Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бузеїрська печера (азерб. Buzeyir mağarası) — печера в Лерікському районі Азербайджану. Є першою печерною стоянкою палеолітичного періоду в Талишських горах.
| Бузеїрська печера | |
|---|---|
 | |
| Характеристики | |
| Довжина | 17 м |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1985 |
| Розташування | |
38° пн. ш. 48° сх. д. / 38° пн. ш. 48° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Карти розташування | |
 
| |
Печера розташована на лівому березі річки , на вершині гори , за 3 км на схід від селища [en], на висоті 1640 м над рівнем моря. Довжина печери 17 м, ширина — 10-13 м.
Печеру виявлено в ході археологічної експедиції 1985 року в Ленкоранський, Лерікський і під керівництвом А. Г. Джафарова. Під час розкопок у печері виявлено кам'яні вироби і точені кістки тварин, що відносяться до палеоліту.
Історія
В результаті археологічної розвідки в долині Зувандчай виявлено печери і гірські притулки. Територія регіону Лерік — це Талишський хребет уздовж кордону з Іраном, за яким слідує хребет Пештасар на півночі, а потім хребет Буровар. Між хребтами Талиш і Пештасар розташований Зувандський басейн. Найвищі вершини — Кюмюркей (2492 м) і Кизюрди (2433 м). Талишські гори, утворені головним чином протягом третього геологічного періоду, є продовженням Малого Кавказу. На відміну від Малого Кавказу, в Талишських горах утворились вулканічні печери. Вершини Талишських гір повністю оголені. Рослинність — переважно рідколісся, лісисті луки та гірські ліси. Під час археологічних досліджень виявлено кілька печер.
Бузеїрська печера розташована на 9-му кілометрі дороги Лерик-Бузеїр, на лівому березі річки Зувандчай, за 3 км на схід від села Бузеїр. Довжина печери становить 12 м, її ширина — 5-6 м, а висота — 2,5 м (від ґрунтового осаду).
Археологічні дослідження
Наукові дослідження середніх палеолітичних таборів Азербайджану надають інформацію про спосіб життя людей, які жили тут, конструкцію будівель і мисливське господарство, а також про неандертальський тип населення під час культури Мустьє.
Під час археологічних розкопок, проведених у печері знайдені камені і кістки впольованих тварин, що відносяться до періоду палеоліту. В печері Бузеїр проведено близько 74 археологічних розкопок.
Внаслідок археологічних досліджень, проведених на території Азербайджанської Республіки в період від 1953 до 2003 року, вивчено і досліджено печери Азиха (III шар), Таглар, Дашсалахли, Дамчі, Казма і Бузеїр, що відносяться до культури середнього палеоліту і мустьє.
Під час археологічних розкопок палеолітичної археологічної експедиції у 1985, 1990 та 2007 роках у багатошаровому таборі Бузеїр зареєстровано шість шарів археологічних розкопок:
- Перший шар складається з перегною та чорнозему. Знайдено фрагменти середньовічних глиняних горщиків. Товщина шару становила 5-7 см.
- Другий шар складається з жовтої глини. Під час археологічних розкопок, проведених на другому шарі, знайдено численні уламки глиняних горщиків. Товщина другого шару становить 40-45 см.
- Третій шар складається з сірувато-жовтої глини. В ньому виявлено залишки кісток впольованих тварин. Товщина цього шару 32-35 см.
- Четвертий шар складається з сірозему. Товщина шару становила 25-30 см.
- П'ятий шар — шар темно-жовтого глинистого ґрунту. В його структурі виявлено поодинокі залишки гірських порід. Товщина цього шару становила 50-55 см. Під час археологічних розкопок у шарі знайдено скам'янілості і вироби з каменю.
- Шостий шар складається зі світло-жовтого піску. У ньому виявлено уламки гірських порід, що падали з даху печери. Товщина цього шару становила 35-40 см.
Див. також
Примітки
- Джафаров А. К. Разведочные работы в Талышских горах // Археологические работы 1985 года. — М. : Наука, 1987. — С. 549.
- J-39-VII.
- Аркуш карти J-39-XIII. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
- . Manera.Az (тур.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 6 серпня 2018.
- Ə.Cəfərov. Azərbaycan Arxeologiyası Daş dövrü I cild. — Bakı : Şərq-qərb, 2008.
- Əsədulla Cəfərov. Qarabağın Paleolit düşərgələri. — Bakı, 2017. — 18-19 с.
Література
- Археология Азербайджана. Каменный век (в 6 томах). — Баку : Şərq-Qərb, 2008. — Т. 1. — 448 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buzeyirska pechera azerb Buzeyir magarasi pechera v Lerikskomu rajoni Azerbajdzhanu Ye pershoyu pechernoyu stoyankoyu paleolitichnogo periodu v Talishskih gorah Buzeyirska pecheraHarakteristikiDovzhina17 mDoslidzhennyaRik vidkrittya1985Roztashuvannya38 pn sh 48 sh d 38 pn sh 48 sh d 38 48Krayina AzerbajdzhanKarti roztashuvannya Pechera roztashovana na livomu berezi richki na vershini gori za 3 km na shid vid selisha en na visoti 1640 m nad rivnem morya Dovzhina pecheri 17 m shirina 10 13 m Pecheru viyavleno v hodi arheologichnoyi ekspediciyi 1985 roku v Lenkoranskij Lerikskij i pid kerivnictvom A G Dzhafarova Pid chas rozkopok u pecheri viyavleno kam yani virobi i tocheni kistki tvarin sho vidnosyatsya do paleolitu IstoriyaV rezultati arheologichnoyi rozvidki v dolini Zuvandchaj viyavleno pecheri i girski pritulki Teritoriya regionu Lerik ce Talishskij hrebet uzdovzh kordonu z Iranom za yakim sliduye hrebet Peshtasar na pivnochi a potim hrebet Burovar Mizh hrebtami Talish i Peshtasar roztashovanij Zuvandskij basejn Najvishi vershini Kyumyurkej 2492 m i Kizyurdi 2433 m Talishski gori utvoreni golovnim chinom protyagom tretogo geologichnogo periodu ye prodovzhennyam Malogo Kavkazu Na vidminu vid Malogo Kavkazu v Talishskih gorah utvorilis vulkanichni pecheri Vershini Talishskih gir povnistyu ogoleni Roslinnist perevazhno ridkolissya lisisti luki ta girski lisi Pid chas arheologichnih doslidzhen viyavleno kilka pecher Buzeyirska pechera roztashovana na 9 mu kilometri dorogi Lerik Buzeyir na livomu berezi richki Zuvandchaj za 3 km na shid vid sela Buzeyir Dovzhina pecheri stanovit 12 m yiyi shirina 5 6 m a visota 2 5 m vid gruntovogo osadu Arheologichni doslidzhennyaNaukovi doslidzhennya serednih paleolitichnih taboriv Azerbajdzhanu nadayut informaciyu pro sposib zhittya lyudej yaki zhili tut konstrukciyu budivel i mislivske gospodarstvo a takozh pro neandertalskij tip naselennya pid chas kulturi Mustye Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih u pecheri znajdeni kameni i kistki vpolovanih tvarin sho vidnosyatsya do periodu paleolitu V pecheri Buzeyir provedeno blizko 74 arheologichnih rozkopok Vnaslidok arheologichnih doslidzhen provedenih na teritoriyi Azerbajdzhanskoyi Respubliki v period vid 1953 do 2003 roku vivcheno i doslidzheno pecheri Aziha III shar Taglar Dashsalahli Damchi Kazma i Buzeyir sho vidnosyatsya do kulturi serednogo paleolitu i mustye Pid chas arheologichnih rozkopok paleolitichnoyi arheologichnoyi ekspediciyi u 1985 1990 ta 2007 rokah u bagatosharovomu tabori Buzeyir zareyestrovano shist shariv arheologichnih rozkopok Pershij shar skladayetsya z peregnoyu ta chornozemu Znajdeno fragmenti serednovichnih glinyanih gorshikiv Tovshina sharu stanovila 5 7 sm Drugij shar skladayetsya z zhovtoyi glini Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih na drugomu shari znajdeno chislenni ulamki glinyanih gorshikiv Tovshina drugogo sharu stanovit 40 45 sm Tretij shar skladayetsya z siruvato zhovtoyi glini V nomu viyavleno zalishki kistok vpolovanih tvarin Tovshina cogo sharu 32 35 sm Chetvertij shar skladayetsya z sirozemu Tovshina sharu stanovila 25 30 sm P yatij shar shar temno zhovtogo glinistogo gruntu V jogo strukturi viyavleno poodinoki zalishki girskih porid Tovshina cogo sharu stanovila 50 55 sm Pid chas arheologichnih rozkopok u shari znajdeno skam yanilosti i virobi z kamenyu Shostij shar skladayetsya zi svitlo zhovtogo pisku U nomu viyavleno ulamki girskih porid sho padali z dahu pecheri Tovshina cogo sharu stanovila 35 40 sm Div takozhPecheri Azerbajdzhanu Istoriya AzerbajdzhanuPrimitkiDzhafarov A K Razvedochnye raboty v Talyshskih gorah Arheologicheskie raboty 1985 goda M Nauka 1987 S 549 Arkush karti J 39 VII Arkush karti J 39 XIII Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Manera Az tur Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2018 E Ceferov Azerbaycan Arxeologiyasi Das dovru I cild Baki Serq qerb 2008 Esedulla Ceferov Qarabagin Paleolit dusergeleri Baki 2017 18 19 s LiteraturaArheologiya Azerbajdzhana Kamennyj vek v 6 tomah Baku Serq Qerb 2008 T 1 448 s ISBN 979 9952 448 38 2