Леріцький район (азерб. Lerik rayonu) — один із 66 районів Азербайджану. Він розташований на південному сході країни й належить до Ленкоранського економічного району. Район межує з районами Ярдимлах, Масалли, Ленкорань, Астара і провінції Ардебіль в Ірані. Його столицею і найбільшим містом є Лерік. Станом на 2020 рік населення району становило 86 585 осіб. Розташований між Талишськими горами та землеробською рівниною Ленкоранської низовини.
Координати 38°47′00″ пн. ш. 48°25′00″ сх. д. / 38.78333333336077259900775971° пн. ш. 48.4166666666947733688175504° сх. д.Координати: 38°47′00″ пн. ш. 48°25′00″ сх. д. / 38.78333333336077259900775971° пн. ш. 48.4166666666947733688175504° сх. д.
Леріцький район у Вікісховищі |
Історія
Леріцький район утворений у серпні 1930 року. До січня 1938 року називався Зувандський район. У районі функціонує 29 муніципалітетів. До складу району входять місто та 161 село загальною площею 1084 кв. Відповідно до Указу Президента від 13 червня 2008 року населеному пункту Лерік надано статус міста.
Територія Леріцього району є одним з найстаріших населених пунктів Азербайджану. Є кілька печер, які, як вважають, належать до бронзового віку. Ці печери розташовані в передгір'ях.
У Леріцькому районі знайдено різні предмети кам'яної доби. Печера під назвою «Бузеїр» є найдавнішим поселенням на території Азербайджану. У 18-19 століттях французький археолог Жак де Морган, К. Шаффер і його брат Анрі під час археологічних розкопок називали цю територію «археологічним раєм». Морган провів археологічні розкопки на кладовищі Гізілбашлар у селі Вері з Леріка.
Професор Асадулла Джафаров, завідувач відділу археології та етнографії Інституту історії Національної академії наук Азербайджану, провів наукові дослідження на території Леріцького району та вперше виявив стародавній людський табір, що відноситься до середнього палеоліту.
Люди
Лерік славиться головним чином довголіттям деяких своїх громадян. Він відомий міфами про довголіття людини; чоловік, на ім'я Ширалі Баба Муслимов, що народився в селі Барзаву, який, як повідомили в Книзі рекордів Гіннеса, був на 168 році життя, коли помер і, як вважають, жив між 1805 і 1973 роками. Переважна більшість населення району — талиши, решта — азербайджанці та інші національності.
Населення
Населення | 2000 рік | 2001 рік | 2002 рік | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік |
Леріцький край | 64,3 | 65,3 | 66,2 | 67,3 | 68,3 | 69,6 | 70,9 | 72,0 | 73,2 | 74,3 | 75,2 | 76,4 | 77,5 | 78,7 | 79,7 | 80,8 | 81,9 | 82,8 | 83,8 |
міського населення | 6,8 | 6,8 | 6,9 | 7,0 | 7,1 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,2 | 7,3 | 7,3 | 7,5 | 7,9 | 8,0 | 8,0 | 8,1 | 8,2 | 8,3 | 8,4 |
сільське населення | 57,5 | 58,5 | 59,3 | 60,3 | 61,2 | 62,4 | 63,7 | 64,8 | 66,0 | 67,0 | 67,9 | 68,9 | 69,6 | 70,7 | 71,7 | 72,7 | 73,7 | 74,5 | 75,4 |
У Леріці розташовані краєзнавчий музей і меморіал Карабаської війни, розташований між плацом і скромною ратушею.
До Леріка можна дістатися з Ленкорані по дорозі A323. Це дуже мальовничий маршрут вздовж річки Ленкорань та національного парку Гиркан. Регулярно курсують автобуси в Ленкорань і Баку. Максимальна річна кількість опадів у Леріку та Талиських горах становить від 1600 опадів мм до 1800 мм, що на Ленкоранській низовині випадає найбільше в країні.
Географічне положення
Територію Леріцького району оточує Талиський гірський масив. Лерікська область межує з Ярдимлі на півдні й південному заході, на північному сході — Ленкорань, на північному заході — Масаллі, на південному сході — Астара. Гірський хребет Талиш простягається вздовж кордону з Ісламською Республікою Іран і на півночі за межами гірських хребтів Пештасар і Буравар. Довжина кордону з Ісламською Республікою Іран становить 49,5 кілометрів.
Жолоб Зуванд (Діабар) розташований між Талиським і Буддійським хребтами. Комургой (2492 м) і Гізюрд (2433 м) — найвищі вершини Талиського хребта. Здебільшого складається з палеогенових вулканогенно-осадових порід. Область займає 40,3 тис. га лісів.
Зувандський державний заповідник розташований у Зуванді. Тут діє Ботанічний науково-дослідний центр Національної академії наук з вивчення фауни й флори.
Клімат
Клімат Lerik | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Середній максимум, °C | 4,1 | 4,2 | 7,1 | 14,3 | 18,8 | 23,3 | 26,0 | 30,5 | 20,9 | 18,1 | 10,7 | 6,5 | |
Середній мінімум, °C | −4,1 | −3,8 | −1,4 | 3,8 | 8,2 | 11,8 | 14,2 | 9,6 | 10,4 | 5,2 | 2,2 | −1,5 | |
Норма опадів, мм | 24 | 33 | 40 | 43 | 44 | 24 | 18 | 25 | 44 | 62 | 39 | 33 |
Економіка
Район в основному зайнятий гірським рельєфом, де населення в основному займається сільським господарством. Щорічно в області збирається 2790 тонн зернових з 1454 га.
Освіта
У районі 107 загальноосвітніх навчальних закладів. У школах працює близько 1269 вчителів.
Здоров'я
Леріцька районна центральна лікарня надає медичну допомогу 82 тис. особам.
Культурна спадщина
На території Леріцького району розташовано 27 пам'яток архітектури місцевого значення, меморіальних пам'яток, 78 декоративних. У місті працює історичний музей, а також музей «Довголіття», художня галерея.
Найвідомішими пам'ятками регіону є стародавній особняк «Кізюрду», гробниця Баби Іси в селі Мондіга, мавзолей Халіфи Захарії, мечеть у селі Лулекаран (XIX ст.), мавзолей Джабір (XII—XIV ст.) тощо.
Серед історичних місць дуже відомі на території замки хлопчиків і дівчаток. Ці замки були побудовані з метою оборони. В одній легенді говориться, що ці замки були будинками стародавніх албанців. Біля замків досі є албанські кладовища.
Під час правління Сефевідів шах Ісмаїл також посилав свій вірний народ до Леріцького регіону. Візитною карткою тих часів є мавзолей Бабагіла, який перетворився на святилище.
В районі функціонують 11 будинків культури, 64 бібліотеки (одна центральна бібліотека міста, одна дитяча), 55 клубів, 1 картинна галерея, 2 початкові музичні школи.
У відділеннях централізованої бібліотечної системи району зібрано 303700 примірників політичної, художньої та наукової літератури. Цей фонд користується 24 тисячами людей.
Відомі особи
- Боюкага Мірсалаєв — другий секретар ЦК Закавказзя КП (б).
- Ікбал Мамедов — доктор філософії з економіки, член Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки.
- Гусейнбала Міраламов — доктор технічних наук, професор, відомий письменник, депутат Міллі Меджлісу.
- Новруз Новрузов — письменник-публіцист, керівник виконавчої влади.
- Мамедгусейн Алієв — письменник і драматург.
- Ельдар Ісгандарзаде — поет-драматург, сценарист.
- Муслімов Валех Алізаїд-огли — Національний герой Азербайджану.
Галерея
Див. також
- Каспійські гірканські змішані ліси ― екорегіон, що охоплює Леріцький район.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 4 листопада 2021.
- Political division, population size and structure: Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan. . The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 4 листопада 2021.
- . lerik-ih.gov.az. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
Посилання
- Жити за 100 років — «Нічого страшного» в цьому селі [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]: Репортаж про столітніх жителів Леріка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lerickij rajon azerb Lerik rayonu odin iz 66 rajoniv Azerbajdzhanu Vin roztashovanij na pivdennomu shodi krayini j nalezhit do Lenkoranskogo ekonomichnogo rajonu Rajon mezhuye z rajonami Yardimlah Masalli Lenkoran Astara i provinciyi Ardebil v Irani Jogo stoliceyu i najbilshim mistom ye Lerik Stanom na 2020 rik naselennya rajonu stanovilo 86 585 osib Roztashovanij mizh Talishskimi gorami ta zemlerobskoyu rivninoyu Lenkoranskoyi nizovini Lerickij rajon azerb Lerik rayonu 19 lipnya 1938 azerb Zuvand rayonu 8 serpnya 1930 Koordinati 38 47 00 pn sh 48 25 00 sh d 38 78333333336077259900775971 pn sh 48 4166666666947733688175504 sh d 38 78333333336077259900775971 48 4166666666947733688175504 Koordinati 38 47 00 pn sh 48 25 00 sh d 38 78333333336077259900775971 pn sh 48 4166666666947733688175504 sh d 38 78333333336077259900775971 48 4166666666947733688175504 Krayina Azerbajdzhan AzerbajdzhanAdminodinicya AzerbajdzhanGolova dData zasnuvannya 8 serpnya 1930Plosha 1084 km Visota centru 1165 mNaselennya 84 711 osib 2019 Chasovij poyas UTC 4Telefonnij kod 157Poshtovij indeks AZ 4300Avtomobilnij kod 43GeoNames 147610OSM r3764560 ROficijnij sajt lerik ih gov az Lerickij rajonLerickij rajon Azerbajdzhan Lerickij rajon u VikishovishiIstoriyaLerickij rajon utvorenij u serpni 1930 roku Do sichnya 1938 roku nazivavsya Zuvandskij rajon U rajoni funkcionuye 29 municipalitetiv Do skladu rajonu vhodyat misto ta 161 selo zagalnoyu plosheyu 1084 kv Vidpovidno do Ukazu Prezidenta vid 13 chervnya 2008 roku naselenomu punktu Lerik nadano status mista Teritoriya Lericogo rajonu ye odnim z najstarishih naselenih punktiv Azerbajdzhanu Ye kilka pecher yaki yak vvazhayut nalezhat do bronzovogo viku Ci pecheri roztashovani v peredgir yah U Lerickomu rajoni znajdeno rizni predmeti kam yanoyi dobi Pechera pid nazvoyu Buzeyir ye najdavnishim poselennyam na teritoriyi Azerbajdzhanu U 18 19 stolittyah francuzkij arheolog Zhak de Morgan K Shaffer i jogo brat Anri pid chas arheologichnih rozkopok nazivali cyu teritoriyu arheologichnim rayem Morgan proviv arheologichni rozkopki na kladovishi Gizilbashlar u seli Veri z Lerika Profesor Asadulla Dzhafarov zaviduvach viddilu arheologiyi ta etnografiyi Institutu istoriyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Azerbajdzhanu proviv naukovi doslidzhennya na teritoriyi Lerickogo rajonu ta vpershe viyaviv starodavnij lyudskij tabir sho vidnositsya do serednogo paleolitu LyudiLerik slavitsya golovnim chinom dovgolittyam deyakih svoyih gromadyan Vin vidomij mifami pro dovgolittya lyudini cholovik na im ya Shirali Baba Muslimov sho narodivsya v seli Barzavu yakij yak povidomili v Knizi rekordiv Ginnesa buv na 168 roci zhittya koli pomer i yak vvazhayut zhiv mizh 1805 i 1973 rokami Perevazhna bilshist naselennya rajonu talishi reshta azerbajdzhanci ta inshi nacionalnosti Naselennya Naselennya rajonu za rokami na pochatok roku tis osib Naselennya 2000 rik 2001 rik 2002 rik 2003 rik 2004 rik 2005 rik 2006 rik 2007 rik 2008 rik 2009 rik 2010 rik 2011 rik 2012 rik 2013 rik 2014 rik 2015 rik 2016 rik 2017 rik 2018 rik Lerickij kraj 64 3 65 3 66 2 67 3 68 3 69 6 70 9 72 0 73 2 74 3 75 2 76 4 77 5 78 7 79 7 80 8 81 9 82 8 83 8 miskogo naselennya 6 8 6 8 6 9 7 0 7 1 7 2 7 2 7 2 7 2 7 3 7 3 7 5 7 9 8 0 8 0 8 1 8 2 8 3 8 4 silske naselennya 57 5 58 5 59 3 60 3 61 2 62 4 63 7 64 8 66 0 67 0 67 9 68 9 69 6 70 7 71 7 72 7 73 7 74 5 75 4 U Lerici roztashovani krayeznavchij muzej i memorial Karabaskoyi vijni roztashovanij mizh placom i skromnoyu ratusheyu Do Lerika mozhna distatisya z Lenkorani po dorozi A323 Ce duzhe malovnichij marshrut vzdovzh richki Lenkoran ta nacionalnogo parku Girkan Regulyarno kursuyut avtobusi v Lenkoran i Baku Maksimalna richna kilkist opadiv u Leriku ta Taliskih gorah stanovit vid 1600 opadiv mm do 1800 mm sho na Lenkoranskij nizovini vipadaye najbilshe v krayini Geografichne polozhennyaTeritoriyu Lerickogo rajonu otochuye Taliskij girskij masiv Lerikska oblast mezhuye z Yardimli na pivdni j pivdennomu zahodi na pivnichnomu shodi Lenkoran na pivnichnomu zahodi Masalli na pivdennomu shodi Astara Girskij hrebet Talish prostyagayetsya vzdovzh kordonu z Islamskoyu Respublikoyu Iran i na pivnochi za mezhami girskih hrebtiv Peshtasar i Buravar Dovzhina kordonu z Islamskoyu Respublikoyu Iran stanovit 49 5 kilometriv Zholob Zuvand Diabar roztashovanij mizh Taliskim i Buddijskim hrebtami Komurgoj 2492 m i Gizyurd 2433 m najvishi vershini Taliskogo hrebta Zdebilshogo skladayetsya z paleogenovih vulkanogenno osadovih porid Oblast zajmaye 40 3 tis ga lisiv Zuvandskij derzhavnij zapovidnik roztashovanij u Zuvandi Tut diye Botanichnij naukovo doslidnij centr Nacionalnoyi akademiyi nauk z vivchennya fauni j flori KlimatKlimat Lerik Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Serednij maksimum C 4 1 4 2 7 1 14 3 18 8 23 3 26 0 30 5 20 9 18 1 10 7 6 5 Serednij minimum C 4 1 3 8 1 4 3 8 8 2 11 8 14 2 9 6 10 4 5 2 2 2 1 5 Norma opadiv mm 24 33 40 43 44 24 18 25 44 62 39 33EkonomikaRajon v osnovnomu zajnyatij girskim relyefom de naselennya v osnovnomu zajmayetsya silskim gospodarstvom Shorichno v oblasti zbirayetsya 2790 tonn zernovih z 1454 ga OsvitaU rajoni 107 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv U shkolah pracyuye blizko 1269 vchiteliv Zdorov yaLericka rajonna centralna likarnya nadaye medichnu dopomogu 82 tis osobam Kulturna spadshinaNa teritoriyi Lerickogo rajonu roztashovano 27 pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya memorialnih pam yatok 78 dekorativnih U misti pracyuye istorichnij muzej a takozh muzej Dovgolittya hudozhnya galereya Najvidomishimi pam yatkami regionu ye starodavnij osobnyak Kizyurdu grobnicya Babi Isi v seli Mondiga mavzolej Halifi Zahariyi mechet u seli Lulekaran XIX st mavzolej Dzhabir XII XIV st tosho Sered istorichnih misc duzhe vidomi na teritoriyi zamki hlopchikiv i divchatok Ci zamki buli pobudovani z metoyu oboroni V odnij legendi govoritsya sho ci zamki buli budinkami starodavnih albanciv Bilya zamkiv dosi ye albanski kladovisha Pid chas pravlinnya Sefevidiv shah Ismayil takozh posilav svij virnij narod do Lerickogo regionu Vizitnoyu kartkoyu tih chasiv ye mavzolej Babagila yakij peretvorivsya na svyatilishe V rajoni funkcionuyut 11 budinkiv kulturi 64 biblioteki odna centralna biblioteka mista odna dityacha 55 klubiv 1 kartinna galereya 2 pochatkovi muzichni shkoli U viddilennyah centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi rajonu zibrano 303700 primirnikiv politichnoyi hudozhnoyi ta naukovoyi literaturi Cej fond koristuyetsya 24 tisyachami lyudej Vidomi osobiBoyukaga Mirsalayev drugij sekretar CK Zakavkazzya KP b Ikbal Mamedov doktor filosofiyi z ekonomiki chlen Milli Medzhlisu Azerbajdzhanskoyi Respubliki Gusejnbala Miralamov doktor tehnichnih nauk profesor vidomij pismennik deputat Milli Medzhlisu Novruz Novruzov pismennik publicist kerivnik vikonavchoyi vladi Mamedgusejn Aliyev pismennik i dramaturg Eldar Isgandarzade poet dramaturg scenarist Muslimov Valeh Alizayid ogli Nacionalnij geroj Azerbajdzhanu GalereyaDiv takozhKaspijski girkanski zmishani lisi ekoregion sho ohoplyuye Lerickij rajon Primitki Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 4 listopada 2021 Political division population size and structure Population by towns and regions of the Republic of Azerbaijan The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 4 listopada 2021 lerik ih gov az Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 PosilannyaZhiti za 100 rokiv Nichogo strashnogo v comu seli 25 chervnya 2021 u Wayback Machine Reportazh pro stolitnih zhiteliv Lerika