Мадярщина

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Угорщина (значення).

Угорщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ]) — держава в центральній Європі. Займаючи територію у 93 030 км² у Тисо-Дунайській низовині, країна межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході та Австрією — на заході. Маючи близько 10 мільйонів жителів, Угорщина є середньою за величиною державою — членом Європейського Союзу. Державна мова — угорська, яка є найуживанішою уральською мовою у світі й однією з небагатьох не-індоєвропейських мов, які широко вживаються в Європі. Столиця та найбільше місто — Будапешт; інші основні міські райони включають Дебрецен, Сегед, Мішкольц, Печ та Дьєр.

Угорщина угор. Magyarország
Прапор Герб
Девіз: відсутній Раніше існував девіз Regnum Mariae Patronae Hungariae (Королівство Марії, Покровительниці Угорщини)
Гімн: Himnusz
Розташування Угорщини
Столиця (та найбільше місто)	Будапешт ^country H G O
Офіційні мови	Угорська мова
Форма правління	унітарна конституційна парламентська республіка
- Президент	Тамаш Шуйок
- Прем'єр-міністр	Віктор Орбан
Формування
- Угорське князівство	895
- Угорське королівство	25 грудня 1000
- Революція 1848	15 березня 1848
- Австро-Угорщина	30 березня 1867
- Тріанонський договір	4 червня 1920
- Третя Республіка	23 жовтня 1989
- вступ до НАТО	12 березня 1999
Вступ до ЄС	1 травня 2004
Площа
- Загалом	93 030 км² (108)
- Внутр. води	0,74 % %
Населення
- оцінка 2019	9 772 561 (92)
- перепис 2022	9 604 000
- Густота	108,9/км² (81)
ВВП (ПКС)	2022 р., оцінка
- Повний	$325 млрд (57)
- На душу населення	$31 370 (45)
ВВП (ном.)	2023 рік, оцінка
- Повний	$201,63 млрд (57)
- На душу населення	$20 848 (53)
ІЛР (2015)	▲ 0,836 (дуже високий) (43)
Валюта	Форинт (HUF)
Часовий пояс	CET ()
- Літній час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	HUN
Домен	.hu
Телефонний код	+36
Посольство України Magyarorszag H-1125, Budapest, Istenhegyi út 84/B. Посол:ТКАЧ Дмитро Іванович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Угорщина

Територія сучасної Угорщини століттями була заселена цілою низкою народів, включно із кельтами, римлянами, германськими племенами, гунами, західними слов'янами та аварами. Основи угорської держави були закладені наприкінці IX століття вождем угорців Арпадом після завоювання Паннонського басейну. Його правнук Стефан I зійшов на престол у 1000 році, перетворивши свої володіння на християнське королівство. До XII століття Угорщина стала регіональною потугою, досягши своєї культурної та політичної висоти у XV столітті. Після битви при Мохачі 1526 року, Угорщина була частково окупована Османською імперією (1541—1699). На межі XVII століття, країна потрапила під владу Габсбургів і, згодом, приєдналася до Австрії, утворивши Австро-Угорську імперію, велику європейську державу.

Австро-Угорська імперія розпалася після Першої світової війни і, за Тріанонським договором, підписаним по її завершенню, втратила 71 % території, 58 % населення та 32 % етнічних угорців. Після бурхливого міжвоєнного періоду, Угорщина приєдналася до країн Осі у Другій світовій війні, зазнавши значних збитків та жертв. Після війни країна стала державою-сателітом Радянського Союзу, що призвело до утворення соціалістичної республіки, яка проіснувала чотири десятиліття (1949—1989). Країна отримала широку міжнародну увагу внаслідок революції 1956 року та відкриттю 1989 року свого раніше обмеженого кордону з Австрією, що прискорило крах Східного блоку. 23 жовтня 1989 року Угорщина проголошена демократичною парламентською республікою.

Країна має економіку з високим рівнем доходу, яка є 54-ю найбільшою економікою у світі за номінальним ВВП та 53-ю за величиною за ВВП (ПКС). Угорщина посідає 45-те місце в індексі людського розвитку завдяки значною мірою своїй системі соціального забезпечення, універсальній охороні здоров'я та безкоштовній вищій освіті. Багата історія Угорщини включає значний внесок у , , літературу, спорт, науку і техніку. Країна є 13-м за популярністю туристичним напрямком у Європі, який 2017 року відвідало 15,8 мільйонів туристів завдяки таким визначним пам'яткам, як найбільша печерна система термальних води у світі, друге за величиною термальне озеро, найбільше озеро в Центральній Європі та найбільші природні луки в Європі. Культура, історія та академічна видатність Угорщини класифікують її як середню силу в глобальних справах. Угорщина приєдналася до Європейського Союзу 2004 року та входить до Шенгенської зони від 2007 року. Країна є членом численних міжнародних організацій, серед яких Організація Об'єднаних Націй, Північноатлантичний Альянс, Світова організація торгівлі, Світовий банк, АБІІ, Рада Європи та Вишеградська група.

Назва

Після повалення комуністичного режиму країна тривалий час офіційно мала назву Угорська Республіка (угор. Magyar Köztársaság), проте з 1 січня 2012 набрала чинності нова конституція, яка офіційно затвердила скорочену назву Угорщина (угор. Magyarország).

Географія

Докладніше: Географія Угорщини, Геологія Угорщини, Гідрогеологія Угорщини та Сейсмічність Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками. Дунай ділить Угорщину на дві частини. На сході Тисо-Дунайської низовини знаходиться  — Великий Альфельд, обмежений на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правобережжя Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150—200 м, яка перетинається смугою невисоких (400—700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) заввишки 500—800 м. Річки Угорщини належать до водного басейну Дунаю. Озера — Балатон (594 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре. Клімат Угорщини помірно континентальний.

• Балатон
• Гортобадь
• Гортобадь
• Бюккський національний парк
• Тиса
• Виноробство в Угорщині
• Дунай
• Національний парк Прибалатонської височини
• Бюкк (гірський масив)

Історія

Докладніше: Історія Угорщини

Стефан I Святий, перший угорський король

До 895 року

Докладніше: Паннонія, Гунни та Аварський каганат

Римська імперія завоювала території на захід від Дунаю між 35 та 9 роками до н. е. З 9 року до н. е. й до IV століття Паннонія була частиною Римської імперії, займаючи зокрема й територію сучасної Угорщини. Згодом сюди прийшли гуни, що створили сильну імперію. Після занепаду гунської держави тут мешкали германські остготи, лангобарди й гепіди, а з часом опанували авари. Наприкінці IX ст. територію теперішньої Угорщини населяли слов'яни й авари, романізовані панонці та рештки германовних племен. Напередодні приходу угрів землі Тисо-Дунайської низовини було поділено між Східним Франкським королівством, Першим Болгарським царством та Великою Моравією. Крім того, авари продовжували бути панівним етносом цих земель наприкінці 9 століття; сучасні джерела та дедалі більша кількість археологічних знахідок свідчать, що групи аварів пережили занепад своєї імперії.

Знаходження батьківщини

Докладніше: Завоювання угорцями Паннонського басейну

Угри (мадяри) на чолі з Арпадом перейшли Карпати зі сходу й оселилися на Тисо-Дунайській низовині 895 року. Згідно з мовознавчими дослідженнями, вони походили від ураломовного населення, що мешкало на лісистих землях між Волгою та Уралом.

