Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маммед Гасан Джафаргулу огли Гаджинський (азерб. Məmmədhəsən Cəfərqulu oğlu Hacınski; 3 березня 1875 — 9 лютого 1931) — азербайджанський державний і політичний діяч, займав пости міністра закордонних справ (1918), фінансів (1918) та внутрішніх справ (1919-1920) в уряді Азербайджанської Демократичної Республіки.
Біографія
Початок діяльності
Народився 3 березня 1875 року в Баку. У 1902 році закінчив Петербурзький Технологічний університет. Спочатку працював інженером у Москві на нафтопереробному заводі Асадуллаєва. Повернувшись 1908 року до Баку, бере участь у будівельних роботах, в удосконаленні головного містобудівного плану (автор фон дер Нонне). У 1912 році під редакцією Гаджинського видається книга про впорядкування бакинських вулиць. У 1913 році очолював Бакинське міське управління. Він приділяв особливу увагу Палацу Ширваншахів, часто висував пропозиції про захист і реставрацію палацу. За ініціативою Гаджинського, О. Абуєв та Зівер бек Ахмедбеков провели науково-дослідницьку роботу для подальшої реставрації. У 1902—1917 роках був членом Бакинської міської думи. Був одним із засновників Гуммету, товариства розповсюдження писемності серед мусульман «Нешр-Мааріф», входив до керівництва мусульманського просвітницького товариства «Ніджат», до Центрального Комітету «Мусульманського доброчинного товариства», був одним з перших членів Мусавату. У 1917 році відкрив та взяв участь у З'їзді Кавказьких Мусульманів, що відбувся у Баку. У травні того ж року активно брав участь у московському з'їзді мусульман. 26-31 жовтня 1917 року на першому з'їзді партії Мусават став членом центрального комітету партії.
Перші перемоги Гаджинського й дипломатичні досягнення
Працював заступником комісара торгівлі й промисловості Закавказького комісаріату. Будучи мусаватистом, стає членом Закавказького сейму. Входив до складу делегації, яка вела перемовини з Османською імперією. Беручи участь у Трабзонській конференції, опротестував рішення Сейму про припинення перемовин, оцінивши це як спробу порушення миру, і назвав це небаченою в історії диверсією. Чхенкелі, за порадою Гаджинського, не припинив перемовини. Кілька членів делегації, включаючи Гаджинського, залишились у Трабзоні. У бесіді з Енвером-пашою Гаджинський проаналізував політику, яку провадила Османська імперія на Південному Кавказі. Завдяки Гаджинському Османська імперія виступила з ініціативою миру. У ЗДФСР Гаджинський був міністром торгівлі й промисловості. Був одним з шести головних представників Закавказького сейму на Батумській конференції.
На Батумській конференції Гаджинський разом із Расулзаде представляв АДР. Був одним з 26 членів Національної Ради, хто прийняв Декларацію незалежності. Маммед Гасан Гаджинський став першим міністром закордонних справ АДР. Батумську угоду поряд із Расулзаде підписав і Гаджинський. 14 червня 1918 року Гаджинський надіслав урядові Грузії ноту протесту, де вимагав негайного виведення військ із Борчалинського повіту. Гаджинський запропонував урядам Грузії й Вірменії створити спільні комісії для уточнення кордонів республік Південного Кавказу.
У другому кабінеті Гаджинський займав пост міністра закордонних справ. 6 жовтня 1918 року Гаджинський стає міністром фінансів. 28 листопада 1918 року він укладає угоду з Гірською республікою. Відповідно до цієї угоди АДР виділяє Гірській республіці безвідсотковий кредит у розмірі 10 мільйонів карбованців.
У третьому кабінеті Гаджинський займався контролем роботи держструктур. Гаджинський був депутатом парламенту. Брав участь у Паризькій конференції у складі делегації, яку очолював Алімардан-бек Топчибашев. Гаджинський проінформував учасників конференції про боротьбу азербайджанців за незалежність, про важку економічну ситуацію, про багаті родовища нафти АДР.
Гаджинський спільно з Топчибашевим підписали наказ про призначення Робінова, громадянина США, на посаду фінансового консультанта азербайджанської делегації. Гаджинський був автором двосторонньої угоди, підписаної з Гірською республікою в Парижі. Повернувшись з конференції до Баку, він разом з Насіб-бек Усуббековим вирушає до Тифлісу з метою підписання мирної угоди з Вірменією. Відповідно до наказу Державного Оборонного Комітету Гаджинський разом із Хойським та Векіловим бере участь у роботі делегації, що представляла Азербайджан на азербайджансько-вірменській конференції. У своєму виступі на конференції Гаджинський сказав, що основною перепоною до миру між Азербайджаном та Вірменією є територіальні претензії останньої.
Завершення життя
На другому з'їзді Мусавату Маммед Гасан Гаджинський знову був обраний у члени політкомісії й ЦК партії. 24 грудня 1919 року портфель міністра внутрішніх справ у новому кабінеті Усуббекова відійшов Гаджинському. 18 лютого 1920 року він стає міністром торгівлі, промисловості й провіанту.
30 березня 1920 року після прийняття відставки кабінету парламент доручив формування уряду Гаджинському. Гаджинський провів перемовини з партіями. Він запропонував більшовикам міністерські портфелі. Більшовики відмовились. 22 квітня Гаджинський повідомив , тимчасовому спікеру парламента про неможливість формування уряду. Того ж дня Гадждинський залишає Мусават і стає членом компартії Азербайджану. Політична криза в АДР поглибилась.
Після приходу до влади більшовиків Гаджинський займається благоустроєм азербайджанських міст. 3 грудня 1930 року за наказом Берії Маммеда Гасана Гаджинського було заарештовано. У в'язниці Гаджинський захворів на туберкульоз. Відповідно до слідчих документів Гаджинський, не витримавши тортур, 9 лютого 1931 року наклав на себе руки. За іншою версією, був убитий у Тифліській в'язниці 8 березня 1931 року.
Посилання
- Годжа, Ельшад, Сибірський урок (Sibir dərsi)
- Гасимли; Гусейнова, Міністри закордонних справ Азербайджану (Azərbaycanın xarici işlər nazirləri)
- Протоколи засідань мусульманських фракцій Закавказького Сейму та Азербайджанської Національної Ради 1918 р. — Баку, 2006
- Азербайджанська Демократична Республіка (1918—1920). Зовнішня політика. (Документи та матеріали). — Баку, 1998
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 17 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mammed Gasan Dzhafargulu ogli Gadzhinskij azerb Memmedhesen Ceferqulu oglu Hacinski 3 bereznya 1875 9 lyutogo 1931 azerbajdzhanskij derzhavnij i politichnij diyach zajmav posti ministra zakordonnih sprav 1918 finansiv 1918 ta vnutrishnih sprav 1919 1920 v uryadi Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Mammed Gasan Gadzhinskijazerb Memmedhesen Ceferqulu oglu HacinskiMammed Gasan Gadzhinskijazerb Memmedhesen Ceferqulu oglu Hacinski1 Ministr zakordonnih sprav Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki28 travnya 1918 6 zhovtnya 1918Poperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Alimardan bek Topchibashev3 Ministr finansiv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki6 zhovtnya 1918 gruden 1918PoperednikNastupnik I M Protasov5 Ministr vnutrishnih sprav Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki22 grudnya 1919 15 lyutogo 1920Poperednik Nasib bek UsubbekovNastupnik3 Golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki30 bereznya 1920 28 kvitnya 1920Poperednik Nasib bek UsubbekovNastupnik Posadu skasovanoNarodivsya 3 bereznya 1875 1875 03 03 Baku Bakinska guberniyaPomer 9 lyutogo 1931 1931 02 09 55 rokiv Tiflis Gruzinska RSRVidomij yak diplomat arhitektor politik inzhenerKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika i SRSRAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutPolitichna partiya 1 Musavat 1911 1920 2 Komunistichna partiya Azerbajdzhanu z 1920 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPochatok diyalnosti Narodivsya 3 bereznya 1875 roku v Baku U 1902 roci zakinchiv Peterburzkij Tehnologichnij universitet Spochatku pracyuvav inzhenerom u Moskvi na naftopererobnomu zavodi Asadullayeva Povernuvshis 1908 roku do Baku bere uchast u budivelnih robotah v udoskonalenni golovnogo mistobudivnogo planu avtor fon der Nonne U 1912 roci pid redakciyeyu Gadzhinskogo vidayetsya kniga pro vporyadkuvannya bakinskih vulic U 1913 roci ocholyuvav Bakinske miske upravlinnya Vin pridilyav osoblivu uvagu Palacu Shirvanshahiv chasto visuvav propoziciyi pro zahist i restavraciyu palacu Za iniciativoyu Gadzhinskogo O Abuyev ta Ziver bek Ahmedbekov proveli naukovo doslidnicku robotu dlya podalshoyi restavraciyi U 1902 1917 rokah buv chlenom Bakinskoyi miskoyi dumi Buv odnim iz zasnovnikiv Gummetu tovaristva rozpovsyudzhennya pisemnosti sered musulman Neshr Maarif vhodiv do kerivnictva musulmanskogo prosvitnickogo tovaristva Nidzhat do Centralnogo Komitetu Musulmanskogo dobrochinnogo tovaristva buv odnim z pershih chleniv Musavatu U 1917 roci vidkriv ta vzyav uchast u Z yizdi Kavkazkih Musulmaniv sho vidbuvsya u Baku U travni togo zh roku aktivno brav uchast u moskovskomu z yizdi musulman 26 31 zhovtnya 1917 roku na pershomu z yizdi partiyi Musavat stav chlenom centralnogo komitetu partiyi Mamed Gasan Gadzhinskij Pershi peremogi Gadzhinskogo j diplomatichni dosyagnennya Pracyuvav zastupnikom komisara torgivli j promislovosti Zakavkazkogo komisariatu Buduchi musavatistom staye chlenom Zakavkazkogo sejmu Vhodiv do skladu delegaciyi yaka vela peremovini z Osmanskoyu imperiyeyu Beruchi uchast u Trabzonskij konferenciyi oprotestuvav rishennya Sejmu pro pripinennya peremovin ocinivshi ce yak sprobu porushennya miru i nazvav ce nebachenoyu v istoriyi diversiyeyu Chhenkeli za poradoyu Gadzhinskogo ne pripiniv peremovini Kilka chleniv delegaciyi vklyuchayuchi Gadzhinskogo zalishilis u Trabzoni U besidi z Enverom pashoyu Gadzhinskij proanalizuvav politiku yaku provadila Osmanska imperiya na Pivdennomu Kavkazi Zavdyaki Gadzhinskomu Osmanska imperiya vistupila z iniciativoyu miru U ZDFSR Gadzhinskij buv ministrom torgivli j promislovosti Buv odnim z shesti golovnih predstavnikiv Zakavkazkogo sejmu na Batumskij konferenciyi Na Batumskij konferenciyi Gadzhinskij razom iz Rasulzade predstavlyav ADR Buv odnim z 26 chleniv Nacionalnoyi Radi hto prijnyav Deklaraciyu nezalezhnosti Mammed Gasan Gadzhinskij stav pershim ministrom zakordonnih sprav ADR Batumsku ugodu poryad iz Rasulzade pidpisav i Gadzhinskij 14 chervnya 1918 roku Gadzhinskij nadislav uryadovi Gruziyi notu protestu de vimagav negajnogo vivedennya vijsk iz Borchalinskogo povitu Gadzhinskij zaproponuvav uryadam Gruziyi j Virmeniyi stvoriti spilni komisiyi dlya utochnennya kordoniv respublik Pivdennogo Kavkazu U drugomu kabineti Gadzhinskij zajmav post ministra zakordonnih sprav 6 zhovtnya 1918 roku Gadzhinskij staye ministrom finansiv 28 listopada 1918 roku vin ukladaye ugodu z Girskoyu respublikoyu Vidpovidno do ciyeyi ugodi ADR vidilyaye Girskij respublici bezvidsotkovij kredit u rozmiri 10 miljoniv karbovanciv U tretomu kabineti Gadzhinskij zajmavsya kontrolem roboti derzhstruktur Gadzhinskij buv deputatom parlamentu Brav uchast u Parizkij konferenciyi u skladi delegaciyi yaku ocholyuvav Alimardan bek Topchibashev Gadzhinskij proinformuvav uchasnikiv konferenciyi pro borotbu azerbajdzhanciv za nezalezhnist pro vazhku ekonomichnu situaciyu pro bagati rodovisha nafti ADR Gadzhinskij spilno z Topchibashevim pidpisali nakaz pro priznachennya Robinova gromadyanina SShA na posadu finansovogo konsultanta azerbajdzhanskoyi delegaciyi Gadzhinskij buv avtorom dvostoronnoyi ugodi pidpisanoyi z Girskoyu respublikoyu v Parizhi Povernuvshis z konferenciyi do Baku vin razom z Nasib bek Usubbekovim virushaye do Tiflisu z metoyu pidpisannya mirnoyi ugodi z Virmeniyeyu Vidpovidno do nakazu Derzhavnogo Oboronnogo Komitetu Gadzhinskij razom iz Hojskim ta Vekilovim bere uchast u roboti delegaciyi sho predstavlyala Azerbajdzhan na azerbajdzhansko virmenskij konferenciyi U svoyemu vistupi na konferenciyi Gadzhinskij skazav sho osnovnoyu pereponoyu do miru mizh Azerbajdzhanom ta Virmeniyeyu ye teritorialni pretenziyi ostannoyi Zavershennya zhittyaNa drugomu z yizdi Musavatu Mammed Gasan Gadzhinskij znovu buv obranij u chleni politkomisiyi j CK partiyi 24 grudnya 1919 roku portfel ministra vnutrishnih sprav u novomu kabineti Usubbekova vidijshov Gadzhinskomu 18 lyutogo 1920 roku vin staye ministrom torgivli promislovosti j proviantu 30 bereznya 1920 roku pislya prijnyattya vidstavki kabinetu parlament doruchiv formuvannya uryadu Gadzhinskomu Gadzhinskij proviv peremovini z partiyami Vin zaproponuvav bilshovikam ministerski portfeli Bilshoviki vidmovilis 22 kvitnya Gadzhinskij povidomiv timchasovomu spikeru parlamenta pro nemozhlivist formuvannya uryadu Togo zh dnya Gadzhdinskij zalishaye Musavat i staye chlenom kompartiyi Azerbajdzhanu Politichna kriza v ADR poglibilas Pislya prihodu do vladi bilshovikiv Gadzhinskij zajmayetsya blagoustroyem azerbajdzhanskih mist 3 grudnya 1930 roku za nakazom Beriyi Mammeda Gasana Gadzhinskogo bulo zaareshtovano U v yaznici Gadzhinskij zahvoriv na tuberkuloz Vidpovidno do slidchih dokumentiv Gadzhinskij ne vitrimavshi tortur 9 lyutogo 1931 roku naklav na sebe ruki Za inshoyu versiyeyu buv ubitij u Tifliskij v yaznici 8 bereznya 1931 roku PosilannyaGodzha Elshad Sibirskij urok Sibir dersi Gasimli Gusejnova Ministri zakordonnih sprav Azerbajdzhanu Azerbaycanin xarici isler nazirleri Protokoli zasidan musulmanskih frakcij Zakavkazkogo Sejmu ta Azerbajdzhanskoyi Nacionalnoyi Radi 1918 r Baku 2006 Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika 1918 1920 Zovnishnya politika Dokumenti ta materiali Baku 1998Primitki Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2022