Кри́зи (власна назва хърыцӏаь, азерб. Qrızlar) — невелика етнічна група, що живе у декількох селищах Губинського (азерб. Quba rayonu) і Хачмазького (азерб. Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану. Назва народу походить від назви його головного селища Криз (Гриз, азерб. Qrız). У Губинському районі, крім згаданого села, кризи живуть також в аулах Алік (азерб. Əlik), Джек (азерб. Cek) і Гапут (азерб. Haput). В історичній літературі джеки і гапутлинці іноді розглядаються як самостійні народи. Є також поселення кризів на рівнині, переважно в Хачмазькому районі.
Кризи криз. хърыцӏаь | |
---|---|
Жителі селища Джек в національному одязі (1880) | |
Кількість | 4400 (2009, перепис) |
Ареал | Азербайджан, Хачмазький район |
Раса | європеоїди |
Близькі до: | будухи, хіналузьці, лезгини |
Входить до | шахдазькі народи |
Мова | кризька, азербайджанська |
Говорять кризькою мовою, що належить до лезгинської групи нахсько-дагестанських мов. Майже всі кризи знають також азербайджанську. Останньою ведеться викладання у школах.
За віросповіданням кризи — мусульмани—суніти.
Головне заняття — тваринництво, переважно вівчарство. Землеробство має другорядне значення. Розвинуті ремесла — виготовлення килимових паласів, шерстяних з візерунками шкарпеток. В рівнинних районах основним заняттям місцевих кризів є садівництво.
Кризькі аули стоять терасами. Особливо тісною забудовою відзначається селище Гапут, будинки в ньому розташовуються уступами один над одним. Вулиць, крім однієї головної, фактично немає. Будинки стоять дуже тісно, так що лишаються тільки вузькі проходи. Селища поділяються на квартали. Традиційні будинки в аулах Криз і Джек зведені із сирцевої цегли, в аулах Алік і Гапут — із каменю.
Через гірський рельєф будинки з фасадного боку мають два поверхи, а з боку гори — один. Нижній поверх використовується під хлів і господарські приміщення, другий поверх житловий. На другий поверх ведуть сходи, прилаштовані ззовні до будинку. Типовий кризький будинок має 2—3 житлові кімнати, вікна в них розташовані з боку фасаду. Дах плоский, земляний. Опалюється традиційне житло відкритим вогнищем, топлять кізяками.
За даними М. Зейдлиця, чисельність кризів 1886 року становила 7 767 осіб. Перепис 1926 року зафіксував 2 600 кризів. У переписі 1959 року як окремий народ вони не значились і надалі зараховувались до складу азербайджанців. Знову з'явилися кризи окремим рядком у переписі населення Азербайджану 2009 року. Цей перепис зафіксував 4 400 кризів, що проживали в Азербайджані, в їх числі 3 540 осіб у Хачмазькому районі і 778 осіб у Губинському районі.
Джерела
- Крызы. Большая советская энциклопедия, т. 13. Брасос — Веш [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Москва: «Советская энциклопедия» 1971. с. 94 (рос.)
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы) Народы Кавказа. Том II [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Б.А. Гарданова, А.Н. Гулиева, С.Т. Еремяна, Л.И. Лаврова, Г.А. Нерсесова, Г.С. Читая. Серия: Народы мира. Этнографические очерки. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199-204 (рос.)
Примітки
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi / State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Baki / Baku — 2016, pp. 20-21. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)(англ.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 28.01.2017.(азерб.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kri zi vlasna nazva hrycӏa azerb Qrizlar nevelika etnichna grupa sho zhive u dekilkoh selishah Gubinskogo azerb Quba rayonu i Hachmazkogo azerb Xacmaz rayonu rajoniv Azerbajdzhanu Nazva narodu pohodit vid nazvi jogo golovnogo selisha Kriz Griz azerb Qriz U Gubinskomu rajoni krim zgadanogo sela krizi zhivut takozh v aulah Alik azerb Elik Dzhek azerb Cek i Gaput azerb Haput V istorichnij literaturi dzheki i gaputlinci inodi rozglyadayutsya yak samostijni narodi Ye takozh poselennya kriziv na rivnini perevazhno v Hachmazkomu rajoni Krizi kriz hrycӏaZhiteli selisha Dzhek v nacionalnomu odyazi 1880 Kilkist4400 2009 perepis Areal Azerbajdzhan Hachmazkij rajonRasayevropeoyidiBlizki do buduhi hinaluzci lezginiVhodit doshahdazki narodiMovakrizka azerbajdzhanska Govoryat krizkoyu movoyu sho nalezhit do lezginskoyi grupi nahsko dagestanskih mov Majzhe vsi krizi znayut takozh azerbajdzhansku Ostannoyu vedetsya vikladannya u shkolah Za virospovidannyam krizi musulmani suniti Golovne zanyattya tvarinnictvo perevazhno vivcharstvo Zemlerobstvo maye drugoryadne znachennya Rozvinuti remesla vigotovlennya kilimovih palasiv sherstyanih z vizerunkami shkarpetok V rivninnih rajonah osnovnim zanyattyam miscevih kriziv ye sadivnictvo Krizki auli stoyat terasami Osoblivo tisnoyu zabudovoyu vidznachayetsya selishe Gaput budinki v nomu roztashovuyutsya ustupami odin nad odnim Vulic krim odniyeyi golovnoyi faktichno nemaye Budinki stoyat duzhe tisno tak sho lishayutsya tilki vuzki prohodi Selisha podilyayutsya na kvartali Tradicijni budinki v aulah Kriz i Dzhek zvedeni iz sircevoyi cegli v aulah Alik i Gaput iz kamenyu Cherez girskij relyef budinki z fasadnogo boku mayut dva poverhi a z boku gori odin Nizhnij poverh vikoristovuyetsya pid hliv i gospodarski primishennya drugij poverh zhitlovij Na drugij poverh vedut shodi prilashtovani zzovni do budinku Tipovij krizkij budinok maye 2 3 zhitlovi kimnati vikna v nih roztashovani z boku fasadu Dah ploskij zemlyanij Opalyuyetsya tradicijne zhitlo vidkritim vognishem toplyat kizyakami Za danimi M Zejdlicya chiselnist kriziv 1886 roku stanovila 7 767 osib Perepis 1926 roku zafiksuvav 2 600 kriziv U perepisi 1959 roku yak okremij narod voni ne znachilis i nadali zarahovuvalis do skladu azerbajdzhanciv Znovu z yavilisya krizi okremim ryadkom u perepisi naselennya Azerbajdzhanu 2009 roku Cej perepis zafiksuvav 4 400 kriziv sho prozhivali v Azerbajdzhani v yih chisli 3 540 osib u Hachmazkomu rajoni i 778 osib u Gubinskomu rajoni DzherelaKryzy Bolshaya sovetskaya enciklopediya t 13 Brasos Vesh 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 s 94 ros Narody shahdahskoj gruppy budugcy kryzy i hinalugcy Narody Kavkaza Tom II 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 s 199 204 ros Primitki Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Baki Baku 2016 pp 20 21 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 28 01 2017 azerb angl Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 28 01 2017 azerb Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 28 01 2017 azerb Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi