Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дамджили азерб Damcılı mağarası печера напівкруглої форми в Азербайджані де мешкала людина кам яної доби палеоліту й мез

Дамджили (печера)

Дамджили (печера)

Дамджили (азерб. Damcılı mağarası) — печера напівкруглої форми в Азербайджані, де мешкала людина кам'яної доби (палеоліту й мезоліту). Розташована на південному сході гори [az], що простяглася від села Ґазахського району до річки Храмі. Сучасна назва Дамджили походить від крапель води, що просочуються крізь природні тріщини в стіні печери (слово дамджи (азерб. damcı) в перекладі з азербайджанської означає крапля

Дамджили
image
Розташування
41°08′53″ пн. ш. 45°14′28″ сх. д. / 41.1480555555833334° пн. ш. 45.24111111113888484° сх. д. / 41.1480555555833334; 45.24111111113888484
Країнаimage Азербайджан
РегіонҐазахський район
Карти розташування
image
image

image Дамджили у Вікісховищі

Печера Дамджили є найбільшою в серії печер гори Авей. Її площа 360 км². Передню частину печери зруйновано внаслідок сильних повеней. Висота з іншого боку — близько 4 м. В ході розкопок виявлено різні знаряддя праці, наконечники стріл, ножі, залишки вогнища, кістки тварин

У гроті печери також виявлено шматки вохри, що говорить про те, що люди того часу розуміли кольори й колірні співвідношення. Ці шари, де виявлена охра, змішані з пізнішими, що свідчить про те, що охру знали вже в епоху мустьє.

Печера Дамджили має схожі риси з [ru], розташованим на території .

image Джерело в печері Дамджили — це 8-е чудо світу і 1-е чудо Азербайджану. image

— Самед Вургун

Перші розкопки

Печеру Дамджили (6400—6000 до н. е.) вперше виявлено й досліджено 1953 року в ході спільної експедиції азербайджанського археолога [ru] і російського дослідника Замятніна. Тут знайдено зразки кераміки доби бронзи та середньовіччя.

Під час палеолітичної археологічної експедиції, очолюваної Мамедалі Гусейновим з ініціативи Музею історії Академії наук Азербайджанської РСР, 1956 року тут проведено перші розкопки. Розкопки тривали аж до 1959 року. Виявлено понад 7 тисяч знарядь праці з каменю, а також близько 2 тисяч кісток тварин.

Сучасне становище

1989 року на території схилів гори Авей засновано Державний історико-культурний заповідник «Авей». Нині печера Дамджили є одним із об'єктів цього заповідника.

2015 року за ініціативою міністра культури Азербайджанської Республіки Абульфаса Караєва у філії Дамджили Авейського державного історико-культурного заповідника до роботи приступила особлива міжнародна експедиція, до якої, поряд з азербайджанським вченими, залучено також японських дослідників. Головною метою експедиції є дослідження Світової археологічної спадщини, зокрема й печери Дамджили.

В тому ж, 2015 році, між [az], Авейським державним історико-культурним заповідником та Токійським університетом підписано міжнародний Меморандум.

2015 року на територію печери спрямовано спільну азербайджано-японську експедицію з метою вивчення місцевості. Під керівництвом японського археолога і професора Токійського університету Йошихіро Нішиакі проведено археологічні розкопки, в ході яких виявлено мезолітичний шар, вік якого сягає 8500 років. Знайдено знаряддя праці (середній палеоліт, неоліт); скребки, ножі (верхній палеоліт); залишки камінів (бронза); нуклеуси у формі олівців, різальні інструменти (мезоліт), а також наконечники стріл (неоліт).

2017 року пам'ятки матеріальної культури, знайдені тут, відправлено до Японії на лабораторний аналіз, щоб з'ясувати вік знахідок.

2018 року проведено виставку, головною темою якої були знахідки (понад 2000 знарядь праці, що належать до періоду неоліту), виявлені на території Авейського заповідника під час археологічних розкопок. Прийнято рішення продовжити ділянку автомобільної магістралі Баку — Ґазах — Тбілісі, яка з'єднується із селищем Даш Салахли, на 3 км до печери Дамджили.

На початку 2019 року почалося будівництво нової дороги, що веде до печери Дамджили.

Планується відкриття музею.

Див. також

Примітки

  1. (англ.). kataloq.gomap.az. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  2. (англ.). AzerNews.az. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  3. (англ.). AzerNews.az. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  5. (англ.). kataloq.gomap.az. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  6. . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 10 листопада 2020.
  8. . Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 10 листопада 2020.
  9. (рос.). Sputnik Азербайджан. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 10 листопада 2020.
  11. (англ.). Public Presentation at Damjili Cave, Azerbaijan (July 29, 2017) | Cultural History of PaleoAsia | Scientific Research on Innovative Areas, a MEXT Grant-in-Aid Project FY2016-2020. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  12. Azərbaycan arxeologiyası daş dövrü. — “Şərq-Qərb", 2008.
  13. (рос.). Sputnik Азербайджан. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  14. (рос.). Day.Az. 21 січня 2019. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 22 лютого 2020.

Література

  1. Буниядов З. М., История Азербайджана. Б. 2005. 2.
  2. История Азербайджана с древнейших времен до начала XX в. / под ред. чл.-корр. АН Аз-на Играра Алиева. Баку: Элм. 1995. 432 с. 11 3.
  3. Махмудлу Я. и др. История. Б., 2008.

