Національна Рада Азербайджану (азерб. Azərbaycan Milli Şurası, آذربایجان میلی شوراسی), відома також як Тимчасова Національна Рада мусульман Закавказзя або Азербайджанська Національна Рада — міжпартійний політичний орган, створений на надзвичайному засіданні колишніх членів — мусульман Закавказького сейму, яке відбулося 27 травня 1918 року. Провідну роль у Національній раді Азербайджану грала партія «Мусават». Наступного дня, 28 травня, Національна Рада проголосила незалежність Азербайджану, прийнявши відповідну декларацію.
Структура Національної Ради. 28 травня 1918 року, Тифліс | |
Загальна інформація | |
---|---|
Країна | Азербайджанська Демократична Республіка |
Дата створення | 27 травня 1918 |
голова | Мамед Емін Расулзаде |
голова виконавчого комітету | Фаталі Хан Хойський |
Створення ради
27 травня 1918 року в Тбілісі відбулося надзвичайне засідання колишніх членів — мусульман Закавказького сейму. Головував колишній член 4-ї Державної думи і колишній член Закавказького сейму Мамед Юсіф Джафаров, за секретарювання колишнього члена Сейму Рагім-беке Векілова.
Були присутні колишні члени Закавказького Сейму від фракції Тюркської демократичної партії федералістів «Мусават» і Демократичної групи безпартійних: , Фаталі Хан Хойський, Мехті-бек Гаджинський, Мехті-бек Гаджибабабеков, Хосров-бек Султанов, [ru], [ru], [ru], Гамід-бек Шахтахтинський, Шафі-бек Рустамбеков, Г. М. Ахундзаде, [ru], Алі Аскер-бек Махмудбеков, [ru]; від партії Мусульманського соціалістичного блоку: Б. Різаєв, [ru] і Магомед Магеррамов; від партії мусульманства в Росії «Іттіхад»: [ru], [ru], Ейбат Гулі Мамедбеков; від Мусульманської соціал-демократичної партії меншовиків «Гуммет»: [ru], [ru].
Засідання відкрилося доповіддю делегації Закавказької Центральної мусульманської ради, яка повернулася з Батумі. Член делегації Насіб-бек Усуббеков від імені турецької мирної делегації передав «тверде рішення Туреччини зберегти самостійність Закавказзя та її готовність надавати своє сприяння в справі зміцнення, посилення і процвітання молодої держави».
Після слухання доповіді зібрання перейшло до питання про ставлення до політичного становища, що склалося у зв'язку з саморозпуском Закавказького сейму, який відбувся 26 травня 1918 року. Після тривалого обговорення цього питання збори, взявши до уваги необхідність органу, який міг би виступити від імені мусульманства під час поділу всього того, що становило надбання Закавказької Демократичної Федеративної Республіки, яка щойно розпалася, одноголосно вирішили взяти на себе правління Східним Закавказзям, проголосивши себе Тимчасовою Національною Радою мусульман Закавказзя з правом кооптації. За право кооптації висловилося 14 осіб проти 10 голосів.
Після почалися вибори президії Національної Ради. Партія «Мусават» висунула в голови Мамед Еміна Расулзаде. Його кандидатуру підтвердили всі партії, за винятком партії мусульманства в Росії «Іттіхад». Закритим балотуванням більшістю голосів (22) головою Національної Ради обрали Расулзаде. Закритим балотуванням обрали товаришів голови: 1-й — [ru] і 2-й — Мір Гідаят Сеїдов, секретарями: 1-й — Мустафа Махмудов і 2-й — Рахім-бек Векілов. Головою виконавчого комітету обрано безпартійного Фаталі-хана Хойського.
Примітки
- Протоколы, 2006, с. 62.
- Протоколы, 2006, с. 58.
- З радіограми голови Ради Міністрів Азербайджанської Республіки Ф. Х. Хойського від 30 травня 1918: «…Національна Азербайджанська Рада оголосила 28 поточного місяця незалежність Азербайджану, що складається зі східного та південного Закавказзя, і проголосила Азербайджанську Республіку.» (Див. Фатали-хан Хойский. Жизнь и деятельность (документа и материалы) / Главное архивное управление при Кабинете министров Азербайджанской Республики. — Баку: Видавництво «Азербайджан», 1998. — С. 152. — 27 с.)
Література
- Протоколы заседаний мусульманских фракций Закавказского сейма и Азербайджанского национального совета 1918 г / Под ред. А. А. Пашаева. — Баку : Adiloğlu, 2006. — 216 с.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Азербайджан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalna Rada Azerbajdzhanu azerb Azerbaycan Milli Surasi آذربایجان میلی شوراسی vidoma takozh yak Timchasova Nacionalna Rada musulman Zakavkazzya abo Azerbajdzhanska Nacionalna Rada mizhpartijnij politichnij organ stvorenij na nadzvichajnomu zasidanni kolishnih chleniv musulman Zakavkazkogo sejmu yake vidbulosya 27 travnya 1918 roku Providnu rol u Nacionalnij radi Azerbajdzhanu grala partiya Musavat Nastupnogo dnya 28 travnya Nacionalna Rada progolosila nezalezhnist Azerbajdzhanu prijnyavshi vidpovidnu deklaraciyu Struktura Nacionalnoyi Radi 28 travnya 1918 roku TiflisZagalna informaciyaKrayinaAzerbajdzhanska Demokratichna RespublikaData stvorennya27 travnya 1918golovaMamed Emin Rasulzadegolova vikonavchogo komitetuFatali Han HojskijStvorennya radi27 travnya 1918 roku v Tbilisi vidbulosya nadzvichajne zasidannya kolishnih chleniv musulman Zakavkazkogo sejmu Golovuvav kolishnij chlen 4 yi Derzhavnoyi dumi i kolishnij chlen Zakavkazkogo sejmu Mamed Yusif Dzhafarov za sekretaryuvannya kolishnogo chlena Sejmu Ragim beke Vekilova Buli prisutni kolishni chleni Zakavkazkogo Sejmu vid frakciyi Tyurkskoyi demokratichnoyi partiyi federalistiv Musavat i Demokratichnoyi grupi bezpartijnih Fatali Han Hojskij Mehti bek Gadzhinskij Mehti bek Gadzhibababekov Hosrov bek Sultanov ru ru ru Gamid bek Shahtahtinskij Shafi bek Rustambekov G M Ahundzade ru Ali Asker bek Mahmudbekov ru vid partiyi Musulmanskogo socialistichnogo bloku B Rizayev ru i Magomed Magerramov vid partiyi musulmanstva v Rosiyi Ittihad ru ru Ejbat Guli Mamedbekov vid Musulmanskoyi social demokratichnoyi partiyi menshovikiv Gummet ru ru Zasidannya vidkrilosya dopoviddyu delegaciyi Zakavkazkoyi Centralnoyi musulmanskoyi radi yaka povernulasya z Batumi Chlen delegaciyi Nasib bek Usubbekov vid imeni tureckoyi mirnoyi delegaciyi peredav tverde rishennya Turechchini zberegti samostijnist Zakavkazzya ta yiyi gotovnist nadavati svoye spriyannya v spravi zmicnennya posilennya i procvitannya molodoyi derzhavi Pislya sluhannya dopovidi zibrannya perejshlo do pitannya pro stavlennya do politichnogo stanovisha sho sklalosya u zv yazku z samorozpuskom Zakavkazkogo sejmu yakij vidbuvsya 26 travnya 1918 roku Pislya trivalogo obgovorennya cogo pitannya zbori vzyavshi do uvagi neobhidnist organu yakij mig bi vistupiti vid imeni musulmanstva pid chas podilu vsogo togo sho stanovilo nadbannya Zakavkazkoyi Demokratichnoyi Federativnoyi Respubliki yaka shojno rozpalasya odnogolosno virishili vzyati na sebe pravlinnya Shidnim Zakavkazzyam progolosivshi sebe Timchasovoyu Nacionalnoyu Radoyu musulman Zakavkazzya z pravom kooptaciyi Za pravo kooptaciyi vislovilosya 14 osib proti 10 golosiv Pislya pochalisya vibori prezidiyi Nacionalnoyi Radi Partiya Musavat visunula v golovi Mamed Emina Rasulzade Jogo kandidaturu pidtverdili vsi partiyi za vinyatkom partiyi musulmanstva v Rosiyi Ittihad Zakritim balotuvannyam bilshistyu golosiv 22 golovoyu Nacionalnoyi Radi obrali Rasulzade Zakritim balotuvannyam obrali tovarishiv golovi 1 j ru i 2 j Mir Gidayat Seyidov sekretaryami 1 j Mustafa Mahmudov i 2 j Rahim bek Vekilov Golovoyu vikonavchogo komitetu obrano bezpartijnogo Fatali hana Hojskogo PrimitkiProtokoly 2006 s 62 Protokoly 2006 s 58 Z radiogrami golovi Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Respubliki F H Hojskogo vid 30 travnya 1918 Nacionalna Azerbajdzhanska Rada ogolosila 28 potochnogo misyacya nezalezhnist Azerbajdzhanu sho skladayetsya zi shidnogo ta pivdennogo Zakavkazzya i progolosila Azerbajdzhansku Respubliku Div Fatali han Hojskij Zhizn i deyatelnost dokumenta i materialy Glavnoe arhivnoe upravlenie pri Kabinete ministrov Azerbajdzhanskoj Respubliki Baku Vidavnictvo Azerbajdzhan 1998 S 152 27 s LiteraturaProtokoly zasedanij musulmanskih frakcij Zakavkazskogo sejma i Azerbajdzhanskogo nacionalnogo soveta 1918 g Pod red A A Pashaeva Baku Adiloglu 2006 216 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Azerbajdzhan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi