Археологія Азербайджану (азерб. Azərbaycan Arxeologiyasi) — сукупність археологічних досліджень і знахідок на території сучасного Азербайджану. На сьогоднішній день на території сучасного Азербайджану виявлені численні пам'ятки доісторичної епохи первісної культури, бронзового і залізного століття, античності та середньовіччя.
Кам'яна доба
Найдавніші люди жили на території сучасного Азербайджану імовірно в епоху еоплейстоцену, і відносяться до ашельської культури. Після VI тисячоліття до н. е.., в епоху енеоліту, починається епоха масового заселення території Азербайджану[].
Стоянки древніх людей знайдені в Карабасі, Казасі і Нахічевані. В Карабасі цінні знахідки виявлені в печерах Азих, Таглар і Зар. У Казахському районі в печерах Дашсалахлі і Дамджили, а також на стоянках Шишгузей, Кекіллі виявлені знаряддя праці та інші матеріальні залишки. Стоянки людей кам'яної доби виявлені також в Талишській зоні (див. статті про Аларську і Бузеїрську печери).
Нижній палеоліт
Ашельський пам'ятник Гараджа датується віком від більше 1 млн 800 тис. років тому до 500 тис. років тому.
У 1960 році азербайджанським археологом Мамедалі Гусейновим була виявлена палеонтологічна стоянка в Азихській печері, в ущелині Гуручай, дослідження в якій зіграли велику роль при вивченні життя людей того часу. Тут, в нижніх горизонтах культурного нашарування печери виявлені кам'яні знаряддя первісних людей. Це були дуже грубі знаряддя, якими древній людина могла різати, рубати й виконувати інші роботи. Люди поряд з полюванням на оленів, турів, козлів і печерних ведмедів займалися також і збиральництвом. Вони жили у вигляді дрібних груп, утворених у результаті природної необхідності. У Азихській печері знайдено також сліди вогнищ, а також камені, які розташовані навколо зольної плями, що пояснюється ученими як рання форма вогнища, віку 600-700 тис. років.
Під час досліджень у Азихській печері в 1968 році була знайдена нижня щелепа людини (молодої дівчини) пренеандертальця — азихантропа. На деяких черепах ведмедів, знайдених в спеціально сконструйованих прихованих приміщеннях в Азихській печері, були виявлені особливі знаки. Швидше за все це було пов'язано з релігійними обрядами і тотемічними уявленнями. У кінці нижнього палеоліту виготовлялися знаряддя праці з кременю і базальтової породи, а також з обсидіану.
Середній палеоліт
Період мустьє на території Азербайджану почався приблизно 100 тис. років тому і тривав до 40 тис. років до н. е.. У цей період люди-неандертальці почали освоювати все нові землі (включаючи південний схил Малого Кавказу). Мустьерська печерна стоянка Ґазма знаходиться на території Нахічеванської Автономної Республіки. Вони продовжували займатися полюванням і збиранням. Уперше з'являються уявлення про потойбічне життя, а також тотемічні уявлення, віра в магію, сили природи. У цей і наступний період завершується формування сучасної людини і людське стадо поступово замінюється племінний громадою.
Верхній палеоліт. Виникнення племінної громади
Матеріальні рештки даного періоду, що почався 40 тис. років тому і тривав до XII тисячоліття до н. е.., виявлені в печерах Таглар (неподалік від Азихської), Дамджили і Зар, а також на стоянці «Ятаг ери» в Казахському районі. Серед знарядь праці зустрічаються скребла, проколки, знаряддя з зазубреними краями і трикутної форми. В цей період завершилося формування людини розумної (лат. Homo sapiens).
Основу людського суспільства становила кровно споріднена спільність людей — родоплемінне суспільство. Люди об'єднувалися на базі кровного споріднення по материнській лінії, оскільки провідну роль у житті племені грали жінки. Вони займалися вихованням дітей, збором плодів, рослин, підтримували вогонь, готували їжу. Тому цей період в історії названий матріархатом.
Мезоліт
12 тис. років тому наступив мезоліт, який завершився 8 тис. років тому. У цей час з'явилися нові знаряддя праці, включаючи лук і стріли. Люди в цей період починають одомашнювати тварин, заклавши основу первісного скотарства. Також з'явилися зачатки землеробських навичок. Побут і господарська життя людей вивчена на основі пам'яток, виявлених в Гобустані. Тут на стоянках під назвами «Бики», «Ана зага», «Фіруз» виявлено знаряддя праці, виготовлені з кременю і кісток тварин. З кісток створювали шила, наконечники стріл, знаряддя використовувані в рибальстві і в інших сферах господарського життя. В печері Дамджили в Казахському районі знайдені маленькі наконечники стріл, відшліфовані зубчасті платівки та ін.
Про первісне мистецтво в епоху мезоліту в Азербайджані свідчать збережені на скелях в Гобустані зображення, що відображають магічні, тотемічні уявлення давніх людей, їх релігійні обряди, сцени полювання на різних диких тварин і т. д. Тут зображені чоловіки і жінки, сцени рибальства, різні дикі тварини.
Також можна зустріти зображення мисливців, які скачуть на конях, самотню богатирську постать женця з серпом, хороводи людських фігур, які танцюють, що нагадують народний танець «ялли», човни з веслярами й солярні знаки.
У будівлі мугам-центру в Баку знаходиться «гавана чала даш» — оригінальний кам'яний бубон, привезений з Гобустанського заповідника, завдяки якому постукуванням по встановленій плазом величезній плиті можна витягати ритмічно чіткі мотиви, якими супроводжувалися ритуальні танці та обряди.
Про обряди свідчать поглиблення в кам'яних брилах, що служили для стоку крові жертовних тварин. Про вірування людей у загробне життя в епоху мезоліту свідчить виявлене на стоянці «Фіруз» поховання. Завдяки цій знахідці вдалося встановити, що при похованні померлих поряд з трупом клали різні предмети побуту.
Неоліт
У цей період, що починається в VII тисячолітті до н. е. спостерігається становлення і розвиток виробничого господарства. Провідне місце в господарському житті людей, які вже вели осілий спосіб життя займали землеробство і скотарство, виробництво керамічних виробів і ткацтво. У пам'ятках неоліту в околицях Гянджі (Гиликдаг), в Гобустані знайдені кам'яні мотики, вкладники серпів, молоти, сокири і різні пластинчасті знаряддя праці. Поблизу Гянджі знайдені ножові крем'яні пластинки і скребла, виготовлені з обсидіану[].
Мотики из кісток і рогів епохи енеоліту з пам"ятників , і . VI-IV тис. до н. е. Музей історії Азербайджану |
Мідна доба (енеоліт)
Період енеоліту розпочався в VI тисячолітті до н. е. і тривав до IV тисячоліття до н. е. Починається виготовлення знарядь з міді. Однак продовжували домінувати кам'яні знаряддя праці. Населення збільшувалося і люди заселяли більш велику територію. Археологами зафіксовані і вивчені поселення цього періоду в Гянджа-Казахській (Шомутепе, Бабадервіш, Гаргалартепесі), Миль-Карабахській (Чалагантепе, Лейлатепе) зонах, в Муганському степу (Алікомектепе), в Нахічевані (Кюльтепе). Культура Шулавері-Шому зазначеного періоду існувала на території східної Грузії і західного Азербайджану.
Поселення людей були засновані на берегах річок, зручних для землеробства і скотарства. Стіни житлових приміщень виготовляли з сирцевої цегли, підлоги покривали циновками. У середині приміщення або біля стіни містилося вогнище. У цей час землю зорювали мотикою. Хліб жали серпами зі вставними кам'яними зубчастими вкладниками-різцями. Запаси зерна зберігали в глиняних глечиках, ямах або в спеціальних сховищах. Землеробські знаряддя праці та рештки зерна (ячменю і пшениці) виявлені в пам'ятках Тойрертепе, Гаргалартепесі, Алікомектепе. Розводили також як дрібну, так і велику рогату худобу. У V тисячоліття до н. е., згідно з виявленими під час розкопок на поселенні Алікомектепе в Джалілабадському районі кістками приручених коней, імовірно почалося приручення коней. У поселеннях енеолітичного часу трапляються, хоча і рідко, мідні вироби. У Лейлатепі, наприклад, виявлені сліди ливарної справи.
У середині XX століття енеолітичного експедицією були проведені розкопки на поселеннях Іланлитепе і Рустепесі. У деяких випадках підлоги приміщень, досліджених у Іланлитепе, вкриті вохрою червоно-бордового відтінку, що було зафіксовано вперше в пам'ятках енеолітичного періоду, виявлених в Азербайджані. Серед кераміки з Іланлитепі зустрічаються ємкості, вкриті ямками круглої або овальної форми, подібні до яких знайдені в поселенні Далматепе в Південному Азербайджані. При розкопках на поселення Рустепесі були виявлені предмети з кістки, а також кераміка з глини з домішкою соломи, іноді пофарбована фарбою вишневого кольору.
- Кістяні намиста і Гаргалартепеси (Акстафинский район)
- Розфарбований посуд з Кюльтепе I (Нахічевань)
- Кам'яна ступа з Кюльтепе I
- Глиняний посуд з Аликомектепе (Дhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Археологія_Азербайджану&action=editжалилабадский[недоступне посилання] район)
Бронзова доба
Період енеоліту в кінці IV тисячоліття до. н. е. замінила бронзова доба, яка тривала на території Азербайджану до II тисячоліття до. н. е. Наявність мідних родовищ в Азербайджані сприяла появі і розвитку металообробки, проте знаряддя з міді були неміцними і швидко псувалися. Пізніше шляхом додавання до складу міді олова люди почали отримувати бронзу — більш якісний для вживання метал. У цей час матріархат замінився патріархатом, відбувалася майнова і соціальна нерівність, виникли нові галузі господарства, а також на території Азербайджану утворилися великі племена і племінні союзи. Етапи, через які пройшла бронзова доба в Азербайджані, археологи називають раннім, середнім і пізнім етапом епохи бронзи.
Період ранньої бронзи
Ранній етап бронзової доби охоплює другу половину IV—III тисячоліття до н. е. В Азербайджані цей період відомий як період Кура-Аракської культури, так як пам'ятки цієї доби на території Азербайджану вперше були виявлені в Кура-Аракській низовині. Пам'ятки цього періоду вивчені і в інших регіонах Азербайджану і представлені поселеннями і курганами, поховальними пам'ятками.
Життя місцевого населення цієї доби дозволяє вивчити пам'ятки в Ханкенді, Хачинчаї, Борсунлу, Гьойтепе, Джуттепе, Гаракопектепе в Карабасі, Кюльтепе II в Нахічевані, Серкертепе в Хачмазі, Бабадервіш в Казасі, Османбозу в Шамкирі, Кюдюрлу в Шекі та ін У цей період були заселені гірські і передгірні місцевості. У деяких випадках поселення з метою захисту від ворогів оточували оборонними стінами, які виявлені навколо поселення Гаракопектепе в Фізулінському районі. У деяких поселеннях, таких як наприклад Серкертепе, виявлено залишки культових споруд. У Серкертепе біля стіни будівлі зберігся вівтар для поклонінь. В поселенні Бабадервиш також виявлені подібні споруди.
У цей період мотичне землеробство замінилося плужним, у скотарстві почали широко використовувати коней, у зв'язку з чим виникло так зване відгінне скотарство. Серед скотарського населення цього періоду відбувається вже майнове розшарування. В кургані Учтепе (друга половина III тисячоліття до н. е.) в Мильському степу виявлено поховання багатого племінного вождя.
Також до цього періоду відноситься Лейлатепинська археологічна культура доби енеоліту (охопила південні схили Центрального Кавказу), що датується 4350-4000 рр. до н.е.
Період середньої бронзи
Період пізньої бронзи
- див. - Муганська культура
- див. - Ялойлутепінська культура
Зноски
- . Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 2 травня 2018.
- Юсифов и др., 1997, с. 15.
- http://www.iranica.com/newsite/index.isc?Article=http://www.iranica.com/newsite/articles/unicode/ot_grp5/ot_archeology_viii_20040616_fig1.html[недоступне посилання з лютого 2019][недоступне посилання]
- А. К. Джафаров. Разведочные работы на Талышских горах // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане : сборник статей. — Элм, 1986. — С. 3-4.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 2 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 2 травня 2018.
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Обитатели пещеры Азох [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Черепа медведей складывали в особый тайник. Все они были обработаны соответствующим способом — нижняя челюсть отсутствует, а верхняя обрублена и украшена косыми насечками, выполненными острием каменного орудия. Насечки на черепах столь древнего времени встречаются в археологической практике впервые. Ученые считают, что это своеобразный ритуал, связанный с зарождением у азохантропа религиозных представлений.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 2 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 2 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 2 травня 2018.
- Земледельцы Северного Кавказа и Закавказья. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- Нариманов И.Г. Исследование энеолитических поселений в Азербайджане. — Археологические открытия 1967 года. — Наука, 1968. — С. 316-317.
Посилання
- Encyclopædia Iranica: Archeology viii. Republic Of Azerbaijan [ 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- . German Archaeological Institute Berlin, Eurasian Department & Azerbaijan National Academy of Sciences, Institute of Archaeology and Ethnography. Международный симпозиум, Баку, 1-3 апреля 2009 года.
- Археологические материалы как источники по изучению быта средневекового города Азербайджана [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Юсифов Ю., Бабаев И., Джафаров И. История Азербайджана. - Баку, 1997
- Азербайджанцы. Историко-этнографический очерк. Институт Археологии и этнографии Академии Наук Азербайджана.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologiya Azerbajdzhanu azerb Azerbaycan Arxeologiyasi sukupnist arheologichnih doslidzhen i znahidok na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu Na sogodnishnij den na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu viyavleni chislenni pam yatki doistorichnoyi epohi pervisnoyi kulturi bronzovogo i zaliznogo stolittya antichnosti ta serednovichchya Naskelni malyunki v Gobustanzi Mezolit Kam yana dobaZnaryaddya praci znajdenim v Azihskij pecheri Najdavnishi lyudi zhili na teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu imovirno v epohu eoplejstocenu i vidnosyatsya do ashelskoyi kulturi Pislya VI tisyacholittya do n e v epohu eneolitu pochinayetsya epoha masovogo zaselennya teritoriyi Azerbajdzhanu neavtoritetne dzherelo Stoyanki drevnih lyudej znajdeni v Karabasi Kazasi i Nahichevani V Karabasi cinni znahidki viyavleni v pecherah Azih Taglar i Zar U Kazahskomu rajoni v pecherah Dashsalahli i Damdzhili a takozh na stoyankah Shishguzej Kekilli viyavleni znaryaddya praci ta inshi materialni zalishki Stoyanki lyudej kam yanoyi dobi viyavleni takozh v Talishskij zoni div statti pro Alarsku i Buzeyirsku pecheri Nizhnij paleolit Shelepa azihantropa viyavlena v Azihskij pecheri Zberigayetsya v Muzeyi istoriyi Azerbajdzhanu Znaryaddya praci epohi paleolitu viyavleni v Kazahskomu rajoni Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Ashelskij pam yatnik Garadzha datuyetsya vikom vid bilshe 1 mln 800 tis rokiv tomu do 500 tis rokiv tomu U 1960 roci azerbajdzhanskim arheologom Mamedali Gusejnovim bula viyavlena paleontologichna stoyanka v Azihskij pecheri v ushelini Guruchaj doslidzhennya v yakij zigrali veliku rol pri vivchenni zhittya lyudej togo chasu Tut v nizhnih gorizontah kulturnogo nasharuvannya pecheri viyavleni kam yani znaryaddya pervisnih lyudej Ce buli duzhe grubi znaryaddya yakimi drevnij lyudina mogla rizati rubati j vikonuvati inshi roboti Lyudi poryad z polyuvannyam na oleniv turiv kozliv i pechernih vedmediv zajmalisya takozh i zbiralnictvom Voni zhili u viglyadi dribnih grup utvorenih u rezultati prirodnoyi neobhidnosti U Azihskij pecheri znajdeno takozh slidi vognish a takozh kameni yaki roztashovani navkolo zolnoyi plyami sho poyasnyuyetsya uchenimi yak rannya forma vognisha viku 600 700 tis rokiv Pid chas doslidzhen u Azihskij pecheri v 1968 roci bula znajdena nizhnya shelepa lyudini molodoyi divchini preneandertalcya azihantropa Na deyakih cherepah vedmediv znajdenih v specialno skonstrujovanih prihovanih primishennyah v Azihskij pecheri buli viyavleni osoblivi znaki Shvidshe za vse ce bulo pov yazano z religijnimi obryadami i totemichnimi uyavlennyami U kinci nizhnogo paleolitu vigotovlyalisya znaryaddya praci z kremenyu i bazaltovoyi porodi a takozh z obsidianu Serednij paleolit Period mustye na teritoriyi Azerbajdzhanu pochavsya priblizno 100 tis rokiv tomu i trivav do 40 tis rokiv do n e U cej period lyudi neandertalci pochali osvoyuvati vse novi zemli vklyuchayuchi pivdennij shil Malogo Kavkazu Musterska pecherna stoyanka Gazma znahoditsya na teritoriyi Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Voni prodovzhuvali zajmatisya polyuvannyam i zbirannyam Upershe z yavlyayutsya uyavlennya pro potojbichne zhittya a takozh totemichni uyavlennya vira v magiyu sili prirodi U cej i nastupnij period zavershuyetsya formuvannya suchasnoyi lyudini i lyudske stado postupovo zaminyuyetsya pleminnij gromadoyu Verhnij paleolit Viniknennya pleminnoyi gromadi Znahidki z pecheri Damdzhili Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Materialni reshtki danogo periodu sho pochavsya 40 tis rokiv tomu i trivav do XII tisyacholittya do n e viyavleni v pecherah Taglar nepodalik vid Azihskoyi Damdzhili i Zar a takozh na stoyanci Yatag eri v Kazahskomu rajoni Sered znaryad praci zustrichayutsya skrebla prokolki znaryaddya z zazubrenimi krayami i trikutnoyi formi V cej period zavershilosya formuvannya lyudini rozumnoyi lat Homo sapiens Osnovu lyudskogo suspilstva stanovila krovno sporidnena spilnist lyudej rodopleminne suspilstvo Lyudi ob yednuvalisya na bazi krovnogo sporidnennya po materinskij liniyi oskilki providnu rol u zhitti plemeni grali zhinki Voni zajmalisya vihovannyam ditej zborom plodiv roslin pidtrimuvali vogon gotuvali yizhu Tomu cej period v istoriyi nazvanij matriarhatom Mezolit Zobrazhennya bikiv v Gobustani odomashnenij zliva i dikij pravoruch 12 tis rokiv tomu nastupiv mezolit yakij zavershivsya 8 tis rokiv tomu U cej chas z yavilisya novi znaryaddya praci vklyuchayuchi luk i strili Lyudi v cej period pochinayut odomashnyuvati tvarin zaklavshi osnovu pervisnogo skotarstva Takozh z yavilisya zachatki zemlerobskih navichok Pobut i gospodarska zhittya lyudej vivchena na osnovi pam yatok viyavlenih v Gobustani Tut na stoyankah pid nazvami Biki Ana zaga Firuz viyavleno znaryaddya praci vigotovleni z kremenyu i kistok tvarin Z kistok stvoryuvali shila nakonechniki stril znaryaddya vikoristovuvani v ribalstvi i v inshih sferah gospodarskogo zhittya V pecheri Damdzhili v Kazahskomu rajoni znajdeni malenki nakonechniki stril vidshlifovani zubchasti plativki ta in Pro pervisne mistectvo v epohu mezolitu v Azerbajdzhani svidchat zberezheni na skelyah v Gobustani zobrazhennya sho vidobrazhayut magichni totemichni uyavlennya davnih lyudej yih religijni obryadi sceni polyuvannya na riznih dikih tvarin i t d Tut zobrazheni choloviki i zhinki sceni ribalstva rizni diki tvarini Takozh mozhna zustriti zobrazhennya mislivciv yaki skachut na konyah samotnyu bogatirsku postat zhencya z serpom horovodi lyudskih figur yaki tancyuyut sho nagaduyut narodnij tanec yalli chovni z veslyarami j solyarni znaki U budivli mugam centru v Baku znahoditsya gavana chala dash originalnij kam yanij bubon privezenij z Gobustanskogo zapovidnika zavdyaki yakomu postukuvannyam po vstanovlenij plazom velicheznij pliti mozhna vityagati ritmichno chitki motivi yakimi suprovodzhuvalisya ritualni tanci ta obryadi Pro obryadi svidchat pogliblennya v kam yanih brilah sho sluzhili dlya stoku krovi zhertovnih tvarin Pro viruvannya lyudej u zagrobne zhittya v epohu mezolitu svidchit viyavlene na stoyanci Firuz pohovannya Zavdyaki cij znahidci vdalosya vstanoviti sho pri pohovanni pomerlih poryad z trupom klali rizni predmeti pobutu Neolit U cej period sho pochinayetsya v VII tisyacholitti do n e sposterigayetsya stanovlennya i rozvitok virobnichogo gospodarstva Providne misce v gospodarskomu zhitti lyudej yaki vzhe veli osilij sposib zhittya zajmali zemlerobstvo i skotarstvo virobnictvo keramichnih virobiv i tkactvo U pam yatkah neolitu v okolicyah Gyandzhi Gilikdag v Gobustani znajdeni kam yani motiki vkladniki serpiv moloti sokiri i rizni plastinchasti znaryaddya praci Poblizu Gyandzhi znajdeni nozhovi krem yani plastinki i skrebla vigotovleni z obsidianu neavtoritetne dzherelo Motiki iz kistok i rogiv epohi eneolitu z pam yatnikiv i VI IV tis do n e Muzej istoriyi AzerbajdzhanuMidna doba eneolit Period eneolitu rozpochavsya v VI tisyacholitti do n e i trivav do IV tisyacholittya do n e Pochinayetsya vigotovlennya znaryad z midi Odnak prodovzhuvali dominuvati kam yani znaryaddya praci Naselennya zbilshuvalosya i lyudi zaselyali bilsh veliku teritoriyu Arheologami zafiksovani i vivcheni poselennya cogo periodu v Gyandzha Kazahskij Shomutepe Babadervish Gargalartepesi Mil Karabahskij Chalagantepe Lejlatepe zonah v Muganskomu stepu Alikomektepe v Nahichevani Kyultepe Kultura Shulaveri Shomu zaznachenogo periodu isnuvala na teritoriyi shidnoyi Gruziyi i zahidnogo Azerbajdzhanu Poselennya lyudej buli zasnovani na beregah richok zruchnih dlya zemlerobstva i skotarstva Stini zhitlovih primishen vigotovlyali z sircevoyi cegli pidlogi pokrivali cinovkami U seredini primishennya abo bilya stini mistilosya vognishe U cej chas zemlyu zoryuvali motikoyu Hlib zhali serpami zi vstavnimi kam yanimi zubchastimi vkladnikami rizcyami Zapasi zerna zberigali v glinyanih glechikah yamah abo v specialnih shovishah Zemlerobski znaryaddya praci ta reshtki zerna yachmenyu i pshenici viyavleni v pam yatkah Tojrertepe Gargalartepesi Alikomektepe Rozvodili takozh yak dribnu tak i veliku rogatu hudobu U V tisyacholittya do n e zgidno z viyavlenimi pid chas rozkopok na poselenni Alikomektepe v Dzhalilabadskomu rajoni kistkami priruchenih konej imovirno pochalosya priruchennya konej U poselennyah eneolitichnogo chasu traplyayutsya hocha i ridko midni virobi U Lejlatepi napriklad viyavleni slidi livarnoyi spravi U seredini XX stolittya eneolitichnogo ekspediciyeyu buli provedeni rozkopki na poselennyah Ilanlitepe i Rustepesi U deyakih vipadkah pidlogi primishen doslidzhenih u Ilanlitepe vkriti vohroyu chervono bordovogo vidtinku sho bulo zafiksovano vpershe v pam yatkah eneolitichnogo periodu viyavlenih v Azerbajdzhani Sered keramiki z Ilanlitepi zustrichayutsya yemkosti vkriti yamkami krugloyi abo ovalnoyi formi podibni do yakih znajdeni v poselenni Dalmatepe v Pivdennomu Azerbajdzhani Pri rozkopkah na poselennya Rustepesi buli viyavleni predmeti z kistki a takozh keramika z glini z domishkoyu solomi inodi pofarbovana farboyu vishnevogo koloru Vystavlennye v arheologicheskie nahodki epohi eneolita Kistyani namista i Gargalartepesi Akstafinskij rajon Rozfarbovanij posud z Kyultepe I Nahichevan Kam yana stupa z Kyultepe I Glinyanij posud z Alikomektepe Dhttps uk wikipedia org w index php title Arheologiya Azerbajdzhanu amp action editzhalilabadskij nedostupne posilannya rajon Bronzova dobaRozpisana posudina z Shahtahti Nahichevanska kultura Seredina II tisyacholittya do n e Muzej istoriyi Azerbajdzhanu Period eneolitu v kinci IV tisyacholittya do n e zaminila bronzova doba yaka trivala na teritoriyi Azerbajdzhanu do II tisyacholittya do n e Nayavnist midnih rodovish v Azerbajdzhani spriyala poyavi i rozvitku metaloobrobki prote znaryaddya z midi buli nemicnimi i shvidko psuvalisya Piznishe shlyahom dodavannya do skladu midi olova lyudi pochali otrimuvati bronzu bilsh yakisnij dlya vzhivannya metal U cej chas matriarhat zaminivsya patriarhatom vidbuvalasya majnova i socialna nerivnist vinikli novi galuzi gospodarstva a takozh na teritoriyi Azerbajdzhanu utvorilisya veliki plemena i pleminni soyuzi Etapi cherez yaki projshla bronzova doba v Azerbajdzhani arheologi nazivayut rannim serednim i piznim etapom epohi bronzi Period rannoyi bronzi Rannij etap bronzovoyi dobi ohoplyuye drugu polovinu IV III tisyacholittya do n e V Azerbajdzhani cej period vidomij yak period Kura Arakskoyi kulturi tak yak pam yatki ciyeyi dobi na teritoriyi Azerbajdzhanu vpershe buli viyavleni v Kura Arakskij nizovini Pam yatki cogo periodu vivcheni i v inshih regionah Azerbajdzhanu i predstavleni poselennyami i kurganami pohovalnimi pam yatkami Zhittya miscevogo naselennya ciyeyi dobi dozvolyaye vivchiti pam yatki v Hankendi Hachinchayi Borsunlu Gojtepe Dzhuttepe Garakopektepe v Karabasi Kyultepe II v Nahichevani Serkertepe v Hachmazi Babadervish v Kazasi Osmanbozu v Shamkiri Kyudyurlu v Sheki ta in U cej period buli zaseleni girski i peredgirni miscevosti U deyakih vipadkah poselennya z metoyu zahistu vid vorogiv otochuvali oboronnimi stinami yaki viyavleni navkolo poselennya Garakopektepe v Fizulinskomu rajoni U deyakih poselennyah takih yak napriklad Serkertepe viyavleno zalishki kultovih sporud U Serkertepe bilya stini budivli zberigsya vivtar dlya poklonin V poselenni Babadervish takozh viyavleni podibni sporudi U cej period motichne zemlerobstvo zaminilosya pluzhnim u skotarstvi pochali shiroko vikoristovuvati konej u zv yazku z chim viniklo tak zvane vidginne skotarstvo Sered skotarskogo naselennya cogo periodu vidbuvayetsya vzhe majnove rozsharuvannya V kurgani Uchtepe druga polovina III tisyacholittya do n e v Milskomu stepu viyavleno pohovannya bagatogo pleminnogo vozhdya Takozh do cogo periodu vidnositsya Lejlatepinska arheologichna kultura dobi eneolitu ohopila pivdenni shili Centralnogo Kavkazu sho datuyetsya 4350 4000 rr do n e Period serednoyi bronzi Period piznoyi bronzi div Muganska kultura div Yalojlutepinska kulturaZnoski Arhiv originalu za 3 travnya 2009 Procitovano 2 travnya 2018 Yusifov i dr 1997 s 15 http www iranica com newsite index isc Article http www iranica com newsite articles unicode ot grp5 ot archeology viii 20040616 fig1 html nedostupne posilannya z lyutogo 2019 nedostupne posilannya A K Dzhafarov Razvedochnye raboty na Talyshskih gorah Arheologicheskie i etnograficheskie izyskaniya v Azerbajdzhane sbornik statej Elm 1986 S 3 4 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 2 travnya 2018 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 2 travnya 2018 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Obitateli peshery Azoh 29 listopada 2014 u Wayback Machine Cherepa medvedej skladyvali v osobyj tajnik Vse oni byli obrabotany sootvetstvuyushim sposobom nizhnyaya chelyust otsutstvuet a verhnyaya obrublena i ukrashena kosymi nasechkami vypolnennymi ostriem kamennogo orudiya Nasechki na cherepah stol drevnego vremeni vstrechayutsya v arheologicheskoj praktike vpervye Uchenye schitayut chto eto svoeobraznyj ritual svyazannyj s zarozhdeniem u azohantropa religioznyh predstavlenij PDF Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 2 travnya 2018 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 2 travnya 2018 Arhiv originalu za 20 veresnya 2011 Procitovano 2 travnya 2018 Zemledelcy Severnogo Kavkaza i Zakavkazya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 2 travnya 2018 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2018 Procitovano 2 travnya 2018 Narimanov I G Issledovanie eneoliticheskih poselenij v Azerbajdzhane Arheologicheskie otkrytiya 1967 goda Nauka 1968 S 316 317 PosilannyaEncyclopaedia Iranica Archeology viii Republic Of Azerbaijan 8 grudnya 2010 u Wayback Machine German Archaeological Institute Berlin Eurasian Department amp Azerbaijan National Academy of Sciences Institute of Archaeology and Ethnography Mezhdunarodnyj simpozium Baku 1 3 aprelya 2009 goda Arheologicheskie materialy kak istochniki po izucheniyu byta srednevekovogo goroda Azerbajdzhana 11 veresnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaYusifov Yu Babaev I Dzhafarov I Istoriya Azerbajdzhana Baku 1997 Azerbajdzhancy Istoriko etnograficheskij ocherk Institut Arheologii i etnografii Akademii Nauk Azerbajdzhana