Посилання

  • ІСТОРІЯ АЗЕРБАЙДЖАНУ (ред. Іграр Алієв, вид."ЕЛМ", 1995 р.) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  • Məmmədəli Hüseynov. Azərbaycan arxeologiyası. Daş dövrü. Bakı, 1975. (азерб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Damdzhili azerb Damcili magarasi pechera napivkrugloyi formi v Azerbajdzhani de meshkala lyudina kam yanoyi dobi paleolitu j mezolitu Roztashovana na pivdennomu shodi gori az sho prostyaglasya vid sela Gazahskogo rajonu do richki Hrami Suchasna nazva Damdzhili pohodit vid krapel vodi sho prosochuyutsya kriz prirodni trishini v stini pecheri slovo damdzhi azerb damci v perekladi z azerbajdzhanskoyi oznachaye kraplyaDamdzhiliRoztashuvannya41 08 53 pn sh 45 14 28 sh d 41 1480555555833334 pn sh 45 24111111113888484 sh d 41 1480555555833334 45 24111111113888484Krayina AzerbajdzhanRegionGazahskij rajonKarti roztashuvannya Damdzhili u Vikishovishi Pechera Damdzhili ye najbilshoyu v seriyi pecher gori Avej Yiyi plosha 360 km Perednyu chastinu pecheri zrujnovano vnaslidok silnih povenej Visota z inshogo boku blizko 4 m V hodi rozkopok viyavleno rizni znaryaddya praci nakonechniki stril nozhi zalishki vognisha kistki tvarin U groti pecheri takozh viyavleno shmatki vohri sho govorit pro te sho lyudi togo chasu rozumili kolori j kolirni spivvidnoshennya Ci shari de viyavlena ohra zmishani z piznishimi sho svidchit pro te sho ohru znali vzhe v epohu mustye Pechera Damdzhili maye shozhi risi z ru roztashovanim na teritoriyi Dzherelo v pecheri Damdzhili ce 8 e chudo svitu i 1 e chudo Azerbajdzhanu Samed VurgunPershi rozkopkiPecheru Damdzhili 6400 6000 do n e vpershe viyavleno j doslidzheno 1953 roku v hodi spilnoyi ekspediciyi azerbajdzhanskogo arheologa ru i rosijskogo doslidnika Zamyatnina Tut znajdeno zrazki keramiki dobi bronzi ta serednovichchya Pid chas paleolitichnoyi arheologichnoyi ekspediciyi ocholyuvanoyi Mamedali Gusejnovim z iniciativi Muzeyu istoriyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR 1956 roku tut provedeno pershi rozkopki Rozkopki trivali azh do 1959 roku Viyavleno ponad 7 tisyach znaryad praci z kamenyu a takozh blizko 2 tisyach kistok tvarin Suchasne stanovishe1989 roku na teritoriyi shiliv gori Avej zasnovano Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Avej Nini pechera Damdzhili ye odnim iz ob yektiv cogo zapovidnika 2015 roku za iniciativoyu ministra kulturi Azerbajdzhanskoyi Respubliki Abulfasa Karayeva u filiyi Damdzhili Avejskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika do roboti pristupila osobliva mizhnarodna ekspediciya do yakoyi poryad z azerbajdzhanskim vchenimi zalucheno takozh yaponskih doslidnikiv Golovnoyu metoyu ekspediciyi ye doslidzhennya Svitovoyi arheologichnoyi spadshini zokrema j pecheri Damdzhili V tomu zh 2015 roci mizh az Avejskim derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom ta Tokijskim universitetom pidpisano mizhnarodnij Memorandum 2015 roku na teritoriyu pecheri spryamovano spilnu azerbajdzhano yaponsku ekspediciyu z metoyu vivchennya miscevosti Pid kerivnictvom yaponskogo arheologa i profesora Tokijskogo universitetu Joshihiro Nishiaki provedeno arheologichni rozkopki v hodi yakih viyavleno mezolitichnij shar vik yakogo syagaye 8500 rokiv Znajdeno znaryaddya praci serednij paleolit neolit skrebki nozhi verhnij paleolit zalishki kaminiv bronza nukleusi u formi olivciv rizalni instrumenti mezolit a takozh nakonechniki stril neolit 2017 roku pam yatki materialnoyi kulturi znajdeni tut vidpravleno do Yaponiyi na laboratornij analiz shob z yasuvati vik znahidok 2018 roku provedeno vistavku golovnoyu temoyu yakoyi buli znahidki ponad 2000 znaryad praci sho nalezhat do periodu neolitu viyavleni na teritoriyi Avejskogo zapovidnika pid chas arheologichnih rozkopok Prijnyato rishennya prodovzhiti dilyanku avtomobilnoyi magistrali Baku Gazah Tbilisi yaka z yednuyetsya iz selishem Dash Salahli na 3 km do pecheri Damdzhili Na pochatku 2019 roku pochalosya budivnictvo novoyi dorogi sho vede do pecheri Damdzhili Planuyetsya vidkrittya muzeyu Div takozhAzerbajdzhan en Arheologiya AzerbajdzhanuPrimitki angl kataloq gomap az Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2020 angl AzerNews az 6 serpnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 angl AzerNews az 6 serpnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 16 listopada 2020 Procitovano 10 listopada 2020 angl kataloq gomap az Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 10 listopada 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 10 listopada 2020 Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 10 listopada 2020 ros Sputnik Azerbajdzhan Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2021 Procitovano 10 listopada 2020 angl Public Presentation at Damjili Cave Azerbaijan July 29 2017 Cultural History of PaleoAsia Scientific Research on Innovative Areas a MEXT Grant in Aid Project FY2016 2020 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 Azerbaycan arxeologiyasi das dovru Serq Qerb 2008 ros Sputnik Azerbajdzhan Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2020 ros Day Az 21 sichnya 2019 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 22 lyutogo 2020 LiteraturaBuniyadov Z M Istoriya Azerbajdzhana B 2005 2 Istoriya Azerbajdzhana s drevnejshih vremen do nachala XX v pod red chl korr AN Az na Igrara Alieva Baku Elm 1995 432 s 11 3 Mahmudlu Ya i dr Istoriya B 2008 PosilannyaISTORIYa AZERBAJDZhANU red Igrar Aliyev vid ELM 1995 r 11 listopada 2013 u Wayback Machine Memmedeli Huseynov Azerbaycan arxeologiyasi Das dovru Baki 1975 azerb

Дата публікації:
Топ