Середньовічна Угорщина (895—1526)

Докладніше: Угорські походи на Європу, Угорське королівство (1000—1301) та Угорське королівство (1301–1526)

Угорські походи в 10 столітті

Корона Святого Іштвана

Як федерація об'єднаних племен Угорщина виникла 895 року, за 50 років після розвалу Імперії Каролінгів за Верденським договором 843 року, перед об'єднанням англо-саксонських королівств. Спочатку Угорське князівство складалося з напівкочових народів, однак протягом 10 століття воно пережило трансформацію у християнську державу. Ця держава добре функціонувала, а її військова потужність давала змогу угорцям проводити військові кампанії від Константинополя до території сучасної Іспанії. Угорці завдали щонайменше трьох значних поразок Східній Франкській імперії між 907 та 910 роками. Пізніша поразка угорців у битві на Лехському полі 955 року поклала тимчасовий кінець більшості їхніх кампаній на чужі землі, принаймні в західному напрямку.

У 972 Арпади почали інтегрувати Угорщину в християнську Західну Європу. За підтримки візантійського імператора Бела ІІІ у 1181 році запровадив в управлінні країною візантійські порядки і звичаї.

У 1241—1242 почалося Монгольське завоювання. Майже половина населення загинула під час військових дій. Половці та яси відкочували на Дунай, ці народи цілковито асимілювалися в Угорщині. Монголи повернулися у 1285 році, а після смерті Андрія III (1290—1301) розгорілася боротьба за угорську корону. Владу здобув Карл I Роберт (Анжуйська династія Капетингів), а успадкував корону Людвік I Великий. Сигізмунд I Люксембург отримав також корону Священної Римської імперії.

1445 на з'їзді представників вищої угорської аристократії Янош Гуняді був обраний князем Трансильванії, а в 1446 реґентом Угорщини від імені малолітнього короля Ласло V. В 1448, отримавши золотий ланцюжок від папи, він повернувся на поле битви, проте програв у битві на Косовому полі через зраду сербського князя. 1458 року на льоду річки Дунай містяни і вояки оголосили про обрання короля Матвія Корвіна. Король привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів і освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.

Облога Еґера від османців, 1552

Після його смерті та за відсутності спадкоємця королем став поляк Владислав II Ягеллончик.

Османські війни (1526—1699)

Докладніше: Османська Угорщина, Трансильванське князівство (1570—1711) та Угорське королівство (1526—1867)

Османські війни в Європі призвели до поразки Угорщини (Битва при Могачі (1526)). Людвік II Ягеллончик загинув у битві, новим королем був обраний Януш Запольяї та одночасно Фердинанд I Габсбург. Угорщина була розділена на три частини. Королівська Угорщина опинилася під владою Габсбургів. Трансильванське князівство здобуло незалежність. У 1686 Священна ліга захопила Буду, 143-річне османське панування в місті скінчилося. Османська влада протрималася на угорських територіях до 1718.

Габсбурзький період (1770—1914)

Лайош Кошут, правитель-президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849.

Докладніше: Австро-Угорщина, Землі корони Святого Стефана, Революція в Угорщині (1848—1849) та Угорщина у Першій світовій війні

Ференц II Ракоці керував антигабсбурзькою національно-визвольною війною угорського народу у 1703—1711 рр. Пізніше імператриця Марія-Терезія (1740—80) та імператор Йосиф II (1780—90) одночасно угорські королева й король) намагалися провести обмежені реформи в дусі «освіченого абсолютизму». Наростав рух за скасування феодальних пережитків, зокрема, кріпацтва. 3 березня 1848 на Національних зборах із промовою виступив Лайош Кошут, вимагаючи реформ, конституції та формування підзвітного парламентові уряду. 15 березня делегація угорського парламенту вирушила до Відня для передачі петиції, почалось повстання у Пешті. 18 березня король Фердинанд V пішов на поступки і призначив Лайоша Баттяні прем'єр-міністром. Збори затвердили цілий комплекс реформ. 11 квітня країна перетворилась на конституційну монархію. На основі створеної у перші дні революції національної гвардії угорський уряд почав створювати власну армію.

Угорщині не вистачило міжнародного визнання, Пруссія, Велика Британія та Франція висловились за збереження єдиної Австрійської монархії. 9 травня російський імператор Микола I пообіцяв військову підтримку Францу-Йосифу I. 21 червня в Угорщину було введено російську армію, революцію було придушено. Попри це Франц Йосиф I пішов на зближення з Угорщиною. На останньому етапі австро-угорських переговорів 15 березня 1867 було підписано Австро-угорський компроміс. Було засновано Будапешт (котрий до цього існував як кілька невеликих міст).

28 червня 1914 року у Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. 7 липня 1914 року прем'єр-міністр Тиса Іштван заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії. Почалася Перша світова війна. Війська, набрані в Королівстві Угорщина, присвятили небагато часу обороні власне Угорщини, за винятками Брусиловського прориву в червні 1916 року та вторгнення румунської армії у Трансильванію кількома місяцями пізніше. 11 листопада 1918 війна закінчилася програшем. У жовтні-листопаді 1918 року Австро-Угорщина припинила існування.

Міжвоєнний період (1918—1939)

Докладніше: Угорське королівство (1920—1946)

Докладніше: Угорська Радянська Республіка

Докладніше: Західноугорське повстання

Революція айстр поклала початок кар'єрі Міхая Карої. Було розпущено національну армію. Тріанонський договір зафіксував розпад Австро-Угорщини. Трансильванія та Верхня Угорщина перейшли до Румунії та Чехословаччини відповідно.

Наступна революція 21 березня 1919, скасувала Угорську Демократичну Республіку, а Бела Кун проголосив недовготривалу Угорську Радянську Республіку. 16 квітня 1919 Радянський уряд Угорської Радянської республіки почав війну проти Румунії. 4 серпня румунська армія взяла Будапешт і повалила уряд Бели Куна. Після ліквідації комуністичної влади було встановлено диктатуру Міклоша Горті. Горті було призначено регентом із фактично необмеженою владою при королі Карлі I. Сподіваючись, що гітлерівський уряд допоможе повернути втрачені території, гортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин із нацистською Німеччиною. Горті був регентом до 16 жовтня 1944 року, проте Угорщина залишалася парламентською демократією.

Друга світова війна 1939—1945

Взуття на річці Дунай

Угорські солдати, озброєні пістолет-кулеметом на Східному фронті. Карпати. 1944

Докладніше: Угорщина (1944-1945)

Докладніше: Угорщина у Другій світовій війні

Докладніше:

Перший Віденський арбітраж у 1938 році дозволив Угорщині, після проголошення незалежності Словаччини 14 березня 1939 року, почати окупацію частини Підкарпатської Русі. Від Чехословаччини були відокремлені та передані Угорщині південна частина Підкарпатської Русі (Карпатської України) і райони південної Словаччини, населені переважно угорцями. Словацька республіка тактично програла Словацько-угорську війну. Другий Віденський арбітраж у 1940 закріпив угорську владу у Північній Трансильванії. 1941 року угорська армія взяла участь у вторгненні в Югославії (Операція «Ауфмарш 25»). 22 червня 1941 Німеччина напала на Радянський Союз у рамках операції «Барбаросса». Угорщина розпочала відлік війни проти СРСР. Серед найуспішніших операцій — битва під Уманню.

Перші серйозні невдачі спіткали угорське командування під Сталінградом. Це похитнуло підтримку війни на боці Німеччини та призвело до окупації Угорщини в березні 1944 року німецькими військами. Міклоша Горті усунули з посади, владу здобув Ференц Салаші, засновник Партії схрещених стріл.

Дебреценська операція ставила за мету виведення Угорщини з війни. У результаті проведення операції частинами РСЧА було вигнано нацистські війська з лівобережжя Тиси та Північної Трансильванії. Незабаром почалася Будапештська операція.

За часів війни з країни було депортовано 440 000 євреїв. Життя десятків тисяч угорських євреїв врятував тоді Рауль Валленберг. Всього з 800 000 євреїв, які проживали в Угорщині до війни, вижило 204 000.

