Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аріф Гаджили азербайджанський політичний діяч Був одним із лідерів Народного руху в Азербайджані депутатом азербайджансь

Аріф Гаджили

Аріф Гаджили

Аріф Гаджили — азербайджанський політичний діяч. Був одним із лідерів Народного руху в Азербайджані, депутатом азербайджанського парламенту, Державним Радником Республіки. Є лідером опозиційної партії Мусават.

Аріф Гаджили
азерб. Arif Hacılı
азерб. Arif Mustafa oğlu Hacılı
image
Аріф Гаджили
азерб. Arif Hacılı
Аріф Гаджили
Башкан партії Мусават
Нині на посаді
На посаді з27 вересня 2014
ПопередникІса Гамбар
Народився22 січня 1962(1962-01-22) (62 роки)
, Азербайджанська РСР
Відомий якжурналіст
КраїнаСРСР і Азербайджан
НаціональністьАзербайджанець
Alma materQ16414329?
Політична партіяМусават
Діти2 сини
РідняБатько: Мустафа Гаджиєв
Мати: Західа Гаджиєва
РелігіяІслам
image Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Аріф Гаджили народився 22 січня 1962 року у селі Юхари Тала в Закатальскому районі. Батько — Мустафа Гаджиєв працював учителем, мати — Західа Гаджиєва була домогосподаркою.

Отримав вищу освіту у Бакинському державному університеті за спеціальністю «Журналістика». У молодості працював редактором на місцевому радіо, а також був депутатом місцевої ради.

Політична кар'єра

Початок

Після листопадових мітингів 1988 року у Баку приєднався до Народного руху.

У 1989 році у був одним із засновників та лідером місцевого осередку Народного фронту Азербайджану. У 1990 році був обраний Народним депутатом Азербайджану. У першому ж своєму виступі вимагав, аби замість радянського прапору над парламентом вивісили триколірний прапор Азербайджану, а також вимагав прибрати бюст Леніна з парламенту, чим викликав обурення комуністичної більшості у парламенті. Аріф Гаджили був одним із 43 депутатів, які у 1991 році голосували проти збереження СРСР. Також він був одним із 10 депутатів, які разом із Абульфазом Ельчибеєм 10 днів тримали голодування, вимагаючи незалежності Азербайджану. У 1991 році став депутатом Міллі Меджлісу. У тому ж році був головою верховного меджлісу НФА.

Під час президентства Абульфаза Ельчибея був Державним Радником Республіки з питань кадрової політики та керівником Продуктової комісії. Відіграв велику роль у подоланні продовольчої кризи. Організовував оборону міст Агдере, , Кубадли, Агдам, а також брав безпосередню участь у боях під час Карабаської війни.

В опозиції

Після повстання 4 червня був одним із політиків, які продовжували підтримувати Абульфаза Ельчибея. У 1992 році увійшов у комітет відновлення партії Мусават. У 1994 став секретарем з виборів партії, потім секретарем з організаційних питань, потім — заступником голови партії. З 2006 року був керівником центрального апарату партії.

У період з 1998 до 2000 років багато разів був затриманий і заарештований за участь в опозиційних мітингах.

Аріф Гаджили керував передвиборчою кампанією партії Мусават на року та . Згідно з заявами ПАРЄ та ОБСЄ, вибори пройшли із масовими порушеннями. Опозиціонери вважають, що перемогу здобув саме лідер партії Мусават Іса Гамбар (13,97 % голосів, згідно з офіційними результатами). 16 жовтня 2003 після мітингу проти фальсифікації виборів Аріф Гаджили був заарештований на 5 років. Внаслідок тиску правозахисників був амністований у 2005 році. Після звільнення балотувався до парламенту за 110 округом у місті Закатала. Йому вдалося набрати більше 10000 голосів, проте результати виборів на окрузі були анульовані і він не потрапив до парламенту.

У 2009 році в Азербайджані пройшов референдум щодо дозволу одній особі займати посаду президента більше, ніж два терміни. Аріф Гаджили керував групою «Республіканці», яка виступала проти таких змін до Конституції.

Як основного організатора мітингів 12 березня та 2 квітня 2011 року його заарештували на 2,5 роки. Як і минулого разу, його було амністовано під тиском правозахисників.

Amnesty International двічі визнавав Аріфа Гаджили в'язнем сумління. Крім цього, він двічі виграв справу у Європейському суді щодо незаконного ув'язнення у 2003 році та анулювання результатів виборів 2005 року.

На президентських виборах 2013 року керував передвиборчою кампанією єдиного кандидата від опозиції Джаміля Гасанлі.

27 вересня 2014 року загальні збори партії Мусават вибрали його башканом партії.

У грудні 2015 висловився за активізацію роботи ГУАМ на тлі російсько-турецького конфлікту, долучивши до роботи в організації Туреччину.

Позиція щодо Криму

Після початку анексії Криму Росією Аріф Гаджили спробував в'їхати на півострів «з метою ознайомлення із ситуацією на місці та отримання інформації із першоджерел», проте в Махачкалі його зняли з поїзду Баку-Київ та депортували до Азербайджану. За словами самого Аріфа Гаджили,

Проблема Криму не є регіональним питанням. Крим сьогодні на передній лінії боротьби між авторитаризмом і демократією. Партія «Мусават» підтримує демократію у цій боротьбі і знаходиться поряд із Кримом та Україною

Цікаві факти

Примітки

  1. Arif Hacılı Müsavat Partiyasının yeni başqanı oldu. [ 29 вересня 2014 у Wayback Machine.] musavat.com, 27.09.2014. (аз.)
  2. ARİF HACILIYA AĞIR İTKİ ÜZ VERDİ[недоступне посилання з червня 2019] musavat.com, 30.05.2012. (аз.)
  3. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
  5. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕРЕВОРОТ В АЗЕРБАЙДЖАНЕ [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «RESPUBLİKAÇILAR» TƏŞVİQAT QRUPUNA İMZA VƏRƏQƏLƏRİ VERİLDİ (аз.)
  7. ARİF HACILI AZADLIĞA BURAXILDI [ 23 червня 2012 у Wayback Machine.] mediaforum.az, 22.06.2012. (аз.)
  8. AZERBAIJAN PRISONER OF CONSCIENCE RELEASE CAN'T DISGUISE FREEDOM OF SPEECH CRACKDOWN [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. Amnesty International: Azerbaijan [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. CASE OF HAJILI v. AZERBAIJAN [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  11. Новый башган партии «Мусават» — Ариф Гаджилы [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
  13. Нежелательные иностранцы. Что члены антироссийской партии «Мусават» собирались делать в Крыму? [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
  15. Bir şəklin tarixçəsi — Cövhər Dudayev Azərbaycanda [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (аз.)
  16. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.
  17. Ayxan Hacıbəylidən təkzib [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (аз.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arif Gadzhili azerbajdzhanskij politichnij diyach Buv odnim iz lideriv Narodnogo ruhu v Azerbajdzhani deputatom azerbajdzhanskogo parlamentu Derzhavnim Radnikom Respubliki Ye liderom opozicijnoyi partiyi Musavat Arif Gadzhili azerb Arif Haciliazerb Arif Mustafa oglu HaciliArif Gadzhili azerb Arif HaciliArif GadzhiliBashkan partiyi MusavatNini na posadiNa posadi z27 veresnya 2014PoperednikIsa GambarNarodivsya22 sichnya 1962 1962 01 22 62 roki Azerbajdzhanska RSRVidomij yakzhurnalistKrayinaSRSR i AzerbajdzhanNacionalnistAzerbajdzhanecAlma materQ16414329 Politichna partiyaMusavatDiti2 siniRidnyaBatko Mustafa Gadzhiyev Mati Zahida GadzhiyevaReligiyaIslam Mediafajli u VikishovishiRanni rokiArif Gadzhili narodivsya 22 sichnya 1962 roku u seli Yuhari Tala v Zakatalskomu rajoni Batko Mustafa Gadzhiyev pracyuvav uchitelem mati Zahida Gadzhiyeva bula domogospodarkoyu Otrimav vishu osvitu u Bakinskomu derzhavnomu universiteti za specialnistyu Zhurnalistika U molodosti pracyuvav redaktorom na miscevomu radio a takozh buv deputatom miscevoyi radi Politichna kar yeraPochatok Pislya listopadovih mitingiv 1988 roku u Baku priyednavsya do Narodnogo ruhu U 1989 roci u buv odnim iz zasnovnikiv ta liderom miscevogo oseredku Narodnogo frontu Azerbajdzhanu U 1990 roci buv obranij Narodnim deputatom Azerbajdzhanu U pershomu zh svoyemu vistupi vimagav abi zamist radyanskogo praporu nad parlamentom vivisili trikolirnij prapor Azerbajdzhanu a takozh vimagav pribrati byust Lenina z parlamentu chim viklikav oburennya komunistichnoyi bilshosti u parlamenti Arif Gadzhili buv odnim iz 43 deputativ yaki u 1991 roci golosuvali proti zberezhennya SRSR Takozh vin buv odnim iz 10 deputativ yaki razom iz Abulfazom Elchibeyem 10 dniv trimali goloduvannya vimagayuchi nezalezhnosti Azerbajdzhanu U 1991 roci stav deputatom Milli Medzhlisu U tomu zh roci buv golovoyu verhovnogo medzhlisu NFA Pid chas prezidentstva Abulfaza Elchibeya buv Derzhavnim Radnikom Respubliki z pitan kadrovoyi politiki ta kerivnikom Produktovoyi komisiyi Vidigrav veliku rol u podolanni prodovolchoyi krizi Organizovuvav oboronu mist Agdere Kubadli Agdam a takozh brav bezposerednyu uchast u boyah pid chas Karabaskoyi vijni V opoziciyi Pislya povstannya 4 chervnya buv odnim iz politikiv yaki prodovzhuvali pidtrimuvati Abulfaza Elchibeya U 1992 roci uvijshov u komitet vidnovlennya partiyi Musavat U 1994 stav sekretarem z viboriv partiyi potim sekretarem z organizacijnih pitan potim zastupnikom golovi partiyi Z 2006 roku buv kerivnikom centralnogo aparatu partiyi U period z 1998 do 2000 rokiv bagato raziv buv zatrimanij i zaareshtovanij za uchast v opozicijnih mitingah Arif Gadzhili keruvav peredviborchoyu kampaniyeyu partiyi Musavat na roku ta Zgidno z zayavami PARYe ta OBSYe vibori projshli iz masovimi porushennyami Opozicioneri vvazhayut sho peremogu zdobuv same lider partiyi Musavat Isa Gambar 13 97 golosiv zgidno z oficijnimi rezultatami 16 zhovtnya 2003 pislya mitingu proti falsifikaciyi viboriv Arif Gadzhili buv zaareshtovanij na 5 rokiv Vnaslidok tisku pravozahisnikiv buv amnistovanij u 2005 roci Pislya zvilnennya balotuvavsya do parlamentu za 110 okrugom u misti Zakatala Jomu vdalosya nabrati bilshe 10000 golosiv prote rezultati viboriv na okruzi buli anulovani i vin ne potrapiv do parlamentu U 2009 roci v Azerbajdzhani projshov referendum shodo dozvolu odnij osobi zajmati posadu prezidenta bilshe nizh dva termini Arif Gadzhili keruvav grupoyu Respublikanci yaka vistupala proti takih zmin do Konstituciyi Yak osnovnogo organizatora mitingiv 12 bereznya ta 2 kvitnya 2011 roku jogo zaareshtuvali na 2 5 roki Yak i minulogo razu jogo bulo amnistovano pid tiskom pravozahisnikiv Amnesty International dvichi viznavav Arifa Gadzhili v yaznem sumlinnya Krim cogo vin dvichi vigrav spravu u Yevropejskomu sudi shodo nezakonnogo uv yaznennya u 2003 roci ta anulyuvannya rezultativ viboriv 2005 roku Na prezidentskih viborah 2013 roku keruvav peredviborchoyu kampaniyeyu yedinogo kandidata vid opoziciyi Dzhamilya Gasanli 27 veresnya 2014 roku zagalni zbori partiyi Musavat vibrali jogo bashkanom partiyi U grudni 2015 vislovivsya za aktivizaciyu roboti GUAM na tli rosijsko tureckogo konfliktu doluchivshi do roboti v organizaciyi Turechchinu Poziciya shodo Krimu Pislya pochatku aneksiyi Krimu Rosiyeyu Arif Gadzhili sprobuvav v yihati na pivostriv z metoyu oznajomlennya iz situaciyeyu na misci ta otrimannya informaciyi iz pershodzherel prote v Mahachkali jogo znyali z poyizdu Baku Kiyiv ta deportuvali do Azerbajdzhanu Za slovami samogo Arifa Gadzhili Problema Krimu ne ye regionalnim pitannyam Krim sogodni na perednij liniyi borotbi mizh avtoritarizmom i demokratiyeyu Partiya Musavat pidtrimuye demokratiyu u cij borotbi i znahoditsya poryad iz Krimom ta UkrayinoyuCikavi faktiPidtrimuvav tovariski stosunki iz Dzhoharom Dudayevim Maye tisni zv yazki iz liderom krimskih tatar Mustafoyu Dzhemilyevim Pleminnik Arifa Gadzhili Ajhan Gadzhibejli pracyuye zhurnalistom u zoni ATO PrimitkiArif Hacili Musavat Partiyasinin yeni basqani oldu 29 veresnya 2014 u Wayback Machine musavat com 27 09 2014 az ARIF HACILIYA AGIR ITKI UZ VERDI nedostupne posilannya z chervnya 2019 musavat com 30 05 2012 az Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2015 GOSUDARSTVENNYJ PEREVOROT V AZERBAJDZhANE 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros RESPUBLIKACILAR TESVIQAT QRUPUNA IMZA VEREQELERI VERILDI az ARIF HACILI AZADLIGA BURAXILDI 23 chervnya 2012 u Wayback Machine mediaforum az 22 06 2012 az AZERBAIJAN PRISONER OF CONSCIENCE RELEASE CAN T DISGUISE FREEDOM OF SPEECH CRACKDOWN 25 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Amnesty International Azerbaijan 25 veresnya 2015 u Wayback Machine angl CASE OF HAJILI v AZERBAIJAN 25 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Novyj bashgan partii Musavat Arif Gadzhily 25 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 Nezhelatelnye inostrancy Chto chleny antirossijskoj partii Musavat sobiralis delat v Krymu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2015 Bir seklin tarixcesi Covher Dudayev Azerbaycanda 4 bereznya 2016 u Wayback Machine az Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2015 Ayxan Hacibeyliden tekzib 4 bereznya 2016 u Wayback Machine az

Дата публікації:
Топ