Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мусават» (азерб. Müsavat— рівність) — дві політичні партії в Азербайджані.
 | |
| Країна |  Азербайджан |
| Голова партії | Іса Гамбар |
| Засновник | d, d і d |
| Дата заснування | 1911 |
| Штаб-квартира | Баку, Азербайджан, d, Баку, Азербайджан |
| Ідеологія | лібералізм, Пантюркізм і Панісламізм |
| Офіційний сайт | musavat.org.az |
Азербайджанська націоналістична партія «Мусават»
Перша з них — азербайджанська націоналістична партія «Мусават» («Рівність»), утворена 1911 року в Баку під назвою «Мусульманська демократична партія Мусават». Базуючись на ідеях панісламізму й пантюркізму, мусаватисти висували гасло створення під егідою Туреччини єдиної мусульманської держави, до якої входив би й Азербайджан. В ході Першої світової війни керівники партії «Мусават», однак, закликали мусульман довести війну «до переможного кінця», що практично означало відмову від проголошених ними панісламістських та пантюркістських ідей.
Після Лютневої революції 1917 року «Мусават», що зайняла в нових умовах панівне положення в Азербайджані, виступила за створення «Російської демократичної республіки», вимагаючи при цьому національно-територіальної автономії для Азербайджану. У червні 1917 року відбулось об'єднання «Мусавата» з «Тюркською партією федералістів», партія стала називатись «Тюркська демократична партія федералістів-мусаватистів». У програмі цієї партії вже містилась вимога національно-територіальної автономії у складі буржуазної Росії.
«Мусават» проповідувала класовий мир всередині азербайджанської нації. Поряд із крупною буржуазією й поміщиками, партію «Мусават» підтримувала дрібна буржуазія, націоналістична інтелігенція, а також частина селянства.
Наприкінці жовтня 1917 року в Баку відбувся перший з'їзд об'єднаної партії, що ухвалив нову програму, яка включала такі вимоги:
1. Державний устрій Росії має бути у формі федеративної демократичної республіки, на засадах національно-територіальної автономії.
2. Свобода слова, совісті, друку, союзів, зібрань, страйків мають бути затверджені конституцією та гарантовані державою.
3. Всі громадяни, без урахування віросповідання, національності, статі й політичних переконань рівні перед законом. Паспортна система скасовується. Будь кому надається повне право пересування як у межах своєї країни, так і виїзд за межі держави без усіляких спеціальних на те дозволів.
4. Для усіх службовців та робітників встановлюється восьмигодинний робочий день.
5. Все казенні, удільні, дворянські й приватні землі роздаються селянам безкоштовно та безповоротно.
6. Суди підпорядковуються лише законам й у подальшому, до затвердження постанов повноважних судових органів, жоден громадянин не може бути покараним.
7. Загальне, безкоштовне та обов'язкове початкове та вище навчання.
(Державний архів Азербайджанської Республіки, ф. 894, оп. 1, од. зб. 56, арк. 5).
Головою ЦК партії був обраний Мамед Емін Расулзаде.
Після Жовтневої революції представники партії «Мусават» увійшли до складу Закавказького сейму, сформованого у Тифлісі на початку 1918 року. Мамед Расулзаде очолив мусульманську фракцію Сейму.
22 квітня 1918 року Закавказький сейм ухвалив резолюцію про проголошення Закавказзя незалежною Закавказькою Демократичною Федеративною Республікою (ЗДФР), а 26 квітня було сформовано новий уряд Закавказзя під керівництвом Акакія Чхенкели. До складу цього уряду увійшли 5 представників Азербайджану, в тому числі представники «Мусавату» Насіб-бек Усуббеков (міністр просвіти) й (міністр торгівлі й промисловості).
27 травня члени мусульманської фракції Закавказького сейму на своєму засіданні ухвалили рішення проголосити незалежність Азербайджану, оголосивши себе тимчасовою Національною радою Азербайджану. Головою Національної ради Азербайджану став Мамед Расулзаде.
Представники партії «Мусават» (Гаджинський, Усуббеков й інші) займали відповідальні пости у всіх урядах АДР. У радянській історіографії політичний режим, що існував на території Азербайджану у 1918—1920 роках, зазвичай іменувався «мусаватистським».
Після встановлення радянської влади в Азербайджані у квітні 1920 року «Мусават» припинила своє існування.
Партія Мусават
Спадкоємицею історичної партії є нинішня (Müsavat Partiyası), що виникла наприкінці 1980-х — початку 1990-х на базі однієї з течій Народного фронту Азербайджану. Лідер партії з 2014 року — Аріф Гаджили.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
- Протоколи засідань мусульманських фракцій Закавказького Сейму й Азербайджанської Національної Ради 1918 р. — Баку, 2006, с.117-119
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Musavat azerb Musavat rivnist dvi politichni partiyi v Azerbajdzhani Musavat azerb Musavat PartiyasiKrayina AzerbajdzhanGolova partiyi Isa GambarZasnovnik d d i dData zasnuvannya 1911Shtab kvartira Baku Azerbajdzhan d Baku AzerbajdzhanIdeologiya liberalizm Pantyurkizm i PanislamizmOficijnij sajt musavat org azPrapor partiyiMamed Emin RasulzadeFatali Han HojskijAzerbajdzhanska nacionalistichna partiya Musavat Persha z nih azerbajdzhanska nacionalistichna partiya Musavat Rivnist utvorena 1911 roku v Baku pid nazvoyu Musulmanska demokratichna partiya Musavat Bazuyuchis na ideyah panislamizmu j pantyurkizmu musavatisti visuvali gaslo stvorennya pid egidoyu Turechchini yedinoyi musulmanskoyi derzhavi do yakoyi vhodiv bi j Azerbajdzhan V hodi Pershoyi svitovoyi vijni kerivniki partiyi Musavat odnak zaklikali musulman dovesti vijnu do peremozhnogo kincya sho praktichno oznachalo vidmovu vid progoloshenih nimi panislamistskih ta pantyurkistskih idej Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Musavat sho zajnyala v novih umovah panivne polozhennya v Azerbajdzhani vistupila za stvorennya Rosijskoyi demokratichnoyi respubliki vimagayuchi pri comu nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi dlya Azerbajdzhanu U chervni 1917 roku vidbulos ob yednannya Musavata z Tyurkskoyu partiyeyu federalistiv partiya stala nazivatis Tyurkska demokratichna partiya federalistiv musavatistiv U programi ciyeyi partiyi vzhe mistilas vimoga nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi u skladi burzhuaznoyi Rosiyi Musavat propoviduvala klasovij mir vseredini azerbajdzhanskoyi naciyi Poryad iz krupnoyu burzhuaziyeyu j pomishikami partiyu Musavat pidtrimuvala dribna burzhuaziya nacionalistichna inteligenciya a takozh chastina selyanstva Naprikinci zhovtnya 1917 roku v Baku vidbuvsya pershij z yizd ob yednanoyi partiyi sho uhvaliv novu programu yaka vklyuchala taki vimogi 1 Derzhavnij ustrij Rosiyi maye buti u formi federativnoyi demokratichnoyi respubliki na zasadah nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi 2 Svoboda slova sovisti druku soyuziv zibran strajkiv mayut buti zatverdzheni konstituciyeyu ta garantovani derzhavoyu 3 Vsi gromadyani bez urahuvannya virospovidannya nacionalnosti stati j politichnih perekonan rivni pered zakonom Pasportna sistema skasovuyetsya Bud komu nadayetsya povne pravo peresuvannya yak u mezhah svoyeyi krayini tak i viyizd za mezhi derzhavi bez usilyakih specialnih na te dozvoliv 4 Dlya usih sluzhbovciv ta robitnikiv vstanovlyuyetsya vosmigodinnij robochij den 5 Vse kazenni udilni dvoryanski j privatni zemli rozdayutsya selyanam bezkoshtovno ta bezpovorotno 6 Sudi pidporyadkovuyutsya lishe zakonam j u podalshomu do zatverdzhennya postanov povnovazhnih sudovih organiv zhoden gromadyanin ne mozhe buti pokaranim 7 Zagalne bezkoshtovne ta obov yazkove pochatkove ta vishe navchannya Derzhavnij arhiv Azerbajdzhanskoyi Respubliki f 894 op 1 od zb 56 ark 5 Golovoyu CK partiyi buv obranij Mamed Emin Rasulzade Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi predstavniki partiyi Musavat uvijshli do skladu Zakavkazkogo sejmu sformovanogo u Tiflisi na pochatku 1918 roku Mamed Rasulzade ocholiv musulmansku frakciyu Sejmu 22 kvitnya 1918 roku Zakavkazkij sejm uhvaliv rezolyuciyu pro progoloshennya Zakavkazzya nezalezhnoyu Zakavkazkoyu Demokratichnoyu Federativnoyu Respublikoyu ZDFR a 26 kvitnya bulo sformovano novij uryad Zakavkazzya pid kerivnictvom Akakiya Chhenkeli Do skladu cogo uryadu uvijshli 5 predstavnikiv Azerbajdzhanu v tomu chisli predstavniki Musavatu Nasib bek Usubbekov ministr prosviti j ministr torgivli j promislovosti 27 travnya chleni musulmanskoyi frakciyi Zakavkazkogo sejmu na svoyemu zasidanni uhvalili rishennya progolositi nezalezhnist Azerbajdzhanu ogolosivshi sebe timchasovoyu Nacionalnoyu radoyu Azerbajdzhanu Golovoyu Nacionalnoyi radi Azerbajdzhanu stav Mamed Rasulzade Predstavniki partiyi Musavat Gadzhinskij Usubbekov j inshi zajmali vidpovidalni posti u vsih uryadah ADR U radyanskij istoriografiyi politichnij rezhim sho isnuvav na teritoriyi Azerbajdzhanu u 1918 1920 rokah zazvichaj imenuvavsya musavatistskim Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v Azerbajdzhani u kvitni 1920 roku Musavat pripinila svoye isnuvannya Partiya Musavat Spadkoyemiceyu istorichnoyi partiyi ye ninishnya Musavat Partiyasi sho vinikla naprikinci 1980 h pochatku 1990 h na bazi odniyeyi z techij Narodnogo frontu Azerbajdzhanu Lider partiyi z 2014 roku Arif Gadzhili Primitki Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 23 kvitnya 2011 Protokoli zasidan musulmanskih frakcij Zakavkazkogo Sejmu j Azerbajdzhanskoyi Nacionalnoyi Radi 1918 r Baku 2006 s 117 119