Країна виявилася майже цілковито зруйнованою. 13 січня 1945 Будапештом та центральними районами Угорщини оволоділи війська РСЧА. Паризькі мирні договори (1947) скасували збільшення територій Угорщини за рахунок Чехословаччини та Румунії.

Комуністичний період (1947—1989)

Прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Прапор з отвором став символом революції.

Докладніше: Друга Угорська республіка, Угорська Народна Республіка та Угорська революція 1956 року

Радянські війська зайняли всю країну з метою формування в Угорщині комуністичного сателіта Радянського Союзу. Матяш Ракоші почав сталінізацію. Угорські комуністи копіювали радянський КДБ та систему концентраційних таборів, проводили політику терору і репресій. Це продовжувалося до смерті Сталіна в 1953 році, коли почалася десталінізація. У 1953—1955 роках посаду прем'єр-міністра зайняв Імре Надь. Новий прем'єр-міністр зробив кроки з лібералізації економіки, але був відсторонений. Угорщина долучилася до Варшавського пакту.

16 жовтня 1956 року частка студентів університету в Сегеді організовано вийшли з прокомуністичного «Демократичного союзу молоді». 23 жовтня, опівдні в Будапешті почалася демонстрація, в якій взяли участь 200 тисяч осіб. Уночі Ерне Ґере висловив прохання про введення радянських військ в Угорщину. Почалася революція. В Будапешт були введені близько 6000 військовослужбовців Радянської армії, 290 танків, 120 БТР, 156 гармат. 5—7 листопада відбувалися бої на вулицях. Загалом упроводж періоду з 23 жовтня по 31 грудня 1956 року загинуло 2652 угорців. Чверть мільйона емігрувало з країни.

Уряд Яноша Кадара з активною участю радянських органів безпеки знову розгорнув масові репресії в країні. Учасникам повстання було винесено понад 300 смертних вироків, десятки тисяч людей опинилися в тюрмах і таборах. Жорстка політика отримала назву «Кадаровський „гуляшизм“». Однак, ряд новаторських економічних реформ сприяв лібералізації економіки та зростанню рівня життя населення. З 1960-х до кінця 1980-х, Угорщину часто називали «найщасливішим бараком» в межах Східного блоку. Кадар був зміщений зі своїх постів у травні 1988, передавши управління Карою Гросу. В результаті переговорів між опозицією, УСРП та громадськими організаціями, Угорщина була перетворена на державу парламентської демократії.

Третя Угорська республіка (після 1989 року)

Лісабонська угода

Угорська історія, починаючи з падіння комунізму, була відзначена бурхливими змінами в політичному ландшафті. 1989 року реформатори в межах Комуністичної партії погодилися «за круглим столом» на переговори з помітними опозиційними лідерами, закладаючи основу для багатопартійної демократії та вільної ринкової економіки. У травні того ж року Угорщина почала прибирати паркан із колючого дроту вздовж австрійського кордону — перший проблиск у залізній завісі — і на перших у 1990 році правоцентристський Угорський демократичний форум на чолі з Йожефом Анталлом виграв переважну більшість у парламенті.

Після політичної трансформації та соціально-економічних перетворень на зламі 1980-х — 1990-х років зусилля уряду Й. Анталла були спрямовані на розвиток демократичних процесів, перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки та входження країни до НАТО та ЄС. УДФ виступав за поступовий перехід до відкритих ринків, але економічні зміни на початку 1990-х призвели до зниження рівня життя для більшості людей в Угорщині. 1991 року більшість державних субсидій були скасовані, що призвело до серйозної економічної рецесії та жорсткої бюджетної економії, необхідної для зниження інфляції і стимулювання інвестицій. Угорська соціалістична партія (УСП), що складається в значній частині з колишніх комуністів, як-от її лідер Дьюла Горн, виграла 1994 р. і сформувала коаліційний уряд із лібералами.

У 1998 році відбулись чергові парламентські вибори. Новим прем'єр-міністром став Віктор Орбан, який продовжив політику своїх попередників. На президентських виборах 2000 року перемогу здобув Ференц Мадл. Протягом цього періоду всі чотири основні політичні партії виступали за економічну лібералізацію та тісніші зв'язки із Заходом. Угорщина вступила в НАТО в 1999 році, майже відразу ж після участі в югославських війнах. 1998 року Євросоюз розпочав переговори з Угорщиною про повноправне членство. На національному референдумі 2003 року 85 % угорців проголосували за приєднання до Європейського Союзу, що і сталося 1 травня 2004-го.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Угорщини та Список міст Угорщини

Угорщина поділена на 19 медьє (областей) та місто, прирівняне до них — Будапешт. Сучасний адміністративний поділ було введено 1950 року.

Адміністративний поділ Угорщини

Назва	Адміністративний центр	Площа (км²)	Населення (осіб)	Щільність населення (осіб/км²)	Кількість населених пунктів
Бач-Кишкун	Кечкемет	8 445	541 584	64	119
Бараня	Печ	4 430	402 260	91	301
Бекеш	Бекешчаба	5 631	392 845	70	75
Боршод-Абауй-Земплен	Мішкольц	7 247	739 143	102	355
Чонґрад	Сеґед	4 263	425 785	100	60
Феєр	Секешфегервар	4 359	428 579	98	108
Дьйор-Мошон-Шопрон	Дьйор	4 208	440 138	105	174
Гайду-Бігар	Дебрецен	6 211	550 265	89	82
Гевеш	Еґер	3 637	323 769	89	119
Яс-Надькун-Сольнок	Сольнок	5 582	413 174	74	75
Комаром-Естерґом	Татабанья	2 265	315 886	139	76
Ноґрад	Шальґоторіан	2 546	218 218	86	129
Пешт	(Будапешт)	6 393	1 124 395	176	186
Шомодь	Капошвар	6 036	334 065	55	244
Саболч-Сатмар-Береґ	Ньїредьгаза	5 936	583 564	98	228
Толна	Сексард	3 703	247 287	67	108
Ваш	Сомбатгей	3 336	266 342	80	216
Веспрем	Веспрем	4 493	368 519	82	225
Зала	Залаеґерсеґ	3 784	269 705	78	257

Населення

Докладніше: Населення Угорщини та Жінки в Угорщині

Етнічні групи
Найбільші етнічні групи	К-сть (2011)
Румунія	38 574
Німеччина	16 987
Україна	11 820
КНР	8,852
Словаччина	8 246

Населення Угорщини складало 9 937 628 осіб у 2011 р. Густота населення становить 107 осіб на квадратний кілометр, що приблизно удвічі вище, ніж у середньому у світі. Більше чверті населення живе в ; 6 903 858 осіб (69,5 %) — в містах і селищах у цілому У 2012 році 44,5 % пологів були в неодружених жінок. Середня тривалість життя — 71,55 року для чоловіків і 78,38 року для жінок у 2012 році, постійно зростає після падіння комунізму.

Мови

Докладніше: Угорська мова та

За даними перепису 2011 року, 9 896 333 осіб (99,6 %) розмовляють угорською, для 9 827 875 осіб (99 %) це перша мова, для 68 458 (0,7 %) — друга. Угорська є уральською мовою, не пов'язана з якою-небудь сусідньою мовою і віддалено пов'язана з фінською та естонською мовами. Англійська (1 589 180 осіб, 16,0 %) і німецька мови (1 111 997 осіб, 11,2 %) є найпоширенішими іноземними мовами, в той час як є і кілька визнаних мов меншин в Угорщині (хорватська, німецька, румунська, циганська, сербська, словацька, словенська і українська).

Етнічні групи

Докладніше:

За даними перепису 2011 року, було 8 314 029 (83,7 %) угорців, 308 957 (3,1 %) ромів, 131 951 (1,3 %) німців, 29 647 (0,3 %) словаків, 26 345 (0,3 %) румунів і 23 561 (0,2 %) хорватів в Угорщині. 1 455 883 осіб (14,7 % від загальної чисельності населення) не заявляли про свою етнічну приналежність. Без урахування цих людей угорці становили 98,0 % від загальної чисельності населення. В Угорщині люди можуть назвати більше однієї етнічної приналежності, так що сума національностей вище, ніж у загальній чисельності населення.

Найбільші міста

Докладніше: міста Угорщини

Економіка

Докладніше: Економіка Угорщини

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Внутрішній ринок Європейського Союзу

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, будівельних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна.

Будапешт — великий фінансовий центр ЦСЄ

Валовий внутрішній продукт Угорщини у 1980 — близько $20 млрд (близько $2000 на душу населення). Наприкінці 1980-х рр. почалася стагнація ВВП. У 1990 Угорщина почала перехід до вільноринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були вжиті на початку 1990-х рр., але головні реформи почалися 1995. Протягом перехідного періоду 1990-х рр. обсяг ВВП меншав (у 1991 ВВП був на 11,9 % нижчий за рівень 1990-го). Надалі ВВП зростав.

Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад $4 млрд, 1996 і 1997 — по $3,6 млрд.

Енергетика

Структура енергозабезпечення: бл. 69,3 % — вуглеводневі джерела, 12,6 % — вугілля, 10,1 % — атомна енергія, 1,0 — деревина (1997). Є тенденція до суттєвого збільшення частки атомної енергії (частка АЕС «Пакш» у 2001 — 40 %).

Річне споживання електроенергії — 37 215 мегават-годин, з яких 93 % вироблялися в країні (1997). Угорщина імпортує електроенергію з України.

Транспорт

WizzAir обслуговує багато міст по всій Європі, а також деякі напрямки в Північній Африці та на Близькому Сході

Докладніше: Транспорт Угорщини

Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Протяжність залізниць — 7,8 тис. км (електрифіковано — 31 %). Провідна залізнична компанія — Magyar Államvasútak Zrt.

Будапешт-Келеті

Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини. У Будапешті трьома головними залізничними станціями є Східна (Keleti), Західна (Nyugati) та Південна (Déli) з іншими віддаленими станціями, такими як Kelenföld. З цих трьох Південна станція є найсучаснішою, але Східна та Західна — декоративніші та мають цікаву архітектуру.

Єдине місто з підземною залізничною системою — Будапешт зі своїм метро.

В Угорщині функціонує близько 43-45 аеропортів, включаючи також невеликі (оцінка 1999). З них — п'ять міжнародних — Будапешт — Феріхедь, аеропорт у Дебрецені, аеропорт у Шармелеку (також названий FlyBalaton через його близькість до озера Балатон), Дьєр-Пер та Печ-Погань. Угорська авіакомпанія «Малев» здійснювала рейси у понад 60 міст (головним чином Європи), ліквідована у 2012 через проблеми з ліквідністю. Станом на кінець 2019 року угорська бюджетна авіакомпанія WizzAir виконувала рейси за 710 напрямками до 151 аеропорту 44 країн, що робило її одним із найбільших авіаперевізників Європи.

Див. також: Корисні копалини Угорщини, Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини та Гірнича промисловість Угорщини

Політична система

Будівля парламенту Угорщини

Резиденція Президента

Угорщина — парламентська представницька демократична республіка і має багатопартійну політичну систему. Склад Парламенту Угорщини — 199 членів. Конституція Угорщини — основний закон, набрала чинності 1 січня 2012 року. Її основа це Основний закон ФРН 1949 року.

Прем'єр-міністр очолює виконавчу владу в країні. Традиційно прем'єром призначається лідер політичної сили, яка отримала на виборах більшість місць у парламенті. Обирається парламентом за формальною пропозицією президента республіки.

Президент є главою держави, обирається більшістю голосів парламенту строком на п'ять років. Президент Угорщини виконує представницькі функції — він представляє Угорщину на міжнародній арені й акредитує дипломатичних представників.

Партії

Назва		ЧП	ЄП
	Фідес — Угорський громадянський союз	117	11
	Угорська соціалістична партія	29	2
	Йоббік	23	3
	Християнсько-демократична народна партія	16	1
	Політика може бути іншою	5	1
	Демократична коаліція	4	2
		3	0
	Діалог для Угорщини	1	1
		1	0

Зовнішня політика

Докладніше: Зовнішня політика Угорщини

Угорщина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом.

Вишеградська група

1955 — Угорщина стала членом ООН.

1973 — приєдналася до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

1982 — встановила відносини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом.

У квітні 1994 Угорщина звернулася з проханням про вступ до Європейського Союзу і увійшла в п'ятірку колишніх комуністичних країн, що склали «перший призов» країн, які прагнули стати членами ЄС.

Є членом Ради Європи та Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю.

У липні 1997 країни НАТО запросили Угорщину (разом із Польщею та Чехією) стати в 1999 повним членом Північноатлантичного альянсу. Угорський уряд у листопаді 1997 провів всенародний референдум з цього питання. Понад 85 % виборців взяли в ньому участь, проголосувавши за вступ Угорщини в НАТО. Після повномасштабного наступу РФ на територію України 24 лютого 2022 року вище політичне керівництво Угорщини не підтримало зовнішню політику ЄС щодо дій проти країни-агресора РФ та усілякими методами почало блокувати фінансову та військову допомогу Україні.

Членство у міжнародних організаціях — ООН, ОБСЄ, РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, ЄС.

Українсько-угорські зв'язки

Докладніше: Українсько-угорські відносини, Угорці в Україні та Українці Угорщини

Племена угрів пройшли до сучасної Угорщини через територію Південної України, залишивши про себе згадки в руських літописах. Регіоном контакту українців та угорців стало Закарпаття, яке входило до складу угорських держав з середніх віків. З Семигороддям підтримували зв'язок українські гетьмани; пізніше Галичина та Буковина увійшли до складу Австрійської імперії, яка поглинула і Угорщину. 1939 року Угорщина вела війну проти Карпатської України, яка скінчилася окупацією держави. У другій половині ХХ століття українські та угорські політичні організації входили до Антибільшовицького блоку народів. Зараз на Південному Заході Закарпаття мешкає значна угорська діаспора.

Угорська Республіка однією з перших визнала державну незалежність України. Одразу після оголошення результатів Всеукраїнського референдуму, 3 грудня 1991 Угорщина встановлює дипломатичні відносини з Україною і перетворює Генеральне консульство Угорської Республіки у Києві на Посольство Угорської Республіки в Україні; це було перше посольство, яке відкрилося у столиці України після референдуму. 6 грудня 1991 року в урочистій обстановці в Маріїнському палаці підписано Договір про основи добросусідства та співробітництва (ратифікований: українською стороною 1 липня 1992; угорською стороною 11 травня 1993; обмін ратифікаційними грамотами відбувся 16 червня 1993 року); це був перший документ такого рівня, який підписала Україна. 24 березня 1992 — урочисто відкрите Посольство України в Угорщині, яке стало першим дипломатичним представництвом України за кордоном.

Багатопартійна система Угорщини

Див. також:

Політична палітра угорського політикуму на сьогодні виглядає таким чином.

Національно-консервативні сили. Консерватизм в Угорщині невіддільний від національної ідеї. Під час зміни режиму 1990 р. основною силою цієї групи був Угорський демократичний форум (УДФ), який зміг створити собі імідж «спокійної сили» та здобути перемогу на виборах до Державних Зборів країни. Але вже на виборах 1994 р. партія не змогла здобути й половини голосів порівняно з попередніми виборами. УДФ не оговталася і по сьогоднішній день і практично знаходиться на узбіччі політичного життя.

