Аллегрова Ірина Олександрівна

Іри́на Олекса́ндрівна Алле́грова (нар. 20 січня 1952(19520120), Ростов-на-Дону, Російська РФСР) — радянська та російська естрадна співачка, актриса. Народна артистка Росії (2010).

Ірина Аллегрова
рос. Ирина Аллегрова
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	рос. Ирина Александровна Аллегрова
Дата народження	20 січня 1952(1952-01-20)^[1] (72 роки)
Місце народження	Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Роки активності	1970 — тепер. час
Громадянство	Росія
Професія	співачка, акторка
Освіта	Бакинська музична академія
Співацький голос	контральто
Інструменти	вокал^[d]
Жанр	Поп, Танцювальна музика, Рок, Електропоп
Лейбли	^d, ^d, JRC і ^d
Нагороди
Батько	^d
Мати	^d
irinaallegrova.ru
Файли у Вікісховищі

Біографія

1952—1974

Народилася 20 січня 1952 року в Ростові-на-Дону, РРФСР, СРСР.

1975—1984

1985—1989

1990—1995

1996—1999

2000—2005

2006—2009

2010-даний час

Родина

• Дід по батькові — Григорій Мінаєвич Саркісов, музикант, бухгалтер-ревізор, Баку.
• Бабуся по батькові — Марія Іванівна Саркісова, домогосподарка, мати сімох дітей, Баку.
• Дід по матері — Михайло Якович Калінін, взуттєвик із Ташкента.
• Бабуся по матері — Анна Яківна Калініна, перукар із Ташкента.
• Батько — Олександр Григорович Алєгров (15 квітня 1915 — 24 травня 1994) — режисер, актор, заслужений артист РРФСР, АзССР.
• Мати — Серафима Михайлівна Сосновська (нар. 26 жовтня 1923) — актриса, співачка.
• Донька — Лала Аллєгрова (нар. 1972) — режисер естрадних та масових видовищ, закінчила Російську академію театрального мистецтва режисерський факультет (майстерня Олексія Гарнізова)
• Онук Аллєгрової — Олександр II (нар. у вересні 1995)

Колишні чоловіки

• батько Лали Георгій (1971—1972) — баскетболіст з Баку, помер. Ірина зізнається, що шлюб був помилкою. Майбутня співачка вийшла заміж на зло своєму першому коханню
• Володимир Блехер (кінець 1970-х) — художній керівник ансамблю «Молоді голоси», в якому працювала Ірина
• Володимир Дубовицький (1984/85-1990) — продюсер, музикант. Був бас-гітаристом в ансамблі Оскара Фельцмана «Вогні Москви» (Ірина — солісткою), керівником групи Давида Тухманова «Електроклуб». У 1990 році Ірина залишає групу та розлучається з В. Дубовицьким, дружиною якого незабаром стає Тетяна Овсієнко
• Ігор Капуста (1994—2000) — танцівник з її колективу, були повінчані в 1994 році (офіційно в РАГСі шлюб не оформлявся).

Нагороди та досягнення

Дискографія

Сольні альбоми

• 1991 р. — «Странник мой» (LP): «Не улетай, любовь», «Мой ласковый и нежный зверь», «Верьте в любовь, девчонки», «Как я соскучилась», «Не было печали», «Глупый мальчишка», «Странник», «Фотография 9х12»
• 1994 р. — «Суженый мой» (CD): «Не улетай, любовь», «Мой ласковый и нежный зверь», «Верьте в любовь, девчонки», «Игрушка», «Свечка», «Как я соскучилась», «Суженый мой», «Бабник», «Не было печали», «Глупый мальчишка», «Странник», «Фотография 9х12», «Младший лейтенант», «Транзитный пассажир»
• 1994 р. — «Угонщица» (CD) (У 1995 р. і 1997 р. — повторно тиражувався): «Угонщица», «Сквозняки», «Сама», «Над пропастью во ржи», «Ключи», «Войди в меня», «Ты мне нужен», «Золото любви», «Нежданный гость», «Я тебя отвоюю», «Безответная любовь», «Привет, Андрей»
• 1996 р. — «Я тучи разведу руками» (CD): «Я тучи разведу руками», «Целуй меня», «Ладони», «Любовница», «Занавес», «Медовый месяц», «Ну и пусть», «Девочка по имени Хочу», «Именины черствые», «Вчера», «Свадебные цветы», «Ожидание», «Любишь или нет»
• 1997 р. — «Императрица» (CD): «Императрица», «Подари эту ночь», «Измена», «Отпусти меня», «Последнее письмо», «Балерина», «Охотник», «Подружка», «Последнее танго в Париже», «Мулен Руж», «Купи девчоночку»
• 1998 р. — «Незаконченный роман» (CD): «Бабы-стервы», «Остров тысячи поцелуев», «Её высочество», «Весна в раю», «Монолог», «Люблю мужчин», «Капитан», «Я улыбнусь тебе сквозь слёзы», «Повелитель удовольствий», «Не опоздай», «Ночные лилии», «Сударь», «Улыбка папы», «Незаконченный роман» — дует з І. Крутим.
• 1999 р. — «Театр…» (CD): «Театр», «Безобразница — Луна», «Качели», «Дон Жуан», «Не первый…», «Двадцать раз», «Обними меня», «Девять с половиной недель», «Итальянец», «Ой, не надо», «Праздник прощания», «Одиночество моё», «Гарем», «Шалая», «Смешная история»
• 2001 р. — «Всё сначала» (CD) (в цьому році ще раз перевидавався): «Океан любви», «Без вины виноватая», «Аккордеон», «Всё нормально», «Александрит от Александра», «Нечаянная радость», «Нежность», «Холодно», «Треснувший диск», «Дикая волчица», «Канарейка», «Обалденные глаза», «Старый знакомый», «Мама», «Всё сначала», «Смятение», «Странник» — нова версія.
• 2002 р. — «По лезвию любви» (CD) (в 2003 р. був перевиданий)
• 2004 р. — «Пополам» (с М. Шуфутинским) (CD)
• 2005 р. — «С днём рождения!» (CD)
• 2007 р. — «Аллегрова-2007» (CD)
• 2010 р. — «Ирина Аллегрова. Эксклюзивное издание» (CD) (2012 р. — перевиданий)

Компіляції найкращих пісень І. Аллегрової

Караоке пісень

Невидане

Вінілові платівки і компакт-диски

Фільмографія

Документальні фільми

• 1994 — «Історія кохання» (документальний фільм про І. Аллегрову), реж. Г. Скоблова
• 1995 — «Ірина» (документальний фільм про І. Аллегрову), реж. С. Випещені
• 1996 — «Я хмари розведу руками» (фільм-концерт), реж. С. Кальварскій
• 1998 — «Незавершений роман Ірини Аллегрової» (фільм-концерт), реж. А. Болтенко
• 1999 — «Без назви» (документальний фільм про І. Аллегрову), реж. В. Ткаченко, А. Расторгуєв
• 2007 — «Шалена зірка Ірини Аллегрової» (документальний фільм до ювілею І. Аллегрової), реж. І. Голубєва
• 2009 — «Ірина Аллегрова. Сповідь незломленої жінки» (фільм-концерт), реж.-постановник Х. Ларра, реж. концертних номерів А. Першин

Саундтреки (пісні до фільмів)

• 1987 — «Марні слова» (1987), з т/с «Слідство ведуть знавці». Справа № 20 «Бумеранг», реж. Василь Давидчук; Музика Д. Тухманов — сл. Л. Рибальська
• 1987 — «Хлопчик-хмара» (1987), з к/ф «Час літати», реж. Олексій Сахаров; муз. Д. Тухманов — сл. Д. Самойлов
• 2007 — «Життя-гра» (2006), з серіалу «Янгол-охоронець», реж. Бата Недич; муз. В. Тихонов — сл. Л. Швецов

Телефільми

• 1997 — «Старі пісні про головне»
• 2005 — «Невідкладна допомога — 2» (художній фільм-серіал, І. Аллегрова в епізодичній ролі), реж. В, Соколовський
• 2005 — «Веселі картинки» (гумористичний художній фільм-серіал, І. Аллегрова в головній ролі в одній з серій)

DVD, VHS, video CD, мультимедіа

• 1992 — «Суджений мій» (VHS, відеокліп, додаток до чоловічого журналу «Андрій»)
• 1998 — «Я хмари розведу руками» (VHS і video CD, реліз-компанії: АРС records, студія Анонс, ДЖЕМ Records)
• 1998 — «Незавершений роман» (VHS, реліз-компанія: АРС records, студія Анонс, ДЖЕМ Records)
• 1998 — «Сповідь» (VHS і video CD, Реліз-компанія: студія Анонс, ДЖЕМ Records)
• 2002 — Інтерактивне віртуальне інтерв'ю (PC CD-ROM/Audio CD, додаток до журналу «Світ зірок»)
• 2009 — «Сповідь незломлений жінки» (DVD, реліз-компанії: ВАТ «Телекомпанія НТВ», ТОВ «Сі Ді Ленд Медіа»)

Відеокліпи

Концертні та шоу-програми

• 1992 — «Не відлітай, любов!» (Перша сольна програма співачки) (5 концертів в СК «Олімпійський»)
• 1993 — «Концерти на біс» (оновлена версія першої сольної програми) (4 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
• 1994 — «Угонщиця» (прем'єра програми і однойменного диска)
• 1995 — «Співає Ірина Аллегрова» (концерти на прохання глядачів, Державний Кремлівський палац)
• 1995 — «Сповідь» (прем'єра в Санкт-Петербурзі в КЗ «Жовтневий»)
• 1996 — «Я хмари розведу руками» (прем'єра програми з пісень І. Крутого і однойменного диску (6 концертів в ГЦКЗ «Росія»)
• 1997 — «Я хмари розведу руками» (концерти на біс, оновлена програма, ГЦКЗ «Росія»)
• 1997 — «Монолог» (спеціальна програма для зарубіжних гастролей)
• 1998 — «Незавершений роман» (прем'єра другої спільної програми з І. Крутим і презентація однойменного диску (4 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
• 1999 — «Столик на двох» (оновлена програма з пісень І. Крутого представлена в Санкт-Петербурзі в БКЗ «Жовтневий»)
• 2000 — «Ваша музика» (концерт з пісень нового альбому «Театр» в ГЦКЗ «Росія» в рамках проекту для телеканалу ТВ-6)
• 2000 — «Бенефіс Ірини Аллегрової» (гала-вистава в ГЦКЗ «Росія» за участю зірок естради, трансляція в прямому ТВ-ефірі)
• 2001 — «Все спочатку» (презентація програми з пісень нового альбому в РК «Метелиця»)
• 2002 — «По лезу кохання» (прем'єра програми-трилогії і однойменного диску (3 концерти в ГЦКЗ «Росія»)
• 2003 — «Ми удвох» (в рамках програми-трилогії «По лезу любові») (2 концерти в Державному Кремлівському палаці в Москві, 2 концерти в Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
• 2003 — «Салют, любов!» (В рамках програми-трилогії «По лезу любові») (3 концерти в ГЦКЗ «Росія», 2 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
• 2004 — «Моя зірка» (прем'єра програми приурочена до закладки іменної зірки І. Аллегрової у ГЦКЗ «Росія»)
• 2005 — «З днем народження!» (Прем'єра ювілейних концертів в РК «Метелиця» і презентація однойменного диска)
• 2007 — «З минулого в майбутнє …» (прем'єра програми) (2 концерти в Державному Кремлівському палаці в Москві, 2 концерти в КЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
• 2008 — «Святкові концерти» (прем'єра оновленої програми до 8 Березня) (3 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
• 2009 — «Святкові концерти» (прем'єра оновленої програми до 8 Березня) (3 концерти в БКЗ «Жовтневий» в Санкт-Петербурзі)
• 2010 — «Святкове шоу» (прем'єра програми до 8 Березня) (концерт у СК «Олімпійський» у Москві та Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
• 2011 — «Не обернуся …» (святкова програма до 8 Березня) (2 концерти в Державному Кремлівському палаці, концерт в Льодовому палаці в Санкт-Петербурзі)
• 2014 — «На Біс» (прощальний тур, у межах якого проходять концерти як у великих містах СНД, так i у 7 містах Німеччини)
• 2015 — «Перезагрузка . Переродження» (повернення на сцену)
• 2017 — «Моно»

