyadati veliku teritoriyu i poperedzhati pro zagrozu za dopomogoyu vogniv sho zapalyuvali na vezhah Najimovirnishe same ce i stalo privodom dlya yiyi nazvi Chiraggala Fortecya svitilnik Razom iz Bakinskoyu ta fortecyami vhodila v najpotuzhnishu sistemu prikaspijskih oboronnih sporud bula osnovnim elementom Gilgilchajskoyi oboronnoyi stini Vikonuvala oboronnu funkciyu do 18 stolittya Za ostanni 200 rokiv praktichno zrujnovana Chastkovo fortecya bula vivchena u 1931 1963 64 ta 1980 rokah U seredini XX stolittya verhnya chastina forteci bula restavrovana Arhitektura ta planU plani fortecya ye nepravilnim pryamokutnikom Na pivnichnomu shodi do neyi primikayut gliboki urvisha Pid chas budivnictva relyef miscevosti vikoristano maksimalno Stini ta vezhi pobudovani z neobtesanih pryamokutnih kameniv riznogo rozmiru i grubo obroblenih nevelikih kam yanih blokiv U kladci nayavni takozh obpaleni ceglini piznogo chasu Skladayetsya fortecya z odniyeyi golovnoyi vezhi ta 16 inshih vezh Usi vezhi forteci krim golovnoyi vezhi z chastinoyu sho primikaye do neyi ne zbereglisya v pervozdannomu viglyadi a lishe chastkovo Mizh 2 oyu 3 oyu ta 4 oyu vezhami zbereglasya takozh stinna vezha Vezha forteci dozvolyaye oglyadati okolici na desyatki kilometriv Tak napriklad iz golovnoyi vezhi mozhna yasno oglyadati goru Beshbarmag Za pripushennyami Halilova tut svogo chasu mig buti postijnij vijskovij garnizon Siluet cherguvannya ryadiv kam yanoyi ta ceglyanoyi kladki ta rebrista faktura roblyat vezhu forteci Chirah kala shozhoyu na Divochu vezhu v Baku Nizhnya chastina forteci vidpovidaye deyakim rannoserednovichnim pam yatkam Zakavkazzya ta Serednoyi Aziyi PrimitkiBretanickij Vejmarn 1976 s 26 vvedenie arhitektura prikladnoe iskusstvo Nadzhafova N N keramika Iskusstvo Azerbajdzhana Pod red B V Vejmarna Istoriya iskusstva narodov SSSR 1973 T II 16 lipnya S 27 Aliev 1990 s 48 Rasporyazhenie Kabineta Ministrov Azerbajdzhanskoj Respubliki ob istoricheskih i kulturnyh pamyatnikah V Azerbajdzhane sozdayutsya istoriko kulturnye zapovedniki ros Trend Az 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Ali MAMEDOV 23 avgusta 2016 16 24 http novosti az http novosti az Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 26 listopada 2023 Murtazali Gadjiev APZUT KAWAT WALL Iranica 2017 16 lipnya Originalnij tekst angl The remains of the mountain portion of the Ghilghilchay defensive wall begin on the opposite coast of the river on a mountain spur that descends down to the riverbed The remains of the wall extend farther to the west up to the Chirakh kala fortress at the top of the mountain range and then to the foot of mount Babadag Aliev 1990 s 47 Aliev 1990 s 49 Halilov 2003 s 356 LiteraturaAbdullaev X P Gilgilchajskaya oboronitelnaya stena i krepost Chirah Kala 1968 2 16 lipnya Aliev A A Razvedochnaya rabota Gilgilchajskoj oboronitelnoj steny i kreposti Chirah Kala Arheologicheskie i etnograficheskie izyskaniya v Azerbajdzhane 1982 1990 16 lipnya S 47 49 Iskusstvo Azerbajdzhana IV XVIII vekov Redaktor I A Shkirich M 1976 272 s Halilov Dzh A Rannesrednevekovaya Albaniya v IV VII vekah Istoriya izucheniya arheologicheskih pamyatnikov rannego srednevekovya Goroda ukrepleniya Krym Severo Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epohu srednevekovya IV XIII veka M Nauka 2003 16 lipnya PosilannyaVipusk pro Chirag galu ta yiyi pidkorennya