У той час як малі праві партії боролися між собою за голоси виборців, під прапором об'єднання правих сил був організований і поступово набирав сили ФІДЕС. Згодом ця партія додала до своєї назви також «Угорський громадянський союз» (УГС). Користуючись політичним моментом, партія на виборах 1998 р. змогла привернути до себе голоси виборців християнсько-консервативних сил, незадоволених розрізненістю їхніх партій, а також голоси виборців Союзу вільних демократів, які були незадоволені фактом участі їхньої партії в попередній урядовій коаліції під проводом соціалістів. Ставши 1998 р. основною партією урядової коаліції, керівництво ФІДЕС — УГС активно здійснювало політику, спрямовану на створення сильної політичної правої сили, яка б об'єднала розрізнені партії правого крила, що поступово втрачали свій вплив.

Повною мірою керівництво ФІДЕС — УГС скористалося провальною політикою соціалістів і на виборах 2010 року вони отримали 262 мандати із 386 та таким чином мають конституційну більшість у Державних зборах.

Партії політичного католицизму. В Угорщині з 90-х років це партійне угрупування представлене єдиною самостійною політичною партією — Християнсько-демократичною народною партією (ХДНП). На виборах 1990 р. завдяки поміркованій виборчій риториці партія здобула достатньо голосів, аби увійти до складу коаліційного уряду. Таким чином, ХДНП протягом двох парламентських циклів була парламентською, протягом наступних двох — позапарламентською партією. На виборах 2010 року партія створила блок із ФІДЕС — УГС та знову увійшла в парламент.

Угруповання аграрних партій. За зміни режиму відновлена Незалежна партія дрібних господарів уміло використала давню тугу колективізованого селянства за власною землею. У 1998 р. партія під керівництвом Тордяна отримала найкращий виборчий результат, виборовши майже 14 % голосів.

Невдала участь партії в коаліційному уряді з молодими демократами, в результаті якої лідер партії вийшов зі складу уряду, глибока аграрна криза та постійні внутрішньопартійні суперечки призвели до найгіршого виборчого результату партії 2002 р. Очевидно, цій партії досить складно буде в майбутньому залишитися парламентською.

Угруповання ліберальних партій. На рубежі 1989—1990 рр. Союз вільних демократів (СВД) ступив на політичну сцену як радикальна партія з метою докорінно змінити існуючий режим. На перших двох вільних виборах Союзу вдалося завершити виборчі перегони на другому місці, здобувши близько 20 % голосів. У 1990 р. основну роль відіграла радикальна програма, спрямована на зміну режиму, та антикомуністична риторика.

У результаті виборів 1994 р. утворилась урядова коаліція УСП — СВД. Створення цієї коаліції мало далекосяжні наслідки для СВД. Вільні демократи на виборах 1998 р. втратили близько 2/3 своїх виборців, що пояснюється низкою попередніх невдач. Головним «гріхом» СВД був сам факт створення коаліції з посткомуністичною УСП, тому більшість попередніх виборців СВД проголосувала за ФІДЕС — УГС.

У 2002 р. популярність партії коливалась навколо критичної 5-відсоткової позначки. На виборах 2010 року СВД отримала незадовільний результат і не потрапила до парламенту.

Партії лівого спрямування. Як уже зазначалося, восени 1989 р. Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП) на своєму жовтневому з'їзді перетворилася на Угорську соціалістичну партію. На перших вільних виборах вона здобула лише 8,54 % голосів і посіла третє місце. Однак вже на наступних виборах 1994 р. УСП здобула більше половини голосів виборців і перемогла у виборчих перегонах. Підсумки виборів 2002 р., на яких УСП здобула 42 % голосів, свідчать про те, що партії вдалося вийти за межі традиційного кола свого електорату і прихилити на свій бік тих виборців, які бажали усунення ФІДЕС — УГС від влади. Соціалісти знаходилися при владі два парламентських цикли у 2002 та 2006 роках. Але грубі помилки у внутрішній політиці, непродумані дії уряду Ф. Дюрчаня привели до гучної поразки партії на виборах 2010 року. УСП отримала лише 59 мандатів — це втричі менше ніж було у 2006 році.

Крайньоправе партійне угруповання. 2003 року групою праворадикальноналаштованих студентів гуманітарного факультету Будапештського університету і вихідцями з націоналістичної Партії справедливості і життя була створена «Партія за кращу Угорщину», скорочено «Йоббік». У назві партії використовується гра слів: слово «йоббік» в угорській мові має два значення — «кращий» і «правий». Партія визначає себе як радикальна і національно-консервативна, рекламуючи своє гасло «Угорщина належить угорцям». Незалежні спостерігачі класифікують її як ультраправу. Партія активно використовує антициганську, антисемітську і антиіммігрантську риторику.

У 2009 році партія «Йоббік» пройшла до Європарламенту, набравши майже 15 % голосів і провівши в депутати 3 своїх членів. На парламентських виборах 2010 року партія отримала 47 мандатів і посіла третє місце.

Збройні сили

Гусари

Докладніше: Збройні сили Угорщини

Збройні сили Угорщини (угор. Magyar Honvédség) складаються з Сухопутних військ та Повітряних сил. До нашого часу у збройних силах служать гусари, ці частини утворені у XV ст. Гусарами називають легку кінноту, цей термін прижився у польській, російській та деяких інших арміях.

Чисельність збройних сил у 2013 році складала 29,7 тис.. Загальні витрати на армію в 1997 році склали $560 млн. Угорщина — член НАТО з 1999 року, у 2003 році був скасований призов. Брала участь у військових кампаніях в Іраку та Югославії, та тримала контингент в Афганістані (34-й батальйон спеціального призначення «Bercsenyi Laszlo»). Угорщина посилала свої вояків у складі миротворчого контингенту ООН до Афганістану, Боснії, ДР Конго, Кіпру, Єгипту, Грузії, Косова, Лівану, Малі, Сомалі, Марокко.

На озброєнні: 12 Т-72, 43 БТР-80, 50 БРДМ-2, 20 Oshkosh M-ATV та 80 Humvee. Угорські розробки — Гепард (гвинтівка), P9RC, KGP-9 та .

Повітряні сили складаються з 12 винищувачів Saab JAS 39 Gripen (замінили радянські МіГ-29).

Попри відсутність виходу до моря спеціальний відділ оперує річковими тральщиками, котрі ходять Дунаєм.

Освіта

Будапештський університет

Докладніше: Освіта в Угорщині

Загальна освіта триває до 16 років. З 3 років є обов'язковою участь у дошкільній освіті — дитячих садках, де діти вчаться до 6-річного віку. Після цього вони йдуть у початкову школу, де навчаються протягом 4, 6 або 8 років. Останній варіант є найпоширенішим. Система дуже гнучка та враховує індивідуальні особливості дітей.

Середня освіта зазвичай триває протягом 4 років. Є три типи середньої освіти: непрофесійна, професійне училище та професійно-технічне училище. Після цього складається іспит, котрий є також вступним для університетів.

Вища освіта має давні традиції. Перший угорський університет був заснований у 1367 році королем Людовіком Анжу в місті Печ, він мав 2 факультети (філософський та юридичний; богословський відкрити папа римський не дозволив, про медичний факультет нічого не відомо) і функціонував кілька десятиліть. Вочевидь із цієї причини королем Жіґмондом Люксембургом був заснований університет в Обуді, затверджений папою римським Боніфацієм IX у 1395; він складався з 4 факультетів. У 1465 в Пожоні засновано третій угорський університет (функціонував з 1467) у складі 4 факультетів, який став осередком гуманістичної ренесансної культури (Істрополітанський університет), проте був закритий після смерті короля Матяша Гуньяді (1490). Під австрійською займанщиною кардиналом Петером Пазманем, архієпископом Естерґома, у 1635 засновано єзуїтський університет у Трнаві спочатку з 2 факультетами (гуманітарним (філософським) та богословським); в 1667 почав функціонувати юридичний факультет, у 1769 — медичний. У 1777 його переведено в Буду, де існує дотепер (Будапештський університет). В 1657 р. після захоплення Габсбургами Кошиць (Кашша) і війні з угорцями Трансильванії, тут також створено єзуїтський університет.

Система вищої освіти включає в себе вищі навчальні заклади. Угорщина приваблює іноземних студентів як із ЄС, так і країн, які не входять до ЄС. Уряд пропонує різні типи стипендій для іноземців та недорогу плату за навчання та проживання.

Культура

Архітектура

Докладніше: Архітектура Угорщини

Серед пам'яток архітектури Будапешта можна виділити в палацовий комплекс із храмом у готичному стилі в Буді; будинок парламенту (1896) у Пешті — з куполами і шпилями, що займає велику частину міської панорами.

• Угорський державний оперний театр
• Базиліка Святого Стефана, Будапешт
• Шарошпаток, замок і палац Ракоці
• Естергом, архієпископський собор
• Фертед, палац Естерхазі

Музеї

Музей ужиткового мистецтва, Будапешт

В Угорщині працює 1260 публічних зібрань і колекцій, музеїв і галерей, 225 з них — у Будапешті. Зазвичай музеї відкриті з вівторка по неділю з 10:00 до 18:00, узимку час роботи скорочений.

Серед провідних музеїв Будапешту виділяються: Національний історичний музей із багатою колекцією експонатів мадярської історії, починаючи з IX століття; Угорський художній музей; Національний музей природної історії; Музей прикладних мистецтв, Етнографічний музей. Музеї фортечного кварталу (): Національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Музей ім. Людвіга, Військово-історичний музей. Музеї міського парку (): Музей образотворчих мистецтв, Мючарнок (Центральний виставковий зал, Музей угорського сільського господарства, Музей транспорту, Угорський природничий музей.

Десятки тисяч аматорів театрального і музичного мистецтва приїжджають щорічно в Угорщину, щоби бути присутнім на численних фестивалях, найвідомішим серед яких є «Будапештська весна», Сегедський і Будапештський літні театральні фестивалі і концерти на музику Бетховена в стародавньому парку міста Матонвашар, де бував великий композитор. У їхніх програмах беруть участь найкращі угорські артисти і музиканти, а також зірки світового мистецтва. Відомий не тільки у країні Угорський національний філармонічний оркестр. Найбільшим фестивалем сучасної музики є Сіґет.

Література

Ілюстрована хроніка відома своїми ілюстраціями (147 мініатюр)

Докладніше: Угорська література

Пам'яткою семигородської літератури 17-го століття є Автобіографія Яноша Кемені — князя Семигорода, написана ним угорською мовою.

Імре Кертес

Біля витоків національної літератури наприкінці 18-го на початку 19-го століть стояв Дьйордь Бешеньєї — автор праць на історичні та політичні теми, борець за створення національної літератури.

Першу половину 20-го століття в Угорщині плідно працювали Жиґмонд Моріц — один із перших значних літературних діячів, що писали угорською), Міхай Бабич, Шандор Мараї.

Видатною постаттю в угорській літературі другої половини 20-го століття був Дері Тібор (засновник дадаїзму та сюрреалізму в Угорщині).

Серед письменників Угорщини є відомі шевченкознавці та перекладачі творів Т. Шевченка, насамперед — це Барабаш Тібор, Варга Балінт, Шандор Вереш, а також Ласло Балла, який проживає в Україні, але пише угорською мовою.

Деякі угорські письменники писали іншими мовами, зокрема есперанто (Баґі Дюла).

Початок третього тисячоліття угорська література відзначила Нобелівською премією. Лауреатом 2002 року став угорський єврейський письменник Імре Кертес.

В Угорщині працювали цікаві дитячі письменники, зокрема Іштван Фекете, за творами якого студією Паннонія-фільм був знятий відомий для вітчизняного глядача мультфільм «Вук».

Кулінарія

Токайське вино

Докладніше: Угорська кухня

Угорська кухня — невіддільна частина культура країни. Вона відрізняється гостротою страв та додаванням паприки, котру винайшли саме угорці (існує сім основних видів). Щедро посипають нею угорський паприкаш. Також додають у гуляш — своєрідний густий суп чи м'ясне рагу. Зазвичай угорці традиційно використовують свинину та форель. Класична страва угорської кухні — лечо. Страва з капусти, картоплі, квасолі та сочевиці називається .

З Угорщини Франція імпортує фуа-гра — гусячу або качину печінку, яку штучно збільшують шляхом відгодівлі. Найпопулярніші десерти — торт Добош, що складається з шести шарів бісквіта з шоколадним кремом і карамельною глазур'ю, штрудель, брецель, та рогалики.

Палінка — це фруктова горілка з винограду, груш, абрикосу, слив, яблук. Палінка однією з перших отримала право називатися «Гунгарікумом», тобто неофіційним символом країни. Найпопулярніші сорти пива — Borsodi, Soproni, Arany Ászok, Kõbányai, та Dreher.

Всесвітньо відомим угорським вином і королем угорських вин з 18 століття стало вино Токай, вироблюване в області Токай. Токайські вина мають красиве золотисте забарвлення, їм притаманна повнота, м'якість, мають сильних характерний букет із тонами хлібної шкуринки та меду. Згідно із законодавством цієї країни, виділяють 22 виноробних регіони, найвідомішими з яких вважаються Балатон, Егер, Сексард, Віллань-Шиклош, Токай-Хедьайя, Шомло. Угорці культивують не тільки «міжнародні» сорти винограду, але й споконвічно угорські, як-от , Фурмінт, Піно Грі, Шардоне, Кадарка, Каберне Совіньйон.

Унікум — угорський гіркий лікер. Він вважається одним із національних напоїв. Бальзам був створений в 1790 році для імператора Йосифа II і вже більше 200 років виготовляться сім'єю Цвак, яка передає секрет виготовлення з покоління в покоління.

Крім широко відомої в країнах східної Європи бринзи та різновидів домашнього сиру з коров'ячого, козячого та овечого молока з різними спеціями, в Угорщині виробляються пластичні сири Кашкавал, Хайду (за способом виробництва схожий на моцарелу), Іньєнц (виробляється у вигляді рулетів), напівтвердий сир Оварі (схожий за технологією виробництва на Тільзітер), твердий сир Панонія — угорський аналог французького Емменталю. Взагалі угорські сировари значно розширили асортимент угорських сирів, створивши м'які сири з білою пліснявою за французькою технологією одержання Брі та Камамберу, як-от Баконь, Тихань, Шед Брі, Діадал і Жерамон та сири з митою скоринкою (або як вони називаються в Угорщині «з помадою») Лайта, Ілміці, Палпастаї, схожі на Ліваро чи Мюнстер.

Порцеляна

Докладніше: Жолнаї та Порцеляна Херенд

У порівнянні з мануфактурами Саксонії, Російської чи навіть Австрійської імперії, порцелянова мануфактура в Угорщині виникла досить пізно. У 1826 Вінце Штингл заснував невелику майстерню в селищі Херенд, що виготовляла фаянсові вироби. Мануфактура робить ставку на елітні зразки з індивідуальним декором, так декори «Квіти Індії» чи «Малі троянди» стають характерними саме для порцеляни Херенд. Майстри мануфактури Херенд не відкривають нових шляхів, а працюють у ретро стилях. Метод ручного розпису порцеляни значно відрізнявся від прийомів кольорового розпису, виконувався не пензлем як зазвичай, а спеціальним пером.

Фабрику Жолнаї було засновано Міклошем Жолнаї (1800—1880) у Печі. Компанія вперше використала процеси глазурування еозином та керамік із пірограніту. Результатом багаторічних пошуків майстрів порцелянової мануфактури стало створення особливого виду глазурі, яка після випалу в печі дає соковитий колір із яскравим металевим відблиском. Типовими кольорами є відтінки зеленого, червоного, блакитного та пурпурового.

