Шахда́зькі народи (азерб. Şahdağ xalqları) — спільна назва трьох невеличких народів, що живуть у високогірному районі поблизу гори Шахдаг (звідси й назва), розташованому на північному сході Азербайджану: кризи, будухи та хіналузьці.
Часто їх зараховують до складу азербайджанців, але кожен з цих народів має власну мову, історію, культуру і етнічну самосвідомість.
За мовою шахдазькі народи належать до північно-павказької мовної сім'ї, кризька і будуська мови включаються до лезгинської групи, а хіналузька мова займає окреме місце серед нахсько-дагестанських мов. Крім рідної, всі вони володіють також азербайджанською мовою, яка є офіційною мовою Азербайджану, а також літературною мовою і мовою шкільного навчання для шахдазьких народів.
Кожен із шахдазьких народів отримав свою назву від назви селища, в якому ці люди проживають. Кризи живуть у декількох селищах і, відповідно поділяються на декілька субетносів: власне кризи (кризьці), джеки (джекці), аликці, гапутлинці, ергюджинці.
Шахдазькі селища Хіналуг (Хиналиг, азерб. Xınalıq), Криз (Гриз, азерб. Qrız), Джек (азерб. Cek), Алик (азерб. Əlik), Гапут (азерб. Haput), Єргюдж (азерб. Yergüc), Будуг (азерб. Buduq) розташовані в горах на заході Губинського району (азерб. Quba rayonu). Через свої географічні особливості цей регіон значною мірою ізольований від інших районів Азербайджану, що сприяло збереженню етнографічних особливостей його населення.
Основним заняттям кризів, будухів і хіналузьців є вівчарство.
У Хачмаському районі (азерб. Xaçmaz rayonu) є рівнинні поселення кризів. Тут вони займаються садівництвом.
Джерела
- Народы «шахдахской группы» (будугцы, крызы и хиналугцы) Народы Кавказа. Том II [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Б. А. Гарданова, А. Н. Гулиева, С. Т. Еремяна, Л. И. Лаврова, Г. А. Нерсесова, Г. С. Читая. Серия: Народы мира. Этнографические очерки. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1962. с. 199-204 (рос.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shahda zki narodi azerb Sahdag xalqlari spilna nazva troh nevelichkih narodiv sho zhivut u visokogirnomu rajoni poblizu gori Shahdag zvidsi j nazva roztashovanomu na pivnichnomu shodi Azerbajdzhanu krizi buduhi ta hinaluzci Chasto yih zarahovuyut do skladu azerbajdzhanciv ale kozhen z cih narodiv maye vlasnu movu istoriyu kulturu i etnichnu samosvidomist Za movoyu shahdazki narodi nalezhat do pivnichno pavkazkoyi movnoyi sim yi krizka i buduska movi vklyuchayutsya do lezginskoyi grupi a hinaluzka mova zajmaye okreme misce sered nahsko dagestanskih mov Krim ridnoyi vsi voni volodiyut takozh azerbajdzhanskoyu movoyu yaka ye oficijnoyu movoyu Azerbajdzhanu a takozh literaturnoyu movoyu i movoyu shkilnogo navchannya dlya shahdazkih narodiv Kozhen iz shahdazkih narodiv otrimav svoyu nazvu vid nazvi selisha v yakomu ci lyudi prozhivayut Krizi zhivut u dekilkoh selishah i vidpovidno podilyayutsya na dekilka subetnosiv vlasne krizi krizci dzheki dzhekci alikci gaputlinci ergyudzhinci Shahdazki selisha Hinalug Hinalig azerb Xinaliq Kriz Griz azerb Qriz Dzhek azerb Cek Alik azerb Elik Gaput azerb Haput Yergyudzh azerb Yerguc Budug azerb Buduq roztashovani v gorah na zahodi Gubinskogo rajonu azerb Quba rayonu Cherez svoyi geografichni osoblivosti cej region znachnoyu miroyu izolovanij vid inshih rajoniv Azerbajdzhanu sho spriyalo zberezhennyu etnografichnih osoblivostej jogo naselennya Osnovnim zanyattyam kriziv buduhiv i hinaluzciv ye vivcharstvo U Hachmaskomu rajoni azerb Xacmaz rayonu ye rivninni poselennya kriziv Tut voni zajmayutsya sadivnictvom DzherelaNarody shahdahskoj gruppy budugcy kryzy i hinalugcy Narody Kavkaza Tom II 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej B A Gardanova A N Gulieva S T Eremyana L I Lavrova G A Nersesova G S Chitaya Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1962 s 199 204 ros Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Kavkaz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi