Бакинська міська дума — орган міського самоврядування у Баку з 1878 до 1917 року.
Бакинська міська дума | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Російська імперія |
Область | область |
Адміністративний центр | м. Баку |
Утворена | грудень 1877 |
Склад | |
Кількість членів | 81 |
Голова ради | |
Територія і населення | |
Підпорядкування | |
Міста | Баку |
Контактні дані | |
Електронні ресурси | |
Передісторія
У 1806 році після завоювання Бакинського ханства Російською імперією, було введено управління Бакинського коменданта, що існувало до 1840 року. У квітні того ж року Головнокомандувачу військами у Грузії й Дагестані графу було доручено започаткувати у сьому місті тимчасовий уряд під головуванням російського коменданта, що там знаходиться, надавши йому помічників… Ці доходи мають бути звернені як на надзвичайні видатки, так і на загальнокорисні, які можуть із часом послужити до розширення торгівлі. Резиденцією коменданта був Баку, що являв собою у ті часи невеличке портове місто з населенням у 2235 чоловік, не враховуючи населення сіл в околицях. У лютому 1812 року було видано «Постанову про міський суд для фортеці Баку з округом», на підставі якого було створено Бакинський міський суд, що володів не лише судовою владою, але одночасно був і адміністративним органом. Суд вирішував господарські справи комендантського управління, складав кошториси міських прибутків, контролював будівництво у місті тощо. У 1823 році було складено «Постанову про міський стан», на підставі якого було затверджено штати міського суду, до складу якого входили: голова (комендант), чотири засідателя, що обирались на рік, по два від бекського стану та від міських старшин, мірза (помічник) й писарі.
Історія Азербайджану | |
---|---|
• Карабах¹ • • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
Середньовіччя | |
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
Новий час | |
Азербайджанські ханства Області: Закатальський округ | |
Новітній час | |
Бакинська комуна • • Аракська республіка | |
Сучасність | |
Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
З 1828 року засідателі стали обиратись на 3 роки. Бакинський міський суд був скасований на підставі «Установи для управління Закавказьким краєм» від 10 квітня 1840 року. Того ж року було ліквідовано комендантську систему управління. Обов’язки комендантів покладались на начальників гарнізонів міст до скасування воєнних фортець у Закавказзі за указом царя від 21 жовтня 1867. Відповідно до закону від 10 квітня 1840 року Баку було віднесено до середніх міст та склад управління ним було надано городничим, двом депутатам від міста, двом квартальним наглядачам й 10 поліцейським. Міські депутати обирались терміном на один рік із числа заможних городян. 6 грудня 1859 року через землетрус у Шемасі вийшов указ про перетворення Шемахинської губернії на Бакинську, що відіграло значну роль у економічному та політичному розвитку Баку й потягнуло за собою зміни у системі управління містом. Для безпосереднього управління містом було утворено Бакинську міську поліцію, яку очолював поліцмейстер. До складу поліції увійшли: 2 пристави (виконавчий та слідчий), 4 квартальних наглядача, ринковий наглядач, кінні та піші осавули тощо. У 1867 році справи із завідування міськими прибутками й видатками були передані Загальним присутностям повітових поліцейських управлінь у міських справах. Лише у 1875 році у Баку було створено окрему, непідзвітну повітовому управлінню міську поліцію під головуванням поліцмейстера.
Створення Бакинської міської думи
До 1873 року чисельність населення Баку становила 86601 чоловік. Бакинська Дума, започаткована у грудні 1877 року, почала свою діяльність 8 січня 1878 року. Першими виборами у Думу керували виборці другого розряду , Неймат Сеїд огли й Абдулсалім-бек Гаджинський. Засідання відкривались о 20 : 30 і через 2 години закривались. Компетенція органів самоврядування була обмежена лише місцевими питаннями. Через відсутність примусової влади міські органи самоврядування знаходились у повній залежності від місцевої поліції. Здійснена 1892 року контрреформа перетворила міську управу на колегію, а Думу — на просту раду при управі.
Діяльність думи
Неодноразово мусульманське населення міста порушувало питання про зрівняння їх у правах з християнами у справах самоврядування. У грудні 1900 року до закону було внесено зміни, відповідно до яких кількість депутатів від мусульман становила половину усього складу Думи. Воронцов-Дашков листом на ім’я Бакинського міського голови від 28 січня 1911 року дозволив провести вибори без обмежень для азербайджанців. На роботу Думи чимало вплинули представники азербайджанського капіталу, такі як Г. З. Тагієв. Гласними думи у різні часи були Мовсум-бек Ханларов, , Фаррух-бек Везіров, Мамед Гасан Гаджинський, Алімардан-бек Топчибашев й інші. Слід зазначити, що за всі роки існування Бакинської міської думи жоден азербайджанець не був допущений на посаду міського голови, за винятком рідкісних випадків тимчасового виконання обов’язків.
Примітки
- Затвердження російського володарювання на Кавказі, 1901
- Звід статистичних даних про населення Закавказького краю, 1886 р. стор. 16
- Мільман, Політичний устрій Азербайджану у 19 – початку 20 століть.
Посилання
Кямаля Оджагова, Міське самоврядування Баку наприкінці XIX - XX століття. 2003
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bakinska miska duma organ miskogo samovryaduvannya u Baku z 1878 do 1917 roku Bakinska miska duma Osnovni dani Krayina Rosijska imperiya Oblast oblast Administrativnij centr m Baku Utvorena gruden 1877 Sklad Kilkist chleniv 81 Golova radi Teritoriya i naselennya Pidporyadkuvannya Mista Baku Kontaktni dani Elektronni resursiPeredistoriyaU 1806 roci pislya zavoyuvannya Bakinskogo hanstva Rosijskoyu imperiyeyu bulo vvedeno upravlinnya Bakinskogo komendanta sho isnuvalo do 1840 roku U kvitni togo zh roku Golovnokomanduvachu vijskami u Gruziyi j Dagestani grafu bulo dorucheno zapochatkuvati u somu misti timchasovij uryad pid golovuvannyam rosijskogo komendanta sho tam znahoditsya nadavshi jomu pomichnikiv Ci dohodi mayut buti zverneni yak na nadzvichajni vidatki tak i na zagalnokorisni yaki mozhut iz chasom posluzhiti do rozshirennya torgivli Rezidenciyeyu komendanta buv Baku sho yavlyav soboyu u ti chasi nevelichke portove misto z naselennyam u 2235 cholovik ne vrahovuyuchi naselennya sil v okolicyah U lyutomu 1812 roku bulo vidano Postanovu pro miskij sud dlya forteci Baku z okrugom na pidstavi yakogo bulo stvoreno Bakinskij miskij sud sho volodiv ne lishe sudovoyu vladoyu ale odnochasno buv i administrativnim organom Sud virishuvav gospodarski spravi komendantskogo upravlinnya skladav koshtorisi miskih pributkiv kontrolyuvav budivnictvo u misti tosho U 1823 roci bulo skladeno Postanovu pro miskij stan na pidstavi yakogo bulo zatverdzheno shtati miskogo sudu do skladu yakogo vhodili golova komendant chotiri zasidatelya sho obiralis na rik po dva vid bekskogo stanu ta vid miskih starshin mirza pomichnik j pisari Istoriya Azerbajdzhanu Karabah Chuhur Saad Shabran ShirvanSerednovichchyaKara Koyunlu Ak Koyunlu Sefevidska derzhavaNovij chasAzerbajdzhanski hanstva Oblasti Guberniyi Bakinska Yelizavetpolska Erivanska Okrugi Zakatalskij okrugNovitnij chasBakinska komuna ZDFR ADR Arakska respublikaSuchasnistAzerbajdzhanska RSR Azerbajdzhanska Respublika Chornij sichen Karabaska vijna Bilsha chastina oblasti perebuvaye pid kontrolem neviznanoyi NKRPortal Azerbajdzhan pereglyanutiredaguvati Z 1828 roku zasidateli stali obiratis na 3 roki Bakinskij miskij sud buv skasovanij na pidstavi Ustanovi dlya upravlinnya Zakavkazkim krayem vid 10 kvitnya 1840 roku Togo zh roku bulo likvidovano komendantsku sistemu upravlinnya Obov yazki komendantiv pokladalis na nachalnikiv garnizoniv mist do skasuvannya voyennih fortec u Zakavkazzi za ukazom carya vid 21 zhovtnya 1867 Vidpovidno do zakonu vid 10 kvitnya 1840 roku Baku bulo vidneseno do serednih mist ta sklad upravlinnya nim bulo nadano gorodnichim dvom deputatam vid mista dvom kvartalnim naglyadacham j 10 policejskim Miski deputati obiralis terminom na odin rik iz chisla zamozhnih gorodyan 6 grudnya 1859 roku cherez zemletrus u Shemasi vijshov ukaz pro peretvorennya Shemahinskoyi guberniyi na Bakinsku sho vidigralo znachnu rol u ekonomichnomu ta politichnomu rozvitku Baku j potyagnulo za soboyu zmini u sistemi upravlinnya mistom Dlya bezposerednogo upravlinnya mistom bulo utvoreno Bakinsku misku policiyu yaku ocholyuvav policmejster Do skladu policiyi uvijshli 2 pristavi vikonavchij ta slidchij 4 kvartalnih naglyadacha rinkovij naglyadach kinni ta pishi osavuli tosho U 1867 roci spravi iz zaviduvannya miskimi pributkami j vidatkami buli peredani Zagalnim prisutnostyam povitovih policejskih upravlin u miskih spravah Lishe u 1875 roci u Baku bulo stvoreno okremu nepidzvitnu povitovomu upravlinnyu misku policiyu pid golovuvannyam policmejstera Stvorennya Bakinskoyi miskoyi dumiDo 1873 roku chiselnist naselennya Baku stanovila 86601 cholovik Bakinska Duma zapochatkovana u grudni 1877 roku pochala svoyu diyalnist 8 sichnya 1878 roku Pershimi viborami u Dumu keruvali viborci drugogo rozryadu Nejmat Seyid ogli j Abdulsalim bek Gadzhinskij Zasidannya vidkrivalis o 20 30 i cherez 2 godini zakrivalis Kompetenciya organiv samovryaduvannya bula obmezhena lishe miscevimi pitannyami Cherez vidsutnist primusovoyi vladi miski organi samovryaduvannya znahodilis u povnij zalezhnosti vid miscevoyi policiyi Zdijsnena 1892 roku kontrreforma peretvorila misku upravu na kolegiyu a Dumu na prostu radu pri upravi Diyalnist dumiNeodnorazovo musulmanske naselennya mista porushuvalo pitannya pro zrivnyannya yih u pravah z hristiyanami u spravah samovryaduvannya U grudni 1900 roku do zakonu bulo vneseno zmini vidpovidno do yakih kilkist deputativ vid musulman stanovila polovinu usogo skladu Dumi Voroncov Dashkov listom na im ya Bakinskogo miskogo golovi vid 28 sichnya 1911 roku dozvoliv provesti vibori bez obmezhen dlya azerbajdzhanciv Na robotu Dumi chimalo vplinuli predstavniki azerbajdzhanskogo kapitalu taki yak G Z Tagiyev Glasnimi dumi u rizni chasi buli Movsum bek Hanlarov Farruh bek Vezirov Mamed Gasan Gadzhinskij Alimardan bek Topchibashev j inshi Slid zaznachiti sho za vsi roki isnuvannya Bakinskoyi miskoyi dumi zhoden azerbajdzhanec ne buv dopushenij na posadu miskogo golovi za vinyatkom ridkisnih vipadkiv timchasovogo vikonannya obov yazkiv PrimitkiZatverdzhennya rosijskogo volodaryuvannya na Kavkazi 1901 Zvid statistichnih danih pro naselennya Zakavkazkogo krayu 1886 r stor 16 Milman Politichnij ustrij Azerbajdzhanu u 19 pochatku 20 stolit PosilannyaKyamalya Odzhagova Miske samovryaduvannya Baku naprikinci XIX XX stolittya 2003