Цікаві факти

• З 2006 року директором співачки є її дочка Лала.
• Ірина Аллегрова в 2000 році у РІА «Новости» зібрала пресконференцію під назвою «Остання відверта розмова з пресою» і оголосила, що припиняє спілкування з пресою на невизначений термін. На сьогодні^[] співачка рідко дає інтерв'ю й тільки перевіреним журналістам, воліючи спілкуватися з глядачем безпосередньо зі сцени, ніж з екрана під час телеінтерв'ю. Продовженням такого кроку стала в тому ж році премія «Золота качка», що вручається за найсумнівніші досягнення в області шоубізнесу та ЗМІ, на якій Ірина Аллегрова виступила співведучою.
• Ірина Аллегрова — піонер у зйомках відео в Росії, які можна класифікувати як «дітям до 16 не рекомендовано». Кліп на пісню «Транзитний пасажир», знятий в 1993 році , відповідно до сюжету досить відверто демонструє оголені частини тіла співачки. Проте багато років опісля співачка зізнається, що в тих моментах, де починалися найвідвертіші кадри, її заміняла дублерка. Такий же скандальний ефект викликав і наступний кліп, знятий також Т. Кеосаяном в 1995 році, під назвою «Увійди в мене». Кліп не наважився показати жоден телеканал за надмірно відверті сцени з оживаючими сюжетами на полотнах в картинній галереї.
• Ірина Аллегрова — перша виконавиця романсу «Марні слова», що пізніше прославився у виконанні Олександра Малініна. Романс був записаний як музичний супровід (саундтрек) до радянського серіалу «Слідство ведуть знавці».
• Своїм першим учителем музики та естрадного вокалу Ірина вважає М. Магомаєва, який не раз бував у домі Аллегрова в Баку під час гастролей.
• На думку журналістів, Аллегрова дуже забобонна й саме через це вона забороняє глядачам фотографувати себе під час концертів. З тих же упереджень вона не підходить до тих, хто її дарує квіти — всі презенти забирають танцівники із її балету.
• На початку 1980-х Ірина Аллегрова підробляла тим, що пекла вдома торти, тістечка та інші солодощі. Ірина досі^[] не залишає надію відкрити невелику кондитерську з домашньою випічкою.
• Пісня «Озеро надії» призначалася для Ірини Аллегрової. Однак Ігор Ніколаєв, автор цієї пісні, віддав її Аллі Пугачовій, творчо приревнувавши Ірину до Віктора Чайки, пісню якого «Транзитний пасажир» Ірина записала в цей же час. Подібний «обмін» хітами між співачками стався ще раз: пісня «Мандрівець» була написана І. Ніколаєвим для А. Пугачової, але співачка відмовилася записувати цю пісню у зв'язку з подіями в особистому житті в той період. У підсумку «Мандрівець» дістався І. Аллегровій та став однією з «візитних карток» співачки.
• Поширена інформація про те, що нібито справжнє ім'я співачки Інеса Климчук, не відповідає дійсності.
• На початку 1980-х Ірина Аллегрова та Ігор Тальков беруть участь у постановці музично-поетичної композиції-мюзиклі Теодора Драйзера «Сестра Керрі» на музику Раймонда Паулса в музичному театрі Маргарити Терехової.

Санкції

Аллегрова Ірина публічно висловилася, що підтримує дії російської армії. Тим самим виправдовує дії Росії, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України.

2 лютого 2022 року доданий до санкційного списку Канади.

7 січня 2023 року до санкційного списку України.

Примітки

1. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
2. https://www.kp.ru/daily/26978.7/4036539/
3. Почесне звання присвоєне указом Президента Росії № 67 від 15.01.2010 [ 13.05.2013, у Wayback Machine.] (рос.)
4. Аллегрова стала «народною артисткою» [ 29 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
5. Офіційний сайт Ірини Аллегрової (рос.)
6. Олександр Аллегров (Alexander Allegroff, Саркісян) — біографія — радянські актори — Кіно-Театр. РУ [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2011.
8. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 22 жовтня 2011.
9. . Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2011.
10. Ірина Аллегрова
11. . Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 22 жовтня 2011.
12. Ірина Аллегрова: Краще побувати заміжньою чотири рази, чим мати при одному чоловіку чотирьох коханців^{[недоступне посилання]}
13. . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 22 жовтня 2011.
14. . Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 22 жовтня 2011.
15. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
16. Ірина Аллегрова: «Талькову могла телефонувати навіть вночі» [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
17. Аллегрова вийде заміж за двійника Путіна [ 3 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
18. Інтерв'ю для газети «Ноїв ковчег» [ 10 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
19. Справжні імена зірок шоу-бізнесу ^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
20. Біографія Ірини Аллегрової на сайті «AllegrovaClub» [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
21. АЛЛЕГРОВА Ірина Олександрівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
22. Аллегрова Ірина Олександрівна [ 25 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Миротворець»
23. Canada, Global Affairs (28 листопада 2022). . GAC. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 16 березня 2023.
24. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".