Образотворче мистецтво

Докладніше:

Музика

Ференц Ліст

Докладніше:

Всесвітньо відома не лише угорська традиційна народна музика, а й чисельні класичні композитори, як-от Ференц Ліст або Бела Барток. Творчість композиторів пов'язана з історією Угорщини та боротьбою за розвиток національної культури. Традиційні поєднання фольклору та сучасної виразності.

До угорської народної музики зверталися іноземні композитори, Йоганнес Брамс у співпраці з створив «Угорські танці» для фортепіано в 4 руки.

• Композитори: Золтан Кодай, Франц Легар, Імре Кальман, Шандор Верешш
• Скрипалі: Йозеф Йоахім, Леопольд Ауер
• Диригенти: Юджин Орманді, Джордж Селл, Дораті Антал, Георг Шолті, Іштван Кертес, Ференц Фрічай, Золтан Рожняї
• Квартети: Угорський квартет,

Угорщина бере участь у Євробаченні починаючи з 1994 року. Серед відомих виконавців — Фрідеріка Баєр, Магді Ружа, Каті Вольф, Compact Disco, Андраш Каллай-Саундерс, ByeAlex. На середину минулого століття припав фестивальний вибух — були популярними майданчики , , . Сучасний Сігет — один із найбільших європейських фестивалів, що відбувається щоліта з 1993 року на дунайському острові Hajógyári sziget в Обуді (Будапешт).

Ласло Немеш

Театр

Докладніше:

Кінематограф

Докладніше:

Через історичні особливості місцевий кінематограф розвивався досить повільно, проте Угорщина — рідна країна безлічі видатних акторів. Хвилі еміграції сильно вплинули на розвиток Голлівуду, угорці нерідко ставали володарями премії Оскар.

Всесвітньо відомі митці Адольф Цукор, Вільям Фокс, Леслі Говард, Пол Лукас, Лайош Біро, Джордж К'юкор, Кінг Відор, Майкл Кертіс, Рудольф Мате, Александр Корда.

Будапешт став популярною локацією для знімання кінофільмів: Хеллбой 2: Золота армія, Контроль, Червона спека, Місія нездійсненна: Протокол «Фантом», Перевізник 3, Шпигунка та Шпигун, вийди геть!. Драматичний фільм, який зняв дебютант Ласло Немеш Син Саула показали на Каннському кінофестивалі 2015, де отримав Гран-прі, також здобув премію «Оскар»-2016 за найкращий фільм іноземною мовою.

Спорт

Золота команда, 1953

Найпопулярнішим спортом традиційно є футбол, у цій грі країна неодноразово досягала чудових результатів. На Олімпійських іграх тричі здобуто титули, зайняте друге місце на Світовому чемпіонаті 1938 і 1954 років, третє місце чемпіонату Європи з футболу 1964. Ференц Пушкаш — один із найвидатніших гравців в історії футболу, член славетної збірної Угорщини початку 1950-х років, так званої «Золотої команди». У жовтні 2009 року ФІФА заснувала щорічний приз Пушкаша автору найкрасивішого гола. Видатним є футбольний матч Англія — Угорщина (1953).

Угорська Дитяча футбольна федерація була заснована у 2008 році. В країні відбувався (Будапешт і Дебрецен), Угорська футбольна федерація вийшла у фінал турніру УЄФА. Збірній вдалося перемогти чемпіона Євро-2004 Грецію 3:2 і переможця чемпіонату світу з футболу 2006 Італію 3:1. Юнацький чемпіонат Європи з футболу (U-19) 2008 проходив за участі Угорщини, де команда посіла 3 місце, а Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2009 завершився з аналогічним результатом.

Лише сім країн (США, СРСР / Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Італія і Німеччина) завоювали більше олімпійських медалей, ніж Угорщина. Ігри 1984 бойкотувалися. Популярне водне поло, плавання та фехтування. 2009-го хокеїсти дебютували на Чемпіонаті світу з хокею із шайбою.

Див. також

• Національна блакитна стежка
• Охорона здоров'я в Угорщині
• Австрія
• Угорська нотація
• Угорське ім'я
• Список замків Угорщини

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Encyclopedia Americana: Heart to India. Т. 1. Scholastic Library Pub. 2006. с. 581. ISBN .
4. University of British Columbia. Committee for Medieval Studies, Studies in medieval and renaissance history, Committee for Medieval Studies, University of British Columbia, 1980, p. 159
5. Hungary - gross domestic product (GDP) 2012-2022 (Statistic). Statista (англ.). Процитовано 4 липня 2018.
6. The Fundamental Law of Hungary (PDF) (англійською) . Hungarian State. Процитовано 8 травня 2017.
7. Geography Statistics of Hungary (англійською) . worldatlas.com. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
8. Eurostat – Population on 1 January 2015 (англійською) . European Commission. Процитовано 20 серпня 2015.
9. Uralic (Finno-Ugrian) languages, Classification of the Uralic (Finno-Ugrian) languages, with present numbers of speakers and areas of distribution (last updated 24 September 2015) (англійською) . helsinki.fi. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
10. Hungary in the Carpathian Basin (PDF) (англійською) . Lajos Gubcsi, PhD. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
11. Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae (угорською) . Т. 36. Magyar Tudományos Akadémia (Hungarian Academy of Sciences). 1982. с. 419.
12. Kristó Gyula — Barta János — Gergely Jenő: Magyarország története előidőktől 2000-ig (History of Hungary from the prehistory to 2000), Pannonica Kiadó, Budapest, 2002, , p. 687, pp. 37, pp. 113 («Magyarország a 12. század második felére jelentős európai tényezővé, középhatalommá vált»/«By the 12th century Hungary became an important European constituent, became a middle power», «A Nyugat részévé vált Magyarország … /Hungary became part of the West»), pp. 616—644
13. Austria-Hungary, HISTORICAL EMPIRE, EUROPE. Encyclopædia Britannica. 6 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
14. Hungary: The Unwilling Satellite [Архівовано 16 лютого 2007 у Wayback Machine.] John F. Montgomery, Hungary: The Unwilling Satellite.http://kapos.hu/hirek/kis_szines/2018-06-16/megerkezett_az_idei_balaton_sound_himnusza.html Devin-Adair Company, New York, 1947. Reprint: Simon Publications, 2002.
15. Thomas, The Royal Hungarian Army in World War II, ст. 11
16. 1949. évi XX. törvény. A Magyar Népköztársaság Alkotmánya [Act XX of 1949. The Constitution of the Hungarian People's Republic]. Magyar Közlöny (Hungarian Bulletin) (Hungarian) . Budapest: Állami Lapkiadó Nemzeti Vállalat. 4 (174): 1361. 20 серпня 1949.
17. 1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról [Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution]. Magyar Közlöny (Hungarian Bulletin) (Hungarian) . Budapest: Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat. 44 (74): 1219. 23 жовтня 1989.
18. (9 травня 2009). Hungary's Role in the 1989 Revolutions. BBC News (англійською) .
19. Kamm, Henry (17 червня 1989). Hungarian Who Led '56 Revolt Is Buried as a Hero. The New York Times (англійською) .
20. 1989. évi XXXI. törvény az Alkotmány módosításáról [Act XXXI of 1989 on the Amendment of the Constitution]. Magyar Közlöny (угорською) . Budapest: Pallas Lap- és Könyvkiadó Vállalat. 44 (74): 1219. 23 жовтня 1989.
21. Country and Lending Groups. World Bank. Доступний станом на 1 лютого 2016.
22. List of OECD Member countries – Ratification of the Convention on the OECD (англійською) . Oecd.org. Процитовано 4 листопада 2011.
23. OECD (27 липня 2013). OECD Health Data: Social protection. OECD Health Statistics (database) (англійською) . doi:10.1787/data-00544-en. Процитовано 14 липня 2013.
24. Eurydice. Compulsory Education in Europe 2013/2014 (PDF) (англійською) . European commission. Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2013. Процитовано 19 травня 2014.
25. Hungary's Nobel Prize Winners, 13 Hungarian win Nobel Prize yet. Угорська академія наук (англійською) .
26. Population per Gold Medal. Hungary has the second highest gold medal per capita in the world. All together it has 175 gold medal until 2016. medalspercapita.com. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 17 травня 2020.
27. Hungarian literature — «Popular poetry is the only real poetry was the opinion of Sándor Petőfi, one of the greatest Hungarian poets, whose best poems rank among the masterpieces of world literature»., Encyclopædia Britannica, видання 2012 року
28. Szalipszki, pg.12. Refers to the country as «widely considered» to be a «home of music».
29. World Tourism Organization (2018), UNWTO Tourism Highlights, 2018 Edition, UNWTO, Madrid (англійською) . 2018. doi:10.18111/9789284419876.
30. Search – Global Edition – The New York Times. International Herald Tribune (англійською) . 29 березня 2009. Процитовано 20 вересня 2009.
31. Lake Balaton. Encyclopædia Britannica (англійською) . Процитовано 20 березня 2008.
32. Benefits of EU Membership (англійською) . Hungarian Chamber of Commerce and Industry. 6 червня 2017. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017. [Архівовано 2017-06-08 у Wayback Machine.]
33. International organizations in Hungary (англійською) . Ministry of Foreign Affairs. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 20 листопада 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= () [Архівовано 2016-03-13 у Wayback Machine.]
34. Thousands of Hungarians Demonstrate Against «End of Democracy». Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 1 січня 2012. [Архівовано 2012-01-07 у Wayback Machine.]
35. Конституція Угорщини як прояв європейської неслухняності. zakarpattya.net.ua. 22.03.2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
36. Угорщина ухвалила нові суперечливі закони
37. Куди заведе Угорщину «правий поворот»?
38. Наприклад, Abbot Regino of Prüm mentions the plains of the Pannons and the Avars // Kristó, Gyula, 1993 pp. 96.
39. A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress.
40. «Magyar (Hungarian) migration, 9th century». Eliznik.org.uk. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 11 листопада 2011. [Архівовано 2008-10-06 у Wayback Machine.]
41. Origins and Language. Source: U.S. Library of Congress.
42. Stephen Wyley (30 May 2001). «The Magyars of Hungary». Geocities.com. Archived from the original on 21 October 2009. Архів оригіналу за 21 жовтня 2009. Процитовано 21 жовтня 2009.
43. Peter Heather, Empires and Barbarians, Pan Macmillan, 2011
44. cs. National and historical symbols of Hungary. Nemzetijelkepek.hu. Архів оригіналу за 29 липня 2008. Процитовано 20 вересня 2009. [Архівовано 2008-07-29 у Wayback Machine.]
45. Hungary – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. Процитовано 21 листопада 2008.
46. Hungary – The Bibliotheca Corviniana Collection: UNESCO-CI. Portal.unesco.org. Архів оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 21 листопада 2008.
47. A Country Study: Hungary. Geography.about.com. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2009. [Архівовано 2012-07-08 у Archive.is]
48. Kinga Frojimovics, Géza Komoróczy, Jewish Budapest: monuments, rites, history, Central European University Press, 1999 p.67 Google Books
49. François Bugnion, International Committee of the Red Cross, The International Committee of the Red Cross and the protection of war victims, Macmillan Education, 2003 Google Books
50. J. Lee Ready (1995), World War Two. Nation by Nation, London, Cassell, page 130.
51. Бирман Джон. Праведник: история о Рауле Валленберге, пропавшем герое Холокоста / Пер. с англ. Б. Ерхова. — М, 2007. — (Праведники) — .
52. Prauser, Steffen; Rees, Arfon (December 2004). The Expulsion of 'German' Communities from Eastern Europe at the end of the Second World War (PDF). EUI Working Paper HEC No. 2004/1. San Domenico, Florence: European University Institute. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2009. Процитовано 5 серпня 2013. [Архівовано 2009-10-01 у Wayback Machine.]
53. Tibor Cseres: Serbian vendetta in Bacska [Архівовано 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
54. Контлер Л. История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы = A History of Hungary: Millenium in Central Europe. — М. : Весь мир, 2002. — 656 с. — .
55. Granville/ frm (PDF). Процитовано 20 вересня 2009.
56. «Hungary's 1956 brain drain», BBC News, 23 October 2006
57. National data. www.ksh.hu. Hungarian Central Office. Процитовано 9 вересня 2014.
58. 2011 Hungary Census Report
59. Eurostat — Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
60. Vital statistics, Hungarian Central Statistical Office (KSH).
61. Hungarian census 2011 / Országos adatok (National data) / 1.1.4.2. A népesség nyelvismeret és nemek szerint (population by spoken language), 1.1.6.1 A népesség anyanyelv, nemzetiség és nemek szerint (population by mother tongue and ethnicity), 2.1.7.1 A népesség vallás, felekezet, és fontosabb demográfiai ismérvek szerint (population by religion, denomination and main demographical indicators) (Hungarian).
62. Hungarian census 2011 — final data and methodology
63. Україна-Угорщина // Країни світу. Укрінформ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
64. Hussar. Encyclopædia Britannica. 2008. Процитовано 15 серпня 2008.
65. A jövő év nyertese lesz a honvédelem. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
66. H/10645. számú országgyűlési határozati javaslat a Magyar Honvédség részletes bontású létszámáról
67. International Security Assistance Force (ISAF): Key Facts and Figures (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2016.
68. Szűcs, László. Krétától Afganisztánig: Tíz békefenntartó misszió, amelyben magyar katonák vettek részt. Honvédelem.hu. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
69. Váltás az EUSEC RD Congo misszióban. Honvédelem.hu. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
70. United Nations Peacekeeping – Troop and police contributors (PDF).
71. European Union Monitoring Mission (EUMM): Mission Facts and Figures.
72. KFOR - Troop Numbers & Contribution Nations. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2016. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
73. World Air Forces 2016 pg. 21. Flightglobal Insight. 2015. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 25 січня 2016. [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
74. Sulinet: Magyar növény-e a paprika?. Sulinet.hu. Архів оригіналу за 20 червня 2008. Процитовано 21 листопада 2008.
75. Молочная промышленность // Содержание газеты "Все о молоке, сыре, мороженом". www.moloprom.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
76. Hungary 3–2 Greece: Euro champions stunned. ESPN. 24.05.2008. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 22.06.2011. [Архівовано 2011-06-29 у Wayback Machine.]
77. Hungary 3–1 Italy: World Champions stunned. ESPN. 22.08.2007. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 22.06.2011. [Архівовано 2011-06-29 у Wayback Machine.]
78. Medals Per Capita. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 11.03.2014.
79. FIE 2009–2010 men's rankings. Fie.ch. Процитовано 22.06.2011.
80. FIE 2009–2010 women's rankings. Fie.ch. Процитовано 22.06.2011.

Джерела

• Галушко К. Ю. Угорщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 201. — .
• Aldásy, Antal. Hungary // The Catholic Encyclopedia. Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910.

Посилання

• Сайт українців Угорщини
• Путівник по Угорщині
• Угорсько-Український словник
• Угорщина, каталог посилань Open Directory Project
• Вікісховище : Атлас Hungary.
• Географічні дані про Угорщина // OpenStreetMap
• Hungary на сайті The World Factbook (англ.)

Австрія	Словаччина	Україна
Словенія		Румунія
Хорватія	Сербія	Румунія